Текст приговора судье Зваричу


Recommended Posts

22.09.2011 Справа № 1-50/11

Справа № 1-50\2011

В И Р О К

іменем України

19 вересня 2011 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді –Дев’ятка В.В.,

суддів –Майбоженко А.М., Ліщука Т.О.,

при секретарях –Ураковій В.В., Слободян Ю.О., Мандро О.В., з участю прокурорів –Лобача В.П., Сімонова Я.Г., Гапон О.Є.,

захисників –ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця с. П’ятниця Старосамбірського району Львівської області, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, не працюючого, що має почесне звання «Заслужений юрист України», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року), ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 383 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, українця, уродженця м. Луцька, з вищою освітою, розлученого, раніше не судимого, працюючого на посаді судді Львівського апеляційного адміністративного суду, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року),

встановив:

ОСОБА_3, будучи суддею Львівського апеляційного адміністративного суду, обраним безстроково, та обіймаючи посаду голови Львівського апеляційного адміністративного суду, будучи представником влади - службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, у 2007-2008 роках повторно одержував хабарі у великих та в особливо великих розмірах за виконання та невиконання дій з використанням службового становища голови суду та наданої йому влади судді в інтересах того, хто дає хабара та інтересах третіх осіб, а саме від ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Також, голова Львівського апеляційного адміністративного суду – суддя ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище голови суду втручався в діяльність судді Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_4 з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків.

Крім того, 11 березня 2009 року ОСОБА_3, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, умисно власноручно написав на ім’я начальника слідчого відділу Генеральної прокуратури України та подав безпосередньо старшому слідчому в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочинів, поєднане з обвинуваченням осіб у тяжких і особливо тяжких злочинах.

Зазначені злочини ОСОБА_3 вчинив за наступних обставин.

9 лютого 2006 року ОСОБА_3 відповідно до Постанови Верховної Ради України №3432-ІV обраний суддею Львівського апеляційного адміністративного суду безстроково.

Частиною 2 статті 1 Закону України «Про статус суддів»(закон втратив чинність на підставі Закону № 2453-VI вiд 07.07.2010) передбачено, що судді є посадовими особами судової влади, які відповідно до Конституції України наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов’язки на професійній основі в Конституційному Суді України та судах загальної юрисдикції. У статті 2 вказаного Закону зазначено, що судді мають необхідні для здійснення правосуддя повноваження, передбачені законом. Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що судді зобов’язані при здійсненні правосуддя дотримувати Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об’єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків, додержувати вимог службової дисципліни та розпорядку роботи суду, не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про судоустрій України» суддя апеляційного суду здійснює: 1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом; 2) процесуальні дії та організаційні заходи з метою забезпечення розгляду справи; 3) контроль відповідно до закону за своєчасним зверненням до виконання постановлених за його участі судових рішень; 4) інші передбачені законом повноваження.

Згідно ч. 5 ст. 20 Закону України «Про судоустрій України»(втратила чинність, як така, що є неконституційною, на підставі Рішення Конституційного Суду № 1-рп/2007 від 16.05.2007), голова суду, заступник голови суду призначаються на посаду строком на п’ять років з числа суддів та звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України (а щодо спеціалізованих судів - голови відповідного вищого спеціалізованого суду) на підставі рекомендації Ради суддів України (щодо спеціалізованих судів - рекомендації відповідної ради суддів).

20 листопада 2006 року Указом Президента України №988/2006 ОСОБА_3 призначений на посаду голови Львівського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про судоустрій України» голова апеляційного суду має такі службові повноваження: 1) здійснює організаційне керівництво діяльністю суду; 2) розподіляє обов’язки між заступниками голови суду; 3) на підставі акта про обрання (призначення) суддею чи припинення повноважень судді видає відповідний наказ; утворює судові палати та вносить на затвердження президії суду їх персональний склад; 4) організовує роботу президії суду, вносить на її розгляд питання і головує на засіданнях президії; 5) організовує ведення та аналіз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики, має право витребувати з відповідного суду справи, судові рішення в яких набрали законної сили; 6) приймає на роботу та звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця у порядку, встановленому законом, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення; 7) організовує підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату відповідного суду; 8) подає в установленому порядку пропозиції щодо фінансування витрат на утримання суду та організаційного забезпечення його діяльності; 9) представляє суд у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями; 10) вносить пропозиції Головою Верховного Суду України чи голові відповідного вищого спеціалізованого суду щодо кандидатур для призначення на посади голів місцевих судів та їх заступників; 11) здійснює інші передбачені законом повноваження.

Голова апеляційного суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази і розпорядження.

Крім цього, як голова Львівського апеляційного адміністративного суду та суддя даного суду ОСОБА_3 в період перебування на вказаних посадах був наділений рядом інших службових повноважень, передбачених законодавством.

Так, відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 25 Закону України «Про судоустрій України»судді апеляційного суду призначаються до складу відповідної судової палати розпорядженням голови апеляційного суду.

В апеляційних судах для вирішення організаційних питань діє президія апеляційного суду відповідно до вимог цього Закону.

Згідно ч. 4 ст. 29 Закону України «Про судоустрій України»у разі необхідності голова апеляційного суду за погодженням з президією суду може з числа суддів цього суду призначити у складі судової палати заступника голови судової палати.

Статтею 30 вказаного Закону передбачено, що до президії апеляційного суду входять голова суду, його заступники, а також судді, кількісний склад яких визначається рішенням загальних зборів суддів цього суду. За поданням голови апеляційного суду президія суду затверджує персональний склад судових палат, визначає кількість заступників голів судових палат.

Статтею 15 Закону України «Про статус суддів»(Закон втратив чинність на підставі Закону № 2453-VI вiд 07.07.2010), передбачений порядок та підстави звільнення судді з посади.

У ч. 2 вказаної статті зазначено, що про наявність підстав для припинення повноважень судді голова суду, в якому працює суддя, або голова вищестоящого суду повідомляє орган, який призначив або обрав суддю, в строк не більше одного місяця з дня виникнення підстав, передбачених Законом. До повідомлення додаються документи, які свідчать про наявність підстав для припинення повноважень судді.

Статтею 31 Закону України «Про статус суддів», передбачено, що суддя притягується до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а саме за порушення законодавства при розгляді судових справ; вимог, передбачених статтею 5 цього Закону; обов’язків, вказаних у статті 6 цього Закону.

Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у винесенні цього рішення, якщо при цьому не було допущено навмисного порушення закону чи несумлінності, що потягло за собою істотні наслідки.

У статті 33 зазначеного Закону вказано, що за наявності підстав дисциплінарне провадження щодо судді порушується постановою голови відповідної кваліфікаційної комісії суддів, головами вищих спеціалізованих чи апеляційних судів.

Частиною 1 ст. 34 Закону України «Про статус суддів», передбачено, що підставами для порушення дисциплінарного провадження щодо судді можуть бути також подання голови відповідного суду.

Частиною 3 ст. 36 зазначеного Закону передбачено, що дисциплінарне стягнення, накладене на суддю, може бути достроково знято відповідною комісією за поданням голови суду, а дисциплінарне стягнення, накладене на голову суду, за поданням голови вищестоящого суду.

Статтею 87 Закону України «Про судоустрій України»передбачено, що кваліфікаційна атестація проводиться кваліфікаційними комісіями і полягає в оцінці професійного рівня судді (кандидата на посаду судді) та прийнятті комісією рішення щодо присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу, рекомендації для зайняття посади судді, в тому числі у суді вищого рівня.

У ст. 90 зазначеного Закону вказано, що на суддю, що підлягає кваліфікаційній атестації, голова відповідного суду складає характеристику, в якій відображаються ділові та моральні якості судді, дається оцінка його професійної діяльності. До характеристики може бути додано рішення зборів суддів суду, в якому працює суддя.

У розгляді питання про атестацію судді можуть брати участь голова суду, який склав характеристику судді, а також представники відповідного органу суддівського самоврядування за дорученням.

Відповідно до розподілу обов’язків між головою, першим заступником та заступником голови Львівського апеляційного адміністративного суду, затвердженого наказом голови вказаного суду від 3.11.2008 №68, голова Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_3: 1) здійснює організаційне керівництво діяльністю суду; 2) розподіляє обов’язки між заступниками голови суду; 3) на підставі акта про обрання (призначення) суддею чи припинення повноважень судді видає відповідний наказ; утворює судові палати та вносить на затвердження президії суду їх персональний склад; 4) організовує роботу президії суду, вносить на її розгляд питання і головує на засіданнях президії; 5) організовує ведення та аналіз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики, має право витребувати з відповідного суду справи, судові рішення в яких набрали законної сили; 6) приймає на роботу та звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця у порядку, встановленому законом, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення; 7) організовує підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату відповідного суду; 8) вносить подання для призначення суддів на адміністративні посади в окружних та апеляційних адміністративних судах; 9) має право першого підпису, право укладати письмові угоди, підписувати платіжні доручення та інші фінансові документи; 10) подає в установленому порядку пропозиції щодо фінансування витрат на утримання суду та організаційного забезпечення його діяльності; 11) представляє суд у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями; 12) вносить пропозиції Голові Верховного Суду України чи голові відповідного вищого спеціалізованого суду щодо кандидатур для призначення на посади голів місцевих судів та їх заступників; 13) здійснює інші передбачені законом повноваження.

12 грудня 2008 року Головою суддів України прийняла рішення №12 про дострокове звільнення ОСОБА_3 з посади голови Львівського апеляційного адміністративного суду за невідповідність займаній посаді.

18 грудня 2008 року ОСОБА_3 відповідно до Постанови Верховної Ради України від 18 грудня 2008 року №698-VI «Про звільнення судді»звільнений з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду на підставі п. 5 ч. 5 ст. 126 Конституції України –у зв’язку з порушенням ним присяги судді.

Таким чином, ОСОБА_3 на час вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 368, ч. 2 ст. 376 КК України, обіймав посаду судді Львівського апеляційного адміністративного суду та голови даного суду, тобто був представником влади і обіймав посаду, пов’язану з виконанням організаційно –розпорядчих обов’язків, в силу чого був службовою особою, яка, як слідує з положень п. 2 Примітки до ст. 368 КК України, займає відповідальне становище.

Будучи наділеним від імені держави владою як суддя та маючи зазначені вище службові повноваження як голова Львівського апеляційного адміністративного суду, ОСОБА_3 вирішив використати вказані владу та службові повноваження з метою особистого незаконного збагачення шляхом одержання хабарів від різних осіб за виконання дій з використанням вказаних влади та службових повноважень, в тому числі забезпечення завдяки своєму службовому становищу судді та голови суду постановлення Львівським апеляційним адміністративним судом, адміністративними судами першої інстанції, які знаходилися у юрисдикції вказаного суду, а також Львівським апеляційним господарським судом, судових рішень в інтересах тих, хто дає хабара, інтересах третіх осіб, та за невиконання дій з використанням наданих йому вказаних владних і службових повноважень в інтересах зазначених осіб.

Зокрема, у жовтні 2007 року голова Львівського апеляційного адміністративного суду – суддя ОСОБА_3 одержав хабар в особливо великому розмірі від ОСОБА_5 за наступних обставин.

Постановами Президії Української академії наук від 22 червня 2006 року на підставі звернень громадян, а також звернень Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області, звернення Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, за згодою землекористувача, надано згоду на вилучення із землекористування Державного підприємства «Оброшине»інституту землеробства і тваринництва західного регіону Українська Академія аграрних наук земельної ділянки площею 35,0 га і земельної ділянки площею 275,4 га та їх передачу Годовицько-Басівській сільській раді Пустомитівського району Львівської області для надання жителям для ведення особистого селянського господарства.

При цьому, ОСОБА_5, який є комерційним директором приватного підприємства «Оліяр», знаючи про вказаний факт та маючи намір орендувати більшу частину зазначених земель, наприкінці 2006 року ініціював питання звернення ряду осіб, які працюють у ПП «Оліяр», ПП «Торговий дім «Майола», ТОВ «Транссервіс-1», ТОВ «Вінал-Агро», фермерському господарстві «Куликова ферма», а також їх родичів та інших осіб із відповідними заявами до Годовицько-Басівської сільської ради та Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області про надання дозволу на розробку проекту відведення та надання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

На вказану пропозицію ОСОБА_5 погодилися і подали зазначені заяви до Годовицько-Басівської сільської ради 158 осіб, у тому числі: ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_63, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140

3 листопада 2006 року Годовицько-Басівська сільська рада, розглянувши заяви вказаних осіб, прийняла рішення №117 «Про надання згоди на розробку проекту відведення землі під особисте селянське господарство», яким дала їм згоду на розробку проекту відведення земель для ведення особистого селянського господарства.

Однак, в подальшому Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області дозвіл на розробку проекту відведення таких земель зазначеним особам наданий не був.

У зв’язку з цим, на початку 2007 року ОСОБА_5 та вказані особи, будучи зацікавленими у одержанні земельних ділянок у приватну власність, ініціювали питання звернення у Пустомитівський районний суд Львівської області в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою до Пустомитівської районної державної адміністрації та Годовицько-Басівської сільської ради про спонукання до вчинення дій.

При цьому, інтереси 127 позивачів за дорученнями представляв ОСОБА_141

Зокрема, 19 березня 2007 року ОСОБА_141 подав у Пустомитівський районний суд позовну заяву від імені 127 осіб: ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_23, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_27, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_37, ОСОБА_39, ОСОБА_36, ОСОБА_40, ОСОБА_38, ОСОБА_41, ОСОБА_43, ОСОБА_42, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_49, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_67, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_15, ОСОБА_69, ОСОБА_13, ОСОБА_66, ОСОБА_68, ОСОБА_70, ОСОБА_65, ОСОБА_64, ОСОБА_71, ОСОБА_63, ОСОБА_75, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_80, ОСОБА_88, ОСОБА_90, ОСОБА_89, ОСОБА_91, ОСОБА_81, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_103, ОСОБА_106, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_100, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_122, ОСОБА_124, ОСОБА_123, ОСОБА_121, ОСОБА_126, ОСОБА_125, ОСОБА_128, ОСОБА_127, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_136, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства відповідно до їх заяв, в розмірах погоджених рішенням Годовицько-Басівської сільської ради №117 від 3.11.2006 та зобов’язання Пустомитівської районної державної адміністрації та Годовицько-Басівської сільської ради не чинити перешкод у набутті права власності на земельні ділянки.

28 квітня 2007 року Пустомитівський районний суд Львівської області за результатами розгляду адміністративної справи №2-а-84/2007, за вказаним позовом, виніс постанову, якою задовольнив позовні вимоги 125 із зазначених 127 фізичних осіб (за виключенням позовних вимог ОСОБА_125 та ОСОБА_89) і надав їм дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистих селянських господарств відповідно до їх заяв в розмірах, погоджених рішенням Годовицько-Басівської сільської ради №117 від 3 листопада 2006 року. Одночасно даним рішенням суду зобов’язано Пустомитівську районну державну адміністрацію та Годовицько-Басівську сільську раду не чинити перешкод позивачам у набутті права власності на земельні ділянки для ведення особистих селянських господарств на території Годовицько-Басівської сільської ради, за межами населеного пункту.

14 червня 2007 року на вказане рішення прокуратурою Львівської області подано апеляційне подання, що датоване 30 травня 2007 року. У останньому ставилося питання про поновлення строку на внесення апеляційного подання, скасування зазначеної постанови суду та постановлення нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

ОСОБА_5, усвідомлюючи, що невдовзі вказана справа буде направлена до Львівського апеляційного адміністративного суду для розгляду вказаного апеляційного подання, передбачаючи можливі негативні наслідки для його планів щодо оренди зазначеної землі, вирішив зустрітися із головою Львівського апеляційного адміністративного суду –суддею ОСОБА_3 та дати тому хабара щоб вказане рішення суду після його перегляду залишилось в силі, а апеляційне подання прокуратури відхилено.

При цьому, ОСОБА_5 був переконаний, що ОСОБА_3 має великий вплив на суддів вказаного суду і що останній схильний вирішувати подібні питання за хабарі.

Не будучи особисто знайомим із ОСОБА_3, ОСОБА_5 звернувся до раніше знайомого йому голови Львівської обласної державної адміністрації ОСОБА_6 з проханням влаштувати йому зустрічі із ОСОБА_3 На що ОСОБА_6 погодився.

За таких обставин, ОСОБА_5 підготував належні йому 100 тисяч доларів США для давання їх як хабара голові Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3.

У подальшому ОСОБА_6, виконуючи вказану домовленість, в один із днів жовтня 2007 року запросив до свого службового кабінету голову Львівського апеляційного адміністративного суду –суддю ОСОБА_3 Також ОСОБА_6 запросив ОСОБА_5 для знайомства та зустрічі зі ОСОБА_3

У свою чергу ОСОБА_5, маючи намір дати ОСОБА_3 хабара в розмірі 100 тисяч доларів США з вищевказаною метою, переслідуючи свій інтерес та діючи в інтересах вказаних осіб –позивачів, взяв 100 тисяч доларів США та того ж дня у визначений час прибув до службового кабінету голови Львівської облдержадміністрації ОСОБА_6, де зустрівся та познайомився із ОСОБА_3

Під час розмови, яка відбулася того ж дня у службовому кабінеті голови Львівської обласної державної адміністрації між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, останній погодився за хабар у визначеному ОСОБА_5 розмірі використати своє службове становище голови Львівського апеляційного адміністративного суду та владні повноваження судді вказаного суду в інтересах позивачів у справі Пустомитівського районного суду №2-а-84/2007 та одночасно інтересах ОСОБА_5 при надходженні зазначеної справи для апеляційного перегляду до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Отримавши згоду ОСОБА_3 на одержання хабара та запевнення, що завдяки йому Львівським апеляційним адміністративним судом буде прийнято рішення про залишення в силі постанови суду першої інстанції у вказаній справі, ОСОБА_5 одразу ж, у кабінеті голови Львівської обласної державної адміністрації, що знаходиться у будинку № 18, по вул. Винниченка у м. Львові, діючи у вказаних інтересах, дав, а ОСОБА_3 діючи умисно, з корисливих мотивів, одержав від того хабар у вигляді грошових коштів в розмірі 100 тисяч доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на день одержання хабара становило 505 000 гривень та є особливо великим розміром.

За вказаних обставин ОСОБА_3 одержав хабар за виконання дій з використанням свого службового становища голови суду, а також владних повноважень судді, в інтересах 125 позивачів у адміністративній справі Пустомитівського районного суду №2-а-84/2007 та в інтересах ОСОБА_5, за сприяння, вжиття заходів завдяки своєму службовому становищу голови Львівського апеляційного адміністративного суду до залишення Львівським апеляційним адміністративним судом в силі рішення Пустомитівського районного суду у справі №2-а-84/2007 і відхилення апеляційного подання прокуратури Львівської області на це рішення, шляхом звернення з цього питання до суддів –членів колегії Львівського апеляційного адміністративного суду, якій буде визначена до розгляду вказана справа, орієнтації їх на прийняття зазначеного рішення з використанням при цьому передбачених вищевказаними нормами Законів України «Про статус суддів», «Про судоустрій України», повноважень голови суду.

Одержавши вказані кошти, як хабар ОСОБА_3 залишив їх у себе та розпорядився ними на власний розсуд.

У подальшому ОСОБА_3 відмовився від свого наміру виконувати вищевказані дії за одержаний від ОСОБА_5 хабар. Тому, після надходження до Львівського апеляційного адміністративного суду справи Пустомитівського районного суду №2-а-84/2007, будь-яких дій щодо постановлення у ній рішення в інтересах зазначених 125 осіб та ОСОБА_5 не вживав.

За таких обставин, 4 листопада 2008 року колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду винесла постанову, якою вказане апеляційне подання прокуратури Львівської області задовольнила, а постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 28.04.2007 і додаткову постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 30.10.2007 скасувала та прийняла нову постанову, якою в позові відмовила.

Таким чином, голова Львівського апеляційного адміністративного суду –суддя ОСОБА_3 як службова особа, яка займає відповідальне становище, за вищевказаних обставин одержав від ОСОБА_5 хабар в розмірі 100 тисяч доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на день одержання хабара становило 505 000 гривень і більше ніж у п’ятсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.

Після одержання за вищевказаних обставин хабара від ОСОБА_5, а також після одержання за нижченаведених обставин хабарів від ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, голова Львівського апеляційного адміністративного суду –суддя ОСОБА_3 повторно одержав хабара в особливо великому розмірі від ОСОБА_6.

Так, 28 серпня 2008 року представник закритого акціонерного товариства «Українська панчішна компанія»ОСОБА_142 подав від імені вказаного товариства у Львівський окружний адміністративний суд позовну заяву до Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання бездіяльності незаконною та спонукання до вчинення дій і прийняття рішення. Справі за вказаним позовом було присвоєно №2а-2285/08.

У вказаному позові ЗАТ «Українська панчішна компанія»ставило питання про визнання бездіяльності відповідача незаконною, зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 6,7 га за адресою: АДРЕСА_5 (за межами населеного пункту) для розміщення виробничого комплексу по виготовленню панчішно –шкарпеткових виробів; зобов’язання управління земельних ресурсів Пустомитівського району розробити та погодити завдання на розробку проекту землевідведення вказаної земельної ділянки для розміщення виробничого комплексу по виготовленню панчішно –шкарпеткових виробів; зобов’язання Пустомитівської районної державної адміністрації в особі відповідних структурних підрозділів виконати усі дії щодо погодження та виготовлення усіх необхідних документів для можливості підписання договору оренди на вказану земельну ділянку для розміщення виробничого комплексу по виготовленню панчішно-шкарпеткових виробів терміном на 25 років; зобов’язання голови Пустомитівської районної державної адміністрації в 30 денний термін з дня набуття рішенням суду законної сили підписати договір оренди вказаної земельної ділянки терміном на 25 років.

28 серпня 2008 року Львівським окружним адміністративним судом за адміністративним позовом ЗАТ «Українська панчішна компанія»м. Львів відкрито провадження та призначено попереднє засідання на 26 вересня 2008 року.

26 вересня 2008 року Львівський окружний адміністративний суд закінчив підготовче провадження у справі №2а-2285/08 і призначив її до розгляду на 11 листопада 2008 року. Однак, 11 листопада 2008 року розгляд справи було відкладено на 12 грудня 2008 року.

Після цього, ОСОБА_142 склав документ під назвою «Службова записка», у якому виклав відомості щодо суті спору у справі №2а-2285/08, позовних вимог ЗАТ «Українська панчішна компанія», руху даної справи та щодо того хто є головуючим у цій справі та хто є в.о. голови Львівського окружного адміністративного суду.

У період з 11 по 24 листопада 2008 року ОСОБА_142 передав вказаний документ з метою звітування про свою діяльність голові правління ЗАТ «Українська панчішна компанія»ОСОБА_143

У той же період часу ОСОБА_143, звітуючи про діяльність товариства перед акціонером –ОСОБА_144, який контролював витрачання коштів ЗАТ «Українська панчішна компанія», повідомив тому про наявність у Львівському окружному адміністративному суді справи №2а-2285/08 за позовом товариства щодо відведення земельної ділянки площею 6,7 га для розміщення виробничого комплексу по виготовленню панчішно –шкарпеткових виробів, наголосив на низьких темпах розгляду судом вказаної справи та висловив сумнів у її вирішенні на користь товариства.

За таких обставин ОСОБА_144, вболіваючи за долю ЗАТ «Українська панчішна компанія», висловив ОСОБА_143 свій намір звернутися за порадою щодо можливих шляхів вирішення вказаної проблеми до раніше добре знайомого йому ОСОБА_6, колишнього голови Львівської обласної державної адміністрації.

При цьому, ОСОБА_143, підтримавши вказану ініціативу ОСОБА_144, надав тому з метою кращого введення ОСОБА_6 в курс суті судового спору ЗАТ «Українська панчішна компанія» та руху справи у Львівському окружному адміністративному суді вказаний документ під назвою «Службова записка», що він одержав від ОСОБА_142

Після цього, в той же період листопада 2008 року, ОСОБА_144 зателефонував ОСОБА_6 та домовився з ним про зустріч у м. Львові.

Під час зустрічі, напередодні 24 листопада 2008 року, ОСОБА_144 розповів ОСОБА_6 про необхідність одержання ЗАТ «Українська панчішна компанія»земельної ділянки площею 6,7 га для розміщення виробничого комплексу по виготовленню панчішно –шкарпеткових виробів на території Пасіки-Зубрицької сільської ради Пустомитівського району та про проблемні моменти судового розгляду Львівським окружним адміністративним судом позову товариства до Пустомитівської районної державної адміністрації щодо зобов’язання відведення вказаної земельної ділянки.

При цьому, ОСОБА_144 попросив ОСОБА_6 надати пораду як ЗАТ «Українська панчішна компанія»краще поступити у ситуації, що склалася, та в подальшому висловити свою думку з порушеного питання представнику інтересів підприємства у суді –ОСОБА_142, на що ОСОБА_6 пообіцяв подумати над вирішенням зазначеного питання.

Після цього, ОСОБА_6, відчуваючи себе зобов’язаним перед ОСОБА_144 та бажаючи посприяти у вирішенні зазначеної справи в суді, вирішив звернутися за допомогою у забезпеченні вирішення вказаної справи на користь позивача до знайомого йому голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3

Зокрема, 24 листопада 2008 року ОСОБА_6 взяв з собою одержаний від ОСОБА_144 документ під назвою «Службова записка»та близько 17 год. 35 хв. прибув до службового кабінету голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3, що у будинку №13, по вул. Стецька у м. Львові.

В ході розмови ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_3, що прибув з проханням щодо справи за позовом ЗАТ «Українська панчішна компанія», для ясності ситуації у вказаній справі - надав йому вказану «Службову записку»та попросив ОСОБА_3 посприяти, з огляду на займану тим посаду, у вирішенні питання щодо задоволення Львівським окружним адміністративним судом позову ЗАТ «Українська панчішна компанія»до Пустомитівської районної державної адміністрації, а також щодо залишення такого рішення в силі при можливому його апеляційному перегляді у Львівському апеляційному адміністративному суді.

Вислухавши ОСОБА_6, ОСОБА_3, як голова Львівського апеляційного адміністративного суду, що є вищою судовою інстанцією відносно Львівського окружного адміністративного суду, погодився використати надані йому службові повноваження голови суду, владні повноваженні судді, а також особисті стосунки, встановлені завдяки своєму службовому становищу, з суддями Львівського окружного адміністративного суду, з метою сприяння ЗАТ «Українська панчішна компанія» у постановленні за наслідками розгляду вказаного адміністративного позову судових рішень на користь позивача.

При цьому, ОСОБА_3 відразу пообіцяв ОСОБА_6 до кінця листопада 2008 року з’ясувати ситуацію у вказаній справі, зазначивши, що для цього до кінця поточного тижня поставить конкретні завдання і переговорить з відповідними суддями Львівського окружного адміністративного суду.

У свою чергу, ОСОБА_6, зважаючи на дану ОСОБА_3 обіцянку і усвідомлюючи, що той має можливість завдяки своєму службовому становищу вжити заходів до задоволення Львівським окружним адміністративним судом зазначеного позову ЗАТ «Українська панчішна компанія»та в подальшому до залишення Львівським апеляційним адміністративним судом в силі рішення суду першої інстанції, з метою стимулювання ОСОБА_3 до використання своїх службових та владних повноважень у інтересах ЗАТ «Українська панчішна компанія», вирішив дати ОСОБА_3 хабар у розмірі 20 тисяч доларів США.

2 грудня 2008 року ОСОБА_6 взяв два упакування належних йому грошових коштів в сумі 20 100 доларів США, вважаючи, що у цих упакуваннях знаходиться 20 тисяч доларів США, та реалізуючи свій намір, направлений на давання хабара, близько 12 год. 19 хв., прибув до службового кабінету голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3 за адресою: м. Львів, вул. Стецька, 13.

Зайшовши до вказаного кабінету, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_3, що прибув до нього з приводу його прохання по справі за позовом ЗАТ «Українська панчішна компанія»та вийняв з кишені піджака вищевказані грошові кошти, що були загорнуті до розвороту газети.

Розуміючи, що ОСОБА_6 має намір дати хабар, бажаючи одержати цей хабар та намагаючись приховати факт вчинення таких дій, ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_6 пройти у більш безпечне для цього, на його думку, місце - до кімнати відпочинку службового кабінету.

Зайшовши до вказаної кімнати відпочинку, ОСОБА_6 дав, поклавши у визначене ОСОБА_3 місце - на робочу поверхню кухонного гарнітуру, а голова Львівського апеляційного адміністративного суду –суддя ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи у кімнаті відпочинку службового кабінету у будинку № 13, по вул. Стецька у м. Львові, що у приміщенні Львівського апеляційного адміністративного суду, повторно одержав від ОСОБА_6 хабара в розмірі 20 100 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на день одержання хабара становило 143 554, 2 гривень та є особливо великим розміром, за виконання дій з використанням наданої йому влади судді та службового становища голови суду в інтересах ЗАТ «Українська панчішна компанія».

За вказаних обставин ОСОБА_3 одержав хабар за сприяння та вжиття заходів завдяки своєму службовому становищу у вирішенні питання щодо задоволення Львівським окружним адміністративним судом позову ЗАТ «Українська панчішна компанія»у справі №2а-2285/08, а також за вжиття заходів щодо залишення такого рішення суду в силі Львівським апеляційним адміністративним судом при можливому його апеляційному перегляді, шляхом звернення до службових осіб - суддів, їх орієнтації на прийняття відповідного рішення з використанням при цьому передбачених вищевказаними нормами Законів України «Про статус суддів», «Про судоустрій України», повноважень голови суду.

Після одержання ОСОБА_3 вказаного хабара, ОСОБА_6 пояснив ОСОБА_3 якими мотивами він керувався при даванні хабара, наголосив за виконання яких саме дій щодо справи Львівського окружного адміністративного суду за позовом ЗАТ «Українська панчішна компанія»ним надані кошти –хабар та повідомив, на якій стадії судового розгляду знаходиться вказана справа у суді першої інстанції.

При цьому, ОСОБА_3 схвалив дії ОСОБА_6 - давання хабара та, з метою створення видимості виконання прохання ОСОБА_6 - вчинення обумовлених дій в інтересах ЗАТ «Українська панчішна компанія»повідомив ОСОБА_6, що, завдяки своєму службовому становищу він уже мав відповідну розмову з виконуючим обов’язки голови Львівського окружного адміністративного суду, а також з головуючим у вказаній справі суддею цього суду і зорієнтував тих на прийняття рішення у вказаній справі на користь позивача.

Одночасно ОСОБА_3 пообіцяв ОСОБА_6, що, завдяки своєму службовому становищу, вживе необхідних заходів для того, щоб Львівським окружним адміністративним судом було постановлене рішення про задоволення позову вказаного товариства, а також, щоб після надходження такої справи до Львівського апеляційного адміністративного суду - рішення Львівського окружного адміністративного суду при його апеляційному перегляді було залишено в силі.

Після одержання зазначеного хабара та вказаної розмови з ОСОБА_6, 2 –3 грудня 2008 року, ОСОБА_3, з метою виконання у подальшому домовленості із тим, зробив помітку на аркуші перекидного календаря за 11 грудня 2008 року щодо необхідності проведення цього дня відповідних перемовин відносно зазначеної справи за позовом ЗАТ «Українська панчішна компанія»з виконуючим обов’язки голови Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_145

Разом з тим, у подальшому, ОСОБА_3 не зміг виконати вищевказані обіцяні ним дії у зв’язку з послідуючим притягненням його до кримінальної відповідальності та звільненням з посад голови і судді Львівського апеляційного адміністративного суду.

У липні 2009 року ЗАТ «Українська панчішна компанія»відкликало із Львівського окружного адміністративного суду зазначений позов.

Одержані ОСОБА_3 від ОСОБА_6 як хабар грошові кошти в сумі 20 100 доларів США виявлені за місцем постійного проживання ОСОБА_3

Таким чином, голова Львівського апеляційного адміністративного суду –суддя ОСОБА_3 як службова особа, яка займає відповідальне становище, за вищевказаних обставин повторно одержав від ОСОБА_6 хабар в розмірі 20 100 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на день одержання хабара складає 143 554, 2 гривень і більше ніж у 500 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, за виконання дій з використанням свого службового становища голови суду, а також владних повноважень судді, в інтересах ЗАТ «Українська панчішна компанія».

Одержавши за наведених вище обставин у жовтні 2007 року хабар від ОСОБА_5, голова Львівського апеляційного адміністративного суду –суддя ОСОБА_3, продовжив використовувати надані йому службові повноваження голови та судді Львівського апеляційного адміністративного суду з метою особистого незаконного збагачення шляхом одержання хабарів, зокрема, повторно одержав хабарі від ОСОБА_7.

