Определение ВССУГУД об отказе банку Надра во взыскании задолженности с поручителя

[ANTIRAID]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2011 року

м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів:

Гвоздика П.О.,

Завгородньої І.М.,

Колодійчука В.М.,

Штелик С.П., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості по кредитному договору за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» (далі – ВАТ КБ «Надра») на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернігівської області від 23 листопада 2010 року,

в с т а н о в и л а :

У липні 2010 року ВАТ КБ «Надра» звернулося до суду в порядку ст.ст. 553, 554, 575, 589, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) з позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості по кредитному договору, посилаючись на те, що 30 листопада 2007 року між ВАТ КБ «Надра» і ОСОБА_6 був укладений договір кредитної лінії № 59-14/МК/2007-980 (з подальшими змінами і доповненнями), згідно з яким останній отримав кредит на загальну суму 2 850 000 гривень до 20 листопада 2014 року зі сплатою 18,9 % річних. У цей же день між ВАТ КБ «Надра» і ОСОБА_6 був укладений договір іпотеки належного ОСОБА_6 нежитлового приміщення.

Поручителем по даному кредитному договору виступила ОСОБА_7 відповідно до укладеного між нею та банком договору поруки від 30 листопада 2007 року. Вона ж виступила заставодавцем на забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_6 по кредитному договору згідно з договором застави товарів в обігу від 30 листопада 2007 року.

Оскільки боржник ОСОБА_6 належним чином не виконує свої зобов’язання по кредитному договору, позивач після уточнення вимог просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором, яка станом на 2 вересня 2010 року складає 2 408 332 гривні 96 копійок.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 29 вересня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача 2 408 332 гривні 96 копійок заборгованості за кредитним договором та вирішено питання про стягнення судових витрат.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернігівської області від 23 листопада 2010 року вказане рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_7 у солідарному порядку заборгованості за договором кредитної лінії від 30 листопада 2007 року за № 59-14/Мк/2007-980 скасовано, в задоволенні позову ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_7 відмовлено.

У касаційній скарзі ВАТ КБ «Надра» порушує питання про скасування рішення апеляційного суду і залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом установлено, що 30 листопада 2007 року між ВАТ КБ «Надра» і ОСОБА_6 був укладений договір кредитної лінії № 59-14/МК/2007-980, згідно з яким позичальнику була відкрита кредитна лінія на суму 1 300 000 гривень з поверненням кредиту згідно з графіком погашення, але не пізніше 20 листопада 2014 року зі сплатою 18,9 % річних. Вказаним договором передбачено, що видача кредиту буде здійснюватися окремими траншами після підписання окремих додаткових угод і що в забезпечення зобов’язань по цьому договору, які полягають у поверненні кредиту, сплаті відсотків, можливій сплаті неустойки та відшкодуванні збитків у зв’язку з порушенням цього договору, поручителем виступає ОСОБА_7, яка передає в заставу товар у обігу (а.с. 7).

У цей же день між ВАТ КБ «Надра» і ОСОБА_6 був укладений договір іпотеки належного ОСОБА_6 нежитлового приміщення (а.с. 16-21).

Крім того, 18 лютого 2008 року між сторонами укладено договір про внесення змін до іпотечного договору від 30 листопада 2007 року (а.с. 22-24).

На виконання умов зазначеного договору кредитної лінії між ВАТ КБ «Надра» і ОСОБА_6 була укладена додаткова угода № 1 від 30 листопада 2007 року до договору кредитної лінії, згідно з якою відповідач отримав від банку транш у розмірі 1 066 000 гривень на термін до 20 листопада 2014 року зі сплатою 18,9 % річних по терміновому кредиту і 37,8 % по простроченому кредиту (а.с. 10).

18 лютого 2008 року між ВАТ КБ «Надра» і ОСОБА_6 був укладений додатковий договір до договору кредитної лінії, згідно з яким банк відкрив позичальнику кредитну лінію в сумі 2 850 000 гривень терміном на 84 місяці з 30 листопада 2007 року до 20 листопада 2014 року (а.с. 11).

