Постановление Админсуда Киева об обязательстве Генпрокуратуры рассмотреть обращение на неправомерные действия коллекторов по договору с Воля-кабель

[ANTIRAID]

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 року

№ 2а-12414/11/2670

Об 11 годині 46 хвилин в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А.

при секретарі судового засідання Федоріну І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1

до Прокурора управління розгляду звернень та прийому громадян Генеральної прокуратури України Галюка О.

про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання дій прокурора управління розгляду звернень та прийому громадян Генеральної прокуратури України Галюка О. такими, що вчинені з порушенням частини четвертої статті 7 Закону України «Про звернення громадян»; про зобов’язання відповідача вжити заходів для повернення матеріалів скарги позивача вих. № ГПУ-0804 від 4 серпня 2011 року до Генеральної прокуратури України; про зобов’язання Генеральну прокуратуру України провести розслідування за фактами, викладеними у скарзі позивача; про зобов’язання Генеральну прокуратуру України у передбачені законодавством строки письмово проінформувати позивача про результати розслідування скарги позивача вих. № ГПУ-0804 від 4 серпня 2011 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на Закон України «Про звернення громадян»та зазначає, що прокурором управління розгляду звернень та прийому громадян Генеральної прокуратури України Галюком О. неправомірно направлено скаргу позивача вих. № ГПУ-0804 від 4 серпня 2011 року до Прокуратури м. Києва та до Прокуратури Львівської області для організації перевірки, оскільки у поданій до Генеральної прокуратури України скарзі він оскаржує саме дії Прокуратури м. Києва та Прокуратури м. Львова.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з огляду на положення законів України «Про звернення громадян», «Про прокуратуру», Інструкцію про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затверджену наказом Генерального прокурора України № 9гн від 21 червня 2011 року, Регламент Генеральної прокуратури України та зазначив, що прокурором управління розгляду звернень та прийому громадян Генеральної прокуратури України Галюком О. правомірно скеровано звернення ОСОБА_1 до Прокуратури м. Києва та до Прокуратури Львівської області, оскільки звернення громадян, які надійшли до Генеральної прокуратури України вперше і за ними не приймалися рішення прокурорами обласного рівня, передаються до управління розгляду звернень та прийому громадян для розгляду і надсилання до підпорядкованих прокуратур для вирішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 звернувся до Генеральної прокуратури України із скаргою від 4 серпня 2011 року вих. № ГПУ-0804 на бездіяльність та неналежне виконання посадових обов’язків посадовими особами Прокуратури м. Києва, Прокуратури Солом’янського району міста Києва, Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, Прокуратури м. Львова.

У вказаній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що з кінця лютого 2011 року він неодноразово письмово звертався до Прокуратури м. Києва, Прокуратури Солом’янського району м. Києва, Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, Прокуратури м. Львова стосовно погроз, шантажу та вимагання від нього грошових коштів з боку компанії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», проте на його адресу періодично надходили лише постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.

У скарзі від 4 серпня 2011 року вих. № ГПУ-0804 ОСОБА_1 просив Генерального прокурора України прийняти скаргу до розгляду та розглянути її у встановлений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян»строк; провести розслідування щодо фактів бездіяльності та неналежного виконання посадових обов’язків посадовими особами Прокуратури м. Києва, Прокуратури Солом’янського району м. Києва, Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, Прокуратури м. Львова та за результатами розслідування притягнути їх до відповідальності; вжити дієвих заходів недопущення в майбутньому з боку Прокуратури м. Києва, Прокуратури Солом’янського району м. Києва, Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, Прокуратури м. Львова недбалого ставлення до заяв та скарг громадян України та просив письмово повідомити заявника про результати розслідування. Також, у скарзі ОСОБА_1 просив на підставі листа Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та численних попередніх заяв заявника на адресу Прокуратури м. Києва, Прокуратури Солом’янського району м. Києва, Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, Прокуратури м. Львова з початку 2011 року щодо незаконних дій ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», провести розслідування незаконних дій ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та притягнути до відповідальності керівництво цієї установи в тому числі за статтею 182 Кримінального кодексу України та просив письмово повідомити про результати розслідування та проведених дій щодо ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал». Крім того, ОСОБА_1 просив протягом 10 календарних днів з дня отримання скарги повідомити заявника про можливість її задоволення та протягом одного місяця повідомити про вчинені Генеральним прокурором України дій на виконання даної заяви.

