Постанова КАС про залишення в силі рішення Печерського суду щодо стягнення з Приватбанку 3% річних з суми неповернутого депозиту

[ANTIRAID]

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/8562/22-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/12174/2023

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Білич І.М., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря судового засідання Шаламай Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Гайдамащука Олександра Володимировича в інтересах акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 лютого 2023 року у складі судді Бусик О.Л.,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживачів, стягнення пені,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом, в якому просила стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на свою користь за договором №SAMDN25000710951915 - 865,14 доларів США як три проценти річних відповідно до ст. 625 ЦК України, пеню в розмірі трьох відсотків за кожен день прострочення з 11 лютого 2021 року до 10 лютого 2022 року у розмірі 2 986 196 грн 56 коп. за договором № SAMDN 25000736112142 - 450 доларів США як три проценти річних відповідно до ст. 625 ЦК України, пеню в розмірі трьох відсотків за кожен день прострочення в сумі 1 553 257 грн 50 коп. Стягнути з відповідача судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 22 червня 2010 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "Приватбанк" було укладено договір банківського вкладу, за яким позивач передала відповідачу грошові кошти у розмірі 80 000 грн на строк до 22 червня 2011 року з наступною пролонгацією. Надалі термін дії договору за погодженням сторін неодноразово пролонгований з 2011 року по 2013 рік.

22 червня 2013 року термін дії договору продовжено на 12 місяців до 22 червня 2014 року та відповідно до пунктів 3, 4, 5 і 7 договору валюта внеску сконвертована в долари США в сумі 9 612,69 доларів США і перенесена на рахунок № НОМЕР_1 із процентною ставкою 9,75 % річних. Станом на 04 серпня 2014 року на депозитному рахунку знаходилося 9 612,69 доларів США.

26 червня 2013 року між позивачкою та АТ КБ "ПриватБанк" укладено договір № SAMDN25000736112142 "Стандарт" строкового банківського вкладу на суму 5 000 доларів США строком на 12 місяців із процентною ставкою 9,25 % річних, за умовами якого вона передала відповідачу грошові кошти в сумі 5 000 доларів США. Станом на 26 березня 2014 року на депозитному рахунку знаходилося 5 356,66 доларів США.

У зв`язку з чим позивач звернулась до Солом`янського районного суду м. Києва за захистом своїх прав.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 23 листопада 2015 року позов ОСОБА_1 до АТ КБ "Приватбанк" про стягнення коштів задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 заборгованість та штрафні санкції за договором № SAMDN25000710951915 "Мультивалютний" від 22 червня 2010 року у сумі 10 810,59 доларів США та 10 368 грн 03 коп., з яких: 9 612,69 доларів США - сума вкладу; 1 014,47 доларів США - сума нарахованих процентів за періоди з 22 червня 2013 року по 27 червня 2013 року та з 20 січня 2014 року по19 січня 2015 року; 9 290,10 грн - сума нарахованих процентів за період з 27 червня 2013 року по 20 січня 2014 року; 141 грн 74 коп. - три проценти річних за час прострочення повернення нарахованих процентів на вклад у національній валюті у розмірі 936 грн 19 коп. - інфляційні втрати за час прострочення повернення нарахованих процентів на вклад у національній валюті; 183,43 долари США - три проценти річних за час прострочення повернення вкладу та нарахованих процентів в іноземній валюті. Стягнуто з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 заборгованість та штрафні санкції за договором № SAMDN25000736112142 "Стандарт" від 26 червня 2013 року у розмірі 5 819,00 доларів США, з яких: 5 000 доларів США - сума вкладу; 726,06 доларів США - сума нарахованих процентів за період з 26 червня 2013 року по 19 січня 2015 року; 92,94 долари США - три проценти річних за час прострочення повернення вкладу. У іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу у сумі 1 286 грн 13 коп. Стягнуто з АТ КБ "Приватбанк" у дохід держави судовий збір у розмірі 4 092 грн 22 коп.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23 листопада 2016 року рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 листопада 2015 року в частині стягнення з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 183,43 долари США як три проценти річних за час прострочення повернення вкладу та нарахованих процентів в іноземній валюті та в частині стягнення з АТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 92,94 долари США як три проценти річних за час прострочення повернення вкладу скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 три проценти річних за час прострочення повернення вкладу та нарахованих процентів у іноземній валюті за договором № SAMDN25000710951915 від 22 червня 2010 року у розмірі 4 706 грн 62 коп. Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 три проценти річних за час прострочення повернення вкладу за договором № SAMDN25000736112142 від 26 червня 2013 року у розмірі 2 384,74 грн. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 листопада 2015 року в частині визначення загального розміру заборгованості та штрафних санкцій за договором № SAMDN25000710951915 "Мультивалютний" від 22 червня 2010 року змінено, зменшено суму з 10 810,59 доларів США до 10 627,16 доларів США та збільшено суму з 10 368,03 грн до 15 074,65 грн. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 листопада 2015 року в частині визначення загального розміру заборгованості за договором № SAMDN25000736112142 "Стандарт" від 26 червня 2013 року змінено. Зменшено суму з 5 819 доларів США до 5 726,06 доларів США. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 20 червня 2018 року рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 листопада 2015 року та рішення Апеляційного суду міста Києва від 23 листопада 2016 року в частині стягнення з АТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 : за договором "Мультивалютний" від 22 червня 2010 року суми нарахованих процентів за період з 22 червня 2013 року по 27 червня 2013 року, з 20 січня 2014 року по 19 січня 2015 року у розмірі 1 014,47 доларів США та процентів за період з 27 червня 2013 року по 20 січня 2014 року у розмірі 9 290 грн 10 коп. за договором "Стандарт" від 26 червня 2013 року нарахованих процентів за період з 26 червня 2013 року по 19 січня 2015 року у розмірі 726,06 доларів США скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення судів попередніх судових інстанцій залишено без змін.

