Текст иска о признании кредитного договора недействительным (АКИБ УкрСиббанк, ипотека, март 2007)

[Гранд Иншур]

До Приморського районного суду м. Одеси

65110, м. Одеса, вул. Балківська, 33

Позивач:

_______________________________

Адреса: ___________________________

Представник Позивача:

Степаненко Андрій Миколайович

Адреса: 65012, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 67, кв. 10

Адреса для листування:

65011, м. Одеса -11, а/с 40

Тел.: (067) 937-2-937

Відповідач:

АКІБ «УкрСиббанк»

Адреса: 61050, м. Харків, пр. Московський, 60.

Представник Відповідача:

___________________________________

Адреса: м. Одеса, вул. Романа Кармена, 21А.

Тел.: (048) 786-81-83.

ЗУСТРІЧНА ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання недійсним кредитного договору

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться справа №__________/2010 (суддя Науменко) за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ________________ про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту. За цим позовом АКІБ «УкрСиббанк» просить стягнути з Відповідачів солідарно ______________ грн. згідно умов кредитного договору та договору поруки.

Проте підписання зазначеного договору про надання споживчого кредиту стало наслідком чисельного порушення норм чинного законодавства та прав Позичальника, як споживача кредитної послуги, з боку АКІБ «УкрСиббанк», а саме:

1. Невиконання переддоговірної роботи з Позичальником.

Згідно п. 2. ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про:

2) кредитні умови, зокрема:

а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;

б) форми його забезпечення;

в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача;

г) тип відсоткової ставки;

ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;

д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо);

е) строк, на який кредит може бути одержаний;

є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;

ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;

з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється;

и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію;

і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Ця інформація майже в повному обсязі не була надана Позивачу.

Згідно ч. 2 п. 2. ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Згідно п. 1. ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Згідно п. 2. ст. 230 ЦК України, сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

2. Зміст правочину суперечить чисельним нормам законодавства України.

Договір про надання споживчого кредиту суперечить ряду норм чинного законодавства, а саме:

1. Норма договору, що суперечать нормам законодавства:

п. 1.3.1. За використання кредитних коштів протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 12,5% річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п. 9.2. даного Договору.

п. 9.2. …Банк відповідно до умов п. 1.3.1. Договору може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин, а саме:

а) порушення Позичальником кредитної дисципліни (тобто, неналежного виконання умов цього Договору…)

Норма законодавства:

Ч. 4 п. 5 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»: До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими:

- встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки.

Коментар:

Процентна ставка (істотна умова договору) вказана лише на перший місяць. Договір передбачає лише збільшення процентної ставки, і не передбачає зменшення. Банк має право збільшити процентну ставку будь-коли, за будь-яке несуттєве порушення договору.

2. Норма договору, що суперечать нормам законодавства:

Розділ 4. Позичальник зобов’язується.

п. 4.5. … - не надавати поруку по відношенню до інших юридичних та фізичних осіб без попередньої письмової згоди Банку;

п. 7.6. …Позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф (неустойку) у сумі 500 грн. за порушення своїх зобов’язань, встановлених п.п. … 4.5. цього Договору.

Норма законодавства:

Ст. 627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору…

Ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Коментар:

Банк намагається у договорі обмежити право, надане Законом. А також, вимагає штрафу за реалізацію законного права.

3. Норма договору, що суперечать нормам законодавства:

Розділ 4. Позичальник зобов’язується.

п. 4.6. Достроково повернути суму кредиту та сплатити проценти, комісії у випадках встановлених пп. 5.3. …

п. 5.3. … - нездійснення страхування або подальшого щорічного страхування предмета застави протягом строку дії даного Договору, збільшеного на 90 календарних днів…

Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій…

п. 4.8. … застрахувати за власний рахунок предмет застави на користь Банку в рекомендованій Банком страховій компанії…

Норма законодавства:

Ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про страхування»: Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин.

Ст. 627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору…

Ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Ч. 2 п. 5 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»: До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими: споживач зобов'язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем…

Ст. 42 Конституції України: Не допускається зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Коментар:

У тексті договору банк позбавляє позичальника права вільно вибирати страхову компанію на весь період дії кредитного договору.

У тексті договору Банк вимагає споживача страхуватися у нав’язаній страховій компанії, навіть після виконання всіх зобов’язань перед Банком і закінчення терміну кредиту.

