mississ

Активістка наша і юристи тут добре попрацювали) Чекаємо на відповідь податкової...

Після аналізу зробленого намітили плани на майбутнє: 1) Для пришвидшення розслідувального процесу в Броварах потрібно написати скаргу в прокуратуру - хай беруть справу на контроль. Є бажаючі почати писати? Я потім поправлю і дам на вичитку юристам. Запит будемо робити від імені ГО, щвидше всього. 2) Усім потрібно з"ясувати особу іпотекотримача. Зробити можна це просто за шоколадку в знайомого нотаріуса. Питання хвилини часу. Якщо іпотекотримачем є КІ, то потрібно взнати прізвище нотаріуса, який це зробив. Думаю тут без сюрпризів) Це - мадам Чорнєй. 3) Пишемо скаргу в Мін"юст на нотаріусів і отримуємо відповідь. Приблизний текст дам і по результатах прошу відписуватися мені, бо далі є плани (потрібно відповіді) по покаранню цих нотаріусів. 4) Пишемо (хто не писав) запити в Нацкомфінпослуг запит, чи діяв п.2 Розпорядження 231. 5) Пишемо запит в Нацкомфінпослуг запит, чи надав Нацкомфіпослуг ТОВ "Кредитні ініціативи" ліцензію на здійснення фінансових операцій. Цей пункт для тих, хто не підписував колективного звернення 25 червня 2014 року під час пікетування зачиненого офісу КІ в Броварах. Для чого цей запит? Отримаєте відповідь, що КІ ніколи не отримувало ліцензій Нацкомфінпослуг і використаєте цей аргумент для отримання відмовного рішення по позовах КІ в судах. 6) Працюємо далі в аналізі нормативки по факторингу і цесії. 7) Ваші ідеї і пропозиції...

Перейдіть за посиланням в групу на ФБ і задайте своє питання.

Звіт за тиждень 15-21 вересня 2014 року. Неділя, 15 вересня - мітинг позичальників у Львові в самому центрі міста біля пам"тника Шевченко https://www.facebook.com/photo.php?fbid=681136685297083&set=p.681136685297083&type=1&theater Понеділок, 16 вересня, Львів - колективний похід на судове засідання одного з позичальників і, як результат, - призначення судово-економічної експертизи https://www.facebook.com/groups/gromadskij.kontrol/permalink/642625172501454/ Київ, 16 вересня - пікет під Укрсобанком https://www.facebook.com/photo.php?fbid=721362577937598&set=gm.564967816948667&type=1 Київ, 17 вересня - засідання громадської ради при НБУ http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=9114162 Результат: затвердили річний план "за основу". Оскільки в ньому є пункти від різних громадських організацій, що мають однаковий зміст, прийнято рішення уточнити (укрупнити і об*єднати) схожі пункти плану, запропонувати механізм вирішення та виконавців до 07 жовтня. Конкретну задачу по законопроекту Князевича буде втілювати Мирослава Муляр (керівник проекту). Задача нелегка - треба проаналізувати 240 запропонованих поправок і вибрати ті, які найбільш широко охоплюють рішення проблеми конвертації валютних кредитів. Рівне, 18 вересня - http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=27465 Рівняни почали безкоштовно отримувати юридичну допомогу від Гельсінської спілки https://www.facebook.com/TipoveRivne/posts/504906366312572 П"ятниця, 19 вересня, Дніпропетровськ - велике засідання позичальників і створення регіонального ГО https://www.facebook.com/groups/KredytnyjMajdan/permalink/566630843449031/ Київ, 19 вересня - мітинк під Укрсббанком https://www.facebook.com/groups/KredytnyjMajdan/permalink/566491663462949/ Виселення в Чернігові - мінус до карми Приват-банку (Громадське телебачення показало цей парад на всю країну)

Слава банку попереду самого банку) http://govoryt-ukraina.tv/stories/discuss/1231---kredit-v-banke-poluchity-denygi-ili-poteryaty-vse/

1) Договір від 17.12.2012 - по формі договір цесії, хоча по суті є договором факторингу. 2) Фактор може набувати майнові права?

