AntiBank

РАДА ЄВРОПИ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ РІШЕННЯ Справа "Луценко проти України" (Заява N 37645/10) 5 квітня 2012 року Стислий виклад. 30 вересня 2009 року заявника було затримано за підозрою у вчиненні злочину. 2 жовтня 2009 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (далі - районний суд) обрав щодо заявника запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 18 листопада 2009 року строк тримання заявника під вартою було подовжено до 29 січня 2010 року. 9 березня 2010 року районний суд відмовив у задоволенні клопотання про звільнення заявника з-під варти у зв'язку із закінчення строку тримання під вартою та залишив обраний запобіжний захід без змін, не визначивши строку тримання заявника під вартою. 23 травня 2011 року районний суд визнав заявника винним у вчиненні злочину та звільнив його від відбування покарання із випробуванням. До Європейського суду заявник скаржився за підп. "c" п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) на незаконність тримання його під вартою з 29 січня 2010 року. З огляду на прецедентну практику в аналогічних справах Європейський суд встановив порушення підп. "c" п. 1 ст. 5 Конвенції у зв'язку з тим, що тримання заявника під вартою з 29 січня 2010 року по 23 травня 2011 року було незаконним, оскільки він тримався під вартою без будь-якого рішення суду та оскільки рішення суду щодо продовження тримання заявника під вартою не містили підстав та визначених строків такого тримання. РОЗГЛЯНУВШИ СПРАВУ, ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД ОДНОГОЛОСНО: "1. Оголошує заяву прийнятною; 2. Постановляє, що у цій справі мало місце порушення підпункту "c" пункту 1 статті 5 Конвенції."

Фигня это все. Правы Вы. У меня лично был опыт "рвания" таких горе-судей. У меня также был иск по валюте - проиграл. Потом подал новый иск по споживачам - тоже недействительность КД. Банк также возмущался. Но то фигня. основания то другие. Сейчас уже третий иск по недействительности по споживачам, но уже по третим основаниям. Впереди еще пару тройку исков. Исков может быть десятки если меняются основания, предмет и лицо. Хотя бы что-то одно... Название иска не имеет значения. Т.е если иск называется "о признании КД недействительным", то это ничего не означает, что следующий иск не может так называться. Главное - суть иска и его отличие от предыдущего. Ограничение суда рассматривать в пределах исковых требований, в этом случае, нам на руку. Подавайте еще иски, даже если и этот проиграете. Оснований до фига. Однако считаю, что Вы зря все "забузували" в это иск. Надо было оставить что-то на потом... Боритесь. Удачи. Если что пишите в личку - созвонимся.

А судья типа умный....

Ой , ну Вы красава. Я восхищен Вами. Советы? Так держать! Что еще можно посоветовать в нашем беспредельном государстве? Думаю, это племя только такие как Вы и переборят.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4223