4. Норма договору, що суперечать нормам законодавства:

п. 9.11. Уклавши цей договір, Позичальник надає Банку свою згоду та право збирати, зберігати, використовувати, надавати і отримувати інформацію (… у тому числі банківську таємницю)…

При цьому сторони погодили, що Позичальник не матиме до Банку жодних претензій…

Норма законодавства:

Ст. 61 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»:

Зобов'язання щодо збереження банківської таємниці:

Банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом:

1) обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю;

Аб. 2 п. 3 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

Персональні дані, одержані від споживача або іншої особи у зв'язку з укладенням та виконанням договору про надання споживчого кредиту, можуть використовуватися виключно для оцінки фінансового стану споживача та його спроможності виконати зобов'язання за таким договором.

Коментар:

У тексті договору банк заявляє про розкриття банківської таємниці у власних комерційних інтересах. Позичальник не надавав згоди на розкриття банківської таємниці.

5. Норма договору, що суперечать нормам законодавства:

п. 9.12. Уклавши цей договір, Позичальник надає Банку згоду:

- передавати права та обов’язки Банку за даним договором третій особі, без отримання на це додаткової згоди Позичальника;

Норма законодавства:

П. 1 Ст. 510 ЦК України:

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 520 ЦК України:

Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Коментар:

Вказана норма договору суперечить нормам Цивільного Кодексу.

6. Норма договору, що суперечать нормам законодавства:

п. 9.12. Уклавши цей договір, Позичальник надає Банку згоду:

- вилучати продукцію у Позичальника без отримання на це додаткової згоди Позичальника та відповідного судового рішення…

Норма законодавства:

Ч. 2 П. 11. Ст. 11. ЗУ «Про захист прав споживачів»:

… кредитодавцю забороняється:

- вилучати продукцію у споживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення;

Коментар:

Банк намагається відмінити право, надане Законом. Пряме порушення Закону.

7. Норма договору, що суперечать нормам законодавства:

п. 9.12. Уклавши цей договір, Позичальник надає Банку згоду:

- звертатись за інформацією про фінансове становище Позичальника до третіх осіб, які пов’язані з Позичальником сімейними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками у соціальному бутті споживача.

Норма законодавства:

Ч. 5 П. 11. Ст. 11. ЗУ «Про захист прав споживачів»:

… кредитодавцю забороняється:

звертатися без згоди споживача за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб, які пов'язані зі споживачем родинними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками у соціальному бутті споживача;

Коментар:

Банк намагається відмінити право, надане Законом. Пряме порушення Закону.

8. Норма договору, що суперечать нормам законодавства:

п. 9.13. Підписання даного Договору Позичальником свідчить про те, що:

- всі умови даного Договору йому цілком зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до нього;

Норма законодавства:

П. 1 Ст. 634 ЦК України:

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

П. 1 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

п. 2 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

П. 4 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Коментар:

Банк намагається відмінити право споживача на справедливий кредитний договір.

9. Норма договору, що суперечать нормам законодавства:

п. 9.13. Підписання даного Договору Позичальником свідчить про те, що:

- перед підписанням даного Договору Позичальником отримано інформаційний лист відповідно до вимог … п. 2 ст. 11. ЗУ «Про захист прав споживачів».

Норма законодавства:

П. 3 ст. 10 ЦПК України:

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Коментар:

Банк намагається відмінити право надане Законом на отримання інформації, необхідної для прийняття рішення про отримання кредиту. Умови п. 2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» кредитором виконані не були.

10. Норма законодавства:

Ч. 2 аб. 3 п. 4 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються:

2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача;

Коментар:

У договорі відсутній детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача.

Таким чином відсутня істотна умова договору – ціна (ст. 632 ЦК України).

Згідно п. 6 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»: у разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача:

1) такі положення також підлягають зміні; або

2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.

3. Обмеження можливості фізичної особи мати цивільні права та обов'язки.

Наслідком укладання кредитного договору стало обмеження можливості Позичальника мати не заборонені законом цивільні права, а саме:

1. Виступати поручителем по зобов’язанням третіх осіб (п. 4.5. кредитного договору).

2. Вільно укладати цивільні угоди щодо страхування (п. 4.8. кредитного договору).

3. Користуватися правом на захист персональної інформації, яка складає банківську таємницю (п. 9.11. кредитного договору).

