Решения 3-х инстанций об отказе Райффайзен Банк Аваль во взыскании задолженности с поручителя


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Справа № 2-632/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2010 року м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова в складі :

головуючого – суддя Скляренко С.О.

при секретарі – Малаховій М.О.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором , в якій вказує, що 12.07.2007 року гр. ОСОБА_3 звернувся до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» з заявою про надання кредиту в сумі 182700,00 доларів США. 04.09.2007 року між позивачем та гр. ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/1932/74/91770, згідно якого йому у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання були надані грошові кошти в сумі 148596,00 доларів США строком по 04.09.2016 року. Відповідно до вказаного кредитного договору ОСОБА_3 прийняв на себе зобов’язання щодо: погашення суми заборгованості за кредитом відповідно до графіка погашення кредиту, а також щомісяця сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 13 %. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Взяті на себе зобов’язання відповідачем були виконані не в повному обсязі, в зв’язку з чим станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 виникла заборгованість, загальний розмір якої станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 складає 146847,76 доларів США, за курсом НБУ – 728820,12 грн., а саме: загальна сума заборгованості (з 15.12.2007 року по 02.09.2008 року) - 139189,40 доларів США, за курсом НБУ – 690810,91 грн., пеня, нарахована за порушення строків повернення платежів за основною сумою кредиту (з 15.12.2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1) – 5243,63 долара США, за курсом НБУ – 26024,66 грн., пеня, нарахована за порушення строків сплати процентів за кредитом (з 15.12.2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1) – 1131,46 долара США, за курсом НБУ – 5615,55 грн., сума штрафу, нарахованого за порушення строків повернення кредитної заборгованості (з 15.12.2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1) – 1283,27 доларів США, за курсом НБУ – 6368,99 грн. В забезпечення умов кредитного договору № 014/1932/74/91770 між Банком та відповідачем – ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 014/1932/74/91770/2 від 04.09.2007 року. Відповідно до умов договору поруки (п. 1.2 поручитель ОСОБА_2 на добровільних засадах бере на себе всі зобов’язання ОСОБА_3 перед банком відповідати по борговим зобов’язанням, які виникають з умов кредитного договору № 014/1932/74/91770 від 04.09.2007 року, а саме повернути кредит, сплатити відсотки за його користування, комісійну винагороду, неустойку, а також виконувати інші умови кредитного договору в повному обсязі. У зв’язку з чим представник позивача просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» суму заборгованості за кредитним договором № 014/1932/74/91770 від 04.09.2007 року у розмірі 146847,76 доларів США, за курсом НБУ 728820 грн. 12 коп., а також стягнути з відповідача сплачене державне мито в сумі 1700 грн. та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн.

У судове засідання представник позивача з’явився, підтримав позовні вимоги, дав пояснення, аналогічні доводам позовної заяви та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_5 у судове засідання з’явився, позовні вимоги не визнав у повному обсязі та пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік відповідачки – позичальник ОСОБА_3 помер. Згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи. Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину. На час відкриття спадщини разом із позичальником постійно проживали відповідач та їх дочки: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8. У подальшому ОСОБА_6 від спадщини відмовилася. Позивач стверджує, що за життя позичальника з 15.12.2007 року зобов’язання за договором виконувалися позичальником не в повному обсязі, але позивач не наводить ніяких доказів цієї обставини. Позивач звертається до суду з позовом до ОСОБА_2 саме як до поручителя померлого позичальника та з вимогою про стягнення з відповідача неповернутої внаслідок смерті позичальника суми кредиту та неустойок. Позивач вважає, що смерть не звільнила ОСОБА_3 від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов’язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов’язки померлої особи за загальним правилом переходять до іншої особи – її спадкоємця, таким чином відбувається заміна боржника за зобов’язанням. У ч. 3 ст. 559 ЦК України зазначено, що порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. За саму себе, як за нового боржника, відповідач надати поруку не може, за інших спадкоємців покійного ОСОБА_3 відповідач поруки не надавала. Таким чином, договір поруки, а з ним і будь-які зобов’язання відповідача перед позивачем є припиненими. ОСОБА_2 взагалі не є належним відповідачем у спірних правовідносинах, оскільки не є поручителем нових боржників у кредитному зобов’язанні, а, отже, не пов’язана з банком ніякими договірними відносинами.

