Marina-NET
-
Число публикаций
438 -
Регистрация
-
Последнее посещение
-
Days Won
16
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы Marina-NET
-
-
Уважаемые форумчане, хочу представить Вашему вниманию интереснейшее решение Большой Палаты Верховного Суда (ниже текст), в котором, в стиле "Сага о Форсайтах", описаны события многолетней командной борьбы с банком. После нескольких прочтений текста Постановы "вбачається", что с начала не-заемщик, а заинтересованное лицо обратился в суд о признании кредитного договора "неукладеним", суд ему отказал с мотивировкой, что хотя договор действительно имеет признаки "неукладеного", но такой способ защиты его прав не предусмотрен ЦКУ и ЦПКУ, такое судебное решение вступило в законную силу ; затем банк долг продал коллектору который обратил взыскание на предмет ипотеки ; затем один из ипотекодателей обратился в суд с иском признать договор ипотеки недействительным - на том основании, что другим решением суда было установлено, что кредитный договор очевидно "неукладений" ; и что Вы думаете - БП-ВС признала ипотечный договор недействительным, а регистрацию права собственности незаконной. Многоходовочка такая.
Вот текст решения:
П О С Т А Н О В А
Іменем України
29 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 305/1180/15-ц
Провадження № 14-82цс18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участі секретаря Ільїних Ю. В.,
розглянула заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення Апеляційного суду Закарпатської області (судді Бондаренко Ю. О., Куцин М. М., Павліченко С. В.) від 28 січня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (судді Мазур Л. М., Завгородньої І. М., Червинської М. Є.) від 7 серпня 2017 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», державного нотаріуса Рахівської державної нотаріальної контори Пріц Олени Іванівни, відділу державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції в Закарпатській області, треті особи: ОСОБА_5, Пономаренко Володимир Юрійович, про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити певні дії та
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи»), державного нотаріуса Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О. І., відділу державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції в Закарпатській області, треті особи: ОСОБА_5, Пономаренко В. Ю., про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2015 року позов задоволено частково. Визнано недійсним іпотечний договір від 14 вересня 2007 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ПАТ «Промінвестбанк») та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_3, посвідчений державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори за реєстровим № 1-3032. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 10 грудня 2013 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономаренко В. Ю. за реєстровим № 2093. Зобов'язано державного нотаріуса Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О. І. виключити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження іпотекою нерухомого майна відповідно до іпотечного договору, укладеного між ПАТ «Промінвестбанк» та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_3 14 вересня 2007 року, зареєстрованого за реєстровим № 1-2032. Внести до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості про зняття заборони на відчуження нерухомого майна, зареєстрованого за реєстровим № 1-3032 відповідно до іпотечного договору, укладеного між ПАТ «Промінвестбанк» та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_3 14 вересня 2007 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 28 січня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено, рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2015 року скасовано та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судового збору.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 серпня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_9 відхилено. Рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 28 січня 2016 року залишено без змін.
У листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 28 січня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 серпня 2017 року, ухвалених у цій справі. У заяві ОСОБА_3 просить скасувати рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій і залишити в силі рішення суду першої інстанції з підстави передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, а саме у зв'язку з неоднаковим застосуванням судами касаційної інстанції статей 205-210, 640 ЦК України, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
На підтвердження зазначених підстав подання заяви про перегляд судових рішень ОСОБА_3 посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2011 року (справа №6-30641св11), 15 лютого 2012 року (справа №6-30639св11), 30 січня (справа №759/8802/15-ц), 1 лютого (справа №707/247/16-ц), 1 лютого (справа №725/4397/15-ц), 3 лютого (справа № 127/2-4295/09) та 8 лютого 2017 року (справа № 367/206/14-ц), постанови Вищого господарського суду України від 20 листопада 2012 року у справі № 1/198/-10 та від 12 листопада 2013 року у справі № 910/7500/13.
Ухвалою судді Верховного Суду України від 23 листопада 2017 року відкрито провадження в зазначеній справі та витребувано матеріали справи з Рахівського районного суду Закарпатської області.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким ЦПК України викладено в новій редакції.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції цього Закону заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
12 січня 2018 року зазначену справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2018 року справу призначено до розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII, якщо цивільна справа за заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до правил, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України, така справа після її отримання Касаційним цивільним судом передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 360-2 ЦПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якщо судове рішення оскаржується з підстав неоднакового застосування однієї і тієї самої норми права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 6 березня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки ОСОБА_3 оскаржує судові рішення з підстави неоднакового застосування норм матеріального права судами касаційної інстанції різної юрисдикції та заява згідно з правилами, що діяли на час її подання, повинна була розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України.
А тому, зазначені рішення в справі підлягають перегляду Великою Палатою Верховного Суду за правилами, що діяли до набрання чинності Закону № 2147-VIII.
Відповідно до статті 353 ЦПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.
Згідно зі статтею 3604 ЦПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) суд задовольняє заяву про перегляд судових рішень та скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 статті 355 цього Кодексу, якщо встановить, що судове рішення є незаконним.