Враховуючи, що до теперішнього часу суми вкладів так і не були повернуті позивачці, остання просила її позов задовольнити.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 13 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 депозит в сумі 865 доларів США 14 центів як три проценти річних за договором № SAMDN25000710951915 «Мультивалютний» від 22 червня 2010 року, в сумі 450 доларів США як три проценти річних за договором № SAMDN25000736112142 «Стандарт» від 26 червня 2013 року без відрахування податків і зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі адвокат Гайдамащук О.В. в інтересах АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, не повне встановлення обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Вказано, що районний суд задовольняючи позов та стягуючи депозит в сумі 865,14 доларів США як три проценті річних за договором №SAMDN25000710951915 «Мультивалютний» від 22 червня 2010 року, в сумі 450 доларів США як три проценти річних за договором №SAMDN25000736112142 «Стандарт» від 26 червня 2013 року, залишив поза увагою, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23 листопада 2016 року в справі № 760/3445/15-ц за участю тих самих осіб - ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», вже встановлювалися обставини щодо періоду нарахування 3% річних за ст. 625 ЦК України, за який позивач має право отримати відповідні нарахування.

Зазначено, що судом першої інстанції не враховано також правові висновки Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06 березня 2019 року у справі № 757/44680/15-ц (провадження № 61-32171 сво 18), в постанові Верховного Суду від 02 червня 2021 року в справі № 755/12580/19 (провадження № 61-883св21), відповідно до яких натуральним є зобов`язання, вимога в якому, не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набутим майном. Конструкція статті 625 ЦК України щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Кредитор в натуральному зобов`язанні не має права на нарахування 3 % річних та інфляцій втрат, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку.

Також вказано, що внаслідок укладання між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ ФК "ФК "Фінілон" Договору переведення боргу б/н від 17.11.2014 та переведення боргу за зобов`язаннями Банку щодо виплати коштів за договорами, які є предметом у даній справі, AT КБ "ПриватБанк" на цей час не несе зобов`язань за такими договорами, а ТОВ "ФК "Фінілон" є новим боржником за даними договорами банківського вкладу. У зв`язку з вищевикладеним належним відповідачем у цивільний справі № 757/8562/22-ц має бути ТОВ "ФК "Фінілон". Будь-яких письмових заперечень від ОСОБА_1 відносно переведення Банком на ТОВ "ФК "Фінілон" боргу за договорами, які є предметом спору у даній справі, на адресу Банку не надходило, то вважається, що переведення боргу Банком було здійснено зі згоди вкладника.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи судом повідомлялися належним чином (а.с. 166-168), тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України вважає за можливе розглядати справу у їх відсутність.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду оскаржується лише в частині , а тому в іншій частині рішення суду не переглядається.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в повній мірі вказаним вимогам закону не відповідає.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як убачається зі справи, 22 червня 2010 року ОСОБА_1 та АТ КБ "Приватбанк", уклали договір банківського вкладу на суму 80 000 грн на строк до 22 червня 2011 року з наступною пролонгацією. Надалі термін дії договору за погодженням сторін неодноразово пролонгований з 2011 року по 2013 рік. 22 червня 2013 року термін дії договору продовжено на 12 місяців до 22 червня 2014 року та відповідно до пунктів 3, 4, 5 і 7 договору валюта внеску конвертована в долари США в сумі 9 612,69 доларів США і перенесена на рахунок № НОМЕР_1 із процентною ставкою 9,75 % річних. Станом на 04 серпня 2014 року на депозитному рахунку знаходилося 9 612,69 доларів США.

26 червня 2013 року сторони уклали договір № SAMDN25000736112142 "Стандарт" строкового банківського вкладу на суму 5 000 доларів США строком на 12 місяців із процентною ставкою 9,25 % річних, за умовами якого вона передала відповідачу грошові кошти в сумі 5 000 доларів США. Станом на 26 березня 2014 року на депозитному рахунку знаходилося 5 356,66 доларів США.

У зв`язку з тим, що АТ КБ "Приватбанк" кошти за депозитом не повернув позивачка звернулась до Солом`янського районного суду м. Києва за захистом своїх прав.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 23 листопада 2015 року позов ОСОБА_1 до АТ КБ "Приватбанк" про стягнення коштів задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 заборгованість та штрафні санкції за договором № SAMDN25000710951915 "Мультивалютний" від 22 червня 2010 року у сумі 10 810,59 доларів США та 10 368 грн 03 коп., з яких: 9 612,69 доларів США - сума вкладу; 1 014,47 доларів США - сума нарахованих процентів за періоди з 22 червня 2013 року по 27 червня 2013 року та з 20 січня 2014 року по19 січня 2015 року; 9 290,10 грн - сума нарахованих процентів за період з 27 червня 2013 року по 20 січня 2014 року; 141 грн 74 коп. - три проценти річних за час прострочення повернення нарахованих процентів на вклад у національній валюті у розмірі 936 грн 19 коп. - інфляційні втрати за час прострочення повернення нарахованих процентів на вклад у національній валюті; 183,43 долари США - три проценти річних за час прострочення повернення вкладу та нарахованих процентів в іноземній валюті. Стягнуто з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 заборгованість та штрафні санкції за договором № SAMDN25000736112142 "Стандарт" від 26 червня 2013 року у розмірі 5 819,00 доларів США, з яких: 5 000 доларів США - сума вкладу; 726,06 доларів США - сума нарахованих процентів за період з 26 червня 2013 року по 19 січня 2015 року; 92,94 долари США - три проценти річних за час прострочення повернення вкладу. У іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу у сумі 1 286 грн 13 коп. Стягнуто з АТ КБ "Приватбанк" у дохід держави судовий збір у розмірі 4 092 грн 22 коп.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23 листопада 2016 року рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 листопада 2015 року в частині стягнення з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 183,43 долари США як три проценти річних за час прострочення повернення вкладу та нарахованих процентів в іноземній валюті та в частині стягнення з АТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 92,94 долари США як три проценти річних за час прострочення повернення вкладу скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 три проценти річних за час прострочення повернення вкладу та нарахованих процентів у іноземній валюті за договором № SAMDN25000710951915 від 22 червня 2010 року у розмірі 4 706 грн 62 коп. Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 три проценти річних за час прострочення повернення вкладу за договором № SAMDN25000736112142 від 26 червня 2013 року у розмірі 2 384,74 грн. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 листопада 2015 року в частині визначення загального розміру заборгованості та штрафних санкцій за договором № SAMDN25000710951915 "Мультивалютний" від 22 червня 2010 року змінено, зменшено суму з 10 810,59 доларів США до 10 627,16 доларів США та збільшено суму з 10 368,03 грн до 15 074,65 грн. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 листопада 2015 року в частині визначення загального розміру заборгованості за договором № SAMDN25000736112142 "Стандарт" від 26 червня 2013 року змінено. Зменшено суму з 5 819 доларів США до 5 726,06 доларів США. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 20 червня 2018 року рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 листопада 2015 року та рішення Апеляційного суду міста Києва від 23 листопада 2016 року в частині стягнення з АТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 : за договором "Мультивалютний" від 22 червня 2010 року суми нарахованих процентів за період з 22 червня 2013 року по 27 червня 2013 року, з 20 січня 2014 року по 19 січня 2015 року у розмірі 1 014,47 доларів США та процентів за період з 27 червня 2013 року по 20 січня 2014 року у розмірі 9 290 грн 10 коп. за договором "Стандарт" від 26 червня 2013 року нарахованих процентів за період з 26 червня 2013 року по 19 січня 2015 року у розмірі 726,06 доларів США скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення судів попередніх судових інстанцій залишено без змін.

Розглядаючи справу, районний суд вважав, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних за договором № SAMDN25000710951915 "Мультивалютний" від 22 червня 2010 року у сумі 865,14 доларів США та за договором № SAMDN25000736112142 "Стандарт" від 26 червня 2013 року в сумі 450 доларів США, з огляду на те, що рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 листопада 2015 року банком належним чином не виконано.

