vekt

С вашего разрешения я напомню зачем все это мы затеяли (вдруг кто и потерял нить рассуждений) Текущие счета, которые используются при исполнении обязательств по кд, мы пытаемся выявить для того, чтобы к этим текущим счетам применить постанову про счета. Постанова говорит, что в нашем случае манипулировать валютой на текущих счетах не получается. Ведь сама эта постанова разъясняет, как реально применяется ЗУпроПлатежные и Декрет

У меня в заявке на выдачу налички никаких ссылок на кд нет. Тупо - с моего же счета положить мне в карман. В кд не обозначен ном. счета, на который мне перевели тугрики В платежных вижу следущее: 1. Есть какой-то не мой счет, с которым связаны любые телодвижения возле остальных 3 моих счетов. Может - он и обликовый. Скорее всего счет кредитора в обслуживающем банке. Но может и мой счет. В кд не обозначен № счета ("текущий"), на который мне положили тугрики. 2. Депозитный. Платежек по перказу с него на кредит нет. Поручений для таких переказов тоже нет. Но переказы были. 3. Счет, с которого выдали нал. "текущий" в заяве 4. Счет, на который я вношу нал по обязательствам кд. Все 3 моих открыты для обслуживания кд. За открытие каждого из трех уплачено - квитанции. ------------ "у меня в К. договоре 1)позычковый -2203, 2) карточный гривневый, на который зашла гривна -2625 -есть отдельн. договор на открытие б. рахунка 3)карточный, мультивалютн., на который я могу вносить погашения и другие деньги, а также их забирать, и с которого в платежный период списывается валюта-еще отдельн. договор на открытие б. рахунка 4)обликовый рахунок для погашення заборгов. 2909 - в доллар, с которого кошти списываються в счет погашения тела и % но тело идти может на позычковый, а %?, как бы еще одного счета не хватает. но что вся эта бухгалтерия мне дает?" Карточного у меня нет. Ну почитайте ж постанову. Карточные - это тоже текущие. Кроме кд, о чем говорят остальные улики? Там есть позычковый, обликовый?

Посмотрите улики - то, что мы называем платежными квитанциями Там есть 1. Банк получателя и 2. Банк отправителя Надо проверить - должен ли наш кредитор открыть счет в обслуживающем банке? Другими словами - не должен ли был наш кредитор открыть у себя счет не для проводок и обрахувань, а чтобы по отношению к этому счету стать распорядителем. Тогда получается, что по кредитному договору реализуются отношения аж четырех лиц: 1. Кредитор 2. Обслуживающий банк кредитора 3. Обслуживающий банк заемщика 4. Заемщик Как все интерестно!

Себе в компьютере оставлял толькоПОСТАНОВА 17.06.2004 N 270 А с 2004 как раз она и действует.

Тезисы. Прядок предоставления и погашения кредитов заключается в проведении этих операций через текущий счет. Посмотрел еще раз постанову про счета. Банк предоставляет распорядителю-физику его экземпляр договора (на счет) под роспись. Надо разбираться. Не хватает постанови про порядок предоставления кредитов на территории от резидентов резидентам.

В постанове про кредиты в валюте я обвел карандашиком все предложения, где не упоминается нерезидент Порядок предоставления и погашения кредита описан не двузначно Делайте выводы

Ага. Спасибо за вопросы. Ну не написал во время. Бывает. Методологии не обучался. Область. Это те обстоятельства, которые произошли, когда средства входили в обслуживающий банк, а также те обстоятельства, которые произошли при выходе из обслуживющего банка, в том числе, когда уходили на межбанк. Эксперт. Цена вопроса? Выбор у нас (по крайней мере - у меня) есть? Не понял вопроса - что ищем? Если не трудно, дайте сылку где "излагала я неделю назад"

Вот и ВГСУ туда же. Если мы хотим ответить на вопрос "является ли предоставление кредита платежем?" то, точно так же как и ВГСУ, нам следует нырнуть в ЗУпроПлатежные http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1270

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2010 р. № 8/58-1253 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді Кузьменка М.В., судді Васищака І.М., судді Палій В.М., розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Львівської філії на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2010р. у справі господарського суду Тернопільської області №8/58-1253 за позовом Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Львівської філії до Товариства з обмеженою відповідальністю "Командор Плюс" про стягнення 36 442,59 грн., за участю представників сторін: від позивача: не з'явився, від відповідача: не з'явився, ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Український інноваційний банк" в особі Львівської філії звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Командор Плюс" і просило суд стягнути з останнього 24 975,47 грн. боргу, 5 202,83 грн. процентів за користування кредитом та 6 264,29 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання за договором про надання овердрафту №91/07-ОВ від 11.07.2007р. щодо повернення у визначений договором строк овердрафту та сплати процентів. Рішенням господарського суду Тернопільської області від 28.09.2009р. (суддя І.М.Гирила) позов задоволено частково: присуджено до стягнення з відповідача 24 975,47 грн. заборгованості по кредиту, 5202,83 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом; 3 169,74 грн. пені. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 3094,55 грн. відмовлено з тих підстав що, пеня в цій частині нарахована без врахування вимог ч.6 ст.232 ГК України. В частині задоволених позовних вимог рішення суду ґрунтується на положеннях ст.ст.526, 625, 1048 ЦК України, ст.ст.232, 343 ГК України та мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем умов договору про надання овердрафту щодо неповернення у встановлений договором строк суми кредиту. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2010р. (головуючий, суддя Орищин Г.В., судді Галушко Н.А., Краєвська М.В.) рішення суду першої інстанції скасовано, позов залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України. Вказана постанова мотивована тим, що позивач не забезпечив явку представника у судове засідання, вимог ухвал суду не виконав, витребуваних доказів на підтвердження підставності позовних вимог не подав, причини неявки чи неможливості подання витребуваних доказів суду не обґрунтував. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи, визначальною причиною спору у справі стало невиконання відповідачем умов договору про надання овердрафту №91/07-ОВ від 11.07.2007р. щодо повернення у визначений договором строк овердрафту та сплати процентів. У зв’язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 24 975,47 грн. боргу, 5 202,83 грн. процентів за користування кредитом та 6 264,29 грн. пені. Статтями 99, 101 ГПК України, встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, встановив, що подані позивачем у справі докази, на яких ґрунтується рішення суду першої інстанції, є недостатніми для вирішення спору. Так, судом апеляційної інстанції з'ясовано, що між сторонами укладено договір про надання овердрафту №91/07-ОВ від 11.07.2007р. за умовами якого, позивач зобов'язується надати відповідачу овердрафт з лімітом заборгованості за овердрафтом у розмірі 25 000,0 грн. для поповнення оборотних коштів відповідача з метою здійснення діяльності, передбаченої установчими документами, на термін з 11.07.20078р. по 10.07.2008р. включно з необмеженою сумою обороту по рахунку за овердрафтом, із розрахунку фактичної календарних кількості днів в році, котрі підлягають оплаті на дату платежів по процентах за овердрафтом та в день повного розрахунку за цим договором. Відповідно до статті 1 договору, рахунком за овердрафтом визначено рахунок відповідача №26008000075001 в банку. По дебету цього рахунку мало відбуватися надання овердрафту шляхом оплати платіжних документів позичальника понад фактичний залишок коштів на цьому рахунку. Погашення овердрафту здійснюється за рахунок надходжень по кредиту цього рахунку. Згідно п.5.1. договору, банк зобов'язується надати позичальнику овердрафт відповідно до умов п.п.3.1., 3.3. договору; вести облік заборгованості за овердрафтом, по процентах, комісіях та інших платежах, пов'язаних з поверненням та обслуговуванням овердрафту. Згідно п.1.5 Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого постановою Правління Національного банку України №137 від 19.04.2005р., овердрафт –це короткостроковий кредит, який надається банком клієнту в разі перевищення суми операції за платіжною карткою залишку коштів на його картрахунку або встановленого ліміту кредитування. Частиною 1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. В силу ч.2 ст.1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позивачки та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми. Відповідно до ч.1 ст.1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу . Отже, за відсутності коштів на рахунку, надання кредиту у вигляді овердрафту здійснюється негайно шляхом оплати розрахункових документів за рахунок коштів банку в межах встановленого договором ліміту. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджує про виконання ним свого зобов'язання за договором про надання овердрафту, а саме надання відповідачу протягом обумовленого договором терміну необмеженої суми обороту по рахунках за овердрафтом. На підтвердження цього позивачем надано виписки по рахунках відповідача. Проте, судом апеляційної інстанції з'ясовано, що надані позивачем банківські виписки, так само як і лист відповідача №2 від 18.03.2009р. (а.с.60), підтверджують лише факт оплати платіжних доручень. Оскільки у цих банківських виписках не виведено фактичного залишку коштів по рахунку, по якому відбувалося надання овердрафту, то визначити факт того, що оплата платіжних документів відповідача відбувалася за рахунок саме надання овердрафту, а не за рахунок залишкових коштів на рахунку відповідача, не уявляється можливим. Оскільки факт виконання позивачем свого зобов'язання за договором входить до предмету доказування у справі, суд апеляційної інстанції, керуючись наданими йому процесуальними правами, своїми ухвалами від 19.11.2009р. (а.с.87), від 24.12.2009р. (а.с.102), від 04.02.2010р. (а.с.104), зобов'язав позивача подати належні докази виконання банком умов договору, конкретизований розрахунок позовних вимог, письмові пояснення до виписок про рух коштів. Ухвалою від 04.02.2010р. явку повноважних представників сторін визнано обов'язковою . Проте, у судові засідання 04.02.2010р. та 04.03.2010р. позивач і відповідач, повідомлені належним чином про час і місце судових засідань, не з’явилися. Витребувані судом апеляційної інстанції документи на підтвердження підставності позовних вимог, а саме документи, які необхідні для визначення розміру наданого позивачем овердрафту та розміру заборгованості відповідача, у т.ч. заборгованості по процентах та розміру пені, а отже і для правильного вирішення даного спору по суті, позивачем не надані без зазначення причин невиконання покладених на нього судом обов’язків. У зв’язку з цим суд апеляційної інстанції залишив позов без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України. Згідно п.3 ч.1 ст.105 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю і залишити позов без розгляду. Відповідно до п.5 ч.1 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору. Так, за змістом названої норми, підставою для залишення позову без розгляду є сукупність наступних обставин: - додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі; - витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору; - позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов’язаний з’ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об’єктивно оцінити їх поважність. Залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції поважних причин неподання позивачем витребуваних судом доказів не встановив. З’ясуванню цих причин перешкоджало і не з’явлення позивача у судові засідання. Відповідно до ст.47 ГПК України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи. При цьому, в силу ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. За вимогами ст.38 ГПК України якщо подані сторонами документи є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств, організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. В силу вказаної норми обов’язок доведення обставин покладається на сторону, яка посилається на них як на підставу своїх вимог і заперечень. Звертаючись з позовом, що є предметом розгляду у даній справі, в обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на виконання ним свого зобов'язання за договором про надання овердрафту, а відтак і повинен це довести. Отже, апеляційної інстанції мав процесуальне право витребувати у позивача необхідні докази для встановлення розміру наданого ним відповідачу овердрафту та суми заборгованості, заявленої до стягнення, і відповідно застосувати статтю 81 ГПК України у разі їх неподання. За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про скасування рішення суду першої інстанції та залишення позову без розгляду є законним, обґрунтованим, відповідає нормам процесуального права, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови немає. Керуючись ст.ст.125, 129 Конституції України, ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, , колегія суддів ПОСТАНОВИЛА: Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2010р. у справі №8/58-1253 - без змін. Постанова касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий, суддя М.В.Кузьменко Суддя І.М.Васищак Суддя В.М.Палій