Що з них що?

Я так розумію, що цесія - це заміна кредитора?

Отже, якщо за договором за певну винагороду передається право вимоги грошового боргу, то такий договір є договором факторингу, за яким фактором може бути лише банк або інша фінансова установа. Якщо ж передається право вимоги грошового боргу без плати за послугу або передається за винагороду право вимоги не грошового боргу, то договір не вважається факторинговим, а є договором відступлення права вимоги, і новим кредитором за таким договором може бути будь-яка особа".

Сегодня очень важно обнажать главное существо наших проблем. И одна из ключевых для украинской экономики проблем – это банки, в которых скопились проблемные активы. Украинским банкам, по оценкам международного рейтингового агентства Fitch, пока не удалось добиться прогресса в сокращении объемов проблемных кредитов. Объем бесперспективных кредитных активов в портфелях коммерческих банков остается на уровне 45% - 50%. Так, по итогам II квартала 2014 года общая численность так называемых неработающих (проблемных) кредитов во всей банковской системе Украины составила 47,02%, т.е. общая сумма проблемных активов составляет 240 млрд. гривен. Это очень большой рост объемов проблемной задолженности. Ведь еще два года назад по данным НБУ сумма просроченных кредитов юридических лиц в банковской системе Украины составляла 65,175 млрд. гривен (13,3% кредитного портфеля), а объем просроченных кредитов физических лиц достигал 21,332 млрд. гривен (9,8% кредитного портфеля). Также по оценке отечественного рейтингового агентства «Кредит-рейтинг» максимальный удельный вес в общем объеме проблемной задолженности приходился на крупнейшие города и прилегающие к ним области: Киев и Киевская область (57,4%), Днепропетровская область (6,85%), Донецкая область (6,81%), Харьковская область (4,86%), Одесская область (3,09%). В сумме просрочка по этим регионам составляла 79% от общей суммы просроченной задолженности юридических лиц. Высокий уровень просроченной задолженности по отношению к объему выданных в области кредитов наблюдался в Черновицкой области (48%), Николаевская (28,85%), Луганская (23,34%), Закарпатская (21,06%), Винницкая (19,69%), Ивано-Франковская (19,61%) области. Признавая высокие уровни просроченной задолженности, банки вынуждены также замораживать собственные ресурсы в резервах. Уже сейчас более 50 банков сформировали резервы на более чем 20% своего кредитного портфеля. Ситуация вокруг стрессовых активов в банковской системе Украины вселяет большую тревогу и эта ситуация может еще резче измениться к худшему уже в ближайшее время. Потому что всё дороже становится обслуживать и так дорогие пассивы, а активов катастрофически не хватает из-за проблем надежности заемщиков и достаточно высоких процентных ставок по кредитам. И такие банки стремительно приближаются к кассовому разрыву. Да и как можно давать деньги в кредит, когда нет активов?! Следующий шаг – банкротство таких банков. Более того, по итогам проведенного стресс-теста НБУ, 10 из 15 крупнейших наших банков оказались вне зоны устойчивости. Их потребность в докапитализации превысила 30% от размера собственного капитала на 1.09.2014 г., подтверждая неспособность данных банков нормально функционировать. Только 5 крупнейших банков прошли тест Нацбанка, в ходе которого оценивалась способность финучреждения выполнить требования по капитализации при 30% девальвации (на момент запуска теста курс был около 11 грн. / $1) и увеличении проблемного портфеля кредитов до 30% баланса. Девальвация уже превысила «заложенные» в стресс-тесте НБУ 30%, а доля проблемных кредитов в банковском портфеле по оценке рейтинговых агентств уже превысила 50%. Результаты стресс-теста второй группы банков должны быть 30 сентября этого года. А за этим последует 3-4-я группы кредитных учреждений. И вот здесь и начнется основной процесс банкротств. Итак, сегодня ни банки, ни наши граждане не знают: что делать? Денег нет ни у тех, ни у других. Так зачем опять выдавать кредиты, если население «на мели». И зачем снова брать взаймы, если и так сидим в долгах. Выходит – замкнутый круг. http://antikor.com.ua/articles/13996-bankrotstvo_bankov_v_ukraine_uhe_ne_ostanovitj

Все-рівно не вловлюю різниці. Що таке ПРАВО ВИМОГИ? Не можна набути право вимоги дебіторської заборгованості?