Так, приблизно в середині червня 2008 року ОСОБА_3 у розмові з раніше знайомим йому адвокатом ОСОБА_7, який неодноразово представляв інтереси учасників судових процесів у Львівському апеляційному адміністративному суді та інших судових інстанціях, які розглядали справи в порядку адміністративного судочинства, маючи намір одержати від того хабар, запропонував ОСОБА_7 надати для нього 100 тисяч гривень. При цьому, не знаючи яким чином ОСОБА_7 відреагує на пряму пропозицію дати такі кошти саме як хабар, побоюючись можливого його викриття у готуванні до одержання хабара, ОСОБА_3 зазначив, що після одержання таких коштів він використає їх для ремонту приміщення Львівського апеляційного адміністративного суду, зокрема на придбання паркету.

Як слідує з Указу Президента України №328/2008 від 11.04.2008, забороняється надання благодійної допомоги на потреби судів та правоохоронних органів, а також забороняється отримання судами та правоохоронними органами матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги.

В свою чергу, ОСОБА_7, маючи достатній рівень правових знань, усвідомлюючи, що надання ним безпосередньо голові Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3. вказаних коштів даним державним органом будь-яким чином обліковано та використано на потреби суду не буде, а зважаючи на положення зазначеного Указу Президента України, даний суд чи його голова, взагалі, не можуть одержувати та використовувати на потреби суду будь-які кошти благодійної допомоги, усвідомив вказану пропозицію ОСОБА_3 як спонукання до давання хабара з метою налагодження дружніх відносин із ним та за виконання в подальшому ОСОБА_3 в його інтересах чи інтересах визначених ним осіб дій з використанням службового становища голови суду та владних повноважень судді - забезпечення вирішення визначених ОСОБА_7 адміністративних справ на його чи третіх осіб користь.

За таких обставин, адвокат ОСОБА_7 вирішив дати ОСОБА_3 хабар у визначеному тим розмірі –100 тисяч гривень.

Реалізуючи свій намір, ОСОБА_7 приблизно в середині червня 2008 року зібрав належні йому грошові кошти в сумі 100 тисяч гривень.

У подальшому, діючи з метою давання хабара, ОСОБА_7, приблизно у середині червня 2008 року, прибув до Львівського апеляційного адміністративного суду, що у будинку №13, по вул. Стецька у м. Львові, де у приміщенні, яке відведене під приймальню голови цього суду, дав як хабар, а голова Львівського апеляційного адміністративного суду - суддя ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів повторно одержав від того хабар у розмірі 100 тисяч гривень, що є великим розміром, за виконання в подальшому дій з використанням свого службового становища голови Львівського апеляційного адміністративного суду та влади судді даного суду, передбачених вищевказаними нормами Законів України «Про статус суддів», «Про судоустрій України», і виконання дій завдяки своєму службовому становищу голови суду в інтересах ОСОБА_7 та визначених ним третіх осіб –забезпечення вирішення Львівським апеляційним адміністративним судом визначених ОСОБА_7 адміністративних справ на його чи третіх осіб користь.

Одержавши вказаного хабара, голова Львівського апеляційного адміністративного суду - суддя ОСОБА_3 у прихованій формі пообіцяв адвокату ОСОБА_7, що пізніше діятиме у його інтересах.

Одержаним від ОСОБА_7 хабаром ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, голова Львівського апеляційного адміністративного суду –суддя ОСОБА_3 як службова особа, яка займає відповідальне становище, за вищевказаних обставин повторно одержав від ОСОБА_7 хабара у розмірі 100 000 гривень, що більше ніж у 200 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є великим розміром.

У подальшому, 7 жовтня 2008 року ОСОБА_3, будучи суддею Львівського апеляційного адміністративного суду та обіймаючи посаду голови даного суду, будучи представником влади - службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, після одержання хабара від ОСОБА_5, та одержання за вищевказаних обставин хабара від ОСОБА_7, повторно одержав від останнього хабара за виконання дій завдяки своєму службовому становищу в інтересах ОСОБА_7 та інтересах третіх осіб.

Так, Галицький районний суд м. Львова за позовом ОСОБА_146 до Львівської міської ради, постановою від 07 березня 2008 року зобов’язав останню надати ОСОБА_146 земельну ділянку площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_3.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Львівський міський голова 1 квітня 2008 року подав до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на вказану постанову.

23 квітня 2008 року колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі головуючого – доповідача судді ОСОБА_252, суддів: ОСОБА_4 та ОСОБА_253, призначила справу до апеляційного розгляду на 11 листопада 2008 року.

При цьому, у вказаній справі за №22-а-7433/08 інтереси позивача –ОСОБА_146 за дорученням представляв його син –адвокат ОСОБА_147, який працює у ТОВ «Юкон», директором якого є адвокат ОСОБА_7

Знаючи, що ОСОБА_7 зацікавлений у придбанні земельних ділянок на території м. Львова, ОСОБА_147 наприкінці літа 2008 року запропонував тому, за умови залишення Львівським апеляційним адміністративним судом зазначеної постанови у силі, оформлення необхідної технічної документації та одержання державного акту на право власності на зазначену земельну ділянку, придбати у нього, як представника за дорученням ОСОБА_146, цю земельну ділянку.

На вказану пропозицію ОСОБА_7, узгодивши загальну суму майбутньої угоди купівлі –продажу в розмірі 400 000 гривень, погодився.

При цьому, інтереси позивача у вказаній справі при її апеляційному перегляді у Львівському апеляційному адміністративному суді мав представляти ОСОБА_147

Разом з тим, адвокат ОСОБА_7 вважаючи можливу угоду купівлі - продажу фінансово вигідною для себе, а зазначену земельну ділянку інвестиційно привабливою для будівництва на ній автозаправної станції, з метою забезпечення реалізації своїх комерційних планів, вирішив дати хабар голові Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3., який, на думку ОСОБА_7, мав можливість завдяки своєму службовому становищу голови суду вжити заходів до залишення колегією суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в силі вказаної постанови Галицького районного суду міста Львова.

Реалізуючи вказаний умисел, 7 жовтня 2008 року ОСОБА_7 близько 11 години прибув до службового кабінету і зайшов до кімнати відпочинку голови Львівського апеляційного адміністративного суду, що у будинку №13 по вул. Стецька у м. Львові, де запропоновував голові суду –судді ОСОБА_3. хабар в розмірі 5 000 доларів США за виконання вищевказаних дій в його інтересах та інтересах ОСОБА_147 і ОСОБА_146, зазначивши суму та умови давання хабара рукописним чином на аркуші паперу. При цьому ОСОБА_3 погодився на вказану пропозицію.

Після цього, ОСОБА_7 дістав зі свого портфеля грошові кошти в сумі 20 000 гривень та жестами руки вказав ОСОБА_3 загальну суму цих коштів як хабара, що він дає для того. ОСОБА_148, ОСОБА_7 з відома ОСОБА_3 близько 11 години 7 хвилин відніс та поклав зазначені кошти до шухляди кухонного гарнітуру, що знаходився у вказаній кімнаті.

Продовжуючи зі ОСОБА_3 розмову, ОСОБА_7 усвідомив, що дана ним ОСОБА_3 сума хабара у гривнях не є еквівалентною 5 000 доларів США хабара, щодо якого між ними було досягнуто домовленість.

Завершуючи реалізацію свого умислу, направленого на давання ОСОБА_3 хабара в розмірі саме 5 000 доларів США, ОСОБА_7 дістав з кишені свого піджака 1 000 доларів США (що за офіційним курсом Національного банку України на день одержання хабара складає 4869,5 гривень), та вказавши голові суду ОСОБА_3 жестами руки, що такі кошти є складовою частиною обумовленої суми хабара, близько 11 години 15 хвилин відніс та поклав з відома ОСОБА_3 зазначені кошти до тієї ж шухляди кухонного гарнітуру.

За таких обставин, 7 жовтня 2008 року, знаходячись у кімнаті відпочинку службового кабінету голови Львівського апеляційного адміністративного суду, що у будинку №13, по вул. Стецька у м. Львові, адвокат ОСОБА_7 дав, а голова Львівського апеляційного адміністративного суду –суддя ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, в період часу близько з 11 години 07 хвилин по 11 годину 15 хвилин, повторно одержав від того хабар у розмірі 24869,5 гривень, за виконання дій з використанням свого службового становища голови Львівського апеляційного адміністративного суду та влади судді в інтересах ОСОБА_7 та інтересах третіх осіб –ОСОБА_147, ОСОБА_146

ОСОБА_3 одержав хабар за сприяння, вжиття заходів завдяки своєму службовому становищу щодо залишення колегією Львівського апеляційного адміністративного суду в силі постанови Галицького районного суду м. Львова від 7 березня 2008 року у адміністративній справі №22-а-7433/08 за позовом ОСОБА_146 до Львівської міської ради, шляхом звернення до службових осіб –членів колегії суддів очолюваного ним суду, їх орієнтації на прийняття зазначеного рішення з використанням при цьому передбачених вищевказаними нормами Законів України «Про статус суддів», «Про судоустрій України»повноважень голови суду.

Після завершення розмови з ОСОБА_7, ОСОБА_3 особисто перерахував одержані від ОСОБА_7 як хабар 20 000 гривень та 1 000 доларів США, а в подальшому розпорядився ними на власний розсуд.

18 листопада 2008 року колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду постановила у справі №22-а-7433/08 ухвалу, якою апеляційну скаргу Львівської міської ради залишила без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 7 березня 2008 року –без змін.

Таким чином, голова Львівського апеляційного адміністративного суду –суддя ОСОБА_3 як службова особа, яка займає відповідальне становище, за вищевказаних обставин повторно одержав від ОСОБА_7 хабар у розмірі 20 000 гривень та 1 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на день одержання хабара складає 4 869,5 гривень, а загалом 24 869,5 гривень, за виконання в інтересах того та інтересах третіх осіб – ОСОБА_147, ОСОБА_146, дій з використанням влади судді та свого службового становища голови Львівського апеляційного адміністративного суду.

Одержавши за наведених вище обставин у жовтні 2007 року хабар від ОСОБА_5, у червні 2008 року та 7 жовтня 2008 року від ОСОБА_7, голова Львівського апеляційного адміністративного суду –суддя ОСОБА_3 не припинив діяльності, направленої на особисте незаконне збагачення, та продовжив одержувати хабарі за виконання та невиконання дій з використанням свого службового становища. Зокрема, ОСОБА_3 за пособництва судді Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_4 вимагав та повторно одержав хабар від ОСОБА_8 і ОСОБА_9, а також від ОСОБА_10.

Так, у 2008 році ОСОБА_3 зумів залучити суддю Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_4 як пособника у вимаганні та одержанні ним хабарів за наступних обставин.

Згідно Постанови Верховної Ради України «Про обрання суддів»від 9 лютого 2006 року, ОСОБА_4 обраний суддею Львівського апеляційного адміністративного суду безстроково.

У ч. 1 ст. 6 КАС України вказано, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Статтею 7 КАС України передбачено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду; обов’язковість судових рішень.

Як слідує з положень ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

30 липня 2007 року до Львівського апеляційного адміністративного суду надійшла справа господарського суду Львівської області №5/963-13/150А за позовом ВАТ «Львівобленерго»до Державної податкової інспекції у м. Львові про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень за апеляційною скаргою позивача на постанову господарського суду Львівської області від 4 липня 2007 року.

До розгляду дана справа була визначена як доповідачу судді Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_255

14 серпня 2007 року суддя ОСОБА_255 виніс ухвалу про відкриття провадження у вказаній справі.

Разом з тим, у подальшому, впродовж 2007 року, дана справа до розгляду не призначалася.

18 січня 2008 року, голова Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_3, використовуючи свої владу та службові повноваження голови суду, керуючись ч. 2 ст. 26 та ст. 189 КАС України, посилаючись на закінчення 11 листопада 2007 року у судді –доповідача ОСОБА_255 повноважень судді, постановив ухвалу, якою передав матеріали адміністративної справи №22а-436/08 в провадження судді - доповідачу ОСОБА_256

31 січня 2008 року колегія суддів у справі №22а-436/08 постановила ухвалу про призначення цієї справи до розгляду на 18 березня 2008 року.

У подальшому 18 березня 2008 року та 8 квітня 2008 року вказана справа слухалася колегією суддів по суті і 8 квітня 2008 року у ній була оголошена перерва до 10 години 1 липня 2008 року.

6 травня 2008 року, голова Львівського апеляційного адміністративного суду –суддя ОСОБА_3, зазначаючи як привід факт перебування судді –доповідача у вказаній справі ОСОБА_149 з 25 квітня 2008 року по 12 травня 2008 року у черговій відпустці, використовуючи своє службове становище голови суду, посилаючись на положення ч. 2 ст. 26 та ст. 189 КАС України, постановив ухвалу, якою передав матеріали адміністративної справи №22а-436/08 в провадження судді –доповідачу ОСОБА_4.

14 травня 2008 року колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду під головуванням судді ОСОБА_4 закінчила підготовку і призначила справу №22а-436/08 до розгляду на 10 червня 2008 року.

Довідавшись про факт передачі справи №22а-436/08 іншому судді - доповідачу, представник інтересів ВАТ «Львівобленерго»- начальник юридичного відділу виконавчої дирекції ВАТ «Львівобленерго»ОСОБА_150 повідомив про такий факт свого керівника - головного юрисконсульта даного товариства ОСОБА_9

У свою чергу ОСОБА_9 поінформувала про факт розгляду справи №22а-436/08 спочатку, у зв’язку з передачею даної справи іншому судді –доповідачу, першого заступника голови правління ВАТ «Львівобленерго»ОСОБА_8, який курує юридичні питання діяльності даного товариства.

За таких обставин, ОСОБА_8, вбачаючи у вказаних діях Львівського апеляційного адміністративного суду загрозу правам та законним інтересам ВАТ «Львівобленерго», зокрема перешкоджання завершенню розгляду справи, доручив ОСОБА_9 через її знайомих довідатися дійсний стан речей відносно розгляду зазначеної справи.

З цією метою ОСОБА_9 звернулася за допомогою до раніше знайомої їй помічника судді господарського суду Львівської області ОСОБА_152, яка в свою чергу звернулася з цього приводу до своєї знайомої –радника першого заступника голови Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_151

На виконання вказаного прохання ОСОБА_151 звернулася з питання отримання інформації щодо зазначеної справи до судді –доповідача у ній ОСОБА_4, який поінформував її про хід розгляду справи.

У подальшому розгляд адміністративної справи №22а-436/08 з різних причин відкладався: 10.06.2008 на 1.07.2008, 1.07.2008 на 22.07.2008 та 22.07.2008 на 7.10.2008.

Після призначення зазначеної справи до розгляду на 7 жовтня 2008 року, приблизно у вересні 2008 року, голова Львівського апеляційного адміністративного суду –суддя ОСОБА_3, під час доповідей йому суддею даного суду ОСОБА_4 щодо строків та перспектив розгляду справ, у яких він є доповідачем, зокрема: справи №22а-436/08 за апеляційною скаргою ВАТ «Львівобленерго» на постанову господарського суду Львівської області від 4 липня 2007 року у справі №5/963-13/150А за позовом ВАТ «Львівобленерго»до Державної податкової інспекції у м. Львові про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень, довідавшись від ОСОБА_4 про його намір як судді –доповідача орієнтувати колегію суддів у вказаній справі на постановлення рішення на користь позивача –ВАТ «Львівобленерго», висловив останньому свій намір одержати від представників вказаного товариства хабар у розмірі 20 тисяч доларів США, що є великим розміром.

З метою реалізації такого умислу, шляхом створення умов, за яких представники вказаного товариства вимушені будуть дати хабара, ОСОБА_3, перешкоджаючи судді Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_4. виконанню ним службових обов’язків –владних повноважень судді, направлених на завершення розгляду справи №22а-436/08 і постановлення у ній рішення відповідно до норм КАС України, до одержання ним (ОСОБА_3.) хабара від представників ВАТ «Львівобленерго», використовуючи своє службове становище голови суду, передбачене вищевказаними нормами Законів України «Про статус суддів», «Про судоустрій України», перебуваючи у своєму службовому кабінеті, що у приміщенні будинку № 13, по вул. Стецька у м. Львові, умисно втрутився в діяльність судді - дав вказівку судді ОСОБА_4 здійснювати судовий розгляд у вказаній справі таким чином, щоб змусити представників зазначеного підприємства дати йому (ОСОБА_3) хабар за зняття ним таких перепон у розгляді, а також довести його вимогу дати хабар до відома представників вказаного товариства.

Суддя ОСОБА_4., побоюючись можливих негативних наслідків для своєї кар’єри, з огляду на неодноразове посилання ОСОБА_3 на нарадах суддів на наявний компрометуючий матеріал щодо нього, погодився сприяти ОСОБА_3 у вимаганні та одержанні хабара.

З метою усунення перешкод у вчинені ОСОБА_3 одержання хабара від представників ВАТ «Львівобленерго», ОСОБА_4 вирішив довести до відома представників ВАТ «Львівобленерго»вказану вимогу ОСОБА_3 дати хабара, узгодити час і спосіб його давання та забезпечити одержання такого хабара від представників вказаного товариства безпосередньо ОСОБА_3, створюючи при цьому необхідні умови для вчинення такого злочину.

Зокрема, після вказаної розмови зі ОСОБА_3, приблизно у вересні 2008 року, суддя ОСОБА_4. пригадавши, що після передачі йому справи №22а-436/08 за апеляційною скаргою ВАТ «Львівобленерго»ходом розгляду цієї справи у нього цікавилася радник першого заступника голови Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_151 та діючи з метою сприяння ОСОБА_3 у одержанні хабара, повідомив ОСОБА_151 про поставлену ОСОБА_3 вимогу дати хабара в розмірі 20 тисяч доларів США та звернувся до останньої з пропозицією передати таку вимогу представникам ВАТ «Львівобленерго», на що остання погодилася.

Після цього, ОСОБА_151, зважаючи на те, що вказаною справою в інтересах ВАТ «Львівобленерго»цікавилася ОСОБА_152, звернулася до тієї та повідомила про вищевказану вимогу дати хабар у зазначеному розмірі для інформування про це представників ВАТ «Львівобленерго».

В свою чергу, ОСОБА_152 про зазначену вимогу ОСОБА_3 дати хабар повідомила головного юрисконсульта ВАТ «Львівобленерго»ОСОБА_9

За таких обставин, ОСОБА_9, зважаючи на наявну у неї інформацію про те, що розгляд справи №22а-436/08 за апеляційною скаргою ВАТ «Львівобленерго»перебуває на контролі голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3 та про наявність впливу того на завершення і результат розгляду цієї справи, усвідомила усі вищевказані дії ОСОБА_3 як умисне створення ним умов для вимушення дати хабара, а вказану вимогу дати 20 тисяч доларів США, передану у вказаний спосіб, як таку, що поставлена перед ВАТ «Львівобленерго»(як позивачем, апелянтом у вказаній справі) особисто головою Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_3

Після цього, про таку протиправну вимогу ОСОБА_3 ОСОБА_9 повідомила першого заступника голови правління ВАТ «Львівобленерго»ОСОБА_8

Усвідомлюючи, що у зазначеній справі Львівський апеляційний адміністративний суд при її об’єктивному розгляді має постановити рішення про задоволення апеляційної скарги ВАТ «Львівоблненерго»та визнати нечинними спірні податкові повідомлення –рішення ДПІ у м. Львові, зважаючи при цьому на існуючу на той час судову практику з аналогічних спорів, ОСОБА_8 на вказану вимогу ОСОБА_3 відповів відмовою дати хабара у вказаному розмірі, яка у зворотному порядку через ОСОБА_9, ОСОБА_152, ОСОБА_151 була передана судді ОСОБА_4.

При цьому, ОСОБА_4 у вказаний спосіб зазначеними представниками ВАТ «Львівобленерго» було повідомлено, що вони погодилися б виконати вимогу ОСОБА_3 за умови її зменшення.

У подальшому, суддя ОСОБА_4. зайшов до службового кабінету голови суду та повідомив ОСОБА_3, що має намір завершувати розгляд справи №22а-436/08 і що на його вимогу представники ВАТ «Львівобленерго»не готові дати 20 тисяч доларів США, та, з огляду на наявну інформацію про можливість давання представниками ВАТ «Львівобленерго»хабара у меншому розмірі, запитав про можливість зменшення його вимоги до 15 тисяч доларів США.

При цьому, ОСОБА_3, зважаючи на повідомлену суддею ОСОБА_4 інформацію, продовжуючи реалізовувати свій умисел направлений на одержання хабара, уточнив свою вимогу, адресовану представникам ВАТ «Львівобленерго», дати хабара в розмірі 15 тисяч доларів США.

Одночасно ОСОБА_3, зважаючи на наявність відомостей про готовність представників ВАТ «Львівобленерго» дати на його вимогу хабара, вирішив не чинити за таких обставин в силу наявних у нього влади та службових повноважень голови Львівського апеляційного адміністративного суду перешкод у завершенні розгляду справи №22а-436/08 та зазначив ОСОБА_4, що він може приймати у ній рішення (в складі колегії суддів), яке вважає за необхідне.

Після цього, ОСОБА_4, продовжуючи сприяти ОСОБА_3 у вимаганні хабара, використовуючи при цьому можливість зв’язку з ВАТ «Львівобленерго»через ОСОБА_151, передав представникам вказаного товариства, що на вимогу ОСОБА_3 для забезпечення можливості завершення розгляду судом справи №22а-436/08 з постановленням у ній рішення на користь вказаного товариства, необхідно дати хабара в розмірі 15 тисяч доларів США та у такий же спосіб повідомив про намір за таких обставин завершувати розгляд справи.

Отримавши вказану інформацію, ОСОБА_9 поінформувала про вказане ОСОБА_8

На початку жовтня 2008 року перший заступник голови правління ВАТ «Львівобленерго» ОСОБА_8 та головний юрисконсульт даного товариства ОСОБА_9, одержавши інформацію про намір колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду за вказаних умов завершувати розгляд зазначеної справи, усвідомлюючи, що за створених умов, при невиконанні злочинної вимоги ОСОБА_3, останній вживе заходів завдяки своєму службовому становищу до того, щоб у задоволенні вказаної апеляційної скарги товариства було відмовлено або ж до чергового затягування розгляду справи, тобто перешкоджатиме завершенню розгляду справи згідно норм КАС України, з метою захисту та запобігання шкідливим наслідкам щодо прав позивача - ВАТ «Львівобленерго», спільно прийняли рішення про виконання вимоги ОСОБА_3 та давання хабара в обумовленому тим розмірі - 15 тисяч доларів США.

При цьому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 домовилися про порядок давання вказаних коштів на зазначену вимогу ОСОБА_3

Зокрема, вранці 7 жовтня 2008 року перший заступник голови правління ВАТ «Львівобленерго»ОСОБА_8, діючи з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо прав ВАТ «Львівобленерго»і законних власних інтересів, відповідно до досягнутої з ОСОБА_9 домовленості, дав останній належні йому грошові кошти в розмірі 15 тисяч доларів США.

В свою чергу ОСОБА_9, відповідно до домовленості із ОСОБА_8, діючи з метою давання хабара на вимогу ОСОБА_3 для запобігання шкідливим наслідкам щодо прав ВАТ «Львівобленерго»та законних власних інтересів, за неперешкоджання ОСОБА_3 завершенню розгляду справи №22а-436/08 у відповідності до норм КАС України, передала тоді ж вказані кошти помічнику судді господарського суду Львівської області ОСОБА_152 для послідуючої їх передачі до Львівського апеляційного адміністративного суду та давання ОСОБА_3

ОСОБА_152, того ж дня на прохання ОСОБА_9 передала зазначені кошти раднику першого заступника голови Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_151

При цьому, ОСОБА_151 повідомила суддю ОСОБА_4 про виконання представниками ВАТ «Львівобленерго»вимоги ОСОБА_3 щодо давання хабара.

Після цього, суддя Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_4., зважаючи на одержану інформацію про виконання представниками ВАТ «Львівобленерго»вимоги ОСОБА_3 щодо давання останньому хабара, не маючи вже на той час будь-якого роду перепон зі сторони голови суду ОСОБА_3, усвідомлюючи, що за таких обставин останній не матиме до нього будь-яких претензій, 7 жовтня 2008 року у складі колегії Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №22а-436/08 виніс постанову, якою апеляційну скаргу ВАТ «Львівобленерго»на постанову господарського суду Львівської області від 4 липня 2007 року у справі №5/963-13/150А було задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та постановлено нову постанову, якою визнані недійсними податкові повідомлення –рішення.

Вранці наступного дня, тобто 8 жовтня 2008 року, ОСОБА_151 передала одержані через ОСОБА_152 від ОСОБА_8 і ОСОБА_9 грошові кошти судді ОСОБА_4

В свою чергу, суддя ОСОБА_4. продовжуючи сприяти ОСОБА_3 у одержанні хабара, що поєднане з вимаганням, 8 жовтня 2008 року прибув до службового кабінету і зайшов до кімнати відпочинку голови Львівського апеляційного адміністративного суду, що у будинку №13, по вул. Стецька у м. Львові, діючи як пособник у одержанні хабара дав, передані за вказаних обставин ОСОБА_8 та ОСОБА_9 15 тисяч доларів США, а голова Львівського апеляційного адміністративного суду - суддя ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів близько 10 години 21 хвилини повторно одержав шляхом вимагання від ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як хабар грошові кошти у розмірі 15 тисяч доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на день одержання хабара становило 73 365 гривень та є великим розміром.

За вказаних обставин ОСОБА_3 одержав хабара за невиконання дій з використанням наданої йому влади та службового становища голови суду, передбачених вищевказаними нормами Законів України «Про статус суддів», «Про судоустрій України», в інтересах вказаних осіб, інтересах ВАТ «Львівобленерго», за неперешкоджання, завдяки своєму службовому становищу та владі голови суду завершенню розгляду справи №22а-436/08 за апеляційною скаргою ВАТ «Львівобленерго»на постанову господарського суду Львівської області від 04.07.2007 у справі №5/963-13/150А за позовом ВАТ «Львівобленерго»до Державної податкової інспекції у м. Львові про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень у відповідності до норм КАС України.

Одержаним за вказаних обставин хабаром суддя ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, голова Львівського апеляційного адміністративного суду –суддя ОСОБА_3 як службова особа, яка займає відповідальне становище, за вищевказаних обставин вимагав та повторно за пособництва судді Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_4 одержав від першого заступника голови правління ВАТ «Львівобленерго»ОСОБА_8 та головного юрисконсульта даного товариства ОСОБА_9 хабар у розмірі 15 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на день одержання хабара становило 73 365 гривень і більше ніж у 200 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є великим розміром.

Крім того, приблизно на початку вересня 2008 року голова Львівського апеляційного адміністративного суду –суддя ОСОБА_3 під час доповідей йому суддею даного суду ОСОБА_4 щодо строків та перспектив розгляду справ, у яких він є доповідачем, зокрема: справи №22а-6626/08 за апеляційною скаргою Тернопільської ОДПІ на постанову господарського суду Тернопільської області від 9 листопада 2007 року у справі №15а/153-3115 за позовом ВАТ «Тернопільобленерго»до Тернопільської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення, довідавшись від ОСОБА_4 про його намір як судді – доповідача орієнтувати колегію суддів у вказаній справі на постановлення рішень на користь ВАТ «Тернопільобленерго», висловив останньому свій намір одержати від представників вказаного товариства хабар у розмірі 5 тисяч доларів США.

З метою реалізації злочинного умислу направленого на одержання хабара, шляхом створення умов, за яких представники вказаного товариства вимушені будуть дати хабара для запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, ОСОБА_3, перешкоджаючи судді Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_4. виконанню ним службових обов’язків –владних повноважень судді, направлених на належний розгляд справи №22а-6626/08 і постановлення у ній рішення відповідно до норм КАС України, до одержання ним (ОСОБА_3.) хабара від представників ВАТ «Тернопільобленерго», виходячи з того, що у справі планується постановлення рішення на користь позивача, використовуючи своє службове становище голови суду, передбачене вищевказаними нормами Законів України «Про статус суддів», «Про судоустрій України», перебуваючи у своєму службовому кабінеті, що у приміщенні будинку №13, по вул. Стецька у м. Львові, умисно втрутився в діяльність судді - дав судді ОСОБА_4 усну вказівку не розглядати справу №22а-6626/08 по суті і не виносити у ній остаточне рішення до тих пір, поки представники ВАТ «Тернопільобленерго»не прийдуть до суду з пропозицією дати йому (ОСОБА_3) хабара в розмірі 5 тисяч доларів США у такій справі за зняття ним таких перепон у розгляді, а також дав вказівку довести зазначені вимоги дати хабара до відома відповідних представників вказаних товариств у випадку їх звернення до нього.

При цьому, суддя ОСОБА_4., побоюючись можливих негативних наслідків для своєї кар’єри, з огляду на неодноразове посилання ОСОБА_3 на нарадах суддів на наявний компрометуючий матеріал щодо нього, погодився сприяти ОСОБА_3 у вимаганні та одержанні хабара у справі №22а-6626/08.

Зокрема, ОСОБА_4 вирішив у випадку звернення до нього представників ВАТ «Тернопільобленерго»передати їм вимогу ОСОБА_3

З метою усунення перешкод у вчиненні ОСОБА_3 одержання хабара від представників ВАТ «Тернопільобленерго», ОСОБА_4 вирішив довести до відома представників ВАТ «Тернопільобленерго»вказану вимогу ОСОБА_3 дати хабара, узгодити час і спосіб його давання та забезпечити одержання такого хабара від представників вказаного товариства безпосередньо ОСОБА_3, створюючи при цьому необхідні умови для вчинення такого злочину.

Так, вказана справа надійшла до Львівського апеляційного адміністративного суду 20 березня 2008 року, а 28 березня 2008 року була призначена до апеляційного розгляду на 30 вересня 2008 року.

Разом з тим, сторони у даній справі будь-яким чином про дату призначення її до слухання Львівським апеляційним адміністративним судом впродовж березня –серпня 2008 року повідомлені не були.

Приблизно на початку вересня 2008 року, заступник голови правління ВАТ «Тернопільобленерго»ОСОБА_10, на якого покладено забезпечення представництва інтересів товариства у судах, перебуваючи у м. Львові прибув до Львівського апеляційного адміністративного суду щоб довідатись про дату призначення вказаної справи до судового розгляду.

Не знаючи до кого саме потрібно звертатися з зазначеного приводу, ОСОБА_10 зателефонував раніше знайомому судді ОСОБА_4 та попросив останнього надати інформацію щодо вказаної справи.

У свою чергу суддя ОСОБА_4., користуючись слушною нагодою, маючи намір сприяти ОСОБА_3 у одержанні хабара шляхом вимагання, повідомив ОСОБА_10, що призначенню вказаної справи до розгляду та слуханню справи по суті перешкоджає особисто голова Львівського апеляційного адміністративного суду –суддя ОСОБА_3, та довів до відома ОСОБА_10 вимогу ОСОБА_3 дати тому хабара в розмірі 5 тисяч доларів США, повідомивши, що вказана справа, внаслідок зазначених дій ОСОБА_3, не буде розглянута по суті з постановленням у ній рішення до давання вказаних коштів.

У пункті 11 статті 3 КАС України вказано, що розумний строк —найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Зважаючи на вказану вимогу ОСОБА_3 та створені таким чином ним умови, ОСОБА_10 усвідомив, що за вказаних обставин нерозгляд чи розгляд вказаної справи впродовж невизначеного часу, внаслідок перешкоджання ОСОБА_3 законному розгляду такої справи згідно норм КАС України, істотно зашкодить правам та законним інтересам ВАТ «Тернопільобленерго», а також його особистим законним інтересам, з метою запобігання таким наслідкам, погодився на вимогу ОСОБА_3 дати хабара у визначеному тим розмірі, про що повідомив суддю ОСОБА_4

При цьому, ОСОБА_10 зазначив, що вказану суму коштів –хабара дасть напередодні розгляду зазначеної справи по суті.

Вранці 7 жовтня 2008 року заступник голови правління ВАТ «Тернопільобленерго»ОСОБА_10 взяв належні йому 5 000 доларів США та, діючи з метою захисту прав ВАТ «Тернопільобленерго»як сторони у вказаній справі і запобігання шкідливим наслідкам щодо власних законних інтересів як заступника голови правління вказаного товариства, відповідального за представництво та відстоювання законних прав та інтересів підприємства у судах, прибув до Львівського апеляційного адміністративного суду для давання вказаних коштів як хабара на вимогу ОСОБА_3 за неперешкоджання тим розгляду по суті справи №22а-6626/08.

Того ж дня, ОСОБА_10 зустрівся з суддею Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_4 та у приміщенні вказаного суду, що у будинку №13, по вул. Саксаганського у м. Львові, передав останньому грошові кошти в розмірі 5 000 доларів США для їх передачі ОСОБА_3, на вимогу останнього як хабар.