Ага. Наткнулся на ссылку в другой ветке Вот и решение ВГСУ в тему. Обратите внимание как ВГСУ манипулирует понятиями "заплатить", "платежный документ" и подобное. В точности, как ЗУпроПлатежные Реестр: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10257990

Для того, чтобы понять где нормативка, как это не печально придется от собственности абстрагироваться. И вернутся к вашему посту №5 в ветке про счета http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1260

Не засоряйте тему деньгами. Не экспертный подход. По моему. Для денег вот построил. Туда и пишите http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1270

Деньги - это майно, которому государство придало исключительное свойство "Исключительное свойство" ничего другого не означает как запрет на бартер Одни только деньги и являются единственным и универсальным средством для бартера, т.е. обмена Например. Ни в каком из договоров, которые описывает цивильный, вы не найдете, что платеж производится "ЗА ЧТО-ЛИБО" В любом договоре, если платеж производиться, то додумывать больше ничего не надо - ни в ответ - ни за что - и даже не в обмен Я уж не говорю про куплю-продажу. Но даже и в депозите и в кредите не указано, за что именно кто-то там "заплачивает" даже и проценты.

Давайте ж двигаться маленькими шажоками. И с оглядкой. Нарушение типа "нарушения финансовой дисциплины" произошло в паузе между кредитором и обслуживающим банком. Юристы этой паузы не понимают. Не их это среда. Невозможно им объяснить. Бухгалтера кредитора не отслеживают статуса того, кому (нам - заемщикам) валюта отправляется Бухгалтера обслуживающего банка - не лучше (люди-то - те же). Не отслеживают статуса распорядителя счета. Единстенным адекватным экспертом является НБУ. Вот этого эксперта мы и пытаемся расшифровать. Чтоб не темнил. Поэтому участие представителя НБУ на судебном процессе с повестки не снимается

НБУ вам в помощь (!!!) Эта идея не ваша. Инстинктивно или подсознательн вы дерзко передрали эту идею из формул, которые в своих постановах НБУ применяет. Именно так: "При этом, когда имеется ввиду иностранная валюта - так и пишется: иностранная валюта." НБУ вам не хухры-мухры. Там, не долго думая, шпарят все именно так как и прописано в 192+п3ст533 - "установленных законом" Там, где в законе есть валюта, - тут тебе и НБУ с валютой А там, где в законе валюты нет, - то и НБУ валюты не пишет

Уважаемая Софи. Вот о чем я думаю: И уже давно Почему возникла проблема с юритсами? Потому, что в той области знаний, которыми они привыкли оперировать, ответов - с гулькин нос С другой стороны, я так думаю, бухгалтерские знания нам не подходят Мы царапаемся в ту область знаний, которая и для бухгалтеров и для юристов является непривычной Поэтому предлагаю взять на себя груз и назвать себя экспертом Как подошел бы эксперт к разрешению задачи? Педантично. Например, если эксперт изучает какую-то норму, то вначале он определяет, входит ли эта норма в его компетенцию Пардон, вы не дали реквизитов процитированной вами нормы. Откуда она? Поэтому мне остается подозревать, что процитированная вами норма относится, например к внутренним бухгалтерским проводкам банка. Если это так, то вы сделали выстрел в небо , и в нашу компетенцию эти нормы не входят. И тогда нам снова придется возвращаться к вашему же сообщению №5 "Поточні рахунки відкриваються фізичним особам для зберігання коштів, отримання готівки та проведення безготівкових розрахунків у національній валюті з юридичними та іншими фізичними особами." Теперь ваш ход

Споживач - закон и постанова

может быть и так. но возьмите в руки доказательство - кд. Нафига там прописаны процедуры списания со счета. Какая вам разница что с этими "средствами" дальше делает банк после того, как вы их в кассу положили? А это ж и есть ваше распоряжение обслуживающему банку А статус заявки не тянет на передачу права на распоряжение. Этот статус - в кд или в договоре на открытие счета. Где то читал, что наш экземпляр договора на открытие счета банк не обязан нам выдавать. Вот мы его и не видим. Но он есть. Следовательно, обслуживающий по этой заявке нам наше же и сливает. По заявке невозможно получить то, чем вы не распоряжаетесь, то есть с технического счета или откуда то еще. Так по заявкам можно такого нагородить!!! Статус распорядителя должен быть сформирован. Выдача из кассы - это, грубо говоря, обналичка текущего счета

В постанове про кредиты речь идет не только о кредиторах и обслуживающих банках. Там речь идет о порядке предоствления кредита от нерезидента резиденту. Эту постанову я сличил со 168 постановой про споживача. И вот, что там в них есть: Кредитор и заемщик подписывают договор. Есть. Но Деньги не поступают. Заемщик идет в уполномоченый банк и говорит ему: обслужи пожалуйста этот кредит. 1. Уполномоченный "прикрепляет" себя к этому договору в качестве обслуживающего 2. Уполномоченный "прикрепляет" к договру 168 постанову со всеми ее предупредительными бумагами и говорит замщику: расписывайся в этих бумагах Далее заемщик всю эту подшивку несет в НБУ. НБУ проверяет правильность исполнения 168 постановы и говорит: ОК, стороны кредитного договора расписались, споживач в предупреждениях 168 постанови расписался, обслуживающий банк по постанове про кредиты определен. На тебе регистрацию. Теперь иди заказывай кредитору, что бы он поставил кредит на твой счет в этом обслуживающем банке

Вот поставил тему. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1266 Дальше здесь можно продолжить после выяснения обстоятельств по "банку в двух лицах"

