Гражданин

Отправил.

Я не понимаю, почему все бояться Жовтневого суда г. Днепропетровска? Нормально там судят. Недействительность удовлетворить нереально, но процентную ставку вполне. Единственная судья, у которой просто не хочется судиться - это Ткаченко. У нее в производстве 16000 дел. Только Приватбанк. Решения только удовлетворить полностью Приватбанк. Ее часто отводят. Она делает перерывы между заседаниями по 4-6 месяцев, но есть другой путь. Подать от себя исковое, в тот - же Жовтневый суд. Приостановить Ткаченко. Она приостановит. Как человек она хорошая. Как судья - просто кошмар. Хотя по процентам она наверняка удовлетворила - бы и незаконность и пересчет.

Справа № 2-8106/10 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 вересня 2010 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді: Маймур Ф.Ф., при секретарі: Чоха К.О., за участю: позивача – Лапіна Є.В., представника відповідача – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу №2-8106/10 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», про підвищення відсоткової ставки недійсною, зобов’язання вчинити певні дії, – В С Т А Н О В И В : 23 листопада 2009 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання угоди про підвищення відсоткової ставки недійсною, зобов’язання вчинити певні дії (а.с. 3-6, 22-26). Позивач у позовній заяві та у судовому засіданні посилався на те, що 24 грудня 2007 року між ним та відповідачем було укладено кредитний договір № DNP0GL00000050, відповідно до умов якого відповідач надав, а позивач отримав у кредит грошові кошти в розмірі 50 290 дол. США. 26 серпня 2009 року відповідачем в односторонньому порядку було змінено відсоткову ставку до 20,64% річних. У зв’язку з цим позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсною односторонню зміну умов кредитного договору № DNP0GL00000050 від 24 грудня 2007 року, визнати недійсним п. 6.8, 6.9 договору № DNP0GL00000050 від 24 грудня 2007 року, зобов’язати відповідача зробити перерахунок заборгованості. Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні у повному обсязі. Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення, просив суд у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що позивачу надавався пільговий кредит як співробітнику банка, та відсоткова ставка була збільшена відповідно до умов укладеного між сторонами договору після звільнення позивача з установи (а.с. 42-43). Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав. Судом встановлено, що 24 грудня 2007 року між сторонами був укладений кредитний договір № DNP0GL00000050, за умовами якого відповідач зобов’язався надати кредит у сумі 50 290 дол. США на термін до 24 грудня 2027 року зі сплатою відсотків у розмірі 1,03% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та щомісячним платежем 481,53 дол. США, а позивач зобов’язався повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановленому договором розмірі та строки, що підтверджується копією зазначеного договору (а.с. 10-12). У судовому засіданні було встановлено, що відповідачем з 26 серпня 2009 року було збільшено відсоткову ставку за кредитним договором № DNP0GL00000050 від 24 грудня 2007 року, що підтверджується копією відповідного листа та не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні (а.с. 15). Встановлено, що позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення до відсоткової ставки, яка була зазначена в договорі № DNP0GL00000050 від 24 грудня 2007 року, що підтверджується копіями листів від 10.09.2009 року та 01.10.2009 року (а.с. 13, 17). Встановлено, що позивач був 31 серпня 2009 року був звільнений з займаної посади програміста ЗАТ КБ «Приватбанк» за згодою сторін, що підтверджується копіями трудової книжки (а.с. 29). Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України, умовами договору укладеного між сторонами. Відповідно до ч.3 ст. 1056-1 ЦК України умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відповідно до ч.4 ст. 216 ЦК України правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, та приймаючи до уваги, що збільшення відсоткової ставки за кредитним договором № DNP0GL00000050 від 24 грудня 2007 року відбулося з 26.08.2009 року, тобто після набрання чинності ст. 1056-1 ЦК України, суд приходить до висновку, що умова вказаного договору про право відповідача змінювати розмір відсоткової ставки в односторонньому порядку є нікчемною і не створює для сторін цієї угоди жодних юридичних наслідків, та вважає, що дії відповідача щодо збільшення розміру відсоткової ставки є неправомірними, оскільки суперечать діючому законодавству. Крім того, згідно ст. 654 ЦК України, зміна договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договором та будь-яким нормативно правовим актом інша форма зміни договору не передбачається. Таким чином, дії відповідача, щодо односторонньої зміни відсоткової ставки шляхом направлення до позивача відповідного листа, без отримання письмової згоди позивача, необхідно вважати як недотримання відповідачем вимог ст.ст.203 ч.4, 208 ч.4, 1055 ЦК України, у зв’язку з чим суд вважає, що заявлені вимоги в частині визнання неправомірним односторонньої зміни умов договору, тобто одностороннього підвищення відсоткової ставки за договором підлягає задоволенню, а суми, які були нараховані як заборгованість позивача у зв’язку зі збільшенням відсоткової ставки підлягають перерахуванню. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ст. 88 ЦПК України та враховуючи результат вирішення справи, суд вважає необхідним судові витрати покласти на відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 208, 215, 216, 654, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд – В И Р І Ш И В: Визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відносно зміни в односторонньому порядку відсоткової ставки за кредитним договором № DNP0GL00000050 від 24 грудня 2007 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1. Зобов’язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» здійснити перерахунок за кредитним договором № DNP0GL00000050 від 24 грудня 2007 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1, та зарахувати суму різниці по кредитним платежам, сплачену внаслідок одностороннього збільшення відсоткової ставки, у рахунок сплати заборгованості за основною сумою кредиту. ОСОБА_1 у задоволенні іншої частини позовних вимог до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», про зобов’язання вчинити певні дії – відмовити. Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 у рахунок повернення судових витрат – 120 грн. Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь держави судовий збір – 8,50 грн. Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України. Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення. Суддя: Ф.Ф. Маймур

Это комбинированный вариант. Договор был типовый, из серии если хочешь узнать что в пункте 1 посмотри в пункт 2. Посмотрел? Молодец! А теперь прочитай пункты 3,4 и 5. Ничего не понял? Тебе и не надо. За тебя уже все продумали. Анкета - заява тоже была. Кстати, я из Днепропетровска.

Всем сегодня отправил.

Стаття 382. Невиконання судового рішення 1. Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади Чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб,- караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 3. Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 1 Об'єктом злочину є порядок діяльності суду як органу правосуддя, що передбачає точне і своєчасне виконання його рішень. 2. З об'єктивної сторони невиконання судового рішення може характеризуватися: 1) невиконанням службовою особою вироку, рішення, ухвали чи постанови суду, що набрали законної сили; 2) перешкоджанням службовою особою виконанню вироку, рішення, ухвали чи постанови суду, що набрали законної сили (ч. 1 ст. 382); 3) невиконанням службовою особою рішення Європейського суду з прав людини (ч. З ст. 382). Невиконання судового рішення полягає у невжитті службовою особою, до якої звернуто виконання вироку, рішення, ухвали або постанови суду, що набрали законної сили, передбачених законом заходів щодо їх виконання. Невиконання може виражатися у прямій відмові виконати судове рішення або в ухиленні від його виконання. Відмова означає явне, відкрите, висловлене усно або письмово небажання службової особи виконати судове рішення (наприклад, керівник підприємства відверто ігнорує рішення суду про заміну споживачеві придбаного ним неякісного товару на аналогічний товар належної якості). Ухилення - та сама відмова, яка має завуальований характер: службова особа відкрито не заявляє про відмову виконати судове рішення, але діє таким чином, що фактично унеможливлює його виконання. Перешкоджання виконанню судового рішення передбачає протидію службової особи, наділеної законом певними повноваженнями щодо реалізації вимог, які у ньому містяться, з метою недопущення його реалізації. Така протидія може виражатися у прямій забороні своїм підлеглим виконувати вимоги державних виконавців державної виконавчої служби, погрозі застосувати до певних осіб, у тому числі і службових, насильства, спробі підкупити чи обманути їх з метою недопущення виконання судового рішення. Відповідальність за ч. ч. 1 і 2 ст. 382 настає у випадку невиконання рішення лише одного органу державної влади - суду. Поняттям суд охоплюються всі існуючі в Україні суди, які входять до судової системи України: Конституційний Суд України і суди загальної юрисдикції, у т.ч. спеціалізовані. Під вказане поняття не підпадають товариські і третейські суди, Міжнародний комерційний арбітражний суд та Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України. Європейський суд з прав людини, відповідальність за невиконання рішень якого передбачена ч. З ст. 382. - це міжнародний суд, створений Державами-учасницями Конвенції про захист прав і основних свобод людини з метою забезпечення виконання ними своїх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї. Відповідальність за невиконання рішення будь-якого іншого міжнародного суду КК не передбачає. Рішення суду (у вузькому значенні) - це письмовий акт, який приймає господарський суд при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові), загальний суд при вирішенні цивільної справи, КС за результатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших правових актів ВР, актів Президента України, актів КМ, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Вирок суду - це рішення суду першої інстанції про винність чи невинність відданої до суду особи. Вирок суду може бути двох видів - обвинувальний або виправдувальний. Обвинувальний вирок також встановлює міру покарання винному та визначає інші правові наслідки визнання особи винною. Ухвала суду - це: а) у кримінальному процесі - будь-яке рішення, крім вироку, яке виносить суд першої, апеляційної і касаційної інстанцій в судових засіданнях у колегіальному складі; б) у цивільному процесі - рішення суду першої інстанції, яким вирішуються питання, що виникають у зв'язку з розглядом цивільної справи по суті; в) в господарському процесі - рішення, яке виносить господарський суд, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо). Постанова суду - це рішення, яке виніс суддя одноособове, і рішення президії суду, ПВС. За результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення суди виносять тільки постанови. Як зазначено у диспозиції ч. 1 ст. 382, відповідальність настає у випадку невиконання чи перешкоджання виконанню службовою особою тільки таких судових рішень, які набрали законної сили. Вказівка на цю обставину є абсолютно обґрунтованою, оскільки судові рішення, що не набрали законної сили, не вважаються остаточними і можуть бути змінені. Незважаючи на те, що ч. З ст. 382 не містить аналогічної вказівки, так само і рішення Європейського суду з прав людини підлягають виконанню лише за умови, якщо вони є остаточними. Остаточне рішення, як правило, виносить відповідна палата, яка розглядає справу, а в передбачених зазначеною Конвенцією виняткових випадках - Велика палата Європейського суду з прав людини.

Делали перерасчет задолженности самостоятельно. Если кому нужно - расскажу как и на что ссылались. Звоните или пишите.

