kosugi

Пользователи
  • Число публикаций

    268
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Весь контент пользователя kosugi

  1. Для того что-бы решить проблему необходимо определить в чем она заключается!? Вы считаете своей проблемой банк, а проблема не там! А за пользу спасибо!
  2. Если Вы не заметили, эти процессуальные новации применяются в первый раз. Лично я выгрузил бы весь этот список, тем более, что у меня прецедентов нет и заявил ходатайство о присоединении этих дел. http://www.reyestr.court.gov.ua/ Герб, флаг, судебный молот и государственный домен. XXI век на дворе, а я уже давно предоставляю судам тексты решений из реестра, это официальная информация.
  3. Римскому праву не 300 лет! Гражданскому кодексу Наполеона больше 300, а вот Римскому больше 2000! Не нужно передергивать факты! Особенно на чужой территории.
  4. Точно постановление. Ох уж эти наши "творцы" полное пренебрежение терминологией! Насчет незаконности кредитных договоров в валюте у меня своя точка зрения. ... В якості підстави своїх позивних вимог про визнання недійсним кредитного договору № НОМЕР від ДАТА, позивач посилається на порушення сторонами при укладенні спірного договору вимог пп. г) , п. 4, ст. 5, Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» обґрунтовуючи позов відсутністю у сторін на дату укладення оспорюванного договору індивідуальної ліцензії НБУ на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу як необхідної умови для виконання позивачем зобов’язань за кредитним договором у іноземній валюті (доларах США). Відповідач вважає, що до правовідносин які виникли із кредитного договору № НОМЕР від ДАТА не поширюються вимоги пп. г) , п. 4, ст. 5, Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю». Правовідносини які виникають між сторонами, що уклали кредитний договір регулюються параграфом 2, глави 71, Цивільного кодексу України. Згідно ст. 1054, Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 345, Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Згідно ст. 49, Закону України «Про банки і банківську діяльність» до кредитних відносяться операції зазначені у п. 3, ч. 1 та у пунктах 3-7, ч. 2, ст. 47 цього Закону, а саме: а). розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик; В розумінні пп. 24, ч. 1, ст. 2, Закону України «Про банки і банківську діяльність» до коштів відносяться гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Таким чином, надаючи кредит банк розміщає, залучені ним кошти, як у національній валюті (гривні) так й в іноземній валюті. Право банку на здійснення кредитних операцій встановлюється ч. 1, ст. 47, Закону України «Про банки та банківську діяльність» та обумовлене наявністю банківської ліцензії. Право здійснення операцій з валютними цінностями встановлюється ч. 2, ст. 47, Закону України «Про банки та банківську діяльність» та обумовлене наявністю письмового дозволу Національного банку України необхідність та порядок надання якого встановлено ч. 4-5, ст. 47, Закону України «Про банки та банківську діяльність». Зміст наведеної норми встановлює спеціальний порядок отримання ліцензій та додаткових дозволів на право здійснення кредитних операцій та операцій з валютними цінностями які здійснюються банками. Зміст кредитної операції як цивільно-правового договору визначається ст. 1054,1046 та 1048, Цивільного кодексу України. Згідно з положеннями зазначених норм матеріального права, при укладенні кредитного договору у сторін виникають зобов’язання, зокрема у банка, передати у власність позичальнику обумовлену договором суму грошей, а у позичальника виникає зобов’язання щодо їх повернення та сплати процентів. За таких обставин, здійснення розрахунків по поверненню отриманого кредиту та процентів за кредитним договором охоплюється поняттям кредитної операції банку і відповідно підлягає ліцензуванню та отриманню письмового дозволу, визначеному ст. 47, Закону України «Про банки та банківську діяльність». За таких обставин наявні два закони які регулюють правовідносини, пов’язані з використанням іноземної валюти як засобу платежу при виконанні зобов’язань на території України за кредитним договором, який передбачає надання кредиту у іноземній валюті. Це пп. г), п. 4, ст. 5, Декрету кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», а також п. 3, ч. 1, п. 1, ч. 2 та ч. 4-5, ст. 47, Закону України «Про банки та банківську діяльність». За таких обставин необхідно