ВАВАНчик
-
Число публикаций
1179 -
Регистрация
-
Последнее посещение
-
Days Won
5
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы ВАВАНчик
-
-
Есть инфа, что все тендеры приостановлены. Интересно по какой причине.
Откуда дровишки?
-
-
Смело забейте.
С исполнительным листом по делу (в этой части) может обратиться только суд.... А ему и без этого есть чем заниматься
-
Монтян не платит ЖЕКам за коммунальные услуги. Я, кстати, тоже. Поскольку никаких договорных отношенй владельца приватизированой квартиры с ЖЕКом нет.
А теперь надо платить:....
Ну во первых я тоже не плачу
Во вторых речь не обо мне, не о Вас, а об Монтян!
Монтян с 2011 живет в доме без ЖЕКы.
http://blogs.pravda.com.ua/authors/montyan/4d24b712cbd40/
У мене були однодумці і в інших під'їздах, у яких підтримка ідеї створення ОСББ була меншою, але всіх прибічників разом нам мало вистачити для кворуму. Після серйозної підготовки та запрошення представників Райдержадміністрації – 4 грудня 2010 року нарешті відбулися установчі збори.
И вот так::
-
Новые тренды:
1. можно просить суд признать право неисполнять договор. (соответствует возможным способам защиты)
2. сейчас все суды забили на законность исковых требований, поэтому можно со ссылкой на конвенция "про защиту прав та основоположных свобод" просить "признать договор незаключенным" - типа как на наиболее лучший способ защиты нарушеных прав.
ПС: суды вообще с ума сошли, такой бред пишут....
-
Вся борьба Монтян Татьяны коту под хвост.
Писец!
-Хто всрався?
-Невістка!
-Так її ж нема!?
-Оно ж капці її стоять!
Ну хоть пристрели меня, не понимаю при чем тут Монтян?!
Она с ЖЕКами в плоскости долгов практически не борится, это мое хобби
Иногда она мне "профильных" клиентов скидует
-
Вот здесь ВСУ подыграл коммунальной мафии ( 5-59цс13 30.10.13):
http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/98E275B900EF2D53C2257C1900263D0F
Вот тут вроде "виновник торжества" отписался. http://gro-za.pp.ua/forum/index.php/topic,7328.msg45665.html#msg45665
-
Спасибо за мнение!
Но с ним не совсем ВССУ согласен!
Например тут:
Оскільки боржник, який виконав солідарне зобов'язання, має право зворотної вимоги, тобто стає кредитором за регресним зобов'язанням до інших боржників, розподіл відповідальності солідарних боржників один перед одним (визначення часток) за регресним зобов'язанням здійснюється на загальних підставах за правилами статті 1191 ЦК, тобто у розмірі, що відповідає ступеню вини кожного з боржників.
-
Для начала стОит систематизировать имеющиеся знания.
Итак в 2011 годЕ ВСУ говорит, что регресс и суброгация это нечто очень близкое, но абсолютно несовместивое. О чем пишет в судебной практике. http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/3adf2d0e52f68d76c2256c080037bac9/ab5e8816c6475569c2257905003047c1?OpenDocument
Так для простоты разделено: 993 ст. ГКУ – суброгация, 1191 – регресс.
Даже выносит решение по делу 3-32гс12, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26095260 в правовой позиции к которому указывает, что ст. 993 ГКУ – все-же суброгация (правда в самом решение об этом не написано). http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/0BEE9C35418ED5B5C2257A7000494849?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=0BEE9C35418ED5B5C2257A7000494849
А за месяц до этого (лето 2012) тот же ВСУ выносит другое решение по делу 3-31гс12, где четко говорит, что суброгации в Украине не существует как класса, а все правоотношения только регрессные. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25693565 (вот уж точно плюрализм мнений, при чем в одной большой голове, и эта голова – ВСУ. И вот даже список судей есть, больных на верхнюю (_!_): Барбара В.П., Балюк М.І., Берднік І.С., Гуля В.С., Ємець А.А., Колесник П.І., Потильчак О.І., и все брали участие в деле 3-32гс12)
В марте этого года на основании мнения ВСУ изложенного в «судебной практике» – ВССУ в ПОСТАНОВЛЕНИИ от 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» черным по белому пишет про разделение регресса и суброгации. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0004740-13
Но решение ВСУ то никуда не делось… И в соответствии со ст. 214, 355 ГПКУ его нужно применять… Иначе тюрма….