29.11.2011 Справа №22ц-4367,2011р. Головуючий в 1-й інстанції Тимченко О.В. Категорія: 27 Доповідач –Стародубець М.П. Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 2011 року листопада місяця « 29 »дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі: Головуючого –Стародубця М.П. Суддів: Пузанової Л.В., Фурман Т.Г. при секретарі –Гусєвій К.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, діючого за дорученням в інтересах ОСОБА_3, на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від «20»січня 2011 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_3, філії товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус»в Новотроїцькому районі Херсонської області про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2010 року ПАТ комерційний банк «Приватбанк»звернулося до суду з вказаним вище позовом, зазначаючи, що 30 квітня 2008 року уклало з відповідачкою ОСОБА_3 договір, за яким остання отримала кредит в сумі 23084,18 грн. під 12% річних на строк до 30 жовтня 2009 року. Поручителем щодо виконання позичальником своїх зобов’язань в розмірі 200 грн. виступила філія ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус»у Новотроїцькому районі Херсонської області. Оскільки ОСОБА_3 умови договору не виконує, просило суд стягнути з відповідачів на його користь солідарно 200 грн., з позичальника 14814,16 грн. заборгованості за кредитом, 649,17 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2954,80 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 40749,86 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором, 500 грн. штрафу, 2958,40 грн. штрафу (процентна спадкова), а всього 62626,39 грн. та витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги в розмірі 1950 грн. Рішенням від 20 січня 2011 року суд задовольнив позовні вимоги в повному об’ємі. В апеляційній скарзі ОСОБА_2, діючий в інтересах ОСОБА_3, просить рішення суду змінити, стягнути з позичальника на користь банка 18138,75 грн. заборгованості за кредитом та надати розстрочку на виконання зобов’язання на 18 місяців з визначенням щомісячного платежу в розмірі 1007,31 грн. Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили. Заслухавши доповідача, і осіб, які з’явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 30 квітня 2008 року ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_3 уклали договір споживчого кредиту, за умовами якого остання отримала кредит в розмірі 23084,18 грн. до 30 жовтня 2009 року під 12% річних. У забезпечення виконання зобов’язань за вказаним договором 18 жовтня 2010 року між банком та філією ТОВ Українське фінансове агентство «Верус»укладений договір поруки, відповідно до якого остання поручилася перед кредитодавцем за виконання ОСОБА_3 свого обов’язку за кредитним договором в сумі 200 грн. Вказаною кредитною угодою визначені права і обов’язки сторін, відповідальність за порушення чи невиконання її умов. Оскільки позичальник неодноразово порушувала кредитну дисципліну та своєчасно не повернула кредит, станом на 2 листопада 2010 року виникла вказана кредитодавцем в позові сума заборгованості по певним позиціям. Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив факт невиконання позичальником умов договору, тому правомірно стягнув з відповідача ОСОБА_3 на користь банку заборгованість: за кредитом, процентами, комісії, пені та штраф (фіксована складова), як різновид неустойки –юридичної відповідальності за певне порушення умов правочину, яке позичальником не спростоване. Разом з тим, суд не звернув уваги на те, що за порушення позичальником строків виконання зобов’язань за кредитним договором банком одночасно нарахований штраф (процентна складова). Отже, банк просить застосувати до боржника в даному випадку подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те ж порушення договірного зобов’язання, що суперечить вимогам ч.1 ст.61 Конституції України та ч.3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Підстав для стягнення штрафу (процентної складової) в сумі 2958,40 грн. колегія суддів не вбачає, а тому рішення місцевого суду в цій частині підлягає зміненню із зменшенням загальної визначеної судом суми на цей розмір штрафних санкцій. Враховуючи неспівмірність заборгованості за пенею в сумі 40749,16 грн. з розміром основного боргу в сумі 14814,16 грн., суд апеляційної інстанції вважає за можливе в даному випадку застосувати ч.3 ст.551 ЦК України та зменшити заборгованість за пенею до вказаної боржником суми 2675,42 грн., без врахування вказаних апелянтом порядку та правових норм її визначення, яка, на думку колегії суддів, ґрунтується на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Таким чином, загальна визначена місцевим судом сума заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з боржника на користь позивача складає 21593,55 грн., до якої входять заборгованість за кредитом 14814,16 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 649,17 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором 2675,42 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом 2954,80 грн. та штраф (фіксована частина) 500 грн. Інші, викладені в апеляційній скарзі доводи, висновки суду не спростовують, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та на правильність ухваленого в справі рішення не впливають, тому колегією суду до уваги не приймаються. В решті це ж рішення суду не оскаржувалось та апеляційним судом за правилами ст. 303 ЦПК України не переглядалося. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів, ВИРІШИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючого в інтересах ОСОБА_3, задовольнити частково. Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 січня 2011 року змінити. Зменшити стягнуту судом з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»загальну суму заборгованості за кредитним договором з 62626,39 грн. до 21593,55 грн. В решті це ж рішення суду залишити без змін. Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Головуючий: підпис Судді: два підписи Копія вірна: Суддя: М.Стародубець http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/19756153

Справа № 2-9/11 р. Копія: РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2011 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі головуючої судді Максименко Л. В. при секретарі Павленко Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк»в особі Гадяцького відділення «Полтавське регіональне управління «ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, в с т а н о в и в : у травні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі Гадяцького відділення «Полтавське регіональне управління «ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, вказуючи, що 29 квітня 2010 року о восьмій годині, коли він прийшов на роботу, то виявив, що на адміністративному приміщенні банно-прального комбінату, яке розташоване за адресою м. Гадяч, вул. Дружби, 12-А і знаходиться в оренді КПП "Дана", розклеєні листівки з його фотографією та написом на російській мові: "ВНИМАНИЕ!!! ОСОБА_2 не выполняет своих обязательств по кредиту. ЗАДУМАЙТЕСЬ!!!". Разом з тим, такі ж листівки були розклеєні до опор електромережі по вулиці Шевченка та Л. Українки. Те, що листівки, які містять недостовірну інформацію розповсюджені працівниками Гадяцького відділення "ПГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" підтверджується фотографією, на якій він зображений і знаходиться на листівках, взятих з кредитної справи, яку він оформляв у Гадяцькому відділенні "ПГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" і існує в єдиному екземплярі. Отже, лише працівники Гадяцького відділення "ПГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" могли зробити з нього фотокопію. Кредитну заборгованість відповідно до договору він погасив, що підтверджується довідкою Гадяцького відділення "ПГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк". Тому, відомості, що містяться у вказаних листівках відповідача не відповідають дійсності, дискредитують ведення і результати його господарської діяльності, у зв`язку з чим принижується його ділова репутація. Діями службовців банку була принижена його честь та гідність і спричинена моральна шкода. Моральні збитки виражаються у тому, що серед жителів міста він втратив авторитет, перед державними органами його принизили, що привело до душевних страждань, він сильно хвилювався, погіршився стан його здоров'я. Діями відповідача йому спричинено надто великі емоційні переживання та страждання, тому завдана моральна шкода оцінена в 5 000 грн.. В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав, суду пояснив, що у вересні 2008 року ним було взято кредит на придбання мобільного телефону у відділенні «Приват Банку». При оформленні кредиту він надав паспорт, ідентифікаційний номер, назвав місце своєї роботи, після чого менеджер по кредитуванню сфотографував його, він підписав деякі папери та взяв у кредит телефон. Заборгованості по кредиту він не мав, але вияснилось, що мала місце про строчка сплати і йому було нараховано штрафні санкції, які після пред’явлення вимоги він відразу сплатив. 29 квітня, прийшовши на роботу, він виявив на приміщенні КПП «Дана»листівку з своєю фотографією та написом про те, що він не сплачує кредит. Такі ж листівки були наклеєні на приміщенні магазину «Океан»та міської ради, деяких електроопорах. Оскільки ніяких кредитів в інших банках він не брав, а на листівці було його зображення, виконане менеджером під час оформлення кредиту, він зрозумів, що листівки розклеєні представниками «ПриватБанку». Діями відповідача принижена його честь, гідність, ділова репутація та спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 5 тис. грн.. Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що працівниками «ПриватБанку»поширена неправдива інформація щодо наявної кредитної заборгованості у ОСОБА_1. На звернення ОСОБА_1 представник банку повідомив, що наклеїли листівку через помилку. Такі дії принизили його честь, гідність, ділову репутацію та спричинили моральну шкоду. Просив спростувати інформацію про наявну заборгованість через друковані місцеві засоби інформації. Представник ПАТ КБ «Приватбанк»ОСОБА_4 позов не визнала, пояснила суду, що банком не практикується розклеювання оголошень з фотографіями боржників. ОСОБА_1 не мав перед банком заборгованості, тому не було підстав для таких дій з боку працівників банку. Фотографія ОСОБА_1 знаходиться в кредитній справі в м. Дніпропетровськ. Доказів на спростування даної інформації не надала, на запитання суду по суті справи не надавала ніякої інформації. Свідок ОСОБА_5 показав суду, що 29 квітня, коли він прийшов на роботу, на дверях міської ради було наклеєно дві листівки з зображенням ОСОБА_1 Це бачили і інші працівники міської ради. Свідок ОСОБА_6 показав суду, що прийшовши на роботу виявив на приміщенні комбінату та магазині листівку з зображенням ОСОБА_1 і дружини та повідомленням, що він не сплачує кредит. Свідок ОСОБА_7 показала суду, що вона проживає в одному під’їзді з ОСОБА_8 На дверях під’їзду була на клеєна його фотографія. В той період до неї приходили працівники служби безпеки «ПриватБанку»і погрожували, що в разі несплати нею кредиту, вони розклеять її фотографії по місту. Свідок ОСОБА_9 показав суду, що в його провадженні такої кредитної справи не було і «ПриватБанк»не практикує розклеювання листівок з фотографіями боржників. Свідок ОСОБА_10 показав суду, що ОСОБА_1 мав кредитну заборгованість перед «ПриватБанком», але це питання було вирішено в телефонному режимі. ОСОБА_1 звертався до нього з претензіями з приводу листівок з фотографіями, але він пояснив, що розклеюванням листівок банк не займається. Свідок ОСОБА_11 показав суду, що в 2009 році він працював менеджером-експертом по кредитуванню в «Голден-телеком». При оформленні кредиту він брав копію паспорту, коду і залежно від умов кредитування робив фотографії з осіб, що брали кредит. Кредитні справи він направляв у м. Дніпропетровськ і фотографія ОСОБА_1 знаходиться в його кредитній справі. Судом встановлено, що 12 вересня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до ЗАТ КБ «ПриватБанк»з заявою № PLXRRX16130528 про надання строкового кредиту в сумі 978,34 грн., на строк до 12 вересня 2009 року для придбання мобільного телефону. Станом на 28 квітня 2010 року ОСОБА_1 кредит в сумі 1527,83 грн. сплатив. Згідно довідки «ПриватБанку»станом на 29 квітня 2010 року ОСОБА_1 заборгованості перед банком не мав. Кредитних зобов’язань в інших банках ОСОБА_1 не мав. 29 квітня 2010 року в м.Гадяч на приміщеннях Гадяцької міської ради, магазину «Океан», КПП «Дана»були розклеєні листівки з зображенням ОСОБА_1 та написом на російській мові: "ВНИМАНИЕ!!! ОСОБА_2 не выполняет своих обязательств по кредиту. Задумайтесь!!!». Таким чином, судо м встановлено, що недостовірну інформацію поширили працівники «ПриватБанку», оскільки фотографія, яка була розміщена на листівках мається лише в одному екземплярі і була виготовлена при оформленні кредитної справи. Вимогу суду про надання документів кредитної справи ОСОБА_1 відповідачем проігноровано, тому суд за аналогією закону визнає факт наявності такої світлини в матеріалах кредитної справи «ПриватБанку»в єдиному екземплярі. Суд також встановив, що поширена інформація про наявність заборгованості по кредиту є неправдивою, так як згідно довідки відповідача станом на день, коли така інформація була розповсюджена ОСОБА_1 не мав заборгованості по кредиту перед «ПриватБанком». Неправдива інформація була доведена до відому певного кола осіб: працівників КПП «Дана», директором якого є позивач, працівників Гадяцької міської ради, відвідувачів магазину «Океан», мешканців під’їзду будинку, в якому проживає ОСОБА_1 Поширена інформація стосувалася конкретно позивача, так як в листівці були зазначені його прізвище, ім’я та по-батькові а також його зображення у вигляді фотографії. Вказана інформація порушила його особисті немайнові права, так як був підірваний його авторитет, як керівника підприємства та була принижена його честь та гідність. Згідно ч.4 ст.32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї. Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та членів сім’ї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації. Поширювачем інформації, яку подає службова особа при виконанні своїх посадових обов’язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена. Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у правах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»поширенням інформації також є вивішування в громадських місцях плакатів, гасел, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної особи. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності. Відповідно ч.3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Тобто в даному випадку має діяти презумпція добропорядності, якою відповідач не скористався, а навпаки відмовився надавати будь –які докази та пояснення, що стосуються даної справи. Згідно п. 25 названого Пленуму Верховного Суду України спростування має здійснюватись у такий самий спосіб, у який поширювалась недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то вона повинна проводитись у спосіб, наближений до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію. Виходячи з викладеного, суд вважає, що спростування неправдивої інформації слід поширити тим же способом: шляхом поміщення повідомлень ПАТ КБ «Приват Банк»без світлини про відсутність кредитної заборгованості у ОСОБА_1 перед банком на тих приміщеннях, де вони були розміщені та виявлені. Заявлений позивачем спосіб спростування вказаної інформації через місцеві друковані засоби масової інформації не є адекватним поширеній раніше інформації і охоплює значно більше коло осіб, ніж якому вона була поширена, тому в цій частині позовні вимоги не можуть бути задоволені. Згідно ч.2 ст.16 п.9 ЦПК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної шкоди. Судом встановлено, що поширенням неправдивої інформації, приниженням честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_1 було спричинено моральну шкоду, однак заявлений розмір не знайшов свого підтвердження в процесі розгляду справи, тому в цій частині позов підлягає частковому задоволенню. Пропорційно до задоволених позовних вимог на користь позивача слід стягти понесені ним судові витрати. Керуючись ст. 32 ч.4, Конституції України, ст. 11, 15, 16, 20, 23, 277 ЦК України, ст. 10, 11, 60, 61 ч.3, 209, 212, 214, 215, 228 ЦПК України, суд, - в и р і ш и в: позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк»в особі Гадяцького відділення «Полтавське регіональне управління «ПАТ КБ «ПриватБанк»про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. Визнати недостовірними та такими, що порочать честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 відомості, викладені в листівках, розклеєних представниками ПАТ КБ «ПриватБанк»на приміщенні Гадяцької міської ради, КПП «Дана», магазину «Океан»: «ОСОБА_2 не выполняет своих обязательств по кредиту. Задумайтесь!!!». Зобов’язати ПАТ КБ «Приватбанк»в особі Полтавського головного регіонального управління ПАТ КБ «Приват Банк»помістити на приміщеннях Гадяцької міської ради, КПП «Дана», магазину «Океан»повідомлення, в якому вказати, що ОСОБА_1 не має заборгованості по кредитних зобов’язаннях. Стягти з ПАТ КБ «Приватбанк»в особі Полтавського головного регіонального управління ПАТ КБ «ПриватБанк»на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 500 грн. та пропорційно до задоволених вимог державне мито в сумі 75 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 25 грн., решту позовних вимог залишити без задоволення. Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Суддя Гадяцького районного суду: ОСОБА_12 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/15751429

