Что есть существенными условиями договора кредита?

[Arc4i]

Что есть существенными условиями договора кредита?

В "узагальненни" сказано что-то типа того - " существенными есть условия договора, которые стороны в нём их такими установили ".

Предлагаю здесь высказываться по этому вопросу.

[alexburko]

Что есть существенными условиями договора кредита?

В "узагальненни" сказано что-то типа того - " существенными есть условия договора, которые стороны в нём их такими установили ".

Предлагаю здесь высказываться по этому вопросу.

Существенные условия - цена договора, цель, срок, сумма, порядок расчетов.

[morzovik.o]

Что есть существенными условиями договора кредита?

В "узагальненни" сказано что-то типа того - " существенными есть условия договора, которые стороны в нём их такими установили ".

Предлагаю здесь высказываться по этому вопросу.

Существенных условий договора 3 - это предмет, цена, и срок. Так по закону.

[stairtov]

Существенные условия - цена договора, цель, срок, сумма, порядок расчетов.

Существенные условия -

цена договора,-----------524 но учтите ещо и это тело

N 200/7-10/3269, 06.08.2009, Лист, Державна інспекція з контролю за цінами

Щодо встановлення ціни договору в еквіваленті іноземної валюти

(діє)

ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ З КОНТРОЛЮ ЗА ЦІНАМИ

Л И С Т

06.08.2009 N 200/7-10/3269

Державна інспекція з контролю за цінами розглянула звернення щодо встановлення ціни договору в еквіваленті іноземної валюти і повідомляє.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.98 р. N 1998 встановлено, що формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці.

Таким чином, встановлення суб'єктом господарювання ціни договору в еквіваленті іноземної валюти суперечить вимогам чинного законодавства України.

Заступник начальника І.Прилипко

zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.35720.0

цель, получение законного средства платежа для приобретения ,покупки:

срок, ну здесь особых проблем с договором нет за исключением поручительства

сумма, ну это дебри,если валют кредит ращитать не реально!!!

порядок расчетов. ну здесь воще вплоть до того что вам вообщ кредит не давали ,

вы просто за гривну откудато упавшую купили инвалюту

ребята если не знаете что делать не думайте а просто делайте читайте стихи ! смейтесь! стучите ногами !

результат будет даже более чем тот когда будете думать о том чего не знаете!

[morzovik.o]

Существенные условия -

цена договора,-----------524 но учтите ещо и это тело

N 200/7-10/3269, 06.08.2009, Лист, Державна інспекція з контролю за цінами

Щодо встановлення ціни договору в еквіваленті іноземної валюти

(діє)

ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ З КОНТРОЛЮ ЗА ЦІНАМИ

Л И С Т

06.08.2009 N 200/7-10/3269

Державна інспекція з контролю за цінами розглянула звернення щодо встановлення ціни договору в еквіваленті іноземної валюти і повідомляє.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.98 р. N 1998 встановлено, що формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці.

Таким чином, встановлення суб'єктом господарювання ціни договору в еквіваленті іноземної валюти суперечить вимогам чинного законодавства України.

Заступник начальника І.Прилипко

zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.35720.0

цель, получение законного средства платежа для приобретения ,покупки:

срок, ну здесь особых проблем с договором нет за исключением поручительства

сумма, ну это дебри,если валют кредит ращитать не реально!!!

порядок расчетов. ну здесь воще вплоть до того что вам вообщ кредит не давали ,

вы просто за гривну откудато упавшую купили инвалюту

ребята если не знаете что делать не думайте а просто делайте читайте стихи ! смейтесь! стучите ногами !

результат будет даже более чем тот когда будете думать о том чего не знаете!

Вы говорите : не думайте. А как не думать, если дамоклов меч над головой висит. Разумеется, сдаваться не собираюсь. Обратилась за помощью к Ярославу Воронижскому. Он составил иски. Но читая на форуме, как суды футболят заемщиков, каждый пытается найти хоть какую-то зацепку. Юристам, безусловно, все виднее, понятней, но у них столько подобных исков, что может и упустить какую-то вроде мелочь. Вот и ищет каждый какую-то соломинку для спасения.

[Arc4i]

Алё, что за флуд ?

Давайте по теме.

Какие статьи ГК, ЦК, законов говорят о СУЩЕСТВЕННЫХ условиях договора кредита?

[CrassuS]

есть четко законодательно определенные существенные условия, ст. 345 ХК Украины... =) и кризиса там не перечислен...

[alexburko]

есть четко законодательно определенные существенные условия, ст. 345 ХК Украины... =) и кризиса там не перечислен...