Суд вислухавши думку сторін по справі, вивчивши матеріали цивільної справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, 04.09.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/1932/74/91770, згідно п. 1.1 якого йому кредитор надав кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії в сумі 148596,00 доларів США строком по 04.09.2016 року. Відповідно до вказаного кредитного договору ОСОБА_3 прийняв на себе зобов’язання належним чином використати та повернути кредитору суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії та виконати всі інші зобов’язання в порядку та строки, визначені договором. Відповідно до вказаного кредитного договору ОСОБА_3 прийняв на себе зобов’язання щодо: погашення суми заборгованості за кредитом відповідно до графіка погашення кредиту, а також щомісяця сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 13 %. (а.с. 10-12)

Згідно п. 2.1 кредитного договору № 014/1932/74/91770 від 04.09.2007 року кредитні кошти призначені для використання на придбання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Забезпеченням зобов’язань позичальника за цим договором є об’єкт нерухомості - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 10)

В забезпечення умов кредитного договору № 014/1932/74/91770 між Банком та відповідачем – ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 014/1932/74/91770/2 від 04.09.2007 року. (а.с.19)

Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель ОСОБА_2 на добровільних засадах бере на себе зобов’язання перед банком відповідати по борговим зобов’язанням ОСОБА_3, які виникають з умов кредитного договору № 014/1932/74/91770 від 04.09.2007 року, а саме повернути кредит, сплатити відсотки за його користування, комісійну винагороду, неустойку, а також виконувати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

Згідно п. 2.1 договору поруки № 014/1932/74/91770/2 від 04.09.2007 року у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов’язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-ВЛ № 195629 від 23.10.2008 року, гр. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_3 перед ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» виникла заборгованість, загальний розмір якої станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 складає 146847,76 доларів США, за курсом НБУ – 728820,12 грн., а саме: загальна сума заборгованості (з 15.12.2007 року по 02.09.2008 року) - 139189,40 доларів США, за курсом НБУ – 690810,91 грн., пеня, нарахована за порушення строків повернення платежів за основною сумою кредиту (з 15.12.2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1) – 5243,63 долара США, за курсом НБУ – 26024,66 грн., пеня, нарахована за порушення строків сплати процентів за кредитом (з 15.12.2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1) – 1131,46 долара США, за курсом НБУ – 5615,55 грн., сума штрафу, нарахованого за порушення строків повернення кредитної заборгованості (з 15.12.2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1) – 1283,27 доларів США, за курсом НБУ – 6368,99 грн. (а.с. 20)

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Але представником позивача не надано суду доказів того, що взяті на себе зобов’язання відповідачем були виконані не в повному обсязі, не надано суду розрахунку, з якого б вбачалось, що з 14.10.2007 року по день смерті ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 він сплачував платежі по кредитному договору не в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник за кредитним договором № 014/1932/74/91770 від 04.09.2007 року – ОСОБА_3 помер.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно частини 4 статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Частиною 1 статті 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов'язанням.

Згідно частини 3 статті 559 ЦК України порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Представником відповідача було надано суду свідоцтво про право на спадщину за законом та копії паспортів, відповідно до яких на час відкриття спадщини разом із позичальником постійно проживала відповідач ОСОБА_2 та їх доньки: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8. ОСОБА_12 від спадщини відмовилася.

Таким чином, спадкоємцями позичальника ОСОБА_3 є відповідачка ОСОБА_2, та доньки ОСОБА_11, ОСОБА_3

Згідно ч. 1 ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов’язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Позивач дізнався про смерть позичальника не пізніш 30.12.2008 року, що підтверджується протоколом зустрічі з поручителем ОСОБА_2 від 30.12.2008 року, в якому вона вказала, що заборгованість перед ХОД «Райффайзен Банк Аваль» виникла у зв’язку із смертю її чоловіка, який отримував кредит.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги представника позивача необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 25, 527, 533, 559, 1216, 1218, 1220, 1230, 1268-1270, 1281 ЦК України,-

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя С.О. Скляренко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/10581266

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого – Шаповал Н.М.,

суддів: Кіпенка І.С., Кружиліної О.А.,

при секретарі – Міхно І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль » на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25 червня 2010 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

Представник відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій вказує, що 12.07.2007 року гр. ОСОБА_4 звернувся до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» з заявою про надання кредиту в сумі 182700,00 доларів США. 04.09.2007 року між позивачем та гр. ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 014/1932/74/91770, згідно якого йому у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання були надані грошові кошти в сумі 148596,00 доларів США строком по 04.09.2016 року. Відповідно до вказаного кредитного договору ОСОБА_4 прийняв на себе зобов'язання щодо: погашення суми заборгованості за кредитом відповідно до графіка погашення кредиту, а також щомісяця сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 13 %.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер. Взяті на себе зобов'язання відповідачем були виконані не у повному обсязі, в зв'язку з чим станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 року виникла заборгованість, загальний розмір якої складає 146847,76 доларів США, за курсом НБУ - 728820,12 грн., а саме: загальна сума заборгованості (з 15.12.2007 року по 02.09.2008 року) - 139189,40 доларів США, за курсом НБУ - 690810,91 грн., пеня, нарахована за порушення строків повернення платежів за основною сумою кредиту (з 15.12.2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року) - 5243,63 долара США, за курсом НБУ - 26024,66 грн., пеня, нарахована за порушення строків сплати процентів за кредитом (з 15.12.2007 року по 20.10.2008 року) - 1131,46 долара США, за курсом НБУ - 5615,55 грн., сума штрафу, нарахованого за порушення строків повернення кредитної заборгованості (з 15.12.2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року) - 1283,27 доларів США, за курсом НБУ - 6368,99 грн.