Цим же додатковим договором передбачено, що в забезпечення зобов’язань по цьому договору, які полягають у поверненні кредиту, сплаті відсотків, можливій сплаті неустойки та відшкодуванні збитків у зв’язку з порушенням цього договору, майновим поручителем є ОСОБА_7, яка передає в заставу товар у обігу.

18 лютого 2008 року між ВАТ КБ «Надра» і ОСОБА_6 була укладена додаткова угода № 3 до договору кредитної лінії, згідно з якою відповідач отримав від банку транш у розмірі 510 000 гривень терміном користування з 18 лютого 2008 року до 18 листопада 2014 року зі сплатою 18,9 % річних по терміновому кредиту і 37,8 % по простроченому кредиту (а.с. 12).

29 лютого 2008 року між ВАТ КБ «Надра» і ОСОБА_6 була укладена додаткова угода № 4 до договору кредитної лінії, згідно з якою відповідач отримав від банку транш у розмірі 274 000 гривень терміном користування з 29 лютого 2008 року до 20 лютого 2014 року зі сплатою 18,9 % річних по терміновому кредиту і 37,8 % по простроченому кредиту (а.с. 13).

Поручителем по даному кредитному договору виступила ОСОБА_7 відповідно до укладеного між нею та банком договору поруки від 30 листопада 2007 року (а.с. 14-15). Вона ж виступила заставодавцем на забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_6 по кредитному договору згідно з договором застави товарів в обігу від 30 листопада 2007 року (а.с.25-26).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_6, отримавши грошові кошти, не виконує своїх зобов’язань по їх поверненню, в зв’язку з чим заборгованість по кредиту і відсотки за користування кредитом підлягають стягненню з відповідачів у солідарному порядку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_7 у солідарному порядку заборгованості за договором кредитної лінії від 30 листопада 2007 року і відмовляючи в задоволенні позову ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_7, суд апеляційної інстанції виходив із того, що за умовами договору кредитної лінії ОСОБА_6 отримав від позивача грошові кошти в сумі 1 300 000 гривень, а в подальшому шляхом укладання додаткового договору від 18 лютого 2008 року сума отриманих у кредит коштів була збільшена до 2 850 000 гривень, що свідчить про збільшення відповідальності як боржника, так і його поручителя, тобто обох відповідачів у справі. При цьому суд указав, що згоди ОСОБА_7 як поручителя за зобов’язаннями ОСОБА_6, які випливають із кредитного договору, на укладення таких угод отримано не було, а тому вважав, що порука припинилася на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Проте з таким висновком апеляційного суду повністю погодитися не можна.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Судами правильно встановлено, що права й обов’язки сторін установлені договором кредитної лінії, договорами поруки, іпотеки та застави.

Відповідно до вимог ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов’язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі ( ч. ч. 1,2 ст. 543 ЦК України).

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності ( ч. 1 ст. 559 ЦК України).

Таким чином, встановивши, що внаслідок порушення ОСОБА_6 умов кредитного договору виникла заборгованість за кредитом, апеляційний суд виходив із того, що в зв’язку з укладенням додаткового договору до договору кредитної лінії розмір зобов’язань як боржника, так і поручителя збільшився з 1 300 000 гривень до 2 850 000 гривень. При цьому згоди ОСОБА_7 як поручителя на збільшення обсягу її відповідальності позивачем отримано не було. У зв’язку з цим суд апеляційної інстанції, правильно застосувавши норми ч. 1 ст. 559 ЦК України і ст. 598 ЦК України, дійшов обгрунтованого висновку про необхідність відмовити в задоволенні вимог до поручителя ОСОБА_7

Однак, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_7 у солідарному порядку заборгованості за договором кредитної лінії від 30 листопада 2007 року та відмовляючи в позові до неї, апеляційний суд не ухвалив рішення в частині вимог про стягнення заборгованості з позичальника ОСОБА_6

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, із направленням справи на новий розгляд до цього ж суду.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» задовольнити частково.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернігівської області від 23 листопада 2010 року скасувати, справу передати на новий апеляційний розгляд до цього ж суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Дьоміна О.О.

Судді:

Гвоздик П.О.

Завгородня І.М.

Колодійчук В.М.

Штелик С.П.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/17086618

[у.zaporozhskiy]

Вот решение Апелляционного суда:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12719016

Апелляция прошляпила.