Кризис зато предусмотрен в ст. 652 ЦКУ, як "обставини, що істотно змінилися"...

[stairtov]

Кризис зато предусмотрен в ст. 652 ЦКУ, як "обставини, що істотно змінилися"...

а теперь соедините это в цепочку с конституцией и ответственностью судьи нарушение оной

тогда он прочитает и поймет що це істотьні обставини яки зміниліся.

[alexburko]

а теперь соедините это в цепочку с конституцией и ответственностью судьи нарушение оной

тогда он прочитает и поймет що це істотьні обставини яки зміниліся.

А дайте цепочку, просто, в прикладном виде: ст.КУ+ ссылка на присягу+652ЦКУ. Для исков.

[Arc4i]

ИЗ УЗАГАЛЬНЕНЬ

При вирішенні справ про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги законодавства, що стосуються їх чинності. Вони встановлені як ЦК України (ст. ст. 1048-1052, 1054), так і Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Зокрема, це:

- досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору:

мета,

сума,

строк кредиту;

умови і порядок його видачі та погашення;

види (способи) забезпечення зобов’язань позичальника;

відсоткові ставки;

порядок плати за кредит;

порядок зміни та припинення дії договору;

відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

! Вот их оказывается сколько

- кредитний договір має укладатись обов’язково у письмовій формі, причому недодержання письмової форми тягне його нікчемність та не створює ніяких правових наслідків, окрім тих, що пов’язані з його нікчемністю;

- сторони кредитного договору повинні мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення сторін має бути вільним і відповідати їхній внутрішній волі.

Однією з істотних умов кредитного договору, яка має бути чітко виписана в договорі, та на яку суд повинен звертати увагу, є сплата процентів на грошову суму, отриману в кредит. Проценти, сплачувані позичальником за користування кредитом за своїм характером є встановленою договором платою за користування грошовими коштами, а не неустойкою, яка є не тільки способом забезпечення виконання зобов’язань, а також і однією з форм цивільно-правової відповідальності.

Непоодинокими є випадки звернення із вимогами про визнання недійсним кредитного договору із посиланням на невідповідність його умов загальним засадам цивільного законодавства, зокрема справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3 ЦК України), а також ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо справедливості умов договору через застосування для визначення боргу, відсотків за користування кредитом грошового еквівалента гривні до долара США, а відтак покладання, на думку позивачів, усіх ризиків знецінення національної валюти на позичальника.

Уявляється, що у такому випадку суду слід входити з того, що за відсутності заборони використання іноземної валюти як засобу платежу за умов дотримання вимог валютного законодавства, що буде детально проаналізовано в 4 розділі узагальнення, це не може бути підставою для визнання його недійсним і, укладаючи такий договір, сторона з’ясовує, на яких умовах він укладається, а відтак з власної ініціативи на момент отримання коштів визначає для себе правила подальшої поведінки, які в подальшому не мають безпідставно змінюватися на вимогу однієї зі сторін.

При розгляді спорів щодо зміни або розірвання кредитного договору у зв’язку із істотною зміною обставин, що передбачено ст. 652 ЦКУ, то суд має мати на увазі, що позичальнику необхідно довести наступне:

1. При зміні договору посилання на істотну зміну обставин можливе лише у тому разі, коли сторони при укладенні договору визначили такі обставини як істотні;

2. Обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору, у чому саме вони змінились і чому зміна обставин є істотною. Вимагаючи розірвання договору на цій підставі, позивач, з урахуванням положень процесуального законодавства щодо обов’язку доказування, повинен довести, зокрема впевненість сторін у момент укладення договору в тому, що така зміна обставин не настане;

3. Одночасно наявність чотирьох умов, перелічених у ч. 2 ст. 652 ЦК, у розрізі конкретної ситуації, акцентуючи, яким чином виконання договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4. Враховуючи те, що за істотної зміни обставин зміна договору за рішенням суду допускається у виняткових випадках (ч. 4 ст. 652 ЦК), необхідно також довести наявність однієї з двох наступних умов: 1) розірвання договору повинно суперечити суспільним інтересам або 2) може потягнути для сторін (чи однієї з них) шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

У будь-якому випадку суд має мати на увазі, що поняття «істотна зміна обставин» є оціночною категорією, законодавець у п. 2 ч. 1 ст. 651 ЦК України дає визначення цього поняття, вказуючи на те, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Статтею 651 ЦК передбачені підстави для зміни або розірвання договору. У судовому порядку ці питання вирішуються, якщо сторонами договору не досягнуто згоди і одна із заінтересованих сторін звернулася з вимогою до суду з двох підстав: істотне порушення договору другою стороною; інші випадки, встановлені договором або законом (ч. 2 ст. 651 ЦК України). Натомість, ч. 3 ст. 651 ЦК зазначає, що і без звернення до суду договір вважається розірваним або зміненим у силу самого факту односторонньої відмови від договору у повному обсязі чи частково (якщо таке право передбачене договором або законом).

