ANTIRAID

Узагальнено практику застосування КДКА дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю

Recommended Posts

РІШЕННЯ

01.03.2018
м. Київ

Про практику застосування кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю

Відповідно до ст. ст. 31, 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року є одним із трьох видів дисциплінарних стягнень, що може бути застосоване до адвоката за вчинення дисциплінарного проступку. Зміст даного стягнення полягає у тому, що протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинене у зв’язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з’їздом адвокатів України. Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ).

Вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів належить до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (КДКА), а дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ (ч.3 ст. 33, ст. 50 Закону).

Узагальнення практики застосування КДКА дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю свідчить про те, що цей вид стягнення застосовується не завжди правильно. У ряді випадків допускаються помилки: у встановленні конкретних дій адвоката, що свідчать про вчинення ним дисциплінарного проступку; у кваліфікації порушення відповідно до статей Закону та Правил адвокатської етики (ПАЕ) та не зазначені конкретних норм статей які порушенні адвокатом;  у обґрунтуванні застосування саме такого виду дисциплінарного стягнення із зазначенням конкретної частини відповідної статті Закону, яка дає право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення (ч. 2 ст. 31 Закону) тощо.

З метою забезпечення правильного й однакового застосування законодавства при розгляді кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури дисциплінарних справ та прийняття рішення про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, заслухавши доповідь та пропозиції заступника голови ВКДКА Місяця А.П. про результати роботи робочої групи, утвореної колегіальним рішенням ВКДКА, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 52 Закону, підпункту 2 пункту 3 розділу 2  Положення про ВКДКА, п.п. 4.1, 4.4. Регламенту ВКДКА, вирішила наступне.

1. Звернути увагу кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури на необхідність неухильного додержання норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики та Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 № 268 (з подальшими змінами), та потребу захищати права всіх учасників дисциплінарного провадження під час розгляду справи та ухваленні рішення про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

2. Правові норми, які регулюють накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, визначені Законом.

Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі (ст.31 Закону):

1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;

2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності;

3) систематичного або грубого одноразового порушення ПАЕ.

Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється з дня прийняття КДКА відповідного рішення.

Рішення КДКА про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) або до суду. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.

Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ (ст.33 Закону).

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ст.34 Закону).

Дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення ПАЕ;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку (ст.35 Закону).

Дисциплінарне провадження складається з таких стадій (ст.37 Закону):

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, визначений Положенням, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 (із змінами).

3. У 2017 році ВКДКА було розглянуто 20 скарг на рішення КДКА про застосування до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю. Лише 7 (35%) рішень КДКА за підсумками перевірки у ВКДКА виявилися вірними та були залишені без змін.

Щодо решти:

– 2 рішення КДКА регіону скасовано та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження;

– 2 рішення КДКА регіону про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження скасовано та застосовано зупинення права на заняття адвокатською діяльністю;

– 1 рішення КДКА регіону скасовано та застосовано цей же вид дисциплінарного стягнення, але на більш тривалий строк;

– 3 рішення КДКА регіону скасовано, – дисциплінарну справу закрито;

– 4 рішення КДКА регіону скасовано, матеріали дисциплінарної справи направлено на новий розгляд на стадію розгляду дисциплінарної справи.

– 1 рішення КДКА регіону щодо закриття дисциплінарної справи скасовано та  застосовано зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

4. У питанні застосування п.1 ч. 2 ст. 31 Закону ознаки повторного протягом року вчинення адвокатом дисциплінарного проступку необхідно враховувати наступне.

Адвокат, який раніше притягався до дисциплінарної відповідальності (до нього було застосовано стягнення у вигляді попередження),  знову вчинив дисциплінарний проступок. До адвоката, який вдруге порушив положення Закону та ПАЕ, КДКА застосувала стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на­­ три місяці. При визначенні стягнення було враховано ознаку повторного протягом року вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.

ВКДКА, проаналізувавши оскаржене рішення КДКА, вважала його обґрунтованим, а доводи мотивованими (рішення від 29.03.2017 №ІІІ-017/2017). При цьому, аналізуючи питання застосування ознаки повторності протягом року, у ВКДКА виходили із того, що для кваліфікації проступку за п.1 ч. 2 ст. 31 Закону має бути дотримано сукупність таких умов:

– строк між датами рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за первинний дисциплінарний проступок і встановленим часом (датою) вчинення повторного, тобто другого, дисциплінарного проступку не перевищує один рік;

– положення ч. 2 ст. 35 Закону, згідно з якою адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку, дотримані стосовно кожного окремо взятого дисциплінарного проступку адвоката.

