Решение Ирпеского райсуда об отказе коллекторской компании ТОВ «АУЗ Факторинг» во взыскании

[ANTIRAID]

Справа № 2-2288/2010 рік.

РІШЕННЯ

Іменем України

23 листопада 2010 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

Головуючого судді Кафтанова В.В.,

при секретар Змаженко Н.Ю., Боголєй О.І., Гаркуши Ю.В.,

з участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду цивільну справу за позовом ТОВ «АУЗ Факторинг» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «АУЗ Факторинг» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості посилаючись на те, що 26.04.2007 року Акціонерне товариство «Індустріально-Експортний банк» та фізична особа ОСОБА_5 уклали кредитний договір № 6152/713652.

Вказує, що згідно п. 1.1. кредитного договору, Банк надає позичальнику кредит у сумі 4 000 дол. США строком на 36 місяців з 26.04.2007 року до 25.04.2010 року включно, а позичальник одержує та повертає кредит і сплачує за його користування проценту та комісійну винагороду в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Відповідно до пункту 4.2.2. позичальник зобов’язується забезпечити повернення одержаного кредиту, до п. 4.2.3. щомісячно, у строки зазначені у п. 3.3. вказаного договору, сплатити кредитору нараховані проценти та комісію.

Позивач вказує, що 26.09.2009 року між ТОВ «АУЗ Факторинг» та «Індустріально-Експортний Банк» було укладено договір факторингу № 03/09. Згідно даного договору Товариство набуває право вимоги до боржника Банку. ТОВ «Агенція по управлінню заборгованістю» за дорученням Товариства приймає на себе зобов’язання від свого імені або від імені Товариства здійснювати дії по стягненню заборгованості з фізичних осіб – позичальників банку. Банк свої зобов’язання за кредитним договором виконав, надавши позичальнику кредит в сумі 4 000 дол. США, еквівалент в гривнях 20 200 грн. 00 коп., строком на 36 місяців. В порушення умов договору, передбачених в п. 4.2.2., п. 4.2.3., позичальник свої зобов’язання не виконує, прострочив сплату тіла кредиту, в результаті чого має прострочену заборгованість по кредиту в сумі 7 993,19 грн.

Відповідно до п. 5.1. кредитного договору, у випадках прострочення строку сплати комісійної винагороди та/або погашення кредиту з порушеннями, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки від суми простроченої заборгованості за кредитним договором за кожен день прострочення платежу, а у разі використання кредиту з порушеннями, позичальник сплачує банку штраф в розмірі 25 % від суми використаного з порушенням кредиту. Станом на 07.07.2010 р. розмір пені становив 3231,06 грн. Станом на 08.06.2010 р. загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить – 19 186,55 грн., що включає в себе: 6 253,31 грн. – поточна заборгованість по кредиту; 7 993,19 грн. – прострочена заборгованість по кредиту; 134,91 грн. – поточна процентна винагорода; 1 193,49 грн. – прострочена процентна винагорода; 380,59 грн. – поточна комісійна винагорода; 3 231,06 грн. – пеня за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди.

Відповідно до п. 6.2., 6.2.3., 6.3. кредитного договору № 6152/713652 від 26.04.2007 р. при невиконанні позичальником умов договору, Банк в праві ставити питання про дострокове стягнення кредиту в повній сумі та пені.

Позивач також вказує, що при невиконанні відповідачем зобов’язання стосовно повернення кредиту, кредитодавець вправі вимагати у позичальника суми боргу в порядку позовного провадження, оскільки між сторонами існує цивільно-правовий спір. Згідно договору факторингу № 03/09 від 26.09.2009 р., ТОВ «АУЗ Факторинг» набула право вимоги до боржника банку. Співробітники Агентства намагалися в досудовому порядку врегулювати питання щодо повернення грошових коштів відповідачем перед позивачем. Були спроби встановити контакт з відповідачем в телефонному режимі, але це не дало результатів. Просить стягнути з ОСОБА_5 на користь ТОВ “АУЗ Факторинг” заборгованість за кредитом у розмірі 23 653,61 грн., що включає в себе: 6 253,31 грн. – поточна заборгованість по кредиту; 7 993,19 грн. – прострочена заборгованість по кредиту; 134,91 грн. – поточна процентна винагорода; 1 193,49 грн. – прострочена процентна винагорода; 380,59 грн. – поточна комісійна винагорода; 3 231,06 грн. – пеня за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди; 1 304,69 грн. – сума боргу з урахуванням інфляції; 403,71 грн. – сума боргу 3 % річних; 2 758,66 грн. – сума боргу з урахуванням пені. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов’язанні з поданням даної заяви до суду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити, підтвердив викладені обставини в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, заперечували проти задоволення позовних вимог, просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_7 подав до суду заперечення посилаючись на те що, 26.04.2007 року між ним та АТ «Індустріально-Експортний банк» було укладено кредитний договір № 6152/713652. Позовні вимоги не визнав в повному обсязі, вважає їх безпідставними оскільки, позовна заява подана особою, яка не має повноважень на введення справи. Відповідно до ст. 40 ЦПК України представником у суді можу бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу.