Яка різниця між цесією і факторингом?

Це рішення обговорюється тут http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6953#entry118005

Переоформлення колекторами іпотеки через 11 місяців після укладання договору переуступки - це порушення ч.9 ст.15 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Не можу ніяк вловити тонкощів між факторингом і цесією. Давайте розбиратися в цьому разом. Факторингові операції Суб’єкти та об’єкти факторингових операцій. Види факторингу. Механізм проведення факторингової операції. Факторинг (від англ. factor — агент, посередник) — одна з нетрадиційних банківських послуг, що з’явилася в банківській практиці у 50-х роках. Факторингова операція — комісійно-посередницька операція з передачі клієнтом банку права на стягнення боргів (без права зворотної вимоги до клієнта). Як правило, банком купуються дебіторські рахунки, що пов’язані з поставкою товарів чи наданням послуг. Суб’єкти та об’єкти факторингових операцій. Суб’єкти — банк, факторингова компанія, спеціалізовані установи, які скупають рахунки-фактури у своїх клієнтів. Клієнти — кредитори, постачальники товару, виконавці робіт, промислові та торгові фірми, що уклали угоди з банком чи факторинговою компанією. Позичальники — покупці товарів і послуг. Види факторингу Прямий — в операції бере участь лише один фактор — з експорту в країні експортера, з яким імпортер уклав факторингову угоду. Опосередкований — в операції беруть участь два фактори: 1) з експорту в країні експортера та 2) з імпорту в країні імпортера. Розкритий — операція, в якій покупцеві повідомляється про факторингову угоду. Нерозкритий — операція, в якій факторингова угода є конфіденційною і зарубіжному покупцеві не повідомляється про неї. Конвенційний — універсальна система фінансового обслуговування, яка включає бухгалтерський облік, розрахунки з постачальниками та покупцями, страхове кредитування, представництво та ін. Конфіденційний — обмежується виконанням тільки деяких операцій: сплата боргів, передача права на отримання грошей та ін. Етапи здійснення факторингової операції Перший етап. Підготовчий. Отримання заявки від клієнта. Оцінка економічного та фінансового стану клієнта. Другий етап. Оформлення факторингової угоди між банком та клієнтом. Обов’язки банку: стягнення боргу та функції з його обслуговування; аналіз кредитоспроможності боржників; інкасація, облікові операції та ін. Обов’язки клієнта: плата за факторингові послуги банку. Плата складається з: комісійних за послуги по обслуговуванню боргу в розмірі 1—2% загальної суми придбаних банком рахунків; позичкового процента, нарахованого на виданий аванс. Визначення методу розрахунку максимальної суми з операцій факторингу. Методи бувають: визначення загального ліміту — для кожного клієнта встановлюється періодично поновлюваний ліміт; визначення помісячних лімітів відвантажень — встановлюється сума, на яку протягом місяця будуть відвантажені товари; страхування по окремих операціях. Третій етап. Відсилка всіх рахунків-фактур, виставлених на покупця. Четвертий етап. Аналітичний. Вивчення рахунків-фактур. Вивчення платоспроможності позичальників (триває від 24 годин до 2—3 днів). П’ятий етап. Оплата рахунків. Клієнт, що продав дебіторську заборгованість, отримує від банку аванс (готівкою, переказом, оплатою чека та ін.) в розмірі 80—90 % суми боргу. Решту процентів — 10—20 — банк утримує як компенсацію ризику до погашення боргу. Після погашення боргу банк повертає утриману суму клієнтові. Шостий етап. Оплата вимог. Особливості здійснення факторингових операцій 1. Придбання платіжних вимог до покупців у своїх клієнтів на умовах негайної оплати клієнту 80—90 % вартості відфактурованих поставок. 2. Оплата у визначений термін іншої частини вартості з відрахуванням комісійних і процентів за кредит, незалежно від суми виручки, що надійшла від покупців. Платіж, який надходить потім від покупця, повністю зараховується на рахунок банку. Специфіка міжнародного факторингу полягає в тому, що при роботі з експортером банк, як правило, укладає угоду з банком країни імпортера та передає їй частину своїх функцій. У свою чергу, він виконує роботу, пов’язану з дорученнями іноземного банку. Такий зустрічний факторинг має назву взаємного, або двофакторного. Його переваги зумовлені тим, що для кожного з банків, які обслуговують імпортерів, боргові вимоги є внутрішніми, а не зовнішніми. Це значно спрощує процедури визначення кредитоспроможності імпортера, страхування ризиків, інкасування бонових вимог тощо. Факторинговий кредит дорожчий за звичайний, оскільки він супроводжується інкасовими, юридичними, обліково-контрольними, інформаційними, консультативними та іншими послугами. Факторинг найбільш вигідний для крупних фірм-експортерів, що мають значні відстрочки платежів і недостатньо готівки. Вони одержують такі переваги від факторингового обслуговування: звільнення від ризику неплатежу, завчасну реалізацію портфеля боргових вимог, спрощення структури балансу, скорочення терміну інкасації вимог до клієнтів, економію на бухгалтерських, адміністративних та інших видатках. Особливості здійснення факторингових операцій. У підприємницькій діяльності нерідко трапляється так, що суб’єкти господарювання не виконують взяті на себе грошові зобов’язання. Кредитори в таких ситуаціях відступають за плату належні їм права вимоги виконання грошових зобов’язань третім особам. Здійснюючи такі операції, необхідно розуміти, яким чином вони регулюються та яких вимог необхідно дотримуватися. Розглянемо особливості здійснення факторингових операцій. Які операції є факторинговими? Факторинг – придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги із прийняттям на себе ризику виконання таких вимог і прийом платежів (п. 3 ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). Згідно з ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (будь-яким передбаченим договором способом), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Однак у наведених визначеннях є колізія. Згідно із ЦКУ за договором факторингу клієнт відступає грошові вимоги до третьої особи (боржника). У Законі «Про банки та банківську діяльність» факторинг – це придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги. Виникає питання: норми якого закону підлягають переважному застосуванню? Ми вважаємо, що мають застосовуватися положення ЦКУ, і ось чому. У листі Міністерства юстиції України «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» від 26.12.2008 р. №758-0-2-08-19 зазначено таке. У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням «застарілих» норм з одного й того ж питання. ЦКУ було прийнято у 2003 р., тоді як Закон «Про банки та банківську діяльність» – у 2001 р. Також слід враховувати, що при правозастосуванні застосовується не закон як нормативно-правовий акт загалом, а відповідна правова норма чи її частина, за змістом якої і визначається, є ця норма (її частина) спеціальною чи загальною. Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЦКУ основним актом цивільного законодавства України є ЦКУ. Оскільки визначення факторингу, наведене в Законі «Про банки та банківську діяльність», не містить особливостей регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, а встановлює загальні правила (щодо змісту зобов’язань, що уступаються за договором факторингу), які не узгоджуються із відповідними правилами ЦКУ, ми вважаємо, що слід застосовувати положення ЦКУ. Для розмежування договорів факторингу та договорів відступлення прав вимог необхідно знати, що може бути оплатою за передане право вимоги. Слід звернути увагу на Постанову Верховного Суду України від 10.07.2007 р. № 26/347-06-6531, у якій суд на підставі визначення договору факторингу, що його містить ЦКУ, дійшов висновку, що такий договір спрямований на фінансування однією стороною іншої шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Тобто наявне надання фактором послуги. Вона надається за плату, розмір якої визначається договором. При цьому грошова вимога, яка передається клієнтом фактору, не може бути платою за надану останнім фінансову послугу. Отже, якщо за договором за певну винагороду передається право вимоги грошового боргу, то такий договір є договором факторингу, за яким фактором може бути лише банк або інша фінансова установа. Якщо ж передається право вимоги грошового боргу без плати за послугу або передається за винагороду право вимоги не грошового боргу, то договір не вважається факторинговим, а є договором відступлення права вимоги, і новим кредитором за таким договором може бути будь-яка особа. Розмір винагороди фактора за надані послуги законодавством не регулюється і встановлюється сторонами в договорі факторингу за домовленістю сторін. Які суб’єкти мають право здійснювати факторингові операції? Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» (далі – Закон про фінансові послуги) факторинг належить до фінансових послуг. А вони відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону про фінансові послуги надаються фінансовими установами. Щоб здійснювати факторингові операції, фінансова установа має значитися в Реєстрі фінансових установ, а в додатку до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи у видах фінансових послуг, які фінансова компанія має право здійснювати без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства, має бути зазначений факторинг. Слід звернути увагу на те, що не всі фінансові установи мають право здійснювати факторингові операції. Професійні учасники ринку цінних паперів (крім банків) не мають права здійснювати факторингові операції, оскільки це є «суміщенням професійної діяльності на ринку цінних паперів з іншою професійною діяльністю» відповідно до Закону «Про цінні папери та фондовий ринок». Чи може нефінансова установа укладати договори факторингу (наприклад, раз чи двічі на рік)? У листі Держфінпослуг від 14.02.2005 р. №1034/11-6 зазначено таке. Відповідно до вимог п. 1.4 положення Держфінпослуг «Про надання окремих фінансових послуг юридичними особами – суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами» від 22.01.2004 р. № 21 (далі – Положення №21) лише юридичні особи, які систематично надають фінансові послуги (систематичним наданням фінансових послуг вважається укладання трьох або більше договорів про надання фінансових послуг з юридичними чи фізичними особами протягом календарного року), мають стати на облік в Держфінпослуг відповідно до вимог Держфінпослуг. Відповідно до чинного законодавства нефінансова установа не має права здійснювати факторингові операції. Лист Держфінпослуг від 14.02.2005 р. №1034/11-6 є застарілим і не відповідає чинному законодавству. Наведені в листі відповіді на запитання аргументовані нормами Положення №21. Проте Положення № 21 розпорядженням Держфінпослуг від 24.06.2005 р. №4241 було викладено в новій редакції, і його норми були уточненні та конкретизовані. Відповідно до п. 2.2 Положення №21 (у чинній редакції) юридичні особи, які систематично надають послуги з фінансового лізингу (уклали протягом календарного року три та більше договорів фінансового лізингу) або уклали хоча б один договір фінансового лізингу на суму, що дорівнює чи перевищує 80 тис. грн., у своїй діяльності повинні керуватись вимогами Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» та іншими нормативними актами у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму. Також слід звернути увагу на те, що відповідно до п. 1.5 Положення №21 (у чинній редакції) дія цього документа поширюється на юридичних осіб, які надають послуги з фінансового лізингу та укладають договори з лізингоодержувачами та продавцями (постачальниками) відповідно до вимог Закону «Про фінансовий лізинг». Таким чином, Положення №21 застосовується виключно до осіб, які надають послуги з фінансового лізингу, а лист Держфінпослуг від 14.02.2005 р. №1034/11-6 не підлягає застосуванню. Відтак, можна зробити висновок, що нефінансові установи не мають права здійснювати факторингові операції. Правовою основою взаємовідносин фактора-посередника з клієнтом є договір, в якому зазначаються: реквізити платіжних вимог з переуступки; частки суми платежів постачальнику від суми переуступлених платіжних вимог; порядок здійснення операції; ліміти на операції; розмір комісійної винагороди; умови розірвання договору; відповідальність сторін у разі невиконання зобов'язань; вид факторингу (відкритий або конфіденційний); наявність або відсутність права регресу; відомості про покупців, вимоги до яких передаються; розмір оплати за проведення операцій; види послуг, що додатково надаються постачальнику; граничні терміни платежів; заходи, які вживатимуться для стягнення платежу з несумлінногоплатника; термін дії договору. 17 % податку від такої операції буде сплачувати боржник, а не факторингова компанія. У податкових інспекціях знаходиться зараз багато справ по таких операціях. Також хочу сказати, що коли проводиться така операція то податкові інспектори роблять опис майна і тримають на контролі подальші відносини між позичальниками, банком та факторинговими компаніями.