5. Для застосування п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону при кваліфікації дисциплінарного проступку як грубе одноразове порушення ПАЕ слід виходити з аналізу обставин справи у кожному конкретному випадку. При цьому, якщо здійснюється кваліфікація як грубе одноразове порушення ПАЕ, враховуючи те, що поняття «грубе» не визначене діючим законодавством та є оціночним поняттям, необхідно конкретизувати чому КДКА регіону вважає, що таке порушення є грубим. Також, необхідно враховувати щоб таке порушення було одноразове, тобто не вчинялося адвокатом до цього. Слід також звернути увагу на те, що п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону містить таку кваліфікацію як систематичне порушення правил адвокатської етики, а тому лише посилання на пункт та частину даної статті є необґрунтованим, у зв’язку із чим, КДКА регіону необхідно конкретизувати кваліфікацію за п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону, тобто вказати чи має місце систематичне порушення ПАЕ чи грубе одноразове порушення ПАЕ.

5.1. Так, зокрема, дії адвоката, що призвели до порушення прав та законних інтересів одразу кількох інших учасників відносин, визначених різними розділами ПАЕ  – клієнт (розділ III), суд та інші учасники судового провадження (розділ IV), інші органи та особи (розділ V), інші адвокати (розділ VI) – можуть бути кваліфіковані як грубе порушення ПАЕ.

Адвокат отримав доручення регіонального центру БПД щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги під час проведення окремої процесуальної дії. В судовому засіданні підзахисний відмовився від послуг адвоката, пославшись на наявність договору про правову допомогу, укладеного з іншим адвокатом. Слухання справи було відкладено. На наступному засіданні захисник за договором заявив відвід судді, який був задоволений. Засідання із іншим головуючим суддею по справі було призначено у цей же день, але на нього «на прохання судді» з’явився адвокат, що раніше отримував доручення регіонального центру БПД. Всупереч волі підзахисного він намагався взяти участь в судовому засіданні як захисник. Через це виникла суперечка між підзахисним та суддями. Судове засідання було закрите через неможливість подальшого розгляду.

Згідно ст. 23 ПАЕ до укладення договору з клієнтом адвокат (особа, уповноважена на підписання договору про надання правової допомоги від імені адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання) повинен з’ясувати у нього, чи він не зв’язаний чинним договором з іншим адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням) на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом, доручення.

Якщо клієнт зв’язаний чинним договором з іншим адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням) на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом, доручення та бажає залучити ще одного адвоката (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання), адвокат (особа, уповноважена на підписання договору про надання правової допомоги від імені адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання), у випадку згоди на це клієнта, зобов’язаний одразу після укладення договору про надання правової допомоги проінформувати про це адвоката (адвокатським бюро, адвокатське об’єднання), який раніше прийняв доручення від клієнта.

Неприпустимо прямо або опосередковано схиляти клієнта до зміни адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об’єднання), якщо немає об’єктивних підстав вважати, що подальше надання правової допомоги клієнту іншим адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням) може завдати шкоди його інтересам.

З урахуванням цього поведінка адвоката була кваліфікована за п.3 ч. 2 ст. 31 Закону як одноразове грубе порушення ПАЕ. Рішенням КДКА, з яким погодилася ВКДКА (рішення від 29.03.2017 №ІІІ-014/2017), адвоката було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців.

5.2. Також грубим одноразовим порушенням ПАЕ, з урахуванням обставин справи, може бути невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, що є окремою підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, передбаченою ч.6 ст. 34 Закону.

Зокрема, порушення адвокатом порядку та строків сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування відповідно до п. 2.2 Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 16.02.2013 №72, вважається невиконанням рішення органу адвокатського самоврядування. При цьому, відповідно до ПАЕ адвокат також зобов’язаний дотримуватись загальнообов’язкових рішень органів адвокатського самоврядування.

Відповідне рішення КДКА про застосування до адвоката, який  порушив порядок сплати щорічних внесків, дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців, було залишене ВКДКА без змін (рішення від 30.08.2017 №VІІІ-15/2017).

5.3. При вирішенні КДКА питання можливості застосування ознаки грубого порушення має враховуватися те, що в межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта (ст. 8 ПАЕ).

Адвоката, який на знак протесту залишив судове засідання, КДКА притягла до дисциплінарної відповідальності і застосувала стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.

Під час засідання ВКДКА клієнт адвоката, з яким було укладено договір про надання правової допомоги, повідомив, що саме він надав вказівку адвокату про залишення зали судового засідання.

Ухвалюючи рішення у справі, у ВКДКА, зокрема, звернули увагу на п.п. 2.7, 3.1 Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства, прийнятий делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі 1988 року. Відповідно до них, керуючись нормами законодавства і правилами професійної етики, адвокат завжди зобов’язаний діяти в інтересах клієнта, які для нього завжди превалюють перед його власними та інтересами колег-юристів. При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов’язаний керуватися вказівками клієнта. Зважаючи на це, рішення КДКА було скасоване, а дисциплінарна справа відносно адвоката закрита (рішення від 31.05.2017 №V-020/2017).

6. Під час обрання дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю КДКА мають враховувати обставини вчинення проступку, його наслідки, особу адвоката та інші обставини, що передбачено абз. 2 ч.1 ст. 41 Закону.

Адвокат, надаючи правову допомогу, допустила порушення вимог ст.24 Закону щодо оформлення адвокатського запиту. Зокрема, ордер, на підставі якого запитувались документи, був виписаний адвокатом самим на себе.

Оскільки адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або ПАЕ (ч. 3 ст. 7 ПАЕ), КДКА притягла адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосувала стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Переглядаючи за скаргою адвоката дану справу, у ВКДКА відзначили, що адвокат діяв в інтересах довірителя під час надання правової допомоги і врешті клієнт отримав позитивний результат. З урахуванням обставин вчинення проступку, відсутності негативних настання наслідків та особи адвоката, ВКДКА вирішила скасувати рішення КДКА та застосувати до адвоката дисциплінарне стягнення у вигляді попередження (рішення  від 27.09.2017 № ІХ-006/2017).

7. Наслідки вчинення адвокатом дисциплінарного проступку також мають враховуватися під час визначення КДКА строку (від одного місяця до одного року) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Адвокат, який згідно договору про надання правової допомоги мав представляти права та законні інтереси клієнта в суді за справою, не подав позовної заяви та апеляційної скарги, чим не виконав умови договору.

КДКА застосувала до адвоката дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці. У ВКДКА врахували, що адвокат фактично позбавив клієнта права на доступ до правосуддя, що призвело до величезних збитків, які вимушено нести підприємство. Також члени Вищої комісії погодилися із доводами скаржника про те, що стягнення, застосоване до адвоката рішенням КДКА, не співрозмірне із вчиненим дисциплінарним проступком.

З урахуванням цього, ВКДКА (рішення від 31.10.2017 №Х-020/2017) скасувала рішення КДКА та ухвалила нове рішення, яким застосувала до адвоката дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на дев’ять місяців.

8. Скасування рішень КДКА про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю та направлення ВКДКА матеріалів дисциплінарної справи на новий розгляд до КДКА переважно пов’язані із порушеннями, допущеними у дисциплінарних палатах під час розгляду дисциплінарних справ та неналежним оформленням прийнятого рішення.

8.1. Зокрема, слід враховувати, що адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу має право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Адвокат, до якого було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на шість місяців, не зміг взяти участь у засіданні у зв’язку із захворюванням. Через це він був позбавлений можливості надати свої пояснення та висловити заперечення. За таких обставин ВКДКА скасувала рішення КДКА та направила матеріали дисциплінарної справи до КДКА регіону на стадію розгляду справи (рішення від 20.04.2017 №ІV-006/2017).

У цій же дисциплінарній справі у КДКА порушили вимогу ст. 41 Закону щодо вмотивованості рішення, а саме – не було здійснено належним чином оцінки дій адвоката. Також було встановлено факт порушення презумпції невинуватості адвоката.

8.2. В частині оформлення рішень про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, КДКА слід враховувати, що відсутність у тексті певних даних має наслідком скасування цього рішення. До таких даних, з урахуванням практики розгляду ВКДКА скарг, відносяться:

– опис конкретних дій адвоката, що були кваліфіковані як дисциплінарний проступок;

– час (конкретна дата) вчинення дисциплінарного проступку, що дозволяє забезпечити дотримання строку притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі неможливості визначення конкретної дати, даний факт має бути належним чином обґрунтований. В деяких випадках порушення може бути триваючим, що у свою чергу потребує додаткового обгрунтування даної обставини;

– конкретні статті Закону та ПАЕ, за якими дії адвоката кваліфікуються як дисциплінарний проступок;

– посилання на конкретні підстави застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону з належним обґрунтуванням ознак, передбачених пунктами 1 – 3 вказаної статті.

 

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                                           О.М. Дроздов

Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                                           К.В. Котелевська

http://vkdka.org/12265-2/

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Создайте аккаунт или авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий

Комментарии могут оставлять только зарегистрированные пользователи

Создать аккаунт

Зарегистрировать новый аккаунт в нашем сообществе. Это несложно!

Зарегистрировать новый аккаунт

Войти

Есть аккаунт? Войти.

Войти