вирішити правову колізію, та визначити закон який належить застосувати до спірних правовідносин, за правилами вирішення таких правових колізій. При вирішенні правової колізії до спірних правовідносин застосовується новіший із двох колізійних законів. Перевагу у часі набрання чинності має Закон України «Про банки та банківську діяльність» який набрав чинності 17.01.2001 в той час як Декрет кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» набрав чинності 19.02.1993, а положення пп. г), п. 4, ст. 5 цього Декрету з того час не змінювались. За таких обставин до правовідносин, пов’язаних з виконанням зобов’язань за кредитним договором у іноземній валюті необхідно застосовувати положення Закону України «Про банки та банківську діяльність» які встановлюють порядок ліцензування кредитних операцій та операцій з валютними цінностями. При вирішенні правової колізії до спірних правовідносин застосовуються положення спеціального закону, якщо положення загального закону регулюють спірні правовідносини по іншому. Щодо регулювання правовідносин, пов’язаних з виконанням зобов’язань за кредитним договором у іноземній валюті укладеним з банком як кредитодавцем, спеціальним законом є Закон України «Про банки та банківську діяльність» Системний аналіз норм чинного законодавства України, які регулюють правовідносини, пов’язані з укладенням кредитних договорів які передбачають надання кредитів у іноземній валюті та виконання зобов’язань за ними у іноземній валюті, реалізація яких потребує отримання ліцензій на право здійснення валютних операцій, показує що зазначені правовідносини регулюються Законом України «Про банки та банківську діяльність» та потребують наявності банківської ліцензії та письмового дозволу Національного банку України на право здійснення операцій з валютними цінностями якими надається право на здійснення розрахунків в іноземній валюті на виконання зобов’язань за кредитним договором. Не ґрунтуються на вимогах закону і твердження позивача стосовно того, що ст. 47, Закону України «Про банки та банківську діяльність» та видані у порядку встановленому цією статтею банківська ліцензія та письмовий дозвіл Національного банку України, не надають банку права надавати кредити у іноземній валюті фізичним особам. Відповідно до ст. 19, Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Як вбачається із наведених вище обґрунтувань, під кредитними операціями банку закон розуміє, право банку надавати кредити у національній та іноземних валютах. Закон України «Про банки і банківську діяльність» не встановлює обмежень щодо реалізації цього права, у тому числі і випадку коли кредит не може надаватись визначеному законом суб’єкту (фізичній особі). Обмеження щодо надання банками фізичним особам кредитів у іноземній валюті були встановлені п. 6, Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи» який набрав чинності 24.11.2009. Не відповідає обставинам справи і твердження позивача про те, що ініціатором укладення кредитного договору був позичальник і доказом цього є заява про надання кредиту за програмою роздрібного кредитування «Авто в кредит, нове» № НОМЕР від ДАТА Як вбачається із змісту заяви позивач (позичальник) звернувся до банку з заявою надати йому кредит на умовах, визначених програмою кредитування «Роздрібне цільове кредитування «ПРОГРАМА КРЕДИТУВАННЯ». На дату звернення позивача з заявою про надання кредиту, банком запропонована програма кредитування, за умовами якої банк зобов’язався укласти кредитний договір та надати кредит кожному хто звернувся з заявою про його отримання. Умовами програми кредитування визначені усі суттєві умови кредитного договору, стосовно яких сторони повинні досягти згоди для укладення кредитного договору, види забезпечення зобов’язань за кредитним договором. Зазначені обставини справи доводять, що кредитний договір № НОМЕР від ДАТА укладався на умовах публічного договору, визначеного ч. 1, ст. 633, Цивільного кодексу України, який із суті такого способу укладення договору, укладається за ініціативою банку. ... Это уже возражения на иск, но освещены три основных момента из решения Печерского суда и апелляционного суда г. Киева.
  5. Я свое дело знаю. Читал, очень удивлен, что при такой практике ссылка только на одно решение! Но с другой стороны это решение Верховного Суда! Хоть и не совсем по теме! Но дело сделано! И у меня такое ощущение, что оно было сделано еще до определения от 17.12.2010.