http://business.vesti.ua/69887-ukraincam-dali-novoe-oruzhie-dlja-borby-s-kollektorami Украинцам дали новое оружие для борьбы с коллекторами Благодаря новому решению ВСУ заемщики получают дополнительные год-два для переговоров с кредиторами Фото: inlegal.com.ua Киевские коллекторы начали маскироваться Украинцам разрешили не платить по перекупленным кредитам Елена Лысенко ■ 17 сентября | 20:32 У украинских заемщиков появился новый аргумент в борьбе с коллекторами, факторинговыми компаниями — структурами, которые перекупили у банков кредиты, выданные людям и корпорациям. Судебная палата по хозяйственным делам Верховного Суда приняла решение №3-56гс14, которым защитила заемщиков, к которым пытаются применить решения судов, полученные еще их банками. Коллекторам - остаток долга Она постановила, что коллекторская или факторинговая компания не получает вместе с вашим кредитом по наследству еще и решение суда, которое банк (первоначальный кредитор) получил по вашему делу — например, о взыскании средств по кредиту или залога по ипотеке. «Должны переходить требования не по решению суда, а по первичному договору (хозяйственному или гражданско-правовому) на основании которого суд принимал (выносил) решение. То, что легло в основу принятого решения о взыскании задолженности», — прокомментировал «Вестям» заключение ВСУ управляющий партнер юрфирмы «Можаев и Партнеры» Михаил Можаев. Проще говоря, коллектор не может взыскивать средства по решению суда, полученному в пользу банка, у которого он приобрел это решение. «Чтобы на что-то претендовать, организация, которая перекупила решение суда (кстати, это может быть не только коллекторская компания, но и просто другой банк), должна снова пройти все процедуры и получить свое собственное судебное решение, но только на остаток долга. А это дает человеку дополнительное время: если у заемщика есть желание договориться, то в запасе у него теперь есть год или даже два до получения нового решения на остаток долга», — заверил «Вести» старший партнер АК «Кравец и Партнеры» Ростислав Кравец. Решение ВСУ №3-56гс14 обобщает и упорядочивает целый массив судебных споров. «Таких тяжб достаточно много, и после вынесения заключения Верховного Суда данная категория дел будет идти в одном правовом поле с одинаковым применением законодательства. ВСУ исключил существовавшие противоречия», — резюмировал «Вестям» партнер юридической фирмы Litigation Law Group Юрий Демченко. Само решение обсуждается здесь http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6953#entry118005