Відповідач вказує, що довіреність від 26.09.2009 року, на яке посилається ТОВ «Агенція по управлінню заборгованістю» видана ТОВ «АУЗ Факторинг» Товариству з обмеженою відповідальністю «Агенції по управлінню заборгованості» - тобто юридичній особі. В ст. 40 ЦПК України не зазначено, що представником у суді може бути юридична особа. І в самій позовній заяві зазначено, що представником позивача є Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція по управлінню заборгованості». Вважає, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України і відповідно до ч. 3 ст. 121 ЦПК України повинна була бути повернута судом.

Вказує, що в позові зазначено, що між ТОВ «АУЗ Факторинг» та «Індустріально-Експортний банк» 26.09.2009 року було укладено Договір факторингу № 03/09. Згідно даного договору ТОВ «АУЗ Факторинг» набуває право вимоги до боржника банку, а ТОВ «Агенція по управлінню заборгованістю» за дорученням приймає на себе зобов’язання від свого імені або від імені Товариства здійснювати дії по стягненню заборгованості з фізичних осіб – позичальників банку. В довіреності, на яку посилається ТОВ «Агенція по управлінню заборгованості» не зазначено, що ця колекторська компанія має право вчиняти такі дії. Відповідно до п. 11 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг – віднесено до фінансових послуг, які можуть здійснюватись при наявності відповідної ліцензії. Вважає, що це твердження Агенції не підтверджено відповідними належними доказами. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину. Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ч. 2 ст. 1083 ЦК України, якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень глави 73 ЦК України. Згідно з ч. 6 ст. 23 Закону України «Про інформацію», інформація про особу охороняється законом. Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Право на збирання та зберігання інформації про нього ТОВ «Агенції по управлінню заборгованості» ніхто не надавав. За порушення законодавства про інформацію особи, винні у вчиненні таких порушень, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Стаття 182 КК України передбачає відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. Відповідач має намір звернутись з відповідною заявою до правоохоронних органів на предмет встановлення вчинення незаконного збирання, зберігання та поширення конфіденційної інформації про нього. В договорі факторингу № 03/09 від 26.09.2009 року не передбачена умова про відступлення факторові своє право вимоги саме до нього. Вважає, що договору факторингу про відступлення факторові своє право грошової вимоги до нього не існує.

Також вказує, що кредитний договір № 6152/713652 між ним та АТ «Індустріально-Експортний банк» було укладено 26.04.2007 року. Договір факторингу між банком та ТОВ «АУЗ Факторинг» укладено 26 вересня 2009 року, тобто після укладення кредитного договору. Майбутня вимога фактору не могла бути передана, оскільки згідно ч.2 ст. 1079 ЦК України майбутня вимога вважається переданою до фактора з дня виникнення права вимоги Банку, яким є день укладення договору, в даному випадку 26.04.2007 року. На той час договору факторингу не існувало, отже право грошової вимоги не передано. Також, кредит банком був наданий йому до 25.04.2010 року, тому не може бути прострочена заборгованість по кредиту в сумі 7 993 грн. і поточна заборгованість – 6 253,31 грн., поточна процентна винагорода – 134,91 грн., прострочена процентна винагорода – 1193,49 грн., поточна комісійна винагорода – 380,59 грн. Взагалі не зазначено яким саме пунктом кредитного договору передбачена так звана «поточна заборгованість». Щодо нарахованої пені в сумі 3 231,06 грн., ця цифра є завідомо неправдивою, оскільки в розрахунку вказана сума боргу 19 186,55 грн. від якої нарахована пеня, що вказана в позовній заяві як загальна сума боргу до стягнення, в яку вже включено суму 3 231,06 грн., яку позивач вимагає стягнути з нього як пеню. Також немає доказів того, що заборгованість по кредиту у нього виникла з 26.09.2009 року. Щодо розрахунку суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України, то кредитним договором взагалі такі зобов’язання не передбачаються, а тому взагалі не обґрунтовані. До того ж, платежі по кредиту він мав право здійснювати до 26.04.2010 року, а ці суми зараховано, починаючи від 26.09.2009 року, і знову ж таки від суми заборгованості 19 186,55 грн., з якої на цю дату не могло бути, а також нараховані індекс інфляції та 3% річних на пеню. Позивачем не пред’явлено доказів його заборгованості перед банком. Вважає, що позовні вимого є необґрунтованими і не підлягають до задоволення. Просив відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог в повному обсязі..