У справі, яка переглядається, суди встановили, що 12 вересня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ЗАТ «АКПІБ») та ОСОБА_5 було підписано кредитний договір № 1515, відповідно до умов якого ОСОБА_5 отримав кредит у сумі 38 тис. доларів США. За користування кредитом була встановлена процентна ставка в розмірі 10 % річних, з кінцевим терміном повернення кредиту та процентів за ним не пізніше 11 вересня 2027 року
12 лютого 2009 року між ЗАТ «АКПІБ» та ОСОБА_5 було укладено договір № 1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 1515 від 12 вересня 2007 року.
У пункті 2.1. цього договору зазначено, що банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії у сумі еквівалентній 535 тис. 648 грн на умовах, передбачених цим договором та договорами про внесення змін та доповнень до нього, але для кожного виду валют ліміт кредитування не може перевищувати 35 тис. 240 доларів США та 264 тис. 300 грн.
При цьому з 12 лютого 2009 року ліміт кредитної лінії складає 264 тис. 300 грн.
Згідно з пунктом 2.2 цього договору за користування кредитом встановлюється процентна ставка в розмірі 10 % річних за користування кредитом, наданим в доларах США та 10 % річних за кредитом, наданим у гривні.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 1515, 14вересня 2007 року між банком та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, посвідчений державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О. І., та зареєстрований в реєстрі за реєстраційним № 1-3032, за умовами якого зазначені особи передали банку в іпотеку чотирикімнатну квартиру на першому поверсі п'ятиповерхового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
17 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» (який є правонаступником ЗАТ «АКПІБ») та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право вимоги за кредитним договором № 1515 від 12 вересня 2007 року, укладеного між ЗАТ «АКПІБ» та ОСОБА_5
10 грудня 2013 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономаренко В. Ю. було вчинено виконавчий напис за р. № 2093, у відповідності до якого було звернуто стягнення на квартиру, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 1-3032.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2012 року в справі №709/2714/12 за позовом ОСОБА_8 до ПАТ «АКПІБ», яке набуло чинності, встановлено, що кредитний договір від 12 вересня 2007 року № 1515 між ОСОБА_5 та ЗАТ «АКПІБ» є неукладеним, а тому, оспорюваний договір іпотеки, який укладався в забезпечення виконання зазначеного кредитного договору, є недійсним.
Суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що рішенням Рахівського районного суду від 27 листопада 2012 року у справі № 709/2714/12 за позовом ОСОБА_8 до ПАТ «АКПІБ», ОСОБА_5 про визнання недійсним кредитного договору № 1515 від 12 вересня 2007 року, у задоволенні позову ОСОБА_8 було відмовлено, а формулювання, що оспорюваний кредитний договір не є укладеним, а тому не підлягає судовому захисту, було взято з контексту вказаного рішення, яким навпаки встановлено відсутність доказів, які б дали можливість зробити висновок про те, що зміст кредитного договору суперечить чинному законодавству.
Разом з тим у наданих заявником для порівняння судових рішеннях, зокрема в постанові Вищого господарського суду України від 12 листопада 2013 року в справі № 910/7500/13 та ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2011 року (справа №6-30641св11), 15 лютого 2012 року (справа №6-30639св11) суди, на відміну від справи, яка переглядається, дійшли висновку про те, що основне зобов'язання - кредитний договір є неукладеним, і це встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, таке зобов'язання не може забезпечуватись дійсним договором іпотеки.
Викладене свідчить про те, що існує неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Постанова Вищого господарського суду України від 20 листопада 2012 року (справа № 1/198/-10), на яку в своїй заяві також посилається ОСОБА_3 прийнята у справі про звернення стягнення на заставне майно; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня (справа №759/8802/15-ц), 1 лютого (справа №707/247/16-ц), 3 лютого (справа № 127/2-4295/09), 8 лютого 2017 року (справа № 367/206/14-ц) прийняті у справах за заявами про заміну сторони виконавчого провадження.
Отже, у справах наявні інші підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені інші фактичні обставини, що не свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права.
Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 лютого 2017 року (справа №725/4397/15-ц), надана заявником для порівняння не є прикладом неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, оскільки суд касаційної інстанції скасував судове рішення апеляційної інстанції та передав справу на новий апеляційний розгляд з підстав, передбачених статтею 338 ЦПК України, у зв'язку з порушенням норм процесуального права, що призвело до неможливості встановити та перевірити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справ.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Велика Палата Верхового Суду виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Отже інформація, яка повинна бути надана до моменту укладання договору однією із сторін є частиною пропозиції та істотною умовою договору, оскільки обов'язковість її оприлюднення прямо передбачена Законом.
Відповідно до частини першоїстатті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина 1 статті 575 ЦК України).
У відповідності до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.
Відповідно до частин 4 та 5 статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Враховуючи те, що рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2012 року в справі №709/2714/12, яке набуло чинності, встановлено, що кредитний договір від 12 вересня 2007 року № 1515 є неукладеним, то таке зобов'язання не може забезпечуватись дійсним договором іпотеки.
Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина 3 статті 215 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Оскільки оспорюваний договір іпотеки укладений в забезпечення виконання кредитного договору, який є неукладеним, що суперечать вимогам цивільного законодавства щодо застави майна та частини 4 статті 3 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2012 року, яке набрало законної сили, встановлено, що кредитний договір від 12 вересня 2007 року № 1515 є неукладеним.
