Рішення Виноградівського райсуду Закарпатської області про про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від виконання обов`язків, стягнення заробітної плати та моральної шкоди

[ANTIRAID]

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________________________________________________________________________________________

Справа № 299/4842/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2021 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого-судді Надопта А.А., секретар судового засідання Онисько С.С., за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від виконання обов`язків,

В С Т А Н О В И В :

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов`язаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що буде затрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Повне судове рішення відповідно до вимог ст.259 ч.5 ЦПК України буде виготовлено до 10.12.2021 року включно.

Відповідно до вимог та керуючись ст.ст.10,12,13,18,81,259,263-265 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунальної установи «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від виконання обов`язків-задоволити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора КУ «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області Свища Ю.Ю. «Про відсторонення від виконання обов`язків» за №98 «К» від 30.09.2021 року та відновити попереднє становище позивачки ОСОБА_1 , допустивши її до виконання своїх трудових обов`язків на посаді директора Виноградівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №3 ім. Жігмонда Перені Виноградівської міської ради Закарпатської області.

Стягнути з КУ «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області (код ЄДРПОУ: 43229131, 90300, м. Виноградів, вул.Копанська 10, Закарпатської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 22401 грн.12 коп., а також моральну шкоду в розмірі 25000 грн.

Стягнути з КУ «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області (код ЄДРПОУ: 43229131, 90300, м. Виноградів, вул.Копанська 10, Закарпатської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) судові витрати по справі, а саме 1262 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий

А. А. Надопта

Джерело: ЄДРСР 101570951

[ANTIRAID]

Це поки короткий текст. Як тільки з'явиться повний, відразу розмістимо.

[Лев]

Прекрасно, даже моральный вред взыскали...

[ANTIRAID]

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________________________________________________________________________________________

Справа № 299/4842/21

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2021 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого-судді Надопта А.А., секретар судового засідання Онисько С.С., за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від виконання обов`язків,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунальної установи «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від виконання обов`язків, в подальшому змінила предмет позову та збільшила позовні вимоги та додатково просила суд стягнути із відповідача 50000 грн. моральної шкоди та середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.09.2021 року по день фактичного допуску до роботи.

В обґрунтування позову наводить наступне. Позивачка ОСОБА_1 працювала на посаді директора Виноградівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №3 ім. Жігмонда Перені Виноградівської міської ради Закарпатської області (код ЄДРПОУ 26214477). Проте позивачку було звільнено всупереч трудовому законодавству та поновлено рішенням Виноградівського районного суду від 12.08.2021 справа №299/2637/21, яке підлягало в частині поновлення на роботі негайному виконанні.

За таких обставин, було відкрито виконавче провадження за №66501994 та станом на дату подання даної позовної заяви складено два акти державного виконавця та дві постанови про накладення штрафу, у зв`язку з невиконанням боржника (в даному випадку відповідачем) рішення суду.

Відповідно до наказу КУ «ЦОЗО» за №97 «К» від 29.09.2021 «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » , позивачку було поновлено на раніше займаній посаді директора Виноградівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №3 ім. Жігмонда Перені Виноградівської міської ради Закарпатської області та внесено відповідні записи до трудової книжки. Проте, в подальшому, 30.09.2021 року, відповідач виніс відносно ОСОБА_1 наказ №98 «К» «Про відсторонення від виконання обов`язків», який вмотивований тим, що відповідно до Статуту комунальної установи «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області, листа слідчого управління ГУНП в Закарпатській області від 29.09.2021 року №483/106/7-2021 щодо здійснення досудового розслідування за підозрою ОСОБА_1 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021070000000144 наказую відсторонити ОСОБА_1 від виконання обов`язків директора Виноградівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №3 ім. ЖігмондаПерені Виноградівської міської ради Закарпатської області з 30 вересня 2021 року.

Однак, позивачка повністю не погоджується зі змістом даного наказу, вважає його незаконним та прийнятим з грубим порушенням трудового законодавства, просить його скасувати та стягнути з відповідача на її користь 50000 грн. моральної шкоди та середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.09.2021 року по день фактичного допуску до роботи.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 , вимоги заявленого позову підтримав та просив суд такий задоволити.