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представників, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 26.04.2007 р. між Акціонерним товариством «Індустріально-Експортний банк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 6152/713652, відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 4 000,00 доларів США 00 центів строком на 36 місяців – з 26.04.2007 року до 25.04.2010 року зі сплатою 11 % річних за користування кредитом.

Крім того, судом встановлено, що 26.09.2009 року між ТОВ «АУЗ Факторинг» та «Індустріально-Експортний Банк» було укладено договір факторингу № 03/09. ТОВ «Агенція по управлінню заборгованістю» за дорученням Товариства приймає на себе зобов’язання від свого імені або від імені Товариства здійснювати дії по стягненню заборгованості з фізичних осіб – позичальників банку. ТОВ «Агенція по управлінню заборгованістю» за дорученням Товариства приймає на себе зобов’язання від свого імені або від імені Товариства здійснювати дії по стягненню заборгованості з фізичних осіб – позичальників банку.

Також в судовому засіданні встановлено, що позивач виконав свої зобов’язання у повному обсязі, а саме: в порядку передбаченому Кредитним договором надав відповідачу кредитні кошти в сумі 4 000,00 доларів США 00 центів строком на 36 місяців.

Згідно п. 4.2.2. позичальник зобов’язується забезпечити повернення одержаного кредиту, до п. 4.2.3. щомісячно, у строки зазначені у п. 3.3. вказаного договору, сплатити кредитору нараховані проценти та комісію.

У порушення умов договору відповідач свої зобов’язання не виконав, в результаті чого має прострочену заборгованість по кредиту в сумі 7 993,19 грн. та поточну заборгованість по кредиту в сумі 6 253,31 грн.

Відповідно до п. 5.1. кредитного договору, у випадках прострочення строку сплати комісійної винагороди та/або погашення кредиту з порушеннями, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки від суми простроченої заборгованості за кредитним договором за кожен день прострочення платежу, а у разі використання кредиту з порушеннями, позичальник сплачує банку штраф в розмірі 25 % від суми використаного з порушенням кредиту.

Також судом встановлено, що станом на 08.06.2010 року заборгованість за кредитом складає 19 186,55 грн., а саме: 6 253,31 грн. – поточна заборгованість по кредиту; 7 993,19 грн. – прострочена заборгованість по кредиту; 134,91 грн. – поточна процентна винагорода; 1 193,49 грн. – прострочена процентна винагорода; 380,59 грн. – поточна комісійна винагорода; 3 231,06 грн. – пеня за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди.

Наведені обставини підтверджуються поясненнями представника позивача, відповідачем, представниками відповідача, копією кредитного договору № 6152/713652 від 26.04.2007 р., розрахунком суми заборгованості та пені, копією договору факторингу № 03/09 від 26ю09.2009р., іншими матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов’язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

У відповідності до ч. 2 ст. 1082 ЦК України боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов’язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов’язку перед ним.

Однак, позивач в порушення даної статті ЦК України не повідомив письмово відповідача про відступлення права грошової вимоги факторові, що підтверджується поданою позовною заявою, де позивач вказує, що він намагався врегулювати питання про повернення грошових коштів в телефонному режимі (а.с.3). Також, позивач не надав доказів того, що АТ «Індустріально-Експортний банк» передав йому право вимоги стягнення заборгованості по кредиту відносно відповідача ОСОБА_5, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1077, 1082 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-223 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в :

Відмовити в задоволенні позову.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Кафтанов

http://reyestr.court.gov.ua/Review/12561547

[у.zaporozhskiy]

Однак, позивач в порушення даної статті ЦК України не повідомив письмово відповідача про відступлення права грошової вимоги факторові, що підтверджується поданою позовною заявою, де позивач вказує, що він намагався врегулювати питання про повернення грошових коштів в телефонному режимі (а.с.3). Також, позивач не надав доказів того, що АТ «Індустріально-Експортний банк» передав йому право вимоги стягнення заборгованості по кредиту відносно відповідача ОСОБА_5, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Я так понимаю данный решением открывается путь в борьбе против Факторинга

я Так понимаю, что в данном случае банк передал несколько кредитных договоров ТОВ «АУЗ Факторинг», но не указал в таком договоре Факторинга, требования с кого именно он передал.