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 7 липня 2015 року, яке набуло чинності, відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв'язку з тим, що кредитний договір від 12 вересня 2007 року № 1515 є неукладеним, а тому у сторін не виникли взаємні права та обов'язки за договором.
Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки кредитний договір № 1515 від 12 вересня 2007 року є неукладеним, а тому, оспорюваний договір іпотеки, який укладався в забезпечення виконання зазначеного кредитного договору, є недійсним.
Отже, у справі, яка переглядається Великою Палатою Верховного Суду, суди апеляційної та касаційної інстанцій неправильно застосували вищенаведені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а це відповідно до статті 3604 ЦПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) є підставою для скасування зазначених рішень.
За таких обставин відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 і частин першої та другої статті 3604 ЦПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 серпня 2017 року та рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 28 січня 2016 року підлягають скасуванню із залишенням у силі рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2015 року.
Керуючись підпунктами 1 та 2 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України №2147-VIII), пунктом 1 частини першої статті 355, пунктом 1 частини першої статті 3603, частиною першою статті 3604 ЦПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), Велика Палата Верхового Суду
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 серпня 2017 року та рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 28 січня 2016 року скасувати, рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2015 року залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. С. Князєв Суддя-доповідач Н. П. Лященко Судді: С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко В. В. Британчук Л. І. Рогач Д. А. Гудима І. В. Саприкіна О. С. Золотніков О. М. Ситнік О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич Л. М. Лобойко О. Г. Яновська
-
В 17.05.2019 в 22:30, Васили11 сказал:
господа юристы, подскажите, что делать дальше, просто моё аналогичное дело тоже передали в верховную палату, хочу знать к чему готовиться?
Здравствуйте! Если у Вас есть положительное судебное решение "про скасування незаконного рішення реєстратора", которое набрало законную силу, попробуйте в ближайшие дни обратиться к госрегистратору с заявлением о внесении изменений в "Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" и удалении в нем записи, о последней регистрации права собственности. ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" и Порядок утвержденный КМУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п - предусматривает внесение изменений в реестр на основании судебного решения, там описано что должен делать заявитель и что регистратор в подобных случаях. Если Вы удалите последнюю запись о праве собственности, внесенную по заявлению коллектора, то даже в случае "закрытия производства по делу БП-ВС" им придется весь процесс регистрации начинать заново (с чистого листа). Если Вам откажет ЦНАП, попробуйте поискать дружественно настроенного к ВАМ регистратора. Регистраторам, в принципе, не важно какого суда (и какой юрисдикции) решение, главное чтобы в нем было написано "скасувати" и оно набрало законную силу - тогда с ним можно работать.
-
19 часов назад, west11 сказал:
Его (решение)понять нельзя, потому что это решение не соответствует позиции ВП ВС, котрое (увы) говорит о притивоположном - подавать апеляцию и сносить эту Ухвалу, обязать суд первой открыть производство и рассмотреть дело по сути.
19 часов назад, west11 сказал:Ну что Вы хотите , судьи ни х...ра не читают позиции Большой палаты ВС, а помощникам это и тем более не нужно
12 часов назад, у.zaporozhskiy сказал:Оспорьте в апелляционном суде.
Здравствуйте! Вопрос, на самом деле, поднят интересный потому, что сравниваются действия истца в разных спорах и обстоятельствах:
- в приведенной позиции БП-ВС рассматривается вопрос обжалования действия/решения регистратора связанного с "невизнанням права власності на нерухоме майно" заявителем, который считает, что право собственности на недвижимость принадлежит ему,
в свою очередь
- в приведенной позиции Ровенского горсуда рассматривается вопрос обжалования действия/решения регистратора связанного с "реєстрацією права обтяження нерухомого майна, яке обмежує/порушує право власника вільно розпоряджатись належним йому майном" .
Таким образом, для целей аргументированного обжалования решения Ровенского горсуда следует искать другую подходящую Постанову БП-ВС. ИМХО
-
В 19.05.2019 в 08:59, хервам анеипотеку сказал:
Есть решение суда (набрало зак. силу) "про визнання протиправним рішення реєстратора та його скасуванна". Это решение и собираюсь подавать. Думаю, что заява про скасування права власності и к ней решение + все копии остальных документов.
Здравствуйте! На основании решений регистратора (вот он думал-думал и принял решение №_дата "О...") была внесена в "Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" запись №__дата (там уже другой номер - регистрационный) о регистрации права собственности за .Х. на недвижимое имущество. Решением суда "протиправне рішення реєстратора скасовано" и теперь Вы вправе обратиться к тому-же или другому госрегистратору и просить внести изменения в "Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" про "скасування" / удаление в нем записи, о последней регистрации права собственности. Почитайте внимательно ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" и Порядок утвержденный КМУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п - там описано что должен делать заявитель и что регистратор в подобных случаях.
