Незаконность использования валюты в качестве средства платежа за потребительские товары.

[Siringa]

А с чего вы решили, что можете проверять: украдены эти товары или нет? Есть обоснованные подозрения - пишите заяву. И никак иначе.

Вы же пытаетесь пойти другим путем: не желая платить за купленные товары ставите под сомнение действительность договора купли-продажи на том основании, что у вас есть подозрения, что продавец их украл и требуя от него доказать обратное.

Я не желаю платить за неполученные товары. А проверить: украдены или нет очень просто. Законные доллары - находятся на текущих счетах клиентов и оттуда выдаются согласно первичным кассовым документам, оформленным в соответствии с нпа.

На внутрибанковских аналитических счетах - долларов нет.

Черный нал - взятки, откаты и пр. лежат в сейфе и выдаются по поддельным документам. Заявы и жалобы написаны (уже даже глава правления в курсе, что я против банка "доказы" собираю, обижается).

Теоретически я не против исполнить свой долг, прописанный в кредтном договоре и оплатить кредит и процент согласно графика неотъемлемого. Тока воть печалько - счетик там прописан старого отделения, которое скоропостижно почило, а в "новом" - уже третий начальник сменился, но так и не удосужился узгодыть с клиентом и подписать договор о смене реквизитов, и счетик открыть текущий в валюте иностранной. При этом, заметьте, что я как законопослушный гражданин не имею права предлагать валютный нал банку иначе, чем для внесения на тек.(депозитный) счет или для переказу без видкрыття рахунку. А для переказу без видкрыття рах. должен быть получатель ;-), да и на территории Украины переказы без видкрыття рахунку производятся токмо в гривне. А гривну банк брать не хочет.

Кстати, вот еще нюанс. Как должна выглядеть правильная схема выдачи валютного кредита? Ок, открывается тек. счет клиенту с балансом 0 долларов, он оттудова хочет снять денег - пишет заяву - банк делает кредитование тек. счета и выдает клиенту эти самые доллары.

Клиент вносит в банк доллары по заявке для внесения на тек. счет, с которого был выдан кредит и таким образом погашает тело кредита. Куда деваются проценты??? Вносить валюту напрямую на транзитник низзя - и в 2005 г. НБУ сам письма такие писал. (потом перестал, потому что половину банкиров пересадить пришлось бы). Согласно постановы про рефинансирование - кредитна справа должна содержать номер основного текущего счета и додатковых текущий счетов.

Но мне непонятно, что делать с процентами? БАнк должен открыть еще один текущий счет клиенту для процентов? Но как тогда он (банк) сможет забрать денюжки с такого счета? Никак. Потому что доп. счет для процентов банк не кредитовал. Посему проценты должны оплачиваться в гривне на 2238 ( своевременные) и на 2239 (несвоевременные). Это нормативкой кассовой разрешается.

Так шо кажется, выходит так, что банк усю полученную валюту от клиента банк обязан был принять на тек. счет клиента, который банк кредитовал. И никак иначе. И никакие проценты наличной валютой клиента оплачены быть не могли. Банк неправильно распределил внесенные клиентом платежи (с нарушением законодательства). Банк не говорил клиенту, что проценты надо оплачивать гривной, потому как просто другого законного ("кассового) способа оплаты процентов нету ( и это подтверждается инструкцией про касови операции)

[sofi]

Подмена понятий: "грошові кошти" неравно понятию "грошова одиниця України". А вот Лига на запрос дает около 6 определений именно термина "грошові кошти" и инвалюта также входит в это понятие.

приплыли, тоисьть статус денег (грошової одиниці- гривні) указанный в ст99 конституции не имеет собственно никакого отношения к денежным средствам, а они в свою очередь могут выражаться в любой другой денежной единице.

никто не спорит,что инвалюта, тоже где-то имеет статус денег, но у нас -то - валюта-деньги -гривна.

КУ92,99, цку -ст192, зу о нбу- ст32,35, зу о платежных сист. ст.3, Декрет, ст.1,ст3.....

"валютный кредит" -бред, нацбанк отвечает за денежно -кредитную политику, а не валютно- кредитную...

если в кредит получили валюту, то эта валюта и есть деньгами, денсредствами. Но в украине такая валюта -гривна.

если таки тугрики передавались от одного собственника к другому, то это мог быть договор займа, позыки, а не его отдельный вид - кредитный. займ можно и продать, получить за майно- валюту -тугрики средство платежа - гривну, ноу проблем. НО тогда банк действует не на основе банковской лицензии +дозвол.

