Решение Жовтневого райсуда о признании недействительными договоров кредита и ипотеки с Укрсиббанком

[ANTIRAID]

Справа № 2-12771/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)

10 вересня 2010 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

У складі: Головуючого судді - Башмакова Є.А.

При секретарі - Жук Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Акціонерний комерційний інноваційний банк “УкрСиббанк”, ОСОБА_3 про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, –

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до Акціонерний комерційний інноваційний банк “УкрСиббанк”, ОСОБА_3 про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними.

Позивачі у своєму позові посилалися на те, що 14.12.2006 року між ОСОБА_1 та АКІБ „УкрСиббанк” укладено кредитний Договір №11092690000. Відповідно до п.п. 1.1. кредитного договору Банк зобов’язався надати Позичальникові кредитні кошти в сумі 70 000 доларів США, а Позичальник сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах визначених цим договором. Кредитними коштами у п.1.2.2 кредитного договору зазначено, що Позичальник зобов’язується повернути Банку кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту. Згідно Додатку 1 до договору погашення кредиту встановлюється у доларах США. У забезпечення виконання боргових зобов’язань за кредитним Договором №11092690000 від 14.12.2006 року між ОСОБА_2 та Банком був укладений договір іпотеки №11092690000/1, що був посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Руденко В.А., реєстровий № 180. Відповідно до умов договору іпотеки, ОСОБА_2, передала Банку в іпотеку нерухоме майно - а саме : квартиру, яка знаходиться в АДРЕСА_1. 26.08.2008 року між АКІБ “УкрСиббанк” та ОСОБА_3 був укладений договір про відступлення права вимоги по кредитному, відповідно до якого АКІБ «УкрСиббанк» передав ОСОБА_3 право вимоги по кредитному договору № 11092690000 від 14.12.2006 р. 26.08.2008 року між АКІБ „УкрСиббанк” та ОСОБА_3 був укладений договір про відступлення прав іпотекодержателя за договором іпотеки №11092690000/1 укладений між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» від 14.12.2006 року, який був посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Колодій Л.М., зареєстрований в реєстрі за № 3744.

Крім того, позивачі у своєму позові посилались на те, що в порушення ст. 99 Конституції України, ст. 524 ЦК України, ст. 53 Закону України «Про національний банк України» у кредитному договорі зобов’язання виражене у іноземній валюті, а не в гривні, що є єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведені розрахунків між резидентами на території України. Також, посилалися на те, що надання Банком Позичальникові грошових коштів (кредиту) та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов’язків в іноземній валюті (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісій) за своєю правовою природою є валютною операцією. У відповідності до Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю ” застосування кредитування в іноземній валюті на території України потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України. Такої індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій АКІБ «УкрСиббанк» не мав.

Крім того, на день укладання кредитного Договору іноземний курс валюти становив 1USD=5,05 грн., та на сьогоднішній день становить 1USD=7,90 грн. Отже, існує істотна зміна становища, щодо виконання боргових зобов’язань за кредитним Договором. Тобто з підвищенням курсу іноземної валюти, сума боргу значно зросла, яку позивачам необхідно сплачувати, в звязку із чим значно погіршився їх фінансовий стан, у зв’язку з чим такі умови кредитного договору є несправедливими, так, як в супереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договоренних прав та обовязків на шкоду Позичальника, споживача кредитних послуг, тому позивачі вимушені були звернутися до суду з позовом та просили суд визнати недійсним кредитний Договір № 11092690000 від 14.12.2006 року, укладений між ОСОБА_1 та АКІБ „УкрСиббанк”; визнати недійсним Договір іпотеки 11092690000/1 від 14.12.2006 року, укладений між ОСОБА_2 та АКІБ „УкрСиббанк”, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Руденко В.А., реєстровий №180; визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги від 26.08.2008 р., укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3; визнати недійсним Договір про відступлення прав іпотекодержателя за Договором іпотеки 11092690000/1 укладений між ОСОБА_2 та АКІБ „УкрСиббанк”, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Руденко В.А., реєстровий №180., укладеного 26.08.2008 року між АКІБ „УкрСиббанк” та ОСОБА_3 посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Колодій Л.М. зареєстрований в реєстрі за №3744; виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано у іпотеку за Договором іпотеки №11092690000/1, укладеним між ОСОБА_2 та АКІБ „УкрСиббанк” та Договором про відступлення прав іпотекодержателя від 26.08.2008 року між АКІБ „УкрСиббанк” та ОСОБА_3, а саме квартира, яка знаходиться в АДРЕСА_1., яка належить ОСОБА_2.