Виходячи з характеру правовідносин сторін, які регулюються параграфом 2 глави 71 ЦК України (Кредит), змісту норм ст. ст. 598-599 та ст. 653 ЦК України, cудам слід звертати увагу на те, що законодавець розрізняє поняття «розірвання договору», з одного боку, і «припинення зобов’язання/договору». Зазначені поняття не є тотожними через відмінні підстави їх виникнення та юридичні наслідки, які породжені цими правовими явищами. Розірвання договору слід розглядати як один з видів припинення договору.

Таким чином, в силу зазначених правових норм, за загальним правилом, розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не скасовує сам факт укладення і дії договору включно до моменту його розірвання, а також зберігає в дії окремі його умови щодо зобов’язань сторін, спеціально передбачені для застосування на випадок порушення зобов’язань і після розірвання договору, виходячи з характеру цього договору, за яким кредитор повністю виконав умови договору до його розірвання.

! Перед обращением в суд о разрыве или изменении договора необходимо провести досудебную переписку с банком

Є непоодинокі випадки ухвалення судами рішень без з’ясування обставин щодо невиконання чи неналежного виконання боржником зобов’язань за кредитним договором. У таких справах самі позовні заяви не містять таких даних, а лише констатують факт наявності розміру всієї суми непогашеного кредиту (наприклад, справи №№ 2-337, 2-102, 2-340 Устинівського районного суду Кіровоградської області, №№ 2-3092, 2-1507, 2-710 Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області та інші).

Слід звертати особливу увагу на наявність у позовній заяві обставин, передбачених пп. 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК, а саме виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

При стягненні сум за кредитним договором суду слід керуватись положенням ч. 1 ст. 1050 ЦК України та виходити з того, що стягнення сум (процентів) за ст. 1048 ЦК України є платою (винагородою) за користування грошовими коштами, а стягнення сум згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України є заходом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов’язання.

! Суд должен выяснить обстоятельства неуплаты заёмщиком кредита и заемщик имеет право заявить об уменьшении штрафов в суде

У справах, що розглядалися судами, предметом неустойки були лише грошові кошти, розмір яких встановлювався договором. Як правило, суди вірно визначали цей розмір. При цьому враховували положення ч. 3 ст. 551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки, якщо він значно перевищував розмір збитків, а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Проте суди не завжди застосовували зазначене вище положення закону та стягували неустойку в сумі, що в кілька разів перевищувала розмір заборгованості.

Зокрема, рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 3 лютого 2009 року у справі № 2-502-09 достроково розірвано договір кредиту, який укладений між кредитною спілкою «Альянс Україна» і Власовчуком С.П., та стягнуто з останнього на користь кредитної спілки: неповернутий кредит у сумі 5 610 грн. 79 коп., проценти за користування кредитом у розмірі 11 417 грн. 94 коп. і неустойку в сумі 32 429 грн. 46 коп.

Хоча зазначене положення закону є правом, а не обов’язком суду, однак, якщо наявні такі обставини, то вони мають ураховуватися судом у разі, якщо на це посилається боржник і просить зменшити розмір неустойки. При цьому на виконання вимог ст. 215 ЦПК України суд повинен в обов’язковому порядку мотивувати свій висновок.

Істотними обставинами в розумінні ст. 551 ЦК України можна вважати ступінь виконання зобов’язання боржником, наприклад, дострокове погашення кредиту та відсотків, доведений матеріалами справи тяжкий майновий стан боржника, інші інтереси сторін (а не лише боржника), які заслуговують на увагу.

[Arc4i]

ГКУ

Стаття 180. Істотні умови господарського договору

1. Зміст господарського договору становлять умови договору,

визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну

або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами,

так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору

відповідно до законодавства.

2. Господарський договір вважається укладеним, якщо між

сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди

щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за

законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови,

щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

3. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані

у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

4. Умови про предмет у господарському договорі повинні

визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість

продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги

щодо якості предмета договору визначаються відповідно до

обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у

статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному

порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів

кінцевих споживачів товарів і послуг.