Украинцам дали новое оружие для борьбы с коллекторами Благодаря новому решению ВСУ заемщики получают дополнительные год-два для переговоров с кредиторами Фото: inlegal.com.ua Киевские коллекторы начали маскироваться Украинцам разрешили не платить по перекупленным кредитам Елена Лысенко ■ 17 сентября | 20:32 У украинских заемщиков появился новый аргумент в борьбе с коллекторами, факторинговыми компаниями — структурами, которые перекупили у банков кредиты, выданные людям и корпорациям. Судебная палата по хозяйственным делам Верховного Суда приняла решение №3-56гс14, которым защитила заемщиков, к которым пытаются применить решения судов, полученные еще их банками. Коллекторам - остаток долга Она постановила, что коллекторская или факторинговая компания не получает вместе с вашим кредитом по наследству еще и решение суда, которое банк (первоначальный кредитор) получил по вашему делу — например, о взыскании средств по кредиту или залога по ипотеке. «Должны переходить требования не по решению суда, а по первичному договору (хозяйственному или гражданско-правовому) на основании которого суд принимал (выносил) решение. То, что легло в основу принятого решения о взыскании задолженности», — прокомментировал «Вестям» заключение ВСУ управляющий партнер юрфирмы «Можаев и Партнеры» Михаил Можаев. Проще говоря, коллектор не может взыскивать средства по решению суда, полученному в пользу банка, у которого он приобрел это решение. «Чтобы на что-то претендовать, организация, которая перекупила решение суда (кстати, это может быть не только коллекторская компания, но и просто другой банк), должна снова пройти все процедуры и получить свое собственное судебное решение, но только на остаток долга. А это дает человеку дополнительное время: если у заемщика есть желание договориться, то в запасе у него теперь есть год или даже два до получения нового решения на остаток долга», — заверил «Вести» старший партнер АК «Кравец и Партнеры» Ростислав Кравец. Решение ВСУ №3-56гс14 обобщает и упорядочивает целый массив судебных споров. «Таких тяжб достаточно много, и после вынесения заключения Верховного Суда данная категория дел будет идти в одном правовом поле с одинаковым применением законодательства. ВСУ исключил существовавшие противоречия», — резюмировал «Вестям» партнер юридической фирмы Litigation Law Group Юрий Демченко. http://business.vesti.ua/69887-ukraincam-dali-novoe-oruzhie-dlja-borby-s-kollektorami