4. Отримувати достовірну, повну та своєчасну інформацію щодо умов запропонованого кредиту (п. 9.13. кредитного договору).

Викладений перелік протиправних обмежень, встановлених цим договором, не остаточний.

Згідно Ст. 21 Конституції України: права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Згідно ст. 27 ЦК України, правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.

Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до приписів частиною 2 статті 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

У разі застосування двосторонньої реституції Позивач повинен повернути Відповідачеві суму наданого кредиту, а саме _____________ доларів США, що за курсом НБУ на дату укладання договору (5,05 грн. за 1 долар США) складає _______________ грн. Відповідач повинен повернути усі отримані платежі у рамках обслуговування кредиту.

При отриманні кредиту Позивач погодив із банком зручний для себе порядок повернення кредиту, а саме _____ рівних платежів (Додаток №1 до Договору). При цьому, як вказано у кредитній заяві позичальника, він не мав намірів повертати увесь кредит раніше __________ року. Таким чином, він має повернути залишок заборгованості рівними платежами на протязі ____ місяців, що залишились до запланованого споживачем повернення кредиту.

На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 3, 15, 21, 110, 119-120 ЦПК України, Конституцією України, ст. ст. 3, 4, 13, 203, 215, 236, 524, 548 Цивільного кодексу України, Законами України «Про заставу», «Про іпотеку», «Про національний банк України», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про банки та банківську діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Положенням «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу», Постанови N 5 від 12. 04. 96 пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ, Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»,

Прошу:

1. Прийняти позовну заяву до свого розгляду відповідно до статі 110 Цивільного процесуального кодексу України та Постанови N 5 від 12.04.96 Пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ: «Відповідно до Закону «Про захист прав споживачів» споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження Відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання Договору. Жоден із цих Судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати її до іншого Суду з мотивів непідсудності.

2. Визнати недійсним Кредитний договір про надання споживчого кредиту №__________ від ____________ р.

3. Зобов’язати Відповідача (Банк) прийняти у Позивача (Позичальника) суму залишкової заборгованості рівними платежами на протязі _____ місяців.

Представник Позивача ___________________/А.М. Степаненко

«22» квітня 2010 р.

Додатки:

1. Квитанція про сплату витрат на ІТЗ розгляду справи – 1 арк.

2. Довіреність представника – 1 арк.

Первоисточник - http://grand-insur.com/tekst_iska_o_prizna...ukrsibbank.html

GRAND_INSUR_tekst_iska_o_priznanii_kreditnogo_dogovora_nedeystvitelnym_akib_ukrsibbank.doc

[Гранд Иншур]

Текст решения суда по данному иску. Читаем, плачем.

Примечание - решение по данному делу суд вынес через 40 минут после того, как получил текст встречного иска. Что в нём написано суду неважно, ЦПК - для лохов.

[samuraj]

А ВОТ СУДДЕЙ НАДО НА ДОСКУ "ПОЧЕТА" ВЕШАТЬ

Там зліва є клавіша така, - CapsLock називається. Спробуй натиснути. )))

А по суддям, - мені за 15 років роботи у Львові і околицях, в основному, нормальні попадалися. Банки їх мало цікавлять. Головне - винести рішення, яке не скасують.

+ банки судді не "дякують", а я деколи можу.

[Гранд Иншур]

Сейчас закончу апелляционную жалобу по этому решению и выложу.

[Гранд Иншур]

Апелляционная жалоба - читаем, улыбаемся.

Оригинал здесь - http://grand-insur.com/reshenie_primorskog...._naumenko.html

Отформатированный текст для скачивания - прилагается (не забудьте удалить ненужное - возможно в вашем случае решение не будут выносить по-беспределу).

Полный текст ниже:

До Апеляційного суду Одеської області

65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 24-а

(подається через Приморський районний суд м. Одеси

65110, м. Одеса, вул. Балківська, 33)

Позивач:

_______________________________

Адреса: ___________________________

Представник Позивача:

Степаненко Андрій Миколайович

Адреса: 65012, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 67, кв. 10

Адреса для листування:

65011, м. Одеса -11, а/с 40

Тел.: (067) 937-2-937

Відповідач:

АКІБ «УкрСиббанк»

Адреса: 61050, м. Харків, пр. Московський, 60.