Представник відповідача Комунальної установи «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, однак подав до суду письмові заяви про відкладення розгляду даної справи у зв`язку із не можливістю прибути до суду і у зв`язку із виробничою необхідністю. Заперечень проти позову до суду не надсилав.

Суд, керуючись вимогами ст.77 ЦПК України, згідно якої предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення,оцінюючи з точки зору належності досліджені у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.

Суд вважає належним доказом наказ КУ «ЦОЗО» за №98 «К» від 30.09.2021 «Про відсторонення від виконання обов`язків» ОСОБА_1 ,так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме, що відсторонення ОСОБА_1 від роботи.

Виноградівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня №3 ім. Жігмонда Перені Виноградівської міської ради Закарпатської області є окремою юридичною особою, однак відповідно до статуту школи безпосередньо підпорядковується комунальній установі «Центр з обслуговування закладів освіти Виноградівської міської ради Закарпатської області» (далі- «ЦОЗО», Відповідач, комунальна установа), керівником якої є ОСОБА_3 .

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Правові підстави відсторонення працівника від роботи власником або уповноваженим органом визначені статтею 46 КЗпП України.

Так, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, відсторонення від роботи - це тимчасове позбавлення працівника, який перебуває у трудових правовідносинах із підприємством, можливості реального здійснення ним права на працю на підставі виявленого власником чи уповноваженим ним органом факту, через який він має право усунути або зобов`язаний усунути працівника від роботи.

Таким чином, відсторонення особи від роботи можливе за наявності передбачених законодавством обставин.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 185/676/18 (провадження № 61-8219св19).

Правовий висновок про те, що статтею 46 КЗпП України встановлений вичерпний перелік випадків відсторонення працівника від роботи висловлено Верховним Судом у постановах від 01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18 (провадження № 61-13444св19) та від 23 січня 2019 року у справі № 755/6458/15-ц (провадження № 61-18651св18).

Таким чином, Відповідачем у наказі про відсторонення від виконання обов`язків не зазначилось посилання на вичерпні підстави, які наведені у ст. 46 КЗпП України, а обґрунтовувалось розпочатим досудовим розслідуванням, що є неправомірним та незаконним, оскільки такої підстави як наявність розпочатого досудового розслідування для відсторонення від посади працівника в законі не передбачено.

Відсторонення від роботи працівника здійснюється роботодавцем з підстав передбачених законодавством з власної ініціативи та/або на вимогу третіх сторін (суду, органів державного нагляду та контролю, та інших уповноважених органів). Здійснюючи відсторонення від роботи працівника роботодавець зобов`язаний діяти на підставі, у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені законом, неупереджено, дотримуватись принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Крім того, під час відсторонення від посади роботодавці мають врахувати:

- правову підставу для відсторонення від посади;

- наслідки відсторонення від посади для інших осіб;

- законодавче встановленні гарантії відстороненого працівника на оплату праці,

-строки відсторонення, які мають відповідати часу, потрібному для усунення причин відсторонення, якщо тільки уповноваженим органом не визначено інший строк відсторонення.

Вказані вище обставини є важливими та мають враховуватися під час оформлення наказу про відсторонення та бути вказаними у такому наказі. При цьому, працівник обов`язково має бути ознайомлений про цей наказ та поставити всій підпис, натомість Позивачці відправили даний наказ поштою, ніякого підпису, що свідчить про її ознайомлення з наказом не було.

У разі, якщо працівника не звільнено з роботи, то він повертається до роботи після усунення підстав, що стали причиною для його відсторонення.

Відсторонення працівника від роботи можливе тільки з підстав, що визначені законодавством, зокрема статтею 46 КЗпП України, а тому невиконання вимог керівника не може бути підставою відсторонення працівника.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 761/12073/18.

Водночас, відповідно до вимог статті 65 Закону України «Про запобігання корупції» особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом (норма якої була виключена на підставі Закону № 1079-IX від 15.12.2020 та не підлягає застосуванню).