5. Ціна у господарському договорі визначається в порядку,

встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету

Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може

бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію

(роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені

строки порівняно з нормативними.

6. У разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни

такою, що порушує вимоги антимонопольно-конкурентного

законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін

зміни умови договору щодо ціни.

7. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого

існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі

цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення

ними господарського договору, не поширюються умови укладеного

договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку

дії господарського договору не звільняє сторони від

відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії

договору.

Стаття 188. Порядок зміни та розірвання господарських

договорів

1. Зміна та розірвання господарських договорів в

односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено

законом або договором.

2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або

розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій

стороні за договором.

3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи

розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання

пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни

(розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у

встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу,

заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

5. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано,

договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності

даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не

встановлено за рішенням суду.

Стаття 345. Кредитні операції банків

1. Кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого

імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів

юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються

банківські операції, визначені як такі законом про банки і

банківську діяльність ( 2121-14 ).

2. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного

договору, що укладається між кредитором і позичальником у

письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і

строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види

забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок

плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо

видачі та погашення кредиту.

[alexburko]

Опередили с Узагальненнями...

По теме, типичные невалютные, среди них есть существенные и для "утяжеления" иска:

1. Постанова НБУ №168 - все пункты, плюс вариации на тему. Если не дали альтернативного расчета, по другой схеме - можно пытаться доказать обман, так как не дали выбрать, а "данная схема - хуже", туда же - отсутствие методики начисления процентов и т.п.;

2. Реальная ставка по кредиту, обязательно все пересчитывать, найти скрытые комиссии, в подавляющем большинстве договоров они есть;

3. Навязывание страховой и оценочных компаний - нарушение Конституции в части ограничения конкуренции страховщиков и оценщиков + свобода договора;

4. Порядок зачисления средств при просрочке платежей - часто нарушается право свободного распоряжения частной собственностью - деньгами, которые наши и мы ими гасим кредит. Порядок установлен законом, фантазии банка - в сад;

5. Комиссии кредита и обслуживание кредита - запрещено, за это мы платим проценты, как вознаграждение;

6. Тип процентной ставки. Есть фиксированная, есть плавающая. Если при фиксированной тулят право банка изменять ставку - в сад, конфликтующие пункты;

7. Штрафы за невыполнение обязательств по другим договорам - в сад, ограничивается право свободы договора.

[Arc4i]

Итак

Усі істотні умови договору кредиту:

1. мета,

2. сума,

3. строк кредиту;

4. умови і порядок його видачі та погашення;

5. види (способи) забезпечення зобов’язань позичальника;

6. відсоткові ставки;

7. порядок плати за кредит;

8. порядок зміни та припинення дії договору;

9. відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

1. цель - если она существенна, то её обязаны проверять банки и выполнять заёмщики.

Я, например, брал в том числе кредит для пополнения оборотных средств, и писал в этом в анкете-заявке, но в договор впихнули споживчи цили.

В договоре с Авалем у меня 2 цели: споживчи цили и сплата комиссии за выдачу кредита)))

? если потребовать в суде от банка предъявить акт проверки целевого использования - будет ли это существенно?

2. сумма - она же как я понимаю и есть цена договора или цена есть тело+%?

ГКУ 180.5. Ціна у господарському договорі визначається в порядку,

встановленому цим Кодексом, ...

Стаття 189. Ціна у господарських зобов'язаннях

1. Ціна (тариф) у цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання.

2. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Стаття 198. Виконання грошових зобов'язань

1. Платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом.

2. Грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

3. Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Если одна из сторон договора физлицо (не предприниматель - не субъкт хозяйствования), то смотри другое законодательство....хотя вот:

?Интересно почему банки брали с нас документы подтверждения дохода как от предпринимателей, а договора заключали как с физлицом, а не с ФОП?

Стаття 229. Відшкодування збитків у разі порушення грошових

зобов'язань

1. Учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані евиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

2. Обчислення розміру збитків здійснюється у валюті, в якій провадилися або повинні бути проведені розрахунки між сторонами, якщо інше не встановлено законом.

3. У разі висунення вимог щодо відшкодування збитків в іноземній валюті кредитором повинен бути зазначений грошовий еквівалент суми збитків у гривнях за офіційним курсом Національного банку України на день висунення вимог.

Вимога про дострокове повернення кредиту повинна мистыты гривневий еквивалент!