Никогда не задавался этим вопросом, но нашел следующее: Частина 2 ст. 222 ГК встановлює право суб'єкта господарювання чи іншої юридичної особи - учасника господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів звернутися до нього з письмовою претензією. Водночас слід враховувати, що згідно з ч. 8 ст. 222 ГК одержувач претензії зобов'язаний повідомити заявника про результати її розгляду. Строк розгляду претензії її одержувачем встановлений ч. 6 ст. 222 ГК. Тому якщо господарський суд, розглядаючи справу, дійде висновку, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, яка не відповіла на претензію, він на підставі ч. 2 ст. 49 ГПК має право покласти на цю особу державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Отже, відповідно до чинного законодавства, якщо законні права й інтереси порушені (у зв'язку з невиконанням договору, неповною поставкою товару, порушенням договору тощо), можна звернутися до винної сторони з письмовою претензією. Відповідно до ст. 6 ГПК претензія має містити: а) повне найменування та поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред'являється, дату пред'явлення та номер претензії; 6) обставини, на підставі яких пред'явлено претензію, докази, які підтверджують ці обставини, посилання на нормативні акти; в) вимоги заявника; г) суму претензії і її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці, платіжні реквізити заявника претензії; д) перелік документів, які додаються до претензії, а також інших доказів. Здесь нигде не написано, что претензия должна быть на бумаге. А внизу можно написать, что додатків немає. П О С Т А Н О В А від 17 жовтня 1997 р. N 1153 Київ Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчо влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади 2.1. Документування управлінської діяльності полягає у фіксації за встановленими правилами на паперових або магнітних носіях управлінських дій, тобто у створенні документів. С другой стороны, мы с Вами не орган виконавчої влади, не министерство, так что попробовать можно.

Мне как-то попалось дело, которое до меня вело два адвоката. Два года дело было в суде первой инстанции на стадии предварилова. Я как почитал что они пишут, у меня волосы стали дыбом. Обычный виконавчий напис. Ответчики - нотариус и ВДВС. Про банк ни слова. Уточнення позовних вимог - банк третье лицо. Кошмар! Короче, все переделали. Визнали таким, що не підлягає виконанню. Банк не апеллировал. Фамилии людей называть не буду. ...Кролик был воспитанным, и что он подумал о Винни Пухе никто никогда не узнал...

за реальность сей истории, я не ручаюсь, но мне понравилось.

Претензия в банк Во время командировки в регион столкнулся с весьма любопытным казусом. Оказалось, что нигде в наших российских законах не написано, что документы должны составляться на бумаге, а не на любых других материалах. Вот и смеялся весь город над конфликтом некоего бизнесмена с банком. Что именно они не поделили, лично я не вслушивался. Говорили о каких-то несправедливых комиссионных платежах, о какой-то плате за обслуживание счета... Но это материи тонкие и юридические. Достоверно же известно вот что. Когда бизнесмен обратился для разрешения конфликта в банк, ехидные работники банка заявили: "Пишите претензию, мы ее будем 60 дней рассматривать, а потом все равно откажем". Бизнесмен удалился из офиса, бросив на прощание: "Сами напросились". Банкиры не учли, что бизнесмен является монополистом в деле поставки тесаного камня для памятников, фундаментов и прочего. Вот он и выставил банку требуемую претензию. Тихим воскресным вечером на тяжелом грузовике претензию провезли по городу. Возле запертого офиса банка претензия была бережно выгружена двумя тяжелыми кранами и установлена на крылечке. А утром оказалось, что претензия немножко мешает работникам банка попасть в офис. Хотя вообще-то претензия была весьма скромной. Строгая плита серого гранита, массой каких-то 12 тонн. На плите по всей форме была выбита претензия к банку. Со всеми реквизитами, включая адрес фирм бизнесмена для ответа. Разумеется, банк не оставил дело так. Оставшиеся без офиса работники банка вызвали милицию. Внимательно изучив претензию, милиционеры пояснили, что тут нет никакого преступления, а налицо гражданско-правовые отношения. После чего посоветовали банку решать вопрос с бизнесменом в суде общей юрисдикции и уехали восвояси, а претензия осталась. Банк попытался самостоятельно убрать претензию, но увы, бизнесмен оказался единственным счастливым владельцем многоосного трейлера и особо мощных кранов. А без трейлера вывезти претензию не представлялось возможным. Банкиры вызвали трактор и собрались зацепить претензию тросом и столкнуть хотя бы с крыльца на улицу. Претензионную работу остановили, кстати, проезжавшие милиционеры, пояснившие, что захламлять проезжую часть претензиями нельзя. Бедным работникам банка пришлось проникать на рабочее место через окна, а клиенты банка, вежливо отказались лезть через окна и предпочли пойти в другие банки. На следующий день судья районного суда, выслушав жалобу банка, отказалась в порядке обеспечительной меры требовать от бизнесмена аннулировать претензию. Более того, выяснилось, что банк не имеет права отвергнуть претензию по причине того, что использовались не бумажные материалы, а должен переместить её в архив и рассмотреть в соответствии с установленным порядком и нормами. В результате на третий день нанятая банком бригада рабочих с отбойными молотками все-таки раздробила претензию до перевозимых размеров. И в тот же день бизнесмен позвонил в банк и вежливо поинтересовался результатами рассмотрения претензии. Услышав обещание бизнесмена в случае проволочек выставить новую претензию, уже на трех страницах, банк предпочел не доводить до этого и срочно отменил для бизнесмена все комиссии. Так что до-судебное урегулирование – очень эффективная мера!

