Постанова ВП-ВС щодо підстав перегляду за нововиявленими обставинами

[ANTIRAID]

Постанова
Іменем України

25 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 752/4995/17

Провадження № 14-41цс21

Велика Палата Верховного Суду у складі

судді-доповідача Гудими Д. А.,

суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.

розглянула заяву Акціонерного товариства (далі - АТ) «CGM Czech a. s.» (далі - позивач) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 7 грудня 2017 року (далі - заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами)

у справі за позовом цього товариства до ОСОБА_1 (далі - відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мінюкової-Кручиної Тетяни Павлівни (далі - третя особа) про визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення майна

за касаційною скаргою позивача (представник - адвокат Савченко Вікторія Сергіївна) на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10 вересня 2020 року, постановлену суддею Чередніченко Н. П., та постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року, прийняту колегією суддів у складі Голуб С. А., Ігнатченко Н. В., Трагоній Д. О.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

(1) Вступ

1. Чеське підприємство інвестувало в Україні гроші у квартиру та зареєструвало за собою право власності на неї. Але надалі у процедурі банкрутства цього підприємства стало відомо, що квартира вибула з його володіння та належить громадянину України. Підставою для набуття останнім права власності на квартиру став договір купівлі-продажу, укладений від імені підприємства представником за довіреністю.

2. Через арбітражного керуючого підприємство звернулося до суду в Україні з позовом до набувача квартири про визнання недійсним цього договору, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на неї за відповідачем і повернення квартири. Стверджувало, що не уповноважувало жодну особу для продажу квартири, представник не мав для цього повноважень, а довіреність є підробленою. Суди трьох інстанцій відмовили у позові, оскільки вважали, що підприємство не довело належними та допустимими доказами обставини, які вважало підставами позову.

3. Підприємство подало заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Вважало, що такими обставинами є фіктивність довіреності, а також відсутність у представника повноважень на укладення від імені підприємства договору купівлі-продажу. Ці обставини встановив суд у Чеській Республіці після того, як справу в Україні розглянули суди першої й апеляційної інстанцій, але до того, як такий розгляд відбувся у суді касаційної інстанції.

4. Суди першої й апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Вказали, що обставини, які навело підприємство, не є нововиявленими, бо були йому відомі ще на дату подання позовної заяви, а рішення суду Чеської Республіки є новим доказом таких обставин, якого не було під час первинного розгляду справи. Підприємство подало касаційну скаргу на ці судові рішення. Вважає, що суди не застосували висновок, який Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судусформулював у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18.

5. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про те, що нововиявленою обставиною є не судове рішення, а обставина, яку у ньому встановив суд.

6. Велика Палата Верховного Суду має вирішити, чи є нововиявленими обставинами фіктивність довіреності, а також відсутність у представника повноважень на укладення від імені підприємства договору купівлі-продажу, якщо ці обставини встановив суд Чеської Республіки у рішенні в іншій справі. Це рішення підприємство вже надавало до суду касаційної інстанції під час первинного розгляду справи в Україні, але касаційний суд вважав його новим доказом обставини, яка була підставою позову, а тому не прийняв до уваги.

(2) Короткий зміст позовної заяви

7. У березні 2017 року позивач через арбітражного керуючого Еміля Фішера (далі - арбітражний керуючий) звернувся до суду з позовом, у якому просив:

7.1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23 серпня 2014 року, укладений від імені позивача Йозефом Хромяком (далі - представник) з відповідачем, посвідчений третьою особою та зареєстрований у реєстрі за № 635 (далі - договір купівлі-продажу).

7.2. Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за відповідачем на квартиру АДРЕСА_1 .

7.3. Повернути квартиру у власність позивача.

8. Позов мотивував так:

8.1. У 2009 році чеське підприємство «Stavby a. s.», яке надалі було перейменоване на «CGM Czech a. s.», інвестувало у будівництво квартири, право власності на яку зареєструвало 20 березня 2013 року.