В свою чергу, суддя ОСОБА_4., продовжуючи сприяти ОСОБА_3 у одержанні хабара, що поєднане з вимаганням, наступного дня, 8 жовтня 2008 року, прибув до службового кабінету і зайшов до кімнати відпочинку голови Львівського апеляційного адміністративного суду, що у будинку №13, по вул. Стецька у м. Львові, де діючи як пособник у одержанні хабара, дав, передані за вказаних обставин ОСОБА_10 5 000 доларів США, а голова Львівського апеляційного адміністративного суду - суддя ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, відразу після одержання хабара за вищевказаних обставин у справі за апеляційною скаргою ВАТ «Тернопільобленерго», близько 10 години 22 хвилини, повторно одержав шляхом вимагання від ОСОБА_10 як хабар грошові кошти у розмірі 5 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на день одержання хабара складає 24 455 гривень.

За вказаних обставин ОСОБА_3 отримав хабар за невиконання дій з використанням наданої йому влади та службового становища голови суду, за не перешкоджання, завдяки своєму службовому становищу та владі голови суду, передбачених вищевказаними нормами Законів України «Про статус суддів», «Про судоустрій України», розгляду справи №22а-6626/08 за апеляційною скаргою Тернопільської ОДПІ на постанову господарського суду Тернопільської області від 9 листопада 2007 року у справі №15а/153-3115 за позовом ВАТ «Тернопільобленерго»до Тернопільської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення, в тому числі шляхом передачі цієї справи від одного судді-доповідача іншому, в інтересах того, хто дав хабар –ОСОБА_10, інтересах ВАТ «Тернопільобленерго».

Одержавши вказаного хабара, ОСОБА_3, зважаючи на виконання його вимоги у повному обсязі, в подальшому не перешкоджав розгляду справи №15а/153-3115 шляхом використання своїх службових повноважень та влади голови суду.

За таких обставин, 14 жовтня 2008 року колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду під головуванням судді ОСОБА_4 постановила ухвалу, якою апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Тернопільської області від 9.11.2007 у справі №15а/153-3115 залишила без задоволення, а оскаржувану постанову суду –без змін.

Одержаним за вказаних обставин хабаром ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, голова Львівського апеляційного адміністративного суду –суддя ОСОБА_3 як службова особа, яка займає відповідальне становище, за вищевказаних обставин вимагав та повторно за сприянням судді Львівського апеляційного адміністративного суду України ОСОБА_4 одержав від заступника голови правління ВАТ «Тернопільобленерго»ОСОБА_10 хабар у розмірі 5 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на день одержання хабара становило 24 455 гривень.

Вчинивши вказані злочини, ОСОБА_3 не припинив діяльності, направленої на особисте незаконне збагачення, та продовжив одержувати хабарі за виконання та невиконання дій з використанням свого службового становища. Зокрема, одержавши за наведених вище обставин у жовтні 2007 року хабар від ОСОБА_5, у червні 2008 року та 7 жовтня 2008 року від ОСОБА_7, 8 жовтня 2008 року від ОСОБА_8 і ОСОБА_9, а також від ОСОБА_10, голова Львівського апеляційного адміністративного суду –суддя ОСОБА_3 вимагав та повторно одержав хабар від ОСОБА_11.

Так, 27 червня 2008 року господарський суд Львівської області у справі №7/123а виніс постанову, якою задовольнив адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Виробничо-наукова компанія «Розточчя СТ» смт. Шкло (надалі ВАТ «ВНК «Розточчя СТ») та визнав протиправними дії Яворівської районної державної адміністрації Львівської області в особі Державного реєстратора щодо реєстрації 11 липня 2007 року нової редакції Статуту Консорціуму «Концесійні транспортні магістралі»(далі Консорціум).

23 липня 2008 року до господарського суду Львівської області на вказану постанову суду надійшла апеляційна скарга третьої особи у справі ТОВ «Фінансово-промислова група «Альтком». 31 липня 2008 року до господарського суду Львівської області на вказану постанову суду надійшла також апеляційна скарга відповідача - Консорціуму.

У подальшому, зазначені апеляційні скарги направлені для розгляду до Львівського апеляційного адміністративного суду і 13 серпня 2008 року суддею даного суду ОСОБА_154 за ними відкрито апеляційне провадження.

19 серпня 2008 року колегією суддів Львівського апеляційного адміністративного суду справу №22а-11796/08, за вказаними апеляційними скаргами, призначено до апеляційного розгляду на 25 вересня 2008 року.

Однак, 25 вересня 2008 року колегією суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, доповідачем у якій був суддя ОСОБА_255, розгляд справи №22а-11796/08 було відкладено на 9 жовтня 2008 року.

Про такий факт представник позивача –ВАТ «ВНК «Розточчя СТ»ОСОБА_153 доповів заступнику голови правління вказаного товариства ОСОБА_11, висловивши при цьому своє міркування про формальність дій суду щодо відкладення розгляду справи, та повідомив предмет розмови з цього приводу із суддею –доповідачем у вказаній справі ОСОБА_154 При цьому, ОСОБА_11 з розмови із ОСОБА_153 зрозумів, що рішення у зазначеній справі прийматиметься за вказівкою голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3

Після цього, ОСОБА_11, вбачаючи у вказаних діях суддів Львівського апеляційного адміністративного суду загрозу законним правам та інтересам ВАТ «ВНК «Розточчя СТ», та власним інтересам як одного з керівників даного товариства, вирішив звернутися за порадою щодо його дій у такій ситуації до раніше знайомого йому начальника Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_155

Наприкінці вересня 2008 року, під час зустрічі із ОСОБА_155, ОСОБА_11 надав тому для вивчення рішення господарського суду Львівської області від 27 червня 2008 року у справі №7/123а та попросив прокоментувати причини затягування розгляду апеляційних скарг на вказане рішення суду.

Вивчивши рішення господарського суду Львівської області від 27 червня 2008 року у справі №7/123а, ОСОБА_155 запевнив ОСОБА_11, що рішення суду абсолютно законне, а апеляційні скарги на нього, подані відповідачем та третьою особою, не мають будь-яких підстав для задоволення.

Одночасно, ОСОБА_155 пообіцяв з’ясувати у раніше знайомого йому голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3 дійсні причини відкладення розгляду вказаної справи та перспективу її вирішення.

Після цього, наприкінці вересня 2008 року, ОСОБА_155 прибув до службового кабінету голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3, що в будинку №13 по вул. Стецька у м. Львові.

У ході розмови ОСОБА_155 повідомив ОСОБА_3, що прибув на прохання ОСОБА_11 для з’ясування ситуації щодо розгляду Львівським апеляційним адміністративним судом справи за апеляційними скаргами на рішення господарського суду Львівської області за позовом ВАТ «ВНК «Розточчя СТ».

На вказане ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_155, що він повністю володіє ситуацією щодо справи, яка того цікавить.

При цьому, у ОСОБА_3 одразу ж виник умисел, направлений на вимагання та одержання від ОСОБА_11 хабара.

Відразу ж, ОСОБА_3 використовуючи той факт, що зазначеною справою в інтересах ТОВ «Фінансово-промислова група «Альтком»цікавився голова Львівського апеляційного господарського суду –суддя ОСОБА_156, повідомив ОСОБА_155 про це, та, діючи з метою створення умов, за яких представники ВАТ «ВНК «Розточчя СТ»будуть вимушені дати хабара, в якості погрози наголосив, що ОСОБА_156 запропонував передати йому від зацікавлених осіб ТОВ «Фінансово-промислова група «Альтком»25 000 доларів США за задоволення апеляційної скарги товариства та скасування рішення господарського суду Львівської області від 27 червня 2008 року.

На вказане ОСОБА_155 зауважив ОСОБА_3, що у випадку задоволення судом зазначених апеляційних скарг таке рішення Львівського апеляційного адміністративного суду буде явно незаконним, тобто заподіє шкоду законним правам та інтересам ВАТ «ВНК «Розточчя СТ».

Продовжуючи діяти з вищевказаною метою, ОСОБА_3 на противагу нібито одержаній ним від ОСОБА_156 пропозиції хабара, з метою подальшого змушення представника ВАТ «ВНК «Розточчя СТ»дати йому хабара для захисту законних прав та інтересів даного товариства, через ОСОБА_155 висунув представникам зазначеного товариства вимогу дати йому хабар в розмірі 25 000 доларів США, ставлячи тим самим прийняття рішення у вказаній справі на користь ВАТ «ВНК «Розточчя СТ»у пряму залежність від виконання цієї вимоги.

В свою чергу ОСОБА_155, не будучи готовим до такої ситуації, повідомив ОСОБА_3, що запитає у заступника голови правління вказаного товариства ОСОБА_11 чи мають можливість представники ВАТ «ВНК «Розточчя СТ»виконати вимогу щодо давання хабара.

В подальшому, наприкінці вересня 2008 року, ОСОБА_11 зустрівся із ОСОБА_155 та довідався про поставлену вимогу голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3 дати йому хабар в розмірі 25 000 доларів США.

ОСОБА_11 усвідомив, що у випадку недавання хабара, ОСОБА_3 вживе заходів завдяки своєму службовому становищу голови суду до задоволення вказаних апеляційних скарг на постанову господарського суду Львівської області від 27 червня 2008 р. та скасування цього рішення, тобто перешкоджатиме розгляду вказаної справи у відповідності до норм КАС України та постановленню у ній законного рішення.

ОСОБА_11 сприйняв вимогу ОСОБА_3, як погрозу вчинення тим дій з використанням влади та службового становища голови суду, які можуть заподіяти шкоду його правам, а також правам ВАТ «ВНК «Розточчя СТ».

Зокрема, від рішення Львівського апеляційного адміністративного суду у вказаній справі залежала можливість подальшої роботи ВАТ «ВНК «Розточчя СТ», укладення важливого контракту, розмір статутного капіталу та розподіл доходів між учасниками товариства.

За вказаних обставин, ОСОБА_11, будучи переконаним у законності постанови господарського суду Львівської області від 27 червня 2008 року, усвідомлюючи, що за створених умов, при невиконанні злочинної вимоги ОСОБА_3, останній вживе заходів завдяки своєму службовому становищу та владі голови суду до того, щоб апеляційні скарги ТОВ «ФПГ «Альтком», Консорціуму були задоволені, а зазначене рішення суду першої інстанції скасоване, з метою захисту та запобігання шкідливим наслідкам щодо прав позивача –ВАТ «ВНК «Розточчя СТ», зокрема на судовий захист незалежним і неупередженим судом, на дотримання відповідних принципів при здійсненні правосуддя у справі, на законне і обґрунтоване рішення у ній, а також з метою захисту своїх законних інтересів як заступника голови правління цього товариства, вимушено прийняв рішення про виконання вимоги ОСОБА_3 та давання тому хабара, але у розмірі 12 000 доларів США.

При цьому, ОСОБА_11 попросив ОСОБА_155 надати йому допомогу у даванні вказаних коштів на зазначену вимогу ОСОБА_3 та перед цим з’ясувати у ОСОБА_3 можливість зменшення його вимоги до 12 000 доларів США.

ОСОБА_155 погодився виконати прохання того.

Зокрема, після вказаної розмови ОСОБА_155 у кінці вересня –на початку жовтня 2008 року зустрівся із ОСОБА_3 у службовому кабінеті останнього. Довідавшись в ході розмови від ОСОБА_155 про готовність заступника голови правління ВАТ «ВНК «Розточчя СТ»ОСОБА_11 виконати вимогу дати хабара, але лише в розмірі 12 тисяч доларів США, ОСОБА_3 не відступаючи від свого злочинного наміру –уточнив свою вимогу та зменшив суму хабара до 12 000 доларів США. Одночасно ОСОБА_3 наголосив, що такі кошти –хабара необхідно передати йому до розгляду зазначеної справи.

Про таку вимогу ОСОБА_3, ОСОБА_155 повідомив ОСОБА_11

Після цього, заступник голови правління ВАТ «ВНК «Розточчя СТ»ОСОБА_11 в період з кінця вересня 2008 року –до 9 жовтня 2008 року, будучи вимушеним дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідками щодо прав ВАТ «ВНК «Розточчя СТ», власним законним інтересам як заступника голови правління ВАТ «ВНК «Розточчя СТ», які полягали у забезпеченні нормальної роботи підприємства, дав ОСОБА_155 грошові кошти в розмірі 10 тисяч доларів США для передачі їх як хабара ОСОБА_3

В свою чергу ОСОБА_155, виконуючи прохання ОСОБА_11, діючи з метою забезпечення давання ОСОБА_11 хабара на вимогу ОСОБА_3 для запобігання шкідливим наслідкам щодо прав ВАТ «ВНК «Розточчя СТ», у цей же період часу прибув з вказаними грошовими коштами до службового кабінету голови Львівського апеляційного адміністративного суду, що у будинку №13 по вул. Стецька у м. Львові.

При цьому, ОСОБА_155 повідомив ОСОБА_3, що на його вимогу приніс передані ОСОБА_11 10 000 доларів США, а решту (2 000 доларів США) той дасть пізніше.

Після цього, ОСОБА_155, продовжуючи діяти на прохання ОСОБА_11, передав від того, а голова Львівського апеляційного адміністративного суду – суддя ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, в один із днів у період з кінця вересня 2008 року до 9 жовтня 2008 року, перебуваючи у приміщенні службового кабінету, що у будинку №13 по вул. Стецька у м. Львові, повторно одержав передані ОСОБА_11 як хабар грошові кошти в розмірі 10 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на період одержання хабара становило 48 732, 8 гривень, як першу частину від загальної суми хабара, який вимагав у того –12 000 доларів США, взявши від ОСОБА_155 особисто у руки вказані кошти, що були поміщені ОСОБА_11 до конверту.

За вказаних обставин ОСОБА_3 отримав хабар за невиконання та виконання дій з використанням наданих йому влади та службового становища голови суду, передбачених вищевказаними нормами Законів України «Про статус суддів», «Про судоустрій України», повноважень голови суду, у інтересах ВАТ «ВНК «Розточчя СТ»та ОСОБА_11, за не перешкоджання, завдяки своєму службовому становищу та владі голови суду законному розгляду у відповідності до норм КАС України колегією суддів Львівського апеляційного адміністративного суду справи №22а-11796/08 за апеляційними скаргами ТОВ «ФПГ «Альтком», Консорціуму на постанову господарського суду Львівської області від 27 червня 2008 року у справі №7/123а, а також одночасно за сприяння, вжиття заходів завдяки своєму службовому становищу голови суду щодо залишення зазначеною колегією суддів в силі цієї постанови при її апеляційному перегляді, шляхом звернення до службових осіб –членів колегії суддів очолюваного ним суду, які мають для того відповідні повноваження.

Одержавши вказаного хабара, ОСОБА_3 поклав його на робочу поверхню кухонного гарнітуру, встановленого у кімнаті відпочинку вказаного службового кабінету та запевнив ОСОБА_155 у тому, що зазначена справа буде розглянута з додержанням вимог закону і постанова господарського суду Львівської області у ній буде залишена без змін.

Разом з тим, 9 жовтня 2008 року колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду о 10 год. 04 хв. в чергове відклала розгляд справи №22а-11796/08 на 30 жовтня 2008 року. Про даний факт представник ВАТ «ВНК «Розточчя СТ»ОСОБА_153 тоді ж сповістив ОСОБА_11 та повідомив тому предмет розмови з цього приводу із суддею –доповідачем у вказаній справі ОСОБА_154 При цьому, ОСОБА_11 з розмови із ОСОБА_153 довідався, що головуючий суддя ОСОБА_255 ініціював питання відкладення розгляду справи у зв’язку з відсутністю вказівки голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3 щодо того, яке кінцеве рішення у вказаній справі необхідно приймати.

Відразу ж після цього, ОСОБА_11, вбачаючи у вказаних діях суддів Львівського апеляційного адміністративного суду подальшу загрозу законним правам та інтересам ВАТ «ВНК «Розточчя СТ», та власним інтересам як одного з керівників даного товариства, того ж дня, 9 жовтня 2008 року зустрівся з вказаного приводу із ОСОБА_155 та пояснив ситуацію, що склалася.

Для з’ясування причин невиконання ОСОБА_3 даних обіцянок після одержання вищевказаної частини хабара, ОСОБА_155, у присутності ОСОБА_11, 9 жовтня 2008 року, близько 11 год. 49 хв. зателефонував ОСОБА_3 та повідомив про факт відкладення розгляду зазначеної справи на 30 жовтня 2009 року, зауважуючи тим самим на невиконання тим дій, за вчинення яких вимагав та одержав більшу частину хабара.

На вказане ОСОБА_3, продовжуючи діяти з метою подальшого створення умов для вимушення дати йому решту суми обумовленого ним хабара –2 000 доларів США, повідомив ОСОБА_155, що він повністю володіє ситуацією щодо вказаної справи і що все буде вирішено по закону, тобто на корить позивача у згаданій справі - ВАТ «ВНК «Розточчя СТ».

Вважаючи, що за таких обставин ОСОБА_11 у подальшому дасть йому решту суми хабара (2 000 доларів США) ОСОБА_3 не перешкоджав послідуючому розгляду справи №22а-11796/08 шляхом використання службових повноважень голови суду.

За таких обставин, 30 жовтня 2008 року колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду постановила у справі №22а-11796/08 ухвалу, якою апеляційні скарги ТОВ «ФПГ «Альтком», Консорціуму на постанову господарського суду Львівської області від 27 червня 2008 року у справі №7/123а задовольнила частково, залишивши без змін рішення господарського суду Львівської області від 27 червня 2008 року у справі №7/123а в частині визнання протиправними дій Яворівської районної державної адміністрації Львівської області в особі Державного реєстратора щодо реєстрації 11 липня 2007 року нової редакції Статуту Консорціуму в частині переходу права власності і реєстрації у Статуті частки ТОВ «Фінансово-промислова група «Альтком»12,5 %, яка не набута у встановленому законодавством та Статутом Консорціуму порядку, від ВАТ «ВНК «Розточчя СТ»та ЗАТ «СК «Велес», зобов’язання державного реєстратора внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців щодо часток ВАТ «ВНК «Розточчя СТ», ТОВ «Фінансово-промислова група «Альтком»та ЗАТ «СК «Велес»оплачених чи набутих у встановленому Статутом порядку.

Після одержання в середині листопада 2008 року копії вказаної ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду, заступник голови правління ВАТ «ВНК «Розточчя СТ»ОСОБА_11, продовжуючи виконувати протиправну вимогу ОСОБА_3 щодо давання решти суми хабара – 2 000 доларів США у вищевказаних цілях та інтересах, дав ОСОБА_155 грошові кошти в розмірі 2 000 доларів США для передачі їх ОСОБА_3 як решти хабара на вимогу того.

В свою чергу ОСОБА_155, продовжуючи виконувати прохання ОСОБА_11, діючи з метою передачі від ОСОБА_11 хабара на вимогу ОСОБА_3 у тих же цілях та інтересах, 18 листопада 2008 року прибув з вказаними грошовими коштами до службового кабінету голови Львівського апеляційного адміністративного суду, що у будинку №13, по вул. Стецька у м. Львові.

Після цього, ОСОБА_155 пройшов до кімнати відпочинку службового кабінету ОСОБА_3, де на раніше поставлену ОСОБА_3 ОСОБА_11 вимогу передав від того, а голова Львівського апеляційного адміністративного суду –суддя ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, близько 11 години 54 хвилин, перебуваючи у вказаній кімнаті відпочинку, що у будинку №13 по вул. Стецька у м. Львові, завершуючи реалізацію свого злочинного умислу одержав передані ОСОБА_11 як хабар грошові кошти в розмірі 2 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на день одержання хабара становило 11 587,8 гривень, як решту хабара в розмірі 12 000 доларів США, якого вимагав, взявши особисто у руки вказані кошти від ОСОБА_155

За вказаних обставин ОСОБА_3 одержав хабар за невиконання дій з використанням наданих йому влади судді та службового становища голови суду, передбачених вищевказаними нормами Законів України «Про статус суддів», «Про судоустрій України», у інтересах ВАТ «ВНК «Розточчя СТ», та ОСОБА_11, за не перешкоджання, завдяки своєму службовому становищу голови суду та з використанням влади судді законному розгляду у відповідності до норм КАС України колегією суддів Львівського апеляційного адміністративного суду справи №22а-11796/08 за апеляційними скаргами ТОВ «ФПГ «Альтком», Консорціуму на постанову господарського суду Львівської області від 27 червня 2008 року у справі №7/123а.

Всього, за наведених вище обставин ОСОБА_3 вимагав та повторно одержав від ОСОБА_11 хабар на загальну суму 12 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на день одержання хабара становило 60 320,6 гривень та є великим розміром. Вказаними коштами ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, голова Львівського апеляційного адміністративного суду України –суддя ОСОБА_3 як службова особа, яка займає відповідальне становище, за вищевказаних обставин вимагав та повторно одержав від заступника голови правління ВАТ «ВНК «Розточчя СТ»ОСОБА_11 хабар у розмірі 12000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на день одержання хабара становило 60 320,6 гривень і більше ніж у 200 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є великим розміром.

Після одержання за вищевказаних обставин хабарів: у жовтні 2007 року хабара від ОСОБА_5, у червні 2008 року та 7 жовтня 2008 року від ОСОБА_7, 8 жовтня 2008 року від ОСОБА_8 і ОСОБА_9, а також від ОСОБА_10, наприкінці вересня 2008 року до 9 жовтня 2008 року та 18 листопада 2008 року від ОСОБА_11, голова Львівського апеляційного адміністративного суду –суддя ОСОБА_3, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, повторно одержав хабар від ОСОБА_12.

Так, статтею 17 КАС України встановлено, що компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється також на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Після початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні позови, подані до відповідних місцевих господарських судів у справах, що підсудні окружному адміністративному суду, передаються цими судами до окружного адміністративного суду, якщо провадження у справі ще не відкрито.

Після початку діяльності апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги в адміністративних справах, подані до відповідних апеляційних господарських судів, передаються цими судами до апеляційного адміністративного суду, якщо апеляційне провадження у справі ще не відкрито.

prigovor.txt

Link to comment
Share on other sites

Адміністративні справи, провадження в яких було відкрито місцевими та апеляційними господарськими судами до початку діяльності відповідного адміністративного суду, розглядаються і вирішуються цими судами відповідно до абзацу першого цього пункту.

Перегляд судових рішень, зазначених в абзаці першому цього пункту, за винятковими обставинами здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, Львівський апеляційний адміністративний суд у окремих випадках мав процесуальні повноваження переглядати рішення господарського суду Львівської області, внаслідок чого даний суд перебував у процесуальній залежності від Львівського апеляційного адміністративного суду.

Разом з тим, голова Львівського апеляційного адміністративного суду –суддя ОСОБА_3 вирішив використати своє службове становище голови цього суду як судової інстанції, у якій, у вказаних вище випадках, можуть переглядатися рішення також господарських судів, а також до якої можуть подаватися відповідні заяви, відповідачем у яких можуть бути місцеві та апеляційні господарські суди чи посадові особи таких судів, авторитет займаної ним посади та авторитет Львівського апеляційного адміністративного суду з метою вжиття заходів до вчинення головою Львівського апеляційного господарського суду –суддею ОСОБА_156 необхідних для нього дій, для особистого незаконного збагачення шляхом одержання хабара від ОСОБА_12, яка діяла в інтересах представників відповідачів ОСОБА_157 та ОСОБА_158 і їх довірителів.

Так, 27 серпня 2008 року господарський суд Львівської області постановив у справі №19/219 за позовом Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі державного авіапідприємства «Львівські авіалінії»м. Львів до ПП ОСОБА_159, треті особи: Дрогобицьке державне комунальне міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки м. Дрогобич, ОСОБА_160, рішення про визнання договору про розподіл спільного нерухомого майна та припинення спільної часткової власності недійсним і скасування реєстрації права власності на окремі частини (частки) спільного нерухомого майна.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представники відповідача у зазначеній справі ОСОБА_157 та ОСОБА_158 5 вересня 2008 року подали до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу.

При цьому, адвокат ОСОБА_157 побоюючись, що подана ним апеляційна скарга може бути не задоволена і йому, можливо, доведеться повертати одержану раніше від довірителів винагороду, 10 листопада 2008 року звернувся за консультацією та одержанням допомоги у питанні щодо скасування вказаного рішення суду до раніше знайомої йому судді Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_12.

При цьому, під час зустрічі ОСОБА_157 надав ОСОБА_12 для використання копію рішення господарського суду Львівської області від 27 серпня 2008 року та копію апеляційної скарги на нього.

У свою чергу, ОСОБА_12, бажаючи допомогти ОСОБА_157, вирішила звернутися за консультацією з приводу законності рішення господарського суду Львівської області та вжиття заходів до його скасування, до раніше знайомого їй голови Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_3

Зокрема, ОСОБА_12 мала телефонні розмові зі ОСОБА_3 10, 11 листопада 2008 року та узгодила можливість подальшої зустрічі із ним з вказаного приводу.

Після цього, у другій половині листопада 2008 року, ОСОБА_12, попередньо домовившись про зустріч, прибула до службового кабінету голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3, де передала йому для вивчення на предмет законності копію рішення господарського суду Львівської області від 27 серпня 2008 року. ОСОБА_3 погодився на пропозицію ОСОБА_12 вивчити передані йому документи та визначитись з можливістю скасування в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції.

При цьому, ОСОБА_3 вирішив використати своє службове становище голови суду Львівського апеляційного адміністративного суду, в тому числі авторитет даного суду та авторитет займаної ним посади, в інтересах ОСОБА_12 та інтересах третіх осіб - представників відповідача у вказаній справі з метою незаконного особистого збагачення шляхом одержання від ОСОБА_12 хабара.

Для досягнення свого наміру ОСОБА_3 вирішив сприяти вказаним особам у скасуванні рішення господарського суду Львівської області за апеляційною скаргою ОСОБА_157 та ОСОБА_158, вживши заходів, завдяки своєму службовому становищу голови Львівського апеляційного адміністративного суду до задоволення апеляційної скарги шляхом звернення до голови Львівського апеляційного господарського суду - судді ОСОБА_156

Реалізуючи вказаний умисел, 24 листопада 2008 року о 15 год. 22 хв. ОСОБА_3 зателефонував з номеру свого мобільного телефону на номер мобільного телефону ОСОБА_156 та, повідомивши номер справи - №19/219, і позивача у ній, попросив того до кінця дня з’ясувати ситуацію щодо даної справи, на що останній, зважаючи на службове становище ОСОБА_3, погодився.

О 15 год. 54 хв. 24 листопада 2008 року ОСОБА_3 у телефонній розмові з ОСОБА_156 уточнив тому прізвище судді - доповідача у вказаній справі.

О 15 год. 56 хв. того ж дня ОСОБА_156 зателефонував ОСОБА_3 та бажаючи зберегти з тим добрі стосунки, з огляду на службове становище ОСОБА_3, запитав як Львівському апеляційному господарському суду необхідно діяти щодо зазначеного рішення суду. На це ОСОБА_3, продовжуючи діяти у вищевказаних інтересах та метою, вказав голові суду ОСОБА_156 на необхідність скасування цього рішення. При цьому, ОСОБА_156 пообіцяв ОСОБА_3 подумати над вирішенням його прохання.

Того ж дня, ОСОБА_12 неодноразово телефонувала ОСОБА_3, уточнювала йому відомості щодо сторін у зазначеній справі та довідалася про його дії у вказаній справі.

О 17 годині 44 хвилини 24.11.2008, ОСОБА_3, продовжуючи використовувати своє службове становище голови суду, зателефонував судді ОСОБА_156., який повідомив, що розмовляв з головуючою суддею у справі №19/219, яка вказала на можливість скасування вказаного рішення. При цьому, ОСОБА_3, діючи з метою доведення свого умислу до кінця, домовився з ОСОБА_156 зустрітися з цього ж питання наступного дня.

Відразу ж після вказаної розмови, ОСОБА_3, діючи в інтересах ОСОБА_12 та третіх осіб, о 17 год. 45 хв. зателефонував ОСОБА_12 та повідомив про можливість позитивного вирішення справи на її прохання, заплановану ним зустріч з цього приводу, а також домовився про зустріч з нею наступного дня о дев’ятій годині, передбачаючи можливість одержання хабара за вже вчинені ним дії з використанням свого службового становища голови Львівського апеляційного адміністративного суду.

У свою чергу, ОСОБА_12 домовилася з адвокатом ОСОБА_157 про зустріч о 9 годині 25 листопада 2008 року поблизу приміщення Львівського апеляційного адміністративного суду.

Наступного дня ОСОБА_12 зустрілася в обумовлений час та місці з ОСОБА_157 і в розмові повідомила тому, що може допомогти йому у вирішенні питання щодо скасування Львівським апеляційним господарським судом оскаржуваного ним рішення.

За таких обставин, ОСОБА_157, з метою фінансового забезпечення ОСОБА_12 у вирішенні його прохання, надав тій грошові кошти у розмірі 5 000 доларів США, поклавши їх до сумочки ОСОБА_12 При цьому, він не обумовлював у який спосіб ОСОБА_12 має використати зазначені кошти, надавши тій можливість розпорядитися ними на власний розсуд.

ОСОБА_12, одержавши від ОСОБА_157 вказані кошти, відразу вирішила використати їх для давання хабара голові Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3. в інтересах третіх осіб – ОСОБА_157, ОСОБА_158 та їх довірителів, за сприяння у скасуванні рішення господарського суду Львівської області за апеляційною скаргою вказаних осіб.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_12, попередньо з’ясувавши у телефонній розмові можливість зустрічі, близько 9 год. 33 хв. 25 листопада 2008 року, зайшла до службового кабінету голови Львівського апеляційного адміністративного суду - ОСОБА_3 звідки разом з ним прослідувала до службової кімнати відпочинку.

В розмові зі ОСОБА_3 ОСОБА_12 спершу спробувала довідатися у того бажану йому суму хабара за вже виконані дії та виконання ним в подальшому дій з використанням свого службового становища та авторитету голови Львівського апеляційного адміністративного суду у скасуванні Львівським апеляційним господарським судом вказаного рішення суду, на що ОСОБА_3 вказав, що вона особисто має визначитися з сумою хабара. Зважаючи на це, ОСОБА_12 висловила ОСОБА_3 жестами руки свій намір дати йому за вказані дії 5 000 доларів США, на що останній відразу ж погодився.

Після цього, ОСОБА_12 розкрила свою сумочку та піднесла її ОСОБА_3, а ОСОБА_3, діючи з корисливих мотивів, направлених на особисте незаконне збагачення, у кімнаті відпочинку свого робочого кабінету, що у будинку №13 по вулиці Стецька у м. Львові, близько 9 год. 34 хв., 25 листопада 2008 року, повторно одержав від неї, взявши власноручно з вказаної сумочки, хабар у розмірі 5 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на день одержання хабара становило 31 475,5 грн.

За вказаних обставин ОСОБА_3 одержав хабар за вже виконані дії та продовження виконання ним в подальшому в інтересах третіх осіб –представників відповідача та відповідача у справі господарського суду Львівської області №19/219, з використанням свого службового становища голови Львівського апеляційного адміністративного суду, передбаченого вищевказаними нормами Законів України «Про статус суддів», «Про судоустрій України», в тому числі авторитету Львівського апеляційного адміністративного суду та займаної ним посади, за сприяння, вжиття заходів завдяки своєму службовому становищу голови Львівського апеляційного адміністративного суду до задоволення вказаної апеляційної скарги ОСОБА_157 та ОСОБА_158, поданої тими як представниками відповідача - суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_159, та, відповідно, скасування рішення господарського суду Львівської області у справі №19/219 шляхом звернення до осіб, які мали для того відповідні повноваження.

Одержавши зазначеного хабара, суддя ОСОБА_3 заховав кошти до кишені своїх штанів.

Продовжуючи розмову, ОСОБА_3, у відповідь на запитання ОСОБА_12 щодо його подальших дій, запевнив її, що вчинить усі необхідні дії завдяки своєму службовому становищу з метою скасування Львівським апеляційним господарським судом рішення господарського суду Львівської області у справі №19/219.

Одержаними від ОСОБА_12 в якості хабара 5 000 доларами США ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд.

В подальшому ОСОБА_3, вважаючи вжиті ним заходи щодо задоволення Львівським апеляційним господарським судом зазначеної апеляційної скарги достатніми, інших активних дій на виконання домовленості з ОСОБА_12 не вживав.

9 грудня 2008 року Львівський апеляційний господарський суд виніс у справі №19/219 постанову, якою апеляційну скаргу відповідача задовольнив повністю, рішення господарського суду Львівської області від 27.08.2008 у справі №19/219 скасував і прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі державного авіапідприємства «Львівські авіалінії»до ПП ОСОБА_159 відмовив.