Выкладываю решение. Решение слабенькое, поэтому еще выкладываю и исковое. До Шполянського районного суду 20600, Черкаська область, м. Шпола, вул. А.Леніна, 36 б (04741) 5-23-53 [email protected] Позивач: Гедзенко Віталій Іванович 20600 Черкаська обл.., м. Шпола, вул. Космодемянська, буд . 19 ІПН: 2969508616 Паспорт серії НС номер 081930 Вид. Шполянським РВ УМВС України в Черкаській обл. 28.02.1996 р. Адреса для листування: 49089 м. Дніпропетровськ, а/с 4570 Відповідач: Закрите акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (скорочена назва - «Приватбанк») 49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 Код ЄДРПОУ 14360570 Корр./рах. № 32009100400 в Обласному управлінні Національного банку України м. Дніпропетровськ МФО 305299 тел. 8(0562)390868. Треті Особи: Приватний нотаріус Шполянського Районного нотаріального округу Курінний Анатолій Васильович 20600 Черкаська область, м. Шпола, вул. Крупської 1б т. (04741) 5-33-70 Гедзенко Володимир Віталійович Черкаська обл, м. Шпола, 20600 вул. Космодем’янської, буд . 19 ІПН: 2969508616 Паспорт серії НС номер 327533 Вид. Шполянським РВ УМВС України в Черкаській обл.. 19.11.1997 р. Представники Позивача: Хмарна Ольга Михайлівна ІПН 3355308546 м. Дніпропетровськ, 49106 вул. Жуковського 39/41, кв. 60 тел. (056)798-46-15; (063)798-46-15 [email protected] Кучерин Гнат Олександрович ІПН 2853505174 49106 м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського 39/41, кв. 60 тел. (056)798-45-02; (063)798-45-02 [email protected] Ціна позову: 81450 (вісімдесят одна тисяча чотириста п’ятдесят) гривень ПОЗОВНА ЗАЯВА Про визнання договору іпотеки недійсним, скасування заборони, зобов’язання вчинити певні дії 29 квітня 2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» (Кредитор), відповідачем у справі, з одного боку, та моїм сином, Гедзенко Володимиром Віталійовичем (Позичальник), позивачем у справі, з іншого боку, був укладений кредитний договір № CSP0GA00000043, відповідно до якого Кредитор надав Позичальникові кредит в сумі 81450 (вісімдесят одна тисяча чотириста п’ятдесят) гривень строком до 28 квітня 2018 року зі сплатою 1,67% ( одна ціла шістдесят сім сотих відсотка щомісячно) (далі - Договір). Також був складений іпотеки від 29 квітня 2008 року № CSP0GA00000043, згідно якого я, Гедзенко Віталій Іванович, в забезпечення виконання зобов'язань передав у іпотеку належний йому будинок. Загальною площею 98,30 кв.м., житлова площа 78,80 кв.м., розташований за адресою: Черкаська область, Шполянський район, місто Шпола, вул. Космодем’янської, З, буд. 19 надалі – «предмет іпотеки». У договорі іпотеки Гедзенко Віталій Іванович є «Іпотекодавець», а ЗАТ «Приватбанк» «Іпотекодержатель». 30.04.2009 на підставі Рішення загальних зборів акціонерів Закритого Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» змінена офіційна назва товариства на Публічне Акціонерне Товариство Комерційний Банк «Приватбанк». Вищезазначена обставина підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 054809, виданого Виконавчім комітетом Дніпропетровської міської ради 17.07.2009 року. Проте, Позивач вважає що договір іпотеки має бути визнаний рішенням суду недійсним з наступних підстав. Згідно ч.2 ст. 634 ЦК України договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, що приєдналася. Договір іпотеки мав встановлену форму, і Позивач не мав можливості вносити зміни до договору, що дає підстави вважати спірний договір договором приєднання. Відповідач порушив вимоги чинного законодавства України, зокрема: норми ЦК України та Закону України "Про захист прав споживачів", порушив встановлений Законом і договором порядок внесення змін у вказані договори про надання споживчого кредиту позивачу, не обґрунтував причини внесення таких змін, що передбачені законодавством, умови даних договорів є несправедливими щодо Позивача як іпотекодавця, правила зміни процентних ставок для нього є дискримінаційними, умови договорів є також обтяжливими як для сторони, що приєдналася. Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою — третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Статтею 203 ЦК України встановлено, що: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Таким чином Цивільним кодексом України встановлений перелік вимог, недодержання яких у момент вчинення правочину, є підставою для визнання його недійсним. Відповідно до ч. 5 п. 32 внесення змін до спірного договору допускається лише за згодою сторін. Узгоджені сторонами зміни до цього договору вносяться у письмовій формі, і підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню. На спірному договорі іпотеки існують доповнення, що значно погіршують умови надання кредиту, на які Позивач (Іпотекодавець) згоди не надавав, а саме: 1. Сума договору складає 80750 (вісімдесят тисяч сімсот п’ятдесят гривень), після виправлення 81450 (вісімдесят одна тисяча чотириста п’ятдесят гривень). 2. Сплата відсотків за користування кредитом 1,38% на місяць. Після виправлення 1,67% на місяць. 3. Щомісячний платіж за кредитом 1290,85 гривень. Після виправлення 1681,84 гривень. 4. Сплата винагороди за надання фінансового інструменту складає 2% від суми наданого кредиту. Після виправлення 3%. 5. Сплата винагороди за резервування ресурсів – 0,96% річних. Після виправлення 5,04% річних. Отже, згідно договору, загальна сума, що мав отримати Відповідач складала 154902 (сто п’ятдесят чотири тисячі дев’ятсот дві) гривні. Після того, як Відповідач вніс зміни до договору сума склала 201820,80 (двісті одна тисяча вісімсот двадцять) гривень 80 копійок. Таким чином, зобов’язання збільшилося на 46918,80 (сорок шість тисяч дев’ятсот вісімнадцять) гривень 80 копійок. Позивач не був ознайомлений зі змінами, що в односторонньому порядку вніс Відповідач. На змінах, внесених до спірного договору іпотеки відсутній підпис Позивача (Іпотекодавця). Представники Позивача вважають, що своїми діями Відповідач ввів в оману Гедзенко Віталія Івановича. Згідно ч.1 ст.230 ЦК України – якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно до 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод і інтересів. Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, або усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди. На думку Представників Позивача відсутність підпису позивача на змінах до спірного договору вказує на відсутність істотних умов договору іпотеки та недотримання вимог чинного законодавства при укладенні цього договору. Відповідно до вимог пп. «д» ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91р. – перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про орієнтовану сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо). Згідно «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року п. 3.6 – Банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк на власну користь ( ведення справи, договору, облік заборгованості споживача) або за дії, які споживач здійснює на користь банку ( прийняття платежу від споживача) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення , зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін і т.д.). Згідно статті 18 іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: 1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про: для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців; ( Абзац другий пункту 1 частини першої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 ) для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про: для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; { Абзац п'ятий пункту 1 частини першої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009 } для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України; 2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; ( Пункт 2 частини першої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 ) 3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення; 4) посилання на видачу заставної або її відсутність. ( Пункт 4 частини першої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 ) У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду. ( Частина друга статті 18 в редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 ) Іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення вартості предмета іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до п.п. 36 – 38 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882 Нотаріус зобов'язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину. Встановлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін. Встановлення дійсних намірів однієї із сторін правочину може бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони з метою виключення можливості стороннього впливу на її волевиявлення. Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.{ Пункт 36 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 1062/5 ( z0518-09 ) від 15.06.2009 } Документи, у яких викладено зміст правочинів, що нотаріально посвідчуються, подаються нотаріусом не менше ніж у двох примірниках, один з яких залишається у справах державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса. { Абзац перший пункту 37 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 1062/5 ( z0518-09 ) від 15.06.2009 } Усі примірники підписуються учасниками правочину. Посвідчувальний напис вчиняється на всіх примірниках правочину. На бажання учасників правочину кожному з них видається по одному примірнику, про що зазначається у тексті правочину. { Абзац третій пункту 37 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 1062/5 ( z0518-09 ) від 15.06.2009 } Правочини про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється. У разі застави майбутнього майна або створення забезпечувального обтяження в майбутньому майні нотаріусу надаються документи, що підтверджують наявність прав на набуття такого майна у власність у майбутньому. Вищезазначена правова позиція міститься у низці судових рішень. На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 3, 15, 21, 114 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 319, 321, 526, ч. 1 ст. 626, 627, ч.2 ст. 634, 638 Цивільного Кодексу України, Законом України «Про захист прав споживачів», Постановою Національного Банку України № 168 «Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», ст. 18 Закону України «Про Іпотеку», Законом України "Про нотаріат", Законом України «Про банки та банківську діяльність», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882, ПРОШУ ШАНОВНИЙ СУД: 1. Згідно ч.1 ст. 114 ЦПК позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. 2. Визнати договір іпотеки від 29 квітня 2008 року № CSP0GA00000043, укладений між Гедзенко Віталієм Івановичем та ПАТ КБ «Приватбанк» і посвідчений Приватним нотаріусом Шполянського Районного нотаріального округу Курінним Анатолієм Васильовичем недійсним. 3. Скасувати заборону відчуження будинку загальною площею 98,30 кв.м., житлова площа 78,80 кв.м., розташованого за адресою: Черкаська область, Шполянський район, місто Шпола, вул. Космодем’янської, З, буд. 19 4. Зобовязати Приватного нотаріуса Шполянського Районного нотаріального округу Курінного Анатолія Васильовича виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна яке було передано у іпотеку згідно договору № CSP0GA00000043 ДОДАТКИ: 1. Копія позовної заяви – 5 прим. 2. Квитанція про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 1 прим. (тільки для суду). 3. Квитанція про сплату держмита – 1 прим. (тільки для суду). 4. Копія Довіреності представникам – 1 прим. (тільки для суду). 5. Копія кредитного договору № CSP0GA00000043 від 29 квітня 2008 року - 5 прим. 6. Копія іпотечного договору № CSP0GA00000043 від 29 квітня 2008 року - 5 прим. 7. Судова практика – 6 рішень. (тільки для суду). 10.05.2011 Гедзенко Віталій Іванович ________________________

Прошли первую инстанцию. Признали договор ипотеки недействительным. Воюем в апелляции. Буду держать в курсе.

У меня было так...http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=928

Да. Что касается экспертизы, то после того как ГИС забрала автомобиль, была сделана оценка.

Здравствуйте всем! Ситуация следующая: 09.06.2009 года грузовой автомобиль Вольво и прицеп Рендерс забрала исполнительная служба на основании исполнительной надписи нотариуса. 17.03.2011 года исполнительная надпись признана не подлежащей к исполнению. Автомобиль был передан на хранение ведущему специалисту СБ банка. Фура работала на международных перевозках. Есть фото с таможни. Обслуживалась только на фирменном СТО. Все документы, подтверждающие вышеизложенное есть. Проблема в том, что технически автомобиль сейчас не дотягивает даже до велосипеда "Украина". Все подушки прицепа пустые (он пневмоход), аккумуляторы испорчены, кабина и салон выгорели, поскольку автомобиль стоял на солнце. ТНВД не работает, резина осыпалась. Тент прицепа выгорел на солнце. К двигателю толком не добрались, но я думаю что ему кранты. 2 года дизель не заводили, масло никто естественно не менял. С коробкой думаю то-же самое. Банк - Приват. Я хочу заказать автотехническую экспертизу, и признавать кредит недействительным, исходя из того, что именно действиями банка нанесен ущерб. За автомобиль было оплачено банку около 30.000 евро. Автомобиль в таком состоянии не нужен. Деньги хочу взыскать, а авто оставить им - пусть пользуются. Плюс, хочу получить недополученнуя прибыль и т.д. Хочу узнать мнение коллег по этому поводу. Может, у кого были похожие ситуации.

В целом такая схема работает в ряде банков. Замена заемщика называется. Подойдите в банк, Вам расскажут как это можно сделать. По моим наблюдениям замена заемщика невыгодна. Банкиры за свои б/у автомобили хотят очень дорого.

