Постановление БП-ВС о правомерности назначения пенсии по возрасту с применением показателя средней зарплаты за три года

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа N 876/5312/17

Провадження N 11-731апп18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Саприкіної І.В.,

суддів Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Дюкарєвої С.В., Жигилія С.П., Перцової Т С.) від 07 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

У червні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Конотопського міськрайонного суду Сумської області з позовом, у якому просив: визнати неправомірними дії Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - Конотопське об'єднане УПФУ, ПФУ - відповідно) щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки; зобов'язати відповідача починаючи з 18 травня 2017 року призначити пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки (2016-2014), що передують року звернення за призначенням пенсії, та виплатити пенсію з урахуванням виплачених за цей період сум.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначив, що дії та рішення відповідача є неправомірними та суперечать положенням закону, оскільки після досягнення 60-річного віку він має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV).

Конотопський міськрайонний суд Сумської області постановою від 11 серпня 2017 року відмовив ОСОБА_3 у задоволені позову.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 07 листопада 2017 року скасував постанову суду першої інстанції та задовольнив позов: визнав неправомірними дії Конотопського об'єднаного УПФУ щодо відмови у призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки; зобов'язав відповідача, починаючи з 18 травня 2017 року, призначити ОСОБА_3 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених за цей період сум.

Не погодившись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, 01 грудня 2017 року Конотопське об'єднане УПФУ подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу про скасування постанови Харківськогоапеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року і прийняття у справі нової постанови, якою відмовити ОСОБА_3 у задоволені позову.

На обґрунтування касаційної скарги Конотопське об'єднане УПФУ зазначило, що при постановленні зазначеного судового рішення суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, неповністю дослідив та з'ясував усі обставини справи. За позицією скаржника, позивач не має права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону N 1058-IV, оскільки з 01 січня 2008 року він отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно із ч. 1 ст. 55 Закону України від 05 листопада 1991 року N 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон N 1788-XII). Тобто, на думку управління, ОСОБА_3 має право на переведення з одного виду пенсії на інший із застосуванням показника заробітної плати, що враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, а це є недоцільним у зв'язку зі зменшенням її розміру після такого переведення.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06 грудня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон N 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України (у редакції Закону N 2147-VIII) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Підпунктом 8 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону N 2147-VIII установлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів (…), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (…) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 12 червня 2018 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважав за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

На обґрунтування цієї ухвали Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що Верховний Суд України ухвалив постанову від 29 листопада 2016 року у справі N 133/476/15-а (N 21-6331а15) з подібними правовідносинами (територіальне управління ПФУ замість призначення пенсії за віком відповідно до Закону N 1058-IV здійснило переведення позивача з пенсії за вислугу років, призначеної за ст. 55 Закону N 1788-XII як робітнику локомотивних бригад, який забезпечував безпеку руху на залізничному транспорті).

У вказаній справі Верховний Суд України зробив висновок, що ч. 3 ст. 45 Закону N 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Якщо ж особі було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону N 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при досягненні пенсійного віку особа виявила бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону N 1058-IV, слід вважати, що за призначенням пенсії згідно Закону N 1058-IV особа звертається вперше, і має місце саме призначення пенсії за віком, а не у зв'язку з переведенням згідно ч. 3 ст. 45 указаного Закону, тому показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Однак, за позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, історичний (в історичному розвитку) та нормативний підходи до розуміння положень Закону N 1058-IV у системному зв'язку з нормами Закону N 1788-XII дають підстави стверджувати, що з часу набрання чинності Законом N 1058-ІVбільшість положень Закону N 1788-XII втратили чинність, у зв'язку з чим державні пенсії, у тому числі й пенсії по інвалідності, по втраті годувальника, за віком, які раніше призначалися на підставі Закону N 1788-XII, призначаються на підставі Закону N 1058-IV, за яким з 01 січня 2004 року всі державні пенсії були перераховані за наявними в пенсійній справі документами відповідно до визначеного Законом порядку. У разі призначення пенсії за вислугу років Закон N 1788-XII застосовується в частині визначення права на пенсію за вислугу років (умови: вислуга років та стаж), з 01 січня 2004 року пенсія обчислюється за визначеним саме Законом N 1058-ІVпорядком, відповідно до якого здійснюється і перерахунок цього виду пенсії. Отже, суд касаційної інстанції вважає, що умови призначення пенсії за вислугу років, хоч і передбачені Законом N 1788-XII, проте сам механізм і порядок їх призначення, обчислення і виплати з 01 січня 2004 року здійснюються на підставі Закону N 1058-IV за формулою, установленою для пенсії за віком, тому неможливо стверджувати, що пенсія за вислугу років призначається за іншим законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 1 ст. 341 КАСУкраїни передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду встановила таке.