Разом з тим, відсторонення від посади має місце у разі вжиття заходів забезпечення кримінального провадження для досягнення дієвості кримінального провадження.

Однак, відсторонення від посади, відповідно до ч. 2 ст. 154 КПК України, здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Тобто прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження із клопотанням про відсторонення особи від посади.

Слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про відсторонення від посади; 2) перелік документів, які посвідчують обіймання особою посади та які підлягають поверненню особі або вилученню на час відсторонення від посади; 3) строк відсторонення від посади, який не може становити більше двох місяців; 4) порядок виконання ухвали. (ч. ч. 1, 2 ст. 157 КПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 157 КПК України копія ухвали надсилається особі, яка звернулася з відповідним клопотанням, підозрюваному чи обвинуваченому, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановлення, та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.

У рамках проведення досудового розслідування відносно ОСОБА_1 ні слідчим, ні прокурором не зверталось до слідчого судді про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади ОСОБА_1 , та відповідно не було отримано ухвали про задоволення клопотання про відсторонення від посади.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Суд, відповідно до ст.78 ЦПК України, вважає досліджені у судовому засіданні зазначені письмові докази допустимими, так як ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.

Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні письмові докази є достовірними.

Керуючись вимогами ст.80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.

Позивачка Позивачка ОСОБА_1 працювала на посаді директора Виноградівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №3 ім. Жігмонда Перені Виноградівської міської ради Закарпатської області (код ЄДРПОУ 26214477). Проте позивачку було звільнено всупереч трудовому законодавству та поновлено рішенням Виноградівського районного суду від 12.08.2021 справа №299/2637/21, яке підлягало в частині поновлення на роботі негайному виконанні.

За таких обставин, було відкрито виконавче провадження за №66501994 та станом на дату подання даної позовної заяви складено два акти державного виконавця та дві постанови про накладення штрафу, у зв`язку з невиконанням боржника (в даному випадку відповідачем) рішення суду.

Відповідно до наказу КУ «ЦОЗО» за №97 «К» від 29.09.2021 «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » , позивачку було поновлено на раніше займаній посаді директора Виноградівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №3 ім. Жігмонда Перені Виноградівської міської ради Закарпатської області та внесено відповідні записи до трудової книжки. Проте, в подальшому, 30.09.2021 року, відповідач виніс відносно ОСОБА_1 наказ №98 «К» «Про відсторонення від виконання обов`язків», який вмотивований тим, що відповідно до Статуту комунальної установи «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області, листа слідчого управління ГУНП в Закарпатській області від 29.09.2021 року №483/106/7-2021 щодо здійснення досудового розслідування за підозрою ОСОБА_1 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021070000000144 наказую відсторонити ОСОБА_1 від виконання обов`язків директора Виноградівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №3 ім. ЖігмондаПерені Виноградівської міської ради Закарпатської області з 30 вересня 2021 року.

Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються нормами Конституції України, КЗпП України.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Відповідно до ч.1 ст.221 КЗпП України, трудові спори розглядаються: 1) комісіями по трудових спорах; 2) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до ст.46 КЗпП України, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Вказаний вище перелік є вичерпним. Отже, статтею 46 КЗпП України не передбачено такої підстави для відсторонення працівника від роботи як «здійснення досудового розслідування за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення».

Ніякими іншими нормами діючого законодавства, на які міститься посилання в ст. 46 КЗпП України, вищенаведена підстава для відсторонення працівника від роботи, також не передбачена.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що дії відповідача щодо видання спірного наказу є незаконними та такими, що порушують право позивача ОСОБА_1 на працю, передбачене ст. 43 Конституції України.

Прийшовши до висновку про те, що Наказ №98 «К» «Про відсторонення від виконання обов`язків» від 30.09.2021 року є незаконним, суд вважає за необхідне скасувати зазначений Наказ.

Таким чином, суд приходить до переконання, що позивачка обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 15, 16 ЦК України, звернулася до суду за захистом свого права.

Також суд враховує, що задоволення позову буду відповідати такому, передбаченому ст. 2 ЦПК України завданню цивільного судочинства, як справедливе вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушеного права позивача.

Щодо відшкодування середньої заробітної плати позивачці ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно підпункту "з" пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (із змінами) (далі - Порядок) цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду.

За змістом абзаців першого-третього пункту 2 Порядку для оплати часу вимушеного прогулу середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

ВСУ в постанові від 14.09.2016 р. за справою № 6-419цс16 сформував правову позицію щодо розрахунку середньої зарплати за час вимушеного прогулу.

З урахуванням норм, зокрема абз. 3 п. 2 Порядку № 100, середньомісячна зарплата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, із якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи(в даному випадку відстороненню).

Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 згаданого Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2-х місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку № 100).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, установленим із дотриманням вимог законодавства.

Слід зазначити, що дані щодо середньоденної та середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 беруть за 2 місяці до незаконного звільнення Позивача (тобто до 13.05.2021, оскільки поновлена ОСОБА_1 була тільки 29.09.2021, а відсторонена 30.09.2021).

Враховуючи те, що позивачка ОСОБА_1 була поновлена 29.09.2021 року та відсторонена 30.09.2021 року і в цілому мала отримати за вересень-листопад 2021 року(24 робочі дні) - 22 401, 12 грн. заробітної плати.

Тобто, за останні два місяці, що передували звільненню ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пропрацювала 44 робочі дні та сукупно отримала 41 068,72 грн.

Середньоденна зарплата становить 41 068,72/44= 933,38 грн.

Середньомісячне число робочих днів = 44/2=22 р.д.

Тобто, загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу обчислюється = 933,38 грн. * 24 = 22 401, 12 грн. за місяць.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов`язків директора школи, що вже станом на подання даної заяви складає 22 401, 12 грн.

Щодо відшкодування моральної шкоди.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування завданої їй моральної шкоди у розмірі 50000 грн. суд вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Встановлене Конституцією та законами право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Чинний Кодекс законів про працю України не містить будь-яких обмежень чи винятків для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а ст. 237-1 Кодексу, передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди в обраний ним спосіб, зокрема повернення вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у житті та з урахуванням інших обставин.

Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, в даному випадку шляхом поновлення позивачем виконання повноважень директора Виноградівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №3 ім.Жігмонда Перені Виноградівської міської ради Закарпатської області, а має самостійне юридичне значення.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди з відповідача, суд виходить з того, що діями відповідача КУ «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області, які полягають у відстороненні її від посади, дійсно порушено її законні трудові права, гарантовані Конституцією України, що безумовно призвело до моральних страджань позивача, втрати нормальних життєвих зв`язків, що вимагало певний період часу від позивача додаткових зусиль для організації її життя. Таким чином, позивач була вимушена звертатись до суду та доводити протягом тривалого часу свою правоту.

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача КУ «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області, суд враховує вимоги розумності і справедливості, а тому вважає, що моральна шкода завдана позивачеві може бути оцінена у 25 000,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 46, 221, 233 КЗпП України, ст.ст. 2,4, 5, 12, 13, 81, 133, 141, 223, 258-260, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунальної установи «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від виконання обов`язків-задоволити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора КУ «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області Свища Ю.Ю. «Про відсторонення від виконання обов`язків» за №98 «К» від 30.09.2021 року та відновити попереднє становище позивачки ОСОБА_1 , допустивши її до виконання своїх трудових обов`язків на посаді директора Виноградівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №3 ім. Жігмонда Перені Виноградівської міської ради Закарпатської області.

Стягнути з КУ «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області (код ЄДРПОУ: 43229131, 90300, м. Виноградів, вул.Копанська 10, Закарпатської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 22401 грн.12 коп., а також моральну шкоду в розмірі 25000 грн.

Стягнути з КУ «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області (код ЄДРПОУ: 43229131, 90300, м. Виноградів, вул.Копанська 10, Закарпатської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) судові витрати по справі, а саме 1262 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Текст повного Рішення складено 10.12.2021 року.

Головуючий

А.А. Надопта

Джерело: ЄДРСР 101844351

[Лев]

По короткому тексту я считал, что отстранение было связано с "вакцинацией" от хронического гриппа.

Но решение неплохое...