-
9 часов назад, Bolt сказал:
Надеюсь, что это только начало
Здравствуйте! И я, и я ооочень хочу верить, что Конституционный суд наконец начнет каждый день упорно работать над тем, для чего он создавался : системно и последовательно защищать конституционные права граждан нашего государства Украины
, потому как больше, похоже, некому. Остальные "властьимущие" преследуют только одну цель: как на гражданине максимально больше заработать. А какая же молодец заявитель Хліпальська В.В. - не сдавалась и добилась хорошего решения для всех. ИМХО
-
3
-
-
Здравствуйте! Думаю, правильно говорят, что нет решения суда, которым все будут довольны. Вот и Большая палата ВС меня в очередной раз озадачила своими "правовими висновками"
. Это же с какого "бодуна" надо читать ЦКУ, чтобы так его понять:
"відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобов'язання (стаття 611 ЦПК України) може здійснюватися виключно у випадках, що прямо передбачені законом, а також якщо умови про відшкодування передбачені укладеним договором."
Дальше уже бессмысленно обсуждать новую трактовку "положень статей 4, 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законом".
Мне казалось, что коллегия судей Большой Палаты ВС должна понимать свой уровень ответственности за предоставленное ей право "узагальнювати судову практику та визначати правильне застосування норм матеріального та процесуального законодавства України" ИМХО
-
1
-
-
14 часов назад, babaika сказал:
Добрый! Не понял Вашу мысль. Ухвала конено же не изменяет нормы кодекса, более того, она и изменить их не может. О чем Вы хотели донести, не понял вашу мысль?
Здравствуйте! Уважаемый форумчанин задал вопрос: что делать с отзывом Приватбанка в котором банк "упирается", что ИНН сделана 22.07.2017 года на их кредитном договоре абсолютно законно, так как в это время действовала Ухвала ВАСУ, которой было остановлено "виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р." Я, в свою очередь, написала почему я категорически не согласна с "законностью" ИНН от 22.07.2017 года на кредитном договоре. В том числе, исходя из того, что судья ВАСУ мог остановить на основании статьи 215 КАСУ только принудительное исполнение обжалуемого решения, но не вступление его в законную силу, момент и последствия которого определяются статьями 254-255 КАСУ. А принудительное исполнение судебных решений (если сторона категорически не желает исполнять его добровольно) возлагается на ДВСУ. А нотариус должен был отказать заявителю в совершении ИНН на основании того, что решение о признании незаконной Постановы КМУ (в касающейся заявления части), на момент обращения заявителя, уже набрало законную силу, и сказать "Ребята, вот отменит это решение кассация - тогда и приходите, будем работать дальше". Вот такую мысль я и хотела донести.
А еще, я обратила внимание, на правовую коллизию в Постанове Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № № 826/20084/14 , и что ее можно трактовать в свою пользу, с учетом выводов БП-ВС в этом же судебном деле. Я бы упиралась в той позиции что: решение КААСУ прежде всего признает часть Постановы КМУ незаконной, а значит - она незаконна с момента ее принятия КМУ и не может служить основанием для законных действий с ее использованием. ИМХО
-
2
-
-
28 минут назад, Marina-NET сказал:
То есть Вы считаете они обе незаконные...
И вот еще:
Возможно, я не знаю, в положении именно этого третейского суда есть норма, что "полный текст судебного решения выдается сторонам на руки через 6 месяцев со дня его оглашения в судебном заседании, а в случае отсутствия такой возможности у аппарата суда, то - направляется сторонам в течении 24 месяцев, со дня подписания его всеми судьями, которые участвовали в рассмотрении спора" - и как в таком случае применять норму статьи 454 ЦПКУ и куда "засунуть" коллегии ВС их представление о "преклюзивности" ?
-
3
-
-
2 минуты назад, Bolt сказал:
То есть Вы считаете они обе незаконные...
Я считаю, что опубликованная Вами Постанова - обоснованная и законная : ВС/КЦС: Рішення третейського суду про стягнення заборгованості за споживчим кредитом підлягає скасуванню (КЦС ВС від 25 квітня 2019 року у справі № 774/64/18)
а представленная по ссылке Постанова ВС 18 жовтня 2018 року справа № 774/61/18, провадження № 61-35251ав18, ерховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Штелик С. П. (суддя-доповідач), ЛеськоА. О., Мартєва С. Ю., - формальный отказ заявителю в правосудии. Я не увидела в указанной Постанове оценки доказательств заявителя о том, что он не присутствовал на судебном разбирательстве в третейском суде, не знал о вынесенном судом решении и был ущемлен в правах получить полный текст решения третейского суда в разумные сроки. Не было дано оценки - была ли у заявителя фактическая возможность оспорить решение третейского суда в установленные законом сроки, подавал ли заявитель ходатайство о продлении процессуальных сроков обжалования. ВС "набросал" в свое решение "мудреных слов" и терминов, которых нет в нашем процессуальном законодательстве, и умыв руки - пошел обедать лобстерами. ИМХО
-
3
-
-
39 минут назад, Bolt сказал:
Я с Вами согласен и сам так же считаю... Но как быть с двумя постановами ВС...
Я не знаю как быть с незаконными постановами ВС. Возможно:
- обходить, подавая новый иск по новому поводу, от нового лица (чьи права нарушены),
- оспаривать исполнительный документ, выданный с целью принудительного исполнения такого решения третейского суда,
- обжаловать в ЕСЧП, по ограничению доступа к правосудию,
- обращаться с иском или за разъяснением в Конституционный суд,
- подавать заявление в полицию заявление о "мошенничестве" администрации третейского суда...