Представник Відповідача:

___________________________________

Адреса: м. Одеса, вул. Романа Кармена, 21А.

Тел.: (048) 786-81-83.

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.05.2010 р. по цивільній справі _________ за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ______________________ про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

Суддею Приморського районного суду м. Одеси Науменко від 11.05.2010 року було прийнято рішення по цивільній справі №________ за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ________________ про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

Даним рішенням позов АКІБ «УкрСиббанк» було задоволено в повному обсязі та вирішено стягнути з Відповідача вказану у позові суму – 2 859 317,69 грн., а також судові витрати у сумі 1950,00 грн.

Відповідач не погоджується з рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11.05.2010 р. – задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки дане рішення суду прийняте з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

Порушення норм процесуального права:

1. У попередньому засіданні по даній справі представник Відповідача заявив зустрічний позов, належним чином оформлений зі сплаченим ІТЗ. Суд затребував оплатити держмито, що представник відмовився робити, оскільки звернення до суду було пов’язане із порушенням прав споживачів, а п. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» звільняє у таких випадках від сплати держмита.

Тоді суд запропонував викреслити з позову усі посилання, що не стосуються ЗУ «Про захист прав споживачів», і лише тоді подавати позов.

Хоча такі дії є обмеженням можливості захисту порушених прав, представник Відповідача не став сперечатися і погодився на це.

2. В наступному засіданні суд та представник Позивача отримали зустрічний позов, і суд негайно ухвалив рішення по цій справі. Таким чином, судом встановлено історичний рекорд по строку розгляду цивільної справи – з моменту отримання тексту зустрічного позову до ухвалення рішення по ньому минуло менше години.

Такі дії суду є фактичною відмовою у праві на судовий захист, передбаченим ст. 55 Конституції України, суперечать нормам ЦПК України, ЗУ «Про судоустрій України» та ЗУ «Про статус суддів» і не сумісні зі статусом судді.

3. Рішення суду також суперечить вимогам Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі», а саме, п. 8 цієї Постанови передбачає, що «ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким…». А у даному рішенні суд замовчує, що у зустрічному позові були посилання на те, що положення договору прямо суперечать вимогам закону, на те що договір порушує обмеження встановленні ст. 27 ЦК України, тощо.

Також законодавством встановлено, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, а у даному рішенні суд висловив припущення, що договір який є договором споживчого кредиту, таким не є. Мабуть, не має значення, що пункт 1.4. вказаного договору цитує п. 22 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів», що кредит отриманий для особистих потреб безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника є споживчим.

При цьому суд не вказав, що якщо договір споживчого кредиту таким не є, то це зумовлює недійсність такого договору або внаслідок обману (ст. 230 ЦК України), оскільки банк повідомив позичальнику, що укладе з ним саме споживчий договір; або внаслідок того, що договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (п. 5 ст. 203 ЦК України), оскільки був наданий не споживчий кредит, як передбачалося, а якійсь інший.

Порушення норм матеріального права:

Судом не були застосовані норми права, що підлягали застосуванню.

У зустрічному позові суду були надані 3 незалежні підстави для визнання договору недійсним:

1. Ненадання споживачеві у письмовій формі інформації, необхідної для прийняття свідомого рішення, передбаченої п. 2. ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів». Таке порушення, згідно ч. 2 п. 2. ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів», вважаються введенням в оману. Наслідки введення в оману вказані у ст. 230 ЦК України.

2. Зміст кредитного договору суперечить Цивільному Кодексу України та іншим актам законодавства. У зустрічному позові наведено 12 істотних порушень. Наприклад, пункт договору 9.12. діаметрально суперечить вимогам Ч. 2 П. 11. Ст. 11. ЗУ «Про захист прав споживачів» та Ч. 5 П. 11. Ст. 11. ЗУ «Про захист прав споживачів», текст закону був скопійований у договір і те що законом забороняється, у договорі дозволяється. Банк і суд не врахували, що згідно ст. 21 Конституції України права та свободи є невідчужуваними, тобто від них не можна відмовитися, навіть, добровільно підписавши договір.

3. Кілька положень кредитного договору обмежують можливість фізичної особи мати незаборонені законом права та обов’язки. Наприклад, - п. 4.5. кредитного договору забороняє бути поручителем по зобов’язанням третіх осіб. Стаття 27 ЦК України, у таких випадках, передбачає нікчемність такого договору.