Хтось з нас буде першим, як завжди) Однак цьому чисто технічному позову передуватиме позов про недійсність правочину по "воскресінню" іпотечного зобов"язання через 11 місяців після укладання договору переуступки по основному договору кредиту. Саме над цим зараз працюємо і просимо долучатися до написання позову і пропрацьовування нормативної бази. Дякую усім небайдужим, активним і сміливим, а також юристам і головам дружніх громадських організацій. Нових форумчан прошу писати в приват. ПС. Прошу вибачення у всіх зацікавлених, що не викладаю усі документи у відкритий доступ. Ми вирішили тримати в курсі лише активну групу, а не стадо колекторів, яке пасеться в цій темі. Просто обожнюю вигляд кредитинського юриста в суді, коли вивалюю черговий вбивчий факт) Така собі моральна компенсація)

Робота йде, а руки не доходять до написання звітів. Тому коротко опишу результати групи, яка протистоїть коллекторам Альфа-банку ТОВ "Кредитні ініціативи" і доволі результативно. Ітак, по результатах пікету Броварського відділу міліції 25 червня 2014 року, подальших відвідин зачиненого офісу Кредитин і зустрічі активістів з керівництвом Нацкомфінпослуг, ми отримали: 1) Офіційну відповідь Нацкомфінпослуг про те, що ТОВ "Кредитні ініціативи" НЕ здійснюють господарської діяльності за місцем реєстрації, НЕ мали і НЕ мають ніяких ліцензій Нацкомфінпослуг, а відтак контролюючий орган зробив відповідне звернення до прокуратури. 2) На письмові звернення окремих громадян Нацкомфінпослуг дало чітку відповідь, що п.2 Розпорядження 231 на дату укладання договору переуступки прав вимоги ПІБ-КІ 17.12.2012р. ДІЯВ. Цим пунктом було заборонено факторингові операції стосовно зобов"язань фізичних осіб. 3) Вже отримано першу ухвалу апеляційного суду (яка НЕ підлягає оскарженню), якою відмовлено КІ в продовженні строку для взяття виконавчого листа на підставі п. 1,2 ст. 34 ЗУ "Про фінансові послуги". 4) За скаргою до Мінюсту на дії трьох нотаріусів Кирик, Чорнєй, Паракуди (які обслуговують КІ) було отримано змістовну відповідь про те, що Мінюст провів перевірку і виявив ПОРУШЕННЯ у діях усіх трьох нотаріусів. Застосовано заходи впливу і рекомендовано звернутися до кваліфікаційної комісії для ініціювання позбавлення цих нотаріусів ліцензій. Тут ми ще працюємо і не спішимо. Поле діяльності відкрилося велике, будемо іти далі. Ще чекаємо відповідей на наше звернення до Фіскальної служби. Так що далі буде... https://www.facebook.com/groups/gromadskij.kontrol/permalink/600119950085310/

Що ви робите? Хто МИ? Прошу по суті пропозиції викладати.