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 ________________________________________________________________________________ _________________________ ПОСТАНОВА 12.04.10 Справа № 17/81-1740 Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого-судді Мельник Г.І. суддів: Новосад Д.Ф., Михалюк О.В. розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ Агрофуд», с. Розвадів Миколаївського району Львівської області б/н від 21.12.2009 року на рішення господарського суду Тернопільської області від 14.12.2009 року у справі № 17/81-1740 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофуд», с. Розвадів Миколаївського району Львівської області до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ третя особа: приватний нотаріус Бережанського районного нотаріального округу Хрущ Д.С., м. Бережани Тернопільської області про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису (реєстр № 3744) від 08.07.2009 року, вчиненого приватним нотаріусом Бережанського районного нотаріального округу Хрущ Д.С. на суму 1703362,94 грн. боргу, за участю представників: від позивача: не зявився; від відповідача: Саньоцький І.Б. (довіреність № 010-01/3409 від 20.05.2009 року); від третьої особи: не зявився; Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.2010 року у складі колегії: головуючого-судді Мельник Г.І., суддів: Новосад Д.Ф. та Михалюк О.В. відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду. У звязку з перебуванням судді Новосад Д.Ф. у відпустці, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 26.03.2010 року в склад колегії по розгляду даної справи введено суддю Бойко С.М. Враховуючи те, що суддя Новосад Д.Ф. вийшла з відпустки, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 09.04.2010 року в склад колегії по розгляду даної справи замість судді Бойко С.М. введено суддю Новосад Д.Ф. В С Т А Н О В И В : Рішенням господарського суду Тернопільської області (суддя Н.О. Андрусик) від 14.12.2009 року у справі № 17/81-1740 у позові відмовлено повністю. Позивач ТзОВ Агрофуд» з постановленим рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити, оскільки вважає дане рішення незаконним, необґрунтованим і таким, що прийняте за неповного зясування обставин, що мають істотне значення для вирішення справи, та з порушенням норм матеріального права. Свої вимоги скаржник аргументує, зокрема тим, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка передбачає можливість вчинення нотаріусом виконавчого напису у разі порушення основного зобовязання та/або умов іпотечного договору лише після спливу тридцяти днів з моменту одержання боржником письмової вимоги про усунення порушень, посилаючись, при цьому на те, що відповідач таку вимогу та попередження позивачу не надсилав. Вказує також на порушення нотаріусом вимог ст. 89 Закону України «Про нотаріат»та п. 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки оспорюваний виконавчий напис не містить строку, за який проведено стягнення, а зі змісту виконавчого напису не вбачається на задоволення яких вимог відповідача, згідно якого саме з кредитних договорів та в яких розмірах по кожному з укладених договорів вчинено виконавчий напис. Відповідач ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»у відзиві на апеляційну скаргу (вих. № 66-003/746 від 03.03.2010 року) зазначає, що оспорюваний позивачем виконавчий напис вчинено нотаріусом згідно вимог чинного законодавства та у порядку і строки, встановлені Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Посилається також на те, що виконавчий напис вчинено на виконання забезпеченого іпотекою зобовязання, що виникло внаслідок порушення позивачем умов кредитного договору № 6606К26, який діяв на момент вчинення виконавчого напису, про що останньому було відомо. На підставі наведеного просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду Тернопільської області від 14.12.2009 року у справі № 17/81-1740 залишити без змін. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.2010 року та 29.03.2010 року. Строк вирішення апеляційної скарги продовжувався згідно вимог ст. 69 ГПК України. Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2010 року, про що свідчить відмітка на зворотній стороні цієї ухвали. Третя особа приватний нотаріус Бережанського районного нотаріального округу Хрущ Д.С. в судове засідання також не зявилася, однак 12.04.2010 року подала суду клопотання (вих. № 25 від 07.04.2010 року) про розгляд справи у її відсутності. Враховуючи вищенаведене, колегія прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності позивача та третьої особи за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України. Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про неповне зясування господарським судом Тернопільської області при постановленні оскаржуваного рішення обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків, викладених у цьому рішенні, обставинам справи, виходячи з наступного. Аналізом матеріалів справи колегією встановлено, що у 2005 та 2006 роках між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України», правонаступником якого є ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», (банк) та ТзОВ Агрофуд»(позичальник) укладено кредитні угоди № 6605К29 від 20.05.2005 року, № 6605К30 від 20.05.2005 року, № 6606К25 від 25.04.2006 року та № 6606К26 від 25.04.2006 року, згідно умов яких банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в розмірі 4 300000,00 грн., 4 700000,00 грн., 2 000000,00 грн. та 6 000000,00 грн., відповідно, на умовах, визначених сторонами у відповідних угодах. З метою забезпечення виконання позичальником зобовязань, що випливають з укладених кредитних угод, 25.04.2006 року між позивачем (іпотекодавець) та відповідачем (іпотекодержатель) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Бережанського районного нотаріального округу Хрущ Д.С. та зареєстрований в реєстрі за № 1540, із змінами та доповненнями до нього від 07.05.2007 року та 06.05.2008 року. На підставі вказаного договору в іпотеку передано належне на праві власності іпотекодавцю нерухоме майно, що складається з комплексу нежитлових будівель, які знаходяться за адресою: м. Бережани, вул. Лепких, 42-А Бережанського району Тернопільської області, а саме: овочесховище металеве загальною площею 921,3 кв.м., склад готової продукції металевий загальною площею 1368,1 кв.м., консервний цех цегляний загальною площею 3317,7 кв.м., столярний цех цегляний загальною площею 173,9 кв.м., механічна майстерня цегляна загальною площею 235,0 кв.м., матеріальний склад цегляний загальною площею 1312,3 кв.м. залишковою балансовою вартістю 1 275 044,69 грн. та договірною вартістю 14 123088,00 грн. (п. 1.3 іпотечного договору). 06.05.2008 року між сторонами іпотечного договору укладено угоду про внесення змін і доповнень до договору іпотеки від 25.04.2006 року, яку посвідчено приватним нотаріусом Бережанського районного нотаріального округу Хрущ Д.С. та зареєстровано в реєстрі за № 2308, за умовами якої іпотекою забезпечувалися вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитних угод № 6605К29 від 20.05.2005 року та № 6606К26 від 25.04.2006 року. Згідно цієї угоди предметом іпотеки визначено нерухоме майно, що належить на праві власності іпотекодавцю, а саме: механічна майстерня цегляна заг. площею 202,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Бережани, вул. Лепких, 42-А; столярний цех цегляний заг. площею 147,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Бережани, вул. Лепких, 42-Е; сушильний цех цегляний заг. площею 2479,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Бережани, вул. Лепких, 42. За домовленістю сторін станом на дату укладення даної угоди загальна вартість предмета іпотеки становила 4 052448,00 грн. У звязку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе згідно кредитних угод зобовязань відповідач 29.04.2009 року скерував позивачу повідомлення (№ 66-003/1333 від 28.04.2009 року) про погашення заборгованості по кредиту в сумі 1 426109,00 грн., нарахованих відсотках за користування кредитом в сумі 47 298,44 грн. та комісії в сумі 9000,00 грн. з попередженням про звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки, у випадку невиконання даної вимоги. Зі змісту повідомлення вбачається, що воно містить посилання лише на умови кредитної угоди № 6606К26 від 25.04.2006 року. Дане повідомлення вручено під розписку уповноваженій особі позивача 08.05.2009 року (поштове повідомлення № 2017350). Зважаючи на невиконання позивачем вимоги банку, 08.07.2009 року приватним нотаріусом Бережанського районного нотаріального округу Хрущ Д.С. за заявою відповідача вчинено виконавчий напис (реєстровий № 3744) про звернення стягнення на комплекс нежитлових будівель та споруд, які були передані в іпотеку ВАТ «Укрексімбанк»на підставі іпотечного договору від 25.04.2006 року з урахуванням змін та доповнень до нього, внесених угодою від 06.05.2008 року (строк повного погашення кредиту настав 25 квітня 2009 року), для задоволення вимог ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»у розмірі 1 703 362,94 грн., з яких: 1 426 109,00 грн. основного боргу по кредиту, 115 791,29 грн. заборгованості по нарахованих та несплачених відсотках за користування кредитом, 18000,00 грн. комісії та 143 462, 65 грн. пені станом на 08.07.2009 року. На підставі виконавчого напису нотаріуса 10.07.2009 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції за заявою відповідача відкрито виконавче провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Не погоджуючись з вчиненим нотаріусом виконавчим написом, позивач звернувся до господарського суду Тернопільської області із позовом у даній справі з вимогою визнати його таким, що не підлягає виконанню. Постановляючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд дійшов висновку, що оспорюваний виконавчий напис відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у позивача непогашеної заборгованості перед відповідачем та подання останнім всіх необхідних документів для вчинення цього виконавчого напису у порядку, передбаченому ст. 87 Закону України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, та розділом 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому підстав для визнання цього виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, немає. Однак, колегія, проаналізувавши матеріали справи та наявні у ній докази, а також вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне. У відповідності до вимог ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Згідно ч. 1 ст. 7 цього ж Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Зазначене положення відображено сторонами у п. 5.4 іпотечного договору від 25.04.2006 року. Поряд з цим, ст. 35 Закону України «Про іпотеку» встановлює обовязок іпотекодержателя у разі порушення іпотекодавцем основного зобовязання та/або умов іпотечного договору надіслати останньому та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, і надають іпотекодержателю право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки лише після спливу тридцятиденного строку, встановленого для виконання іпотекодавцем цієї вимоги. Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Пунктом 5.2 іпотечного договору одним із способів звернення іпотекодержателем стягнення на предмет іпотеки передбачено вчинення нотаріусом виконавчого напису. За приписами ч. 4 п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, дотримання нотаріусом строків вчинення виконавчого напису (після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень) зумовлює перевірку дотримання стягувачем вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку»та встановлення фактів одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень. Аналізом документальних доказів у справі, колегією встановлено, що відповідач всупереч ст. 35 Закону України «Про іпотеку»у повідомленні № 66-003/1333 від 28.04.2009 року не зазначив строк для виконання позивачем порушеного зобов'язання. Згідно вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Статтею 88 цього ж Закону визначено умови вчинення виконавчих написів: нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Одночасно, відповідно до п. п. 284 та 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України, і при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у цьому переліку. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 затверджено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Одним з таких документів є нотаріально посвідчена угода, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. При цьому, згідно п. 1 цього переліку для одержання виконавчого напису подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди, а також документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобовязання. Статтею 89 Закону України «Про нотаріат»та п. 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено вимоги щодо змісту виконавчого напису. Місцевим господарським судом підставно зауважено, що в порушення зазначених вимог оспорюваний виконавчий напис нотаріуса не містить строку, за який провадиться стягнення, оскільки у ньому лише зазначено, що заборгованість виникла станом на 08.07.2009 року, проте з якого періоду проводиться таке нарахування боргу, не вказано. Приватний нотаріус Бережанського районного нотаріального округу Хрущ Д.С. на вимогу Львівського апеляційного господарського суду нотаріальну справу про вчинення 08.07.2009 року виконавчого напису (реєстровий № 3744) про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить на праві власності ТзОВ Агрофуд»і на підставі договору іпотеки від 25.04.2006 року передано в іпотеку ВАТ «Укрексімбанк», для огляду в судовому засіданні не надав, посилаючись на наявність цих документів у матеріалах даної справи. Однак, з матеріалів справи не вбачається можливим встановити, на підставі яких саме документів було вчинено оспорюваний виконавчий напис, оскільки у заяві відповідача № 66-003/2057 від 08.07.2009 року, адресованій нотаріусу, відсутній перелік документів, які надавалися відповідачем для вчинення оспорюваного виконавчого напису. Зважаючи на