Можно использовать для контраргумента при ее получении и ссылаться на ее незаконность и в суде требовать, что бы такую вымогу не считали законной и не принимали как доказ.

........

іншими законами, актами Кабінету

3. строк кредиту; тут всё яно (срок - дней, месяцев, лет)

4. умови і порядок його видачі та погашення;

- валюта выдачи/погашения

- нал или безнал

- обеспечение(залоги)

- погашение по графику

5. види (способи) забезпечення зобов’язань позичальника;

6. відсоткові ставки;

-обычно годовая в %

-или ставка + ФИДР

7. порядок плати за кредит;

8. порядок зміни та припинення дії договору;

9. відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

обычно прописана только ответственность заемщика

[morzovik.o]

Итак

Усі істотні умови договору кредиту:

1. мета,

2. сума,

3. строк кредиту;

4. умови і порядок його видачі та погашення;

5. види (способи) забезпечення зобов’язань позичальника;

6. відсоткові ставки;

7. порядок плати за кредит;

8. порядок зміни та припинення дії договору;

9. відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

1. цель - если она существенна, то её обязаны проверять банки и выполнять заёмщики.

Я, например, брал в том числе кредит для пополнения оборотных средств, и писал в этом в анкете-заявке, но в договор впихнули споживчи цили.

В договоре с Авалем у меня 2 цели: споживчи цили и сплата комиссии за выдачу кредита)))

? если потребовать в суде от банка предъявить акт проверки целевого использования - будет ли это существенно?

2. сумма - она же как я понимаю и есть цена договора или цена есть тело+%?

ГКУ 180.5. Ціна у господарському договорі визначається в порядку,

встановленому цим Кодексом, ...

Стаття 189. Ціна у господарських зобов'язаннях

1. Ціна (тариф) у цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання.

2. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Стаття 198. Виконання грошових зобов'язань

1. Платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом.

2. Грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

3. Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Если одна из сторон договора физлицо (не предприниматель - не субъкт хозяйствования), то смотри другое законодательство....хотя вот:

?Интересно почему банки брали с нас документы подтверждения дохода как от предпринимателей, а договора заключали как с физлицом, а не с ФОП?

Стаття 229. Відшкодування збитків у разі порушення грошових

зобов'язань

1. Учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані евиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

2. Обчислення розміру збитків здійснюється у валюті, в якій провадилися або повинні бути проведені розрахунки між сторонами, якщо інше не встановлено законом.

3. У разі висунення вимог щодо відшкодування збитків в іноземній валюті кредитором повинен бути зазначений грошовий еквівалент суми збитків у гривнях за офіційним курсом Національного банку України на день висунення вимог.

Вимога про дострокове повернення кредиту повинна мистыты гривневий еквивалент!

Можно использовать для контраргумента при ее получении и ссылаться на ее незаконность и в суде требовать, что бы такую вымогу не считали законной и не принимали как доказ.

........

іншими законами, актами Кабінету

3. строк кредиту; тут всё яно (срок - дней, месяцев, лет)

4. умови і порядок його видачі та погашення;

- валюта выдачи/погашения

- нал или безнал

- обеспечение(залоги)

- погашение по графику

5. види (способи) забезпечення зобов’язань позичальника;

6. відсоткові ставки;

-обычно годовая в %

-или ставка + ФИДР

7. порядок плати за кредит;

8. порядок зміни та припинення дії договору;

9. відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

обычно прописана только ответственность заемщика

Я так понимаю, что если договор с физ.лицом на споживчі цілі, то он не относится к господарським відносинам.

[morzovik.o]

Что есть существенными условиями договора кредита?

В "узагальненни" сказано что-то типа того - " существенными есть условия договора, которые стороны в нём их такими установили ".

Предлагаю здесь высказываться по этому вопросу.

Вот здесь посмотрите

http://www.refine.org.ua/pageid-3691-1.html

[Arc4i]

Вот здесь посмотрите

http://www.refine.org.ua/pageid-3691-1.html

Если вы в договоре как физлицо, то к вам ХК не применяется, но банк ведь Юрлицо и он обязан выполнять нормы ХК.

[perevidin]

Существенных условий договора 3 - это предмет, цена, и срок. Так по закону.