Некоторые юристы попробовали проанализировать схожесть, взаимозаменяемость, отличия этих понятий, и вот что у них получилось:
Поняття «регресу» та «суброгації» у страхуванні : Окремі питання судової практики
В статье рассматриваются вопросы, которые возникают в судебной практике Украины при разрешении споров, которые возникают из отношений по поводу исполнения договоров страхования. Автор приходит к выводу, более того, настаивает на том, что суброгация не предусмотрена нормами украинского гражданского права, поэтому применение понятия суброгации в страховании безосновательно.
Статья сопровождается комментариями экспертов. «Суброгація і регрес мають різний режим правового регулювання» – комментарий, в котором анализируется соотношение понятий «регресс» и «суброгация», а также соответствующих институтов. «При суброгації нового зобов’язання із відшкодування шкоди не виникає » – комментарий, который также посвящен соотношению и разграничению упомянутых выше понятий, причем отмечается неоднозначность судебной практики в отношениях, составляющих соответствующие институты.
З розвитком страхового ринку України з’явилися протиріччя в правому регулюванні страхових відносин в Україні.
Одним з таких протиріч є визнання початку перебігу строку позовної давності в страхуванні , а саме в деліктних зобов’язаннях. Особливо актуальним є застосування цих понять під час вирішення спору в суді, зокрема, визначення початку перебігу строку позовної давності під час її зтосування судом. Ця суперечність в’язана з існуванням двох понять «регрес» та «суброгація», а точніше з появою в страхуванні поняття «суброгація» в деліктних правовідносинах.
Станом на сьогодні суди порізному визначають початок перебігу строку позовної давності у зв’язку із застосуванням поняття суброгації.
Слід відзначити, що застосування поняття суброгації у судовій практиці, у деліктних зобов’язаннях у сфері страхування , фактично з’явилося з появою листа Верховного Суду України від 19.07.2011 «Судова практика розгляду цивільних справ , що виникають з договорів страхування » та поширилося з появою постанови № 4 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».
На сьогодні дедалі більшого поширення набули випадки застосування судами поняття суброгації у спорах про відшкодування шкоди у порядку регресу.
Варто зауважити, що застосування поняття суброгації у деліктних зобов’язаннях значно скорочує строк позовної давності, чим обмежує права позивача.
При застосуванні суброгації у сфері страхування у деліктних зобов’язаннях, застосовується ч. 1
«ВАЖЛИВИМ АСПЕКТОМ У ПОНЯТТЯХ «СУБРОГАЦІЯ» ТА «РЕГРЕС» Є МОМЕНТ ПЕРЕХОДУ ПРАВА ВИМОГИ ДО ПОЗИВАЧА (ДОСИТЬ ЧАСТО ЦЕ СТРАХОВА КОМПАНІЯ)»
ст. 261 Цивільного кодексу України: «перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила», відповідно, строк позовної давності починає спливати з моменту заподіяння шкоди (наприклад, з моменту дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було заподіяно шкоду).
При застосуванні регресу в страхуванні у деліктних зобов’язаннях застосовується ч. 6 ст. ст. 261 Цивільного кодексу України: «За регресними зобов’язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов’язання», відповідно, моментом виконання основного зобов’язання є виплата страхового відшкодування (зазвичай це дата платіжного документа, який підтверджує виплату страхового відшкодування).
Особливо важливим аспектом у поняттях «суброгація» та «регрес» є момент переходу права вимоги до позивача (досить часто це страхова компанія).
Виходячи з положень листа Верховго Суду України від 19.07.2011 «Судова практика розгляду цивільних справ , що виникають з договорів страхування » момент право вимоги у позивача фактично виникає з моменту заподіяння шкоди: «Так як відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов’язанні (зміна активного суб’єкта) зі збереженням само зобов’язання».
При регресі у своєму листі від 19.07.2011 року «Судова практика розгляду цивільних справ , що виникають з договорів страхування » Верзовний Суд України зазначає: «При регресі одне зобов’язання замінює собою інше, але переходу прав одного кредитора до іншого не відбувається».
На мою думку, застосування поняття суброгації у страхуванні у спорах про відшкодування шкоди у порядку регресу є недоцільним і призводить до порушення норм матеріальнго права в зв’язку з наступним.
По-перше:
У більшості випадків при визначенні предмета позову в позовних заявах предметом позову позивач зазначає: «Про відшкодування шкоди в порядку регресу», тому в даному випадку має місце саме перехід права вимоги в порядку регресу, а не в порядку суброгації.
По-друге:
Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України: «Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу до винної особи в розмірі виплаченного відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування »: «До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування , у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток».
Позивачі звертаються з позовом до Відповідача – винної особи за завдані збитки та/або страхової компанії, яка застрахувала відповідальність Відповідача, ці правовідносини урегульовані вищезазначеними нормами, вони передбачають перехід права вимоги до винної особи у порядку регресу. Суброгація даними нормами не передбачена.