8.2. На підставі рішення Крайового суду м. Градец-Кралове (Чеська Республіка) для розпорядження майном позивача у зв`язку з розпочатою у 2014 році процедурою його банкрутства був призначений арбітражний керуючий. Він, встановлюючи наявність у власності позивача квартири, отримав інформаційні довідки про реєстрацію права власності на неї та виявив, що вона вибула з власності позивача та належить відповідачеві.

8.3. Згідно з отриманими від третьої особи копіями документів, які були надані під час укладення договору купівлі-продажу, від імені позивача діяв представник на підставі довіреності від 1 липня 2014 року, посвідченої написами легалізації № 14200-050-0517 і № 14200-050-0515 відповідно до книги посвідчень поштового відділення Прага-411 від 1 липня 2014 року (далі - довіреність).

8.4. Позивач не уповноважував жодну особу для продажу квартири. Посадові особи позивача, зазначені у довіреності як її підписанти, - заступник голови правління Карел Словак і голова правління Ондржей Піцек - заявили, що ніколи не підписували довіреності на ім`я представника. Тому він не мав повноважень на укладення договору купівлі-продажу, а довіреність є підробленою.

8.5. Підроблення довіреності підтверджує те, що підпис уповноваженої особи пошти - Едіти Навратілової - також несправжній, і штамп пошти не відповідає дійсному, що підтверджує відповідь Чеської пошти на запит арбітражного керуючого.

8.6. Квартиру слід повернути позивачеві, оскільки вона вибула з його володіння поза волею внаслідок підроблення довіреності.

(3) Короткий зміст рішення судів першої й апеляційної інстанцій

9. 7 грудня 2017 року Голосіївський районний суд міста Києва ухвалив рішення, згідно з яким відмовив у задоволенні позову. Це рішення залишив без змін Апеляційний суд міста Києва у постанові від 17 квітня 2018 року, в якій він виправив описку згідно з ухвалою від 11 червня 2018 року.

10. Суди мотивували рішення тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами відсутність необхідного обсягу дієздатності у представника, а також факт підроблення довіреності, на підставі якої ця особа діяла, підписуючи договір купівлі-продажу. Так, позивач не довів відсутність його вільного волевиявлення як сторони на вчинення оскарженого правочину, зокрема не надав судове рішення, у якому був би встановлений факт підроблення довіреності, або згідно з яким вона була би визнана недійсною.

(4) Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції

11. 16 грудня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 7 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 17 квітня 2018 року. Мотивував так:

11.1. Оскільки позивач не довів наявність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу, то суди правильно відмовили у задоволенні позову.

11.2. Довід касаційної скарги про те, що районний суд міста Кутна Гора (Чеська Республіка) у рішенні від 20 квітня 2018 року (далі - рішення чеського суду) встановив факт фіктивності довіреності, на підставі якої укладений договір купівлі-продажу квартири, є безпідставним. Зазначене судове рішення не може бути підставою для скасування оскаржених рішень судів першої й апеляційної інстанцій, оскільки на час ухвалення цих рішень (7 грудня 2017 року та 17 квітня 2018 року) його не існувало (аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 756/1529/15-ц).

(5) Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

12. 16 листопада 2018 року позивач через арбітражного керуючого звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 7 грудня 2017 року. Просив це рішення скасувати й ухвалити нове - про задоволення позовних вимог. Мотивував заяву так:

12.1. Суд першої інстанції виснував, що немає підстав вважати, що у позивача не було вільного волевиявлення на укладення договору-купівлі продажу за відсутності судового рішення, у якому був би встановлений факт підроблення довіреності, або згідно з яким вона була би визнана недійсною.

12.2. Після набрання рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 7 грудня 2017 року законної сили позивачеві стало відомо про обставини, які є істотними для справи № 752/4995/17, однак не були встановлені судом і не могли бути відомі позивачу на час розгляду справи. Так, у рішенні чеського суду встановлені факти фіктивності довіреності, а також відсутності повноважень у представника на укладення договору купівлі-продажу.

12.3. Рішення чеського суду, що набрало законної сили 11 вересня 2018 року, арбітражний керуючий отримав 18 жовтня 2018 року.

