Решение Мелитопольского межрайонного суда о признании кредитного договора с банком Кредит Днепр недействительным и предоставление рассрочки

[vekt]

Справа № 2-п-27/ 2010 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 вересня 2010 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Міщенко Т.М.

при секретарі – Каменєвій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Кредит ОСОБА_2» про визнання кредитного договору недійсним,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір про надання експрес-кредиту кредитний № 00009-EL000000000212 від 25.04.2008р., укладений між нею та ЗАТ «Кредит ОСОБА_2». Зобов’язати відповідача прийняти у неї суму у розмірі 56033,60 грн. з розстрочкою платежів на 36 місяців, за таких умов, що місячний платіж буде складати 1556,49 грн. та стягнути з відповідача на її користь судовий збір в сумі 120 грн.

Від представника позивача надійшла заява з проханням слухати справу її відсутність, на позові наполягає.

Відповідач в судове засідання не з’явився, з невідомої суду причини, про день слухання справи був повідомлений належним чином про що свідчить підпис в поштовому повідомленні.

Від представника третьої особи надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність, з позовом згоден.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

25.04.2008 р. між ОСОБА_1 та ЗАТ «Кредит ОСОБА_2» укладено договір про надання експрес-кредиту кредитний № 00009-EL000000000212 /а.с. 9/. Зазначений договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої банком для будь-яких клієнтів-фізичних осіб. На час укладання кредитного договору позивачкою банку була достовірно надана інформація про її фінансово-майновий стан та відповідно до умов надання кредитних коштів нею була надана довідка про отримання доходу у національній валюті України за шість місяців, що передували місяцю отримання кредиту.

Згідно із п. 1.1 кредитного договору відповідач надав позивачці споживчий кредит за програмою «Експрес-кредитування» в розмірі 10000 доларів США. Відповідно до п. 1.2 кредитного договору кредит надано позивачці з метою придбання будь-яких виробів (товару), робіт чи послуг, що виготовляються чи надаються для задоволення споживчих потреб. Відповідно до умов п. 1.3 кредитного договору кредит надано строком на 36 місяців з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом 25.04.2011 р.

Відповідно до п. 1.4.2 кредитного договору 3% від суми кредиту списується в порядку договірного списання з поточного рахунку Клієнту на рахунок Банку. Згідно із п. 1.5 кредитного договору відсотки за користування кредитом встановлюються у розмірі 21,00 % річних.

На виконання умов п. 1.4.2 кредитного договору з її поточного рахунку відповідачем було списано на рахунок банку 3% від суми кредиту, тобто 300 доларів США. Далі, позивачка з часу укладання з відповідачем кредитного договору і до теперішнього часу, сплатила в шляхом внесення на вказаний в п. 1.7 кредитного договору поточний рахунок в якості виконання грошового зобов’язання по даному кредиту внесла 2700 доларів США

Відповідно до п. 1.10. кредитного договору суми та строки погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх сукупних послуг, а також інших фінансових зобов’язань клієнта за кожним платіжним періодом визначаються у графіку платежів, який є невід’ємною частиною цього договору (Додаток № 1). Орієнтована сукупна вартість кредиту у вигляді реальної процентної ставки та суми абсолютного подорожчання Кредиту наведене в зазначеному графіку платежів. Порядок погашення боргу визначений умовами надання кредиту.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про:

1. особу та місцезнаходження кредитодавця;

2. кредитні умови, зокрема:

а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;

б) форми його забезпечення;

в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача;

г) тип відсоткової ставки;

ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;

д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, Його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо);

е) строк, на який кредит може бути одержаний;

є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;

ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;

3) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється;

й) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію;

і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

В порушення норм діючого законодавства відповідач не надав позивачці вказаний у п. 1.10 кредитного договору Графік платежів. У разі неподання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену ст.ст. 15 і 23 цього Закону.

Ця вимога закону не була виконана кредитодавцем, що є порушенням прав споживача фінансових послуг.

Чинний Цивільний кодекс України розрізняє валюту зобов’язання та валюту виконання зобов’язання.

Відповідно із ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Ст. 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про ОСОБА_3 банк України” гривня (банкноти і монети), як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня.

Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства передбачені Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, який з урахуванням припису ст. 4 Цивільного кодексу України є одним із джерел регулювання правовідносин у валютній сфері.

Під валютними операціями у вказаному Декреті Кабінету Міністрів України розуміються операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Надання банком позичальникові грошових коштів (кредиту) у вигляді відкличної невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов’язків в іноземній валюті (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісій) за своєю правовою природою є валютною операцією.

Одночасно, ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю” передбачено, що валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії ОСОБА_3 банку України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності” ліцензування, в тому числі, банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.

Згідно із ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність” документ, який видається ОСОБА_3 банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого Банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність є банківською ліцензією.

Ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю” передбачено, що на здійснення валютних операцій ОСОБА_3 України видає генеральні та індивідуальні ліцензії.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Згідно із п.п. в), г) ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю” індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо:

— надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

— використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу можливо при дотриманні суб’єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, пункту 1.10 Положення «Про порядок видачі ОСОБА_3 банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції, означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії.

Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства, положення, щодо обов’язкового вираження зобов’язань в грошовій одиниці України (гривні) також передбачені ст. 524 Цивільного кодексу України.

Крім того, на день укладання кредитного договору офіційний іноземний курс валюти становив 1 USD = 5,05 грн., та на сьогоднішній день становить 1 USD = 8, 0048 грн. Отже, існує істотна зміна становища, щодо виконання боргових зобов’язань за кредитним договором. Тобто з підвищенням курсу іноземної валюти, сума боргу значно зросла, яку мені необхідно сплачувати, в зв’язку із чим значно погіршився фінансовий стан позивачки.

Згідно ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісності та розумність. Вимоги справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражаються у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріпленні можливості адекватного захисту порушених цивільних прав або інтересів. Поєднання створених норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільних прав, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати, як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи, адекватного її становлення до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумління захисту цивільних прав та забезпечення виконання цивільних обов’язків. Розумність – це зважене вирішення питання регулювання цивільних відносин з урахуванням усіх учасників, а також інтересів громадян (публічного інтересу).

Отже, подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час с порушенням одного із принципів цивільно – правових відносин, які закріплені у ст. 3 ЦК України – принципу справедливості. Такі умови кредитного договору є несправедливими, так, як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договорених прав та обов’язків на шкоду позичальника, споживача кредитних послуг.

Умови кредитного договору в частині надання кредиту в доларах США, що передбачає згідно умов кредитного договору у випадку погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США, є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону банк покладає, як суб’єкт підприємницької (господарської) діяльності, виключно на позичальника за кредитним договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням ч. 3 ст. 13 ЦК України.

Таким чином, використання банком долару США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесення в кредитний договір пункт, що значно погіршує становища позичальника, як споживача порівняно з банком в разі настання певних подій, що дає право для позичальника відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суб'єкт підприємницької діяльності, що надає послуги, не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Згідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, суд вважає, що договір про надання експрес-кредиту кредитний № 00009-EL000000000212 від 25.04.2008р., укладений між позивачкою та ЗАТ «Кредит ОСОБА_2» слід визнати недійсним.

Керуючись ст. 3, 10, 212, 224 ЦПК України, ст. 1, 8, 99 Конституції України, ст. ст. 3, 4, 6, 13, 203, 215, 236, 524, 548, 627 ЦК України, ст. 35 Закону України «Про національний банк України”, Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність”, ст. 2, 4, 5 Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, п. 1.10 Положенням «Про порядок видачі ОСОБА_3 банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу», ст.ст. 11, 15, 22, 23 Закону України «Про захист прав споживачів», суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_4 до ЗАТ «Кредит ОСОБА_2» про визнання кредитного договору недійсним задовольнити повністю.

Визнати договір про надання експрес-кредиту кредитний №00009-EL000000000212 укладений 25.04.2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Кредит ОСОБА_2» недійсним.

Зобов’язати ЗАТ «Кредит ОСОБА_2» прийняти у ОСОБА_4 суму у розмірі 56033,60 грн. з розстрочкою платежів на 36 місяців, за таких умов, що місячний платіж буде складати 1556,49 грн.

Стягнути з ЗАТ «Кредит ОСОБА_2» (МФО 380366, код ЄДРПОУ 34576883) на користь ОСОБА_4 витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Стягнути з ЗАТ «Кредит ОСОБА_2» (МФО 380366, код ЄДРПОУ 34576883) судовий збір в дохід держави в розмірі 560,33 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11215619

[nameless]

Слабо. Недействительный по 203 ГК? - ну а основания? Чему конкретно несоответсвует и что несоответствует?

Ато так - вот несправедливо, вот индивидуалка там мерещится кому-то..... нада ж привязывать конкретно к договору - чем он противоречит закону, чем несоответствует, какие действия предусмотренны договором, почему они незаконные, какие обязательства по договору - почему незаконно так писать их, и т.д. А-то всё в кучу как-то....

Судье зачёт, - юристу 3 с минусом.

[Seata]

Слабо. Недействительный по 203 ГК? - ну а основания? Чему конкретно несоответсвует и что несоответствует?

Ато так - вот несправедливо, вот индивидуалка там мерещится кому-то..... нада ж привязывать конкретно к договору - чем он противоречит закону, чем несоответствует, какие действия предусмотренны договором, почему они незаконные, какие обязательства по договору - почему незаконно так писать их, и т.д. А-то всё в кучу как-то....

Судье зачёт, - юристу 3 с минусом.

Юристу 3 с минусом не только за это.....

[IVANOVA]

Юристу 3 с минусом не только за это.....

интересно, почему судовий збир 560 грн., ведь иск о споживачах... квалификация

[nameless]

3 с минусом....

[у.zaporozhskiy]

3 с минусом....

ну здесь и юрист...

какой-то он странный

почему на недействительность поручительства сразу не подал.

интересно, почему судовий збир 560 грн., ведь иск о споживачах... квалификация

Специально для Вас ч. 3 ст. 88 ЦПК Украины Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.