Хочу звернути увагу судової колегії апеляційного суду, що визнання недійсними лише окремих положень договору неможливо. Норми ст. 217 ЦК України треба розглядати із врахуванням п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 р. який вказує, що відповідно до статті 217 ЦК суд може визнати недійсною частину правочину, з'ясувавши думку сторін правочину (тобто за наявності згоди). Також, треба приймати до уваги вимоги п. 6 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»: у разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: такі положення також підлягають зміні або договір може бути визнаним недійсним у цілому.

Зазначене рішення створило умови для ігнорування вимог Конституції України, Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального Кодексу України, низки законів. Тобто, дозволило порушити конституційний обов’язок, передбачений ст. 68 Конституції України: «Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України».

Враховуючи наявні порушення та керуючись ст. 68 Конституції України, ст. ст. 203, 215, 230 ЦК України, ст. 213 ЦПК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про судоустрій України» та ЗУ «Про статус суддів», Постановою Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 р. –

ПРОШУ:

1. Скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.05.2010 р. по цивільній справі №_______ за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ___________________ про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

2. Вирішити питання недійсності кредитного договору.

3. Повернути справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо наслідків недійсності договору.

4. У відповідності із статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачі» звільнити мене від сплати державного мита.

Додатки:

1. Копії апеляційної скарги в кількості примірників для кожної із сторін – 3 арк.;

2. Копія довіреності представника – 1 арк.

Представник апелянта __________________ А.М. Степаненко

03.06.2010 р.

Апелляция_УкрСиб.doc

[Гранд Иншур]

В этой апелляционной жалобе некоторые вещи вписаны осознанно, зачем - я потом расскажу. В процессе обсуждения...

[MarveL]

Мда ну и судья, скажите а вы подавали встречный иск через канцелярию или непосредственно в судебном заседание? была ли у вас фиксация процесса? и когда вы подавали исправленый встречный иск это был как сам иск в первом его виде или уточнение к уже поданому иску? Просто если это было уточнение то процесуальными действиями в прошлом заседание судья должна была принять встречный иск и обязать устранить недочеты как я понимаю. В вашем случае конечо даже не касаясь рассмотрения по сути процесуальные права вообще были уничтожены. Надеюсь и почему то уверен на 99% что вы сломаете это решения.

Почему задаю вопросы, потому что самому важно понимать и не наступить на грабли, так как при подаче встречного иска через канцелярию, судья очень удивлена была и спросила в самом заседание "Что нельзя было тут вручить просто" я ухмыльнулся и сделал вид что не слышал этого вопроса. Просто мне надо подавать уточненый иск, подкорректировать требования и упорядочить ссылки на закон. базу, поэтому и задал вам вышеперечисленные вопросы, если можете ответьте.

По поводу текста вашей жалобы, я б все же убрал вот тот момент где написано про самое быстрое в истории решение и т.д. Это эмоции. Их не должно быть, только железная логика и машина по пробиванию стен.

Кстати я Хозяйственном процессе я однажды столкнулся с судьей в Луганской области, очень хорошей судьей, которая сделала мне одно важное замечание, что я подавал "Уточнення до позовної заяви" по сути я там не менял никаких требований и оснований, просто донасчитал штрафы до вынесение решения, а судья попросила исправить название на "Збільшення позовних вимог" и аргументировала это тем, что при увелечение или уменьшение исковых требований она по сути только проверяет правильно расчета и доп.оплаченую гос пошлину, а при "уточнение иска" она должна проверить весь иск по факту снова, потому как я "уточняю сам иск" и если она б вынесла сразу решение не уделив внимание "уточнению искак" как это ее обязует кодекс, Апеляция луганска на раз снесёт решение, говорит такое уже было когда вдруг появлялся должник. И Апеляцию не волнует правильно принято решение по сути требований или нет, не было выполнено действие обязательное процесуальным кодексом.

Надеюсь понятно написал

[у.zaporozhskiy]

У разі застосування двосторонньої реституції Позивач повинен повернути Відповідачеві суму наданого кредиту, а саме _____________ доларів США, що за курсом НБУ на дату укладання договору (5,05 грн. за 1 долар США) складає _______________ грн. Відповідач повинен повернути усі отримані платежі у рамках обслуговування кредиту.