(6) Короткий зміст рішення суду першої інстанції

13. 10 вересня 2020 року Голосіївський районний суд міста Києва постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Мотивував так:

13.1. Обставина, яку позивач вважає нововиявленою, а саме недійсність довіреності, була відома йому ще на дату подання позовної заяви, і аргумент щодо такої недійсності оцінювали суди трьох інстанцій.

13.2. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення, а тому не могли бути враховані судом під час ухвалення судового рішення, є новими обставинами. Вони можуть бути підставою для того, щоби заявити нову позовну вимогу або інші вимоги на стадії виконання судового рішення (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року у справі № 147/325/13-ц).

13.3. Рішення чеського суду не є нововиявленою обставиною, а є новим доказом. Тому перегляд рішення суду першої інстанції на підставі нового доказу, який раніше суд не оцінював, суперечитиме пункту 2 частини четвертої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

(7) Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

14. 23 листопада 2020 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 10 вересня 2020 року. Мотивував так:

14.1. Факт обізнаності позивача про недійсність довіреності підтверджують доводи позивача, які він навів як у позові, так і в додаткових поясненнях, апеляційній і касаційній скаргах, а також у зверненні до районного суду міста Кутна Гора (Чеська Республіка).

14.2. Суд першої інстанції постановив ухвалу про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з додержанням норм процесуального права.

(8) Короткий зміст вимог касаційної скарги

15. У грудні 2020 року позивач подав касаційну скаргу, в якійпросить скасувати ухвалені у справі судові рішення, задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами й ухвалити нове рішення -про задоволення позову.

(9) Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

16. 21 грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відкрив касаційне провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки підставою касаційного оскарження судових рішень позивач зазначив застосування норм права без урахування викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18 висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

17. 17 березня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Мотивував так:

17.1. Необхідно відступити від висновку про те, що «нововиявлену обставину визначає не саме судове рішення, тобто подія у вигляді рішення, яке ухвалено після рішення у справі, яка переглядається, а обставини, які у цьому рішенні встановлені» (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 2 липня 2018 року у справі № 922/3388/15, від 12 листопада 2020 року у справі № 910/23892/16, а також постанову Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 серпня 2018 року у справі № 19/5009/1481/11).

17.2. Суд касаційної інстанції по-різному оцінює судове рішення, ухвалене після рішення, що є предметом перегляду за нововиявленими обставинами:

17.2.1. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 826/14797/15 вказав, що рішення суду, яке набуло законної сили та яке згадує заявник у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не було під час розгляду та вирішення справи. Встановлена у цьому рішенні обставина є новою, а не нововиявленою. Тому відповідно до статті 361 КАС України підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами немає.

17.2.2. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 147/325/13-ц виснував, що обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення, а тому не могли бути враховані судом, є новими і можуть бути підставою для заявлення нової позовної вимоги чи інших вимог на стадії виконання судового рішення.

17.2.3. Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 3 серпня 2018 року у справі № 19/5009/1481/11 виснував, що нововиявленою обставиною є встановлений рішенням суду факт недійсності договору, оскільки ця обставина існувала на момент ухвалення рішення суду, яке є предметом перегляду за нововиявленими обставинами, однак стала відомою після ухвалення судом рішення про недійсність правочину в іншій справі. Тобто, хоча останнє суд ухвалив після рішення, що переглядається, факт недійсності правочину існував до цього, але відомо про недійсність стало лише після набрання законної сили відповідним судовим рішенням. Тому встановлений рішенням суду факт недійсності договору в силу закону - це нововиявлена обставина, а не новий доказ (аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 12 листопада 2020 року у справі № 910/23892/16 і від 2 липня 2018 року у справі № 922/3388/15).

17.3. На розгляді Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду є справа № 752/5012/17 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з тих самих підстав, що й у справі № 752/4995/17, і щодо подібних правовідносин.

17.4. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, переглядаючи у касаційному порядку справи за зверненнями того самого позивача про визнання недійсними інших договорів купівлі-продажу, зауважив, що у рішенні чеського суду встановлений факт відсутності у представника повноважень на укладення від імені позивача оскаржених договорів і факт фіктивності довіреності. Тому суд касаційної інстанції вважав, що такі договори є недійсними, оскільки укладені від імені позивача представником без відповідних повноважень (див. постанови від 6 листопада 2019 року у справах № 752/22080/16-ц і № 752/4256/17, від 20 жовтня 2020 року у справі № 752/4254/17, від 29 січня 2020 року у справі № 752/4254/17).