За дорученням прокурора управління розгляду звернень та прийому громадян Генеральної прокуратури України від 17 серпня 2011 року № 19-р скаргу ОСОБА_1 надіслано за належністю до Прокуратури м. Києва та Прокуратури Львівської області для організації перевірки в межах компетенції та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства, про що повідомлено ОСОБА_1 18 серпня 2011 року.

За дорученням прокурора відділу Прокуратури м. Києва від 23 серпня 2011 року № 04/2/2-Р-11 скаргу ОСОБА_1 направлено до Прокуратури Солом’янського району м. Києва для організації перевірки та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства, про що повідомлено позивача.

За дорученням начальника відділу з питань розгляду листів та прийому громадян Прокуратури Львівської області від 25 серпня 2011 року № 19-6369-11 звернення ОСОБА_1 направлено до Прокуратури м. Львова для організації проведення перевірки наведених доводів та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства, про що повідомлено заявника.

За дорученням прокурора відділу Прокуратури м. Києва від 29 серпня 2011 року № 06/3-7612-11 звернення ОСОБА_1 направлене до Прокуратури Оболонського району м. Києва для організації розгляду звернень щодо неналежного проведення перевірки за попередніми зверненнями заявника, про що повідомлено позивача.

За дорученням заступника прокурора Франківського району м. Львова від 5 вересня 2011 року № 22р звернення ОСОБА_1 направлено за належністю до Франківського РВ ЛМУ ГУМВС у Луганській області для перевірки доводів наведених заявником та прийняття рішення згідно вимог чинного законодавства, про що повідомлено позивача.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян»(із змінами та доповненнями, далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно статті 7 Закону № 393 звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Статтею 16 Закону № 393 встановлено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (стаття 20 Закону № 393).

Відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ «Про прокуратуру»(із змінами та доповненнями, далі –Закон № 1789) органи прокуратури становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим.

Згідно статті 16 Закону № 1789 прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, міські, районні, міжрайонні, районні в містах, а також інші прокуратури очолюють відповідні прокурори.

Відповідно до пункту 6.4 Регламенту Генеральної прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 53 від 30.09.2005 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), пункту 3.11 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затверджену наказом Генерального прокурора України № 9гн від 21 червня 2011 року (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), до провадження Генеральної прокуратури України приймаються звернення, по яких прийнято рішення прокурорами обласного рівня.

Відповідно до частини шостої статті 16 Закону № 393 до скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненнями раніше.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Прокуратури м. Києва із заявою від 18 січня 2011 року, в якій просив з’ясувати на яких законних підставах Товариство з обмеженою відповідальністю «Воля-Кабель»вважає його боржником за договором № 267238 та на яких підставах Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»вимагає від нього сплати коштів.

7 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою від 4 лютого 2011 року, в якій просив провести перевірку ТОВ «Воля-Кабель»по вказаним в заяві порушенням та за результатами перевірки зобов’язати ТОВ «Воля-Кабель»видалити його прізвище із списку боржників та письмово повідомити ОСОБА_1 про те, що він не є боржником ТОВ «Воля-Кабель»з 1 березня 2007 року.

Вказане звернення уповноважена особа Генеральної прокуратури України отримала 7 лютого 2011 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

До Прокуратури міста Львова позивач звернувся із заявою від 28 лютого 2011 року, в якій зазначив про те, що за договором № 267238 між ОСОБА_1 та ТОВ «Воля-Кабель»від 1 березня 2007 року він не має заборгованості, що підтверджується листом заступника директора «Воля-Кабель»від 5 лютого 2007 року та просив провести розслідування щодо фактів викладених в скарзі та письмово повідомити про результати заявника.

Вказану заяву представник Прокуратури м. Львова отримав 5 березня 2011 року.

ОСОБА_1 повторно звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою від 5 квітня 2011 року, якою повідомив про незаконні дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та бездіяльність Прокуратури м. Києва.

Вказану заяву уповноважена особа Генеральної прокуратури України отримала 8 квітня 2011 року.