В забезпечення умов кредитного договору № 014/1932/74/91770 між Банком та відповідачем - ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 014/1932/74/91770/2 від 04.09.2007 року. Відповідно до умов договору поруки (п. 1.2 поручитель ОСОБА_3 на добровільних засадах бере на себе всі зобов'язання ОСОБА_4 перед банком відповідати по борговим зобов'язанням, які виникають з умов кредитного договору № 014/1932/74/91770 від 04.09.2007 року, а саме повернути кредит, сплатити відсотки за його користування, комісійну винагороду, неустойку, а також виконувати інші умови кредитного договору в повному обсязі. У зв'язку з чим представник позивача просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» суму заборгованості за кредитним договором № 014/1932/74/91770 від 04.09.2007 року у розмірі 146847,76 доларів США, за курсом НБУ 728820 грн. 12 коп., а також стягнути з відповідача сплачене державне мито в сумі 1700 грн. та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 25 червня 2010 року позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» Свиридова І.Б. ставиться питання скасування вказаного рішення та ухвалення нового, яким задовольнити позовні вимоги банку. Вважає рішення таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду залишається без змін за таких підстав.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову районний суд виходив із того, що ОСОБА_3, як поручитель, згідно закону та договору не несе відповідальність перед банком за невиконання зобов’язань ОСОБА_4 за кредитним договором, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, оскільки порука припинила свою дію відповідно до норм ч. 3 ст. 559 ЦК України.

Судова колегія погоджується з такими висновками районного суду, оскільки вони відповідають наданим доказам і вимогам п. 4 ст. 25, ч. 3 ст. 559.

За змістом ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Частиною 1 статті 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 608 ЦК України зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно ч. 3 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Судом встановлено, що згідно укладеного 04 вересня 2007 року договору поруки ОСОБА_3 поручилася за виконання саме ОСОБА_4 його зобов’язань по кредитному договору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер, а тому районний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, оскільки ОСОБА_3 як поручитель не є зобов’язаною особою за кредитним договором безпосередньо після смерті позичальника.

Судова колегія вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини рішення районного суду посилання на ст.ст. 1268, 1281 ЦК України і відмову у задоволенні позову з вказаних підстав, зокрема, що ОСОБА_3 як спадкоємець після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року не несе відповідальність перед банком за невиконання зобов’язань за кредитним договором, оскільки ВАТ « Райффайзен Банк Аваль » звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором як до поручителя, а не як до спадкоємця померлого ОСОБА_4 ( а.с. 1 – 4)

Суд вийшов за межі позовних вимог і послався на норми ст. 1281 ЦК України які регулюють питання пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ч. 1 ст. 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий –

Судді:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/11674875

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2011 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

суддів:

Дербенцевої Т.П.,

Амеліна В.І.,

Нагорняка В.А. -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства ”Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства ”Райффайзен Банк Аваль” на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 14 жовтня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2009 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачки, мотивуючи свої вимоги тим, що 4 вересня 2007 року між ПАТ ”Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_6 укладено договір кредиту, відповідно до якого останній отримав грошові кошти в сумі 148 596 умовних одиниць на умовах строковості, платності та цільового характеру використання. Того ж дня між ПАТ ”Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_5 укладено договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_5 взяла на себе всі зобов’язання відповідати перед банком по борговим зобов’язанням ОСОБА_6 20 жовтня 2008 року ОСОБА_6 помер, взяті ним зобов’язання не були виконані в повному обсязі, тому банк звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 25 червня 2010 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 14 жовтня 2010 року, позовні вимоги ПАТ ”Райффайзен Банк Аваль” залишено без задоволення.

У касаційній скарзі ПАТ ”Райффайзен Банк Аваль” порушує питання про скасування рішення суду першої та ухвали апеляційної інстанцій, направлення справи на новий розгляд, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ПАТ ”Райффайзен Банк Аваль” відхилити, рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 14 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Т.П. Дербенцева

В.І. Амелін

В.А. Нагорняк

http://reyestr.court.gov.ua/Review/18179871

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...