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

18. Позивач мотивував касаційну скаргу так:

18.1. Суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права та не застосував викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18 висновок про те, що нововиявленою обставиною (юридичним фактом, який має істотне значення для розгляду справи, але не був і не міг бути відомий заявнику на час ухвалення оскарженого судового рішення) є саме обставина недійсності, що існувала на час розгляду справи й ухвалення судом рішення, котре позивач просить переглянути, а не документи, у яких встановлена така обставина.

18.2. Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що обставини підроблення довіреності та відсутності у представника повноважень на укладення від імені позивача договору купівлі-продажу існували на час вирішення справи, однак стали відомими позивачеві після того, як набрало законної сили рішення чеського суду. Тому такі обставини є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України.

(2) Позиція відповідача

19. 9 лютого 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_5 від імені відповідача просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення -без змін. Мотивував тим, що рішення іноземного суду не може бути підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами з огляду на те, що це рішення є новим доказом.

20. Того ж дня до Верховного Суду надійшло клопотання про закриття касаційного провадження у справі, яке від імені відповідача подав ОСОБА_5 . Клопотання мотивував тим, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 147/325/13-ц уже сформулював висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у справі № 752/4995/17 відповідно до цього висновку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Межі розгляду справи судом

21. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відкрив касаційне провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України через те, що за твердженням позивача суди не врахували висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18. Велика Палата Верховного Суду переглядає судові рішення у межах, визначених зазначеною підставою.

22. У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 ЦПК України (частина перша статті 402 цього кодексу).

23. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

24. З огляду на вказані приписи Велика Палата Верховного Суду переглядає у касаційному порядку судові рішення у межах тих доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

(2) Щодо повноважень на представництво відповідача

25. У матеріалах справи є відзив на касаційну скаргу та клопотання про закриття касаційного провадження за підписом ОСОБА_5 як представника відповідача. Велика Палата Верховного Суду залишає ці процесуальні документи без розгляду, оскільки їх підписала особа, яка не підтвердила статус представника згідно з Конституцією України та ЦПК України.

26. Відзив є різновидом заяв по суті спору (частина друга статті 174 ЦПК України). Учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина перша статті 395 ЦПК України). Відзив підписується відповідачем або його представником (частина друга статті 178 ЦПК України).

27. Клопотання є різновидом заяв із процесуальних питань (частина перша статті 182 ЦПК України). Клопотання подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим кодексом (частина третя вказаної статті). Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником (частина друга статті 183 ЦПК України).

28. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді (частина четверта статті 131-2 Конституції України у редакції Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року № 1401-VIII (далі - Закон № 1401-VIII), що набрав чинності 30 вересня 2016 року).

29. Представництво виключно адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом № 1401-VIII, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню (абзаци перший і третій підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України у редакції Закону № 1401-VIII).

30. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

31. Провадження у справі № 752/4995/17 Голосіївський районний суд м. Києва розпочав на підставі ухвали від 13 березня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 1401-VIII. Отже, представництво інтересів відповідача у цій справі у Верховному Суді у порядку, передбаченому ЦПК України, може здійснювати лише адвокат або законний представник.

32. Відповідач не надав суду документів, передбачених статтею 62 ЦПК України, які би засвідчували, що ОСОБА_5 , який підписав відзив на касаційну скаргу та клопотання про закриття касаційного провадження, має повноваження на представництво як адвокат або як законний представник. В Єдиному реєстрі адвокатів України теж відсутні відомості про ОСОБА_5 як про адвоката. Тому Велика Палата Верховного Суду залишає відзив на касаційну скаргу та клопотання про закриття касаційного провадження без розгляду.

(3) Оцінка аргументів позивача та висновків судів першої й апеляційної інстанцій

(3.1) Щодо загальних принципів перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами

33. Рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Підставами для такого перегляду є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (частина перша та пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України). Близькі за змістом приписи є у частині першій і пункті 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України, частині першій і пункті 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

34. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року (пункти 7.4-7.5)).

