Постановление БП-ВС о гражданской юрисдикции спора касательно обжалования решения горисполкома о реконструкции чердака

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року

м. Київ

Справа N 0707/1177/12

Провадження N 11-311апп18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О.С.,

суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.

розглянула в порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року (судді Кухтей Р.В., Сапіга В.П., Хобор Р.Б.) у справі N 0707/1177/12 за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області (далі - Виконком), третя особа - ОСОБА_4, про скасування рішень і

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Виконкому, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просила:

- скасувати пункт 1.18 рішення Виконкому від 27 липня 2007 року N 172 "Про індивідуальне будівництво" щодо ОСОБА_4 у частині проведення капітального ремонту покрівлі по АДРЕСА_1 з реконструкцією горища під житло та організацію входу в мансардний поверх з квартири N 5, а також в частині виготовлення проектно-технічної документації та погодження в установленому порядку в частині: "після завершення будівництва забудовнику оформити акт прийняття будівництва в експлуатацію в установленому порядку";

- скасувати рішення Виконкому від 28 квітня 2009 року N 99 в частині оформлення права власності за заявою ОСОБА_4;

- скасувати наказ від 25 березня 2009 року N 14 "Про затвердження архітектурно-технічного паспорта";

- скасувати акт готовності об'єкта до експлуатації від 27 березня 2009 року;

- скасувати свідоцтво від 30 березня 2009 року N 0700000008 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та правовстановлюючих документів.

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області постановою від 15 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнив частково - скасував пункт 1.18 рішення Виконкому від 24 липня 2007 року N 172 та підпункт 1.2.12 пункту 1.2 рішення Виконкому від 28 квітня 2009 року N 99. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30 липня 2015 року постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2012 року скасував, а провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач подала касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначила, що звернулася до суду ще 11 листопада 2008 року, тобто до закінчення проведення робіт по переобладнанню горища, здачі об'єкта в експлуатацію та прийняття оскаржуваного пізніше пункту 1.2.12 рішення відповідача від 28 квітня 2009 року N 99, а тому на день звернення позивача з цим позовом спір про право був відсутній. Окрім того, оскаржувані рішення прийняті Виконкомом як суб'єктом владних повноважень під час здійснення владних управлінських функцій, тому висновок апеляційного суду про непідсудність даної справи адміністративному суду є помилковим.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 07 вересня 2015 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції цього Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У січні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20 лютого 2018 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв'язку з оскарженням учасником справи судового рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 02 квітня 2018 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи згідно з пунктом 3 частини першої статті 345 КАС України.

У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_4 зазначила про те, що предметом спору в цій справі є захист позивачем права власності на належну їй квартиру, а саме запобігання заподіяння шкоди її майну третьою особою у справі. При цьому у заяві про збільшення позовних вимог ОСОБА_3 просить скасувати правовстановлюючі документи, що у будь-якому випадку призводить до порушення права власності, а тому спірні правовідносини не є публічно-правовими і не можуть вирішуватися за правилами адміністративного судочинства.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Суди попередніх інстанцій установили, що згідно договору купівлі-продажу квартири від 28 березня 2008 року ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_2, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25 квітня 2008 року N 19459441.

Відповідно до пункту 1.18 рішення Виконкому від 24 липня 2007 року N 172 "Про індивідуальне будівництво" гр. ОСОБА_4 (до розірвання шлюбу - Туряниця) дозволено провести капітальний ремонт покрівлі по АДРЕСА_1 з реконструкцією горища під житло та організацією входу в мансардний поверх з квартири АДРЕСА_1. Проектно-технічну документацію виготовити та погодити в установленому порядку. Після завершення будівництва забудовнику оформити акт прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію в установленому порядку.

Вказане рішення прийнято на підставі звернення ОСОБА_4 та посвідченої 25 травня 2007 року приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Герцускі-Торжаш В.Л. згоди сусідів.

ОСОБА_4 було надано два дозволи на виконання будівельних робіт, перший з яких виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Інспекція ДАБК) м. Мукачеве 30 листопада 2007 року за N 365 строком на один рік, другий - Інспекцією ДАБК у Закарпатській області 18 листопада 2008 року за N 1972 строком на два роки.