вот и выходит - банк выдал займы, выходя за пределы своих лицензий, (что подтверждается нарушением нпа,недействительностью всех первичных доков) или в стране подменили деньги. что одно, что другое - очень уж глобально, то ли заговор, то ли зрада, то ли жадность банкиров и их покровителей, что подпадает и под зу о легализации доходов, добытых нечестным путем...

предполагаю, что за всеми этими валютными махинациями- спекуляциями стоят ну оччччень весомые люди с одной стороны, а с другой- не так легко наказать, закрыть конверт, если им является вся система.

потому так трудно победить спрут.

[jpp]

так мне банк теперь говорит, что я не подоговору а по решению суда должна платить! (решение тоже в валюте). а механизма - не объясняет... Что тут делать?

[Andrik]

так мне банк теперь говорит, что я не подоговору а по решению суда должна платить! (решение тоже в валюте). а механизма - не объясняет... Что тут делать?

Попробуйте вариант, прописанный мной в теме "Против лома есть приемы". Хоть суд вынес решение платить в валюте, создавайте прецедент патовой ситуации: ведь договора поручительства в силе? Однако поручитель может хоть каждый день приносить в банк доллары и пытаться произвести платеж, а согласно Закона - не может (читайте тему).

[jpp]

решение суда - взыскать солидарно с заемщика и с поручителя....

но разъяснения нет... по этому пока переписываюсь с банком, но только в одну сторону. Они мне не отвечают.....

а вот если я в ощадбанк приду с копией решения, где указаны у.е. и долларами, и попрошу перевести в Укргазбанк....? то ...........

и еще один вопрос, так, на будущее.... исполнительная служба взыскивать в у.е. может? и если да, то на каком основании? или у нас уже и исполнительные инд лицензии получили?

[Andrik]

решение суда - взыскать солидарно с заемщика и с поручителя....

но разъяснения нет... по этому пока переписываюсь с банком, но только в одну сторону. Они мне не отвечают.....

а вот если я в ощадбанк приду с копией решения, где указаны у.е. и долларами, и попрошу перевести в Укргазбанк....? то ...........

и еще один вопрос, так, на будущее.... исполнительная служба взыскивать в у.е. может? и если да, то на каком основании? или у нас уже и исполнительные инд лицензии получили?

Свяжитесь со мной, я отослал Вам личное сообщ.

[sofi]

решение суда - взыскать солидарно с заемщика и с поручителя....

но разъяснения нет... по этому пока переписываюсь с банком, но только в одну сторону. Они мне не отвечают.....

а вот если я в ощадбанк приду с копией решения, где указаны у.е. и долларами, и попрошу перевести в Укргазбанк....? то ...........

у вас в решении валюта никакая не указана, только у.е. - условные единицы? Такого средства платежа даже в нашей стране нету.

операции с валютой должны оформляться первичкой для валюты, код документа 0408, а при приеме платежей по нашим кредитам банк использует бланки для гривны или еще хуже - приходные ордера. КАк вариант можно требовать в подтверждение приема от вас валюты надлежаще исполненный документ, подтверждающий даное действо. банк не даст

[jpp]

а что именно за надлежащий исполнительный документ?

у меня старые квитанции такие:

"квитанция № TR. 28013.2

дата здійснення операції "04" серпня 2008р.

дата валютування

________________________________________________

назва \ \ № рахунку \сума \ еквывалент

валюти \ \ \ \у гривнях

_________________________________________________

USD \ дебет \ 1002752.840 \

\ 516.91\ 2504,48

\ кредит \ 223330176728.8\

__________________________________________________

загальна сума \ 516.91\2504.48

платник ФИО (мое)

через ФИО (мое)

код платника 2814905903

банк платник

Отримувач ФИО (мое!) довгостроковий кредит

Код отримівача

Код банка ВАТ АБ Укргазбанк уу м. Киіві

Код банку отримувача

Загальна сума пятьсот шіснадцять доларів США 91 центів

Еквівалент Дві тисячі пятсот чотири грн 48 коп

Призначення платежу Часткове погашення кредиту по кредитному договору ї 60/08/.... от такого-то числа

Подпись банка и печать!

Такая же квитанция и по оплате процентов по кредиту, толко внизу назначение платежа: Плата за кредит та відсотки по кредиту зг кредитного договору №....дата... ФИО (мое)

Это правильный или неправильный документ?