Наверняка у Вас также будут свои варианты "что с ними всеми делать"
ИМХО
-
1 час назад, Vladimir AB сказал:
Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. + ВАСУ не поновлював чинність постанови КМУ № 662 на період касаційного розгляду.
Додатково хочу звернути Вашу увагу на той факт, що у Постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № № 826/20084/14 є певна правова колізія (суперечливість), а саме: коллегия суддів визнала оскаржувану Постанову КМУ одночасно і "незаконною" і нечинною" -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року - скасувати.
Визнати незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме:
а згідно вимог закону та приписів згаданої Вами постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" :
"незаконний" правовий акт - є незаконним від дати його прийняття,
натомість
"нечинний" правовий акт - втрачає чинність від моменту визначеного судом, або від моменту набуття судовим рішенням законної сили.
-
3
-
-
7 часов назад, Bolt сказал:
То есть то первое была ошибка...)) Значит не преклюзивный срок по обжалованию третейки всётаки...
Согласно толкований, изложенных в научно-практической литературе по юриспруденции, "преклюзивным" - считается срок, определенный для исполнения субъектом своих обязательств согласно договора или закона. Процессуальный же срок - практически всегда может быть продлен судом, в случае наличия у заявителя объективных препятствий для его исполнения.
В ЦПКУ право продления процессуальных сроков (пропущенных по уважительным причинам) статья 127 ЦПКУ - общая норма "отдано на откуп" суду который рассматривает такое ходатайство (всегда так было) и ситуация изменится только если такое право у суда забрать. Отказ в продлении сроков может быть обжалован в случаях статьи 353 ЦПКУ отдельно, в иных - вместе с решением суда по сути.
Стаття 127. Поновлення та продовження процесуальних строків
1. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
8. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Стаття 353. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду
1. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:
37) відмови у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу;
Статья 454 ЦПКУ - частная норма (Раздел 8)
"5. Заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев’яноста днів:
1) стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом;
2) особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов’язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом.
6. Заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу не може бути подана після закінчення трьох місяців, рахуючи з дня, коли сторона, що заявляє це клопотання, отримала арбітражне рішення, а у разі подання такою стороною клопотання до міжнародного комерційного арбітражу про виправлення або роз’яснення рішення чи ухвалення додаткового рішення, - з дня винесення міжнародним комерційним арбітражем рішення з цього прохання.
7. Заява, подана після закінчення строку, встановленого частинами п’ятою або шостою цієї статті, повертається.
8. Суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1-3 і 6 частини першої статті 186 цього Кодексу, а також у разі якщо рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу оскаржено (оспорено) з підстав, не передбачених законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України."
Условие - "не може бути подана після закінчення трьох місяці" - касается только международного арбитража.
В случае же обжалования решения третейского суда - заявление о пересмотре, поданное с ходатайством о продлении процессуальных сроков, определенных законом - может быть подано и рассмотрено судом по сути.
Обжалование решений третейского суда - является судебным надзором за "дотриманням" таким коммерческим и не государственным судом законных прав сторон спора. Формальный отказ в защите прав стороны коммерческого спора рассмотренного частным третейским судом - есть нарушением государством своей гарантии на справедливый суд "Одною з передумов забезпечення доступу до суду є наявність в особи права на судовий захист. Це право випливає з ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 55 Конституції України. "
Такая у меня правовая позиция.
Дополнение: Также, считаю что решение третейского суда может быть обжаловано вторым из супругов стороны спора - так как суд может принять неправомерное решение относительно общего семейного имущества (движимого и недвижимого) и общих денежных средств.
-
2
-
-
8 часов назад, Bolt сказал:
И как теперь быть... Мысли ВС неисповедимы...))
Здравствуйте! Позиция ВС в опубликованной и упомянутой Вами по ссылке Постановах отличается в оценке действий апелляционной инстанции: в одном случае апелляционный суд продлил сроки, а в другом отказал в продлении. Вот судебная коллегия ВС и указывает, что законом определено: "заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк" - а это значит, что само действие суда по продлению пропущенных процессуальных сроков не обжалуется, особенно если оно не повлияло на правильность решения спора по сути. ИМХО
-
7 часов назад, Vladimir AB сказал:
Шановні колеги, сьогодні знайомився з відзивом привату на позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, поданого в інтересах клієнта. Так от, "приватники" посилаються на ухвалу Вищого адмінсуду від 04.04.2017 року , де зазначено, що до закінчення касаційного розгляду зупинити виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. Таким чином, на момент вчинення ВНН (в нашому випадку 22.07.2017) постанова КААС від 22.02.2017 не діяла і приват мав право звертатись до нотаріуса... Як вам такі тлумачення, що думаєте? Сама Постанова: http://reyestr.court.gov.ua/Review/66001717
Вітаю! Я вважаю, що ухвала про зупинення виконання судового рішення, до закінчення касаційного розгляду справи не змінює норми Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають момент набуття судовим рішенням, ухваленним по суті спору, законної сили та не впливає на порядок його виконання (як ухвала про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення).
"Розділ V
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ В АДМІНІСТРАТИВНИХ СПРАВАХСтаття 254. Набрання судовим рішенням законної сили
1. Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
3. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
4. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
5. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
6. Ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.
Стаття 255. Наслідки набрання законної сили судовим рішенням
1. Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
2. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін."
Статтею 171 КАСУ
"Стаття 171. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень"
Закон зобов’язує сторону Відповідача подати оголошення до офіційного друкованого видання, про оскарження його нормативного акту, суть позовних вимог і дату розгляду спору судом – не пізніше, як за 7 днів до першого судового засідання.
Отже, ті хто застосовує у своїй діяльності оскаржуваний нормативний акт мають знати, що вони самостійно несуть ризики, пов’язані із його скасування судом. В разі, якщо Відповідач ухиляється від визначеної законом публікації, то ризики завдання шкоди третім особам несе Відповідач.
Як вбачається із положень статті 215 КАСУ – суддя-доповідач, після відкриття касаційного провадження може вирішити питання про зупинення виконання судових рішень, однак, за загальним правилом процесуальних кодексів України, зупинити виконання судового рішення можна лише такого, яке підлягає примусовому виконанню ДВСУ, адже "зупиняється" не чинність судового рішення, а саме його примусове виконання, на підставі виконавчого документу
Стаття 214-1. Строки розгляду касаційної скарги
1. Касаційна скарга має бути розглянута протягом одного місяця з дня одержання судом касаційної інстанції адміністративної справи.
{Кодекс доповнено статтею 214-1 згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010}
Стаття 215. Підготовка справи до касаційного розгляду
1. Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження:
1) з'ясовує склад осіб, які беруть участь у справі;
2) надсилає копії ухвали про відкриття касаційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копіями касаційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу;
3) вирішує письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі;
4) вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції;
5) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються;
А із положень статті 223 КАСУ вбачаються, що до повноважень касаційної інстанції не входить компетенція із визначення порядку, терміну та способу виконання судового рішення, ухваленого по суті справи
Стаття 223. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги
1. Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін;
2) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, скасувавши судове рішення суду першої інстанції;
3) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, залишивши судове рішення суду першої інстанції без змін;
4) змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції;
5) скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції;
6) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду;
7) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження;
8) визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити провадження;
9) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.
-
2
-
-
2 часа назад, Bolt сказал:
Вот такая очерёдность сейчас..
Вы правы, и такая "очередность" существовала и в предыдущих редакциях ЗУ О исполнительном производстве. Но... я начала думать откуда у меня "в голове" восприятие что затраты ДВС, которые взыскиваются с должника, должны поглощаться (ограничиваться) суммой судебного сбора и я припомнила, что когда ставку исполнительного сбора подняли возникла правовая дискуссия - что есть судебный сбор: это штрафная санкция на должника, не определенная другими законами/кодексами как источник содержания структуры Минюста или что? И вот тогда Минюст издал свое разъяснение (и даже внес какие-то изменения в инструкцию для ДВС), что исполнительный сбор - это прежде всего источник финансирования затрат исполнительного производства, а возмещение затрат (т.е. убытков), связанных с ненадлежащим исполнением должником своих обязательств возлагается на должника, в том числе Гражданским кодексом. Как-то раньше и высшие суды и юристы-правоведы во всем искали прежде всего логику - зачем/ за что/ соизмеримо-ли. Вот
-
2 минуты назад, Bolt сказал:
Это скорее просто санкция, для предохранения от необоснованных подач ИЛ... Должник покрывает всё... Деньги аванса уходят исполнителю безвозвратно... с его стороны... А вот должник покрывает расходы исполнителя по отдельной статье, отдельно исполнительный сбор или вознаграждение и отдельно аванс для возврата взыскателю...
Здравствуйте! Честно скажу, что еще не разобралась в их сегодняшней кухне. Раньше было так: аванс был делом добровольным и его платили те кто хочет ускорить-улучшить исполнение своего взыскания, затем взыскивалась сумма долга и из нее исчислялась сумма ИС и если этой суммы на покрытие затрат было не достаточно - то + аванс, а если более чем достаточно, то - аванс; у ДВС даже были свои внутренние формуляры калькуляций затрат - лично видела, обсуждала, и даже оспаривала на начальника намеренное необоснованное увеличение затрат. Мне сейчас даже кажется, что раньше ДВС была более понятной и прозрачной организацией, а может только казалось.
-
21 минуту назад, ais сказал:
Насколько я понимаю, то аванс - это страховка ДВС затрат на случай если с должника не удастся взыскать деньги.
Здравствуйте! И в таком определении Вы правы, и в том, что затраты по исполнительному производству в конце-концов возмещаются за счет должника, т.е. затраты несет "виновная сторона".
-
1
-
-
10 часов назад, ais сказал:
Судебный сбор ДВС вернула, а вот авансовый взнос нет, хотя в заявлении на открытии исполнительного производства было указано, что мол вернуть СС и аванс на карту. Или по возврату авансового взноса надо отдельное заявление подавать?