34.1.1. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).

35. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22 січня 2019 року (пункт 26)).

36. Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (див. зазначену постанову у справі № 127/10129/17 (пункти 27, 28)).

37. Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14 квітня 2021 року (пункт 6.38)).

(3.2) Щодо застосування загальних принципів перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами у цій справі

38. Суди першої й апеляційної інстанцій вважали, що рішення чеського суду є новим доказом підроблення довіреності, що було однією з підстав позову. Тому перегляд судового рішення на підставі нового доказу, який раніше суди не оцінювали, суперечитиме пункту 2 частини четвертої статті 423 ЦПК України. Велика Палата Верховного Суду з таким висновком судів погоджується.

39. Предмет доказування з боку позивача стосувався, зокрема, обґрунтування відсутності повноважень на укладення договору купівлі-продажу у представника, який діяв від імені позивача, а також підроблення довіреності, на підставі якої ця особа підписала вказаний договір. Під час первинного розгляду справи суди вказали на те, що позивач вказані обставини належними та допустимими доказами не довів, а тому відмовили у задоволенні позову.

40. Позивач вирішив спростувати факти, покладені в основу судових рішень, тим, що надасть у цій справі ухвалене після її розгляду в апеляційній інстанції рішення чеського суду, в якому, за його твердженням, встановлені факти фіктивності довіреності та відсутності у представника повноважень на укладення від імені позивача договору купівлі-продажу. Позивач вважав, що ці факти існували на час розгляду справи. Але зазначив, що тоді вони не були йому відомі, а стали відомими тільки з дня набрання законної сили рішенням чеського суду. Тобто позивач визнав, що таке судове рішення є письмовим доказом, який підтверджує обставини, які були підставами позову.

41. Коли суди першої й апеляційної інстанцій ухвалювали рішення у справі під час її первинного розгляду, вони на підставі тих доказів, які подав позивач, не встановили факти підроблення довіреності та відсутності у представника повноважень на укладення від імені позивача договору купівлі-продажу. Проте для позивача ці факти ще з моменту звернення до суду були відомими та слугували основними аргументами для обґрунтування вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу. Це підтвердили суди обох інстанцій під час розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Вони зазначили, що обізнаність позивача про недійсність довіреності підтверджують його доводи у позовній заяві, у додаткових поясненнях, апеляційній і касаційній скаргах, а також у зверненні до чеського суду. Аналогічно і про відсутність у представника повноважень на укладення від імені позивача договору купівлі-продажу позивач стверджував у всіх зазначених процесуальних документах. Тому немає підстав вважати, що факти підроблення довіреності та відсутності у представника повноважень на укладення договору купівлі-продажу, які, за твердженням позивача, встановив чеський суд після вирішення справи у судах двох інстанцій в Україні, став відомим для позивача тільки після ухвалення рішень цими судами та набрання законної сили рішенням чеського суду.

42. Отже, розглядаючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суди двох інстанцій правильно вказали, що ті обставини, які позивач вважає нововиявленими (підроблення довіреності та відсутність у представника повноважень на укладення від імені позивача договору купівлі-продажу), були йому відомі ще на дату подання позовної заяви. Тобто вони не є нововиявленими. Тому рішення чеського суду не є доказом, що підтверджує нововиявлені обставини, а могло би бути доказом обставин, які стали підставами позову. Проте цього доказу не існувало під час первинного розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій. А у процедурі перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд для підтвердження тих обставин, що слугували підставами позову і які перевіряли суди під час первинного розгляду справи, нові докази не досліджує.

43. Більше того, позивач подав рішення чеського суду ще до суду касаційної інстанції під час первинного розгляду справи. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16 грудня 2019 року пояснив, чому не приймає рішення чеського суду, а саме тому, що такого рішення не було на час, коли ухвалили рішення суди першої й апеляційної інстанцій, і такий доказ не може прийняти та дослідити касаційний суд.

44. Змагальність сторін і диспозитивність цивільного судочинства є одними з основних засад (принципів) останнього (пункти 4 і 5 частини третьої статті 2, частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як на підставі доказів, поданих учасниками справи (частина перша статті 13 ЦПК України).

45. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України).

46. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоби, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень. Згідно з ним жодна сторона не може вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду справи та постановлення у ній нового рішення. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 9 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України» («Zheltyakov v. Ukraine»), заява № 4994/04, § 42-43).

47. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що рішення чеського суду у цій справі не є доказом нововиявлених обставин, тобто не підтверджує їхню наявність, а є новим доказом, що може підтверджувати ті самі обставини, які були відомими позивачеві з моменту звернення з позовом до суду в Україні. Подання такого доказу спрямоване на переоцінку тих доказів, які вже дослідили суди першої й апеляційної інстанцій під час первинного розгляду справи. Тому правильними є висновки судів про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.Жодних підстав для перегляду остаточних судових рішень, які ухвалили суди під час первинного розгляду справи, немає.

(3.3) Щодо підстави, за якою суд відкрив касаційного провадження

48. Позивач стверджує, що суди попередніх інстанцій відмовили у задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, бо не взяли до уваги висновок щодо застосування частин другої та четвертої статті 423 ЦПК України, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18. Велика Палата Верховного Суду вважає, що цей висновок не суперечить висновкам судів у справі № 752/4995/17 і стосується іншої ситуації.

49. У справі № 726/938/18 предметом було відшкодування шкоди, завданої потерпілій особі винуватцем дорожньо-транспортної пригоди:

49.1. Суд першої інстанції частково задовольнив позов. Мотивував, зокрема, тим, що страховий сертифікат «Зелена карта» є неналежним доказом страхування цивільно-правової відповідальності відповідача, бо згідно з електронним запитом на офіційному вебсайті Моторного (транспортного) страхового бюро України такий поліс відсутній, і у переліку компаній-кореспондентів іноземних страховиків немає страховика, який цей поліс видав.

49.2. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у позові. Вказав, що оскільки відповідач застрахував цивільно-правову відповідальність, що підтверджує страховий сертифікат «Зелена карта», то обов`язок відшкодувати шкоду у межах суми страхового відшкодування покладається на страховика.

49.3. Позивачка звернулася із заявою про перегляд рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами. Вважала такою обставиною те, що страховий сертифікат «Зелена карта» був підроблений, про що позивачка не знала на час розгляду справи. Факт підроблення підтверджують повідомлення Моторного (транспортного) страхового бюро України про те, що станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди відповідальність відповідача не була застрахованою, а також інформація болгарського страховика про те, що відповідним страховим полісом «Зелена карта» був забезпечений інший автомобіль, а не автомобіль відповідача, і такий поліс мав інший строк дії, ніж той, що останній надав до суду.

49.4. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вказав на таке:

49.4.1. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, входять до предмета доказування та можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

49.4.2. Нововиявлені обставини треба підтверджувати фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

49.4.3. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що вони можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, яку надав суд у такому рішенні.

49.4.4. Нововиявленою обставиною як юридичним фактом, який має істотне значення для розгляду справи, існував на час ухвалення рішення апеляційного суду, але не був і не міг бути відомий позивачці до моменту отримання документального підтвердження від Моторного (транспортного) страхового бюро України та болгарського страховика, є обставина недійсності страхового сертифіката «Зелена карта». Документи, які підтверджують обставину недійсності зазначеного сертифіката, нововиявленою обставиною не є.

50. Отже, висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18, стосувався ситуації, коли факт підроблення страхового сертифіката «Зелена карта» не був об`єктом перевірки судів під час розгляду справи, але цей факт існував, і позивачка про нього дізналася після того, як суд апеляційної інстанції ухвалив рішення про відмову у позові.

51. Натомість у справі № 752/4995/17 обставини підроблення довіреності та відсутності у представника повноважень на укладення від імені позивача договору купівлі-продажу були підставами позову. Для їхнього підтвердження позивач наводив докази, які суди під час первинного розгляду справи оцінили і відповідні обставини не встановили. Рішення чеського суду є документом, який підтверджує певні обставини, а не такою обставиною. Позивач отримав цей документ уже після того, як суди двох інстанцій розглянули його справу, і подав вказане рішення іноземного суду до суду касаційної інстанції, який мотивував, чому не може прийняти його до уваги на тій стадії судового процесу.

