Определение апеляционного суда Ровенской области по признанию недействительности кредитного договора с Кредобанком


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2011 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючої судді – Шеремет А.М.,

суддів: Гордійчук С.О., Рожина Ю.М.

секретар судового засідання Сеньків Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" на рішення Рівненського міського суду від 11 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" про визнання недійсним кредитного договору №442-08 від 26 грудня 2008 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 11 червня 2010 року даний позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ВАТ "Кредобанк" про визнання недійсним кредитного договору №442-08 від 26 грудня 2008 року задоволено.

Визнано недійсним кредитний договір №442-08 від 26 грудня 2008 року, що укладений між Відкритим акціонерним товариством "Кредобанк" (далі –ВАТ "Кредобанк" або банк) та ОСОБА_2

Зобов’язано ОСОБА_2 повернути банкові одержані за кредитним договором 4 000 000 доларів США, а ВАТ "Кредобанк" зобов’язано повернути ОСОБА_2 одержані від нього відсотки за користування кредитом.

Не погодившись з даним рішенням, ВАТ "Кредобанк" подано апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального права і невідповідність висновків фактичним обставинам справи.

При цьому посилається на неправильність застосування місцевим судом при вирішенні спору і ухваленні оскаржуваного рішення положень ст. 65 СК України, оскільки вказана норма права застосовується при встановленні порядку розпорядження майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Вказує, що це положення не може застосовуватися до кредитних правовідносин, де майно набувається у власність.

Апелянт вважає, що проживання позивача і ОСОБА_2 однією сім’єю без реєстрації шлюбу відповідно до ст. 21 СК України не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.

Зазначає, що ОСОБА_1 не зверталась до банку з вимогою розірвати оспорюваний кредитний договір, про що відсутні в журналі реєстрації вхідної кореспонденції за 2009 рік Рівненської філії відповідні дані.

Судом також не взято до уваги те, що 6 січня 2009 року між позивачем і ВАТ "Кредобанк" укладено договір іпотеки, за яким забезпечено виконання ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором.

Просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 грудня 2008 року між ОСОБА_2 і ВАТ "Кредобанк" було укладено кредитний договір №442-08, за умовами якого позичальник одержав 4 000 000 доларів США терміном до 25 грудня 2018 року зі сплатою на користь банку за користування кредитом 16, 5 % річних (а.с. 10-12).

5 січня 2009 року між ВАТ "Кредобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ванлайн" укладено договір іпотеки №442-08\1, предметом якого становили перша черга торгово-побутового блоку загальною площею 976, 2 кв. м. в АДРЕСА_1; приміщення другої черги торгово-побутового блоку під торговий склад загальною площею 1 429 кв.м. за тією ж адресою; дві земельні ділянки площею 0, 0015 га і 0, 1675 га, а загальною площею 0, 1691 га, розташованих за тією ж адресою (а. с. 13-16).

6 січня 2009 року на забезпечення виконання зобов’язання за зазначеним кредитним договором між банком і позивачкою ОСОБА_1 укладено договір іпотеки №442-08\2, згідно з яким предметом іпотеки є будинковолодіння загальною площею 414, 1 кв.м. і житловою площею 74, 7 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_2 (а.с. 18-21).

12 січня 2009 року позивачка звернулась до директора Рівненської філії ВАТ банку «Кредобанк»»із заявою про те, щоб кошти за кредитом не виплачувались і кредитний договір був розірваний, тому що угода суперечить інтересам сімї ( а.с. 7).

Рішенням Рівненського міського суду від 24 лютого 2010 року встановлено факт проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу з 16 липня 2002 року по 10 лютого 2010 року (а.с. 31).

Відповідно до статті 63 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном , що належить їм на праві спільної сумісної власності. Пункт 30 Постанови Пленуму Верховного суду України N 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»встановлює рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 Сімейного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 65 Сімейного кодексу України - дружина , чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності , за взаємною згодою, частина 3 цієї статті встановлює, що дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним, як такого, що укладений другим подружжям без його, її згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Враховуючи те, що позивачка зверталась до установи банку із вимогою не виплачувати кошти за кредитним договором та розірвати договір, укладений договір виходить за межі дрібно побутового, цей договір суперечить вимогам статті 63 та 65 Сімейного кодексу України, тому суд першої інстанції обгрунтовано визнав його недійсним і відповідно до статті 203, частини 1 статті 215 та 216 Цивільного кодексу України, застосував наслідки недійсного правочину.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За таких підстав судова колегія вважає, що рішення суду відповідає вимогам закону і не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 11, 303, 304, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 11 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча

Судді:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/18644853

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

На мой взгляд, на это определение стоит обратить внимание. Многие банкиры горлопанят, что неофициальные браки не катят под семейный кодекс и соответственно при несогласии гражданской жены/мужа не может быть недействительности договора.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

видите как.... тут есть один ньюанс - сожительница (извините за слово) обратилась с заявлением в банк непосредственно после заключения договора!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

видите как.... тут есть один ньюанс - сожительница (извините за слово) обратилась с заявлением в банк непосредственно после заключения договора!

Я думаю, что этот нюанс просто свидетельствует о моменте, когда узнала вторая половина о правочине.

Она ведь могла узнать и после 3 лет от подписания. :P

Или через три года уже ее права не защищаются? :blink:

Поэтому, думаю, этот нюанс не ключевой.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я думаю, что этот нюанс просто свидетельствует о моменте, когда узнала вторая половина о правочине.

Она ведь могла узнать и после 3 лет от подписания. :P

Или через три года уже ее права не защищаются? :blink:

Поэтому, думаю, этот нюанс не ключевой.

Все бы хорошо, если бы не противоположенная практика ВСУ.

Также смущает сумма.

Для Ровенской области, она весьма существенна

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения