Определение Ковельского межрайсуда об отказе ОГИС в огранечении выезда должника за границу

[ANTIRAID]

Справа №: 6/0306/143/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель

10.11.2011

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Агеєвої Є.О.,

за участю: секретаря Клевецької О.М.,

старшого державного виконавця Самойленка С.А.,

розглянувши матеріали подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, -

в с т а н о в и в :

На виконанні у Відділі державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області перебуває постанова інспектора ДПС від 30.08.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави заборгованості по сплаті адміністративного штрафу в розмірі 510 гривень.

Старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 внесено подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспорта ОСОБА_1 для виїзду за кордон до виконання останнім зобов'язань, покладених на нього постановою інспектора, оскільки в добровільному порядку дане рішення він не виконує. Незважаючи на вжиті до боржника заходи примусового виконання, борг ОСОБА_1 не сплачений.

В ході виконання рішення державним виконавцем встановлено, що ОСОБА_1 17.09.2007 року відділом ВГІРФО УМВС України у Волинській області видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії ЕА № 241342. Наявність такого паспорта дає можливість громадянину виїхати за межі території України, що унеможливить виконання судового рішення.

Виконавець відділу ДВС просить суд винести ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії ЕА № 241342, виданого 17.09.2007 року відділом ВГІРФО УМВС України у Волинській області ОСОБА_1 до сплати боржником суми покладеного боргу.

Суд, вивчивши матеріали подання, приходить до висновку, що вказане подання є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожен, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

З огляду на дану норму Конституції України, слід прийти до висновку, що обмеження особи права вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом, є обмеженням її конституційного права на свободу пересування, гарантованого державою.

Згідно вимог п. 18 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець в процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Разом з тим, згідно вимог ч. 1 ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до вимог ст. 32 ЗУ "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Зважаючи на викладені правові норми, слід прийти до висновку, що першочерговими заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Як вбачається з матеріалів, доданих до подання, вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання постанови щодо можливості стягнення заборгованості з боржника шляхом його звернення на майно не є вичерпані та не реалізовані в повній мірі, зокрема матеріали подання містять лише запити виконавця в державні органи з метою виявлення доходів та майна боржника, але відсутні відповіді на ці запити відповідних органів.

Крім того, сума штрафу в 510 гривень, застосованого до ОСОБА_1 як вид адміністративного стягнення, є неспівмірною із заявленими виконавцем вимогами.

За таких обставин обмеження ОСОБА_1 у праві вільно залишати територію України позбавлене законних підстав та є прямим порушенням його конституційного права.

Керуючись ст. 377-1 ЦПК України, на підставі ст. 33 Конституції України, ч. 1 ст. 11, п. 18 ч. 2 ст. 11, ст. 32 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. 6 Закону України „Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”, суд –

У Х В А Л И В :

В задоволенні подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області про тимчасову відмову ОСОБА_1 у праві виїзду за межі території України з вилученням його паспорта громадянина України для виїзду за кордон –відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги в п’ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ковельського міськрайонного суду ОСОБА_3

http://reyestr.court.gov.ua/Review/20069644