Справа № 9/2/10 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ======================================================================= РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "25" лютого 2010 р. Господарський суд Миколаївської області в складі судді Філінюка І.Г . , при секретарі судового засідання Войтовській Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Прокурора Центрального району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії «Украгролізинг», 01023, м. Київ, вул. Мечнікова, 16-а, в особі Миколаївської філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг», 54025, м. Миколаїв, пр-т Героїв Сталінграду, 91-б до 1-го відповідача: Закритого акціонерного товариства «Росток», 56100, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Заводська, 2 до 2-го відповідача: Закритого акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2-а про: визнання недійсним договору застави. За участю представників : від позивача: Джуржій С.А., дов. №14/20-58-10, від 15.01.10 р. від 1-го відповідача: не з`явився. від 2-го відповідача: Дядюренко М.П., дов.№1916 від 01.09.09 р. В судовому засіданні приймає участь прокурор Волкожа С.В. Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі ВАТ НАК «Украгролізинг»до ЗАТ «Росток»та ПАТ ПУМБ про визнання недійсним договору застави. Представник 1-го відповідача у судове засідання не з’явився, відзиву на позовні вимоги не надав. Від другого відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду по суті Одеським апеляційним господарським судом апеляційної скарги ЗАТ «Росток»на рішення господарського суду Миколаївської області по справі №16/220/09, яким було розірвано договір фінансового лізингу та стягнуто з останнього заборгованість. Представник 1-го відповідача у судове засідання не з’явився, відзиву на позовні вимоги не надав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №11006330. В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. На підставі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників позивача, 2-го відповідача та прокурора, господарський суд, - Встановив: 11 травня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" та Закритим акціонерним товариством «Росток»укладено договір фінансового лізингу від № 14-04-720 фл. Згідно умов вказаного договору лізингодавець зобов'язався у встановлені строки передати в користування майно, закупівля якого фінансується за рахунок коштів Державного лізингового фонду (коштів державного бюджету), а лізингоотримувач - прийняти майно і сплатити його вартість. На підставі договору та актів приймання-передачі №1 від 20.09.04 р. та №2 від 31.12.04 р. ЗАТ «Росток»отримало у фінансовий лізинг сільськогосподарську техніку - комплект обладнання для курей-несучок ОКН-4 у кількості двох одиниць. Вартість техніки склала 1894183 грн. 20 коп. 10.01.08 р. між ЗАТ "Росток" та ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк»було укладено договір застави рухомого майна № 7.4-87/30, за яким в заставу було передано комплект обладнання для курей-несучок ОКН-4 у кількості двох одиниць. Проте позивач вважає, що укладення договору від 10.01.08 р. суперечить діючому законодавству виходячи з того, що у відповідності до п. 5.1 договору лізингу, предмет лізингу протягом всього строку дії договору фінансового лізингу є власністю позивача, тому відповідно до п. 5.4. договору лізингу відповідач 1 не має права передавати предмет лізингу в суборенду, сублізинг, заставляти чи відчужувати, або в будь-який іншій спосіб розпоряджатися чи відчужувати предмет лізингу без письмового дозволу позивача. Прокурор у позові зазначив, що відповідач 1 не звертався до ВАТ НАК «Украгролізинг»з проханням надати дозвіл на заставу предмету лізингу, в свою чергу ВАТ НАК «Украгролізинг»такого дозволу відповідачу 1 не надавав. При укладені договору застави від 10.01.2008р. відповідач 1 не повідомив заставодержателю - відповідачу 2 обставин, які мають істотне значення при укладанні договору застави, а саме обставину, що відповідач 1 не є власником заставленого майна, що право власності на заставлене майно належить ВАТ НАК «Украгролізинг». Про укладення договору застави між відповідачем 1 та відповідачем 2 ВАТ НАК «Украгролізинг» дізнався на підставі витягу з реєстру обтяжень рухомого майна. Позивач вважає, що при укладанні договору застави від 10.01.2008р. укладеним між відповідачем 1 та відповідачем 2 - відповідач 1 порушив вимоги ч. 2 ст. 203 ЦК України, відповідно до якої особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (в даному випадку ЗАТ «Росток» не мало відповідних повноважень стосовно майна, що було передано на умовах лізингу підприємству ВАТ НАК «Украгролізинг»), а також ч. 1 ст. 215 ЦК України, яка встановлює підстави для недійсності правочину. Крім того, при укладенні договору застави рухомого майна від 10.01.2008р. відповідачами порушені вимоги ст. 4 Закону України «Про заставу», відповідно до якої предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Таким чином майно, передане ЗАТ «Росток»в заставу ЗАТ «ПУМБ»придбано за бюджетні кошти, та підлягає поверненню ВАТ НАК «Украгролізинг» внаслідок недотримання відповідача - 1 умов договору лізингу, що стало підставою для звернення прокурора з вказаною позовною заявою до суду. Від відповідача 2 надійшло до суду клопотання про зупинення провадження у справі №9/2/10 за позовом ВАТ НАК «Украгролізинг» до ЗАТ «Росток»та ПАТ «ПУМБ»про визнання недійсним договору застави № 7.4-87/30 від 10.01.2008р. у частині передачі в заставу комплекту обладнання для курей-несучок ОКН-4 у кількості двох одиниць до вирішення спору по справі № 16/220/09 про розірвання договору фінансового лізингу, стягнення заборгованості та зобов'язання виконати певні дії, оскільки рішення по цій справі може безпосередньо вплинути як на розгляд, так і на прийняття рішення по справі №9/2/10. Як повідомив в судовому засіданні відповідач 2, господарським судом Миколаївської області 01.02.2010 р. було прийнято рішення по справі № 16/220/09, яким задоволено вимоги ВАТ НАК «Украгролізинг» до ЗАТ «Росток»в повному обсязі, а саме: розірвано договір фінансового лізингу; стягнуто з відповідача 1 заборгованість за договором фінансового лізингу, та зобов’язано повернути комплект обладнання для курей-несучок ОКН-4 у кількості двох одиниць ВАТ НАК «Украгролізинг». Відповідач 1 не погоджуючись з таким рішенням, 10.02.2010 р. звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою про скасування вказаного рішення та прийняття нового рішення, яким клопоче задовольнити лише одну вимогу позивача про стягнення з відповідача 1 заборгованості за договором фінансового лізингу. Відповідач 2 у своєму клопотанні зазначає, що у разі задоволення Одеським апеляційним господарським судом апеляційної скарги відповідача 1 зникає підстава звернення із позовом до суду ВАТ НАК «Украгролізинг»до ЗАТ «Росток»та ПАТ «ПУМБ»про визнання недійсним договору застави № 7.4-87/30 від 10.01.2008 р. у частині передачі в заставу комплекту обладнання для курей-несучок ОКН-4 у кількості двох одиниць взагалі, а відмова в поверненні комплекту обладнання для курей-несучок ОКН-4 до позивача означатиме залишення цього обладнання у власності ЗАТ «Росток». Оскільки обладнання буде власністю відповідача 1, то відповідно не буде жодних законних підстав щодо визнання недійсним договору застави № 7.4-87/30 від 10.01.2008р. у частині передачі в заставу комплекту обладнання для курей-несучок ОКН-4. Ухвалою суду від 25.02.2010р. відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі. Прокурор та позивач в судовому засіданні повністю підтримали позовні вимоги. Розглянувши всі матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного: Відповідно до ст. 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України. Статтею 217 ЦК України встановлено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Відповідно до договору застави рухомого майна №7.4-87/ЗО від 10.01.2008 р. ЗАТ «Росток»передало ПАТ «ПУМБ»в заставу майно, яке було отримано ним за договором лізингу №14-04-720 фл від 11.05.2004 р. Статтею 806 ЦК України визначено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Відповідно до п. 3.8 договору №14-04-720 фл від 11.05.2004 р. лізингоодержувач –ЗАТ «Росток»у всіх реєстраційних, бухгалтерських документах тощо зобов’язаний здійснити запис «Власність ВАТ «НАК «Украгролізинг». Відповідно до п. 5.1 предмет лізингу протягом всього строку дії договору є власністю лізингодавця, тобто ВАТ «НАК «Украгролізинг». Пунктом 5.4 договору №14-04-720 фл від 11.05.2004 р. передбачено, що лізингоодержувач не має права передавати предмет лізингу в суборенду, сублізинг, заставляти чи відчужувати , або в будь-який спосіб розпоряджатися чи відчужувати предмет лізингу без письмового дозволу лізингодавцю. Пунктом 5.6 договору лізингу вказано, що предмет лізингу переходить у власність лізингоодержувач після закінчення строку дії договору і/ібо виконання зобов’язань щодо сплати всіх лізингових платежів і повної вартості предмета лізингу на підставі двостороннього акту приймання-передачі. Таким чином, відповідно до вищезазначених умов договору лізингу, до ЗАТ «Росток» на весь час дії договору переходило право користування майном, а не право власності на нього. Відповідачем 1 було порушено умови п.5.4 договору лізингу щодо заборони передачі предмету лізингу в заставу. Станом на час укладення договору застави предмет лізингу був власністю ВАТ «НАК «Украгролізинг». Докази щодо переходу права власності на предмет лізингу до ЗАТ «Росток» у матеріалах справи відсутні. Оскільки предмет лізингу не належить лізингоодержувачу, він не мав права на його відчуження чи передачу у заставу, договір застави №7.4-87/30 від 10.01.2008 р., укладений між Закритим акціонерним товариством «Росток»і Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк»в частині передачі в заставу комплекту обладнання для курей-несучок ОКН-4 у кількості двох одиниць (заводський №5 та №7 включених в п. 64 та п. 65 додатку №1 до договору застави рухомого майна №7.4-87/30 від 10.01.08 р.) не відповідає вимогам закону та його слід визнати недійсним. Судові витрати слід покласти на відповідача 1, оскільки з його вини позивач був змушений звернутися до суду за захистом порушеного права. Керуючись ст. 203, 215, 227, 576, 806 ЦК України, ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд – В И Р І Ш И В: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Визнати договір застави №7.4-87/30 від 10.01.2008 р., укладений між Закритим акціонерним товариством «Росток»та Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк»в частині передачі в заставу комплекту обладнання для курей-несучок ОКН-4 у кількості двох одиниць, заводський №5 та №7, (визначеними пунктом 64 «Обладнання ОКН-4 Пташник №2»та пунктом 65 «Обладнання ОКН-4 Пташник №1 додатку №1 до договору застави рухомого майна №7.4-87/30 від 10.01.08 р.) –недійсним з моменту укладення. 3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Росток», (56100, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Заводська, 2, Код ЕДРПОУ 25992238) в доход держбюджету України (Код платежу 22090200; р/р 31118095700006, Банк: ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096) - 85 грн. держмита. 4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Росток», (56100, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Заводська, 2, Код ЕДРПОУ 25992238) на користь Державного бюджету Центрального району м. Миколаєва (Код платежу 22050000; р/р 31211259700006, Банк: ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096) - 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією. Суддя http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10673815

Дата изменений не стоит вообще. Внизу ручкой дописаны сами изменения, стоит подпись и печать нотариуса. Зеемщик расписался потому, что ипотекодатель - отец. Заемщик - сын. Сотрудник банка пришла домой к сыну (они с отцом живут в разных местах), и попросила подписать кое - какие бумаги. Он подписал. Увидел свою фамилию и подписал. Не вникая в суть документа. Отец о внесении изменений не знал.

Скажите, а кто докладчики 26 мая?

