logoped

Пользователи
  • Число публикаций

    692
  • Регистрация

  • Последнее посещение

  • Days Won

    9

Сообщения опубликованы logoped

  1. Здравствуйте!

     

    У меня вопрос по кредитной карте (банк ВБР - Всеукраинский Банк Развития - о какое название !!!). В 2013 году я рассчитывался этой картой несколько раз (кстати, что мне сразу не понравилось, что при этом ПИН-код никогда не требовался - я только расписывался на чеках), потом в конце года полностью погасил долг по карте в отделении этого банка (г .Одесса, пер.Лермонтовский, 13). И больше я этой картой не пользовался. А вчера мне звонит милая барышня из этого банка и сообщает, что я якобы продолжал пользоваться данной кредитной картой и на сегодняшний день висит уже неслабый должок (естественно, с учетом и штрафов и процентов и пени ...). Могу ли я, мягко говоря, просто послать их? Если нет - как доказать, что картой я не пользовался?

     

    Заранее спасибо!

    В этой ветке обсуждаются вопросы по ПРИВАТУ (если Вы не заметили)

  2. Это наше решение :) Представитель Приватбанка даже просил 100 долларов, чтобы отказаться от апелляции.

    Ремешевский - обезьяна бородатая :) 100 дол. просил :) Это в их репертуаре :)

  3. У всех отделений есть свое Положение "Про відділення" , "Про філію" (которое при желании можно истребовать у банка через суд) где указанно, что ОНО представляет интересы банка, т.е. является представительством банка.

  4. Это ухвала ВСУ, она сейчас приравнивается в решениям ВССУ.

    Поэтому единственное применение норм материального права по прекращению имущественного поручительства, которое имеет общеобязательный характер, указано в Постановлении ВСУ16 жовтня 2012 року 3-43гc12.doc

    я в курсе, но всё-равно приятно почитать ;)

  5. Ну и про это не забываем :) 

     

    У Х В А Л А

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    23 лютого 2011 року                                                                                 м. Київ

    Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

    Верховного Суду України в складі:

    головуючого Яреми А.Г.,

    суддів: Григор'євої Л.І., Романюка Я.М., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

    розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк”, відкритого акціонерного товариства “Санаторій Аквадар”, товариства з обмеженою відповідальністю “Регламент”, третя особаОСОБА_4, про припинення дії договору поруки та скасування обтяжень з майна, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Київської області від 15 вересня 2010 року,

     

                                                              встановила:

     

    У серпні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що закрите акціонерне товариство “Внєшторгбанк (Україна)”, правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство “ВТБ Банк” (далі ВАТ “ВТБ Банк”), уклав з відкритим акціонерним товариством “Санаторій Аквадар” (далі ВАТ “Санаторій “Аквадар”) та товариством з обмеженою відповідальністю “Регламент” (далі ТОВ “Регламент”) договори про надання мультивалютної відкличної кредитної лінії.

    30 червня 2006 року та 25 липня 207 року уклав з ВАТ “ВТБ Банк” договори іпотеки, за якими для забезпечення виконання зазначених кредитних договорів передав в іпотеку земельні ділянки площею 0, 08 га, 0, 6 га, 0, 5246 га та розташований на цих земельних ділянках будинок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

    Вказував, що ТОВ “Регламент” виконав свої зобов’язання за кредитним договором, однак банк не зняв обтяження на предмет іпотеки.

     

    Крім того, без погодження з ним, як з майновим поручителем, ВАТ “ВТБ Банк” уклав з ВАТ “Санаторій “Аквадар” додаткові угоди до кредитного договору від 27 червня 2006 року, за якими збільшувалась сума кредитної угоди та відсотки за користування кредитом, у зв’язку з чим збільшився обсяг його відповідальність як майнового поручителя. Просив визнати припиненими правовідносини за договором іпотеки від 30 червня 2006 року та звільнити від обтяження заставне майно.

     

    Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено.

    Рішенням апеляційного суду Київської області від 15 вересня 2010 року рішення районного суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

     

    У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

     

    Відповідно до п. 2 розд. ХІІІ “Перехідні положення” Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ “Про судоустрій і статус суддів” касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.

    У звязку із цим справа підлягає розгляду у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній до введення в дію Закону від 7 липня 2010 року .

     

    Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

     

    Судами встановлено, що 27 червня 2006 року ЗАТ “Внєшторгбанк (Україна)”, правонаступником якого є ВАТ “ВТБ Банк” та ВАТ “Санаторій Аквадар” укладено договір про надання мультивалютної відновлювальної лінії відкличної кредитної лінії № 10-0604/250К, (а.с. 23-27), до якого вносилися такі зміни:

     

    - до п. 1.3.1 і п. 1.3.2 щодо заставної вартості трьох земельних ділянок та будинку, які належать ОСОБА_3 (договір № 1 від 11 січня 2007 року) (а.с. 28);

    - збільшено термін погашення кредиту з 24 червня 2011 року до 29 червня 2012 року (договір № 2 від 25 липня 2007 року) ;

    - збільшені відсотки за користування кредитом з 17% до 20% річних у гривні та з 13% до 13,5% річних у доларах США (договір № 4 від25 вересня 2007 року) (а.с. 31);

    - збільшена сума кредиту з 9 090 000 грн. до 1 500 000 доларів США та 922 500 грн. 79 коп. (договір № 5 від 18 листопада 2008 року)

    (а.с. 32-33).