[sofi]

с точки зрения инструкции 337 не правильный, кассир нарушил инструкцию.

каса не имеет права по337, щас по174 принимать такие платежи.

дайте запрос в банк, чтобы подтвердили принятие наличности долларовой в кассу банка.

получателем указаны вы - просите у банка, выписку по 2238 для подачи декларации в налоговою о полученных доходах вами в виде процентов по кредиту

а если поручитель заплатит вам %? еще веселее

видите какие косяки

все что на ваше имя поступает вы вправе требовать от банка для выдачи.

они вам расскажут про особовый рахунок, но вспомните, когда вы оплачиваете коммуналку, там тоже есть особовый рахунок для вас, но получателем яввляется предприятие, а не вы.

ваще это все в http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770

[jpp]

Софи, к своему стыду я не поняла что именно написать надо и что требовать от банка? платежи были с июня по декабрь включительно, 2008 год. Как мне сформулировать запрос в отделение банка? Завтра муж будет в районе отделения банка где мы брали на меня кредит, можете мне помочь с заявлением, а то я в формах путаюсь... И еще, я почитала договор по счету, совсем запуталась...

"..... Банк открывает Клиенту текущий счет № 2620876728.840, в национальной валюте, та/або в иностранной валюте, согласно предоставленных Клиентом Заяв об открытии текущего счета, которые есть неотъемлимой частью этого договора"

НО У МЕНЯ НЕТ НИКАКИХ ЗАЯВ, ПРИЛОЖЕННЫХ К ДОГОВОРУ......

может копии заяв тоже потребовать? или не дергать пока?

помогите, пожалуйста, разобраться.....у меня что, мультивалютный счет??? хочешь - гривну клади на него, хочешь - доллар?

[sem.i]

Банк перечислял грвину за авто - в этом соль.

Но...

Господа, Вы пытаетесь сломать себе мозг? Ответ Вам дает судья в статье "Ще раз про валютни кредити" в соответствующей теме. Тамже указаны и преступники. Квалифицировать и предъявлять обвинение - работа следователей.

Здесь же Вы пытаетесь провести работу следственно-оперативной группы да еще без конкретных доказательств на руках,основываясь на предположениях. Если хотите что-то разобрать по полкам - нужен конкретный случай с максимумом документов по нему.

Банк не только умолчал и выдал. Он еще и обязал использовать валюту исключительно с целью сов. преступления в валютной сфере.

Под страхом санкций - досрочный возврат, штраф, пеня и т.д.

П О З О В Н А З А Я В А П Р О Э К Т

28 листопада 2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №5862590.

Одночасно з цим договором було укладено іпотечний договір № 5862927, яким

забезпечено виконання усіх забов’язань позивача перед відповідачем, які випли- вають з зазначеного кредитного договору.

Предмет кредитного договору - валютні цінності іноземної держави, які відповідач надав позивачу, грошова вартість яких визначена п.2.1.5 ст.2 кредит- ного договору у розмірі 959500 грн.( дев’ятсот п’ятдесят дев’ять тисяч п’ятсот українські гривні).

Різновид кредиту - споживчий, цільовий.

Призначення кредиту - придбання позивачем майнового комплексу, що склада- ється з житлового будинку, та прилеглих земельних ділянок ( п. 1.1 п.1.2, ст1,

п. 2.1.1.1, п. 2.3.4 ст.2 кредитного договору).

Послуга надання цього кредиту - у попередній рекламі , та попередній ін-

формації відповідачем пропонувалася як продукт «Житло у кредит», відмінною

умовою якого є забезпечення кредиту заставою нерухомості, яка придбавається

за рахунок цього кредиту. ( п.2 ч.3 інформаційного листа про продукт «Житло у кредит» - додаэться).

Надання відповідачем цього кредиту позивачу, самим відповідачем було

обумовлено цілим комплексом обов’язкових умов ( п. 2.1.1 – 2.1.5 ст.2 кредитного договору ), невиконання яких припиняє обов’язки банку у повному обсязі, та призводить до невідворотніх, та безповоротних фінансових втрат позивача. ( п.2.1, п.2.2 ст.2 кредитного договору).

Однією з обов’язкових умов надання кредиту, відповідач встановив оплату позивачем пакету послуг по видачі кредиту у сумі 16791.25 грн., що становить 1.75% суми кредиту ( п.2.1.5 ст.2 кредитного договору).