У судовому засіданні представник позивача – позовні вимоги підтримав у повному обсязі та їх задоволені наполягав.

Відповідач АКІБ “УкрСиббанк” в судове засідання не з’явився, про день та годину розгляду даної цивільної справи повідомлявся судом належним чином неодноразово поштою.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про день та годину розгляду даної цивільної справи повідомлявся судом належним чином неодноразово поштою.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідачів згідно ст. 169 ЦПК України.

Суд вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши добуті та представлені докази, перевіривши матеріали справи, вважає що позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.12.2006 року між ОСОБА_1, та АКІБ „УкрСиббанк” укладено кредитний Договір №11092690000, відповідно до умов якого Банк зобов’язався надати Позичальникові кредитні кошти в суммі 70 000 доларів США, а Позичальник сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах визначених цим договором.

Пунктом 1.2.2 кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов’язується повернути Банку кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (Додаток 1 до договору).Згідно Додатку 1 до договору погашення кредиту встановлюється у доларах США.

Також, судом встановлено, що 14.12.2006 р. в якості забезпечення виконання боргових зобов’язань за кредитним Договором №11092690000 від 14.12.2006 року між ОСОБА_2 та Банком був укладений договір іпотеки №11092690000/1, який був посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Руденко В.А., реєстровий № 180, відповідно до умов договору іпотеки, ОСОБА_2, передала Банку в іпотеку нерухоме майно - а саме: квартиру, яка знаходиться в АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що 26.08.2008 року між АКІБ “УкрСиббанк” та ОСОБА_3 був укладений договір про відступлення права вимоги по кредитному, відповідно до якого АКІБ «УкрСиббанк» передав ОСОБА_3 право вимоги по кредитному договору № 11092690000 від 14.12.2006 р.

26.08.2008 року був укладений договір про відступлення прав іпотекодержателя за договором іпотеки №11092690000/1 укладений між мною ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Руденко В.А., реєстровий №180.., укладеного 26.08.2008 року між АКІБ „УкрСиббанк” та ОСОБА_3 посвідченим приватним нотаріусом ДМНО Колодій Л.М., зареєстрований в реєстрі за № 3744.

Правовідносини, які виникають із кредитного договору, за суттю є зобов’язаннями, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов’язань.

Чинний Цивільний Кодекс України розрізняє валюту зобов’язання та валюту виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Статтею 524 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 35 Закону України „Про Національний Банк України” гривня (банкноти і монети), як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки вклади, акредитиви та для переказів.

Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня.

Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функцій банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов’язки суб’єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства передбачені Декретом Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, який з урахуванням припису статті 4 Цивільного кодексу України є одним із джерел регулювання правовідносин у валютній сфері.

Під валютними операціями у вказаному Декреті Кабінету Міністрів України розуміються операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції пов’язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності; операції пов’язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Надання Банком Позичальникові грошових коштів (кредиту) та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов’язків в іноземній валюті (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісій) за своєю правовою природою є валютною операцією.

Одночасно, статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю ” передбачено, що валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до статті 2 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності „ ліцензування, в тому числі, банківської діяльності , професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.

Згідно із статтею 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність ” документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого Банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність є банківською ліцензією.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю ” передбачено, що на здійснення валютних операцій Національний банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв’язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії на весь період дії режиму валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Згідно із п.п. в), г) ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю ” індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо:

• надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

• використання іноземної валюти на території україни як засобу платежу або як застави.

Таким чином, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу можливо при дотриманні суб’єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.

Відповідно до частини 5 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю ” пункту 1.10. Положення „Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу ” одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції, означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачене умовами ліцензії.

Грошові зобов’язання можуть бути вираженні в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб’єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства, положення, щодо обов’язкового вираження зобов’язань в грошовій одиниці України (гривні) також передбачені статтею 527 Цивільного кодексу України.

Крім того, на день укладання кредитного Договору іноземний курс валюти становив 1USD=5,05 грн., та на сьогоднішній день становить 1USD=7,91 грн.