Справа № 22ц-12309/2010р. Головуючий у 1 інстанції - Решетнік М.О. Доповідач - Черненкова Л.А. Категорія -27 У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 вересня 2010 року м. Дніпропетровськ Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Черненкової Л.А суддів - Михайловської С.Ю., Красвітної Т.П. при секретарі - Білоус А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" про визнання договору іпотеки недійсним, скасування заборони, зобов'язання вчинити дії, за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, - В С Т А Н О В И Л А: 21 січня 2010 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки. В обґрунтування позову він посилався на те, що 10.09.2007 року між ним та відповідачем ВАТ «Ерсте Банк» був укладений договір іпотеки № 014/2636/74/04461/1, який забезпечив вимоги іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору № 014/2636/74/0461 від 10.09.2007 року за умовами якого банк зобов’язується надати позивачу кредит у сумі 1030000 доларів США. Предметом іпотеки у відповідності до п.1.2 вказаного договору іпотеки є належні іпотекодавцю на праві власності житловий будинок малої поверховості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,1000 га за вказаною адресою. Вказане майно було виділено на праві власності ОСОБА_2 згідно рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.12.2007 року у зв’язку з поділом майна подружжя. 22.12.2007 року між ВАТ«Ерсте Банк» і ОСОБА_2 було укладено додатковий договір № 1 про внесення змін до договору іпотеки № 014/2636/74/0461/1 від 10.09.2007 року у відповідності до якого відповідач ОСОБА_2 предметом іпотеки забезпечує вимоги банку, що витікають з кредитного договору № 014/2636/74/0461 від 10.09.2007 року, укладеного між ВАТ «Ерсте Банк» і позивачем. Вважає, що договір іпотеки від 22.12.2008 року був укладений з грубими порушеннями вимог чинного законодавства України, а за таких підстав підлягає визнанню недійсним з моменту укладання оскільки на вказані будинок і земельну ділянку мають право користування неповнолітні діти позивача та відповідача ОСОБА_2, а тому для укладання такого договору в обов’язковому порядку необхідна згода органу опіки та піклування, за відсутності якої у позивача або у будь-якої іншої особи є всі підстави для визнання договору недійсним в судовому порядку. Просив визнати недійсним договір іпотеки від 22.12.2008 року № 014/2636/74/0461/1, укладений між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_2; судові витрати стягнути з відповідачів. 10.02.2010 року, 12.02.2010 року та 22.06.2010 року позивач надав суду доповнення до позовної заяви, в яких просив визнати недійсним договір іпотеки від 10 вересня 2007 року № 014/2636/74/0461/1 та додатковий договір № 1 про внесення змін до договору іпотеки від 22.12.2008 року № 014/2636/74/0461/1, укладений між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_2; скасувати заборону № 135 з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, накладену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Панченко О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 8534 від 22.12.2008 року про обтяження житлового будинку АДРЕСА_1; скасувати заборону № 136 з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, накладену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Панченко О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 8535 від 22.12.2008 року про обтяження земельної ділянки, площею 0,1000 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зобов’язати ВАТ «Ерсте Банк» повернути ОСОБА_2 оригінали правовстановлюючих документів предмету іпотеки, а саме: рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2007 року, додаткове рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2008 року; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18163334 від 19.03.2008 року, технічний паспорт на житловий будинок малої поверховості АДРЕСА_1, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 003548, виданий 22 квітня 2008 року; судові витрати стягнути з відповідачів, посилаючись на те, що відповідно до п.1.7 договору іпотеки № 014/2636/74/0461/1 від 22.12.2008 року оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки передаються іпотекодавцем за актом приймання-передачі на зберігання іпотекодержателю. Виходячи з того, що вказаний договір є недійсним, то він припиняється з наслідками зняття заборони на відчуження і повернення оригіналів документів. 23 березня 2010 року ПАТ «Ерсте Банк» звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 10.09.2007 року між ними та третьою особою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/2636/74/0461 відповідно до якого банк на придбання житлового будинку, розташованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 надав йому кредит у розмірі 1030000 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 12% річних з кінцевим терміном повернення 09.09.2027 року. В забезпечення виконань зобов’язання за зазначеним кредитним договором згідно до умов договору іпотеки № 014/2636/74/0461/1 від 10.09.2007 року з урахуванням змін внесених 22.12.2008 року додатковим договором № 1 відповідач ОСОБА_2 передала в іпотеку банку житлове приміщення – житловий будинок малой поверховості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1000 га за цією адресою, що належить відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності. Відповідно до пунктів 5.1, 5.2, 5.3, 5.6 вказаного кредитного договору третя особа у справі позичальник зобов’язаний забезпечити повернення одержаного кредиту шляхом щомісячного часткового погашення кредиту до 15 числа кожного місяця згідно з графіком платежів та сплату нарахованих відсотків до 09.09.2027 року, сплачувати неустойку за порушення строків повернення кредиту, сплати відсотків за кредит, комісій, та достроково здійснити повернення кредиту, відсотків та інших платежів у разі невиконання або неналежного виконання цього договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту. Третя особа належним чином свої зобов'язання за кредитним договором не виконує і станом на 16.02.2010 року має заборгованість у сумі 8 627 726,71 грн., яка складається з наступного: 7736451,55 грн. - заборгованість за кредитом; 669 310,49 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 105169,49 грн. – пеня за прострочення заборгованості за кредитом; 116795,19 грн. - пеня за прострочення сплати відсотків. Просять суд звернути стягнення на нерухоме майно: житловий будинок малої поверховості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі додаткового рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2008 року по справі №2-2380/2007 року, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 21000848 від 21.11.2008 року, реєстраційний № 366311 та складається з А-1 житловий будинок загальною площею 525,5 кв.м (житловою площею 179,1 кв.м), Б-навіс, В-сторожка, 1-15,1-огорожі, споруди, замощення. Земельна ділянка, на якій розташований зазначений житловий будинок малої поверховості, площею 0,1000 га, кадастровий номер 1210100000:06:033:0065, яка знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ № 003548, наданої для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд виданого Управлінням земельних ресурсів у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області 22.04.2008 року на підставі рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.12.2007 року за № 2-2380/2007, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, яке знаходиться в іпотеці АТ «Ерсте банк» згідно договору іпотеки № 014/2636/74/0461/1 від 10.09.2007 року з урахуванням змін внесених 22.12.2008 року додатковим договором № 1 (про внесення змін до договору іпотеки № 014/2636/74/0461/1 посвідченого 10.09.2007 року нотаріусом ДМНО Панченко О.В. за реєстровим № 7614), посвідченим 22.12.2008 року нотаріусом ДМНО Панченко О.В. за реєстровим № 8533; за рахунок реалізації предмета іпотеки задовольнити вимоги ПАТ «Ерсте Банк» за кредитним договором № 014/2636/74/0461 від 10.09.2007 року, укладеним ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 в розмірі 1 078 196,29 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 16.02.2010 року еквівалентно 8 627 726, 71 грн.; за рахунок реалізації предмета іпотеки стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ«Ерсте Банк» витрати по сплаті судових витрат. 25.06.2010 року ПАТ «Ерсте Банк» надав суду уточнення до зустрічної позовної заяви, в якій просять суд, зокрема, визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, інші вимоги залишені без змін. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2010 року ухвалено: в задоволенні позовних вимог ПАТ "Ерсте Банк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки – відмовити; договір іпотеки № 014/2636/74/0461/1, укладений 22 грудня 2008 року між ПАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1, а також додатковий договір № 1 про внесення змін до договору іпотеки від 22.12.2008 року № 014/2636/74/0461/1, укладений 22 грудня 2008 року між ПАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_2, визнати недійсними; скасувати заборону № 135 та № 136 з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, накладені приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Панченко О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 8534 та № 8535 від 22 грудня 2008 року про обтяження житлового будинку малої поверховості (реєстраційний № 3666311) по АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,1000 га, кадастровий № 1210100000:06:033:0065 по вул. Барвинківська, 25 в м. Дніпропетровську відповідно; зобов’язати ВАТ «Ерсте Банк» повернути ОСОБА_2 витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18163334 від 19.03.2008 року, технічний паспорт на житловий будинок малої поверховості АДРЕСА_1 та державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 003548, виданий 22 квітня 2008 року; судові витрати стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ПАТ «Ерсте Банк» солідарно на користь ОСОБА_1 на повернення судових витрат 50 грн.; в іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. В апеляційній скарзі ПАТ "Ерсте Банк" просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні первісних позовних вимог відмовити та задовольнити зустрічні позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Ерсте Банк» понесені судові витрати, посилаючись на неповне встановлення судом обставин, які мають значення для справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права. В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_4 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін. В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_5 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та межах позовних вимог, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами у справі (ОСОБА_1 та ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником щодо прав та обов’язків якого є ПАТ «Ерсте Банк») був укладений кредитний договір № 014/2636/74/0461 від 10.09.2007 року, згідно якого ОСОБА_1 отримав у ВАТ «Ерсте Банк» кредит у розмірі 1030000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,0% річних строком повернення -09.09.2027 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позичальника ОСОБА_1 згідно умов договору іпотеки № 014/2636/74/0461/1 від 10.09.2007 року з урахуванням змін внесених 22.12.2008 року додатковим договором № 1, посвідченим 22.12.2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Панченко О.В., за реєстровим № 8533, укладеного між ПАТ «Ерсте Банк» з ОСОБА_2 в іпотеку банку було передано житлове приміщення – житловий будинок малої поверховості та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Право власності на предмет іпотеки ОСОБА_2 підтверджено витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 21000848 від 21.11.2008 року, реєстраційний № 366311 та Державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ № 003548, виданого Управлінням земельних ресурсів у місті Дніпропетровську 22.04.2008 року. Відповідно до Витягу з Державного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 18.02.2010 року № 26254557 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Панченко О.В., була зареєстрована заборона № 135 та № 136 від 22.12.2008 року за реєстровими №№ 8534 і 8535 про обтяження вказаних житлового будинку і земельної ділянки відповідно. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ «Ерсте Банк», суд першої інстанції посилався на те, що у позивача не набуто на теперішній час право звернення на предмети за іпотечним договором, тому що не виконано вимоги закону щодо письмової вимоги про усунення порушення пред’явленої до іпотекодавця. Позивач не довів свого позову, що є його обов'язком відповідно до засад змагальності процесу за ст.ст.10,60 ЦПК України, тому суд вважає, що позовні вимоги про звернення стягнення на майно задоволенню не підлягають. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 районний суд виходив з того, що договір іпотеки № 014/2636/74/0461/1 від 10.09.2007 року з урахуванням змін внесених 22.12.2008 року додатковим договором № 1 був укладений з грубими порушеннями вимог чинного законодавства України, а саме: ч.6 ст.203, ст.224 ЦК України, ч.3 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», а за таких підстав підлягає визнанню недійсним з моменту укладання, оскільки на предмети іпотеки: житловий будинок та земельну ділянку на якій розташований цей будинок мають право користування неповнолітні діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме: син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв’язку з чим для укладання такого договору іпотеки в обов’язковому порядку необхідна згода органу опіки та піклування. Про необхідність наявності згоди органу опіки та піклування для укладання договору іпотеки ні банк, ні нотаріус іпотекодавця не попередили, що є порушенням норм чинного законодавства, а також прав неповнолітніх дітей. У зв’язку з визнанням недійсним договору іпотеки необхідно скасувати запис в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна, також зобов’язати ПАТ «Ерсте Банк» повернути іпотекодавцеві оригінали правовстановлюючих документів предмету іпотеки. Судова колегія погоджується з висновками суду. Згідно ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду передбачено нормами ст.ст. 39,41,42 Закону України "Про іпотеку" та статтями 590,592 ЦК України. Відповідно до ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Судова колегія встановила, що згідно п.4.1. кредитного договору від 10 вересня 2007 року, укладеного між сторонами у справі, а саме: ОСОБА_1 та ВАТ «Ерсте Банк», банк зобов'язався надати позичальникові кредитні кошти за умови виконання позичальником п.5.8. договору – відкриття у кредитора поточного рахунку для зарахування кредитних коштів та звернення до кредитора за їх отриманням відповідно до цільового призначення: п.2.1. – кредитні кошти призначені на придбання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,1000 га, та надання забезпечення повернення кредиту, зазначеного в п.3.6. цього договору: у відповідності з діючим законодавством України забезпечення цього договору є іпотека житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,1000 га, вартістю 6 528 307 грн. та відповідно до п.1.1. надає кредит у розмірі 1 030 000 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 12% річних зі строком користування кредитними коштами до 09 вересня 2027 року. Кредитним договором встановлена відповідальність позичальника за п.п.9.1., 9.2. згідно якого позичальник зобов'язується сплатити пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки та додатково штраф в розмірі несплаченого страхового платежу ( а.с.25-29). Відповідно до розрахунку заборгованості позичальника здійсненого банком (а.с.117) позичальник не виконує свої зобов’язання за кредитним договором з серпня 2009 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позичальника ОСОБА_1 згідно умов договору іпотеки № 014/2636/74/0461/1 від 10.09.2007 року з урахуванням змін внесених 22.12.2008 року додатковим договором № 1, посвідченим 22.12.2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Панченко О.В., за реєстровим № 8533, укладеного між ПАТ «Ерсте Банк» з ОСОБА_2 в іпотеку банку було передано житлове приміщення – житловий будинок малої поверховості та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9-23). Згідно до ч.1 статті 575, ч.1 статті 583 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. Договір іпотеки укладено з ОСОБА_2, яка не є боржником, та договором іпотеки не встановлено її статус майнового поручителя. Стаття 35 Закону України «Про іпотеку»: - повідомлення про порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору -, передбачає, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки. Судова колегія встановила і це підтверджено матеріалами справи, що вимоги вищевказаної норми Закону ПАТ «Ерсте Банк» не виконав. З матеріалів справи, позовних заяв (основної, уточненої), а також із апеляційної скарги позивача ПАТ «Ерсте Банк» - не вбачається період та межі порушення позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, пред'явлення письмової вимоги позивача ПАТ «Ерсте Банк» щодо повернення кредиту та усунення порушення саме до іпотекодавця, відсутні докази цих обставин у відповідності до умов кредитного договору, договору іпотеки, укладених сторонами у справі, а також норм цивільного та цивільно-процесуального законодавства, ст.35 Закону України "Про іпотеку" від 05 червня 2003 року та чинний з 1 січня 2004 року. Відповідно до частини 3 статті 39 Закону України "Про іпотеку", - суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав. Матеріали справи не містять доказів спричинення збитків іпотекодержателю чи зміну обсягу прав у зв’язку з порушенням розглянутих договірних відносин сторін у справі. Судом першої інстанції встановлено право двох неповнолітніх дітей сторін у справі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме: сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.35) на користування житловим будинком і земельною ділянкою, які їх батьками передані в іпотеку без дозволу органу опіки та піклування. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", який набрав чинності з 01 січня 2006 року та передбачає попереднє узгодження органу опіки та піклування для здійснення всіх правочинів відносно нерухомого майна, право користування на яке мають діти, - безпритульність це стан людини, пов'язаний з неможливістю фактично проживати (перебувати) в жилому приміщенні, на яке вона має право. Профілактика бездомності і безпритульності, запобігання їм, у тому числі заходів щодо зниження ризику втрати людьми прав на жилі приміщення і запобігання втраті цих прав, і на попередження виникнення негативних суспільних наслідків, пов'язаних з відсутністю в людей житла є також підставою для визнання вищевказаних договорів іпотеки недійсними. Відповідно ст.18 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 року держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. У відповідності до ч. 2 ст. 2 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, підписаною Україною 21.02.90 року, ратифікована Україною 27.02.91 року, набрала чинності для України 27.09.91 року (далі по тексту - Конвенція), Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації або покарання на підставі статусу, діяльності, висловлюваних поглядів чи переконань дитини, батьків дитини, законних опікунів чи інших членів сім'ї. За ч. 1 ст. 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно статті 27 Конвенції Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Держави-учасниці відповідно до національних умов і в межах своїх можливостей вживають необхідних заходів щодо надання допомоги батькам та іншим особам, які виховують дітей, у здійсненні цього права і у випадку необхідності надають матеріальну допомогу і підтримують програми, особливо щодо забезпечення дитини харчуванням, одягом і житлом. Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками або іншими особами, які відповідають за дитину як всередині Держави-учасниці, так і за кордоном. У відповідності до преамбули Закону України "Про охорону дитинства" (далі по тексту - Закон) цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері. За статтею 1 Закону охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав. Згідно статті 8 Закону кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно статті 11 Закону сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. У відповідності до статті 18 Закону діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла. У відповідності до статті 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. За ч. 3 ст. 5 СК України держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини. Згідно ч. 2 ст. 3 СК дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. За статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. У відповідності до ч. 2 ст. 176 СК України права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюється законом. Згідно ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до умов договору іпотеки, а саме: п. 2.1.6., де вказано, що на предмет іпотеки не мають права власності (часткової власності) або права користування діти (особи віком до 18 років), а суд не взяв до уваги, надав неправильну оцінку доказам у справі, у зв’язку з тим, що діти незареєстровані за вказаною адресою іпотечного будинку, - судова колегія вважає неспроможними. Відповідно до вимог ч.1 статті 212 ЦПК України, - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно з вимогами статті 39 ЦПК України позивач ОСОБА_1, як законний представник – батько вказаних неповнолітніх дітей має право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, без спеціальних на те повноважень відповідно до вимог статті 154 Сімейного Кодексу України. У разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку (стаття 6 Закону України «Про іпотеку»). Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства. Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що оскільки спірний іпотечний договір N 014/2636/74/0461/1 від 10.09.2007 року з урахуванням змін внесених 22.12.2008 року додатковим договором № 1 суперечить положенням вищевказаним нормам Закону, то такий договір, як і договір від 22.12.2008 р. про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, були укладені з порушенням вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, на підставі ч. 1 ст. 215 цього ж Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами), які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Таким чином, іпотечний договір N 014/2636/74/0461/1 від 10.09.2007 року з урахуванням змін внесених 22.12.2008 року додатковим договором № 1 правомірно визнаний судом недійсним. З огляду на правильність висновків суду першої інстанції про недійсність іпотечного договору та на підставі положень ст. ст. 16, 216, 391 ЦК України та ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку", колегія суддів вбачає вірним і висновок щодо необхідності виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек записів про обтяження вказаного вище нерухомого майна та зобов’язання повернути оригінали правовстановлюючих документів предмету іпотеки. Вказані висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, із дотриманням процесуальних норм. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, стосуються переоцінки доказів справи, а тому підстав для зміни чи скасування судового рішення, не вбачається. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч.3 стаття 309 ЦПК України). Судова колегія вважає, з огляду на вищевказані висновки, що справа судом першої інстанції вирішена правильно. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами закону та не має підстав для його скасування, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, ст. 308, ч.1 п.1 ст.314, 317,319, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія, - У Х В А Л И Л А: Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" - відхилити. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2010 року - залишити без змін. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Судді колегії http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11109503