(3.4) Щодо підстав для відступу від висновку Верховного Суду стосовно нововиявлених обставин

52. В ухвалі від 17 березня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вказав на необхідність відступу від висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, щодо нововиявлених обставин:

52.1. У справі № 922/3388/15 з огляду на наявність договору про переведення боргу суд припинив провадження у справі в частині позовних вимог. У постанові від 2 липня 2018 рокуВерховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що нововиявленою обставиною є не подія у вигляді рішення суду про визнання недійсним такого договору, а обставина, яку суд встановив у цьому рішенні, тобто означена недійсність договору про переведення боргу.Така обставина існувала на час розгляду справи, не могла тоді бути відомою позивачеві та є істотною для розгляду справи, бо її врахування судом мало би наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке він прийняв.

52.2. У справі № 19/5009/1481/11 на підставі договору про відступлення права вимоги суд замінив стягувача у виконавчому провадження.У постанові від 3 серпня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду вказав, що нововиявленою обставиною є встановлений рішенням суду факт недійсності такого договору, оскільки ця обставина існувала на момент заміни стягувача, не могла бути йому відомою та є істотною, бо її врахування судом мало би наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте(пункти 6.2.7, 6.2.8 постанови).

52.3. У справі № 910/23892/16 суд припинив провадження у справі у частині первісних позовних вимог, зокрема про розірвання контракту суборенди майна, та задовольнив зустрічний позов про зобов`язання вчинити дії за цим контрактом. У постанові від 12 листопада 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що нововиявленою обставиною є недійсність контракту суборенди майна у частині додаткової угоди до нього, оскільки ця обставина є істотною для справи, існувала на час її розгляду та не була і не могла тоді бути відома третій особі, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (пункти 5.10, 5.12 постанови).

53. Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскільки нововиявленою обставиною є не факт ухвалення судового рішення, не самe це рішення як юридичний факт, а обставина, яку у ньому встановив суд, то підстави для відступу від означених висновків немає.

(4) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(4.1) Щодо суті касаційної скарги

54. З огляду на наведену оцінку аргументів касаційної скарги та висновків судів першої й апеляційної інстанцій Велика Палата Верховного Суду вважає касаційну скаргу необґрунтованою.

55. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 409 ЦПК України).

56. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 410 ЦПК України).

57. Оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року слід залишити без змін.

(4.2) Щодо судових витрат

58. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

59. Зважаючи на висновок Великої Палати Верховного Суду щодо суті касаційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на позивача.

Керуючись частиною першою статті 400, частиною першою статті 402, пунктом 1 частини першої статті 409, статтями 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

п о с т а н о в и л а:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «CGM Czech a. s.» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач

Д. А. Гудима

Судді:

Т. О. Анцупова

Г. Р. Крет

В. В. Британчук

Л. М. Лобойко

Ю. Л. Власов

К. М. Пільков

І. В. Григор`єва

О. Б. Прокопенко

М. І. Гриців

В. В. Пророк

В. І. Данішевська

Л. І. Рогач

Ж. М. Єленіна

В. М. Сімоненко

Л. Й. Катеринчук

І. В. Ткач

С. П. Штелик

Джерело: ЄДРСР 98483124

[ANTIRAID]

Велика палата зазначила, що рішення чеського суду у цій справі не є доказом нововиявлених обставин, тобто не підтверджує їхню наявність, а є новим доказом, що може підтверджувати ті самі обставини, які були відомими позивачеві з моменту звернення з позовом до суду в Україні. Подання такого доказу спрямоване на переоцінку тих доказів, які вже дослідили суди першої й апеляційної інстанцій під час первинного розгляду справи. Тому правильними є висновки судів про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Жодних підстав для перегляду остаточних судових рішень, які ухвалили суди під час первинного розгляду справи, немає.

53. Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскільки нововиявленою обставиною є не факт ухвалення судового рішення, не самe це рішення як юридичний факт, а обставина, яку у ньому встановив суд, то підстави для відступу від означених висновків немає.