До того ж слід зазначити, що в листі Верховного Суду України від 19.07.2011 р., на який зазвичай посилаються суди у своїх рішеннях та зазначають: «Так, регрес регулюється загальними нормами цивільного права, а для суброгації відповідно до ст. 993 ЦК встановлений особливий правовий режим».
Як вже раніше зазначалось, Позивачі звертаються в порядку ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, тобто в порядку регресу, а не в порядку суброгації, оскільки остання регулюється ст. 993 Цивільного кодексу України.
Необхідно наголосити, що підставою виникнення права вимоги у Позивача є виплата страхового відшкодування, цей факт (перехід права вимоги в страхуванні ) передбачений ст. 27 Закону України «Про страхування ». Ця норма передбачає перехід права зворотної вимоги в порядку регресу, тому застосування саме даної норми в даних правовідносинах має місце, а застосування поняття суброгації є безпідставним.
По-третє:
Суди зазначають, що в даному випадку має місце заміна осіб (кредитора) у зобов’язанні, а переходу права вимоги не відбувається.
Однак такі твердження є безпідставними, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
- передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
- правонаступництва;
- виконання обов’язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
- виконання обов’язку боржника третьою особою.
Слід зазначити, що жодних договорів про відступлення права вимоги між власником пошкодженої речі, якій було завдано шкоду, та Позивачем, як правило, не укладається, також інші підстави для заміни сторони у зобов’язанні, передбачені ст. 512 Цивільного кодексу України, у даному випадку відсутні, отже, заміна сторони в зобов’язанні в цьому випадку відсутня, у цих правовідносинах має місце перехід права вимоги в порядку регресу.
По-четверте:
Обчислення строку позовної давності з моменту, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення її права (момент завдання шкоди), є неможливим для Позивача – страхової компанії, адже на момент завдання шкоди постраждалою особою є власник пошкодженої речі. Позивач же на даний момент не поніс жодних витрат – не сплатив страхове відшкодування, тому права вимоги Позивач не може реалізувати, оскільки на момент заподіяння шкоди право вимоги до Позивача не перейшло. Право вимоги до Позивача в даному випадку переходить після понесення затрат Позивачем, тобто після виконання основного зобов’язання – виплати страхового відшкодування.
Аналогічна позиція відображена в постанові Верховного Суду України від 27.03.2011р. у справі 58/168.
Слід підкреслити, що суброгація не передбачена нормами цивільного законодавства (бо між сторонами виникли цивільно-правові відносини), тому застосування поняття суброгації в страхуванні є безпідставним.
Варто відзначити, що останнім часом набули поширення випадки застосування поняття суброгації у судовій практиці при розгляді цивільних справ , у спорах про відшкодування шкоди, а при розгляді господарських справ застосування поняття суброгації має поодинокий характер.
Автор:
Роман Кравченко
Начальник відділу по роботі з вхідними позовами ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»
Источник: Юридична Газета. – 2013. – № 26. – С. 28 – 29.
«Суброгація і регрес мають різний режим правового регулювання»
Незважаючи на те, що обидва правові інститути – регрес і суброгація – є різновидами права вимоги, вони не є тотожним поняттями, оскільки при суброгації відбувається зміна активного суб’єкта зі збереженням самого зобов’язання, тобто суброгацію можна розглядати як різновид сингулярного правонаступництва у страхуванні , а при регресі одне зобов’язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. Суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування , а правовою підставою її застосування є ст. 993 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) і ст. 27 Закону України «Про страхування »; ч. 1 ст. 1191 ЦК України визначає право зворотної вимога (регресу), а право на подання регресного позову передбачено ст. 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
При регресі страховик вправі задовольнити свою вимогу в повному обсязі, а у порядку суброгації страховик має право вимагати від особи, відповідальної за збитки, відшкодування суми в межах фактичних витрат. Крім того, регрес у страхуванні виникає стосовно вузького кола осіб, водночас як положення ст. 993 ЦК України застосовуються щодо будь-якої особи, відповідальної за настання страхового випадку. Перебіг строку позовної давності при суброгації починається не з моменту виплати страхового відшкодування, а з моменту виникнення страхового випадку, адже відповідно до ст. 262 ЦК України зміна сторін у зобов’язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. У той час як відповідно до ч. 6 ст. 261 ЦК України за регресними зобов’язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов’язання.