  6. Верховний суд України: Застосування пп. в), п. 4, ст. 5, ДКМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12766304 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11970949 Вищій господарський суд України: Застосування пп. в), п. 4, ст. 5, ДКМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13650083 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13651115 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12955303 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12955301 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10687738 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10632935 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10599824 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10793258 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10588366 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10793157 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10632977 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10611780 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11076152 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9554822 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11838760 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10010404 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11838941 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11351417 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11336832 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11336832 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11838913 Застосування пп. г), п. 4, ст. 5, ДКМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13649874 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13651115 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10632935 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10599824 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10793258 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10793157 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10953527 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10611780 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11076152 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9554822 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11838760 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10010404 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11838941 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11496891 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11336832 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12186023 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11838913 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Застосування пп. г), п. 4, ст. 5, ДКМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13146962 (Суддя Дьоміна О. О.) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12267631 (Апеляційний суд Київської області) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9398430 (Печерський районний суд м. Києва) Визнано недійсним кредитний договір в іноземній валюті. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12408510 (Суддя Дьоміна О. О.) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11520171 (Апеляційний суд Київської області) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8589358 (Ірпінський міський суд Київської області) В мотивувальній частині рішення суду першої інстанції міститься посилання на те, що в обґрунтування позовних вимог позивач за зустрічним позовом вказує на відсутність індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення розрахунків в іноземній валюті при виконанні зобов’язань за кредитним договором пп. г), п. 4, ст. 5, ДКМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю». http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12762103 (Суддя Євграфова Є. П.) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13247328 (Апеляційний суд Житомирської області) Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19.07.2010 в реєстрі судових рішень відсутнє. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12408261 (Суддя Мартинюк В. І.) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11521038 (Апеляційний суд Автономної Республіки Крим) Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23.06.2010 реєстрі судових рішень відсутнє. А это все куда девать?
  7. С момента смерти заемщика прекращается начисление процентов и пени. Это Гражданский кодекс, раздел наследственное право. Насчет если банк подал в суд, это полный перебор! Нету такого основания прекращения обязательства как подача искового заявления или решение суда о взыскании долга, опять-же гражданский кодекс раздел прекращение обязательства. А вот если банк подал иск о расторжении договора и взыскании долга, то обязательства по договору прекращаются с момента расторжения договора в судебном порядке, опять-же гражданский кодекс. НБУ плодовитый законотворец и если есть подобного содержания постанова НБУ, то скорее всего она доводит до сведения банков содержание закона, его изменять они не рискуют - запрет на досрочную выдачу депозитов это от безвыходки!
  8. Я сюда захожу не для того что-бы с Вами ругаться! Ни кому не грубил и не угрожал! Я не хуже Вас знаю в какой срани мы с Вами находимся. Обе стороны надуманного конфликта, подумайте над тем кому это выгодно!?
  9. Я сюда захожу не для того что-бы с Вами ругаться! Ни кому не грубил и не угрожал! Я не хуже Вас знаю в какой срани мы с Вами находимся. Обе стороны надуманного конфликта, подумайте над тем кому это выгодно!?
  10. Я сюда захожу не для того что-бы с Вами ругаться! Ни кому не грубил и не угрожал! Я не хуже Вас знаю в какой срани мы с Вами находимся. Обе стороны надуманного конфликта, подумайте над тем кому это выгодно!?
  11. Это я то сержусь!? Вы коменты почитайте, особенно если я несу "бред"!!! Да система работает красиво, выглядит красиво и вызывает доверие! Но система в первую очередь заботится о своих правах! И она будет Вас защищать всегда когда Вы выполняете свои обязанности, как только Вы не исполните свои обязанности Вы нарушите права системы и она будет в праве их защищать! Твои права будут уважать, только тогда когда Ты их будешь знать! Когда просмотрев кредитный договор и увидев избыток ответственности не станешь заключать договор в этом банке. Сои права нужно защищать, тогда когда они у тебя есть, а не тогда когда они уже обменены на обязанности. Насчет кто-кого. Банкам абсолютно не интересно уничтожать заемщика! Банку интересно выдавать кредиты, которые обслуживаются заемщиком! Вопрос какой, выражаясь Вашим языком, нам делать Вас??? Нет ни какого!!! Проблема ведь не в банке и не заемщике. Проблема в валютном кредите. Сегодня эта "манна небесная" линия фронта между банком и заемщиком. Кто разрешил выдавать валютные кредиты? Кто обеспечил стабильность с курсом 5,05? А сегодня у заемщика огромные проблемы с обслуживанием кредита по 7,98, а у банка огромные проблемы с неплатежами по кредитам и не только. Насчет закона. Есть два закона Декрет КМУ "О валютном регулировании и валютном контроле" и Закон Украины "О банках и банковской деятельности" которые регулируют правоотношения связанные с операциями с валютными ценностями. И для применения закона к определённым правоотношениям, необходимо определить, а какой из них нужно применять? Мнение о том, что закон определяет право, а декрет порядок его реализации, не вписывается в рамки формальной логики! Как декрет 1993 года выпуска может регулировать порядок реализации прав предусмотренных законом 2000 года выпуска. В юриспруденции у этого есть и свое название.