вищенаведене, колегія вважає передчасним і таким, що не ґрунтується на матеріалах даної справи, висновок суду першої інстанції про надання відповідачем для вчинення оспорюваного виконавчого напису всіх необхідних документів, які передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. Одночасно, до предмету доказування у справі про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, входять обставини, які свідчать про існування між боржником та стягувачем спору щодо заборгованості. Між тим, як свідчать документальні докази у справі, розмір нарахованих сум по відсотках за користування кредитом, комісії та пені, зазначених в оспорюваному виконавчому написі нотаріуса, не співпадають з розміром сум, які вказував відповідач у повідомленні № 66-003/1333 від 28.04.2009 року. Місцевим господарським судом безпідставно залишено поза увагою наявність значної різниці у вказаних сумах, оскільки як вбачається з матеріалів справи, у повідомленні № 66-003/1333 від 28.04.2009 року відповідач взагалі не вказав суму пені, нарахованої на момент направлення позивачу вимоги про погашення існуючої заборгованості, хоча згідно наявних у справі розрахунків відповідач почав нараховувати пеню за прострочену заборгованість по кредиту з 24.11.2008 року, а за прострочені відсотки за користування кредитом та прострочену комісію за обслуговування кредитної лінії з 06.02.2009 року. За таких обставин заборгованість, яка виникла у зв'язку з порушенням позивачем умов, як випливає з матеріалів справи, кредитної угоди № 6606К26 від 25.04.2006 року та на підставі якої вчинено оспорюваний виконавчий напис нотаріуса, не може вважатися безспірною і такою, що не потребує додаткового доказування, а відтак і не може стягуватись шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису. Зважаючи на вищенаведені обставини справи в їх сукупності, колегія дійшла висновку, що виконавчий напис (реєстровий № 3744) від 08.07.2009 року про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить на праві власності ТзОВ Агрофуд» і на підставі іпотечного договору від 25.04.2006 року з урахуванням змін та доповнень до нього, внесених угодою від 06.05.2008 року, передано в іпотеку ВАТ «Укрексімбанк», вчинено приватним нотаріусом Бережанського районного нотаріального округу Хрущ Д.С. з порушенням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги слід задоволити і визнати його таким, що не підлягає виконанню. Отже, з огляду на викладене вище, оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про скасування рішення господарського суду Тернопільської області від 14.12.2009 року у справі № 17/81-1740, як такого, що прийняте за неповного зясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідності висновків, викладених у цьому рішенні, обставинам справи, та прийняття нового рішення про задоволення позову. Інші доводи апелянта, зазначені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи і не розцінюються колегією як такі, що мають суттєве значення для вирішення даного спору, а тому до уваги не приймаються. Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В : 1.Апеляційну скаргу ТзОВ Агрофуд», с. Розвадів Миколаївського району Львівської області б/н від 21.12.2009 року задоволити. 2.Рішення господарського суду Тернопільської області від 14.12.2009 року у справі № 17/81-1740 скасувати та прийняти нове рішення. Позов задоволити: виконавчий напис (реєстровий № 3744), вчинений 08.07.2009 року приватним нотаріусом Бережанського районного нотаріального округу Хрущ Д.С. про звернення стягнення на комплекс нежитлових будівель, а саме: столярний цех цегляний загальною площею 147,6 кв.м., що за планом земельної ділянки позначений під літ. "А" і розташований за адресою: Тернопільська область, Бережанський район, м. Бережани, вул. Лепких, 42-Е, механічну майстерню цегляну загальною площею 202,2 кв.м., що за планом земельної ділянки позначена під літ. "А" і розташована за адресою: м. Бережани, вул. Лепких, сушильний цех цегляний загальною площею 2479,4 кв.м., що за планом земельної ділянки позначений під літ. "А", "Б", "В" і розташований за адресою: м. Бережани, вул. Лепких, 42, які належать на праві власності ТзОВ Агрофуд»і на підставі іпотечного договору від 25.04.2006 року передано в іпотеку ВАТ «Укрексімбанк», визнати таким, що не підлягає виконанню. 3.Судові витрати по розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог. 4.Доручити місцевому господарському суду видати відповідні накази. 5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку. 6.Матеріали справи повернути господарському суду Тернопільської області. Головуючий-суддя Мельник Г.І. Суддя Новосад Д.Ф. Суддя Михалюк О.В. http://reyestr.court.gov.ua/Review/9279707