У листопаді 2007 року ОСОБА_3 звільнився з роботи, і починаючи з 01 січня 2008 року, отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до п. "а" ст. 55 Закону N 1788-XII (робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах).

18 травня 2017 року ОСОБА_3, досягнувши 60-річного віку, звернувся до Конотопського об'єднаного УПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону N 1058-IV.

Конотопське об'єднане УФПУ листом від 26 травня 2017 року повідомило позивача, що право призначення довічної пенсії ним використано, тому немає підстав розглянути заяву від 18 травня 2017 року про первинне призначення пенсії за віком. Також роз'яснено його право на переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, але при здійсненні розрахунку із застосуванням показника заробітної плати, що враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, встановлено, що її розмір зменшиться, а тому такий перехід є недоцільним.

Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо відмовиу призначенні пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за попередні три календарні роки, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що у цьому випадку має місце призначення іншої пенсії за Законом N 1058-IV, а не переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону N 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. За призначенням пенсії відповідно до Закону N 1058-ІVпозивач звернувся у січні 2017 року вперше, тому Конотопське об'єднане УФПУ має враховувати показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Такий висновок Харківського апеляційного адміністративного суду повністю узгоджується з позицієюВерховного Суду України, викладеною в постанові від 29 листопада 2016 року у справі N 133/476/15-а (N 21-6331а15), згідно з якою ч. 3 ст. 45 N 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший, тому якщо особі було призначено пенсію відповідно до Закону N 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при досягненні пенсійного віку така особа виявила бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону N 1058-IV, слід вважати що за призначенням такої пенсії особа звертається вперше, і має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший. Отже, показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, а не той, що враховувався під час призначення попереднього виду пенсії

Позивач у цій справі, як і позивач у справі N 133/476/15-а (21-6331а15), отримував пенсію за вислугу років, призначену на підставі п. "а" ст. 55 Закону N 1788-XII. Предметом спору в обох зазначених справах є відмова територіального органу Пенсійного фонду України у призначенні пенсії за віком з урахуванням показника заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, тобто правовідносини у цих справах подібні. Отже, висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 29 листопада 2016 року у справі N 133/476/15-а (N 21-6331а15), є обов'язковим для Верховного Суду при вирішенні цього спору.

Аналізуючи обґрунтованість підстав для відступлення від висновку Верховного Суду України щодо застосування норми права (призначення пенсії за віком замість переведення в порядку ч. 3 ст. 45 N 1058-IV)у подібних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Основного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону N 1058-ІVза рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За приписами ч. 2 ст. 40 Закону N 1058-ІVзаробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n); К -страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з п. 2, 16 розд. XV "Прикінцеві положення" Закону N 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом N 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону N 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.

Водночас ч. 3 ст. 45 Закону N 1058-ІVустановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч. 3 ст. 45 Закону N 1058-IVустановлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом N 1058-IV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що 01 січня 2008 року ОСОБА_3 було призначено пенсію за вислугу відповідно до п. "а" ст. 55 Закону N 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону N 1058-ІVпозивач звернувся вперше 18 травня 2017 року після досягнення 60-річного віку.

Відповідно до п. "а" ст. 55 Закону N 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків -не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Статтею 7 Закону N 1788-ХІІпередбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Згідно з п. 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону N 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.

Отже, Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі N 133/476/15-а (N 21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону N 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону N 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону N 1058-IV.

Верховний Суд України при ухвалені цієї постанови також врахував і положення Законів N 1058-IV та N 1788-XII.