У судовій практиці також зустрічаються випадки змішування понять регресу та суброгації. Так, в ухвалі від 17.04.2013 по справі № 6-1753св13, якою рішення попередніх двох інстанцій було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що суд першої інстанції, правильно визначившись з характером спірних правовідносин, а саме, що позовні вимоги ґрунтуються на суброгації, безпідставно застосував норми матеріального права, які передбачають стягнення збитків у порядку регресу. В ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.04.2013 по справі № 6-4655св13 було звернуто увагу, що розглядаючи зазначені справи , суди мають встановити, які правовідносини виникли між сторонами спору: чи заявлено позов з підстав регресу до винної особи, або з підстав суброгації, тобто переходу права вимоги до страховика. Від встановлення зазначених обставин та правовідносин залежать строки пред’явлення позову та сума відшкодування. На зазначені положення законодавства суди уваги не звернули і належну оцінку їм не надали, і фактичні обставини щодо правовідносин, які виникли між сторонами та їх права і обов’язків, не встановили, застосували до правовідносин ст. 1191 ЦКУкраїни помилково.
Таким чином, суброгація і регрес мають різний режим правового perулювання, а застосування тієї чи інші правової норми в обґрунтування позовних вимог впливає на обчислення строку позовної давності та на визначення суми відшкодування.
Автор:
Вікторія Самань
Старший юрисконсульт ТОВ «ВЕРІТАС МАГІС»
Источник: Юридична Газета. – 2013. – № 26. – С. 28.
«При суброгації нового зобов’язання із відшкодування шкоди не виникає »
Сьогодні питання співвідношення понять «регрес» і «суброгація» у відносинах страхування є досить актуальним.
Стаття 1191 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.
Поняття «суброгація» передбачає перехід права вимоги до страховика права вимоги до винної особи. Згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування » до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування , у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Дуже часто поняття «суброгація» ідентифікується із поняттям «регрес». Так, «регрес» передбачає заміну одного зобов’язання іншим, при цьому переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
При суброгації нового зобов’язання із відшкодування шкоди не виникає , відбувається лише заміна кредитора. Тобто особа, якій завдано шкоду, передає своє право вимоги до особи, яка винна у спричиненні шкоди страховику. У результаті страховик виступатиме замість постраждалої особи.
Варто зазначити, що і «регрес», і «суброгація» можуть виникати тільки на підставі закону. Крім цього, суброгація може бути застосована лише у відносинах майнового страхування .
Розмежування понять «регрес» і «суброгація» важливе з позиції обчислення позовної давності. Так, при регресі позовна давність розпочинає свій перебіг з моменту, коли страховик здійснив страхове відшкодування. Натомість при суброгації – з моменту виникнення страхового випадку.
Конкретне зазначення поняття «суброгація» в українському законодавстві наведено лише в Кодексі торговельного мореплавства, воно також передбачає перехід прав до страховика за договором морського страхування на застраховане майно.
Окремо варто відзначити, що в порядку суброгації страховик має можливість стягнути з особи, яка заподіяла шкоду, лише ту суму, яка була фактично виплачена страхувальнику.
Судова практика в цьому питанні неоднозначна. Нерідко поняття «суброгація» і «регрес» підміняються одне одним, застосовуються у відносинах, в яких не повинні застосовуватися. Сторони у справах про стягнення/виплату шкоди часто маніпулюють цими поняттями.
Автор:
Богдан Глядик
Юрист, приватна практика
Источник: Юридична Газета. – 2013. – № 26. – С. 29.
Вообщем давайте делиться мыслями по теме, если они есть конечное!
-
Очень сложно.
Нужно признавать торги недействительными (как это сделать в связи с Постановлением ВСУ, которое указало, что недействительность торгов, возможна лишь, если нарушен временное положение о порядке их проведения), снесение исполнительного листа не входит в эти основания.
В этом процессе в порядке реституции просить суд взыскать с торгующей организации и взыскателя деньги в пользу нового собственника имущества.
Я так понимаю должник через подставное лицо выкупил залог?
Добровольная продажа.
-
Интересная тема. У меня с вехтарами таже канитель: под ИЛ был заключен договор, по которому продали залог, бабло распилили... Теперь ИЛ должен быть снесен судом... И как в "тепленькие" забрать 100 к$ оторванные +++?
-
А я видел противоположную.
Очевидно что Левый депозит (на $200000) под 30% годовых (в долярах). Взыскано и тело и проценты
-
Если Вы из Киева, то есть идея как снять с приветбанка немноха денех!
ПС: занимаюсь аналогичным делом, основная разница в том, что там человек не только СП получил, но и заплатил по нему через исполнительную службу
-
Конечно и как всегда наш единственный и штук 12 банков. Следующее заседание 14.07.
Пирог нужно сначала съесть потом испечь?
Кстати, а публикация про обжалование БЫЛА?
-
на стороне банкофф? ;-)
Говорит что ДА http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5672#entry76351
Токо я точно не понял банки на его стороне, или наоборот
-
Можно считать еще более не по теме.