Таким чином, голова Львівського апеляційного адміністративного суду –суддя ОСОБА_3 як службова особа, яка займає відповідальне становище, за вищевказаних обставин повторно одержав від ОСОБА_12 хабар у розмірі 5 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на день одержання хабара складає 31 475,5 грн.

Загалом ОСОБА_3, при вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368 та ч. 2 ст. 368 КК України, одержав за наведених обставин хабарів на загальну суму 120 тисяч гривень, 158 100 доларів США, а всього у гривневому еквіваленті –963 029,8 гривень.

Крім того, 11 березня 2009 року ОСОБА_3, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, умисно власноручно написав на ім’я начальника слідчого відділу Генеральної прокуратури України та подав безпосередньо старшому слідчому в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочинів, поєднане з обвинуваченням осіб у тяжких і особливо тяжких злочинах.

Так, 2 грудня 2008 року Генеральною прокуратурою України відносно ОСОБА_3 як голови та судді Львівського апеляційного адміністративного суду порушено кримінальну справу за фактом одержання у жовтні 2007 року від ОСОБА_5 хабара у розмірі 100 тисяч доларів США за виконання дій з використанням службового становища та наданої йому влади судді в інтересах третіх осіб, тобто за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

3 грудня 2008 року ОСОБА_3 о 22 год. 40 хв. був доставлений бригадою швидкої допомоги «Богдан»у медичний центр «Богдан»с. Бірки.

7 грудня 2008 року ОСОБА_3 у даній справі пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

8 грудня 2008 року у справі винесено постанову про відсторонення обвинуваченого ОСОБА_3 від посади голови Львівського апеляційного адміністративного суду та постанову про відсторонення ОСОБА_3 від посади судді вказаного суду, які направлені для виконання Голові Верховного Суду України, голові Ради суддів України та для відома Президенту України і до Верховної Ради України.

9 грудня 2008 року, о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 прибув для стаціонарного лікування в інфарктне відділення державного закладу «Клінічна лікарня ДТГО «Львівська залізниця»м. Львів, у якій перебував до 11 грудня 2008 року.

Після 23 години 11 грудня 2008 року ОСОБА_3, діючи з метою ухилитися та переховуватися від слідства, залишив приміщення ДЗ «ДТГО «Львівська залізниця»у м. Львові.

У зв’язку з встановленням факту відсутності ОСОБА_3 за місцем лікування і проживання, за відсутності відомостей про місце його перебування, 12 грудня 2008 року ОСОБА_3 був оголошений у розшук.

18 грудня 2008 року Верховна Рада України, відповідно до ст. 126 Конституції України та ст. 13 Закону України «Про статус суддів», надала згоду на затримання та взяття під варту судді Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_3, а також того ж дня прийняла рішення про звільнення ОСОБА_3 з посади судді вказаного суду відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 126 Конституції України –у зв’язку з порушенням ним присяги судді.

В подальшому з 12 грудня 2008 року по 8 березня 2009 року ОСОБА_3 переховувався від слідства у невстановленому місці.

9 березня 2009 року ОСОБА_3 зустрівся за місцем свого проживання: у квартирі АДРЕСА_1, з раніше знайомим йому суддею апеляційного суду Львівської області ОСОБА_161, який обіймає посаду заступника голови судової палати у кримінальних справах вказаного суду, щоб обговорити з ним версію його відсутності з 12 грудня 2008 року і отримати консультацію як фахівця.

У ході бесіди, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_161, що не має наміру в подальшому переховуватися від слідства, а з метою його так званої «легалізації» він придумав версію щодо його викрадення з лікарні невідомими особами, незаконне позбавлення волі, побиття, вимагання у нього грошових коштів.

При цьому, на його думку, така версія свідчила б про те, що він не переховувався від слідства, не порушував дану ним підписку про невиїзд, і це мало б забезпечити йому можливість не бути затриманим та утримуватися під вартою, а перебувати на підписці про невиїзд.

ОСОБА_64 того, ОСОБА_3, вважаючи, що висунута ним версія щодо викрадення та незаконного позбавлення волі може відіграти важливу роль при вирішенні судом питання про зміну йому запобіжного заходу, готуючись до подання завідомо неправдивої заяви про вчинення відносно нього злочинів до правоохоронних органів, усвідомлюючи, що при її перевірці мають бути допитані члени сім’ї, розповів видуману ним версію щодо його викрадення та вчинення по відношенню до нього інших злочинів своїй дружині –ОСОБА_162 та сину –ОСОБА_163

9 березня 2009 року співробітники УСБ України у Львівській області виявили факт присутності ОСОБА_3 у квартирі за місцем його реєстрації та в ході проведення спецоперації з фізичного захоплення затримали його на горищі будинку АДРЕСА_1, вихід на яке був облаштований з квартири ОСОБА_3

При цьому ОСОБА_3, розуміючи, що за вказаних обставин він уже позбавлений можливості добровільно з’явитися до правоохоронних органів, однак маючи намір зробити завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочинів щодо нього в подальшому, готуючи для цього підґрунтя, власноручно написав у протоколі його затримання наперед придуману ним версію, що 12 грудня 2008 року шляхом обману його позбавили волі, вивезли з м. Львова, утримували незнайомі особи в трьох місцях, вимагали гроші: 3 млн. доларів США, пізніше переоформлення квартири, а 8 березня 2009 року привезли у м. Львів і випустили, після чого він вночі прийшов додому. Під час затримання його катували і били, сліди побоїв наявні на ньому.

10 березня 2009 року Генеральна прокуратура України звернулася до Печерського районного суду м. Києва з поданням про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу на взяття під варту.

Вважаючи придуману версію дієвою, ОСОБА_3 почав обстоювати її та доводити до відома суду в ході судового розгляду подання у Печерському районному суді м. Києва. Незважаючи на це, 10 березня 2009 року Печерський районний суд м. Києва виніс постанову про зміну обраного ОСОБА_3 запобіжного заходу на взяття під варту.

Надалі, ОСОБА_3, намагаючись відстояти придуману ним версію щодо викрадення та маючи намір в подальшому довести її до відома Апеляційного суду м. Києва при апеляційному перегляді вказаної постанови Печерського районного суду м. Києва, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, 11 березня 2009 року, перебуваючи у кабінеті слідчого №405, що у будинку №18 по вул. Борисоглібській у м. Києві, діючи умисно, власноручно написав на ім’я начальника слідчого відділу Генеральної прокуратури України та офіційно подав для розгляду і прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України безпосередньо старшому слідчому Генеральної прокуратури України завідомо неправдиве повідомлення (заяву) про вчинення злочинів, в тому числі тяжких та особливо тяжких.

Зокрема, у вказаній заяві –повідомленні ОСОБА_3 вказав, що в ніч з 11 на 12 грудня 2008 року його шляхом обману та застосування фізичної сили було викрадено в якості заручника невідомими йому особами, його утримували у трьох різних приміщеннях, неодноразово погрожували смертю, катували, били, вимагаючи передачі грошей та речей, а звільнено його було 8 березня 2009 року.

Також, у даній заяві ОСОБА_3, діючи умисно, з метою уточнення, конкретизації фактичних обставин нібито вчинених відносно нього злочинів, зазначив, що 11 грудня 2008 року він перебував у лікарні Львівської залізничної дороги. У другій половині дня до нього до палати зайшов чоловік, який представився ОСОБА_164 та повідомив, що його життю загрожує смертельна небезпека, а тому йому потрібно на деякий час перейти у безпечне приміщення та зазначив, що буде його чекати ввечері на вулиці Огієнка у м. Львові, неподалік приміщення лікарні.

Прийшовши до переконання, що його життю загрожує небезпека, він написав емоційного листа відносно того, що він думає про вказані події, в якому звернувся до сім’ї, якщо з ним щось станеться, і пішов на зустріч з ОСОБА_164.

Коли він проходив по вул. Огієнка у м. Львові, біля приміщення лікарні, на нього напали невідомі особи, заштовхали його в салон вантажного мікроавтобуса та повідомили, що будуть працювати з ним.

Після цього, його вивезли у невідомому напрямку, а коли привезли, то помістили у цокольне приміщення, де закрили. При цьому його попереджали, що його безпека коштуватиме йому 400 тисяч доларів, а з кожним тижнем така сума зростала.

Його не били, а лише вимагали повідомити, де вони можуть взяти вказані кошти, інакше ніхто його не звільнить.

У кінці січня 2009 року його перевезли в інше приміщення, де також утримували та вимагали гроші.

Вказані особи, у підтвердження того, що вони йому не вороги, а за все потрібно платити, дали можливість підписати йому позовну заяву до суду.

У другій половині лютого 2009 року у приміщення, де його утримували увірвалися озброєні в маскувальній формі люди 6 –8 чоловік, які кричали, що вони працівники СБ України, положили його на підлогу, зв’язали ноги, натягнули на обличчя та голову шапку, закріпивши її скетчем, заламали руки, на які наділи кайданки, били його у різні частини тіла, погрожували, що заріжуть та закопають в лісі.

Після цього, його кинули в машину і вивезли. Привезли його в приміщення, де прикували кайданами до залізної решітки, прив’язали ноги, били по голові, душили подушкою, вимагали передачі їм 3 мільйонів доларів США та щоб він вказав, де він сховав ці гроші, а вони їх заберуть і тільки тоді його звільнять.

Коли він пояснив, що у нього немає грошей, то його продовжували катувати, погрожували вбивством, вимагали передачі речей, а саме машини, що належить його сину, квартири, будинку.

Потім стали вимагати, щоб він написав записку дружині, щоб вона віддала для нього гроші, так як він у важкому стані. Він був вимушений написати таку записку.

8 березня 2009 року його зв’язаного кинули в машину, вивезли з приміщення, довгий час тягнули зв’язаного по снігу, розв’язали ноги і сказали, що він вільний, неподалік траси до м. Львова.

Коли він розв’язав руки, то побачив, що він у лісі, вийшов біля бензозаправки, звідки маршруткою дібрався до своєї квартири вночі з 8 на 9 березня 2009 року.

Після цього, він ліг спати і спав до обіду 9 березня 2009 року. Він мав на меті з’явитися в прокуратуру Львівської області, щоб описати події, що з ним відбулися, але 9 березня 2009 року вихідний день, а тому випивши ліки він знову приліг.

Через деякий час він почув крики, з огляду на що вийшов на горище, де був затриманий працівниками СБ України.

Діючи умисно з тих же мотивів та метою, маючи намір переконати слідство у наявності загрози життю та здоров’ю, ОСОБА_3 доповнив вказану заяву посиланням на те, що особи, які його утримували, погрожували йому також тим, щоб він у разі звільнення нікому не говорив про події з ним, оскільки ті володіють інформацією по його справі, можуть виконати обіцянку про його вбивство, де б він не був.

Таким чином, ОСОБА_3 офіційно повідомив слідчому про вчинення відносно нього злочинів, ознаки яких передбачені: ч. 2 ст. 126 КК України - побої і мордування, вчинені групою осіб, з метою залякування потерпілого; ч. 2 ст. 127 КК України - катування, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, що є тяжким злочином; ч. 2 ст. 129 КК України - погроза вбивством, вчинена членом організованої групи; ч. 3 ст. 146 КК України - незаконне позбавлення волі та викрадення людини, вчинені з корисливих мотивів, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань, вчинені організованою групою, що є тяжким злочином; ч. 2 ст. 147 КК України –захоплення та тримання особи як заручника з метою спонукання родичів затриманого до вчинення будь-якої дії, як умови звільнення заручника, що вчинені організованою групою, що є особливо тяжким злочином; ч. 4 ст. 189 КК України –вимагання передачі чужого майна та права на майно з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод, законних інтересів, вчинене організованою групою, що є особливо тяжким злочином.

Відомості заяви ОСОБА_3 від 11 березня 2009 року про вчинення щодо нього зазначених злочинів не відповідають дійсності, зокрема неправдивими є відомості, що його шляхом обману та застосування фізичної сили було викрадено в якості заручника невідомими йому особами, що його утримували у трьох різних приміщеннях та неодноразово погрожували смертю, катували, били, вимагаючи передачі грошей та речей, а звільнено його було 8 березня 2009 року.

Виходячи з викладеного, зроблене ОСОБА_3 повідомлення про вчинення злочинів є завідомо для нього неправдивим, оскільки стосується злочинів, яких насправді не було вчинено.

27 березня 2009 року Генеральною прокуратурою України за результатами перевірки вказаної заяви відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 6 КПК України, за відсутністю події злочинів.

Допитаний підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні злочинів не визнав та показав, що дійсно знав голову Львівської обласної державної адміністрації ОСОБА_6, однак, у жовтні 2007 року в службовому кабінеті останнього ні разу не був. У жовтні 2007 року зустрічався з ОСОБА_6 лише на похоронах його батька в смт. Соснівка Львівської області. На похоронах ОСОБА_6 говорив ОСОБА_3 про справу в якій зацікавлені його друзі. При цьому ОСОБА_6 показував на групу чоловіків, яка стояла осторонь. ОСОБА_6 повідомив, що справа розглядається в Пустомитівському районному суді Львівської області та просив переговорити про неї з потрібними людьми. На це ОСОБА_3 ОСОБА_6 відповів відмовою, оскільки справа стосувалася судів загальної, а не адміністративної юрисдикції. Жодних хабарів від ОСОБА_5 він не брав, в кабінеті ОСОБА_6 з ним не зустрічався. Останній його оговорює. Як стало відомо ОСОБА_3 у вересні 2008 року зі слів нині покійного ОСОБА_6, в інтересах ОСОБА_5 просив вирішити питання колишній Президент України ОСОБА_165 Ніби то ОСОБА_5 профінансував передвиборну компанію ОСОБА_165 на суму 3-х мільйонів доларів США і тепер необхідно допомогти бізнесмену отримати землю під Львовом. Також, зі слів ОСОБА_6, в інтересах ОСОБА_5 просить голова Верховного Суду України ОСОБА_166 та начальник УСБ України в Львівській області ОСОБА_167 Останній дійсно в жовтні 2008 року приходив до ОСОБА_3 і давав вказівки у вказаній справі від імені ОСОБА_165 Прізвище ОСОБА_5 ОСОБА_3 вперше почув 04.11.2008, коли до нього зателефонував ОСОБА_6 та попросив того прийняти. До цього ОСОБА_6 називав його «ОСОБА_5». На зустрічі в службовому кабінеті ОСОБА_3 ОСОБА_5 говорив, що передавав для нього кошти через ОСОБА_6 В подальшому ОСОБА_3 розмовляв з цього приводу з ОСОБА_6 і той повідомив, що гроші ОСОБА_5 пішли на вибори ОСОБА_165 У вказаній справі з жодним суддею ОСОБА_3 не говорив, будь-якого впливу не чинив. Розмови з вказаними особами відбувались в його службовому кабінеті голови суду по вул. Стецька 13 в м. Львові.

Також ОСОБА_3 показав, що до нього в кінці листопада 2008 року приходив ОСОБА_167, якого ОСОБА_6 представив, як свого партнера по бізнесу. ОСОБА_167 приходив з приводу розгляду судами справи ЗАТ «Українська панчішна компанія»та залишив аркуш, на якому була інформація по справі. ОСОБА_168 написав мобільний телефон юриста, який займається цією справою, а ОСОБА_3 написав на аркуші, що справою цікавиться ОСОБА_6 Через декілька днів прийшов ОСОБА_6, можливо 20.11.2008, і повідомив, що у цій справі просить Президент України ОСОБА_165 ОСОБА_150 ОСОБА_3, попередньо обговоривши правову позицію по аналогічній категорії справ на нараді суддів, повідомив ОСОБА_6, що справа не підпадає під адміністративну юрисдикцію і не може бути розглянута адміністративним судом, на що ОСОБА_6 погодився. 02.12.2008 ОСОБА_6 в підсобному приміщенні службового кабінету голови суду по вул. Стецька 13 в м. Києві передав ОСОБА_3 не 20 100 доларів США, а плоску пляшку коньяку «Мартель», пояснивши, що вдячний за проявлену турботу, що і було зафіксовано на «піратських»відеозйомках СБ України. Вказану пляшку вони розпили за призначення ОСОБА_6 на посаду заступника голови секретаріату Президента України. У вказаному і попередньому епізодах обвинувачення ОСОБА_6 оговорив ОСОБА_3 за вказівкою ОСОБА_165, оскільки він не виконував вказівок останнього. Вилучені у нього під час обшуку 20 100 доларів США, кошти які він брав у борг і планував повернути своєму товаришу ОСОБА_169, що проживає у АДРЕСА_4. Сума позики була 20 000, а 100 доларів США ОСОБА_3 доклав, що б купити пляшку коньяку в подяку.

Також, ОСОБА_3 пояснив, що хабарів від ОСОБА_7 не брав і той його оговорює. ОСОБА_7 оговорює ОСОБА_3 оскільки був неправомірно заарештований та лише після дачі потрібних прокуратурі показань на ОСОБА_3 звільнений з-під варти. Зокрема, 100 000 гривень на придбання паркету в службовий кабінет голови суду, що по вул. Стецька 13 в м. Львові ОСОБА_7 йому не давав. Взагалі у вказаному кабінеті паркет завжди був і заміни не потребував.

По епізоду давання хабара в інтересах ОСОБА_147, ОСОБА_3 показав, що ОСОБА_7 з ним про вказану в обвинуваченні справу ніколи не говорив. У свою чергу ОСОБА_3 не говорив про справу із суддями, які її слухали. Що саме клав ОСОБА_7 в шухляду в підсобному приміщенні службового кабінету ОСОБА_3, останній не знає і пояснити, що зафіксовано на «піратських»відеозйомках СБ України, не може.

Також ОСОБА_3 показав, що хабарів від ОСОБА_155 не отримував. Останній жодного разу по справі ВАТ «ВНК «Розточчя СТ»до нього не звертався. В листопаді 2008 року ОСОБА_155 дійсно двічі приходив до нього і 18 листопада 2008 року передав йому 1000 грн. у якості свого внеску на подарунок до дня народження голови господарського суду Львівської області ОСОБА_170 ОСОБА_33 планували вдвох його вітати та купити подарунок на 2 000 грн. ОСОБА_154 ця передача коштів і зафіксована на «піратських»відеозйомках СБ України. Чому ОСОБА_155 його оговорює пояснити не може. По справі ВАТ «ВНК «Розточчя СТ»він дійсно одного разу спілкувався з головою Львівського апеляційного господарського суду ОСОБА_156, обговорюючи лише підсудність останньої.

Також ОСОБА_3 показав, що з ОСОБА_12 він давно знайомий, оскільки, працюючи в Апеляційному суді Львівської області, був куратором Залізничного районного суду Львівської області, де працює остання. ОСОБА_12 звернулася до нього за консультацією у справі, що вказана в обвинуваченні. ОСОБА_33 приходила до нього в кабінет та просила переговорити з ОСОБА_156, оскільки у сторони в справі був конфлікт з суддею господарського суду, яка слухала її по першій інстанції, а її рішення в справі є явно незаконним. Потім, в листопаді 2008 року, ОСОБА_12 телефонувала і цікавилася чи говорив він з ОСОБА_156 ОСОБА_71, після 14 листопада до 24 листопада 2008 року, приходила особисто та говорила про незаконність рішення суду першої інстанції. ОСОБА_3 дійсно телефонував ОСОБА_156 і цікавився цією справою, що і зафіксовано в роздруківках телефонних дзвінків, що зроблена СБ України. 25 листопада 2008 року до нього в черговий раз прийшла ОСОБА_12 передала документи, що стосуються цієї справи. Вказані документи він поклав в чорну папку та цього ж дня відвіз у Львівський апеляційний господарський суд ОСОБА_156 При цьому, ОСОБА_3 не зміг пояснити, що зафіксовано на переглянутій судом відеокасеті, та що саме він дістає з жіночої сумочки ОСОБА_12 і одразу кладе до своєї кишені.

Також ОСОБА_3 показав, що не брав хабарів від представників ВАТ «Львівобленерго» та ВАТ «Тернопільобленерго»і не схиляв до цього суддю ОСОБА_4 Перебуваючи у підсобному приміщенні свого кабінету, що по вул. Стецька 13 в м. Львові, 8 жовтня 2008 року він отримав від ОСОБА_4 поштові марки на канцелярські потреби суду та, можливо, 5 000 грн. на ремонт приміщення суду. У цій частині ОСОБА_3 підтримав показання дані ОСОБА_4 в судовому засіданні.

Що стосується обвинувачення за ч. 2 ст. 383 КПК України, ОСОБА_3 підтримав показання дані ним під час досудового слідства. При цьому, підсудний уточнив, що ОСОБА_164, про якого він повідомляв слідству, це насправді ОСОБА_168. Однак, на прохання заступника Генерального прокурора України ОСОБА_171 він назвав його в своїх заявах та показаннях ОСОБА_164, що б не згадувати про причетність до справи ОСОБА_6 та його довірених осіб. Також ОСОБА_3 припускає, що викрадачі вимагали у нього саме ті 3 мільйони доларів США, що були витрачені на виборчу компанію ОСОБА_165

Допитаний підсудний ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину не визнав та показав, що відмовляється від раніше даних показань, оскільки вони були дані під впливом керівника слідчої групи, начальника слідчого відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_172 та старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_173 Зокрема, ОСОБА_172 погрожуючи ув’язненням змусив його оговорити ОСОБА_3 у вимаганні хабарів від представників ВАТ «Львівобленерго» та ВАТ «Тернопільобленерго». Насправді ОСОБА_3 хабарів не вимагав і ОСОБА_4 їх йому не передавав. Перебуваючи у підсобному приміщенні службового кабінету ОСОБА_3, що по вул. Стецька 13 в м. Львові, 8 жовтня 2008 року він передав йому поштові марки на канцелярські потреби суду та власні 5 000 грн. на ремонт приміщення суду. Свідки ОСОБА_174 та ОСОБА_10 оговорили ОСОБА_4 на його ж прохання. Перед допитами він особисто переконав вказаних свідків розповісти слідчому неправду, що ніби то вони передавали йому (ОСОБА_4) хабарі для ОСОБА_3

Незважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_3 вини у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 383 КК України, а ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 368 КК України, їх вина підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 в одержанні у жовтні 2007 року від ОСОБА_5 хабара в особливо великому розмірі доводиться наступними доказами.

Свідок ОСОБА_5, будучи допитаним у судовому засіданні та під час досудового слідства показав, що з 2 січня 2005 року працює комерційним директором приватного підприємства «Оліяр».

За його ініціативою приблизно у серпні 2006 року працівники вказаного підприємства, їх близькі та рідні, звернулися до Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області з клопотанням про надання їм землі для ведення особистого селянського господарства.

У зв’язку з тим, що вирішення питання про виділення земельних ділянок затягувалося, вказані особи звернулися з колективним позовом у Пустомитівський районний суд Львівської області, у якому ставилося питання про спонукання Пустомитівської районної державної адміністрації та Годовицько-Басівської сільської ради до вчинення дій, а саме –надання позивачам дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок, а також про зобов’язання вказаних установ не чинити позивачам перешкод у набутті права власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Зазначений позов розглядався у Пустомитівському районному суді Львівської області.

Згідно рішення вказаного суду від 28 квітня 2007 року зазначений позов було задоволено. Водночас 30 травня 2007 року прокуратурою Львівської області подано апеляційне подання на рішення суду першої інстанції до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Дізнавшись про подану прокуратурою апеляцію, він вирішив заручитися підтримкою голови Львівського апеляційного адміністративного суду для можливого вирішення свого питання. З цією метою він попросив голову Львівської обласної державної адміністрації ОСОБА_6, з яким був знайомий довгий час, познайомити його з головою Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_3

До ОСОБА_6 він звернувся у зв’язку з тим, що усвідомлював той факт, що останній обіймав посаду голови Львівської обласної державної адміністрації, а тому мав необхідні зв’язки, в тому числі і у судових органах.

При цьому, ОСОБА_6 він пояснив, що хоче заручитися підтримкою ОСОБА_3 як голови Львівського апеляційного адміністративного суду у залишенні в силі рішення першої інстанції –Пустомитівського районного суду, яким було задоволено позов 125 осіб до Годовицької –Басівської сільської ради. Про свій намір дати при такій зустрічі ОСОБА_3 хабара він ОСОБА_6 не говорив.

ОСОБА_6 погодився організувати таку зустріч. У подальшому ОСОБА_5 підготував грошові кошти в сумі 100 000 доларів США, які мав намір дати ОСОБА_3 за позитивне вирішення свого питання, тобто щоб Львівський апеляційний адміністративний суд відхилив апеляцію прокуратури Львівської області на рішення Пустомитівського районного суду та залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Він вважав, що голова суду може вплинути на суддів та посприяти у прийнятті рішення на його користь. Крім того, з розмов із знайомими йому було відомо, що через ОСОБА_3 можливо вирішити всі питання у Львівському апеляційному адміністративному суді, оскільки всі судді попередньо погоджують з ним рішення, які планують приймати.

В один із днів жовтня 2007 року ОСОБА_6 зателефонував йому та сказав, щоб він прийшов до його службового кабінету, який знаходиться на другому поверсі приміщення Львівської обласної державної адміністрації за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 18.

Зайшовши в кабінет, він побачив там ОСОБА_6 та ОСОБА_3 При цьому, ОСОБА_5 у руках тримав пакет, в якому були, належні йому 100 000 доларів США і який бачив ОСОБА_6 ОСОБА_33 привітались, після чого ОСОБА_6 пояснив ОСОБА_3 для чого він прийшов.

Після цього, у розмові, яка відбувалась у кабінеті за маленьким столиком, що розташований з правої сторони від вхідних дверей, він обговорював із ОСОБА_3 можливість прийняття Львівським апеляційним адміністративним судом рішення про відмову в розгляді апеляції та залишення рішення Пустомитівського районного суду без змін. В ході розмови вони досягли домовленості, після чого він передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 100 000 доларів США. Кошти передавалися купюрами по 100 США, які були складені у пачки по 10 000 доларів США кожна. Всього він передав 10 пачок, які знаходилися у пакеті чорного кольору. Вказаний пакет він поклав на журнальний столик, за яким вони сиділи, та підсунув їх до ОСОБА_3, сказавши, що це гроші.

При передачі був присутній ОСОБА_6

Під час зустрічі вони майже весь час говорили про кошти та необхідність прийняття правильного рішення по справі, тобто відхилення апеляції прокуратури області. Тому він вважає, що ОСОБА_3 під час передачі вказаного пакету усвідомлював, що у ньому знаходяться саме кошти.

ОСОБА_3 тоді взяв пакет та поставив його біля себе. При цьому, ОСОБА_3 запевнив його, що апеляція прокуратури буде відхилена, а рішення Пустомитівського районного суду - залишене в силі.

Він безумовно розумів, що використовуючи повноваження голови суду, ОСОБА_3 впливав на суддів, тим більше він не просив прийняти у справі незаконне рішення, а звернувся з проханням залишити в силі законне рішення Пустомитівського районного суду.

ОСОБА_5 зауважив, що він був зацікавлений у виділенні працівникам його підприємства земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, так як згідно чинного законодавства кожна особа має право отримати 2 га землі для ведення такого господарства. Після отримання зазначеної землі, він мав намір через очолюване ним підприємство орендувати вказані землі для вирощування сільськогосподарської продукції.

Тому, передаючи в один із днів жовтня 2007 року голові Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_3 хабара в сумі 100 тисяч доларів США у кабінеті голови Львівської ОДА ОСОБА_6 він діяв в інтересах позивачів та своїх власних інтересах.

Як йому у подальшому стало відомо, зазначену справу розглядала колегія суддів у складі ОСОБА_175, ОСОБА_176, ОСОБА_177 Інтереси позивачів в суді представляв юрист ОСОБА_141.

Однак, незважаючи на факт давання ним ОСОБА_3 хабара, рішенням Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2008 року було задоволено апеляцію прокуратури Львівської області, а рішення суду першої інстанції скасовано.

За таких обставин, приблизно 10 - 12 листопада 2008 року він прийшов до службового кабінету ОСОБА_3 з метою з’ясування обставин прийняття судом такого рішення. В ході бесіди він запитав того, чому рішення було прийняте всупереч домовленості, на що той відповів йому, що між ними не було ніяких домовленостей і нічого той у нього не брав.

Його це обурило і з цього приводу він розмовляв з ОСОБА_6 ОСОБА_167 він уже нікому не довіряв, а тому цю розмову записав на власний записуючий пристрій. ОСОБА_64 того, за допомогою власного диктофону «Олімпус»та касети до нього, він також записав дві телефонні розмови, які відбулися між ним та ОСОБА_6 (т.7, а.с. 1-5, 6-10, т. 65, а.с. 162-176).

До протоколу допиту ОСОБА_5 додав наступні документи :

1) 71 світлокопію державних актів на право власності на земельну ділянку, які видані на підставі розпорядження Пустомитівської районної державної адміністрації від 1 листопада 2007 року, які були видатні тим особам, в інтересах яких ОСОБА_5 дав хабара ОСОБА_3;

За відомостями вказаних документів ОСОБА_5 уточнив свої показання, що дав ОСОБА_3 хабара в розмірі 100 тисяч доларів США саме в один із днів жовтня 2007 року, до рішення Пустомитівської РДА про видачу зазначених державних актів (т. 7, а.с. 11- 81).

2) світлокопії 24 державних актів на право власності на земельні ділянки на території Годовицько-Басівської сільської ради, видані на ім’я ОСОБА_47, ОСОБА_45, ОСОБА_101, які є тещею, тестем та матір’ю відповідно ОСОБА_5, і які придбали земельні ділянки у осіб, в інтересах яких ОСОБА_5 давав ОСОБА_3 хабара, чим підтверджується послідовність дій ОСОБА_5 та наявність у нього власного інтересу у даванні зазначеного хабара (т. 7 , а.с. 126-149);

3) довідку приватного підприємства «Оліяр»від 30.10.2009, згідно якої ОСОБА_5 дійсно обіймає посаду комерційного директора ПП «Оліяр», а його заробітна плата з 1 липня 2007 року по 30 квітня 2008 року склала 671 000 гривень, чим підтверджується наявність у ОСОБА_5 значних сум доходу на вказаній посаді, які він, у тому числі, використав для давання хабара голові Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3. (т.7, а.с. 125).

Згідно заяви ОСОБА_5 до Управління СБ України у Львівській області від 28 листопада 2008 року, останній, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, вказує на факт давання ним та одержання головою Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_3 в приміщенні кабінету голови Львівської обласної державної адміністрації хабара в розмірі 100 000 доларів США за вирішення на його користь справи за апеляційною скаргою прокуратури Львівської області на рішення Пустомитівського районного суду щодо виділення земель для ведення особистого селянського господарства на території сіл Годовиця та Басівка (т. 1, а.с. 27-28, т. 47, а.с. 276).

Як вбачається з пояснення ОСОБА_5 від 28 листопада 2008 року, що дане співробітнику УСБ України у Львівській області, ОСОБА_5 викладає обставини давання ним в один із днів жовтня 2007 року хабара голові Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_3 в розмірі 100 000 доларів США за вжиття тим заходів як головою суду до відхилення апеляційного подання прокуратури Львівської області від 30.05.2007 на рішення Пустомитівського районного суду від 28 квітня 2007 року при його апеляційному перегляді (т. 1, а.с. 33- 36, 89-90).

До вказаного пояснення ОСОБА_5 додав документи: світлокопію позовної заяви 125 осіб до Пустомитівської районної державної адміністрації та Годовицько-Басівської сільської ради про спонукання до вчинення дій; копію постанови Пустомитівського районного суду Львівської області у вказаній справі від 28.04.2007; копію апеляційного подання прокуратури Львівської області від 30.05.2007 на зазначене рішення суду; копію постанови Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №22-а-6790/08, якою зазначене подання прокуратури Львівської області задоволено (т. 1, а.с. 37-71).

Як вбачається з протоколу очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_5 від 30.03.2009, в ході даної очної ставки свідок ОСОБА_5 повністю підтвердив дані ним показання щодо давання голові Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3. хабара в розмірі 100 000 доларів США, зазначивши обставини давання тому вказаних коштів, мету таких дій та суть його розмови зі ОСОБА_3 при даванні вказаного хабара (т. 7, а.с. 150-163).

Згідно оголошених на підставі ст. 306 КПК України показань свідка ОСОБА_6 (свідок помер) останній показав, що починаючи з 4 лютого 2005 року по 20 лютого 2008 року він обіймав посаду голови Львівської обласної державної адміністрації.

Зі ОСОБА_3 він познайомився навесні 2006 року. ОСОБА_3 тоді був суддею Львівського апеляційного адміністративного суду та виступав претендентом на посаду голови даного суду. Ініціатором зустрічі був ОСОБА_3 У розмові ОСОБА_3 тоді повідомляв йому відомості щодо себе, йому потрібна була якась підтримка.

Але він мав щодо ОСОБА_3 усні застереження від суддівського корпусу Львівської області. Зокрема, йому надходила інформація, що ОСОБА_3 як суддя буває, м’яко кажучи, суб’єктивним у вирішенні судових справ, а також його негативно характеризували як особистість.