     

    27 червня 2006 року між ЗАТ “Внєшторгбанк (Україна)” (нині ВАТ “ВТБ Банк”) та ТОВ “Регламент” укладено договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/251К.

     

    30 червня 2006 року між ЗАТ “Внєшторгбанк (Україна)” (нині ВАТ “ВТБ Банк”) та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, за яким останній виступає майновим поручителем ВАТ “Санаторій Аквадар” та ТОВ “Регламент” за виконання зобов’язань, передбачених кредитними договорами № 10-0604/250К і № 10-0604/251К від 27 червня 2006 року (а.с. 13-19).

     

    Цим договором забезпечувалось виконання зобов’язань в межах максимального ліміту заборгованості за договором № 10-0604/251К 6 565 000 грн. з кінцевим терміном повернення до 26 червня 2007 року та за договором № 10-0604/250К у межах ліміту 9 090 000 грн. зі строком повернення до 24 червня 2011 року.

     

    Для забезпечення виконання кредитних зобов’язань боржниками ВАТ “Санаторій Аквадар” та ТОВ “Регламент” ОСОБА_3 передав в іпотеку три земельні ділянки площею 0, 08 га, 0, 60 га та 0, 5246 га, розташовані в с. Хотів Києво-Святошинського району Київської області та будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

    25 липня 2007 року ЗАТ “Внєшторгбанк” (нині ВАТ “ВТБ Банк”) та ТОВ “Регламент” укладено договір про надання не відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/308К, для забезпечення виконання, якого Банк та ОСОБА_3 уклали 25 липня 2007 року іпотечний договір в межах максимального ліміту заборгованості 7 075 000 грн. зі троком погашення до 1 липня 2010 року, за яким в іпотеку передане те ж саме нерухоме майно (а.с. 36-77).

    ТОВ “Регламент” свої зобов’язання за кредитним кредитними договорами № 10-0604/251К від 27 червня 2006 року та № 10-0604/308Квід 25 липня 2007 року виконало.

    ВАТ “Санаторій Аквадар” своїх зобов’язань за договором № 10-0604/250К від 27 червня 2006 року не виконало.

    Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу припинення договору поруки від 30 червня 2006 року за зобов’язаннями ВАТ “Санаторій Аквадар” та ТОВ “Регламент”.

     

    Пунктом 9.2 договору іпотеки від 30 червня 2006 року передбачено, що всі зміни та доповнення до нього можуть бути оформлені за погодженням сторін та підлягають нотаріальному посвідченню.

    Встановлено, що зміни чи доповнення до зазначеного договору сторонами не вносилися.

    Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

    Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі.

    Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

     

    За правилами ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

    Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов’язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

    Виходячи з аналізу змісту зазначеної норми збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов’язання виникає у разі збільшення розміру плати за кредитом, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами; підвищення розміру відсотків, встановлення (збільшення розміру) неустойки, зміна способу і форми майнового обтяження, умов відповідальності тощо.

    Порука припиняється в тому випадку, коли поручитель не надав згоди на такі зміни основного зобов’язання.

     

    Задовольняючи позов ОСОБА_3 про припинення договору поруки від 30 червня 2006 року в частині боржника ВАТ “Санаторій Аквадар” та звільнення майна від обтяжень, передбачених цим договором, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з доведеності факту зміни основного зобов’язання без згоди майнового поручителя, які призвели до збільшення обсягу його відповідальності.

     

    Що стосується договору поруки в частині зобов’язання ТОВ “Регламент”, то відповідно до вимог ч. 1 ст. 559 ЦК України у зв’язку з виконанням товариством основного зобов’язання, забезпеченого порукою, припиняється дія поруки.

     

    Так, судом правильно встановлено, що додаткові угоди до кредитного договору № 10-0604/250К щодо збільшення процентної ставки за користування кредитом, збільшення строку погашення кредиту та суми кредиту укладалися банком з боржником ВАТ “Санаторій Аквадар”, без участі поручителя, в той час як зазначені зміни збільшують обсяг відповідальності поручителя, що, враховуючи положення ч. 1 ст. 559 ЦК України, є підставою для припинення поруки.

     

    Дані про те, що ОСОБА_3 як майновий поручитель, повідомлявся про зміни умов договору кредиту і давав на це згоду, в матеріалах справи відсутні.

     

    Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд неправильно витлумачив норму ч. 1 ст. 559 ЦК України, дійшов помилкового висновку про те, що зміна умов договору кредитування не призвела до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

    За таких обставин, ураховуючи те, що апеляційний суд скасував судове рішення ухвалене згідно із законом, відповідно до ст. 339 ЦПК України рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

    Керуючись ст.ст. 336339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

     

                                                                  ухвалила:

     

    Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

    Рішення апеляційного суду Київської області від 15 вересня 2010 року скасувати, залишити в силі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2009 року.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий А.Г. Ярема

    Судді: Л.І. Григорєва

    Л.І. Охрімчук

    Я.М. Романюк

    Ю.Л. Сенін

     

     

    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14223008                     

  6.  