А можно ли вести видеосьемку судебного заседания портативной камерой, без определения (разрешения) судьи?
Как б закон не запрещает, но "несчастные случаи на стройке были" когда применялась 185-3 КУпАП.
Тоже самое и с "блюттузом". Пользуйся на здоровье, но не говори об этом никому
ПС: ну вот как можно мешать судье видеосьемкой (портативной камерой)?
-
Вот еще пару решений не по закону от Хабибуллина.
Это еще ничего, хоть имеет смысл, его можно исполнить, и при желании его можно "за уши" притянуть к 16 статье ГКУ (відновлення становища що існувало до порушення):
Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» відновити надання комунальних послуг у вигляді централізованого гарячого водопостачання до квартирино второе "повний жах"
Визнано дії Фірма "Т.М.М." неправомірними та зобов'язано Фірма "Т.М.М." надавати споживачу РАХУНКИ на оплату житлово - комунальних послуг, які мають відповідати ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".Обсуждение тут: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5791&page=2#entry81075
-
Вот тема с отключением отопления гораздо более "приземленная".
Но вот то что Т.М.М. считает втридомовые сети своими - это "радует".
відповідач є власником внутрішньо будинкових мережИ главное что суд ведется на это!!! Вообще не думая об законодательстве.
Вищенаведеними нормами не передбачено право власника мереж
Хочется заметить, а что, "инвесторы" - инвестировали только в "воздух между стенами"? А чо ж дорогой такой воздух?
А еще у Т.М.М. хочу узнать: лесницы чьи? Чьи лифты, и входные двери? Окна в подьездах и балконы чьи?
Или этим всем по договору сервитута пользуются? А чо договора сервитута нет на внутридомовые коммуникации?
Ну и решение 1й инстанции, как всегда можно в "копилочку" тупых решений! Хоть и вроде как есть реальная защита прав!
Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» відновити надання комунальних послуг у вигляді централізованого гарячого водопостачання до квартири
Вот так вот!
-
- Вадим Хабібуллін Приємно, що ... Почали огризатися значить больно реально. а по суті з приводу останнього про на основании договора так в тому і справа коли рахунок невідомо ким складався ... То він як павило апріорі не відповідає договору і ще про рахунки в мусорку потім такий як ви отримає рішення суду і арешт на квартиру від ДВС ... Ось тоді похизуєтесь друже
Передайте ему и это:
Помоему он или ПиаРится, или просто самый умный.
Да я не плачу за квартиру с 2005 года. В 2010 заключил с ЖЕКом договора (в моей редакции) Один сами подписали, 2й - через суд.
По договорам я должен за обслуживание дома - 25 грн., за воду, отопление, канализацию - 30 грн/мес. Каждый месяц (или раз в пол года, пени все равно нет) я иду в банк, и на счет ЖЕКа кидаю по 55 грн. (за месяц). Мне никаких от ЖЕКа счетов не выставляют, ну кроме ГИВЦовских (которые и идут в мусор, и мне повиг кто их выставлял, кто составлял, и почему они никем не подписаны). Кслову в ГИВЦовских счетах сумма от 400 грн./мес. За 8 лет (по рассчетам ГИВЦа, с которыми соглашается ЖЕК) я им должен более 25000грн. за которые они и пробуют судиться. Ближайшее заседание 31.10.2013г. Если хотите посмотреть как ах@евают ЖЕКовские юристы от меня в суде - ВЕЛКАМ! (31.10. скорее всего не пойду, ибо там делать нечего, это апелляция по подсудности, но в суд 1й инстанции можете приходить, примерно через месяц, сообщу дополнительно)
-
А вот и Наталья Федоровна (жена своего однофамильца
) отписалась ... Неужто в провластных кругах разлом намечается, или это чисто семейное?В И С Н О В О К
на проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України (щодо сплати судового збору)"
Метою законопроекту, як це зазначено у Пояснювальній записці до нього, є створення правового механізму, який дозволить компенсувати витрати, пов’язані із розглядом окремих категорій справ, що у свою чергу сприятиме підвищенню рівня фінансування судів, забезпеченню належних умов для функціонування судів і діяльності суддів та зростанню ефективності їхньої роботи, пов’язаної із захистом прав, свобод та інтересів громадян. Для досягнення цієї мети проектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та до Закону України "Про судовий збір".
Проаналізувавши законопроект, Головне науково-експертне управління вважає за необхідне зазначити таке.
1. Основна ідея законопроекту полягає у тому, щоб за рахунок збільшення ставок судового збору з учасників судового розгляду справ, розширення кола платників судового збору тощо підняти рівень фінансування поточних видатків судів загальної юрисдикції.