Тому він направив відповідні листи із застереженнями щодо кандидатури ОСОБА_3 на посаду голови суду, вказуючи, що той погано характеризується, як представник судової влади, посилаючись при цьому на думку громадськості. Такі листи він направив до Вищого адміністративного суду України, можливо, до Вищої ради юстиції України і у інші інстанції.

Після цього, ОСОБА_3 неодноразово телефонував йому з приводу того щоб він відкликав свої вищевказані листи - застереження.

У листопаді 2006 року йому стало відомо, що ОСОБА_3 все ж таки призначено на посаду голови вказаного суду.

Після цього з листопада 2006 року і в подальшому, приблизно до липня –серпня 2007 року, мали місце офіційні звернення до нього ОСОБА_3 вже як голови Львівського апеляційного адміністративного суду, щодо забезпечення Львівського апеляційного адміністративного суду належним приміщенням. При пошуках нового приміщення Львівська обласна державна адміністрація зупинилася на приміщенні по вул. Саксаганського у м. Львові.

В подальшому, за запрошенням суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, він, як голова Львівської обласної державної адміністрації, відвідував вказане приміщення, вживав заходи, щодо його ремонту.

Свідок показав, що ОСОБА_5 він знає, оскільки той декілька раз звертався до нього на особистому прийомі по питаннях відшкодування податку на додану вартість. При цьому, прохання ОСОБА_5 у встановленому законодавством порядку ним вирішувалися і будь-яких особистих відносин він з тим не мав, будь-яких винагород від того не одержував.

Також, свідок ОСОБА_6 на запитання, що йому відомо про обставини розгляду Пустомитівським районним судом Львівської області адміністративної справи за позовом 125 фізичних осіб до Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області та Годовицько-Басівської сільської ради про спонукання до вчинення дій, свідок показав, що ситуація розпочалася з того, що чомусь Академія аграрних наук у 2007 році передала землі, що перебували у її постійному користуванні, органам місцевого самоврядування.

При цьому, науково-дослідний інститут вказаної академії, який знаходиться на території Львівської області, не погоджувався з необхідністю передачі вказаної землі місцевим радам. У подальшому вказаний НДІ дивним чином погодився на передачу вказаної землі органам місцевого самоврядування. У кінцевому рахунку вказані землі були передані органам місцевого самоврядування.

Відповідно до Перехідних положень Земельного кодексу України, землями, які знаходяться за межами населеного пункту, розпоряджаються органи виконавчої влади. З цього приводу він та відповідні голови районних державних адміністрації мали чітку позицію, що землі, які перебували до цього у постійному користуванні Академії аграрних наук і знаходяться за межами населених пунктів, не можуть бути передані у власність громадян, оскільки потрібно було шукати якусь ринкову процедуру. Паювання вказаних земель було недоцільне, так як було зрозумілим, що такі землі в послідуючому перейдуть одному власнику.

Після цього чинився шалений тиск на голову Пустомитівської районної державної адміністрації ОСОБА_178 з вимогами дозволити розпаювання вказаної землі.

При цьому, він повністю підтримував ОСОБА_178 і виступав противником розпаювання зазначених земель, що знаходилися на території Годовицько-Басівської сільської ради.

Не дивлячись на вказаний тиск на нього та на ОСОБА_178 їхня позиція залишилася непорушною, тому зацікавлені особи звернулися з адміністративним позовом до Пустомитівського районного суду.

При цьому, він заборонив головам районних державних адміністрацій видавати розпорядження щодо земельних ділянок, що знаходяться за межами населених пунктів на значні площі.

У вказаній судовій справі суд у квітні 2007 року задовольнив позов жителів Годовицько-Басівської сільської ради та надав для 125 осіб дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок, а також про зобов’язання Пустомитівської районної державної адміністрації не чинити позивачам перешкод у набутті права власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Інтереси Пустомитівської РДА представляли відповідні юристи і їм було поставлене завдання заперечувати проти позову та не погоджуватися з вимогами позивачів.

Особисто він був у курсі всіх обставин розгляду вказаної справи.

Після зазначеного судового рішення, у травні 2007 року прокуратурою Львівської області до Львівського апеляційного адміністративного суду було внесене апеляційного подання про скасування рішення суду у вказаній справі. Наскільки він пригадує, то Пустомитівська районна державна адміністрація також ініціювала таке оскарження.

Приблизно через півроку після внесення апеляційного подання по цій справі, десь у вересні –листопаді 2007 року, до нього звернувся ОСОБА_5 з проханням познайомити його з головою Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_3 До цього часу ОСОБА_5 із ОСОБА_3 знайомий не був. Наскільки він зрозумів зі слів ОСОБА_5, той хотів познайомитися із ОСОБА_3 для того, щоб вирішити з ним питання про судовий розгляд справи за позовом жителів Годовицько-Басівської сільської ради.

Як губернатор він, звичайно, мав інформацію, що саме ОСОБА_5 стояв за вказаними позивачами і саме він був зацікавлений у прийнятті Львівським апеляційним адміністративним судом рішення про відхилення апеляції прокуратури у цій справі. Як саме ОСОБА_5 мав вирішити це питання зі ОСОБА_3, той йому не говорив.

Він погодився познайомити ОСОБА_5 зі ОСОБА_3 Впродовж днів десяти він зателефонував ОСОБА_3 та запропонував тому зустрітися у його службовому кабінеті. ОСОБА_33 домовилися про день та час зустрічі. ОСОБА_47 він не пригадує, а час - на 16 –17 годину. При цьому, він сказав ОСОБА_3, що хоче познайомити його з одним чоловіком, а з ким конкретно, не уточнював.

Про домовленість зустрічі із ОСОБА_3 він повідомив ОСОБА_5 і запропонував тому також прибути до його службового кабінету у той же час.

У визначений день та час ОСОБА_3 прийшов до нього в кабінет, що у приміщенні облдержадміністрації. Трохи пізніше підійшов і ОСОБА_5, в якого був з собою якийсь пакет. Він представив ОСОБА_5 ОСОБА_3 і попросив того вислухати.

Після цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 присіли у крісла у кутку кабінету та почали розмовляти. Він у цей час постійно з тими не знаходився, так як ходив по кабінету, відповідав на телефонні дзвінки, переглядав службові папери. Інколи, він сідав до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Розмова між тими йшла, як він зрозумів з її уривків, про питання апеляційного перегляду рішення Пустомитівського районного суду. Під час розмови пакет, який приніс з собою ОСОБА_5, знаходився біля того. Тривала ця розмова приблизно 10 - 15 хвилин. Наприкінці розмови він зайшов до кімнати відпочинку.

Вийшовши з кімнати відпочинку, він побачив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 закінчують розмову. При цьому пакет, який приніс ОСОБА_5, знаходився вже біля ОСОБА_3

Після цього, ОСОБА_3 попрощався з ним та ОСОБА_5 і пішов з кабінету, забравши вказаний пакет з собою.

На стадії розгляду зазначеної справи Львівським апеляційним адміністративним судом, приблизно за тиждень до постановки у справі за апеляційним поданням прокурора судового рішення, це було вже у 2008 році, до нього звернувся ОСОБА_5 та попросив його переговорити із ОСОБА_3 щоб посприяти у тому аби рішення першої інстанції, тобто Пустомитівського районного суду, у зазначеній справі залишилося в силі. На той час він вже не обіймав посади голови Львівської обласної державної адміністрації. Наскільки він пригадує, то він зустрівся із ОСОБА_5 в якомусь кафе у м. Львові.

На виконання зазначеного прохання ОСОБА_5 він, наскільки пригадує, одразу зателефонував голові Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_3 і нагадав тому, що знайомив його з ОСОБА_5 і той хотів, щоб рішення Пустомитівського районного суду залишилося в силі. Наскільки він пригадує, ОСОБА_3 відповів, що суд прийме необхідне ОСОБА_5 рішення. Він одразу повідомив ОСОБА_5 про вказану відповідь ОСОБА_3

Приблизно через місяць після того, до нього знову звернувся ОСОБА_5 та повідомив, що Львівський апеляційний адміністративний суд скасував рішення Пустомитівського районного суду. При цьому, ОСОБА_5 був цим дуже обурений.

ОСОБА_5 сказав, що у 2007 році в його службовому кабінеті домовився зі ОСОБА_3, що апеляційний суд залишить рішення Пустомитівського районного суду в силі і за це тоді ж передав ОСОБА_3 100 000 доларів США. Наскільки він розуміє, ці гроші знаходилися у тому пакеті, який ОСОБА_5 передав ОСОБА_3

Після цього, ОСОБА_5 просив його домовитися про зустріч із ОСОБА_3, оскільки хотів особисто переговорити з тим та з’ясувати, чому той не виконав свої зобов’язання. Він вислухав ОСОБА_5 та сказав, що спробує домовитися про таку зустріч зі ОСОБА_3

Того ж дня чи на наступний день він зателефонував ОСОБА_3 і попросив прийняти ОСОБА_5 та переговорити з тим, на що ОСОБА_3 погодився.

Ще через кілька днів ОСОБА_5 знову телефонував йому та вони зустрілися у м. Львові. Тоді ОСОБА_5 сказав йому, що зустрічався із ОСОБА_3 на роботі у того, але ОСОБА_3 категорично заявив, що ніяких грошей не отримував і нічого не винен. ОСОБА_5 був дуже обурений поведінкою ОСОБА_3 та просив особисто переговорити з тим.

12 листопада 2008 року він летів літаком з м. Києва. Разом з ним цим же літаком летів і ОСОБА_3 Він тоді скористався нагодою і переговорив із ОСОБА_3 з питання ОСОБА_5 При цьому, ОСОБА_3 підтвердив, що дійсно зустрічався з ОСОБА_5 і той питав за 100 000 доларів США. ОСОБА_3 сказав, що впевнений, що ОСОБА_5 записував цю розмову за допомогою мобільного телефону. Після цього, ОСОБА_3 сказав, що не хоче більше мати справ із ОСОБА_5 Про вказану розмову він повідомив ОСОБА_5

Переглянувши та прослухавши відеозапис, що наявний на відеокасеті VHS №131, який розпочинається з 1 хвилини 16 секунди та триває до 26 хвилини 52 секунд, що записана 03.11.2008 Управління СБ України у Львівській області у ході проведення оперативно –розшукових заходів з документування протиправної діяльності голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3, у службовому кабінеті останнього, свідок ОСОБА_6 показав, що даним відеозаписом зафіксовано його розмову з головою Львівського апеляційного адміністративного суду –суддею ОСОБА_3, що відбулася у службовому кабінеті того, що у приміщенні Львівського апеляційного адміністративного суду у м. Львові.

ОСОБА_6 підтвердив, що записана на вказаному відрізку відеозапису розмова відбулася саме 3 листопада 2008 року.

Відносно передумов вказаної розмови свідок показав, що напередодні цього ОСОБА_5 неодноразово звертався до нього та просив переговорити із ОСОБА_3 відносно справи за позовом більше ста осіб до Пустомитівської районної державної адміністрації та Годовицько-Басівської сільської ради про зобов’язання надати дозвіл на відведення земельних ділянок, що знаходиться на стадії апеляційного перегляду за поданням прокуратури області у Львівському апеляційному адміністративному суді.

При цьому він сказав йому, що позов у зазначеній справі подали його адвокати і, відповідно, у цій справі він має свій інтерес.

Вказаним відеозаписом зафіксовано його розмову зі ОСОБА_3, в якій він цікавиться у ОСОБА_3 відносно того, яким буде результат розгляду зазначеної справи, озвучує тому, що вказаною справою цікавиться саме ОСОБА_5

Тоді ОСОБА_3 відповів йому, що вказана справа слухатиметься судом, що про вказану справу знають багато осіб, тому вказана справа буде вирішуватися по закону.

При цьому ОСОБА_3, не пояснював йому, що в його розумінні є «вирішити по закону», тобто на чию користь буде вирішена зазначена справа. Про результат вказаної розмови він повідомив ОСОБА_5

Свідок підтвердив достовірність відеозапису на вказаному відрізку часу запису.

Вислухавши аудіозапис, що наявний на аудіокасеті »90 №3183, що записана 04.11.2008 р. Управлінням СБ України у Львівській області у ході проведення оперативно –розшукових заходів з документування протиправної діяльності голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3, при прослуховуванні його телефонних розмов, - свідок ОСОБА_6 показав, що вказаним аудіозаписом зафіксовано телефонну розмову, що дійсно відбулася особисто між ним та головою Львівського апеляційного адміністративного суду –суддею ОСОБА_3

Вказана розмова, наскільки він пригадує, відбулася наступного дня після тієї розмови, що відбулася між ним та ОСОБА_3 3.11.2008 р.

Напередодні цього він зустрічався з ОСОБА_5 і той його ще раз попросив переговорити зі ОСОБА_3 стосовно його справи.

Тому він зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, з якого питання телефонує, вказавши, що з питання чоловіка, з яким вони зустрічалися, коли він був ще головою Львівської ОДА, тобто ОСОБА_5

У цій розмові він домовився зі ОСОБА_3 про ще одну зустріч з вказаного питання ОСОБА_5, тобто щодо справи відносно землі на території Годовицько-Басівської сільської ради.

Свідок підтвердив достовірність вказаного аудіозапису.

Вислухавши аудіозапис, що наявний на аудіокасеті »90 №3199, що записана 11.11.2008 р. Управлінням СБ України у Львівській області у ході проведення оперативно –розшукових заходів з документування протиправної діяльності голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3, при прослуховуванні його телефонних розмов, - свідок ОСОБА_6 показав, що вказаним аудіозаписом зафіксовано телефонну розмову, що дійсно відбулася особисто між ним та головою Львівського апеляційного адміністративного суду –суддею ОСОБА_3

Відносно передумов вказаної розмови свідок показав, що напередодні цього ОСОБА_5 повідомив йому, що у справі щодо виділення землі більше ста особам на території Годовицько - Басівської сільської ради рішення суду першої інстанції, за яким таким особам надавалася земля, Львівським апеляційним адміністративним судом скасоване.

ОСОБА_5 був сильно обурений і дуже просив його в чергове переговорити із ОСОБА_3 та довідатися, що можливо у вказаній ситуації зробити, щоб вирішити питання на користь позивачів.

У зазначеній розмові він повідомляє ОСОБА_3, по якому питанню телефонує до того, тобто по питанню, за яке просить ОСОБА_5, запитує якими мають бути подальші дії.

ОСОБА_3 повідомив йому, що він готовий в любий час з ким - небудь говорити, що з його сторони ніяких проблем немає.

При завершенні розмови він повідомив ОСОБА_3, що краще щоб ОСОБА_5 сам телефонував тому у приймальню.

Свідок підтвердив достовірність вказаного аудіозапису (т. 7, а.с. 166- 177, 178-186).

Під час очної ставки між свідком ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_6 від 21 грудня 2009 року, свідки підтвердили свої показання.

Зокрема, в ході даної очної ставки свідок ОСОБА_6 показав, що ОСОБА_5 виявив бажання зустрітися із ОСОБА_3 Він знав ОСОБА_5, коли у того були проблеми по поверненню ПДВ і окремі люди за нього просили. Він спочатку запросив ОСОБА_3 на 5 хвилин раніше, а потім прийшов ОСОБА_5 і він їх представив один одному і озвучив, що є величезна проблема з ремонту суду і він хотів на цю тему поговорити.

Він розумів, що можуть задаватися і інші питання, тому сказав, що вони можуть окремо поговорити, а він почав телефонувати, виходити з крісла, а ті між собою говорили.

Він бачив, що був чорний пакет. Вмісту пакету він не знає, але єдине, що бачив, що спочатку той був біля ОСОБА_5, а потім, коли він вийшов із-за крісла, пакет вже стояв біля ОСОБА_3 Потім ОСОБА_3 вийшов з пакетом, попрощавшись.

Також ОСОБА_6 в ході очної ставки показав, що через рік ОСОБА_5 звернувся до нього і повідомив, що є проблема і в час ікс буде вирішуватися питання, яке його цікавить, а саме звернення 125 осіб до Годивицько-Басівської сільської ради про отримання землі. Він попросив зателефонувати ОСОБА_3

Він зателефонував ОСОБА_3 та попросив об’єктивно розглянути питання. ОСОБА_5 сказав, що в цьому ж суді була позитивно розглянута аналогічна справа. Є судова практика, як розглянути по аналогії. Якщо звернулося 5 селян і це питання вирішилось, то інші 10 звертаються і аналогічне рішення виноситься.

При цьому він говорив ОСОБА_3, що про це просить людина, яка йому допомагала. Врешті питання не вирішилося, тобто вирішилося не на користь ОСОБА_5 Пізніше він летів із ОСОБА_3 одним літаком і той йому сказав, що переконаний, що коли до нього приходив ОСОБА_5, то записував на диктофон, тому з тим спілкуватися не буде і ніякі питання вирішувати не буде.

Коли він сказав ОСОБА_3, що питання не в диктофоні, а в тому, що коли одне рішення виноситься позитивно, то інше, по аналогічних питаннях, треба було так само вирішувати - ОСОБА_3 почав щось кричати і він зупинився в своїх розмовах.

Потім він зробив глибокий аналіз, чому так сталося, і прийшов до висновку, що це була помста ОСОБА_3 йому, оскільки, коли він був при посаді, то «воював»з тим 9 місяців.

Свідок ОСОБА_5 під час очної ставки підтвердив такі показання ОСОБА_6 (т. 7, а.с. 187-191).

Згідно оголошених на підставі ст. 306 КПК України показань свідка ОСОБА_179 останній показав, що у нього є знайомий на прізвище ОСОБА_5 Оскільки він добре того знає, то при зустрічі ОСОБА_5 йому розповідав, що у Львівському апеляційному адміністративному суді розглядається справа щодо земельних питань, заведена за позовом 127 осіб до Пустомитівської районної державної адміністрації та Годовицько-Басівської сільської ради. При цьому ОСОБА_5 скаржився, що справа вже довго знаходиться у суді і досить тривалий час неможливо вирішити питання чи то позитивно, чи то негативно, тобто отримати рішення неможливо.

Він в свою чергу, як народний депутат України, пообіцяв ОСОБА_5 з’ясувати це питання. З цього приводу він дійсно декілька разів телефонував ОСОБА_3, але практично йому не вдалося будь-що з’ясувати чи допомогти, оскільки поважний суддя або зайнятий був, або просто не брав слухавку, тому всі намагання були даремні.

ОСОБА_47 через певний період часу він розмовляв з ОСОБА_5 і той йому сказав, що рішення прийнято негативне, тобто не на їх користь.

Із засобів масової інформації, коли відносно ОСОБА_3 було порушено кримінальну справу, він довідався про одержання ОСОБА_3 від ОСОБА_5 хабара в розмірі 100 тисяч доларів США.

Після того як затримали ОСОБА_3 він запитав у ОСОБА_5 чи правда те, що, він для вирішення питання по справі, яка знаходилася на розгляді у суді, який очолював ОСОБА_3, надав останньому 100 000 доларів США як хабар.

ОСОБА_5 підтвердив йому, що це дійсно так, цей факт мав місце. На його запитання, де це відбувалося, ОСОБА_5 відповів, що це було у кабінеті губернатора, коли ОСОБА_6 обіймав цю посаду, у присутності останнього. Зі слів ОСОБА_5 він передав ОСОБА_3 хабара у 100 000 доларів США. ОСОБА_5 був дуже обурений непорядністю ОСОБА_3, який беручи гроші обіцяв зробити все на користь ОСОБА_5, але зробив все навпаки (т. 7, а.с. 192-197).

Як вбачається з показань допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_13, та оголошених на підставі ст. 306 КПК України показань свідка ОСОБА_31, останні давно знають ОСОБА_5, оскільки разом впродовж значного часу працюють. ОСОБА_5 є комерційним директором ПП «Оліяр».

Працівники підприємства ОСОБА_5 вирішили отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства у с. Басівка Львівської області. По домовленості із ОСОБА_5, після того, як вони отримають землі у особисте користування, він мав намір отримати їх у оренду. ОСОБА_33 написали заяви до Годовицько-Басівської сільської ради про надання землі для ведення особистого селянського господарства.

У подальшому вони звернулися з цього приводу з позовною заявою до Пустомитівського районного суду. Їх інтереси по дорученню представляв юрист ОСОБА_141. Судове рішення було прийняте на їх користь і вони отримали у власність земельні ділянки.

Але згодом, зі слів ОСОБА_5, їм стало відомо, що поставлено під сумнів питання законності оформлення їх земельних ділянок в одному із Львівських судів.

Також зі слів ОСОБА_5 їм відомо, що він, розуміючи, що їх права можуть бути порушені, вирішив підстрахуватися і дав винагороду голові такого суду ОСОБА_3 в сумі 100 000 доларів США, щоб справа була вирішена на їх користь.

Походження 100 000 доларів США, які були передані ОСОБА_5 ОСОБА_3 їм не відоме. Особисто вони для таких цілей кошти не давали.

ОСОБА_5 був зацікавлений у вирішенні вказаного питання на їх користь, оскільки планував взяти у них земельні ділянки в оренду (т. 7, а.с. 198-201, 202-205, т. 65, а.с. 242).

Як вбачається з показань допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_39 та ОСОБА_64, а також оголошених на підставі ст. 306 КПК України показань свідка ОСОБА_18, останні дали аналогічні показання щодо їх взаємовідносин із ОСОБА_5, ОСОБА_141, наявності інтересу ОСОБА_5 у вирішенні питань щодо відведення та надання їм земельних ділянок у власність на території Годовицько-Басівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства та про відомий їм, зі слів ОСОБА_5, факт давання тим за позитивне вирішення такого питання у суді хабара в розмірі 100 000 доларів США (т. 7, а.с. 206-209, 210-213, 214-217, т. 65, а.с. 219-223).

Свідок ОСОБА_58, будучи допитаним у судовому засіданні та під час досудового слідства показав, що з 2005 року працює на посаді менеджера ПП «Оліяр», засновником і керівником якого є ОСОБА_5 Збутом продукції ПП «Оліяр»займається також «Торговий дім Майола».

Він звертався у Пустомитівський районний суд з позовом до Пустомитівської районної державної адміністрації та Годовицько-Басівської сільської ради. ОСОБА_64 нього, з таким же позовом до зазначеного суду зверталися і інші працівники ПП «Оліяр». Позовні вимоги полягали у тому, щоб отримати земельні ділянки у приватну власність. Без звернення до суду ці питання вирішити було неможливо. Пустомитівським районним судом Львівської області його позов та інших працівників ПП «Оліяр»було задоволено.

З яких причин прокуратурою Львівської області на таке рішення було внесено апеляційне подання, йому не відомо.

Свідок зазначив, що ОСОБА_5 відстоював інтереси працівників ПП «Оліяр», їздив до Львівського апеляційного адміністративного суду (т. 7, а.с. 218-220, т. 65, а.с. 243-245).

Свідок ОСОБА_68, будучи допитаним у судовому засіданні та під час досудового слідства показав, що з 2003 року працює у ПП «Оліяр»спершу на посаді юрисконсульта, а в подальшому на посаді начальника юридичного відділу. На даному підприємстві працює приблизно 150-200 осіб. Йому, як начальнику юридичного відділу, доводиться займатися юридичними справами цього підприємства та його працівників.

Приблизно на початку 2007 року він та інші працівники ПП «Оліяр», ПП «Торговий дім Майола», ТОВ «Транссервіс»звернулися із заявами до Годовицько-Басівської сільської ради з проханням виділити земельні ділянки площею близько 2 га. Спочатку зазначені працівники планували отримати земельні ділянки у власність, а надалі передати їх підприємствам, в тому числі тим, що створені ОСОБА_5

Наскільки йому відомо, Годовицько-Басівська сільська рада прийняла рішення про виготовлення технічної документації з приводу оформлення права власності на земельні ділянки. Разом з тим, Пустомитівська районна державна адміністрація відмовила чи проігнорувала у видачі розпорядження на приватизацію чи оформлення права власності на зазначені земельні ділянки.

У зв’язку з цим були подані позови у Пустомитівський районний суд з проханням зобов’язати Пустомитівську районну державну адміністрацію до вчинення дій, пов’язаних з оформленням права власності на земельні ділянки.

У зв’язку з проблемними питаннями щодо отримання земельних ділянок, у 2007 році він звернувся до ОСОБА_141, як до особи, яка займається спірними земельними питаннями, з проханням представляти його інтереси у суді, про що була оформлена довіреність. Інші особи, які намагалися захистити свої права щодо отримання земельних ділянок, в тому числі за його порадою, звернулися також до ОСОБА_141

Пустомитівським районним судом було прийнято рішення на користь позивачів. ОСОБА_21 оформлено право власності на земельні ділянки для 125 позивачів.

Надалі, прокуратурою Львівської області внесено апеляційне подання до Львівського апеляційного адміністративного суду про скасування рішення Пустомитівського районного суду.

Про голову Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_3 та вчинок того йому відомо із засобів масової інформації. Також, свідок показав, що ОСОБА_65 та ОСОБА_180 теж писали заяви до Годовицько-Басівської сільської ради про виділення їм земельної ділянки для ведення селянського господарства, а також давали довіреність ОСОБА_141 на представництво їхніх інтересів у різних організаціях, установах та суді. Оригінали та копії всіх доручень він бачив. ОСОБА_65 помер, а ОСОБА_180 паралізований і в силу своїх фізичних можливостей не може рухатись та розмовляти (т. 7, а.с. 221-222, 223-226, т. 8, а.с. 331-336, т. 65, а.с. 183-186).

Свідок ОСОБА_89, будучи допитаним у судовому засіданні та під час досудового слідства показав, що з 2003 року працював у ТОВ «Транс-Сервіс-1»менеджером, а з серпня 2008 року по даний час працює на посаді директора ПП «Оліяр». ОСОБА_5 є засновником ПП «Оліяр»та співзасновником ТОВ «Транс-Сервіс-1».

Приблизно у 2006 році постало питання про отримання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. З цією метою, він та інші громадяни писали заяви у сільську раду з проханням виділити таку земельну ділянку. Точно не знає, як вирішувалось дане питання, але йому відомо, що з приводу отримання земельних ділянок, виникали проблеми і необхідно було звертатися до суду. У зв’язку з чим він давав доручення на представництво його інтересів у судах юристу ОСОБА_141, якого знав особисто. Як в подальшому розгорталися події, з приводу отримання земельних ділянок, в подробицях не знає, але особисто йому була виділена земельна ділянка для ведення особистого сільського господарства.

Зі слів ОСОБА_5 відомо, що отриману громадянами землю він планував взяти в оренду, використовувати її за призначенням та розвивати підприємства, в яких був засновником та співзасновником.

ОСОБА_47 в кінці 2007 року із розмови з ОСОБА_5 він довідався, що в кабінеті голови Львівської облдержадміністрації ОСОБА_6, ОСОБА_5 передав голові Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_3 100 000 доларів США за те, щоб рішення суду, в якому вирішувалося питання про виділення йому та іншим громадянам земельних ділянок, залишилося в силі. При цьому ОСОБА_5 обурювався, що ОСОБА_3 кошти взяв, а прохання ОСОБА_5, щодо залишення рішення суду в силі, не виконав, 100 000 доларів США не повернув (т. 8, а.с. 348-352, т. 66, а.с. 169-174).

Свідок ОСОБА_141, будучи допитаним у судовому засіданні та під час досудового слідства показав, що у 2007 році до нього звернувся його знайомий ОСОБА_68 з проханням представляти інтереси того та інтереси інших громадян в суді.

Вникнувши у суть справи, йому стало відомо, що працівники науково-дослідного господарства «Оброшино», землі якого знаходяться на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району, звернулися з клопотанням про надання їм дозволу на розробку проектів відведення земельних ділянок для створення особистого селянського господарства. Оскільки на момент вищезгаданих звернень зазначені землі перебували в постійному користуванні державного підприємства дослідного наукового господарства «Оброшино», а також Інституту землеробства і тваринництва західного регіону, то Української Академії аграрних наук, в складі якої знаходилося дане господарство, дала згоду на вилучення з користування вищезгаданих земель з метою подальшої передачі громадянам для ведення сільського господарства.

Рішенням Годовицько-Басівської сільської ради було надано згоду на розробку проектів відведення земель для особистого селянського господарства та затверджено перелік осіб, яким передавались земельні ділянки. Оскільки земельні ділянки були розташовані за межами населеного пункту, Годовицько-Басівська сільська рада звернулася до Пустомитівської райдержадміністрації з клопотанням про припинення права користування зазначеними земельними ділянками ДПДГ «Оброшино»та надання громадянам, зазначеним у рішенні сільської ради, дозволу на розробку проектів землеустрою. Розпорядженням голови Пустомитівської РДА право землекористування було припинено, однак дозволу на розробку проекту землеустрою громадянам надано не було. В подальшому дію даного розпорядження було призупинено наступним розпорядженням голови Пустомитівської РДА до з’ясування обставин вилучення цих земель. Після з’ясування, за допомогою Львівського обласного головного управління земельних відносин категорії даних земель та повноважень щодо розпорядження ними, дію зупиненого розпорядження голови Пустомитівської РДА про припинення права користування земельними ділянками ДПДГ «Оброшино»було поновлено. Разом з тим, враховуючи відсутність мотивованого рішення Пустомитівської РДА по суті звернення громадян у встановлений законодавством термін, громадяни вирішили звернутися за захистом свої прав у суд, для чого їм необхідний був фахівець в галузі земельних відносин. З цього приводу до нього і звернувся громадянин ОСОБА_68, а певно за його порадою й інші зацікавлені особи, які надали йому доручення на представництво їх інтересів в суді та інших органах державної виконавчої влади.

Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги громадян були задоволені у повному обсязі, а постановою Львівського апеляційного адміністративного суду, який поновив строк на апеляційне оскарження прокуратурі, попереднє рішення було скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено.

Свідок показав, що під час розгляду даної справи у суді першої інстанції йому стало відомо, що ОСОБА_5 у подальшому мав намір укласти із вказаними громадянами - позивачами у зазначеній справі договори оренди земель для використанням їх за цільовим призначенням.

Також від ОСОБА_5 йому стало відомо про факт давання тим хабара ОСОБА_3

Зокрема, ОСОБА_5 обурювався тим, що передав голові Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_3 хабар у сумі 100 000 доларів США за позитивне рішення у вказаній справі.

ОСОБА_65 того, свідок ОСОБА_141 відмітив, що справа за аналогічним позовом 33 осіб також була розглянута Пустомитівським районним судом. Їх позови, як і позови 125 згаданих громадян, також були задоволені.

Оскільки апеляційна скарга на дане рішення була подана з пропущенням встановлених термінів на апеляційне оскарження, то в клопотанні про поновлення термінів на апеляційне оскарження Львівським апеляційним адміністративним судом у такій справі було відмовлено (т. 7, а.с. 227-232, т. 65, а.с. 188-192).

Як вбачається з показань свідків ОСОБА_17, ОСОБА_79, ОСОБА_72, ОСОБА_57, ОСОБА_23, ОСОБА_138, ОСОБА_82, ОСОБА_66, ОСОБА_87, ОСОБА_92, ОСОБА_123, ОСОБА_78, ОСОБА_60, ОСОБА_40, ОСОБА_63, ОСОБА_24, ОСОБА_113, ОСОБА_108, ОСОБА_181, ОСОБА_70, ОСОБА_45, ОСОБА_42, ОСОБА_85, ОСОБА_122, ОСОБА_32, ОСОБА_126, ОСОБА_134, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_132, ОСОБА_53, ОСОБА_116, ОСОБА_52, ОСОБА_51, ОСОБА_182, ОСОБА_49, ОСОБА_55, ОСОБА_27, ОСОБА_74, ОСОБА_183, ОСОБА_131, ОСОБА_184, ОСОБА_99, ОСОБА_29, ОСОБА_35, ОСОБА_140, ОСОБА_119, ОСОБА_25, ОСОБА_67, ОСОБА_91, ОСОБА_185, ОСОБА_186, ОСОБА_102, ОСОБА_46, ОСОБА_26, ОСОБА_20, ОСОБА_117, ОСОБА_36, ОСОБА_127, ОСОБА_59, ОСОБА_33, ОСОБА_80, ОСОБА_187, ОСОБА_95, ОСОБА_188, ОСОБА_118, ОСОБА_136, ОСОБА_129, ОСОБА_189, ОСОБА_135, ОСОБА_62, ОСОБА_90, ОСОБА_98, ОСОБА_34, ОСОБА_63, ОСОБА_15, ОСОБА_75, ОСОБА_107, ОСОБА_115, ОСОБА_190, ОСОБА_48, ОСОБА_124, ОСОБА_41, ОСОБА_191, ОСОБА_111, ОСОБА_19, ОСОБА_69, ОСОБА_83, ОСОБА_130, ОСОБА_50, ОСОБА_47, ОСОБА_103, ОСОБА_101, ОСОБА_100, ОСОБА_105, ОСОБА_104, ОСОБА_192, ОСОБА_184., ОСОБА_94, ОСОБА_22, ОСОБА_56, ОСОБА_193, ОСОБА_121, ОСОБА_128, ОСОБА_84, ОСОБА_61, ОСОБА_139, ОСОБА_133, останні на пропозицію ОСОБА_5 та інших осіб у 2006 році зверталися до Годовицько-Басівської сільської ради з проханням виділити земельні ділянки площею близько 2 га для ведення особистого селянського господарства. В подальшому планувалося передати такі земельні ділянки в оренду ОСОБА_5 для ведення сільського господарства. Також вони давали доручення юристу ОСОБА_141, який представляв їх інтереси та займався усіма питаннями, пов’язаними із виділенням для них вказаних земельних ділянок (т. 7, а.с. 233-300, т. 8, а.с. 1-187, 196-203, 212-241, 246-250, 252-271, 273-299, 303-330, 338-342, 343-347).