    Кроме того было еще снято и обеспечение иска:
     
    Державний герб України
     
    печерський районний суд міста києва
     
    Справа № 757/16901/14-ц
     
    УХВАЛА
     
    05 вересня 2014 року
     
    Печерський районний суд м. Києва у складі:
     
    головуючого судді - Вовк С.В.,
    при секретарі - Грицюк Н. А.,
    за участю прокурора Олійник Л.А.,
     
    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до «ЄРНАМІО КОНСАЛТІНГ ЛТД», ОСОБА_1, третя особа Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», треті особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про стягнення коштів, -
     
    В С Т А Н О В И В :
     
    Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.07.2014 вжиті заходи забезпечення позову у цивільній справі №757/16901/14-ц у спосіб накладення арешту на кошти "ЄРНАМІО КОНСАЛТІНГ ЛТД".
     
    Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.07.2014 вжиті заходи забезпечення позову у цивільній справі №757/16901/14-ц у спосіб накладення арешту на майно (активи) ОСОБА_1
     
    Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05.09.2014 позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та позовні вимоги третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишено без задоволення.
     
    Згідно із ч. 6 ст. 154 ЦПК України, якщо у задоволені позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
     
    Враховуючи вище викладене заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.
     
    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 154, 214 ЦПК України, суд,
     
    У Х В А Л И В :
     
    Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.07.2014 року - скасувати.
     
    Зняти арешт з коштів "ЄРНАМІО КОНСАЛТІНГ ЛТД" ("YERNAMIO CONSULTING LTD") в сумі 50 000 000,00 (п'ятдесят мільйонів) доларів США, що знаходяться на рахунку № 32330401301 в ОПЕРУ Національного банку України.
     
    Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.07.2014 року - скасувати.
     
    Зняти арешт з майна (активів) ОСОБА_1 в сумі 4 466 730 365,30 (чотири мільярди чотириста шістдесят шість мільйонів сімсот тридцять тисяч триста шістдесят п'ять) гривень 30 копійок.
     
    Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. 
     
    Суддя С.В.Вовк
     

     

    НБУ в доле...

  7. Здравствуйте

     

    Моя проблема не нова, но на последних 45 страницах я так и не нашел толковых советов по ее решению. В общем, после погашения тела кредита по кредитной карте (500 грн) мне тут же влепили непонятный штраф 505 грн. В чате сказали, что задержка по выплате кредита у меня составляет 135 дней, хотя после штрафа в 100 грн 01.05.14 я 3 месяца исправно вносил сумму куда большую необходимых 7%. Никаких смс с требованием погасить какую-то конкретную сумму не приходили, были лишь стандартные смс с напоминанием о минимальном ещемесячном платеже. 

     

    10.02.12 в связи с утерей старой кредитки оформил перевыпуск карты, но уже персонифицированной (с чипом и фотографией). Карта действительна до 02/2016. Какие документы при этом подписывал и заполнял ли их заново уже честно не помню. Вполне веронятно, что при перевыпуске я просто оплатил 50 грн и ничего не подписывал. Первоначальный же вариант кредитки мне дали в нагрузку к карточке, на которую нам начисляли стипендию лет 6-7 назад и никакой анкеты я опять же не заполнял т.к.  все карточки оформлял универ.

     

    Банк настаивает на том, что просрочка по выплате кредита у меня составляет 135 дней, за что и был начислен штраф 505 грн. В 03 и 04 месяцах с карты списывали по 100 грн пени за просрочку, но в 05, 06, 07 и 08 месяцах я совершал необходимые платежи до 25 числа и на сегодняшний день полностью погасил тело кредита, баланс составляет +7 грн. Проблема еще может быть в том, что последние 2 месяца погашение кредита происходило путем перевода с другой карты, а не через терминал, и банк не принял их во внимание. 

     

    В общем, каков мой дальнейший порядок действий? Есть ли возможность закрыть карту и не платить штраф? На кредитную историю плевать и судиться я готов. Единственное чего не хочется, так это обнаружить через полтора года, что эти 500 грн превратились в сумму на порядок больше. 

     

    Спасибо

    На штраф (неустойку) проценты не начисляются. Плюньте Бене в рожу :)

    • Like 1
  8. в марте 2012 года Высшая квалификационная комиссия отстранила Анатолия Иванищука от исполнения обязанностей.


    В апреле 2013 года вместо увольнения за нарушение присяги Рада отправила его на пенсию, сохранив профильную судейскую пенсию, которая на порядок выше обычных пенсий.


     


    aa1b123268b5.jpg


  9. Решение хоть и принято давно, но появилось совсем недавно на сайте ВСУ.

     

    Здесь ВСУ уже четко установил, что требование о возврате всей суммы является началом отсчет шестимесячного срока для поручителя.

    Другой интересный вопрос, является такое требование (по ст. 35 ЗУ про ипотеку) началом течения срока исковой давности (3 г.) для ипотекодателя. Твердо уверен что да.