Справа №2-1741/2008 року РIШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 червня 2008 року Святошинський районний суд м.Києва в складі головуючого судді Твердохліб В.А., при секретарі Івановій І.О., за участю представника позивачки ОСОБА_1, представника відповідача Муравки Т.П, Жалюка А.А.., розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Акціонерного товариства „Індустріально-експортний банк", третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання договору іпотеки неукладеним та виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - ВСТАНОВИВ: Позивачка в листопаді 2007 року звернулася в суд з вищевказаним позовом до відповідача та просила постановити рішення, яким визнати договір іпотеки, укладений між нею та AT „Індустріально-експортний банк" і посвідчений 15.12.2005 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №3743 - неукладеним, скасувати заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 та визнати виконавчий напис вчинений 17.04.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №681 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 таким, що не підлягає виконанню. В позові посилається на те, що оспорюваний договір іпотеки не відповідає вимогам законодавства, чинного на момент його укладення, оскільки не містить істотних умов, визначених Законом України "Про іпотеку" від 05.06.2003 року №898-ІУ, зокрема в преамбулі та в розділі „Реквізити сторін" вказано невірні відомості про місцезнаходження іпотекодержателя; невірно вказаний зміст основного зобов'язання (предмет договору), зобов'язання іпотекодавця, строк і порядок виконання основного зобов'язання, а тому договір повинен бути визнаний неукладеним. У випадку визнання вказаного договору іпотеки неукладеним виконавчий напис, вчинений 17.04.2007 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, а заборона на відчуження майна повинна бути скасована. В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись при цьому на обставини, викладені в позові, окрім відомостей про місцезнаходження іпотекодержателя, погодившись з тим, що ці відомості в оспорюваному договорі є вірними. Представник відповідача проти позову заперечував, зазначав, що договір іпотеки було укладено з дотриманям вимог, визначених ст.203 ЦК України, з доброї волі сторін, з метою настання певних наслідків для обох сторін - банк з метою забезпечення договору кредиту, а іпотекодавець - з метою отримання кредиту. Тому уклавши договір іпотеки, сторони забезпечили виконання зобов'язань по кредитному догвоору №218/05-ф, про що зазначено в ст.1 Договору іпотеки. Крім того вказав, що договір іпотеки нотаріально посвідчений відповідно до ст.640 ЦК України та згідно ч.2 ст.631 ЦК України набирає чинності з моменту його укладення. Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у її відсутності. В своїх письмових запереченнях проти позову приватний нотаріус просить в задоволенні позову відмовити, вказуючи, що при посвідченні зазначеного договору нею було перевірено дієздатність, правоздатність, повноваження та особи представників сторін за договором іпотеки, право власності ОСОБА_4 на квартиру. Реквізити сторін у Договорі іпотеки також зазначені вірно, оскільки також були підтверджені. Під час укладення договору у сторін не було зауважень та заперечень щодо його змісту. Помилки, які містяться в договорі є механічними і не можуть бути підставою для визнання його неукладеним. Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що 15.12.2005 року між Акціонерним товариством „Індустріально-експортний банк" та ОСОБА_6 укладено кредитний договір №218/05-ф, відповідно до умов якого Акціонерне товариство „Індустріально-експортний банк" відкриває ОСОБА_6 на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредитну лінію у сумі 200 000,00 євро, зі сплатою 16,5 відсотків річних. Відсотки та основна заборгованість за кредитом сплачуються клієнтом з відстрочкою на три місяці з дня підписання кредитного договору. Термін користування кредитом з 15.12.2005 року до 12.12.2008 року.(а.с.14-19). У якості забезпечення виконання ОСОБА_6 своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, оплати нарахованих відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат ОСОБА_4, що виступає майновим поручителем за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_6, укладає договір, за яким передає в іпотеку квартиру за адресою АДРЕСА_2. 15.12.2005 року між Акціонерним товариством „Індустріально-експортний банк" та ОСОБА_4, від імені якої діяла ОСОБА_6, укладено договір іпотеки.(а.с.9-13). Предметом договору іпотеки є нерухоме майно Іпотекодавця (позивачки по даній справі - ОСОБА_4.), яке за згодою сторін служить для забезпечення зобов'язань, які взяла на себе ОСОБА_6 по кредитному договору №218/05-ф від 15.12.2005 року (основне зобов'язання), за умовами якого Іпотекодержатель (відповідач по даній справі - Акціонерне товариство „Індустріально-експортний банк") надає Іпотекодавцю кредит в розмірі 200 000,00 євро, а Іпотекодавець зобов'язується перед Іпотекодержателем повернути кредитні кошти шляхом сплати всієї суми не пізніше строку виконання основного зобов'язання, сплачувати відсотки із розрахунку 16,5 % річних щомісячно з відстрочкою платежу по відсотках на три місяці. Строк виконання кредитного договору не пізніше 14.12.2008 року. Таким чином при укладенні оспорюваного договору іпотеки допущено істотних порушень, тобто невірно визначено сторони та зміст основного зобов'язання, оскільки відповідно до цього договору позивачка стала стороною - Позичальником за договором кредиту №218/05-ф від 15.12.2005 року, що на думку суду вказує на відсутність істотних умов договору іпотеки та недотримання вимог чинного законодавства при укладенні цього договору. Також при укладенні договору іпотеки допущено істотних порушень і щодо порядку виконання основного зобов'язання, оскільки згідно кредитного договору (основного зобов'язання) кредит повинен сплачуватися шляхом щомісячних платежів кредиту рівними частинами в розмірі 6060 євро, тоді як договором іпотеки передбачено повернення кредиту шляхом сплати всієї суми не пізніше строку виконання основного зобов'язання. Крім того договір іпотеки має ряд неточностей , які на думку суду також є суттєвими і впливають на предмет договору, зокрема в п.п.2.13, 2.14 на позивачку покладається виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, а п.2.16 містить посилання на кредитний договір №2-фв, укладений 28 січня 2004 року, тоді як оспорюваним договором повинно забезпечуватись виконання зобов'язання за кредитним договором №218\05-ф від 15.12.2005 року. Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, або усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про іпотеку" в редакції закону від 05 червня 2003 року, іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: 1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про: для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про: для громадян України - прізвище, ім'Я по батькові, адресу постійного проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім"я по батькові (за наявності), адресу постійного проживання за межами України; 2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання; 3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та\або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатись її цільове призначення; 4) посилання на видачу заставної або її відсутність. Відповідно до ч.2 ст.18 цього ж Закону у разі відсутності в іпотечному договорі однієї з істотних умов, вказаних в частині 1 цієї ж статті він вважається неукладеним. 15.12.2005 року прийнято Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набув чинності 14.01.2006 року, відповідно до якого ч.2 ст.18 Закону України "Про іпотеку" викладено в наступній редакції "У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду". Згідно зі ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотньої дії у часі, крім випадків, коли він пом"яшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що договір іпотеки від 15.12.2005 року, укладений між сторонами повинен бути визнаний неукладеним, відповідно до вимог ст.18 Закону України "Про іпотеку" в редакції закону, що діяла на момент його укладення. Відповідно до ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованність, зокрема на нотаріально посвідчених угодах, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення на заставлене майно. Таким чином у випадку визнання договору іпотеки неукладеним, тобто таким, що не породжує юридичних наслідків, також підлягають задоволенню і вимоги щодо визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 17.04.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №681 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 та вимоги щодо скасування заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1. Керуючись ст. 18 Закону України "Про іпотеку" в редакції від 05 червня 2003 року, ст.ст.572, 574,575, 626, 631, 638, 640 ЦК України, ст.87 Закону України "Про нотаріат", ст.ст.57-60,209, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд, - ВИРІШИВ: Позов задовольнити. Визнати договір іпотеки, укладений між ОСОБА_4 та Акціонерним товариством „Індустріально-експортний банк" і посвідчений 15.12.2005 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №3743 -неукладеним. Скасувати заборону відчуження квартири АДРЕСА_1. Визнати виконавчий напис, вчинений 17.04.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №681 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 таким, що не підлягає виконанню. Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8920144

91. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0178, яка належить гр. ОСОБА_7, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3589, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3582, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046279, Контрольна сума запису ДА28216732, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7046326, Контрольна сума запису Д97968В33Д. 92. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0178, яка належить гр. ОСОБА_7, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3622, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3615, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046555, Контрольна сума запису Д794Г44074, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7054385, Контрольна сума запису Д9Е59В1219. 93. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0178, яка належить гр. ОСОБА_7, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3600, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3593, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046433, Контрольна сума запису Г7Е5ВБ552В, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7053382, Контрольна сума запису В53ГАВГ25А. 94. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0178, яка належить гр. ОСОБА_7, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3633, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3626, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046574, Контрольна сума запису ДГА9Е24139, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7054632, Контрольна сума запису 64ДБЕ48Е43. 95. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0178, яка належить гр. ОСОБА_7, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3644, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3637, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046588, Контрольна сума запису 9868Д79369, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7054892, Контрольна сума запису БЕ9ВА262Г9. 96. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0178, яка належить гр. ОСОБА_7, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3655, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3648, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046598, Контрольна сума запису БВ56628Д5Д, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7055122, Контрольна сума запису 62Е8099502. 97. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0178, яка належить гр. ОСОБА_7, накладену 10 травня 2007 року за реєстром № 65, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 10 травня 2007 року за реєстром № 5893, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 4935306, Контрольна сума запису 2БББ76ГБГ9, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 4935311, Контрольна сума запису 03668ГА1ЕД. 98. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0176, яка належить гр. ОСОБА_8, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3557, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3549, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7041846, Контрольна сума запису 9ЕЕ25Г3В91, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7042120, Контрольна сума запису 2128ГЕ8592. 99. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0176, яка належить гр. ОСОБА_8, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3568, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3560, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7044231, Контрольна сума запису 32ВГ904Б87, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7044551, Контрольна сума запису Е566Б039ЕВ. 100. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0176, яка належить гр. ОСОБА_8, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3579, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3571, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7045897, Контрольна сума запису 0АА0Е443БА, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7046028, Контрольна сума запису 00Е522ЕГАЕ. 101. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0176, яка належить гр. ОСОБА_8, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3612, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3604, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046496, Контрольна сума запису 223Е01В9В6, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7053723, Контрольна сума запису В75ЕГЕ26ВА. 102. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0176, яка належить гр. ОСОБА_8, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3590, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3582, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046293, Контрольна сума запису 909299ВБ5Д, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7046326, Контрольна сума запису Д97968В33Д. 103. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0176, яка належить гр. ОСОБА_8, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3623, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3615, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046550, Контрольна сума запису 559ДА9ДД86, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7054385, Контрольна сума запису Д9Е59В1219. 104. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0176, яка належить гр. ОСОБА_8, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3601, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3593, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046421, Контрольна сума запису 5Б57А7877В, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7053382, Контрольна сума запису В53ГАВГ25А. 105. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0176, яка належить гр. ОСОБА_8, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3634, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3626, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046571, Контрольна сума запису 95ВЕ4ЕАБЕ3, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7054632, Контрольна сума запису 64ДБЕ48Е43. 106. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0176, яка належить гр. ОСОБА_8, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3645, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3637, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046585, Контрольна сума запису 04В9ВГДД2В, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7054892, Контрольна сума запису БЕ9ВА262Г9. 107. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0176, яка належить гр. ОСОБА_8, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3656, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3648, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046595, Контрольна сума запису Г8БДГ4А2ДА, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7055122, Контрольна сума запису 62Е8099502. 108. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0176, яка належить гр. ОСОБА_8, накладену 26 липня 2007 року за реєстром № 128, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 26 липня 2007 року за реєстром № 10744, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 5376720, Контрольна сума запису ДА43ЕД6ГЕ3, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 5376779, Контрольна сума запису А5690Б9А29. 109. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0176, яка належить гр. ОСОБА_8, накладену 10 травня 2007 року за реєстром № 61, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 10 травня 2007 року за реєстром № 5889, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 4935312, Контрольна сума запису 32380А73Г5, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 4935314, Контрольна сума запису 6939684БАД. 110. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0182, яка належить гр. ОСОБА_9, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3558, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3549, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7041713, Контрольна сума запису Д95Г80646А, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7042120, Контрольна сума запису 2128ГЕ8592. 111. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0182, яка належить гр. ОСОБА_9, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3569, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3560, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7044336, Контрольна сума запису ЕГ58Б1651Г, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7044551, Контрольна сума запису Е566Б039ЕВ. 112. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0182, яка належить гр. ОСОБА_9, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3580, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3571, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7045824, Контрольна сума запису 46Г5Б191А1, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7046028, Контрольна сума запису 00Е522ЕГАЕ. 113. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0182, яка належить гр. ОСОБА_9, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3613, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3604, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046502, Контрольна сума запису 002Е4ЕДГД4, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7053723, Контрольна сума запису В75ЕГЕ26ВА. 114. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0182, яка належить гр. ОСОБА_9, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3591, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3582, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046283, Контрольна сума запису 0348957Г3А, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7046326, Контрольна сума запису Д97968В33Д. 115. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0182, яка належить гр. ОСОБА_9, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3624, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3615, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046554, Контрольна сума запису Г2В44А213Д, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7054385, Контрольна сума запису Д9Е59В1219. 116. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0182, яка належить гр. ОСОБА_9, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3602, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3593, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046427, Контрольна сума запису 83Г2337АД8, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7053382, Контрольна сума запису В53ГАВГ25А. 117. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0182, яка належить гр. ОСОБА_9, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3635, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3626, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046573, Контрольна сума запису 0ЕВД003607, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7054632, Контрольна сума запису 64ДБЕ48Е43. 118. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0182, яка належить гр. ОСОБА_9, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3646, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3637, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046587, Контрольна сума запису А0Г6Б6В58А, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7054892, Контрольна сума запису БЕ9ВА262Г9. 119. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0182, яка належить гр. ОСОБА_9, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3657, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3648, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046597, Контрольна сума запису 5331В650В9, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7055122, Контрольна сума запису 62Е8099502. 120. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0182, яка належить гр. ОСОБА_9, накладену 26 липня 2007 року за реєстром № 129, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 26 липня 2007 року за реєстром № 10745, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 5376892, Контрольна сума запису Е98Д017706, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 5376920, Контрольна сума запису ГВ11ВЕЕ5А2. 121. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0182, яка належить гр. ОСОБА_9, накладену 10 травня 2007 року за реєстром № 60, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 10 травня 2007 року за реєстром № 5888, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 4935305, Контрольна сума запису Г19В77Д60Б, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 4935308, Контрольна сума запису В570936ВВА. 122. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0180, яка належить гр. ОСОБА_10, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3559, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3549, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7041788, Контрольна сума запису 55962БА4ГД, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7042120, Контрольна сума запису 2128ГЕ8592. 123. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0180, яка належить гр. ОСОБА_10, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3570, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3560, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7044272, Контрольна сума запису 6422Б11Д4А, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7044551, Контрольна сума запису Е566Б039ЕВ. 124. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0180, яка належить гр. ОСОБА_10, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3581, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3571, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7045846, Контрольна сума запису Е8917Г4ВБ7, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7046028, Контрольна сума запису 00Е522ЕГАЕ. 125. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0180, яка належить гр. ОСОБА_10, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3614, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3604, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046498, Контрольна сума запису 0640Д07567, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7053723, Контрольна сума запису В75ЕГЕ26ВА. 126. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0180, яка належить гр. ОСОБА_10, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3592, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3582, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046287, Контрольна сума запису Д0100В6296, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7046326, Контрольна сума запису Д97968В33Д. 127. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0180, яка належить гр. ОСОБА_10, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3625, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3615, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046551, Контрольна сума запису 04Д68А323Б, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7054385, Контрольна сума запису Д9Е59В1219. 128. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0180, яка належить гр. ОСОБА_10, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3603, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3593, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046424, Контрольна сума запису БЕ0Г31Г2Б6, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7053382, Контрольна сума запису В53ГАВГ25А. 129. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0180, яка належить гр. ОСОБА_10, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3636, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3626, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046572, Контрольна сума запису 30Е0035Д80, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7054632, Контрольна сума запису 64ДБЕ48Е43. 130. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0180, яка належить гр. ОСОБА_10, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3647, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3637, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046586, Контрольна сума запису 63Е9АВ595Г, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7054892, Контрольна сума запису БЕ9ВА262Г9. 131. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0180, яка належить гр. ОСОБА_10, накладену 17 квітня 2008 року за реєстром № 3658, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 17 квітня 2008 року за реєстром № 3648, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 7046596, Контрольна сума запису 3В99АГ793Г, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7055122, Контрольна сума запису 62Е8099502. 132. ЗНЯТИ заборону відчуження земельної ділянки площею 0,106 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0180, яка належить гр. ОСОБА_10, накладену 10 травня 2007 року за реєстром № 62, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 10 травня 2007 року за реєстром № 5890, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 4935319, Контрольна сума запису 3БЕБ023ЕВ6, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 4935321, Контрольна сума запису БА71ВГ05ВВ. 133. ЗНЯТИ заборону відчуження нежилих приміщень № 1, що знаходяться за адресою: місто Одеса, АДРЕСА_2, номер за РПВН: 18699663, що в цілому складаються з нежилих приміщень 3-го поверху, загальною площею 358,8 кв. м. та належать ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НЄВА» (код ЄДРПОУ 26456105), накладену 26 липня 2007 року за реєстром № 130, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 26 липня 2007 року за реєстром № 10750, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 5376945, Контрольна сума запису 166АГ9А916, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 5376989, Контрольна сума запису 037Г2Е2327. 134. ЗНЯТИ заборону відчуження нежилих приміщень № 1, що знаходяться за адресою: місто Одеса, АДРЕСА_2, номер за РПВН: 18699663, що в цілому складаються з нежилих приміщень 3-го поверху, загальною площею 358,8 кв. м. та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «НЄВА» (код ЄДРПОУ 26456105), накладену 27 липня 2007 року за реєстром № 136, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 27 липня 2007 року за реєстром № 10861, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 5386350, Контрольна сума запису 72Д2ДА1ББГ, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 5386482, Контрольна сума запису 7ЕЕ289Д1ДБ. 135. ЗНЯТИ заборону відчуження нежилих приміщень № 1, що знаходяться за адресою: місто Одеса, АДРЕСА_2, номер за РПВН: 18699663, що в цілому складаються з нежилих приміщень 3-го поверху, загальною площею 358,8 кв. м. та належать Товариству з Обмеженою Відповідальністю «НЄВА» (код ЄДРПОУ 26456105), накладену 27 липня 2007 року за реєстром № 133, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 27 липня 2007 року за реєстром № 10860, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 5385915, Контрольна сума запису 68ЕГ55Б7Д2, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 5386025, Контрольна сума запису 97Е7655828. 136. ЗНЯТИ заборону відчуження нежилих приміщень № 2, що знаходяться за адресою: місто Одеса, АДРЕСА_2, номер за РПВН: 18699592, що в цілому складаються з нежилих приміщень 4-го поверху, загальною площею 365,9 кв. м. та належать Товариству з Обмеженою Відповідальністю «НЄВА» (код ЄДРПОУ 26456105), накладену 26 липня 2007 року за реєстром № 131, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 26 липня 2007 року за реєстром № 10750, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 5376969, Контрольна сума запису 882Д2177Г8, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 5376989, Контрольна сума запису 037Г2Е2327. 137. ЗНЯТИ заборону відчуження нежилих приміщень № 2, що знаходяться за адресою: місто Одеса, АДРЕСА_2, номер за РПВН: 18699592, що в цілому складаються з нежилих приміщень 4-го поверху, загальною площею 365,9 кв. м. та належать Товариству з Обмеженою Відповідальністю «НЄВА» (код ЄДРПОУ 26456105), накладену 27 липня 2007 року за реєстром № 137, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 27 липня 2007 року за реєстром № 10861, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 5386373, Контрольна сума запису 5ГВ53А7БЕЕ, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 5386482, Контрольна сума запису 7ЕЕ289Д1ДБ. 138. ЗНЯТИ заборону відчуження нежилих приміщень № 2, що знаходяться за адресою: місто Одеса, АДРЕСА_2, номер за РПВН: 18699592, що в цілому складаються з нежилих приміщень 4-го поверху, загальною площею 365,9 кв. м. та належать Товариству з обмеженою Відповідальністю «НЄВА» (код ЄДРПОУ 26456105), накладену 27 липня 2007 року за реєстром № 134, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 27 липня 2007 року за реєстром № 10860, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 5385959, Контрольна сума запису 264А60204В, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 5386025, Контрольна сума запису 97Е7655828. 139. ЗНЯТИ заборону відчуження нежилих приміщень № 3, що знаходяться за адресою: місто Одеса, АДРЕСА_2, номер за РПВН: 18699736, що в цілому складаються з нежилих приміщень 5-го поверху, загальною площею 124,9 кв. м. та належать Товариству з Обмеженою Відповідальністю «НЄВА» (код ЄДРПОУ 26456105), накладену 26 липня 2007 року за реєстром № 132, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 26 липня 2007 року за реєстром № 10750, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 5376979, Контрольна сума запису ДБ01А0736Е, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 5376989, Контрольна сума запису 037Г2Е2327. 140. ЗНЯТИ заборону відчуження нежилих приміщень № 3, що знаходяться за адресою: місто Одеса, АДРЕСА_2, номер за РПВН: 18699592, що в цілому складаються з нежилих приміщень 5-го поверху, загальною площею 124,9 кв. м. та належать Товариству з Обмеженою Відповідальністю «НЄВА» (код ЄДРПОУ 26456105), накладену 27 липня 2007 року за реєстром № 138, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 27 липня 2007 року за реєстром № 10861, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 5386392, Контрольна сума запису 1Г7А85Г39Д, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 5386482, Контрольна сума запису 7ЕЕ289Д1ДБ. 141. ЗНЯТИ заборону відчуження нежилих приміщень № 3, що знаходяться за адресою: місто Одеса, АДРЕСА_2, номер за РПВН: 18699592, що в цілому складаються з нежилих приміщень 5-го поверху, загальною площею 124,9 кв. м. та належать Товариству з Обмеженою Відповідальністю «НЄВА» (код ЄДРПОУ 26456105), накладену 27 липня 2007 року за реєстром № 135, у зв’язку із посвідченням іпотечного договору 27 липня 2007 року за реєстром № 10860, Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а також ВИЛУЧИТИ із Єдиного реєстру заборон обтяження зазначеного об’єкта нерухомого майна, Реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 5385992, Контрольна сума запису 9Д5Е58А1ЕД, ВИКЛЮЧИТИ запис із Державного реєстру іпотек, Порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 5386025, Контрольна сума запису 97Е7655828. Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Березівський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4ст.295 ЦПК України. Суддя ________________________________________ http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10376891