На підставі вказаних документів третьою особою у справі було проведено капітальний ремонт покрівлі з реконструкцією горища під житло та організацією входу в мансардний поверх з квартири АДРЕСА_1.

27 березня 2009 року об'єкт "капітальний ремонт покрівлі по АДРЕСА_1 з реконструкцією горища під житло та організацією входу в мансардний поверх з квартири АДРЕСА_1" прийнято до експлуатації згідно акта готовності об'єкта до експлуатації N 008.

30 березня 2009 року Інспекцією ДАБК у Закарпатській області видано свідоцтво N 0700000008 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Рішенням Виконкому від 28 квітня 2009 року N 99 вирішено оформити право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 205,70 кв. м на праві приватної власності за ОСОБА_4

На підставі вказаного рішення ОСОБА_4 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1, зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 30 квітня 2009 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції керувався тим, що мешканці будинку по АДРЕСА_1 надали згоду лише на переобладнання горища під мансардні приміщення без подальшої реєстрації права власності на мансардну забудову, при цьому їх підписи різняться від тих, що містяться в нотаріально засвідченій заяві від 25 травня 2007 року. Окрім того, згідно висновку будівельно-технічної експертизи від 09 квітня 2012 року та висновку експерта ОСОБА_8 у судовому засіданні, реконструкція спірного приміщення проведена з грубим порушенням державних будівельних норм та інших державних стандартів з питань будівництва, що не забезпечує надійність та безпечну експлуатацію будинку.

Суд апеляційної інстанції закрив провадження у справі з тих підстав, що між сторонами у справі існує спір про право цивільне, тому дана справа не може бути розглянута за правилами КАС України. При вирішенні справи апеляційний суд послався на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 14 квітня 2009 року (справа N 21-367во09).

Велика Палата Верховного Суду погоджується з таким висновком Львівського апеляційного адміністративного суду з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" указав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернулася до суду в порядку КАС України про скасування рішення Виконкому, яким надано дозвіл третій особі у справі ОСОБА_4 на проведення капітального ремонту покрівлі будинку АДРЕСА_2 з реконструкцією горища під житло.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначила, що з початком робіт по реконструкції горища під житло, в квартирі N 5, що належить їй на праві приватної власності, виявлено тріщину та провисання в стелі.

Таким чином, цей позов подано на запобігання заподіяння шкоди житлу позивача внаслідок проведення ремонтних робіт третьою особою у справі ОСОБА_4

Пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на час звернення позивача до суду, визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України; у редакції, чинній на час прийняття оскарженого рішення) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Оскільки спірні правовідносини пов'язані із захистом порушених житлових прав ОСОБА_3, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі та обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

За нормами частини третьої статті 3 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки оскаржуване судове рішення прийнято з додержанням норм процесуального права, а правових висновків суду скаржник не спростував, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.С. Золотніков

Судді: Н.О. Антонюк Н.П. Лященко

С.В. Бакуліна О.Б. Прокопенко

В.В. Британчук Л.І. Рогач

Д.А. Гудима І.В. Саприкіна

В.І. Данішевська О.М. Ситнік

О.Р. Кібенко В.Ю. Уркевич

В.С. Князєв О.Г. Яновська

Лобойко Л.М.

Повний текст постанови підписано 13 липня 2018 року.

[ANTIRAID]

Очередные неоднозначные выводы о юрисдикции. В данном случае Большая палата указала, что как усматривается из материалов дела, истец обратился в суд в порядке КАС Украины об отмене решения исполкома, которым предоставлено разрешение третьему лицу по делу на проведение капитального ремонта кровли дома с реконструкцией чердака под жилье.

В обоснование исковых требований истица отметила, что с началом работ по реконструкции чердака под жилье, в квартире принадлежащей ей на праве частной собственности, обнаружена трещина и провисание в потолке. Таким образом, этот иск подан на предотвращение причинения вреда жилью истца в результате проведения ремонтных работ третьим лицом по делу.

Вот так судьи большой палаты пришли к выводу о гражданской юрисдикции, хотя тут вопрос о праве собственности не стоял. Просто видимо звезды были не в том созвездии.