Я дополнил http://antiraid.com.ua/forum/index.php?s=&...ost&p=53406 выше.

Ну не знаю.... Я не увидел в Жарике серьезного оппонента, окромя - "а баба яга против". Как по мне, так Косуги намного серьезнее раньше был. По крайней мере что-то приводил в качестве аргументов. Вспомните Ваши с ним диалоги http://antiraid.com.ua/forum/index.php?s=&...ost&p=40536 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?s=&...ost&p=40539 Но Косуги так и не ответил на эти простые вопросы: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?s=&...ost&p=25310 Может Жарик потянет? Вы спросите у него... Вопросы то "понтовые"....

Жарик(ов) давно уже пустили по "игнору" в других ветках. Уважаемые коллеги, не поддавайтесь провокациям. Рекомендую сделать тоже самое.

Спасибо за новость. Учтем, будем изучать. Изменения сделали, конечно, по-дебильному. { Інструкція втратила чинність, крім пункту 5.11 глави 5, підпункту 5.12.5 пункту 5.12 глави 5 Т.е. копайся теперь в этих главах и пунктах. какой из них чинный, а какой нет. Но, думаю, в данном случае это не существенно решает вопрос. Т.к. наверняка открытие производства было еще тогда, со всеми вытекающими.

Нотариус не уполномочен обращать взыскание на иное имущество. Ну а если это имущественный поручитель, по договору поруки (ипотеки), т.е. не заемщик? Он что, тоже должен отвечать всем своим остальным имуществом? Исполнитель должен делать только то, что написано. Написано предмет ипотеки, значит предмет ипотеки. Их право строго ограничено (ст. 19 КУ).

С ними нужно стать "жлобом" или "лохом"Какой Вам имидж более? Пусть они докажут такой размер долга. Я не думаю, что из-за такого размера долга они подадут в суд? Если Вас это раздражает и нервирует, тогда лучше берегите свои нервы и "подружитесь" с ними. А вообще, забейте...

представляю лицо дежурного милиционера Он не пытался привлечь за сквернословие (хулиганство) Вас?

Я не знаю кто из Вас прав. НоВы сами ответили на свой же вопрос. Я о том же и писал. Ну начните их/его "замучивать" по каким -нибудь нарушениям, только уже его нарушениям... А если у него/них нет и у Вас их нет, значит только дружить. Это называется- компромисс. Иногда надо его искать даже со "врагами". Если и так не получается, тогда "морозьтесь" или отсылайте каждый раз уже вступившие в силу решения судов. Я только не могу понять: у него так много денег? Раз он уже третий год платит судебный сбор по заранее проигранному делу (или там все бесплатно?). Или так "нахлабучил" остальных, что они платят? Или действительно Вы не правы, ЕСЛИ ЛЮДИ ТАК УЖ НАСТОЙЧИВЫ?... Может стоит провести разъяснительную работу среди "населения"? Других законных способов просто нет.

Они действуют законно, какая милиция? Договариваться и/или дружить. Или просто игнорируйте. Вот представьте себе ЖЕК, который обслуживает 100 000 человек. И все эти сто тысяч человек по очереди по разным или одинаковым основаниям будут подавать иски на ЖЕК, допустим , по причине некачественного обслуживания. ЖЕК тоже должен писать в милицию на граждан и/или гражданина -зачинщика ? Граждане действуют законно. Другое дело насколько правомерны их требования? Но это уже определять будет именно суд, а не ЖЕК. А без подачи иска в суд определить правомерность/неправомерность вымоги невозможно.

Теоретически может, т.к. договор скорее всего еще действует, не разорван. А вот по размеру суммы нужно смотреть, учитывая исковую давность по каждому элементу (пеня, тело и пр.). После 3 лет по телу и процентам ему уже ничего не светит. После года по пене. ЦК: Стаття 257. Загальна позовна давність 1. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Стаття 258. Спеціальна позовна давність 1. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. 2. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); 2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості; Не опускайте руки.

Уверен , что не имеет она такого права. Здесь явное нарушение 19 ст. КУ (действие органов власти исключительно в рамках закона). Колегія суддів звертає увагу на те, що особливості звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки за виконавчим написом нотаріуса або за рішенням суду встановлені статтею 62-1 Закону України "Про виконавче провадження", п. 5.13 Інструкції про проведення виконавчих дій. Згідно вищевказаних норм, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса на нотаріально посвідчених примірниках іпотечного договору та договору про іпотечний кредит чи на нотаріально посвідчених копіях цих документів або за рішенням суду орган державної виконавчої служби здійснює реалізацію предмета іпотеки в порядку, встановленому іпотечним договором. Відчуження предмета іпотеки здійснюють органи державної виконавчої служби. Таким чином, орган державної виконавчої служби, здійснюючи звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію зобов'язаний був діяти виключно відповідно до умов укладеного іпотечного договору. А что, в ипотечном договоре написано, что может произойти стягнення и другого имущества? Разве, что сам должник предложит иное имущество взамен (мировое соглашение) ... Ведь причины ареста исчерпывающие: Арешт застосовується: для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації; для виконання рішення про конфіскацію майна боржника; при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб. Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання, на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. (пункт 5.6.2 доповнено десятим згідно з наказом Міністерства юстиції України від 21.04.2005 р. N 40/5) Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій Наказ Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5 В данном случае если происходит арест другого имущества, тогда вышеуказанная межа, указанная в исполнительном листе превышается.