Здравствуйте! Я писала отдельное заявление на возврат авансового взноса с указанием когда оплатила, от кого, на каком основании и реквизиты документа об оплате. У меня все документы были собраны в одном файлике и составление этого заявления меня не слишком затруднило, но я возвращала авансовый взнос потому, что ДВС отказало мне в исполнении Ухвалы суда о обеспечении иска путем наложения ареста на имущество. Однако, если ДВС считает, что она уже что-то сделала в исполнительном производстве на суму авансового взноса (из него идет финансирование первоначальных затрат ДВС по осуществлению исполнительного производства), то они могут сказать что сумму авансового взноса они честно заработали и упираться с возвратом. Такие дела
-
1
-
-
1 час назад, Лев сказал:
А Вы, как я понял, очень хотели бы вернутся в это "райское болото"?..
Лев, здравствуйте! Возможно у Вас, с утра, плохое настроение, но я, все-же, прошу: не обесценивать других равноправных участников этого форума недостаточно обоснованными предположениями. Все, что я думаю по любому обсуждаемому вопросу - я пишу в своих постах прямо, с хроникой постов Вы можете ознакомиться, нажав на иконку Профиля, если я чего-то не пишу - это означает, что я занята или у меня нет по этому вопросу личных разумных обоснований. То чего я в настоящий момент времени хочу (не принимая во внимание свои бытовые-семейные пожелания) - это установление в стране (где я родилась и живу) разумного и эффективного законодательно-правового поля, которое бы учитывало баланс прав и интересов всех граждан, даже в самых мелких их потребностях, а также баланс интересов гражданина и государства (так, чтобы права были зеркальным отражением обязанностей и наоборот); а также, для целей поддержания и защиты такого баланса - хочу такой судебной системы, которой бы гражданин хотел доверить защиту своих законных интересов и прав. О практической реализации указанных желаний, я готова дискутировать, воспринимать все полезные аргументы, учитывать все объективные сложности, принимать рекомендации относительно оптимального пути реализации и принимать участие в решении важной, на мой взгляд задачи, наиболее оптимальным способом. Других стратегических целей у меня пока нет, а есть своя работа, которую необходимо делать каждый день.
Для справки: при СССР я только успела закончить Киевский госуниверситет им. Т.Г. Шевченко 28.06.1991 г. ; режим считала лицемерным и насильственным, экономику нерациональной, уходила в вынужденный академотпуск - так как у меня не желали принимать зачет по марксистско-ленинской теории на условиях моего мировоззрения и собственных умозаключений.
-
3 минуты назад, Bolt сказал:
Вообще-то я имел ввиду немного другой заход...)
С удовольствием узнаю Ваше стратегическое мнение по любому вопросы - оно мне интересно, развивающе и поучительно
-
1 минуту назад, Bolt сказал:
А как же остаточне прощавай... Так было при СССР... Ничего нового...
Здравствуйте! При СССР, и не только, еще росли деревья, цвели цветы и рождались дети - цивилизация должна оставлять в активе все лучшее и избавляться от плохого и бесперспективного. ИМХО
-
1
-
-
8 часов назад, Bolt сказал:
насколько далеко они могут зайти ради этого...
Посмотрим, на парламентских выборах. Лично я, готова публично "помучить" депутатов вопросами: "Вы зачем голосовали за этот закон, для кого Вы его принимали? Почему не внесли изменения в такой-то ЗУ, какие законопроекты предложили лично и с какой целью? Зачем, на Ваш взгляд, Вы нам нужны в законодательном органе?" - но вряд-ли у меня будет такая трибуна
Считаю, что необходимы нормы ЗУ и, наверное, в первую очередь в Гражданском кодексе, определяющие право и возможность превентивной защиты интересов граждан от потенциального посягательства. Гражданин должен иметь уверенность, что он всегда может дать цивилизованный правовой отпор на любое, даже маленькое посягательство на его права и интересы. Безусловное гарантирование такой возможности со-временем приведет к привычке ею пользоваться. "Судиться" должно быть не "стыдно-дорого-хлопотно", а естественно и доступно, как спросить "Который-час?".
Необходимо узаконить право, именно за гражданином и объединением граждан, не только оспорить законодательный акт, но и требовать законодательно внести в него дополнения, раскрывающие: порядок его применения, установить баланс интересов, границы ответственности, порядок разрешения споров по его применению, обеспечить возможность в суде приостановить действие такого акта до внесения необходимых дополнений и изменений. Необходимо законодательно обеспечить возможность эффективного механизма до-судебного урегулирования спора, медиации и возможности сближения позиций сторон.
Гражданин должен иметь доступную для него возможность оспорить все незаконные требования и действия любого субъекта по отношению к нему - любого. Гражданин должен стать активным участником определения своих прав и их отстаивания. Ко-то может сказать, что "Дай волю гражданам и они раз-балансируют бюджет и разнесут страну по винтикам" - но ведь наш и международный принцип разрешения спора предполагает не только защиту своих законных прав и интересов, но и не посягательство на чужие законные - это и есть баланс. На сегодняшний день, одним из механизмов до-судебного урегулирования споров является Жалоба и им необходимо пользоваться.