Підсумовуючи зазначене вище, ВеликаПалата Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2016 року у справі N 133/476/15-а (N 21-6331а15).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду не погоджується з доводами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що з часу набрання чинності Законом N 1058-IV (за історичним та нормативним підходами до розуміння положень Закону N 1058-IV) більшість положень Закону N 1788-XII утратили чинність, у зв'язку із чим державні пенсії, які раніше призначалися на підставі вказаного Закону, призначаються на підставі Закону N 1058-IV, з огляду на таке.

Під втратою чинності нормативно-правового акта необхідно розуміти передбачений правовими приписами момент закінчення дії нормативно-правового акта, що є наслідком настання передбачених у законодавстві обставин. Такими обставинами можуть бути: скасування нормативно-правового акта (його частини); визнання нормативно-правового акта недійсним (неконституційним, незаконним); завершення дії тимчасового нормативно-правового акта (настання передбаченої у ньому дати або невідкладної обставини).

Статтею 6 Конституції України встановлено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 75 та п. 3 ч. 1 ст. 85 Основного Закону єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, до повноважень якої, серед інших, належить й прийняття законів (внесення змін до законів та їх скасування).

Питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів вирішує Конституційний Суд України в порядку, визначеному Законом України від 13 липня 2017 року N 2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що органи судової влади під час здійснення судочинства застосовують законодавчі норми та не наділені повноваженнями (крім Конституційного Суду України) визнавати закони України такими, що втратили чинними або скасовувати їх у інший спосіб.

На момент звернення ОСОБА_3 до Конотопського об'єднаного УПФУ із заявою про призначення пенсії за віком норми Закону N 1788-XII були чинними. Цей закон не скасований Верховною Радою України, його положення не визнавалися неконституційними або незаконними і на сьогодні.

Умови та порядок призначення пенсії за вислугу років визначалися Законом N 1788-XII, як на момент виникнення спірних правовідносин між учасниками справи, так і на час розгляду цієї справи в судах різних інстанцій.

Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону N 1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону N 1788-XII.

При цьому ст. 9 Закону N 1058-IV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Отже, при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону N 1788-XII, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону N 1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону N 1058-IV, а тому позиція суду касаційної інстанції, що пенсія за вислугу років призначається Законом N 1058-IV, є необґрунтованою.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року про визнання неправомірними дій та зобов'язання Конотопського об'єднаного УПФУ призначити ОСОБА_3 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки є обґрунтованою і законною.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 349,ст. 350 КАС України (у редакції Закону N 2147-VIII) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України (у редакції Закону N 2147-VIII), Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Саприкіна

Судді:

С.В. Бакуліна Н.П. Лященко

В.В. Британчук Л.М. Лобойко

Д.А. Гудима О.Б. Прокопенко

В.І. Данішевська Л.І. Рогач

О.С. Золотніков О.М. Ситнік

О.Р. Кібенко В.Ю. Уркевич

В.С. Князєв О.Г. Яновська

[ANTIRAID]

Большая палата указала, что условия и порядок назначения пенсии за выслугу лет определялись Законом N 1788-XII, как на момент возникновения спорных правоотношений между участниками дела, так и на время рассмотрения этого дела в судах различных инстанций. То обстоятельство, что механизм и порядок исчисления и выплаты пенсий за выслугу лет с 1 января 2004 осуществляется на основании Закона N 1058-IV по формуле, установленной для пенсии по возрасту, не влияет на то, что назначение пенсии за выслугу лет предусмотрено положениями Закона N 1788-XII.

При этом ст. 9 Закона N 1058-IV не предусмотрен такой вид пенсии, как пенсия за выслугу лет. Вместе с тем, ч. 3 ст. 45 указанного Закона регламентирует порядок перевода с одного вида пенсии, предназначенного именно по этому Закону, на другой. Следовательно, при обращении лица, которому была назначена пенсия за выслугу лет в порядке Закона N 1788-XII, в территориальные органы ПФУ с заявлением о назначении пенсии по возрасту на основании Закона N 1058-IV, имеет место именно назначение такого вида пенсии, а не перевод согласно ч. 3 ст. 45 Закона N 1058-IV, а потому позиция суда кассационной инстанции, пенсия за выслугу лет назначается Законом N 1058-IV, является необоснованным.

Таким образом, суд пришел к выводу, что правомерным будет назначение истцу пенсии по возрасту с применением показателя средней заработной платы в Украине за три календарных года.