По судебному сбору - вернуть можно (теоретически)... Стаття 7. Повернення судового збору 1. Сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі. 2. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. 3. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Но механизм не знаю, не сталкивался. А по решениям, может подать в ВСУ? Т.к. есть неоднозначное применение и/или в КС? Останавливаться и опускать руки никак нельзя.

Еще кое что нашел: Справа № 2-1269/10. РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 3 березня 2010 року Київський районний суд м. Одеси ... Відносно посилань позивача на лист від 7.05.2009 року, суд вважає, що такий лист не може вважатися пред’явленням вимоги, оскільки по-перше, позивачем не надано жодних доказів вручення цього листа поручителю, а по-друге, судова практика судів касаційної інстанції виходить з того, що під «пред’явленням вимоги» розуміється саме пред’явлення позову до поручителя, а не направлення листа або претензії. У випадку ж пропуску цього строку, порука припиняється. ( Постанова Вищого Господарчого Суду України від 11.02.2008 року № 20/139, яка була залишена в силі Постановою Судової палати у господарських справах ВС України від 3.06.2008 року). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує також питання про наявність інших фактичних даних (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження. З огляду на це суд вважає принципово важливим для розгляду даної справи той факт, що звернення з позовом до суду відбулося з пропущенням граничного терміну, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України.

спасибо.

Буду очень признателен.

В законе (и/или в их инструкции Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій ) написано 4.11. Повернення виконавчого документа 4.11.1. Виконавчий документ, який прийнятий державним виконавцем до виконання, і за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві: за письмовою заявою стягувача; якщо в боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, одержати певні предмети, що повинні бути передані йому від боржника згідно з рішенням; якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа; 4.11.5. Повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених абзацами третім - сьомим пункту 4.11.1 цієї Інструкції, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, установлених пунктом 3.3 цієї Інструкції. 3.3. Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання 3.3.1. Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років; абзац третій пункту 3.3.1 виключено (згідно з наказом Міністерства юстиції України від 22.09.2003 р. N 115/5) посвідчення комісій по трудових спорах - протягом трьох місяців; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не встановлено законом. 4.10.1. У разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, згідно із статтею 401 Закону припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом. Т.е. как бы могут подать и заново именно по таким основаниям. 5.12.7. Якщо стягувач протягом 15 днів письмово не заявить про своє бажання залишити за собою непродане майно, то арешт з майна знімається, воно повертається боржникові, а виконавчий документ у разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, повертається стягувачеві без виконання. А по поводу прекращения ипотеки: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=3326 Думаю, это не единичная практика. Удачи.

Скиньте пожалуйста, ссылки на эти решения. очень нужно, ситуация похожа. в Вашем решении насторожило вот это Это в части поруки.

К сведению об авторе комментария к статье 559 ЦК: ХАРИТОНОВ Евгений Олегович Заслуженный деятель науки и техники Украины, доктор юридических наук, профессор, заведующий кафедрой гражданского права Одесской национальной юридической академии. Родился 17 мая 1948 года в г. Кировограде. В 1974 г. окончил юридический факультет Одесского государственного университета им. И.И. Мечникова. Последователь Одесской цивилистической и романистической школы. Направления научной деятельности: методологические проблемы частного права, проблемы общей части гражданского права Украины, обязательственное право Украины, сравнительное правоведение в сфере частного права, римское частное право и его рецепция. Основал научную школу рецепции римского частного права. Принимал участие в международных коллоквиумах по римскому праву, в семинаре в Коммерческом суде г. Парижа. Читал лекции в Школе римского права (г. Варшава). Опубликовал 269 научных работ, в том числе 12 монографий, 11 учебников, 4 учебных пособия. Под научным руководством профессора Е.О. Харитонова успешно защищены 16 кандидатских диссертаций. Действительный член Украинской академии наук, Председатель Центра изучения римского права и производных от него правовых систем при Одесской национальной юридической академии. Редактор журнала "Цивільне право України", член научного совета журнала "Право України", член редакционной коллегии сборника научных трудов "Актуальні проблеми держави і права", "Юридичний вісник", научного сборника "Наукові праці ОНЮА". Награжден знаком "Отличник образования Украины".