Отже, існує істотна зміна становища, щодо виконання боргових зобов’язань за кредитним Договором.

Згідно статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимоги справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражаються у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушених цивільних прав або інтересів. Поєднання створених норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільних прав, з шанування прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати, як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи, адекватного її становлення до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумління захисту цивільних прав та забезпечення виконання цивільних обов’язків. Розумність - це зважене вирішення питання регулювання цивільних відносин з урахуванням усіх учасників, а також інтересів громадян (публічного інтересу).

Отже, подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час з порушенням одного із принципів цивільно-правових відносин, які закріпленні у статті 3 Цивільного кодексу України - принципу справедливості. Такі умови кредитного договору є несправедливими, так, як в супереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договорених прав та обов'язків на шкоду Позичальника, споживача кредитних послуг.

Несправедливістю є, зокрема, умови кредитного Договору в частині надання кредиту в доларах США, що передбачає згідно умов кредитного Договору у випадку погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону Банк покладає, як суб’єкт підприємницької (господарської) діяльності, виключно на Позичальника за кредитним Договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України. Таким чином, використання Банком долара США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесення в кредитний Договір пункт, що значно погіршує становище Позичальника, як споживача порівняно з Банком в разі настання певних подій, що дає право для Позичальника відповідно до статті 18 Закону України „Про захист прав споживачів ”, суб’єкт підприємницької діяльності, що надає послуги, не повинен включати у Договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови Договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс Договірних прав та обов’язків на шкоду споживача. Таким чином, кредитний договір має бути в цілому на вимогу споживача визнаним недійсним.

Згідно із статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до приписів частиною 2 статті 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню. Недійсністю основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Отже, договір іпотеки також повинен бути визнаний недійсним.

Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, відповідно до ст. 88 ЦК України, враховуючи результат вирішення цієї справи судові витрати підлягають стягненню з відповідача .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 203, 215, 236, 524, 527, 548 ЦК України, ст. 18 Закону України “Про захист прав споживачів ”, ст. 35 Закону України „Про Національний Банк України”, Закону України „Про банки і банківську діяльність ”, Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю ”, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними – задовольнити.

Визнати недійсним кредитний Договір № 11092690000 від 14.12.2006 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк”.

Визнати недійсним Договір іпотеки 11092690000/1 від 14.12.2006 року, укладений між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інноваційним Банком „УкрСиббанк”, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Руденко В.А., реєстровий №180.

Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги від 26.08.2008 р., укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3.

Визнати недійсним Договір про відступлення прав іпотекодержателя за Договором іпотеки 11092690000/1 укладений між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк” від 14.12.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Руденко В.А., реєстровий №180., укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк” та ОСОБА_3 26.08.2008 р., посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Колодій Л.М. зареєстрований в реєстрі за №3744.

Виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано у іпотеку за Договором іпотеки №11092690000/1, що був посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Руденко В.А.., реєстровий №180, укладеним між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк” та Договором про відступлення прав іпотекодержателя за Договором іпотеки №11092690000/1 укладений між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк”, що був посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Руденко В.А., реєстровий №180 укладений 26.08.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк” та ОСОБА_3 посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Колодій Л.М. зареєстрований в реєстрі за №3744., а саме квартира, яка знаходиться в АДРЕСА_1., яка належить ОСОБА_2.

Стягнути з Акціонерного комерційного інноваційного банка «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 34, 00 гривень.

Стягнути з Акціонерного комерційного інноваційного банка «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 на користь позивачів витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 37, 00 гривень.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого цим Кодексом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: Є.А. Башмаков

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11457783

[IVANOVA]

везде бы так по укрСиббанку.....

[у.zaporozhskiy]

везде бы так по укрСиббанку.....

Если честно слабенькое решение...

Не расписанно для чего именно нужна индивидуалка по кредитному договору и нужна ли вообще.

По потребителям стандартно, но как-то скупо все.

[IVANOVA]

Если честно слабенькое решение...

Не расписанно для чего именно нужна индивидуалка по кредитному договору и нужна ли вообще.

По потребителям стандартно, но как-то скупо все.

все равно приятно...

[doroshal]

А АПЕЛЯЦІЮ ПРОЙШЛО?