Як вбачається з копій заяв вказаних осіб, останні зверталися до Годовицько-Басівської сільської ради з питання виділення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства біля села Басівка (т. 10, а.с. 15-140, 141).

Свідок ОСОБА_175, суддя Львівського апеляційного адміністративного суду, у судовому засіданні та під час досудового слідства показав, що розглядав справу №22-а-6790/08 за апеляційним поданням прокурора Львівської області на рішення Пустомитівського районного суду від 28.04.2007 у справі №2-а-84/2007 р.

Дана справа надійшла у Львівський апеляційний адміністративний суд в кінці березня 2008 року.

Оскільки прокуратурою Львівської області був пропущений строк оскарження рішення суду першої інстанції, прокуратура Львівської області звернулася з клопотанням про поновлення строку, так як строк було пропущено з поважних причин.

Ухвалою колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2008 року, де він був доповідачем, поновлено строк прокуратурі Львівської області на апеляційне оскарження постанови Пустомитівського районного суду від 28 квітня 2007 року.

4 червня 2008 року у цій справі відкрите апеляційне провадження.

11 червня 2008 року закінчено підготовку і справа призначена до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 4 листопада 2008 року. В цей день справа була розглянута і колегією суддів ОСОБА_176 та ОСОБА_177 під його головуванням прийнято рішення про задоволення апеляційної скарги прокурора Львівської області, а постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 28.04.2007 та додаткову постанову Пустомитівського районного суду від 30.10.2007 скасовано і прийнято нову постанову, якою в позові відмовлено. Тобто рішення прийнято на користь держави, оскільки земля залишилася в її власності відповідно до діючого законодавства.

З часу як дана справа поступила до Львівського апеляційного адміністративного суду до часу її розгляду, тобто з березня по листопад 2008 року, пройшов значний проміжок часу. Це пов’язано з його завантаженістю як судді та, крім того, вирішувалося питання про поновлення строку апеляційного оскарження.

З приводу розгляду даної справи він із ОСОБА_3, як головою Львівського апеляційного суду, не спілкувався. Щодо розгляду цієї справи ОСОБА_3 у нього не цікавився.

Також свідок показав, що також розглядалася аналогічна справа, по якій було відмовлено в поновленні строку апеляційного оскарження суддею ОСОБА_257 і повторно поступила апеляційна скарга, де і ним було відмовлено в поновлені строку, так як була попередня ухвала про відмову в поновленні строку. З яких саме підстав суддею ОСОБА_257 було відмовлено в поновленні строку апеляційного оскарження він не пригадує, але припускає, що певно був пропущений строк без поважної причини (т. 8, а.с. 353-357, т. 65, а.с. 224-231).

Згідно оголошених в порядку ст. 306 КПК України, показань свідків ОСОБА_176 та ОСОБА_177, суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, останні підтвердили факт розгляду ними у складі колегії Львівського апеляційного адміністративного суду адміністративної справи №22-а-6790/08 та дали аналогічні показання відносно обставин і результату її розгляду.

Також свідки зазначили, що з приводу розгляду даної справи вони із ОСОБА_3, як головою Львівського апеляційного адміністративного суду, не спілкувалися. Щодо розгляду цієї справи той у них не цікавився (т.8, а.с. 358-362, 363- 367).

Як вбачається з оголошених в порядку ст. 306 КПК України, показань свідка ОСОБА_194, остання показала, що з 2006 року і до виходу на пенсію у липні 2009 року працювала на посаді секретаря –референта Львівської обласної державної адміністрації.

Свідок показала, що голова Львівської обласної державної адміністрації ОСОБА_6 прийом знайомих, посадових осіб, представників влади здійснював у своєму робочому кабінеті.

Запис на прийом йшов через помічників голови, а саме через ОСОБА_195 та ОСОБА_196 Також були випадки коли ОСОБА_6 приймав знайомих, посадових осіб чи представників влади без внесення такої особи у план роботи. Таких осіб вона пропускала з дозволу голови адміністрації або направляла до помічників (т.10, а.с. 163-168).

Згідно показань свідка ОСОБА_195, що були оголошені на підставі ст. 306 КПК України, остання показала, що з початку 2007 року до травня 2008 року вона працювала на посаді помічника голови Львівської обласної державної адміністрації. В її обов’язки як помічника голови входили організаційні питання, а саме організація нарад з керівниками різних відомств, участь голови у різного роду заходах, що проводились в області, організація різного роду зустрічей.

Свідок показала, що прийом знайомих, посадових осіб, представників влади ОСОБА_6 здійснював у своєму службовому кабінеті. Коли знайомий, посадова особа чи представник влади хотів попасти на прийом до ОСОБА_6, то звертався особисто до останнього, а ОСОБА_6 говорив їй, іншому помічнику ОСОБА_196 чи секретарю про внесення певної особи у план роботи на день. ОСОБА_33 дивились план роботи, вносили таку особу в план та повідомляли її про те, коли її зможе прийняти голова облдержадміністрації. Також бували випадки, коли ОСОБА_6 приймав знайомих, посадових осіб чи представників влади без внесення такої особи у план роботи.

ОСОБА_195 показала, що ОСОБА_3 приходив до ОСОБА_6, оскільки брав участь у нарадах, які проводились головою адміністрації. Чи приходив він крім як на наради, вона не пригадує, оскільки була завантажена поточною роботою і не завжди готувала плани роботи голови адміністрації, а також її службовий кабінет знаходився на відстані приблизно 15 метрів від приймальні тому вона не бачила хто заходить до голови адміністрації, однак вона не виключає можливості, що ОСОБА_3 приходив до ОСОБА_197, оскільки обіймав посаду голови Львівського апеляційного адміністративного суду. Реєстрація приходу ОСОБА_3 не здійснювалась, оскільки ніхто не реєструє осіб, які приходять до голови.

Керівники правоохоронних органів, в тому числі і ОСОБА_3, могли заходити і без попереднього запису на зустріч та відповідно без включення у план роботи.

Свідок не виключає, що ОСОБА_3 міг приходити у жовтні 2007 року до голови Львівської ОДА ОСОБА_6

Також свідок відмітила, що ОСОБА_5 кілька разів приходив до голови Львівської обласної державної адміністрації ОСОБА_6 у 2007 році. Реєстрація приходу ОСОБА_5 до ОСОБА_3 не здійснювалась. У плані могло бути вказано про зустріч ОСОБА_6 із ОСОБА_5, також останній міг прийти до ОСОБА_6 і навіть без включення такої зустрічі в план роботи, оскільки як вона пригадує був випадок, що ОСОБА_5 просився до голови без попереднього погодження зустрічі та відповідно без включення такої зустрічі в план роботи.

Свідок не пам’ятає чи ОСОБА_5 та ОСОБА_3 одночасно перебували у кабінеті ОСОБА_6, однак не виключає такого, оскільки у ОСОБА_6 було багато зустрічей з різними людьми (т. 10, а.с. 169-175).

Як вбачається з оголошених на підставі ст. 306 КПК України показань свідка ОСОБА_196, останній показав, що з 23 травня 2005 року по 1 листопада 2007 року працював на посаді радника голови Львівської обласної державної адміністрації. Також, з початку жовтня 2005 року по 21 лютого 2008 року, крім своїх службових обов’язків він виконував обов’язки помічника голови Львівської ОДА ОСОБА_6 В його обов’язки входили організаційні питання: організація нарад з керівниками різних відомств, участь голови у різного роду заходах, що проводились в області, організація різного роду зустрічей та організація роботи самого голови.

Свідок дав аналогічні показання щодо організації та здійснення головою Львівської ОДА ОСОБА_6 прийому знайомих, посадових осіб, представників влади.

Також свідок ОСОБА_196 показав, що ОСОБА_3 приходив до ОСОБА_6, оскільки брав участь у нарадах, які проводились головою адміністрації, також він приходив до ОСОБА_6 на особистий прийом.

Скоріш за все ОСОБА_3 приходив по фінансових питаннях, оскільки ОСОБА_3 необхідні були кошти на ремонт приміщення суду. Також той приходив по різного роду робочих питаннях на наради (т.10, а.с. 182-187).

Link to comment
Share on other sites

Під час досудового слідства визнано речовим доказом адміністративну справу Пустомитівського районного суду №2-а-84/2007 за позовом 127 осіб до Пустомитівської районної державної адміністрації та Годовицько-Басівської сільської ради про спонукання до вчинення дій: надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок та передачу у власність для ведення особистого селянського господарства відповідно до їх заяв, в розмірах, погоджених рішенням Годовицько-Басівської сільської ради №117 від 3.11.2006 р., зобов’язання відповідачів не чинити перешкод у набутті права власності на вказані земельні ділянки.

У судовому засіданні були оглянуті та досліджені наступні документи даної адміністративної справи:

1) позовна заява у Пустомитівський районний суд Львівської області 127 осіб до Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області, Годовицько-Басівської сільської ради, що подана представником позивачів ОСОБА_141 згідно довіреностей.

За відомостями відбитку вхідного штампу Пустомитівського районного суду, наявного на позовній заяві, даний позов надійшов до суду 19 березня 2007 року.

2) копія рішення Годовицько-Басівської сільської ради №117 від 3.11.2006 «Про надання згоди на розробку проекту відведення землі під особисте селянське господарство»з додатком, згідно яких було надано згоду на розробку проекту відведення земель для особистого селянського господарства для 158 осіб та вирішено звернутися до райдержадміністрації з клопотанням надати дозвіл для розробки проектів відведення земель для особистого селянського господарства;

3) довіреності 127 осіб, що видані ними ОСОБА_141, на представництво їх інтересів з усіма необхідними повноваженнями в усіх органах, вести справи у суді з усіма правами, які надано законом позивачу, тощо;

4) постанова Пустомитівського районного суду Львівської області у справі №2-а-84/2007 від 28.04.2007, якою задоволено позов 125 осіб;

5) апеляційне подання прокуратури Львівської області вих. №05-597 від 30.05.2007 на зазначену постанову Пустомитівського районного суду Львівської області;

За відомостями відбитку вхідного штампу районного суду вказане подання надійшло до цього суду 14.06.2007.

6) супровідний лист Пустомитівського районного суду Львівської області від 21.03.2008 вих. №49, за яким до Львівського апеляційного адміністративного суду направляється справа №2-а-84 з апеляційним поданням прокурора Львівської області на рішення суду від 28.04.2007. За відомостями відбитку вхідного штампу Львівського апеляційного адміністративного суду вказана справа та апеляційне подання надійшли до цього суду 24.03.2008 р.;

7) постанова Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №22-а-6790/08 від 4 листопада 2008 року, що винесена колегією суддів у складі головуючого - судді ОСОБА_175 та суддів ОСОБА_176, ОСОБА_177, якою зазначене подання прокуратури Львівської області задоволено (т. 9, а.с. 3-9, 10-306).

Як вбачається з копії розпорядження голови Пустомитівської районної державної адміністрації №732 від 1 листопада 2007 року, вказаної дати прийнято розпорядження «Про передачу земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту», що надана до Генеральної прокуратури України Пустомитівською районною державною адміністрацією (лист вих. №04/15-1824 від 11.09.2009 р.) (т.7, а.с. 83-84, 96-97).

Згідно протоколу за результатами здійснення оперативно-розшукового заходу за оперативно-розшуковою справою №1282 від 20.01.2009, який складений відповідно до вимог ч. 2 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»старшим оперуповноваженим по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_198, на підставі постанов апеляційного суду Чернівецької області №45 цт від 27.03.2008 та №229 цт від 16.09.2008 здійснювались оперативно-розшукові заходи, зокрема негласне проникнення до службового приміщення за адресою: м. Львів, вул. Стецька, 13, та здійснення у ньому візуального спостереження із застосуванням фото-кіно- і відеозйомки, оптичних радіоприладів, інших технічних засобів, стосовно громадянина ОСОБА_3, в ході чого відібрано матеріали, які можуть бути використані як джерело доказів у кримінальному судочинстві, що знаходяться на відеокасеті з реєстраційним № 131.

У даному протоколі та додатках до нього зафіксовано, що відповідно до відеозапису (наявного на відеокасеті №131) 3 листопада 2008 року в підсобному приміщенні службового кабінету ОСОБА_3 знаходиться ОСОБА_6, який розмовляє із ОСОБА_3 (т. 3, а.с. 147, 148-151).

Згідно висновку експерта №3945 від 29.12.2009, предметом дослідження якого стала відеокасета VHS №131, у досліджуваній фонограмі, зафіксованій на часовому відрізку з 01 хв.16 сек. до 26 хв. 52 сек. відеокасети №131, приймали участь громадянин ОСОБА_3 та громадянин ОСОБА_6.

Представлена на дослідження відеофонограма, що зафіксована на часовому відрізку з 01 хв. 16 сек. до 26 хв. 52 сек. відеокасети №131, є оригіналом та монтажу не піддавалася. Запис відео- та аудіосигналів в досліджуваній відеофонограмі проводився одночасно та безперервно (т. 24, а.с. 148-152).

У додатку до даного висновку експерта - текстовому відтворенні змісту розмови, що зафіксована на відеокасеті №131 на часовому відрізку з 01 хв. 16 сек. до 26 хв. 52 сек., міститься текст розмови, що відбулася між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (т. 24, а.с. 148-152).

У судовому засіданні переглянуто відеозапис на відеокасеті VHS №131, що розпочинається з 1 хвилини 16 секунд і триває до 26 хвилини 52 секунди, яким, у ході проведення УСБ України у Львівській області оперативно –розшукових заходів з документування протиправної діяльності голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3 зафіксовано розмову між ОСОБА_6 та головою Львівського апеляційного адміністративного суду –суддею ОСОБА_3, що відбулася 3 листопада 2008 року у кімнаті відпочинку голови Львівського апеляційного адміністративного суду, в ході якої ОСОБА_6 веде зі ОСОБА_3 мову відносно перегляду Львівським апеляційним адміністративним судом постанови Пустомитівського районного суду від 28.04.2007 р. у справі за позовом 127 осіб. При цьому, ОСОБА_6 вказує ОСОБА_3, що зазначеною справою та вирішенням її певним чином цікавиться ОСОБА_5 (т. 10, а.с.1-2, 3-4).

Згідно протоколу за результатами здійснення оперативно-розшукового заходу за оперативно-розшуковою справою №1282 від 17.02.2009, який складений відповідно до вимог ч. 2 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»старшим оперуповноваженим по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_198, на підставі постанов апеляційного суду Чернівецької області №45 цт від 27.03.2008 та №229 цт від 16.09.2008 здійснювались оперативно-розшукові заходи, зокрема негласне проникнення до службового приміщення за адресою: м. Львів, вул. Стецька, 13, та здійснення у ньому візуального спостереження із застосуванням фото-кіно- і відеозйомки, оптичних радіоприладів, інших технічних засобів, стосовно громадянина ОСОБА_3, в ході чого відібрано матеріали, які можуть бути використані як джерело доказів у кримінальному судочинстві, що знаходяться на відеокасеті з реєстраційним номером 110.

У даному протоколі та додатках до нього зафіксовано, що відповідно до відеозапису (наявного на відеокасеті №110) 11 листопада 2008 року о 16 год. 29 хв. в службовому кабінеті ОСОБА_3 знаходиться ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які розмовляють. О 16 год. 35 хв. ОСОБА_5 виходить з кабінету (т. 3, а.с. 153, 154-156).

Згідно висновку експерта №3943 від 28.12.2009, предметом дослідження якого стала відеокасета VHS №110, у досліджуваній фонограмі, зафіксованій на часовому інтервалі з 27 хв.05 сек. до 33 хв. 18 сек. відеокасети №110, приймав участь громадянин ОСОБА_3.

Представлена на дослідження відеофонограма, що зафіксована на часовому інтервалі з 27 хв.05 сек. до 33 хв. 18 сек. відеокасети №110, є оригіналом та монтажу не піддавалася. Запис відео- та аудіосигналів в досліджуваній відеофонограмі проводився одночасно та безперервно.

У дослідницькій частині даного висновку експерта, зокрема у текстовому відтворенні змісту розмови, що зафіксована на наданій на дослідження відеокасеті № 110: на часовому інтервалі з 27 хв.05 сек. до 33 хв. 18 сек., міститься текст розмови, у якій брав участь ОСОБА_3 (т.24, а.с.186-194, 195).

У судовому засіданні переглянуто відеозапис наявний на відеокасеті VHS №110, що розпочинається з 27 хвилини 05 секунд і триває до 33 хвилини 18 секунд, яким, як встановлено у справі, в ході проведення УСБ України у Львівській області оперативно –розшукових заходів з документування протиправної діяльності голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3 зафіксовано розмову між ОСОБА_5 та головою Львівського апеляційного адміністративного суду –суддею ОСОБА_3, що відбулася 11 листопада 2008 року у службовому кабінеті голови Львівського апеляційного адміністративного суду, в ході якої ОСОБА_5 веде із ОСОБА_3 мову відносно того, що Львівським апеляційним адміністративним судом скасовано постанову Пустомитівського районного суду від 28.04.2007 за позовом 127 осіб. У вказаній розмові ОСОБА_5 висловлює ОСОБА_3 претензії з цього приводу та вказує на невиконання ОСОБА_3 домовленості, даної при одержанні у жовтні 2007 року від нього хабара в розмірі 100 000 доларів США (т. 10, а.с. 9-10, 11-12).

Згідно протоколу за результатами здійснення оперативно-розшукового заходу за оперативно-розшуковою справою №1282 від 17.12.2008, який складений відповідно до вимог ч. 2 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»старшим оперуповноваженим по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_199, на підставі постанов апеляційного суду Чернівецької області №45 цт від 27.03.2008 та №229 цт від 16.09.2008 здійснювався оперативно-розшуковий захід, зокрема зняття інформації з каналів зв’язку –мобільного телефону за номером оператора «Київстар Дж. Ес. Ем.»НОМЕР_2, стосовно громадянина ОСОБА_3, в ході чого відібрано матеріали, які можуть бути використані як джерело доказів у кримінальному судочинстві, що знаходяться на аудіокасетах.

У даному протоколі зазначено, що в ході виконання даного оперативно - розшукового заходу записано телефонні розмови ОСОБА_3:

1) що відбулася за вхідним телефонним дзвінком на номер телефону ОСОБА_3 НОМЕР_2 4 листопада 2008 року об 11 год. 06 хв. (тривалістю 54 сек.) з номеру телефону НОМЕР_3, який належить ОСОБА_6, яка зафіксована на аудіокасеті №3183;

2) що відбулася за вхідним телефонним дзвінком на номер телефону ОСОБА_3 НОМЕР_2 11 листопада 2008 року о 15 год. 01 хв. (тривалістю 2 хв. 42 сек.) з номеру телефону НОМЕР_3, який належить ОСОБА_6, яка зафіксована на аудіокасеті №3199 (т.3, а.с. 23-129).

Згідно роздруківки телефонних з’єднань ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем.” м. Київ за телефонним номером НОМЕР_4, яким користувався ОСОБА_3, за період з 08 лютого 2008 року по 3 грудня 2008 року, підтверджуються факти телефонних з’єднань 4.11.2008 р. –об 11 год. 06 хв. 43 сек., 11.11.2008 р. –о 15год.01 хв. 50 сек. з абонентом телефонного номера НОМЕР_1, яким користувався ОСОБА_6, чим підтверджується факт наявності між ними у ці дні вищевказаних розмов, зафіксованих на аудіокасетах №3183; №3199 (т.19, а.с. 245, 255-279, 280-281).

Згідно висновку експерта №3946 від 29.12.2009, предметом дослідження якого стали аудіокасети: 90»№3183, 90»№3199, що містять аудіозаписи за 4 та 11 листопада 2008 року відповідно, у досліджуваних фонограмах, зафіксованих на компакт-касетах №3183 та №3199, приймали участь громадянин ОСОБА_3 та громадянин ОСОБА_6.

У дослідницькій частині даного висновку експерта - текстовому відтворенні змісту розмови, що зафіксована на аудіокасеті №3183 (за 4.11.2008 р.) на часовому відрізку з 00 хв. 40 сек. до 01 хв. 27 сек., міститься текст розмови, що відбулася між ОСОБА_3 та ОСОБА_6

У дослідницькій частині вказаного висновку експерта - текстовому відтворенні змісту розмови, що зафіксована на аудіокасеті №3199 (за 11.11.2008 р.) на часовому відрізку з 00 хв. 35 сек. до 3 хв. 08 сек., міститься текст розмови, що відбулася між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (т. 24, а.с. 210-213).

У судовому засіданні прослухано аудіокасету »90 №3183, на якій, у ході проведення УСБ України у Львівській області оперативно –розшукових заходів з документування протиправної діяльності голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3, зафіксовано телефонну розмову між ОСОБА_6 та головою Львівського апеляційного адміністративного суду –суддею ОСОБА_3, що відбулася 4 листопада 2008 року, в ході якої ОСОБА_6 веде зі ОСОБА_3 мову відносно розмови що відбулася між ними 03.11.2007, тобто відносно апеляційного перегляду справи №2-а-84/2007. При цьому, у даній розмові ОСОБА_6 чітко вказує ОСОБА_3, що телефонує з питання чоловіка, з якими вони зустрічалися, коли він був ще головою Львівської ОДА, маючи на увазі ОСОБА_5 (т. 10, а.с. 5-6, 7-8).

Також, у судовому засіданні прослухано аудіокасету »90 №3199, на якій, як встановлено у справі, в ході проведення УСБУ у Львівській області оперативно –розшукових заходів з документування протиправної діяльності голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3 зафіксовано телефонну розмову між ОСОБА_6 та головою Львівського апеляційного адміністративного суду –суддею ОСОБА_3, що відбулася 11 листопада 2008 року, в ході якої ОСОБА_6 веде із ОСОБА_3 мову відносно скасування Львівським апеляційним адміністративним судом постанови Пустомитівського районного суду у вказаній справі. При цьому, у даній розмові ОСОБА_6 чітко повідомляє ОСОБА_3, що вказаною справою цікавиться ОСОБА_5 В ході цієї розмови ОСОБА_6 домовився зі ОСОБА_3, що ОСОБА_5 підійде на прийом до ОСОБА_3 з приводу зазначеної справи, а ОСОБА_3 висловив свою готовність вести перемовини з тим з цього приводу (т. 10, а.с. 5-6, 7-8).

Згідно протоколу огляду записуючого пристрою від 29 листопада 2008 року, що складений старшим оперуповноваженим СП БКОЗ УСБ України у Львівській області, і доданої до нього стенограми розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яка відбулася 18 листопада 2008 року, ОСОБА_5 веде із ОСОБА_6 мову відносно того, що ОСОБА_3 не виконав перед ОСОБА_5 досягнутої домовленості за одержаний хабар та просить посприяти вирішити його питання. При цьому, ОСОБА_5 наголошує, що ОСОБА_3 голова суду і він може те вирішувати.

На вказане ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_5 суть його попередньої розмови із ОСОБА_3 щодо ОСОБА_5 та пообіцяв тому у п’ятницю зустрітися із ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 76-81).

Свідок ОСОБА_6, перечитавши вказану стенограму підтвердив, що 18 листопада 2008 року між ним та ОСОБА_5 відбулася розмова того змісту, який викладений у цій стенограмі.

На початку вказаної розмови він повідомив ОСОБА_5, що мав розмову щодо питання того по землі зі ОСОБА_3 під час польоту у літаку і що тоді ОСОБА_3 зазначив йому, що він відмовляється з ним спілкуватися, оскільки переконаний, що він (тобто ОСОБА_5) його (тобто ОСОБА_3) під час зустрічі записував з використанням мобільного телефону (т.7, а.с. 178-185).

Диктофон »серійний номер 388403 BVP та аудіокасета YMPUS»МС-60 ХВ 60 №60623, що вилучені у ОСОБА_5, визнані речовими доказами (т. 7, а.с. 106-108, 109-110, 111-112, 113).

Згідно відомостей стенограми телефонної розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яка відбулася 17 листопада 2008 року, у вказаній розмові ОСОБА_5 домовляється з ОСОБА_6 про зустріч з ним для перемовин з свого питання наступного дня (т. 1, а.с. 82, 83, 89-90).

Згідно стенограми телефонної розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яка відбулася 27 листопада 2008 року, у вказаній розмові ОСОБА_6 веде мову щодо питання ОСОБА_5, наголошує тому, що йому потрібен посередник у відносинах з зацікавленою особою (ОСОБА_3), оскільки він підозрює та боїться його (ОСОБА_5) (т. 1, а.с. 82, 84-85, 89-90).

Свідок ОСОБА_6, вислухавши аудіозапис за 17.11.2008 показав, що на пред’явленій йому для прослуховування аудіокасеті »МС-60 ХВ 60 №N60623 наявний запис телефонної розмови, що відбулася особисто між ним та ОСОБА_5 У вказаній розмові він зателефонував ОСОБА_5 по питанню справи щодо відведення землі на території Годовицько-Басівської сільської ради більше ста особам.

Також у вказаній розмові він домовився з ОСОБА_5 про зустріч наступного дня.

Вислухавши аудіозапис за 27.11.2008, свідок ОСОБА_6 показав, що на пред’явленій йому для прослуховування аудіокасеті MPUS»МС-60 ХВ 60 №N60623 наявний запис телефонної розмови, що відбулася особисто між ним та ОСОБА_5

У вказаній розмові він веде мову з ОСОБА_5 з того ж самого його питання щодо землі на території Годовицько-Басівської сільської ради і у вказаній розмові він повідомляє ОСОБА_5 відомості, які повністю чи частково не відповідають дійсності з метою того щоб той думав, що він пробує йому допомогти, шукає варіанти вирішення питання того (т. 7, а.с. 178-185).

У судовому засіданні було прослухано аудіокасету »МС-60 ХВ 60 №60623. Зміст телефонних розмов між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 17 і 27 листопада 2008 року, відповідає змісту наведеному у вищевказаних стенограмах.

Згідно листа голови Львівської обласної державної адміністрації вих. №5/9-7427/02-09-4 від 20 листопада 2009 року та доданих до нього копій табелів обліку використання робочого часу працівників Львівської обласної державної адміністрації за жовтень, листопад 2007 року. Як слідує з вказаних документів у період з 1 по 5, з 15 по 19 та з 22 по 25 жовтня 2007 року голова Львівської обласної державної адміністрації ОСОБА_6 перебував на робочому місці, а впродовж усього листопада 2007 року до 13 грудня 2007 року ОСОБА_6 перебував на лікарняному (т.10, а.с. 145-146, 147- 156, 157-158).

Згідно листа відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»від 14 жовтня 2009 року, встановлений Національним банком України курс гривні до долара США станом на період з 1 по 31 жовтня 2007 року складав 505,00 грн. за 100 доларів США, чим підтверджується те, що 100 тисяч доларів США за офіційним курсом Національного банку України на час одержання ОСОБА_3 від ОСОБА_5 хабара становило 505 000 гривень, тобто є особливо великим розміром (т. 35, а.с. 80, 81-82).

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 в одержанні 2 грудня 2008 року від ОСОБА_6 хабара в особливо великому розмірі доводиться наступними доказами.

Згідно оголошених на підставі ст. 306 КПК України показань свідка ОСОБА_6 під час досудового слідства останній показав, що 2 грудня 2008 року, приблизно в обідній час він прийшов до службового кабінету голови Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_3, де дав останньому 20 тисяч доларів США. Цьому передували наступні події.

Протягом тривалого часу, приблизно всього 2008 року, до нього звертались керівники «Українська панчішної фабрики»з проханнями допомогти захиститись від рейдерських атак, які здійснюють на це підприємство невідомі особи. У нього з керівниками «Української панчішної фабрики»добрі, товариські стосунки, вони йому дуже багато у житті допомогли. Тому вони до нього і звертались за допомогою.

У листопаді 2008 року йому передали службову записку щодо питання ЗАТ «Українська панчішна фабрика», відповідно до якої фабриці необхідно було надати дозвіл на розробку плану землевідведення земельної ділянки на території Пустомитівського району Львівської області. Ця ділянка була необхідна фабриці для будівництва другої черги виробництва. Але фабрика за тривалий час так і не змогла отримати відповідні дозволи. У зв’язку з цим вони звернулись до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про зобов’язання Пустомитівської районної державної адміністрації надати дозвіл на розробку проекту землевідведення. Керівники фабрики попросили його посприяти у тому, щоб суд прийняв рішення на їх користь.

Оскільки ці люди дійсно дуже допомогли йому в житті, він сказав, що спробує віддячити і теж допомогти. Він вирішив звернутись з цього питання до ОСОБА_3, у підпорядкуванні якого знаходився Львівський окружний адміністративний суд.

В один з днів листопада 2008 року, у другий половині місяця, він зайшов до ОСОБА_3 та попросив допомогти в позитивному вирішенні питання ЗАТ «Українська панчішна фабрика». Для цього він передав ОСОБА_3 вказану службову записку. ОСОБА_3 пообіцяв вирішити це питання. Яким чином –чи забезпечить щоб суд першої інстанції прийняв необхідне рішення, чи зробить це вже в апеляційному суді, він йому не сказав. На цьому вони попрощались. Про гроші за вирішення цього питання вони тоді не говорили.

Для того щоб ОСОБА_3 позитивно вирішив питання ЗАТ «Українська панчішна компанія»він вирішив дати тому хабар, оскільки за розмовами знав, що ОСОБА_3 вирішує такі питання, в основному, за гроші. Для цього, він вирішив дати ОСОБА_3 20 тисяч доларів США.

2 грудня 2008 року він взяв свої особисті 20 тисяч доларів США. Він вирішив, що цієї суми буде достатньо для того щоб ОСОБА_3 забезпечив прийняття судового рішення, яке необхідне ЗАТ «Українська панчішна компанія». Зі ОСОБА_3 він питання щодо коштів попередньо не обговорював і той від нього цих коштів не вимагав.

Вказані грошові кошти представляли два упакування, у кожному з яких мало заходитися по сто купюр номіналом сто доларів США кожна, тобто загалом 20 тисяч доларів США. Кошти перераховувалися ним вручну.

Зазначені грошові кошти були упаковані ним особисто в газету, а де саме він їх упаковував і де саме брав вказану газету, не пригадує.

Вказана газета представляла собою один розворот, тобто чотири газетних сторінки, які видрукувані на звичайному сіруватому газетному папері. Вказана газета є загальнодержавним виданням, яке також містило відомості щодо західного регіону України, як то про погоду, в тому числі у м. Львові.

Того дня він знову прийшов до ОСОБА_3 у службовий кабінет для того, щоб дати тому ці 20 тисяч доларів США, як хабар за сприяння тим у позитивному вирішенні Львівським окружним адміністративним судом справи, яка перебувала у провадженні вказаного суду, зокрема –сприяння у задоволенні вказаним судом позову ЗАТ «Українська панчішна фабрика»м. Львів до Пустомитівської РДА щодо зобов’язання Пустомитівської районної державної адміністрації надати дозвіл вказаному підприємству на розробку проекту відведення земельної ділянки для будівництва чергової лінії виробництва.

Зайшовши до кабінету ОСОБА_3 вони переговорили на якісь загальні питання. Під час розмови він поклав на робочій стіл ОСОБА_3 20 тисяч доларів США, загорнуті у газету. ОСОБА_3 побачив це і запросив його зайти до кімнати відпочинку. Він взяв гроші і тримаючи їх в руках пройшов за ОСОБА_3 у кімнату відпочинку.

Там, у кімнаті відпочинку, він поклав на стіл 20 тисяч доларів США, сказавши ОСОБА_3, що це за хлопців з «Українська панчішної фабрики». ОСОБА_3 пообіцяв, що справа буде вирішена на користь ЗАТ «Української панчішна компанія».

Після цього, він вийшов з кабінету ОСОБА_3 Що далі ОСОБА_3 зробив з цими 20 тисячами доларів США йому не відомо.