З такими висновками районного суду, колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Рішення в частині незадоволених вимог про стягнення пені сторонами не оскаржується, тому судом в цій частині не переглядається.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а ст. 525 ЦК України, передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (ст. 633 цього Кодексу).

За приписами ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

У відповідності до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що на вимогу позивача вклади з відсотками, які підлягали нарахуванню, банком не повернуто.

Встановивши, що ОСОБА_1 уклала з ПАТ КБ "ПриватБанк" договори банківського вкладу № SAMDN25000710951915 від 22.06.2010, на суму 80 000 грн та № SAMDN25000736112142 від 26 червня 2013 року, на суму 5 000 дол. США і вказані кошти та відсотки, що підлягали нарахуванню, не були повернуті на вимогу позивача, суд першої інстанції зробив правильний висновок що відповідач повинен нести відповідальність відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та сплатити позивачу вказані кошти.

Посилання апелянта про переведення боргу за вище вказаними договорами на ТОВ "ФК "Фінілон", що виключає повернення вказаних коштів та відповідно і обов`язок сплачувати три відсотки річних згідно до ст. 625 ч. 2 ЦК України, колегія суду відхиляє, як підставу для скасування рішення та відмови у позові з цих підстав, виходячи із наступного.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Крім того, згідно зі статтею 521 ЦК України форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на те, що договір між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 укладений у письмовій формі, він містить умову про їх двостороннє волевиявлення, то передбачені статтею 205 ЦК України положення про мовчазну згоду не можуть бути застосовані до правовідносин сторін у цій справі.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 199/5331/19.

В матеріалах справи відсутні докази, що позивачка надавала згоду на заміну боржника ПАТ КБ "Приватбанк" на ТОВ "ФК "Фінілон", у зв`язку із чим безпідставними є доводи банку про те, що відповідач не є стороною за договорами банківського вкладу та правомірності дій банку в частині переведення боргу на ТОВ "ФК "Фінілон".

Оскільки стороною укладеного договору банківського вкладу є ПАТ КБ "Приватбанк", правонаступником якого виступає АТ КБ "Приватбанк", то згідно зі статтями 526, 631, 651, 653, 1058, 1075 ЦК України зобов`язання за договором має виконувати саме АТ КБ "Приватбанк" як юридична особа.

Ліквідація філій або припинення у будь-який спосіб їх діяльності не звільняє юридичну особу - відповідача від виконання обов`язків за укладеними і дійсними договорами.

Подібні висновки щодо правовідносин переводу боргу з АТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ "ФК "Фінілон" викладені Верховним Судом у постановах від 22 вересня 2021 року у справі № 757/64382/17, від 01 червня 2022 року у справі № 757/38720/14, від 10 листопада 2021 року у справі № 757/50904/17-ц, від 30 листопада 2022 року у справі №757/27564/20-ц, тобто судова практика Верховного Суду з цього питання є сталою та незмінною.

Крім того, відповідач фактично не заперечує наявності договірних відносин між ним та позивачкою на підставі депозитних договорів, зазначаючи лише, що у зв`язку із переведенням боргу на підставі договору від 17.11.2014 боржником перед позивачем є не АТ КБ "ПриватБанк", а ТОВ "ФК "Фінілон".

Доводи скарги про те, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23 листопада 2016 року в справі № 760/3445/15-ц за участю тих самих осіб - ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», вже встановлювалися обставини щодо періоду нарахування 3% річних за ст. 625 ЦК України, за який позивач має право отримати відповідні нарахування, відхиляються, оскільки позивачка просить стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на свою користь 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за депозитними договорами за період з 11.02.2019 по 10.02.2022.

Отже, стягнення 3% річних відбувається за інший період.

Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга АТКБ "ПриватБанк" не містить.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і доводи апеляційної скарги відповідача цього не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, а скарги АТ КБ "ПриватБанк" - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Гайдамащука Олександра Володимировича в інтересах акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 листопада 2023 року.

Суддя-доповідач:

Судді:

Джерело: ЄДРСР 114802654

[ANTIRAID]

Це чергова наша справа про стягнення депозиту з Приватбанку, який перевів всі свої обов'язки за депозитними договорами на ТОВ "ФК "Фінілон" без погодження зі вкладником.

Єдине шкода, що судді свавільно трактують норми Закону України Про захист прав споживачів і не хочуть стягувати з порушників 3 % за кожен день прострочення повернення депозиту чим надають можливість банкам зловживати своїми правами та ігнорувати практично безкарно права своїх клієнтів.