Отже, необхідно визначити, за яких умов договір вважається укладеним та відповідно неукладеним. Так, згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

В даній нормі законодавцем виділено три ознаки, кожної з яких достатньо для кваліфікації умови договору як істотної:

1. умова, визнана істотною за законом. Перелік істотних умов, узгодження яких необхідне при укладенні господарських договорів певного виду, міститься в окремих статтях ГК, що регулюють такий вид господарських відносин (зокрема в нашому випадку ч.2 ст.345 Господарського кодексу України), та в окремих законодавчих актах. За відсутності в ГК або спеціальному законодавчому акті норми, яка визначала б істотні умови певного договору, застосовуються відповідні по¬ложення ЦК;

2.умова, необхідна для договорів певного виду;

3.умова, щодо якої на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Такі істотні умови залежать від виду договору та намірів його сторін і визначають додаткові способи за¬безпечення виконання зобов'язання (неустойка, застава, порука, гарантія, завдаток, притримання) та особливості виконання зобов'язання (умови оплати, порядок відвантаження товару тощо).

Тотожні твердження викладені і в ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторонами в належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Більше того, ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено: У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Змістом договору охоплюються не тільки ті умови (права та обов'язки сторін у зобов'язальних правовідносинах), що визначені угодою між сторонами, а й ті, які імперативно визначені законодавством для окремих видів договорів.

Істотні, або необхідні умови для кредитного договору визначені в ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відсутність згоди між сторонами з умов, що належать до істотних (незалежно від причин), і є головною правовою підставою для визнання договору неукладеним. На практиці здебільшого йдеться про такі ситуації:

1) з наявних документів неможливо зрозуміти, про що саме домовились сторони; 2) досягнуті домовленості неможливо виконати саме через невизначеність умов і вимог до виконавця.

В п. 17 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12 березня 1999 р. № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" є роз’яснення щодо неукладеного договору.

Недійсною може бути визнана лише укладена угода, тобто така, щодо якої сторонами в потрібній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов (стаття 153 (ст. 638) Цивільного кодексу). Якщо у процесі вирішення спору буде встановлено, що угоду між сторонами фактично не було укладено, господарському суду на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК слід припинити провадження у справі.

Тобто, якщо сторони не дійшли згоди з будь-якої умови, що визнається істотною, це означає, що договір як юридичний факт не відбувся, а, отже, не виникає жодних правовідносин між його сторонами, оформлення яких можна визнати таким, що не відповідає вимогам закону.

[sofi]

можно ли применять ст.1051 к договорам кредита, по аналогии с1050 из узагальнень луспеника?

у "автозаемщиков" во многих случаях нет первичных документов, которые подтверждали бы получение долларов, а есть доки, о получении гривны. При этом заемщик, должен вернуть то что получил, исходя из предмета договора ст2 зу про бвнки, ст.1054 цк.

ст2 зу про банки

банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну

суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати

право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу,

яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення

заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та

інших зборів з такої суми;

22Параграф 2. Кредит

Стаття 1054. Кредитний договір

1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа

(кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)

позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а

позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

2. До відносин за кредитним договором застосовуються

положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим

параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

параграф 1.

Стаття 1051. Оспорювання договору позики

1. Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

1. Договір позики є реальним правочином і вважається укладеним з моменту передання грошей або речей, що виступають предметом зазначеного договору. Саме підписання сторонами тексту договору без передання грошей або речей не породжує у майбутнього обов'язку позичальника повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей.

З метою захисту майнових інтересів позичальника від недобросовісного позикодавця ст. 1051 ЦК надає позичальникові право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Обставину стосовно передання чи навпаки, непередання грошових коштів або речей, доводить та сторона, яка посилається на таку обставину.

Оспорювання договору позики здійснюється у судовому порядку, на підставі наданих суду будь-яких припустимих доказів, що підтверджують так звану безвалютність позики в цілому чи у певній частині. Для цього можуть використовуватися свідчення свідків, письмові докази, засоби аудіо-, відеозапису тощо.

Якщо позикодавцем виступає юридична особа, то доказом перерахування грошових коштів на користь позичальника є платіжне доручення з відміткою банку про виконання платіжного доручення. При цьому в графі "призначення платежу" повинно бути вказано, що грошові кошти надані саме за договором позики. Невиконання вказаної вимоги може потягнути за собою неприйняття судом вказаного платіжного доручення в якості доказу перерахування грошових коштів, про що свідчить судова практика (див. зокрема постанову Вищого господарського суду України по справі N 10/377-04 від 01.08.2006 року).

При встановленні судом факту неотримання позичальником від позикодавця грошей або речей, визначених родовими ознаками, договір позики вважається неукладеним. Якщо судом встановлено факт отримання позичальником меншої кількості грошей або "родових" речей, ніж вказано у договорі, спірний договір вважається укладеним на фактично одержану позичальником кількість грошей або речей, визначених родовими ознаками.