Валя Стендбай на весь світ заявила, шо усьо под контролєм на англіцком і дефолта нє будєт)

Проведенный в рамках меморандума с МВФ стресс-тест крупнейших коммерческих банков показал, что из 15 кредитно-финансовых учреждений, только 5 смогут выдержать ухудшение экономических условий, и не нарушить нормативные требования НБУ, в первую очередь, по достаточности собственного капитала, сообщает УНН. По данным экономического эксперта Александра Дубинского, 10 из 15 крупнейших банков по рейтингу НБУ оказались вне зоны устойчивости. Их потребность в докапитализации превысила 30% от размера собственного капитала на 1 сентября. Что, фактически, означает неспособность данных банков нормально функционировать. Такими, которые "выжили", в Нацбанке признали ПриватБанк, Райффайзен Банк Аваль, Альфа-банк Украина, Сбербанк России, ПУМБ. Другим банкам из группы крупнейших (Ощадбанк, Укрэксимбанк, Дельта, Проминвестбанк, Укрсоцбанк, Надра, ВТБ, Финансы и Кредит, УкрСиббанк, Укргазбанк) понадобится значительная докапитализация, которая отличается от банка к банку. При этом банкам, которые не выполнили требования НБУ по докапитализации (будет разработан специальный график), могут угрожать санкции регулятора вплоть до введения временной администрации. Источник:http://odnako.su/news/finance/-173085-stress-test-mvf-proshli-tolko-5-krupneyshih-bankov/

Цього достатньо) Це є формальність, адже і воно і так зрозуміло, що пункт розпорядження діяв. Пишіть тепер звернення в мінюст на нотаріуса Кирик, яка посвідчила договір переуступки. Якщо Чорней перенесла інфо по майну в новий реєстр і зробила заміну іпотекотримача, пишіть і на неї. Порушення в діях обох є. Мінюст швидко відповість на Вашу скаргу, бо розбори вже відбулися. Цей лист буде фікасацією порушення по конкретно Вашому випадку. А далі - скарга на нотарів в кваліфікаційну комісію нотаріусів, будемо ініціювати скасування їх ліцензій. А паралельно треба відпрацювати варіант виключення незаконного запису в реєстрі і визнання недійсним договору переуступки (поки лише в частині конкретного КД).

Думаю, що скоро нас стане більше) Згідно внутрішніх вказівок філіям Альфа-банку було поставлене завдання до вересня всіма можливими і неможливими способами переконати клієнтів підписати угоду з банком на реструктуризації. Особливий акцент на тих, у кого є порушення графіку. Наступна команда по цих порушниках - ФАС на повну катушку (але про це клієнтам ні-ні). Далі самих впертих порушників перекидають на своїх шакалів - КредітІнів. Окрім того, Альфа на слуху в верхніх ешалонах влади... Там давно розмірковують, як цих шахраїв-окупантів обкласти санкціями. Тому в Альфи зараз аврал - в день готують по 900 позовів (здебільшого карткові і товарні кредити), а також вони почали давити на виконавців, щоб пришвидшити початі процеси стягнення. Однак Альфа має мрію - залишитися на українському ринку. До прохідного бар"єру ліквідності не дотягує, відтак домальовує нулі в заборгованостях і припинила співпрацю з тими клієнтами, які готові були викупити свій борг за певний % готівкою. Відтак у мене, як свідомої громадянки і відданої прихильності ельфів і кредитинів, є питання до громади: чим ми можемо прикластися, щоб мрія ельфів не збулася?