До этого момента (смотри дату и время в этой реплике) эти впросы не всплывали Как бы сами собой они всплыли отсюда http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1260 Сейчас сяду за изучение, а пока следующее. В кредитном договоре есть два не связанных друг с другом правочина. Первый - это непосредственно 1054 А вот второй до сих пор в форуме никак не проявлен. Второй - это вроде как распоряжение распорядителя счета, открытого им (распорядителем) не где-нибудь а в обслуживающем банке. Пока я не вижу нормативного подтверждения того, что кредитор и обслуживающий банк - это одно и то-же. Пока это только фантазия. Заемщик получил кредит от кредитора тогда, когда кредитор поставил средства на тот счет в обслуживающем банке, распориделем которого является заемщик. Если вы считаете, что это все билеберда, то возьмите постанови нбу про счета и про кредиты и убедитесь сами, что в постанове про счета нет кредиторов, а в постанове про кредиты нет обслуживающих банков Возьмите 168 постанову и убедитесь, что таблица, кроме всего прочего, является поручением распорядителя счета о том, как именно обслуживающий банк должен манипулировать средствами поставленными распорядителем на свой счет в обслуживающем банке. В какие даты и какими порциями отправлять кредитору средства со счета своего распорядителя. ЗУпроСпоживача почесал репу, прищурил глаз и постановил, что при исполнении функций распориделя споживач "ни бум-бум" В ответ на это НБУ собрал банкиров, залез на броневик и всем объявил, чтобы без искючения каждый банкир ткнул носом споживача в эту таблицу. Если у кого-то этой таблицы нет, то делайте выводы. Вы - распорядитель - давали ли распоряжение, оформленное в соответствии з законодательством, обслуживающему банку манипулировать средствами, которые вы поставили на счет? Или эти средства там так и замерзли? А теперь приглашаю всех изучить ЗУпроПлатежные, 168 постанову, постанову про счета, постанову про кредиты и др. что в голову взбредет. Только при этом держите под вниманием, что никаких взаимоотношений в том тройственном союзе, что прописан в договоре, между кредитором и обслуживающим банком нет. Кредитор ставит в обслуживающий банк, а обслуживающий банк обязан принять средства, которые кредитор ставит заемщику. И в дальнейшем обслуживающий банк манипулирует средствами распорядителя в точном соответствии с его (распорядителя) указаниями. А 1054 касатся только кредитора и заемщика и не касается обслуживающего банка. Я не говорю, что обслуживающий банк в реале не может быть еще и кредитором. Просто когда мы читаем законодательство и договор, надо понимать его с учетом этого.

Мне реальной предсталяется такая ситуация. Если принципиально, то нормальными являются те первые Одесские решения судов, в которых нет ничего кроме 524+533. А ничего больше и не надо. Но реально нам придется судью к этому подводить множеством других законов и постанов НБУ

Я не знаю в какой нормативне описана эта заявка. Но по ЗУпроПлатижни исполнение желаний происходит только по воле распорядителя счета. Вот у меня нет на руках договора на открытие счета. Но по закону так. В каком другом законе позычковый? Наша воля изложена в кредитном. Заявку мы пишем не согласно той суммы, а согласно нашей воле, не навязанной банком. Мы удостоверяем что это наша добрая воля Договор на открытие текущего счета не является договором депозита. После того, как банк средства переставил новому распорядителю текущего счета, сам банк уже не может вернуть эти средства снова себе в распоряжение. Тю-тю. "Счетчик" включен. Еще до того, как распорядитель написал заяву на выдачу, начисление процентов уже началось.

Как обзывает того, кто такую заявку подает ЗУпроПлатижни? Клиент. Так ведь? Никто другой заявки не подает, кроме того у кого в распоряжении эти средства уже есть. У кого эти средства уже есть? Чтобы ими распорядится и написать заявку? Кредитный договор считается заключенным, когда средства поступят вам в распоряжение НУ ХОТЬ КУДА НИБУДЬ ЗАЕМЩИКУ. Не банку, не салону, а заемщику. Для этого заключается договор на открытие счета. Чтобы распорядителем этого счета стал не банк, а заемщик. Почитайте коммент Софи. Нам не давали "Стаття 1069. Кредитування рахунка" Мне на счет зачисляли. Вам на счет зачисляли? У меня нет позычкового. У вас, скорее всего - текущий с которго валюта продается. Полученные гривны снова поступают вам в распоряжение но уже на позычковый. Подробности есть? Как и где тугрики превращаются в средства платежа? Я не знаю. Если в распоряжение заемщика поступили не тугрики, значит не наступило реальных последствий той формулы договора, что банк передает заемщику именно не гривну, а тугрик. И договор все еще не заключен

Уважаемая Софи! Не могли бы вы подсобить вот с этим: Депозитер согласился поставить на депозит на условии той самой императивной нормы, что банк распоряжается средствами, которые депозитер отдал банку. НО Тут появляется нестыковочка В банковской лицензии (ст47проБанки) явно просматривается след депозитера - залучених и право банка ими распоряжаться - ...от своего... и ...на собственных... Нафига здесь эти следы, если есть императив? Тогда почему эти следы таинствнным образом исчезли из дозвола. непонятно однако