При отриманні кредиту Позивач погодив із банком зручний для себе порядок повернення кредиту, а саме _____ рівних платежів (Додаток №1 до Договору). При цьому, як вказано у кредитній заяві позичальника, він не мав намірів повертати увесь кредит раніше __________ року. Таким чином, він має повернути залишок заборгованості рівними платежами на протязі ____ місяців, що залишились до запланованого споживачем повернення кредиту.

Это Вам утверждали!???

[у.zaporozhskiy]

Мда ну и судья, скажите а вы подавали встречный иск через канцелярию или непосредственно в судебном заседание? была ли у вас фиксация процесса? и когда вы подавали исправленый встречный иск это был как сам иск в первом его виде или уточнение к уже поданому иску? Просто если это было уточнение то процесуальными действиями в прошлом заседание судья должна была принять встречный иск и обязать устранить недочеты как я понимаю. В вашем случае конечо даже не касаясь рассмотрения по сути процесуальные права вообще были уничтожены. Надеюсь и почему то уверен на 99% что вы сломаете это решения.

Почему задаю вопросы, потому что самому важно понимать и не наступить на грабли, так как при подаче встречного иска через канцелярию, судья очень удивлена была и спросила в самом заседание "Что нельзя было тут вручить просто" я ухмыльнулся и сделал вид что не слышал этого вопроса. Просто мне надо подавать уточненый иск, подкорректировать требования и упорядочить ссылки на закон. базу, поэтому и задал вам вышеперечисленные вопросы, если можете ответьте.

По поводу текста вашей жалобы, я б все же убрал вот тот момент где написано про самое быстрое в истории решение и т.д. Это эмоции. Их не должно быть, только железная логика и машина по пробиванию стен.

Кстати я Хозяйственном процессе я однажды столкнулся с судьей в Луганской области, очень хорошей судьей, которая сделала мне одно важное замечание, что я подавал "Уточнення до позовної заяви" по сути я там не менял никаких требований и оснований, просто донасчитал штрафы до вынесение решения, а судья попросила исправить название на "Збільшення позовних вимог" и аргументировала это тем, что при увелечение или уменьшение исковых требований она по сути только проверяет правильно расчета и доп.оплаченую гос пошлину, а при "уточнение иска" она должна проверить весь иск по факту снова, потому как я "уточняю сам иск" и если она б вынесла сразу решение не уделив внимание "уточнению искак" как это ее обязует кодекс, Апеляция луганска на раз снесёт решение, говорит такое уже было когда вдруг появлялся должник. И Апеляцию не волнует правильно принято решение по сути требований или нет, не было выполнено действие обязательное процесуальным кодексом.

Надеюсь понятно написал

я например и уточнения и встречный икс только через канцелярию подаю

если суд в этот день то просишь по скорей переадть судье!

[Гранд Иншур]

У разі застосування двосторонньої реституції Позивач повинен повернути Відповідачеві суму наданого кредиту, а саме _____________ доларів США, що за курсом НБУ на дату укладання договору (5,05 грн. за 1 долар США) складає _______________ грн. Відповідач повинен повернути усі отримані платежі у рамках обслуговування кредиту.

При отриманні кредиту Позивач погодив із банком зручний для себе порядок повернення кредиту, а саме _____ рівних платежів (Додаток №1 до Договору). При цьому, як вказано у кредитній заяві позичальника, він не мав намірів повертати увесь кредит раніше __________ року. Таким чином, він має повернути залишок заборгованості рівними платежами на протязі ____ місяців, що залишились до запланованого споживачем повернення кредиту.

Это Вам утверждали!???

Один раз. При этом дополнительно использовались аргументарии, написанные в топике "Правосудие" (который закрыт).

[Гранд Иншур]

Мда ну и судья, скажите а вы подавали встречный иск через канцелярию или непосредственно в судебном заседание? была ли у вас фиксация процесса? и когда вы подавали исправленый встречный иск это был как сам иск в первом его виде или уточнение к уже поданому иску? Просто если это было уточнение то процесуальными действиями в прошлом заседание судья должна была принять встречный иск и обязать устранить недочеты как я понимаю. В вашем случае конечо даже не касаясь рассмотрения по сути процесуальные права вообще были уничтожены. Надеюсь и почему то уверен на 99% что вы сломаете это решения.