Головне управління з позицією суб’єкта права законодавчої ініціативи не може повною мірою погодитися з огляду на те, що підвищенням ставок судового збору для окремих осіб компенсуватимуться надані Законом України "Про судовий збір" іншим суб’єктам пільги щодо сплати судового збору. Зокрема, стаття 5 Закону України "Про судовий збір" містить 21 пункт щодо звільнення певних осіб від сплати судового збору. Причому, від сплати судового збору без належного обґрунтування звільнені не тільки державні органи, які "звернулися … із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб", а й органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які звернулися до суду з питань, що стосуються їх повноважень у цілому, а не тільки з питань, які стосуються безпосередньо захисту прав та законних інтересів інших осіб. Так, за змістом статті 5 Закону України "Про судовий збір" до таких органів належать: Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення (п.12 ); Міністерство юстиції України (п. 13); органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (п. 15); Пенсійний фонд України та його органи; органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального захисту інвалідів і його відділення (п.18); органи праці та соціального захисту населення (п. 20).
Крім того, Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" від 6 жовтня 2011 року № 3828-VI, з метою упередження втрат загального фонду Державного бюджету, статтю 5 Закону України "Про судовий збір" доповнено новим пунктом 21, згідно з яким від сплати судового збору також звільнені: Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи; Державна податкова служба України; Державна митна служба України; Державна казначейська служба України; Державна фінансова інспекція України та їх територіальні органи; Державна служба фінансового моніторингу України; Національний банк України – у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів". Особливо вразливим у цьому відношенні є звільнення Національного банку України від сплати судового збору, який хоч і визначений у Законі України "Про Національний банк України" центральним банком України, особливим центральним органом державного управління (стаття 2), проте фактично є також суб’єктом господарювання, який має відповідні доходи, а тому об’єктивно може сплачувати відповідний судовий збір.
Принагідно також відзначимо, що Головне управління у своїх висновках на проекти законів, у яких пропонувалося звільнити від сплати судового збору окремі органи державної влади, звертало увагу на недостатню обґрунтованість таких пропозицій і рекомендувало чітко визначити категорію позовів, при поданні яких до суду зазначені органи звільнятимуться від сплати судового збору, як це, наприклад, передбачено пунктом 12 статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою Антимонопольний комітет звільняється від сплати судового збору лише у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та про здійснення державних закупівель. Це пояснювалось тим, що зазначені органи не можуть бути звільнені від сплати судового збору за подання позовів майнового характеру, що розглядаються на основі цивільного та господарського законодавства.
Натомість зазначене зауваження Головного управління не було враховано, в результаті чого прийнятим Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" зазначені вище органи державної влади були звільнені від сплати судового збору "у справах, пов’язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів", що, фактично створило передумови для звільнення відповідних органів виконавчої влади від сплати від судового збору за подання позовів по всіх категоріях справ, що виглядає неприйнятним.
На думку Головного управління, вибіркове звільнення державних органів від сплати судового збору не повною мірою узгоджується з пунктом 2 частини третьої статті 129 Конституції України, відповідно до якого основними засадами судочинства в Україні є «рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом», що дістало відповідне відтворення у Законі України «Про судоустрій і статус суддів», а також у Кодексі адміністративного судочинства України (стаття 7), Цивільному процесуальному та Господарському процесуальному кодексах України (стаття 422). Тому в сучасних умовах звільнення державних органів від сплати судового збору слід розцінювати як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу – юридичними та фізичними особами, які зобов’язані сплачувати відповідний збір, що на практиці означатиме звуження їх права на звернення до суду.
Таким чином, питання щодо збільшення фінансування судів за рахунок судового збору було б доцільним вирішувати не шляхом підняття ставок цього збору, а упорядкування положень, якими надані пільги щодо його сплати, зокрема відповідним органам державної влади.
2. Запропонований проектом підхід щодо стягнення судового збору з учасників судових справ про адміністративні правопорушення суперечить статті 130 Конституції України, якою обов’язок щодо забезпечення фінансування та створення належних умов для функціонування судів і діяльності суддів покладено на державу, а не на вказаних осіб, які і без того несуть відповідальність за шкоду, заподіяну адміністративним правопорушенням (у тому числі й такий вид адміністративного стягнення, як штраф, виплачена сума якого зараховується до Державного бюджету України).
Крім того, при розгляді законопроекту слід враховувати, що на відміну від позивачів, які за власною ініціативою звертаються до загальних, господарських чи адміністративних судів з відповідними позовами, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності, залучаються до участі у судочинстві не з своєї волі, а тому виглядає нелогічним і несправедливим покладення на них окрім обов’язку нести ті обмеження, які пов’язані з накладенням на них адміністративного стягнення, ще й обов’язку сплачувати за це судовий збір.