Із заявою від 8 квітня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Прокуратури Солом’янського району м. Києва, в якій зазначив, що станом на 8 квітня 2011 року від Прокуратури Солом’янського району м. Києва він не отримав відповідь на його заяву щодо незаконних дій ТОВ «Воля-Кабель», яка направлена до Прокуратури Солом’янського району м. Києва Прокуратурою м. Києва, яка в свою чергу вказану заяву отримала від Генеральної прокуратури України та просив надати відповідь про поточний стан розгляду фактів, викладених у його заяві.

Вказану заяву Прокуратура Солом’янського району м. Києва отримала 11 квітня 2011 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

16 червня 2011 року позивач повторно звернувся до Прокуратури м. Києва із заявою, в якій просив провести розслідування по фактам, викладеним в заяві щодо незаконного вимагання від нього ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал»боргу.

Як встановлено під час розгляду справи будь-яких доказів того, що попередні звернення скаржника розглядались керівництвом Прокуратури м. Києва чи Прокуратури м. Львова і по них приймались рішення суду не надано.

Проте, позивач із скаргою від 4 серпня 2011 доку до Генеральної прокуратури України звернувся саме на бездіяльність посадових осіб Прокуратури м. Києва, Прокуратури Солом’янського району міста Києва, Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві та Прокуратури м. Львова щодо не проведення розслідування за фактами, викладеними у його неодноразових зверненнях.

Згідно пункту 3.10. Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затверджену наказом Генерального прокурора України № 9гн від 21 червня 2011 року (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) начальникам самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України передаються на розгляд звернення громадян та юридичних осіб щодо рішень, прийнятих підлеглими працівниками або прокурорами обласного рівня, а також з питань зволікання, тривалого неприйняття ними рішень, залишення їх без розгляду.

Як встановлено статтею 7 Закону № 393 забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Враховуючи наведене, суд зазначає про протиправність дій прокурора управління розгляду звернень та прийому громадян Генеральної прокуратури України Галюка О. щодо направлення скарги ОСОБА_1 від 4 серпня 2011 року до Прокуратури м. Києва.

Крім того, як вбачається з реєстраційної картки, звернення ОСОБА_1 надійшло до Генеральної прокуратури України 17 серпня 2011 року та зареєстроване за № 189553-11. У реєстраційній картці зазначено, що звернення ОСОБА_1 направлено до Прокуратури м. Києва та встановлено контроль до 16 вересня 2011 року.

Проте, під час розгляду справи, Генеральною прокуратурою України не надано доказів того, що Генеральна прокуратура України була обізнана про хід перевірки обставин, викладених у скарзі ОСОБА_1 від 4 серпня 2011 року, доказів повідомлення позивача про вжиті заходи за результатами перевірки Прокуратурою м. Києва та Прокуратурою Львівської області, Генеральною прокуратурою України не надано.

Також, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу»(із змінами та доповненнями) посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Статтею 15 Закону № 1789 встановлено, що Генеральний прокурор України спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль за їх діяльністю.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що прокурор управління розгляду звернень та прийому громадян Генеральної прокуратури України Галюк О. є посадовою особою Генеральної прокуратури України, а відповідно діє від її імені.

Згідно статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, Генеральною прокуратурою України не доведено правомірність направлення скарги ОСОБА_1 за належністю до органу, на бездіяльність якого скаржився позивач, для організації перевірки в межах компетенції та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати дії Прокурора управління розгляду звернень та прийому громадян Генеральної прокуратури України Галюка О. протиправними.

3. Зобов’язати Генеральну прокуратуру України вжити заходів для повернення матеріалів скарги ОСОБА_1 № ГПУ-0804 від 4 серпня 2011 року до Генеральної прокуратури України.

4. Зобов’язати Генеральну прокуратуру України провести розслідування за фактами, викладеними у скарзі ОСОБА_1 № ГПУ-0804 від 4 серпня 2011 року до Генеральної прокуратури України.

5 Зобов’язати Генеральну прокуратуру України у передбачені законодавством України строки письмово поінформувати ОСОБА_1 про результати розгляду його скарги № ГПУ-0804 від 4 серпня 2011 року.

6 Відшкодувати ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А.Бояринцева

Постанову складено у повному обсязі 29 листопада 2011 року.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/20259637

[alexburko]

... Теоретически, таким же точно образом можно нагнуть Генпрокуратуру и по банковскому беспределу, когда она футболит все заявления. Например, о "черной кассе" в банках...