розмір грошових коштів - это сума?, цена?

почему этот размер устанавливается в долларах, даже если и доллары выданы то размер грошовых кошт. должен быть указан в гривнах, т.к. гривна является эквивалентом меры всех вещей в украине ст99 ку

Существенные условия -

цена договора,-----------524 но учтите ещо и это тело

N 200/7-10/3269, 06.08.2009, Лист, Державна інспекція з контролю за цінами

Щодо встановлення ціни договору в еквіваленті іноземної валюти

(діє)

ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ З КОНТРОЛЮ ЗА ЦІНАМИ

Л И С Т

06.08.2009 N 200/7-10/3269

Державна інспекція з контролю за цінами розглянула звернення щодо встановлення ціни договору в еквіваленті іноземної валюти і повідомляє.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.98 р. N 1998 встановлено, що формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці.

Таким чином, встановлення суб'єктом господарювання ціни договору в еквіваленті іноземної валюти суперечить вимогам чинного законодавства України.

[sofi]

Тобто, якщо сторони не дійшли згоди з будь-якої умови, що визнається істотною, це означає, що договір як юридичний факт не відбувся, а, отже, не виникає жодних правовідносин між його сторонами, оформлення яких можна визнати таким, що не відповідає вимогам закону.

год назад я написала банку письмо, что считаю договор неукладенным, т.к. отсутствуют существенные условия : все по табличке 168 постановы (таблички нет), нет цены договора, т.к. обязательство - валюта, нет % в разрезе суммы и в графике платежей, и ваще вы мне доллары не давали, а дали гривны.

Вместо ответа получила исполнительную надпись., отбили, сейчас вторая надпись отбивается. Но в суд банк не идет, видать не уверен, что сможет доказать укладенность - если я буду в ответ на его иск о взыскании доказывать что договор незаключен, потому и не плачу. Конечно, это мои предположения, по поводу действий банка, но при этом банк мне всячески пытается доказать на словах, что подтверждения факта получения мною от них долларов есть подписание кредитного договора, на что я им отвечаю, что тогда пусть считают таким же свершившимся фактом и возврат , по моим обязательствам, так как они тоже этот договор подписали, вот так у нас весело.

Я в суд не обращаюсь, т.к. у меня официальное письмо к банку, що договор неукладеный , а его пункты никчемны. Т.е. , вроде бы чего мне в суд идти, они должны подавать на меня или согласовать условия, но ни того ни другого, только тычут м.ордер, в котором банк со своего внебалансового счета на свой внебалансовый счет - платнык и одержувач - банк, катает сумму в долларах , эквивалент не соответствует тому что фактически выдали, и утверждает, что это доказ отрымання мной от них долларов, другого доказа, получше, у них нет.

вот так "дийшли згоды"

поэтому, интересует вопрос, какой иск подавать (какие требования) в связи с нарушением обязательств банка?

[vekt]

Читать умеете? Нагородили...

ГКУ 175:3. Зобов'язання майнового характеру, що виникають між суб'єктами господарювання та негосподарюючими суб'єктами - громадянами, не є господарськими і регулюються іншими актами законодавства.

Думайте, когда ГКУ тулите.

----------

Стаття 638. Укладення договору

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що ... є необхідними для договорів даного виду...

Вот тут непонятно, кто определяет, что какое-то условие является необходимым (истотным)

------------

Істотними умовами договору є ... усі ті умови, щодо яких за (!!!) ЗАЯВОЮ (!!!) хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вот тут смотрим в 168 Постанову и определяем, чего именно банки ОБЯЗАНЫ (как в постанове и написано) (!!!) ЗАЯВЛЯТЬ (!!!) о чем "має бути досягнуто згоди". Они это обязаны заявлять.

[sofi]

Возможно следует рассмотреть вопрос по сумме полученных средств и по сумме средств к возрату данных в обязательстве.

Сумма в долларах соответствовала денежной сумме (а деньги - гривны по конституции) на момент выдачи. и обязательство заемщика возвращать доллары в количестве указанном в графике, соответствует сумме по курсу на день оформления или получения кредитных средств, все-таки получения, правильнее.

по кредиту - предоставляются только деньги, в какой валюте они бы не передавались.

Если это не деньги , то это уже другой предмет договора, позыка, позычка или еще что- нибудь.

Настаивать на том что должны вернуть ту сумму денег которую взяли +%, и прочие комиссии,

т.е. - если кредит, то это суммы в гривнах и будем их выплачивать хоть в китайских юанях по курсу, раз у банка и нас есть не забороненне законом (по луспенику) право расчитываться любой валютой. НО по существующему курсу, чтобы суммма вгривнях была той что мы получили.