  12. Неконкретно заданный вопрос дает возможность дань бесчисленное множество неконкретных ответов. Конкретный ответ на конкретный пример. Закон Украины "О защите прав потребителей", ч. 5 ст. 10. Классический пример туземного законотворчества! Первым делом эта норма анонсирует пеню в размере 3 процентов, точка. Это исходя из определения пени 1095 процентов годовых, а в високосные годы и выше. Далее речь идет о неустойке такого-же размера. Эти термины для целей закона не определяются! И как прикажете понимать эту норму!? В части определения размера пени, ее размер явно превышает уровень адекватности!!! А что закон подразумевает под неустойкой вообще понять не возможно!? И как Вы думаете я должен относиться к этому закону!?!? Даже НБУ отреагировал на ситуацию быстрее законодателя!!! Правда п. 6 "Прикінцевих положень" очень интересен в вопросе законности валютных кредитов. Вы его имеете в виду говоря о очередных валютных траншах выданых после вступления в силу этого закона!?
  13. А почему бы мне не работать в банке!7 А кто из заемщиков в состоянии вспомнить что он читал или отказался читать перед тем как получить кредит!? Здесь как-то прозвучала фраза очень хорошо описывающая состояние дел "бумаги которые впопыхах подписал заемщик"! Очень часто заемщика интересовало только то как быстро он получит деньги, а многие из них уже в очередной раз! С другой стороны прилавка точно такая-же картина. Несправедливых, не знаю! Пока ни одно условие договора не было признанно таким в судебном порядке. Что касается страховок, у нас нету конкретных страховых указанных в договоре. Есть аккредитованные компании, но по этому поводу судебных дел не было, в подробности договора просто не вникал. Пеня в договорах есть 0,1 и двойная учетная. Штрафы за отсутствие страховки, отчуждение залога. Есть ешки?? У Гранд Иншура, кредитных с которыми мне приходится работать я не нашел. Учитывая тему форума под агрессивной практикой надо понимать в судах? Есть заемщики которые не могут обслуживать кредит, есть которые считают что в данный момент и в его случае это не самое важное, есть решившие не платить принципиально, а вместе это проблемный кредитный портфель! А он должен обеспечивать выплату процентов по депозитам и их возврат! И не только депозитов, платежей юрлиц и полученных кредитов, есть еще и обязательные резервы, внутрихозяйственные вопросы, ну и конечно-же отцы основатели. И практически все эти обязательства нужно выполнять. А по кредитам не платят!? Что делать!? А Вы думаете кто-то знает!!! Единственный законный способ заставить исполнять договор, подать в суд, его эффективность далека даже от понятия способ, но это индульгенция "мы сделали все возможное"! Если Вы о какой-то другой агрессивной практикой, уточните. Депозиты, на сегодняшний день обязательства по ним допускают только банки находящиеся в стадии ликвидации или на грани таковой. А это ситуация в которой по определению не возможно надлежащее исполнение обязательств/ А если у заемщиков обязательства? О честном заемщике и несправедливых условиях кредитного договора! Заканчиваю тем-же с чего начинал! А многих заемщиков при получении кредита интересовало что-либо кроме процентной ставки и как быстро получит деньги? Кто из них читал программы кредитования и кредитный договор подписывая его? А кто показывал договор юристу перед подписанием? В такой ситуации об обмане вообще говорить сложно. О ЗУ о защите прав потребителей мне говорить сложно, я с ним практически не работаю.
  14. Будучи предприниматель может получить кредит как физическое лицо на потребительские цели в том числе или на оплату справки счета в автосалоне. Но если он получает легальные доходы от предпринимательской деятельности, эти доходы используются для определения кредитоспособности заемщика, аналог справки о доходах с места работы.
  15. Ст. 533 ЦК определяет валюту исполнения обязательств, кстати и в иностранной, ч. 3. Вот по этому речь и идет о расчете, платеже, а не возникновении права собственности. Если обязательство предполагает обязанность оплатить деньги, то его исполнение предполагает возникновение у кредитора права собственности на деньги. А насчет п. "г", сначала нужно ответить на вопрос, а какой закон регулирует спорные отношения!? И можно ли использовать декрет к банковским операциям!?!?
  16. Есть небольшой нюанс, физические лица имеют право иметь иностранную валюту в собственности, ее приобретать и продавать. На условиях кредитного договора законно получил в собственность, законно продал за гривны и все по декрету.