Почему задаю вопросы, потому что самому важно понимать и не наступить на грабли, так как при подаче встречного иска через канцелярию, судья очень удивлена была и спросила в самом заседание "Что нельзя было тут вручить просто" я ухмыльнулся и сделал вид что не слышал этого вопроса. Просто мне надо подавать уточненый иск, подкорректировать требования и упорядочить ссылки на закон. базу, поэтому и задал вам вышеперечисленные вопросы, если можете ответьте.

Я подаю встречные обычно в заседании под запись и слежу, чтоб судья "ухвалив приєднати до справи". Через канцелярию подаю только если мы уже в сути. Тогда, подав через канцелярию иск, в заседании прошу или объединить или приостановить производство, пока другой судья не рассмотрит. Всегда объединяют - не доверяют они друг-другу.

По поводу текста вашей жалобы, я б все же убрал вот тот момент где написано про самое быстрое в истории решение и т.д. Это эмоции. Их не должно быть, только железная логика и машина по пробиванию стен.

А это специально, - проверяю новые технологии. У меня иск был логичный и холодный - не помогло. Добавим сарказма!

Если что, продолжу писать на форуме, через 15 суток...

Кстати я Хозяйственном процессе я однажды столкнулся с судьей в Луганской области, очень хорошей судьей, которая сделала мне одно важное замечание, что я подавал "Уточнення до позовної заяви" по сути я там не менял никаких требований и оснований, просто донасчитал штрафы до вынесение решения, а судья попросила исправить название на "Збільшення позовних вимог" и аргументировала это тем, что при увелечение или уменьшение исковых требований она по сути только проверяет правильно расчета и доп.оплаченую гос пошлину, а при "уточнение иска" она должна проверить весь иск по факту снова, потому как я "уточняю сам иск" и если она б вынесла сразу решение не уделив внимание "уточнению искак" как это ее обязует кодекс, Апеляция луганска на раз снесёт решение, говорит такое уже было когда вдруг появлялся должник. И Апеляцию не волнует правильно принято решение по сути требований или нет, не было выполнено действие обязательное процесуальным кодексом.

Надеюсь понятно написал

Я понял. Спасибо. Интересно.

[TajSon]

Кстати я Хозяйственном процессе я однажды столкнулся с судьей в Луганской области, очень хорошей судьей, которая сделала мне одно важное замечание, что я подавал "Уточнення до позовної заяви" по сути я там не менял никаких требований и оснований, просто донасчитал штрафы до вынесение решения, а судья попросила исправить название на "Збільшення позовних вимог" и аргументировала это тем, что при увелечение или уменьшение исковых требований она по сути только проверяет правильно расчета и доп.оплаченую гос пошлину, а при "уточнение иска" она должна проверить весь иск по факту снова, потому как я "уточняю сам иск" и если она б вынесла сразу решение не уделив внимание "уточнению искак" как это ее обязует кодекс, Апеляция луганска на раз снесёт решение, говорит такое уже было когда вдруг появлялся должник. И Апеляцию не волнует правильно принято решение по сути требований или нет, не было выполнено действие обязательное процесуальным кодексом.

Надеюсь понятно написал

Очень спорно по поводу уточнення и збильшення/зменшення. Ст. 22 ХПК предусматривает изменение исковых требований, поэтому заявление может быть только об изменении исковых требований.

А предмет иска Вы всетаки поменяли, ведь попросили взыскать другую сумму, т.е. изменили материально-правовое требование к истцу.

[у.zaporozhskiy]

Очень спорно по поводу уточнення и збильшення/зменшення. Ст. 22 ХПК предусматривает изменение исковых требований, поэтому заявление может быть только об изменении исковых требований.

А предмет иска Вы всетаки поменяли, ведь попросили взыскать другую сумму, т.е. изменили материально-правовое требование к истцу.

Интересный процесуальный вопрос: когда усовершенствуешь мотивировку, тоесть увеличиваешь основания, то как это лучше назвать в гражданском процессе?

уточнение?

[Гранд Иншур]

Интересный процесуальный вопрос: когда усовершенствуешь мотивировку, тоесть увеличиваешь основания, то как это лучше назвать в гражданском процессе?

уточнение?

нет - "Дополнительное пояснение". На уточнение суд реагирует определённым образом (даёт время на изучение и т.п.), а пояснений может быть сколько угодно.

[Виктор2010]

Чем закончилась эта история?