если считают иначе, что должны мы не грошову сумму, а речи з родовыми ознакамы, валютную ценность - доллары, то это НЕ КРЕДИТ, и применяется ст.1047 - нет процентов; не привлеченными средствами и не по банковской лицензии,

[sofi]

Читать умеете? Нагородили...

ГКУ 175:3. Зобов'язання майнового характеру, що виникають між суб'єктами господарювання та негосподарюючими суб'єктами - громадянами, не є господарськими і регулюються іншими актами законодавства.

Думайте, когда ГКУ тулите.

----------

Стаття 638. Укладення договору

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що ... є необхідними для договорів даного виду...

Вот тут непонятно, кто определяет, что какое-то условие является необходимым (истотным)

------------

Істотними умовами договору є ... усі ті умови, щодо яких за (!!!) ЗАЯВОЮ (!!!) хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вот тут смотрим в 168 Постанову и определяем, чего именно банки ОБЯЗАНЫ (как в постанове и написано) (!!!) ЗАЯВЛЯТЬ (!!!) о чем "має бути досягнуто згоди". Они это обязаны заявлять.

Стаття 2. Учасники відносин у сфері господарювання

1. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, спожива­чі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновни­ками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські пов­новаження на основі відносин власності.

Стаття 39. Захист прав споживачів

1. Споживачі, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) з метою задоволення своїх потреб мають пра­во на:

державний захист своїх прав;

гарантований рівень споживання;

належну якість товарів (робіт, послуг);

безпеку товарів (робіт, послуг);

необхідну, доступну та достовірну інформацію про кількість, якість і асортимент то­варів (робіт, послуг);

відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послугами) неналежної якос­ті, а також шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров'я людей товарами (робо­тами, послугами), у випадках, передбачених законом;

звернення до суду та інших уповноважених органів влади за захистом порушених прав або законних інтересів.

З метою захисту своїх прав та законних інтересів громадяни можуть об'єднуватися на добровільній основі у громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

2. Держава забезпечує громадянам захист їх інтересів як споживачів, надає можли­вість вільного вибору товарів (робіт, послуг), набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання товарів (робіт, послуг) відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання іншими законни­ми способами товарів (робіт, послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

3. Права споживачів, механізм реалізації захисту цих прав та відносини між спожива­чами товарів (робіт, послуг) і виробниками (виконавцями, продавцями) регулюються законом про захист прав споживачів та іншими законодавчими актами.

4. Якщо чинним міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Вер­ховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що є в законодавстві України про захист прав споживачів, то застосовуються правила міжнародного договору.

а по луспенику - не регулюются, но если хоз кодекс отправляет нас к ЗУ про споживачив, то может как то отменить узагальнення или хозкодекс или иски начинать с цитирования ст39ХК

[Arc4i]

Читать умеете? Нагородили...

ГКУ 175:3. Зобов'язання майнового характеру, що виникають між суб'єктами господарювання та негосподарюючими суб'єктами - громадянами, не є господарськими і регулюються іншими актами законодавства.

Думайте, когда ГКУ тулите.

----------

Стаття 638. Укладення договору

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що ... є необхідними для договорів даного виду...

Вот тут непонятно, кто определяет, что какое-то условие является необходимым (истотным)

------------

Істотними умовами договору є ... усі ті умови, щодо яких за (!!!) ЗАЯВОЮ (!!!) хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вот тут смотрим в 168 Постанову и определяем, чего именно банки ОБЯЗАНЫ (как в постанове и написано) (!!!) ЗАЯВЛЯТЬ (!!!) о чем "має бути досягнуто згоди". Они это обязаны заявлять.

Vekt, так вы считаете что банк не должен в договоре кредита с физиком придерживаться ГКУ?

Вы же в других постах(где обзывали всех слепыми дураками) ссылались на ст.198 ГКУ насколько я помню.

[sofi]

есть идеея : подавать на недействительность по п1.ст203 - суперечить закону , который требует определенных условий:по постанове 168 + ст27 ЦК, длоя тех у кого оплата исключительно валютой, а гривну не берут к оплате (по договору)

Суду придется признать или отсутствие истотных условий или недействительность. Но если суд недействительность признавать не хочет, то ему придется мотивировать что отсутсвие этих условий не приводит к недействительности. В решении суда в мотивировочной части будет подтверждение отсутствия существенных условий.