ОСОБА_6 у своїх показаннях зауважив, що коли він прийшов до ОСОБА_3 і в розмові тому сказав, що призначений на посаду заступника Глави Секретаріату Президента України, то подумав, що ОСОБА_3 відмовиться брати від нього гроші (тим більше, що він вважає вимоги позову ЗАТ «Українська панчішна компанія» абсолютно законними). На його подив, ОСОБА_3 сприйняв цю ситуацію абсолютно спокійно і не відмовився взяти від нього ці кошти за судове рішення і одразу став запрошувати його відсвяткувати його призначення. Йому дуже не сподобалась така поведінка ОСОБА_3

Переглянувши та прослухавши відеозапис, що наявний на відеокасеті VHS №130, який розпочинається з 8 хвилини 50 секунди і триває до 17 хвилини 40 секунд, що записана 24.11.2008 р. Управлінням СБ України у Львівській області у ході проведення оперативно –розшукових заходів з документування протиправної діяльності голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3, свідок ОСОБА_6 показав, що даним відеозаписом зафіксовано його розмову з головою Львівського апеляційного адміністративного суду –суддею ОСОБА_3, що відбулася у службовому кабінеті голови Львівського апеляційного адміністративного суду, що у приміщенні Львівського апеляційного адміністративного суду у м. Львові.

Він підтверджує, що вказана розмова відбулася саме 24 листопада 2008 року, оскільки мав розмову зі ОСОБА_3 саме у двадцятих числах листопада 2008 року.

На вказаному записі зафіксовано як він заходить до службового кабінету судді ОСОБА_3, вітається з тим та присідає за приставний столик робочого столу. При цьому, він вийняв з кишені свого піджака документ під назвою «службова записка», в якому були викладені об’єктивні відомості щодо позовної заяви «Української панчішної компанії»до Пустомитівської районної державної адміністрації стосовно зобов’язання Пустомитівської районної державної адміністрації надати дозвіл вказаному підприємству на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 6,7 га для будівництва ними чергової лінії виробництва, відомості щодо руху вказаної справи у Львівському окружному адміністративному суді та відомості щодо того, хто є головуючим суддею у справі за вказаним позовом та хто очолює зазначений суд.

Далі, після нетривалої розмови на іншу тематику, він чітко оголошує ОСОБА_3, що прибув до того для вирішення питання щодо ЗАТ «Українська панчішна компанія». При цьому, ОСОБА_3 навіть повторює назву цього підприємства.

В подальшій розмові він викладає суть свого прохання до ОСОБА_3, яке зводиться до того, що він просить того посприяти, з огляду на займану посаду та повноваження, у вирішенні питання щодо задоволення Львівським окружним адміністративним судом зазначеної позовної заяви ЗАТ «Українська панчішна компанія»до Пустомитівської районної державної адміністрації, тобто постановлення рішення на користь компанії, а також просить щоб у подальшому таке рішення залишилося в силі при можливому апеляційному його перегляді Львівським апеляційним адміністративним судом.

Для ясності того, що він конкретно просить у ОСОБА_3, він надав тому зазначений документ під назвою «службова записка». Свідок зауважив, що даний документ складав не він, а хтось із представників ЗАТ «Українська панчішна компанія»та хтось із керівництва компанії передав йому.

Одержавши від нього вказаний документ, ОСОБА_3 ще раз перепитав, що йому і на якій стадії розгляду зазначеної справи потрібно зробити, на що він тому повідомляє, що там (вказуючи на документ), тобто у «службовій записці», все написано. При цьому, суддя ОСОБА_3 ознайомлюється зі змістом вказаного документу.

Далі записом зафіксовано, як ОСОБА_3 погодився допомогти йому та почав повідомляти, яким чином буде йому допомагати і яким чином діятиме. Зокрема, він зазначив, що до кінця місяця з’ясує ситуацію у справі, щодо якої стосувалося його прохання, тобто за позовом ЗАТ «Українська панчішна компанія», що до кінця тижня він поставить відповідні задачі, тобто переговорить щодо вказаної справи з відповідними суддями Львівського окружного адміністративного суду.

По завершенню розмови він потиснув руку ОСОБА_3 та виходить з службового кабінету того.

При цьому, вищевказаний документ під назвою «службова записка»залишається на столі у ОСОБА_3

Оглянувши та ознайомившись з документом, що був вилучений 03.12.2008 в ході обшуку службового кабінету голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3 та кімнати відпочинку до нього, який має назву «Службова записка», свідок ОСОБА_6 показав, що це однозначно саме той документ під назвою «Службова записка», який він дав ОСОБА_3, сидячи за приставним столиком у службовому кабінеті того 24 листопада 2008 року.

При ньому ОСОБА_3 на зазначеному документі робив якесь позначення олівцем, обводив колом один запис.

Переглянувши та прослухавши відеозапис, що наявний на відеокасеті VHS №122, що записана 02.12.2008 Управлінням СБ України у Львівській області у ході проведення оперативно –розшукових заходів з документування протиправної діяльності голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3, у службовому кабінеті останнього у м. Львові, свідок ОСОБА_6 показав, що даним відеозаписом зафіксовано його розмову з головою Львівського апеляційного адміністративного суду –суддею ОСОБА_3, що відбулася 2 грудня 2008 року у службовому кабінеті того, у приміщенні Львівського апеляційного адміністративного суду у м. Львові.

Даним відеозаписом зафіксовано, як він знаходиться у службовому кабінеті голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3 При цьому ОСОБА_3 певний час розмовляє по телефону, а він сидить за приставним столиком робочого столу того.

Потім ОСОБА_3 підходить до нього і між ними відбувається розмова. Спершу він повідомляє ОСОБА_3, що його призначено на посаду заступника Глави Секретаріату Президента України, з чим його ОСОБА_3 вітає.

Потім він повідомляє ОСОБА_3 про те, що має переїздити до м. Києва та після цього говорить, що він просив того про одну справу (мається на увазі про справу Львівського окружного адміністративного суду за позовом ЗАТ «Українська панчішна компанія»), та при цьому виймає з кишені піджака кошти в сумі 20 000 доларів США, що загорнуті до розвороту газети, з метою давання їх як хабара для ОСОБА_3 по вказаній справі. ОСОБА_3, очевидно усвідомивши, що у зазначеному пакунку знаходяться кошти, які він має намір дати йому, відразу піднявся із - за столу та запросив його пройти до кімнати відпочинку свого службового кабінету.

Далі записом зафіксовано, як на запрошення судді ОСОБА_3 він заходить до вказаної кімнати відпочинку.

У зазначеній кімнаті відпочинку він того дня відразу дав, а суддя ОСОБА_3, відповідно, одержав від нього вказані кошти.

Далі, після перерви у записі, відеозаписом зафіксовано як він із ОСОБА_3 виходить з вказаної кімнати відпочинку і вони продовжують розмову щодо справи за позовом ЗАТ «Українська панчішна компанія»до Пустомитівської районної державної адміністрації стосовно зобов’язання Пустомитівської районної державної адміністрації надати дозвіл вказаному підприємству на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 6,7 га для будівництва ними чергової лінії виробництва. Зокрема, ОСОБА_3 інформує його про рух вказаної справи.

Далі записом зафіксовано розмову на іншу тему, після чого він виходить з кабінету судді ОСОБА_3

Переглянувши та прослухавши відеозапис, що наявний на відеокасеті VHS №121, що записана 2.12.2008 р. Управлінням СБ України у Львівській області у ході проведення оперативно –розшукових заходів з документування протиправної діяльності голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3, у кімнаті відпочинку останнього у м. Львові, свідок ОСОБА_6 показав, що даним відеозаписом зафіксовано його розмову з головою Львівського апеляційного адміністративного суду –суддею ОСОБА_3, у кімнаті відпочинку до службового кабінету голови Львівського апеляційного адміністративного суду, у приміщенні Львівського апеляційного адміністративного суду у м. Львові.

Зафіксована вказаним відеозаписом розмова відбулася між ним та ОСОБА_3 2 грудня 2008 року.

На вказаному записі зафіксовано, як він заходить до кімнати відпочинку службового кабінету судді ОСОБА_3

Зайшовши до вказаної кімнати, він відразу дав ОСОБА_3, поклавши на кухонну стінку, загорнуті до розвороту газети грошові кошти в розмірі 20 тисяч доларів США.

Свідок ОСОБА_6 зауважив, що вказані кошти він давав для судді ОСОБА_3, щоб той вжив заходів завдяки службовому становищу голови Львівського апеляційного адміністративного суду, у вирішенні питання про яке він раніше просив того та щодо якого надавав документ під назвою «службова записка», - щодо задоволення відповідним суддею Львівського окружного адміністративного суду позовної заяви ЗАТ «Українська панчішна компанія»до Пустомитівської районної державної адміністрації, а також за вжиття ОСОБА_3 заходів щодо залишення такого рішення суду в силі відповідними суддями Львівського апеляційного адміністративного суду при можливому його апеляційному перегляді.

При цьому, ОСОБА_3 стояв поряд та спостерігав, як він кладе вказані кошти, розуміючи що він дає тому кошти і за що саме.

ОСОБА_148, після того як він дав вказані кошти, записом зафіксовано як він сідає на диван, що знаходиться у вказаній кімнаті, та продовжує розмову зі ОСОБА_3 щодо зазначених коштів та суті справи, по якій вони дані.

Тоді він пояснив ОСОБА_3, що зазначені кошти йому передали його друзі. При цьому, у вказаній розмові він не хотів повідомляти ОСОБА_3 дійсне джерело походження тих коштів, тобто не вказав тому, що зазначені 20 тисяч доларів США насправді є його особистими.

ОСОБА_148 він пояснив ОСОБА_3, у чому полягає його зацікавленість у цьому питанні, за яке він прийшов просити, зазначивши, що з керівництвом компанії його пов’язують тривалі дружні стосунки, та ці особи для нього є ніби членами сім’ї.

ОСОБА_148, після нетривалої розмови щодо його роботи, він повідомляє ОСОБА_3, вказуючи тому при цьому рукою на ті грошові кошти –20 тисяч доларів США, що вони дані у справі щодо Панчішної фабрики. Після цього він пояснює ОСОБА_3, що собою представляє вказана фабрика, яке у неї виробництво.

Потім він веде зі ОСОБА_3 мову по суті питання, з якого прибув, - тобто щодо руху та перспектив розгляду у Львівському окружному адміністративному суді зазначеної справи, зокрема щодо судових засідань у вказаній справі, він повідомив ОСОБА_3, що засідання відкладали та зауважує, що уточнить, на яку саме дату воно відкладене.

При цьому, ОСОБА_3 також просить його уточнити вказану дату та повідомляє, що він уже за день до цього, тобто 1 грудня 2008 року, мав розмову з виконуючим обов’язки голови суду, тобто Львівського окружного адміністративного суду, та дав тому контрольні питання щодо справи, за яку він просить. Також ОСОБА_3 тоді повідомив йому, що уже говорив з суддею, тобто головуючим суддею у справі за позовом ЗАТ «Українська панчішна компанія», та зорієнтував того на прийняття позитивного рішення і сказав, що після надходження такої справи до очолюваного ним суду таке рішення буде підтримане.

Також ОСОБА_3 пообіцяв, що ще раз проконсультує відповідного головуючого суддю з цього питання.

Далі відеозаписом зафіксовано розмову між ним та ОСОБА_3, яка не стосується тих грошових коштів, що були дані ним та суті справи, по якій вони домовлялися.

По завершенню розмови зі ОСОБА_3 він виходить з вказаної кімнати відпочинку до службового кабінету голови Львівського апеляційного адміністративного суду (т. 11, а.с. 3-7, 8-12, 13-22).

До протоколу допиту свідка додано фототаблицю №1, якою зафіксовані основні моменти розмови ОСОБА_6 із ОСОБА_3 24 листопада 2008 року та моменти давання ОСОБА_6 і одержання цього дня від нього головою Львівського апеляційного адміністративного суду –суддею ОСОБА_3 у його службовому кабінеті документа під назвою «службова записка», відомості якого стосуються адміністративної справи за позовом ЗАТ «Українська панчішна компанія», у вигляді стоп-кадрів, що зроблені з відеозапису, що наявний на відеокасеті VHS №130 (т. 11, а.с. 23-33).

На фототаблицях №2 та №3, зафіксовані основні моменти розмови ОСОБА_6 із ОСОБА_3 2 грудня 2008 року та моменти давання ОСОБА_6 і одержання цього дня від нього головою Львівського апеляційного адміністративного суду –суддею ОСОБА_3 у його кімнаті відпочинку хабара в розмірі, як встановлено у справі, 20 100 доларів США за виконання дій в інтересах третіх осіб - ЗАТ «Українська панчішна компанія», у вигляді стоп-кадрів, зроблених з відеозаписів, що наявний на відеокасеті №121 та на відеокасеті №122 (т. 11, а.с. 34-52).

Під час досудового слідства та у судовому засіданні свідок ОСОБА_144 показав, що у 2004 році під час «Помаранчевої революції»познайомився з ОСОБА_6. Після завершення Помаранчевої революції ОСОБА_6 приїздив у м. Київ, а він, інколи, приїздив у м. Львів, де вони зустрічалися і фактично перебували у добрих товариських стосунках.

Оскільки він займався безпекою ТОВ «Київ-Донбас», яке також певною мірою забезпечує безпеку ЗАТ «Українська панчішна компанія» м. Львів, то йому даним товариством було запропоновано придбати по номіналу акції цієї компанії.

Приблизно у 2007 році він погодився на таку пропозицію і придбав 8 відсотків акцій ЗАТ «Українська панчішна компанія».

Час від часу ОСОБА_6 звертався до нього за допомогою, яку він тому надавав, зокрема забезпечував зустріч у м. Києві його друзів, їх супроводження.

Після придбання акцій ЗАТ «Українська панчішна компанія»він почав перейматися проблемами цього товариства.

На одному з засідань засновників даного товариства, що відбулося чи у кінці 2007 року, чи на початку 2008 року, було озвучено, що ЗАТ «Українська панчішна компанія»з 2004 року не може одержати в оренду земельну ділянку, розташовану на території Пасіки-Зубрицької сільської ради Пустомитівського району Львівської області для розміщення на ній виробничого комплексу по виготовленню панчішно –шкарпеткових виробів.

При цьому, озвучувалося, що товариство на той час вже мало усі необхідні погодження відповідних органів щодо землі і справа залишалася лише за Пустомитівською районною державною адміністрацією, яка не видавала розпорядження про відвід та передачу землі в оренду ЗАТ «Українська панчішна компанія».

Під час однієї з розмов, яка відбулася між ним та директором ЗАТ «Українська панчішна компанія»ОСОБА_143, приблизно у вересні - жовтні 2008 року, останній завів з ним мову щодо надання товариству зазначеної земельної ділянки в оренду.

При цьому ОСОБА_143 озвучив йому, що товариство вже навіть звернулося до суду з позовною заявою про зобов’язання Пустомитівської районної державної адміністрації прийняти рішення надати товариству дозвіл на розробку відповідного проекту та в подальшому надати в оренду земельну ділянку на території Пасіки-Зубрицької сільської ради. Однак, суд такий позов не спішить розглядати, розгляд справи гальмується і виникають сумніви у вирішенні справи на користь товариства.

В ході цієї розмови він повідомив ОСОБА_143, що знайомий з ОСОБА_6, який є впливовим чоловіком на Львівщині, оскільки був певний час головою Львівської обласної державної адміністрації, і він може з тим порадитися, як краще поступити у вказаній ситуації, можливо, той підкаже шлях вирішення існуючої проблеми.

ОСОБА_143 погодився на його пропозицію. При цьому для того, щоб він міг пояснити ОСОБА_6 суть питання, ОСОБА_143 надав йому аркуш, на якому було написано, про яку саме земельну ділянку йде мова, які погодження товариством було одержано і коли та з яким позовом, до якого суду ЗАТ «Українська панчішна компанія»звернулося, які вимоги поставило і на якій стадії розгляду знаходиться така справа.

Також він попросив ОСОБА_143 щоб той на зворотній стороні даного аркуша зазначив прізвище, ім’я та номер мобільного телефону юриста, який займався веденням цієї справи у суді.

Після вказаної розмови, приблизно восени 2008 року, він зателефонував в один із днів ОСОБА_6 і запитав чи знаходиться той у м. Львові. ОСОБА_6 відповів, що він у Львові і вони домовилися про місце зустрічі.

В обумовлений час (тоді ж восени 2008 року) вони зустрілися в одній з кав’ярень на центральній вулиці м. Львова, по проспекту Шевченка.

У розмові з ОСОБА_6 він повідомив тому суть питання, зокрема, що ЗАТ «Українська панчішна компанія»має намір побудувати виробничий комплекс по виготовленню панчішно-шкарпеткових виробів, для чого необхідна земельна ділянка на території Пасіки-Зубрицької сільської ради Пустомитівського району, на яку одержано товариством всі необхідні погодження, але Пустомитівська районна державна адміністрація відмовляється відвести та надати таку земельну ділянку товариству в оренду.

Також він розповів ОСОБА_6, що ЗАТ «Українська панчішна компанія»звернулося з вказаного приводу до суду, але суд не розглядає зазначену справу належним чином.

В ході розмови він надав ОСОБА_6 вищевказаний аркуш з записами щодо цієї справи, який йому надав ОСОБА_143

При цьому він попросив ОСОБА_6 порадити, як товариству правильно поступити у вказаній ситуації і попросив того, що якщо будуть якісь думки та ідеї щодо вказаної ситуації, щоб він зателефонував на номер телефону юриста, який був написаний на зворотній стороні вказаного аркуша.

ОСОБА_6 взяв вказаний аркуш і сказав, що подумає над порушеним ним питанням, але при цьому той йому нічого не обіцяв, можливих шляхів вирішення проблемного питання ЗАТ «Українська панчішна компанія»не озвучував.

На цьому їх розмова того дня була завершена.

В подальшому, він з ОСОБА_6 розмов щодо вказаного питання не мав, як той розглядав порушене ним питання не знав.

Приблизно через місяць після тієї зустрічі з ОСОБА_6 він запитував ОСОБА_143 щодо руху вказаної справи, але той сказав, що ніяких змін не відбулося.

В подальшому він продав частину наявних у нього акції, залишивши у себе лише 0,2 %, і справи вказаного товариства його почали мало цікавити.

Оглянувши та ознайомившись з документом, що був вилучений 03.12.2008 в ході обшуку службового кабінету голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3 та кімнати відпочинку до нього, який має назву «Службова записка», свідок ОСОБА_144 показав, що це, скоріш за все, саме той аркуш з записами щодо справи ЗАТ «Українська панчішна компанія»до Пустомитівської РДА про відведення земельної ділянки та надання її в оренду, який він восени 2008 року передав під час розмови ОСОБА_6 у м. Львові, який йому перед цим надав директор ЗАТ «Українська панчішна компанія»ОСОБА_143

У рукописному написі на звороті даного аркуша зазначено прізвище, ім’я та номер мобільного телефону юриста, який займався судовою справою товариства за позовом до Пустомитівської РДА.

Свідок зазначив, що він не просив ОСОБА_6 давати ОСОБА_3 хабара в інтересах ЗАТ «Українська панчішна компанія». Про давання будь-кому хабарів він з ОСОБА_6 мови не вів (т. 11, а.с. 53-60, т. 66, а.с. 1-3).

Свідок ОСОБА_143, голова правління ЗАТ «Українська панчішна компанія»у судовому засіданні та під час досудового слідства показав, що ЗАТ «Українська панчішна компанія»з початку роботи компанії займалася питанням одержання в оренду земельної ділянки площею 6,7 га на території Пасіки-Зубрицької сільської ради Пустомитівського району для будівництва лінії з виробництва панчішно-шкарпеткових виробів.

У березні 2006 року компанія закінчила підготовку документів відносно погодження місця розміщення виробничого комплексу та подала ці документи для погодження і послідуючого надання згоди на розробку проекту відведення безпосередньо проекту відведення вказаної землі до Пустомитівської РДА.

Разом з тим, в послідуючому такий дозвіл Пустомитівська РДА ЗАТ «Українська панчішна компанія»не надала. Тривалий час процес відведення зазначеної земельної ділянки був паралізований.

Тоді він звернувся до акціонерів компанії, пояснив їм проблемність відводу землі і у зв’язку з тим, що на вказаний проект було витрачено багато коштів, у тому числі на соціальні проекти села, було прийнято рішення звернутися до суду з позовом про зобов’язання Пустомитівської РДА надати компанії дозвіл на розробку проекту відведення землі та укласти договір її оренди.

Для звернення до суду компанії потрібен був компетентний адвокат. Для представництва інтересів товариства у суді він запросив ОСОБА_142, якого він знав як фахівця у галузі земельних спорів. При цьому він видав тому відповідну довіреність.

У серпні 2008 року ОСОБА_142 підготував в інтересах ЗАТ «Українська панчішна компанія»позов, який був поданий для розгляду до Львівського окружного адміністративного суду. У даному позові ставилося питання про зобов’язання надати ЗАТ «Українська панчішна компанія»дозвіл на розробку проекту відведення землі площею 6,7 га і укладення в подальшому договору оренди цієї землі. Під час розгляду справи позовні вимоги компанії уточнювалися.

В суді вказаний позов був прийнятий до провадження, але тривалий час не розглядався, так як засідання переносилися.

Про факт спрямування до суду вказаного позову він поінформував акціонерів компанії.

В основному, він спілкувався по питаннях судових справ компанії з ОСОБА_144, який здійснював контроль за використанням коштів компанії. При цьому, він виклав ОСОБА_144 суть справи з відведенням землі, що ситуація зайшла в глухий кут, а тому підприємство звернулося до суду.

Під час судового розгляду вказаної справи за позовом товариства ОСОБА_142 час від часу надавав йому довідки (службові записки) відносно того, що ним виконано по справі, яка існує проблематика і на якій стадії знаходиться розгляд справи у суді.

Восени 2008 року він дав один із вказаних звітів ОСОБА_144, щоб той краще орієнтувався в суті судового спору компанії і руху справи.

При цьому, свідок ОСОБА_143 показав, що ОСОБА_144 у кінці 2008 року згадував, що добре знайомий з ОСОБА_6 і що він може порадитися з ним відносно того, як підприємству краще поступити при вирішенні питання щодо виділення землі ЗАТ «Українська панчішна компанія».

Особисто він ніколи не звертався до ОСОБА_6 з проханням дати ОСОБА_3 хабара в інтересах ЗАТ «Українська панчішна компанія»і подібного питання не ініціював.

Оглянувши та ознайомившись з документом, що був вилучений 03.12.2008 в ході обшуку службового кабінету голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3 та кімнати відпочинку до нього, який має назву «Службова записка», свідок ОСОБА_143 показав, що цей документ стосується справи за позовом ЗАТ «Українська панчішна компанія» до Пустомитівської РДА, в якому ставилося питання про зобов’язання відповідача надати товариству дозвіл на виготовлення проекту відводу землі площею 6,7 га і укласти в подальшому договір оренди цієї землі.

Такі службові записки йому час від часу надавав ОСОБА_142

Скоріш за все, оглянута службова записка була надана йому саме ОСОБА_142, а він її надав восени 2008 року ОСОБА_144, щоб той краще орієнтувався в суті судового спору підприємства та руху справи у суді.

На зворотній стороні даної записки вказаний номер телефону ОСОБА_142 (т. 11, а.с. 61-69, т. 66, а.с. 3-6).

Свідок ОСОБА_142, будучи допитаним у судовому засіданні та під час досудового слідства показав, що приблизно у 2006 році, він як директор юридичної компанії «Янат консультант»познайомився з головою правління ЗАТ «Українська панчішна компанія»ОСОБА_143 ОСОБА_129 він допомагав даному товариству у оформленні документів щодо внесення змін до статуту. В подальшому він надавав вказаній компанії інші юридичні послуги, тому був добре знайомим з ОСОБА_143

Вже на той час, він чув інформацію, що ЗАТ «Українська панчішна компанія»має земельні відносини з Пустомитівською районною державною адміністрацією щодо відведення земельної ділянки на території Пасіки-Зубрицької сільської ради (за межами населеного пункту) для розміщення виробничого комплексу по виготовленню панчішно –шкарпеткових виробів.

У червні 2008 року він у розмові з ОСОБА_143 довідався, що зазначене земельне питання все ще не вирішене, тому що Пустомитівська районна державна адміністрація не надала ЗАТ «Українська панчішна компанія»дозвіл на розробку проекту відведення землі і постійно посилається на різні обставини, з яких вказана адміністрація не може надати зазначений дозвіл.

При цьому, він попросив ОСОБА_143 надати йому для вивчення відповідні документи з зазначеного питання для юридичної оцінки ситуації.

Вивчивши документи він встановив, що у відносинах ЗАТ «Українська панчішна компанія» з Пустомитівською районною державною адміністрацією щодо відведення земельної ділянки площею 6,7 га на території Пасіки-Зубрицької сільської ради (за межами населеного пункту) для розміщення виробничого комплексу по виготовленню панчішно –шкарпеткових виробів дії вказаної адміністрації є неправомірними, а її відмова у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки є немотивованою та безпідставною.

Так, за наявними у ЗАТ «Українська панчішна компанія»м. Львів документами він встановив, що у період з жовтня 2004 року по 2006 рік ЗАТ «Українська панчішна компанія»м. Львів зібрала усі необхідні дозволи та погодження місця розташування земельної ділянки площею 6,7 га для розміщення виробничого комплексу по виготовленню панчішно –шкарпеткових виробів.

У березні 2006 року вказане товариство подало до Пустомитівської районної державної адміністрації належним чином підготовлені матеріали, які необхідні для надання дозволу на розробку проекту відведення зазначеної земельної ділянки.

У квітні 2006 року Пустомитівська РДА погодила місце розташування зазначеної земельної ділянки, проте всупереч вимогам земельного законодавства не надала дозволу на виготовлення проекту відведення такої земельної ділянки для ЗАТ «Українська панчішна компанія».

За наявності у ЗАТ «Українська панчішна компанія»усіх належним чином оформлених документів, попереднього погодження місця розміщення виробничого комплексу по виготовленню панчішно –шкарпеткових виробів Пустомитівська РДА не мала будь-яких підстав для відмови ЗАТ «Українська панчішна компанія» у наданні зазначеного дозволу на розробку проекту відведення.

Разом з тим, Пустомитівська РДА тривалий час посилалася то на те, що такий дозвіл щодо зазначеної земельної ділянки має надавати Львівська облдержадміністрація, то на наявність мораторію на продаж земельних ділянок, тощо.

У зв’язку з цим, він рекомендував ОСОБА_143 звертатися до суду в порядку адміністративного судочинства та ставити питання про визнання дій Пустомитівської РДА щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту відведення незаконними та зобов’язання вказаної адміністрації надати такий дозвіл.

При цьому, він одночасно вказав ОСОБА_143, що готовий підготувати в інтересах ЗАТ «Українська панчішна компанія»відповідну позовну заяву та представляти інтереси даного товариства у суді.

На таку пропозицію ОСОБА_143 після певних вагань погодився та в подальшому як голова правління ЗАТ «Українська панчішна компанія»видав йому довіреність на представництво інтересів товариства у судах, органах виконавчої служби та інших державних установах. До вказаної довіреності було внесено також прізвище його друга –ОСОБА_202, який зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності з надання юридичних послуг. ОСОБА_202 не був знайомий з керівництвом ЗАТ «Українська панчішна компанія»і зазначений у вказаній довіреності на випадок, коли він не зможе з’явитися до суду.

На підставі зазначеної довіреності він підготував в інтересах ЗАТ «Українська панчішна компанія»позов в порядку адміністративного судочинства, який подав у серпні 2008 року до Львівського окружного адміністративного суду.

У даному позові ним було поставлено вимогу визнати бездіяльність Пустомитівської РДА у ненаданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 6,7 га за адресою: АДРЕСА_5 (за межами населеного пункту) незаконною та зобов’язати Пустомитівську РДА виконати усі дії щодо погодження та виготовлення усіх документів для можливості підписання договору оренди на зазначену земельну ділянку і зобов’язання укласти відповідний договір оренди.

Зазначений позов Львівським окружним адміністративним судом був призначений до судового розгляду.

В ході розгляду він неодноразово уточнював позовні вимоги ЗАТ «Українська панчішна компанія».

У судових засіданнях він доводив обґрунтованість позову, мотиви якого викладені у підготовлених ним позовних заявах у цій справі.

У своїх запереченнях на позов відповідач та третя особа на стороні відповідача посилалися на те, що дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для позивача може надати лише Львівська обласна державна адміністрація. Також вони посилалися, що відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»право власності чи оренди на земельні ділянки набуваються виключно на аукціонах.

Оглянувши та ознайомившись з документом, що був вилучений 03.12.2008 в ході обшуку службового кабінету голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3 та кімнати відпочинку до нього, який має назву «Службова записка», свідок ОСОБА_203 показав, що це «Службова записка», яку готував особисто він і подавав її для голови правління ЗАТ «Українська панчішна компанія»ОСОБА_143, як звіт.

У зазначеній адміністративній справі він періодично готував для ОСОБА_143 такі службові записки, в яких викладав об’єктивні відомості щодо обставин вищевказаної справи ЗАТ «Українська панчішна компанія»до Пустомитівської районної державної адміністрації, стану її розгляду у Львівському окружному адміністративному суді, перспектив судового процесу та значення судового рішення у даній справі. Такі службові записки він писав для ОСОБА_143, як особі, яка не має юридичних знань, для того, щоб той орієнтувався у обставинах справи, руху справи та міг при необхідності доводити такі відомості до відома інших керівників товариства.

Тому зазначена «службова записка»є однією з тих службових «записок», які готував особисто він та надавав ОСОБА_143

Зазначений на звороті цього документа номер телефону належить йому (т. 11, а.с. 70-78, т. 66, а.с. 9-13).

Як вбачається з оголошених на підставі ст. 306 КПК України показань свідка ОСОБА_145, в.о. голови Львівського окружного адміністративного суду, останній підтвердив факти надходження до Львівського окружного адміністративного суду та розгляду суддею даного суду ОСОБА_204 позовної заяви ЗАТ «Українська панчішна компанія»до Пустомитівської районної державної адміністрації, справа №2а-2285/08.

У листопаді 2008 року він, приблизно 2-3 рази, був у кабінеті голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3 з питань організації роботи суду, як в.о. голови Львівського окружного адміністративного суду.

Свідок зазначив, що ОСОБА_3 не мав з ним розмов щодо справи №2а-2285/08 за позовом ЗАТ «Українська панчішна компанія»м. Львів до Пустомитівської районної державної адміністрації (т. 11, а.с. 79-84).

Згідно оголошених на підставі ст. 306 КПК України показань свідка ОСОБА_204, судді Львівського окружного адміністративного суду, останній підтвердив факт розгляду ним справи №2а-2285/08 за позовом ЗАТ «Українська панчішна компанія»до Пустомитівської районної державної адміністрації про зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 6.7 га на території Пасіки-Зубрицької сільської ради для розміщення виробничого комплексу по виготовленню панчішно-шкарпеткових виробів (т. 11, а.с. 85- 89).

Під час досудового слідства визнано речовим доказом адміністративну справу Львівського окружного адміністративного суду №2а-2285/08 за позовом ЗАТ «Українська панчішна компанія»м. Львів до Пустомитівської районної державної адміністрації та управління земельних ресурсів у Пустомитівському районі про визнання бездіяльності Пустомитівської районної державної адміністрації незаконною, зобов’язання Пустомитівської районної державної адміністрації надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 6,7 га за адресою: АДРЕСА_5 (за межами населеного пункту) для розміщення виробничого комплексу по виготовленню панчішно –шкарпеткових виробів, зобов’язання управління земельних ресурсів Пустомитівського району розробити та погодити завдання на розробку проекту землевідведення земельної ділянки площею 6,7 га за вказаною адресою, зобов’язання Пустомитівської районної державної адміністрації в особі відповідних структурних підрозділів виконати усі дії щодо погодження та виготовлення усіх необхідних документів для можливості підписання договору оренди на земельну ділянку за вказаною адресою для розміщення виробничого комплексу по виготовленню панчішно-шкарпеткових виробів терміном на 25 років, зобов’язання голови Пустомитівської РДА в 30 денний термін з дня набуття рішенням суду законної сили підписати договір оренди земельної ділянки за вказаною адресою для розміщення виробничого комплексу по виготовленню панчішно –шкарпеткових виробів терміном на 25 років.

У судовому засіданні, зокрема, досліджені наступні документи даної адміністративної справи:

- адміністративний позов ЗАТ «Українська панчішна компанія»до Пустомитівської районної державної адміністрації від 26.08.2008.