Враховуючи викладене, вважаємо запропоновані зміни до КУпАП та до Закону України "Про судовий збір" у цій частині є неприйнятними.
3. У Пояснювальній записці до законопроекту відсутні будь-які економічні розрахунки щодо необхідності підвищення розмірів запропонованих ставок судового збору. У першу чергу, це стосується ставок судового збору за позовами про відшкодування моральної шкоди (із виділенням трьох категорій справ, в залежності від ціни позову), а також за подання позовної заяви про розірвання шлюбу, оскільки вони самі по собі не мають майнового характеру. При цьому також слід враховувати, що позов про розподіл майна під час розірвання шлюбу подається окремо, і за нього окремо справляється судовий збір, який відповідно до пункту 1 статті 4 вказаного Закону становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.
Керівник Головного управління В. І. Борденюк
Вик.: В.П. Попович, Н.Ф. Чечетова, В.І. Лисак
-
-
Кстати на такие ставки СС (1720) попадают пенсионеры, которые судятся за повышение (перерасчет) пенсии!
Вот это и есть реалии социальной направленности
царя мидасаянуковоща. Почемуто я был уверен, что он ветирует этот дебильный закон. Кстати очень интересно почитать "зауваження" по (тогда еще) законопроэкту. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=45091Зауваження
до проекту Закону України
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо сплати судового збору»
(реєстраційний № 0973)
У Головному юридичному управлінні розглянуто зазначений проект та висловлюються такі зауваження.
Як вбачається з пояснювальної записки до проекту, його основною метою є створення правового механізму, який дозволить компенсувати витрати, пов’язані із розглядом окремих категорій справ, що у свою чергу сприятиме підвищенню рівня фінансування судів, забезпеченню належних умов для функціонування судів і діяльності суддів та зростанню ефективності їхньої роботи, пов’язаної із захистом прав, свобод та інтересів громадян.
З цією метою законопроектом пропонується шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про судовий збір» розширити коло платників судового збору та збільшити розміри ставок судового збору.
Перш за все слід зазначити, що Головне юридичне управління погоджується з висновком Головного науково-експертного управління до цього законопроекту.
1. Викладені у пояснювальній записці підстави розробки проекту, згідно з якими «відсутність у чинному законодавстві положень, які б дозволяли компенсувати затрати, пов’язані з розглядом справ про адміністративні правопорушення, призводить до того, що такі видатки фактично покладаються на Державний бюджет України, а не на осіб, щодо яких винесено судом постанову про накладення адміністративного стягнення», суперечать таким положенням Конституції і законів України.
Відповідно статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів.
Крім того, згідно зі статтею 140 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» фінансування та належні умови функціонування судів і діяльності суддів забезпечуються державою відповідно до Конституції України.
Забезпечення функціонування судової влади передбачає, зокрема:
1) визначення в Державному бюджеті України видатків на фінансування судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону;
2) законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів.
Зазначаємо, що натепер судовий збір включається до складу судових витрат, тобто є неподатковим платежем, і передбачає готовність особи, яка звертається з позовом до суду, добровільно сплатити такий збір.
Тому покладення на відповідних осіб обов'язку сплати неподаткового платежу суперечить частині першій статті 67 Конституції України, згідно з якою кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За таких умов судовий збір слід визнати податковим надходженням до Державного бюджету України та внести до Податкового кодексу України та Бюджетного кодексу України відповідні зміни.
При цьому слід враховувати, що збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Тобто, накладення адміністративного стягнення в такому випадку має розглядатись як спеціальна вигода, отримана особою від суду.
Крім того, відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Таким чином, у разі прийняття проекту як закону, на суд покладається повноваження щодо надання податкових пільг відповідним особам, що не відповідає пункту 30.5 статті 30 Податкового кодексу України, згідно з яким податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються виключно цим Кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу.
Зазначаємо, що за вищенаведеною ідеологією законопроекту наступним кроком має стати покладення на осіб, щодо яких судом як запобіжний захід обрано тримання під вартою, обов'язку відшкодування витрат, пов'язаних з їх триманням у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України.
2. У проекті запропоновано встановити, що у випадку винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено стягнення, сплачується судовий збір, ставка якого законопроектом встановлюється у розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.
Таке положення законопроекту, на нашу думку, є неприйнятним. Так, відповідно до положень Загальної частини Кодексу України про адміністративні правопорушення до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, застосовується адміністративне стягнення, яке є мірою відповідальності. Покладення на таку особу одночасно з застосуванням до неї адміністративного стягнення ще і обов’язку сплатити за це судовий збір не відповідає засадам вітчизняної адміністративно-правової доктрини.
Крім того, у разі прийняття поданого законопроекту як закону, залишаться невнормованими, зокрема такі питання:
який буде порядок сплати судового збору особою, на яку накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту;
який буде порядок сплати судового збору, якщо особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, подала апеляційну скаргу.
Покладення обов’язку щодо сплати судового збору на осіб, яких притягнуто до адміністративної відповідальності, за відсутності належного порядку сплати такого збору свідчить про незавершеність механізму правового регулювання та не враховує правову позицію Конституційного Суду України, висловлену у рішенні від 30 травня 2001 року за № 7-рп/2001 року, за яким неповнота законодавчого регулювання суспільних відносин не відповідає конституційному визначенню України як правової держави.
3. Статтю 4 Закону України «Про судовий збір» пропонується доповнити новою частиною такого змісту:
«3. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно задоволеній чи відхиленій частині вимог».
Однак Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає такого різновиду позову, зважаючи на особливості адміністративної юстиції, покликаної, насамперед, вирішувати публічно-правові спори. Відповідно до частини другої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Узагальнений висновок: законопроект потребує суттєвого доопрацювання та внесення на повторне друге читання.
ПС: кстати до 23.10.2013 минимальная ставка по таким админискам была 114,70 (поднялась в 15 раз), максимальная 1147 (поднялась в 4 раза), а ставка 1% (поднялась в 2 раза).
Очевидно что таким способом отделяют "зажравшихся" пенсионенров и бизнесменов (которе не хотят штрафы налоговой платить) от правосудия.
-
1
-
-
Таблица Кравца не выдерживает НИКОКОЙ КРИТИКИ!
Начиная от названия (такие ставки СС с 23.10.2013, а не с 01.01.2013). Суммы СС по админделам для апелляции и кассации написаны вообще "с потолка".
При обращение в суд платится 10% от 1,5 МЗП. (примерно 170 грн.) Но если суд не в мою пользу вынесет решение, то я "попаду" еще и на 90%. Риск 2600 грн. (1700+850 апеляц.) не оправдывает 240 грн. из-за которых сужусь.
Приоткрою немного завесу. Как по мне дело очень интересное! Это деньги за госрегистрацию прав на недвижимое имущество, которая НЕ СОСТОЯЛАСЬ! 119 госпошлина и 120 извлечение из госреестра. Госпошлина - то плата государству за совершение(регистрацию) значимого юридического факта (он не был совершен и зарегистрирован), извлечение из госреестра - сами понимаете что это, и оно дано не было.
Но в инструкции по регистрации написано, что квитанции оплаты в случае отказа регистрации (или отзыва заявления, как было в моем случае) не возвращаются.
В прицыпе мне нах не нужны квитанции, мне нужны ДЕНЬГИ
И даже не столько деньги, сколько решение о том, что деньги должны возвращать.Вообщем если потребуют 172 грн. (с расчетом на 1720) подам апелляцию, пусть там ломают голову - закон про СС это норма процесуального права (и дейсвует в момент совершения процесуального действия), или норма материального права, и не имеет обратной силы во времени.
Кстати в продолжение темы о СС (собственно тут вся тема об этом), я считаю, все кто подали иск до 01.11.2011р. до конца решения дела не должны были платить СС (по крайней мере физлица). Ибо для них произошло обратное действие во времени в части смягчения ответственности (отмена госпошлины и ИТО).
В тоже время знаю реальне судебне определения апелляционного хозсуда киева, которыми в январе года возвращали апелляционные жалобы поданные в декабре прошлого года, в связи с тем, что с 01.01 изменена была МЗП и следовательно ставка СС, а апеллянты оплатили СС по ставкам прошлого года!
-
22.10.2013г. опубликован закон об изменении ставок судебного сбора. Соответственно он набрал силу с 23.10.2013г.
Я могу много говорить на эту тему, но начну с маленького.
22.10.2013г. я подал админиск, про возврат денег (можно считать имущественный иск, хотя очень красиво завуалировано (написано не "взыскать деньги", а "обязать совершить действие, а именно возвратить деньги"), старался).
СС мною не был оплачен.
Как считаете, а должен платить по "старым" ставкам, или по новым? (кстати если судья посчитает этот иск имущественным, то я должен платить более 1700, при сумме иска менее 250)
Вот оно реальное "покращення вже сьогодні" Или правильне так: "покращення сьогодні? - вЖЕ!" или так: "та ну його вЖЕ це покращення"
Кстати есть по теме картинка мною кинутая в нэт (реклама из метро). Найду выложу.
Как распечатать техническую запись судебного процесса?
в Загальні питання та новини з сайту
Опубликовано
Но это АУДИО. А вот видио не так немного