Необходимо качественно менять систему доступности гражданина к правосудию, чему может поспособствовать, например: размещение на официальном государственном ресурсе электронных версий разъяснений, лекций, рекомендаций, типовых форм исков, жалоб, запросов, возражений и других документов по востребованным в обществе вопросам; судебная администрация должна два раза в неделю проводить открытые пресс-конференции - отвечать на вопросы юристов, письменные и часто задаваемые вопросы граждан ; необходимо снизить и максимально дифференцировать сумму судебного сбора, который должен расходоваться исключительно на цели обеспечения надлежащего правосудия, гражданин должен понимать что он получит взамен уплаченных денежных средств: сбалансированное решение его спора и защиту его интересов или новую лепнину и мрамор в здании суда.
Судей Верховного Суда следует избирать прямым народным голосование, как и депутатов, с той лишь разницей, что выборы должны проходить не в один (удобный) день, а: по результатам активного праймериза в течении 3 месяцев и в течении двух недель независимая комиссия должна принимать голоса избирателей. Кандидаты в ВС должны предоставить на всеобщее рассмотрение профильный диплом + ссылки на научные труды + полный текст диссертаций + послужной список + декларацию о доходах и их источнике + интервью + потфолио + список судебных дел (со ссылками на реестр) которыми они могут гордиться - граждане должны понимать кому они доверяют свою жизнь и благополучие.
Думаю, что прием "не снимать трубку" и "не реагировать" - это тактика, а не стратегия. Да, нередко бывают случаи, когда лучше промолчать, чем наговорить гадостей или лишнего - но это тактический, временный прием взаимодействия с агрессивным субъектом, в голове все-равно следует держать свою конечную обоснованную цель и двигаться в ее направлении.
ИМХО
-
1 час назад, Bolt сказал:
А есть варианты разве... Ну тогда можно отдаться на растерзание врагам... и самому и дочь отдать им на растерзание и ценности о которых писали, но я так и не понял каких...
Ценность внутренней гармонии и возможности заниматься любимым делом
, ну не все любят юзать врагов как конфетки, не все воспринимают юриспруденцию как увлекательное RPG и демократия требует мудрости это принять.
Дополню: хотя, если есть за что побороться (крупная рыба), то наши граждане на многое способны.
Кстати обсуждаемые родители отстояли почти весь Майдан, и не раз могли получить пулю (как шальную так и прицельную). Просто устали и решили закрыть вопрос по мере своей возможности.
Еще: на мой взгляд, такой феноменальный результат недавних выборов спровоцирован в первую очередь усталостью от пресса смысл которого не понятен и позитив не представляется предвидеть или оценить на перспективу; у народа нет ощущения ни справедливой расплаты за предыдущие ошибки ни чувства своей осознанной инвестиции в будущее благосостояние. ИМХО
-
14 минут назад, Bolt сказал:
знакомым приведённым Вами в пример...
Не пример, а жизненное наблюдение
И, конечно, я им сочувствую. Думаю такие действия этих людей вызваны, в большей степени, ощущением своей незащищенности законом.
Мне кажется, что за последние 5 лет у нас наметился существенный перекос в законодательстве, направленный именно на уменьшение прав и сужение способов защиты существующих имущественных прав гражданина, и я не думаю, что это является исполнением прямых требований международных институтов. Да у МВФ есть пожелания к поддержанию баланса бюджета и укреплению финансовой дисциплины, но пожеланий направить право "стяжательства" в первую очередь на население со средним и ниже среднего уровнем дохода, у МВФ задача не стояла, на мой взгляд. У нас же власть активно принимает такие законодательные нормы, которые очевидно способствуют концентрации возможностей обогащения крупных субъектов (включая тех, кто их обслуживает) за счет обнищанию мелких. Мы, делимся хорошими решениями судов, которыми удалось отстоять Конституционные права человека, а реестр переполнен судебными решениями которыми эти права попираются
Постановление БП-ВС о сроках и порядке прекращения поручительства
в Судові рішення за кредитними та депозитними договорами
Опубликовано
Здравствуйте! Сайт "Антирейд" безусловно - кладезь оптимизма и "библиотека общих знаний" о различных ситуациях. Но послушайте моего совета - не пишите процессуальных документов лично, не будучи профессионалом или хотя-бы "мастером" в описываемом вопросе. В Ваших делах у Вас достаточно сильная правовая позиция, а Вы, занимаясь ими самостоятельно, по-ходу упускаете множество перспективных возможностей защитить свои права, один - в поле не воин. Выберите себе юриста-практика, хотя-бы и на этом сайте (не смею никого рекламировать, но выбор есть), спишитесь с ним в личных сообщениях, договоритесь о тактике и стратегии борьбы за Ваши права, предоставьте ему копии всех необходимых документов по Вашим судебным делам и : он напишет Вам кассационную жалобу (на 20 листах), включит в нее все правовые аргументы и ссылки на материалы судебного дела, подкрепит всеми необходимыми "правовими висновками ВСУ" и Большой Палаты Верховного суда, напишет и обоснует "Клопотання про зупинення виконання судового рішення по справі", правильно рассчитает судебный сбор и процессуальные сроки, составит перечень и форму пакета документов для кассации, продумает и предложит Вам другие дополнительные шаги, которые можно предпринять для защиты Ваших интересов. Война не проиграна, пока не проиграна последняя битва, а "варвар" - даже выиграв войну, может так и не получить предмет вожделения. Пожалуйста, послушайте моего совета. ИМХО