Згідно відомостей відбитку вхідного штампу, наявного на вказаному позові, він надійшов до Львівського окружного адміністративного суду 28 серпня 2008 року;

- ухвала судді Львівського окружного адміністративного суду ОСОБА_204 про відкриття провадження у справі № 2а-2285/08 від 28.08.2008 та призначення попереднього судового засідання на 26.09.2008;

- журнал судового засідання Львівського окружного адміністративного суду у справі № 2а-2285/08 від 11.11.2008, згідно якого цього дня у справі оголошено перерву;

- розписка, видана для представника ЗАТ «Українська панчішна компанія»та інших сторін у справі про явку у судове засідання 12 грудня 2008 року;

- довіреність, видана ЗАТ «Українська панчішна компанія»в особі голови правління ОСОБА_143 для ОСОБА_142 на представництво ЗАТ «Українська панчішна компанія»(т. 11, а.с. 171-179, 180-238, 239-240).

Згідно протоколу за результатами здійснення оперативно-розшукового заходу за оперативно-розшуковою справою №1282 від 20.01.2009, який складений відповідно до вимог ч. 2 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»старшим оперуповноваженим по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_199, на підставі постанов апеляційного суду Чернівецької області №45 цт від 27.03.2008 та №229 цт від 16.09.2008 здійснювались оперативно-розшукові заходи, зокрема негласне проникнення до службового приміщення за адресою: м. Львів, вул. Стецька, 13, та здійснення у ньому візуального спостереження із застосуванням фото-кіно - і відеозйомки, оптичних радіоприладів, інших технічних засобів, стосовно громадянина ОСОБА_3, в ході чого відібрано матеріали, які можуть бути використані як джерело доказів у кримінальному судочинстві, що знаходяться на відеокасеті з реєстраційним № 130.

У даному протоколі та додатках до нього, відповідно до відеозапису, наявного на відеокасеті № 130, зафіксовано, що 24 листопада 2008 року о 17 год. 35 хв. в службовий кабінет ОСОБА_3 заходить ОСОБА_6 В ході розмови ОСОБА_6 дістав з внутрішньої кишені піджака документ, який надав ОСОБА_3 для ознайомлення. При цьому, ОСОБА_3 переглянув вказаний документ та залишив його у себе. О 17 год. 43 хв. ОСОБА_6 вийшов з кабінету (т. 3, а.с. 144, 145).

Як вбачається з протоколу за результатами здійснення оперативно-розшукового заходу за оперативно-розшуковою справою №1282 від 17.12.2009, який складений відповідно до вимог ч. 2 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» старшим оперуповноваженим по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_199, на підставі постанов апеляційного суду Чернівецької області №45 цт від 27.03.2008 та №229 цт від 16.09.2008 здійснювались оперативно-розшукові заходи, зокрема негласне проникнення до службового приміщення за адресою: м. Львів, вул. Стецька, 13, та здійснення у ньому візуального спостереження із застосуванням фото-кіно- і відеозйомки, оптичних радіоприладів, інших технічних засобів, стосовно громадянина ОСОБА_3, в ході чого відібрано матеріали, які можуть бути використані як джерело доказів у кримінальному судочинстві, що знаходяться на відеокасеті з реєстраційним номером 122.

Даним протоколом та додатками до нього, згідно відеозапису наявного на відеокасеті №122, 2 грудня 2008 року зафіксовано факт перебування ОСОБА_6 у службовому кабінеті голови Львівського апеляційного адміністративного суду - судді ОСОБА_3 та факт ведення розмов між ними (т. 3, а.с. 141, 142).

Згідно протоколу за результатами здійснення оперативно-розшукового заходу за оперативно-розшуковою справою №1282 від 17.12.2009, який складений відповідно до вимог ч. 2 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»старшим оперуповноваженим по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_199, на підставі постанов апеляційного суду Чернівецької області №45 цт від 27.03.2008 р. та №229 цт від 16.09.2008, здійснювались оперативно-розшукові заходи, зокрема негласне проникнення до службового приміщення за адресою: м. Львів, вул. Стецька, 13, та здійснення у ньому візуального спостереження із застосуванням фото-кіно- і відеозйомки, оптичних радіоприладів, інших технічних засобів, стосовно громадянина ОСОБА_3, в ході чого відібрано матеріали, які можуть бути використані як джерело доказів у кримінальному судочинстві, що знаходяться на відеокасеті з реєстраційним номером 121.

Даним протоколом та додатками до нього, відповідно до відеозапису наявного на відеокасеті №121, зафіксовано, що 2 грудня 2008 року о 12 год. 19 хв. в підсобне приміщення службового кабінету ОСОБА_3 заходить ОСОБА_3 та ОСОБА_6 При цьому, ОСОБА_6 підходить до кухонного гарнітуру та кладе на нього пакет з невідомим вмістом. Після того, вказані особи сидять за журнальним столиком, відповідно ОСОБА_6 на дивані, ОСОБА_3 на кріслі, та розмовляють. О 12 год. 44 хв. зазначені особи виходять з підсобного приміщення.

У додатку до вказаного протоколу –розшифровці розмови, що наявна на відеокасеті №121 міститься текст розмови, яка відбулася між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (т. 3, а.с. 135, 136-140).

Згідно висновку експерта №3944 від 28.12.2009, предметом дослідження якої стала відеокасета №130, що надана 20 січня 2009 року до Генеральної прокуратури України Управлінням СБ України у Львівській області, представлена на дослідження відеофонограма, що зафіксована на часовому інтервалі з 09 хв.01 сек. до 17 хв. 36 сек. відеокасети №130, є оригіналом та монтажу не піддавалася. Запис відео- та аудіосигналів в досліджуваній відеофонограмі проводився одночасно та безперервно (т. 24, а.с. 167-171).

Свідок ОСОБА_6 на досудовому слідстві показав, що вказаним відеозаписом зафіксовано його розмову із головою Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_3, в ході якої він надав тому документ під назвою «службова записка»та попросив посприяти, з огляду на займану тим посаду та повноваження, у вирішенні питання щодо постановлення Львівським окружним адміністративним судом рішення у справі за позовом ЗАТ «Українська панчішна компанія»до Пустомитівської районної державної адміністрації на користь позивача та підтриманні в подальшому такого рішення при можливому апеляційному його перегляді Львівським апеляційним адміністративним судом (т. 11, а.с. 13-22, 23-52).

Згідно висновку експерта №551-552 від 30.09.2009, предметом дослідження якого стали відеокасети №№121, 122, що надані 18.12.2008 до Генеральної прокуратури України Управлінням СБ України у Львівській області, в досліджуваних розмовах, що зафіксовані на часовому інтервалі з 6 хв. 16 сек. до 31 хв. 08 сек. відеокасети №121 та на часових інтервалах з 42 хв. 09 сек. до 48 хв. 20 сек. і з 48 хв. 24 сек. до 49 хв. 29 сек. відеокасети №122, приймали участь громадянин ОСОБА_3 та громадянин ОСОБА_6.

Представлені на дослідження відеофонограми, що зафіксовані на часовому інтервалі з 6 хв. 16 сек. до 31 хв. 08 сек. відеокасети №121 та на часових інтервалах з 42 хв. 09 сек. до 48 хв. 20 сек. і з 48 хв. 24 сек. до 49 хв. 29 сек. відеокасети №122, є оригіналами та монтажу не піддавалися. Запис відео- та аудіосигналів в досліджуваних відеозаписах проводився одночасно та безперервно, за виключенням, переривання корисного сигналу в аудіоканалі на часовому інтервалі з 43 хв. 18 сек. до 43 хв. 45 сек. касети №122 (т.24, а.с. 71-79).

У додатку до вказаного висновку експерта №551-552, зокрема у текстовому відтворенні змісту розмови, що зафіксована на наданій на дослідження відеокасеті №122: на часовому інтервалі з 42 хв. 09 сек. до 48 хв. 20 сек., міститься текст розмови, у якій брали участь ОСОБА_3 та ОСОБА_6 до давання ним тому хабара 2.12.2008 р. (перед заходом у кімнату відпочинку) (т. 24, а.с. 78).

У додатку до даного висновку експерта, зокрема у текстовому відтворенні змісту розмови, що зафіксована на наданій на дослідження відеокасеті №121: на часовому інтервалі з 6 хв. 16 сек. до 31 хв. 08 сек., міститься текст розмови, у якій брали участь ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в ході якої останній дав ОСОБА_3 хабара в розмірі 20 тисяч доларів США (т. 24, а.с. 76-79).

У додатку до даного висновку експерта №551-552, зокрема у текстовому відтворенні змісту розмови, що зафіксована на наданій на дослідження відеокасеті № 122: на часовому інтервалі з 48 хв. 24 сек. до 49 хв. 29 сек., міститься текст розмови, у якій брали участь ОСОБА_3 та ОСОБА_6 2.12.2008 щодо справи за позовом ЗАТ «Українська панчішна компанія», після давання ним ОСОБА_3 хабара та по виходу з кімнати відпочинку (т. 24, а.с. 79).

У судовому засіданні переглянуто відеозапис наявний на відеокасеті VHS №130, що розпочинається з 9 хвилини 02 секунди і триває до 17 хвилини 36 секунди, яким, як встановлено у справі, в ході проведення УСБУ у Львівській області оперативно –розшукових заходів з документування протиправної діяльності голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3 зафіксовано розмову між ОСОБА_6 та головою Львівського апеляційного адміністративного суду –суддею ОСОБА_3, що відбулася 24 листопада 2008 року у службовому кабінеті голови Львівського апеляційного адміністративного суду, в ході якої ОСОБА_6 дав голові Львівського апеляційного адміністративного суду документ під назвою «Службова записка», що містить відомості відносно справи Львівського окружного адміністративного суду № 2а-2285/08 за позовом ЗАТ «Українська панчішна компанія»та попросив того вжити заходів завдяки службовому становищу голови Львівського апеляційного адміністративного суду до задоволення вказаного позову Львівським окружним адміністративним судом і підтримання такого рішення Львівським апеляційним адміністративним судом при його апеляційному перегляді. При цьому у вказаній розмові ОСОБА_6 чітко вказує, що він діє в інтересах ЗАТ «Українська панчішна компанія».

В ході цієї розмови ОСОБА_3 пообіцяв ОСОБА_6 виконати вказане прохання, що у підсумку спонукало ОСОБА_6 дати 2.12.2008 р. хабара ОСОБА_3 для стимулювання у подальшому активності дій того в інтересах ЗАТ «Українська панчішна компанія».

Також, у судовому засіданні переглянуто відеозапис наявний на відеокасеті VHS №121, що розпочинається з 6 хвилини 16 секунд до 31 хвилини 08 секунд, яким, як встановлено у справі, в ході проведення УСБ України у Львівській області оперативно –розшукових заходів з документування протиправної діяльності голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3 зафіксовано розмову між ОСОБА_6 та головою Львівського апеляційного адміністративного суду –суддею ОСОБА_3, що відбулася 2 грудня 2008 року у кімнаті відпочинку голови Львівського апеляційного адміністративного суду, в ході якої ОСОБА_6 дав голові Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3. хабара в розмірі 20100 доларів США за виконання тим дій з використанням наданих повноважень голови суду та владних повноважень судді.

При цьому, у вказаній розмові ОСОБА_6 чітко вказує, що зазначеного хабара він дає в інтересах ЗАТ «Українська панчішна компанія»за вирішення на її користь справи щодо відведення землі.

У судовому засіданні переглянуто відеозапис наявний на відеокасеті VHS №122, що розпочинається з 42 хвилини 09 секунд і триває до 48 хвилини 20 секунд, та що розпочинається з 48 хвилини 24 секунд і триває до 49 хвилини 29 секунд, якими, як встановлено у справі, в ході проведення УСБ України у Львівській області оперативно –розшукових заходів з документування протиправної діяльності голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3 зафіксовано розмову між ОСОБА_6 та головою Львівського апеляційного адміністративного суду –суддею ОСОБА_3, що відбулася 2 грудня 2008 року у службовому кабінеті голови Львівського апеляційного адміністративного суду, в ході якої ОСОБА_6 розпочав розмову з головою Львівського апеляційного адміністративного суду –суддею ОСОБА_3 з раніше порушеного ним питання щодо сприяння у вирішенні справи ЗАТ «Українська панчішна компанія»та дістав з кишені піджака загорнуті у розворот газети 20 100 доларів США для давання їх ОСОБА_3 як хабара за виконання тим дій з використання повноважень голови суду та владних повноважень судді в інтересах вказаного товариства. При цьому, ОСОБА_3 зорієнтувавшись у ситуації та усвідомивши наміри ОСОБА_6 дати хабара - запросив того для вказаних цілей до кімнати відпочинку. Після виходу із зазначеної кімнати відпочинку ОСОБА_3 продовжив з ОСОБА_6 розмову щодо справи за позовом ЗАТ «Українська панчішна компанія».

Як вбачається з протоколу обшуку, 3-4 грудня 2008 року під час обшуку у квартирі за місцем проживання ОСОБА_3, у робочому кабінеті, що на другому поверсі квартири АДРЕСА_1, виявлено та вилучено 201 грошову купюру номіналом 100 доларів США кожна на загальну суму 20 100 доларів США, що загорнуті у розворот газети (сторінки №3, 4, 45, 46) «Комсомольская правда в Украине»за 10-16 жовтня 2008 року (т. 6, а.с. 166-175; т. 11, а.с. 155-157, 158-160, 161-162, 163).

Як вбачається з протоколу пред’явлення предметів для впізнання від 24.12.2008, свідок ОСОБА_6 в ході впізнання вказав, що, імовірно, саме у розвороті газети «Комсомольская правда в Украине»за 10-16 жовтня 2008 року (сторінки №№3, 4, 45, 46) були загорнуті 20 тисяч доларів США, що він дав ОСОБА_3 як хабар 02.12.2008 в інтересах ЗАТ «Українська панчішна компанія».

Вказаний розворот газети визнаний речовим доказом (т. 6, а.с. 166-175, 184, т. 11, а.с. 155-157, т. 47, а.с. 213-214, 215-216).

Згідно висновку експерта №60 від 06.05.2009, грошові купюри номіналом 100 доларів США кожна, що вилучені 3-4 грудня 2008 року під час обшуку у квартирі за місцем проживання ОСОБА_3, зокрема у робочому кабінеті, що на другому поверсі квартири АДРЕСА_1, відповідають встановленим зразкам і виготовлені на підприємстві, яке виготовляє грошові знаки для Федерального резервного банку США (т. 24, а.с. 239-246).

Вказані купюри визнані речовим доказом (т. 11, а.с. 155-157, 158-160, 161-162, 163).

Як вбачається з протоколу обшуку у службових приміщеннях голови Львівського апеляційного адміністративного суду, що у будинку №13, по вул. Стецька у м. Львові, 3 грудня 2008 року у кімнаті відпочинку на столі в портфелі виявлено документ –службова записка, яка починається записом: «28 жовтня 2004 р. постійно діючою комісією» і закінчується датою: «12.12.08 р.». На зворотному боці наявний рукописний напис: «Адвокат ОСОБА_142 = НОМЕР_5».

Згідно висновку експерта №8107 від 20.10.2009 р., рукописні написи: «ОСОБА_6 + задоволити», на документі під назвою «Службова записка», що був виявлений та вилучений в ході обшуку 3.12.2008 р. у кімнаті відпочинку голови Львівського апеляційного адміністративного суду - судді ОСОБА_3, виконані особисто ОСОБА_3 (т. 23, а.с. 155-156).

Вказаний документ визнаний речовим доказом (т. 4, а.с. 4-38, т. 4, а.с. 227, 50-71, т. 47 а.с. 217-218, 219-220).

Також, 03.12.2008, під час обшуку у службовому кабінеті голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3, що у будинку № 13, по вул. Стецька, 13 у м. Львові виявлено та вилучено аркуш перекидного календаря за 11 грудня 2008 року з наявними на ньому рукописними написами наступного змісту: «11. Перегов. з ОСОБА_202. від ОСОБА_96. фабр. ОСОБА_6 –ОСОБА_170» ( т. 4, а.с. 175, 50-71, т. 11, а.с. 167-168).

Згідно висновку експерта №741 від 17.03.2009, рукописні написи: «11. Перегов. з ОСОБА_202. від ОСОБА_96. фабр. ОСОБА_6 –ОСОБА_170», наявні на стороні за 11 грудня 2008 року аркуша перекидного календаря за 10-11 грудня 2008 року, що був вилучений 3.12.2008 під час обшуку у службовому кабінеті голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3, виконані особисто ОСОБА_3 (т. 23, а.с. 112-113).

Як вбачається з власноручно зробленого тексту на вказаній «службовій записці»та з даних аркуша перекидного календаря за 10-11 грудня 2008 року, ОСОБА_3 планував 11 грудня 2008 року, тобто за день до розгляду зазначеної справи (12.12.2008 р.), провести переговорити з в.о. голови Львівського окружного адміністративного суду ОСОБА_145 щодо вказаної справи.

Вказаний аркуш перекидного календаря визнаний речовим доказом (т. 4, а.с. 175, т. 47, а.с. 223-224).

Згідно копії декларації про доходи, зобов’язання фінансового характеру та майновий стан державного службовця та особи, яка претендує на зайняття посади державного щодо себе та членів сім’ї ОСОБА_6 від 4.03.2008, ОСОБА_6 у 2007 році мав значні суми доходів, чим підтверджуються його показання про використання для давання як хабара ОСОБА_3 власних коштів (т. 11, а.с. 357-359).

Як вбачається з листа Глави Секретаріату Президента України вих. №02-02/3579 від 01.12.2009 та копії табеля використання робочого часу керівництва Глави Секретаріату Президента України та Уповноваженого Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки за грудень 2008 року, копії Указу Президента України «Про призначення ОСОБА_6 заступником ОСОБА_201 Президента України –Представником Президента України у Верховній Раді України», ОСОБА_6 призначений заступником Секретаріату Президента України –Представником Президента України у Верховній Раді України (т. 11, а.с. 356, 360).

Згідно листа відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»від 14 жовтня 2009 року вих. №153-1/2-1139, встановлений Національним банком України курс гривні до долара США станом на 2 грудня 2008 року складав 714,20 грн. за 100 доларів США, чим підтверджується те, що 20100 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на день одержання ОСОБА_3 від ОСОБА_6 хабара становило 143554,2 гривень, що більше ніж у 500 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (т. 35, а.с. 80, 81-82).

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 в одержанні у червні 2008 року від ОСОБА_7 хабара у великому розмірі та одержання від ОСОБА_7 хабара 7 жовтня 2008 року доводиться наступними доказами.

Свідок ОСОБА_7, будучи допитаним під час досудового слідства показав, що влітку 2008 року ОСОБА_3 запропонував дати йому 100 тисяч гривень. Таке прохання ОСОБА_3 мотивував тим, що нібито необхідно проводити ремонт приміщення Львівського апеляційного адміністративного суду, а коштів з державного бюджету на ці цілі не виділено. ОСОБА_3 звернувся до нього з таким проханням, оскільки вони були у давніх дружніх стосунках, а також той знав, що у нього є такі кошти.

Він не знає, чи дійсно ОСОБА_3 мав намір використати вказані гроші на ремонт приміщення суду. І звичайно він не мав жодних зобов’язань –моральних або юридичних –щодо фінансування ремонту приміщення суду. Але він мав особистий інтерес у тому щоб дати ОСОБА_3 грошові кошти. Зрозуміло, що оскільки він є адвокатом, то постійно здійснює представництво інтересів своїх довірителів у судах, у тому числі Львівському апеляційному адміністративному суді, і кінцевий результат його роботи є прийняття позитивного рішення судом на користь його клієнта. Тому встановлення із ОСОБА_3 більш тісних стосунків давало йому можливість у майбутньому вирішувати з тим питання по судових справах.

Принаймні, він вважав, що після надання ОСОБА_3 вказаних грошей, зможе більш сміливіше заходити до того та питати про можливість вирішити ту чи іншу справу у суді.

Він розумів, що вказані гроші ОСОБА_3 йому не поверне, але все одно їх дав тому з вищевказаних причин. Йому було все одно, яким чином ОСОБА_3 використає вказані гроші, оскільки він переслідував свої особисті інтереси. Якщо б він відмовив тому і не дав вказаної суми грошей, то ставлення ОСОБА_3 до нього було б протилежним. І він не впевнений, що після цього, ОСОБА_3 приймав би його і вислуховував його прохання.

100 тисяч гривень він передавав ОСОБА_3 у кімнаті, яка знаходиться поруч з його службовим кабінетом в приміщенні Львівського апеляційного адміністративного суду. ОСОБА_160 він дав ОСОБА_3 десятьма пачками, купюрами номіналом 100 гривень, які були загорнуті у банківські упаковки, тобто в кожній пачці було по 10 000 гривень.

В подальшому ОСОБА_7 з власної ініціативи свої показання уточнив зазначивши, що 100 тисяч гривень у 2008 році він дав ОСОБА_3, оскільки вважав за необхідне підтримувати з тим нормальні стосунки і в подальшому вирішити певне питання. При цьому, він мав на увазі питання щодо сприяння ОСОБА_3, як головою Львівського апеляційного адміністративно суду у вирішенні Львівським апеляційним адміністративним судом адміністративної справи за апеляційною скаргою Львівської міської ради на постанову Галицького районного суду м. Львова у справі за позовом ОСОБА_146 щодо відведення тому та надання у власність земельної ділянки на території м. Львова. При цьому, він ОСОБА_3 конкретно про цю справу не говорив, але коли давав вказані кошти, то думав про можливість вирішення такого питання.

Він не виключає того, що дані ним ОСОБА_3 100 тисяч гривень той особисто зарахував в рахунок того, що в подальшому сприяв як голова Львівського апеляційного адміністративно суду у вирішенні Львівським апеляційним адміністративним судом адміністративної справи за апеляційною скаргою Львівської міської ради на постанову Галицького районного суду м. Львова у справі за позовом ОСОБА_146, щодо відведення тому та надання у власність земельної ділянки на території м. Львова.

Прямо із ОСОБА_3 питання такого «заліку»він не обговорював, але не виключає, що при його зверненні до ОСОБА_3 по питанню щодо справи ОСОБА_147 той врахував вказані 100 тисяч гривень, як хабар у цій справі.

В подальшому ОСОБА_7, підтвердивши факт давання ним 100 тисяч гривень ОСОБА_3, уточнив свої показання зазначивши, що вказані кошти ОСОБА_3 просив його надати для оплати ремонтних робіт приміщення суду. ОСОБА_95 мала місце за 2 - 3 тижні до офіційного відкриття суду, можливо, в середині червня 2008 року. Вказані кошти він надав ОСОБА_3 особисто із рук в руки в приміщенні суду по вул. Стецька, в кімнаті, що в подальшому займав помічник голови суду (приймальні). Присутніх при цьому інших осіб не було.

Вказані кошти він передав на прохання ОСОБА_3, але йому було зрозуміло, що повернення коштів не передбачається. Також йому було зрозуміло, що не виконати це прохання він не може, оскільки в подальшому йому буде важко працювати в суді, який очолює ОСОБА_3

Також він розумів, що незважаючи на те, що ОСОБА_3 просив ці кошти передати для проведення ремонтних робіт в приміщенні суду - вони не будуть офіційно обліковані для заявлених цілей і не можуть бути офіційно використані для проведення ремонтних робіт.

Йому було зрозумілим, що вказані кошти отримано ОСОБА_3 для себе особисто, а пропозиція надати їх в якості внеску на ремонт приміщення, він оцінює як спосіб завуалювати хабар.

При дачі попередніх показів з цього приводу він мав на увазі саме таке розуміння передачі коштів.

Пропозиція ОСОБА_3 щодо передачі коштів була ним прийнята, оскільки в подальшому він передбачав необхідність звернення до того з різними проханнями, зокрема з проханням щодо допомоги у вирішенні справи ОСОБА_146

Він розумів, що вказані кошти ОСОБА_3 отримує як хабара, а не спонсорську допомогу для проведення ремонтних робіт.

Він особисто також сприймав ці кошти як хабар (т.12, а.с. 16-21, 22-27, 82-86, 92-102, т. 47, а.с. 24-33).

Під час очної ставки між свідком ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_7 підтвердив свої показання щодо давання ним ОСОБА_3 100 тисяч гривень влітку 2008 року (т. 12, а.с. 64-80).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 вцілому підтвердив свої показання під час досудового слідства, однак уточнив, що на його думку передані 100 000 грн. ОСОБА_3 дійсно були використані останнім на ремонт приміщення суду, зокрема на заміну паркету в приймальні службового кабінет голови Львівського апеляційного адміністративного суду (т. 66, а.с. 37-58).

Разом з цим, згідно акту документальної ревізії з окремих питань фінансово-господарської діяльності Львівського апеляційного адміністративного суду за період з 20 листопада 2006 року по грудень 2008 року №08-22/5 від 10 березня 2009 року та акту документальної ревізії з окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради за період з 20 листопада 2006 року по грудень 2008 року №08-22/8 від 13 березня 2009 року у 2008 році на рахунок Львівського апеляційного адміністративного суду та Управління капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради будь-яких грошових коштів безпосередньо від ОСОБА_7 чи ОСОБА_3 не зафіксовано (т. 27, а.с. 44-343; т. 28, а.с. 1-254; т. 29, а.с. 29-328).

Згідно інформації Львівського апеляційного адміністративного суду України від 29.03.2011 № К-1919/11, в приймальні голови Львівського адміністративного суду ОСОБА_3 на третьому поверсі приміщення суду по вул. Стецька, 13 у м. Львові під час проведення ремонтних робіт у 2008 році заміна старого паркету на новий не проводилася (т. 62, а.с. 236).

Також, свідок ОСОБА_7, будучи допитаним у судовому засіданні та під час досудового слідства показав, що у жовтні 2008 року він дав ОСОБА_3 гроші у сумі 20 000 гривень і 1 000 доларів США в якості хабара за залишення рішення Галицького райсуду м. Львова у справі за позовом ОСОБА_146 до Львівської міської ради в силі за наступних обставин.

Наприкінці літа або у вересні 2008 року працівник його фірми (ТОВ «Юкон») ОСОБА_147 спитав у нього, чи не потрібна йому земельна ділянка розміром 0,1 га. При цьому, він запитав у того, звідки у нього земельна ділянка, за якою адресою розташована і за скільки він бажає її продати.

ОСОБА_147 пояснив, що його батько ОСОБА_146 є інвалідом Великої Вітчизняної війни і по закону має право на отримання земельної ділянки розміром 0,1 га для здійснення індивідуального житлового будівництва. У зв’язку з цим, той написав заяву до Львівської міської ради з проханням надати земельну ділянку. З міської ради надійшла відповідь про те, що вільних земельних ділянок в межах м. Львова немає.

У зв’язку з цим, вони подали позов до Галицького районного суду м. Львова з проханням зобов’язати Львівську міську раду надати земельну ділянку. При цьому, він знайшов вільну ділянку по вул. Липинського у м. Львові. Суд задовольнив їх позов і зобов’язав міську раду надати ОСОБА_146 земельну ділянку по вул. Липинського.

З вказаним рішенням суду міська рада не погодилась і внесла апеляцію до Львівського апеляційного адміністративного суду, розгляд якої повинен відбутись чи в жовтні, чи в листопаді. При цьому ОСОБА_147 показав йому всі документи по цій справі, з якими він ознайомився і зрозумів, що рішення суду є законним.

Він уточнив у ОСОБА_147 адресу земельної ділянки і спитав за скільки той хоче її продати. ОСОБА_147 відповів, що продасть її йому по 50 000 гривень за сотку.

ОСОБА_7 сказав, що подумає, і пізніше самостійно їздив її оглянути. Це був пустир біля відстійника, поруч з яким знаходився приватний будинок.

Він вирішив, що земля йому цікава, на ній можливо побудувати автозаправну станцію або станцію технічного обслуговування. Він сказав ОСОБА_147, що придбає у нього землю, але по 40 000 гривень за сотку, оскільки вона знаходиться біля відстійника, з якого тхне неприємним запахом, і сама по собі вона потребує великих капіталовкладень, на що той погодився.

Таким чином, вони домовилися, що ОСОБА_147 приймає участь у судових засіданнях у справі і в апеляційному адміністративному суді, і, при необхідності, в касаційній інстанції, оскільки ОСОБА_7 не хотів особисто приймати участь у судових засіданнях. Після прийняття рішення судом ОСОБА_147 повинен був оформити документи на землю, приватизувати її, а потім продати йому за 400 000 гривень.

Оскільки ОСОБА_7 був зацікавлений у придбанні вказаної ділянки, то було необхідно, щоб апеляційний адміністративний суд залишив рішення Галицького районного суду м. Львова в силі.

Вказане рішення суду він вважав законним, але для того, щоб підстрахуватись і отримати необхідне йому рішення суду, вирішив звернутись до ОСОБА_3 та передати тому особисті гроші, щоб той вплинув на прийняття потрібного йому рішення.

При цьому, ні ОСОБА_147, ні ОСОБА_146 не знали про те, що він буде давати гроші ОСОБА_3 за прийняття необхідного рішення судом апеляційної інстанції. Він їх про це не ставив до відома.

Таким чином, на початку жовтня 2008 року, він зустрівся із ОСОБА_3 у службовому кабінеті того, де просив надати йому допомогу у вирішенні вказаної справи, тобто підтримати рішення Галицького районного суду м. Львова у справі за позовом ОСОБА_146 до Львівської міської ради про надання тому земельної ділянки. Наскільки він пам’ятає, про цю справу він писав ОСОБА_3 на аркуші паперу.

ОСОБА_3 погодився допомогти йому і після цього у кімнаті відпочинку ОСОБА_7 дістав з портфеля 20 000 гривень, які поклав у шухляду кухонного гарнітуру. ОСОБА_65 цього, трохи пізніше з кишені піджака він дістав ще 1 000 доларів США, які також поклав у шухляду.

У листопаді 2008 року Львівським апеляційним адміністративним судом було винесено ухвалу про залишення рішення Галицького районного суду м. Львова без зміни. Але документи на землю не оформлялись, оскільки ухвала апеляційного адміністративного суду до його затримання працівниками УСБ України у Львівській області у повній редакції виготовлена не була.

Переглянувши та прослухавши відеозаписи, що наявні на відеокасеті VHS №93, що записана 7.10.2008 р. Управлінням СБ України у Львівській області у ході проведення оперативно –розшукових заходів з документування протиправної діяльності голови Львівського апеляційного адміністративного суду –судді ОСОБА_3, у кімнаті відпочинку останнього у м. Львові, свідок ОСОБА_7 показав, що даними відеозаписами зафіксовано його розмову з головою Львівського апеляційного адміністративного суду –суддею ОСОБА_3, що відбулася у кімнаті відпочинку службового кабінету голови Львівського апеляційного адміністративного суду, що у приміщенні Львівського апеляційного адміністративного суду, в будинку №13 по вул. Стецька у м. Львові.

Link to comment
Share on other sites

Зокрема, зафіксовано, як він заходить до кімнати відпочинку службового кабінету судді ОСОБА_3 Потім вони розмовляють на різні теми і в ході розмови ОСОБА_3 надав йому аркуш паперу та ручку.

На аркуші паперу він написав ОСОБА_3 суму 5 тисяч доларів США та сказав, що це за вирішення питання про залишення в силі рішення суду за позовом ОСОБА_146 до Львівської міської ради.

Після цього, він взяв свій портфель, дістав звідти 2 пачки грошей, всього у сумі 20 тисяч гривень, показав ОСОБА_3 2 пальця руки, а потім вказівним пальцем в бік того, тобто давши зрозуміти, що дає ОСОБА_3 20 000 гривень.

ОСОБА_148, вказані гроші у сумі 20 000 гривень він поклав у шухляду кухонного гарнітуру, який знаходився зліва від входу у кімнаті відпочинку ОСОБА_3

Потім він повернувся, сів у крісло і продовжив із ОСОБА_3 розмову.

В ході подальшої розмови він дістав з внутрішньої кишені свого піджака 1 000 доларів США, показав ОСОБА_3 п’ять пальців і одним у бік шухляди, куди він клав гроші у сумі 20 000 гривень, тобто він дав зрозуміти тому, що дає ще 1 000 доларів США по справі ОСОБА_146, щоб у сумі було 5000 доларів США, за які він з тим домовився.

Вказані гроші в сумі 1 000 доларів США він поклав у ту саму шухляду кухонного гарнітуру, куди поклав 20 000 гривень.

Також ОСОБА_7 у своїх показаннях наголосив, що 7 жовтня 2008 року він дав ОСОБА_3 20 тисяч гривень та 1 тисячу доларів США, саме як хабара за вжиття тим заходів, використовуючи службові повноваження голови Львівського апеляційного адміністративного суду до того, щоб колегією даного суду у справі за апеляційною скаргою Львівської міської ради на постанову Галицького районного суду м. Львова у справі за позовом ОСОБА_146 було залишено у силі рішення суду першої інстанції, тобто відмовлено у задоволенні апеляційної скарги Львівської міської ради.

Ці кошти він особисто сприймав