У додатках №1 до вищезазначених кредитного та іпотечного договорів, відповідач встановив графік повернення кредиту та сплати процентів за користу-

- вання кредитом, у якому зазначив розміри частин кредиту, які підлягають поверненню щомісячно, та строки, у які мають бути сплачені проценти, розраховані на відповідний період.

Ці договори було укладено позивачем у наслідок омани позивача, що було застосовано відповідачем з метою отримання неправомірної вигоди від проти- правного рейдерського захвату майна позивача - як того що передано позивачем у іпотеку, так і іншого майна - власності позивача, до якого відповідач не має жодного відношення.

Згідно з другим абзацем ч.1 ст.230 ЦК України, омана має місце, якщо сторона заперечує існування обставин, які можуть бути перешкодою укладення угоди, чи якщо сторона замовчує існування таких обставин.

Замовчування обставин, що можуть бути перешкодою укладення зазначе-

ного кредитного договору, та похідних від нього - іпотечного, та інших договорів,

укладених у межах цих договорів, полягає у наступному:

1. Звертаючись до банку по кредит, позивач має право і усі підстави виходити з того, що банк, та його посадові особи є достатньо компетентні у питаннях кредитування - по що свідчить відповідна ліцензія Національного банку, діють у межах закону, на па- рітетних засадах - на власну користь, та користь клієнта. Знають, поважають та додер – жуються у своїй діяльності норм Конституції України - стосовно прав власності своїх

клієнтів, норм ст. 3, п.1 ч.2 ст.11, ст.13, ст.14 ЦК України,

норм Законів України « Про банки та банковську діяльність»,

«Про фінансові послуги та державне регулювання ринків

фінансових послуг»,

« Про захист прав споживачів».

Тому, враховуючи ч.3 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», з метою ком- петентного аналізу та визначення власної кредитоспроможності, позивач надав банку вичерпну інформацію про джерела та обсяги своїх доходів, про наявне майно, що є у приватній власності/ є у матеріалах відповідної кредитної справи.

Відповідно до довідок про заробітну плату позивача, останній не має доходів у інозем- ній валюті кредиту. Сукупний щомісячний доход позивача - на час підписання кредитно- го та іпотечного договорів складав 7000 грн./ э у матеріалах відповідної кредитної спра-

ви.

Графіки додатків №1 до кредитного та іпотечного договорів було надано позивачу тільки під час підписання цих договорів, тобто без попереднього ознайомлення та вив- чення позивачем.

Щомісячні платежі позивача до банку , цим графіком було встановлено у об’ємі - до 4800 грн., що відповідає межам платоспроможності позивача, та штучно створює хибне враження про власну платоспроможність, фінансову безпеку ,та хибну заохочувальну мо- тивацію для позивача - укласти цю кредитну угоду.

Тому, порушення відповідачем вимог:

- п.2 ч.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ( не мав можливості оз

- ч.5 ст. 49 Закону України «Про банки і банковську діяльність» - обов’язку перевірки

кредитоспроможності клієнтів,

- ст.56 - стосовно права позивача на вичерпну та правдиву інформацію – що стосуєть-

ся кредитної послуги відповідача, яка з врахуванням

- ст.54 цього-ж закону має бути достовірною, оскільки неправдиве інформування

прямо заборонено законом,

- ст.11, 18, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків

фінансових послуг»,

з одночасним порушенням вимог ч.15 ст.1, ч.3,4 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», ( не мав можливості ознай) - є свідоме введення позивача в оману щодо кредитоспроможності, безпеку фінансового стану і майна позивача.

2. Згідно з ч. 1.2 ст.1 кредитного договору, відповідач надав цільові кредитні кошти позивачу не просто на придбання нерухомості, і не просто житла, а цілком певного житлового будинку за конкретною адресою, за чітко визначену грошову суму ( ч. 1.3 договору іпотеки, та ч.2.1 договору купівлі - продажу) – додається.

З договорів купівлі – продажу чітко вбачається, що позивач для виконання забов’язань потребував чітко визначеної грошової суми.

Відповідач використував те, що позивач не знав, та не повинен був знати внутрішньої

спеціальної нормативно – правової бази відповідача, та обманним шляхом нав’язав по-

зивачу валютні цінності іншої держави, які не могли бути платіжним засобом при прид - банні обумовленого майнового комплексу нерухомості.

Відповідач, який за законом є агентом валютного контролю, з відповідними обов’язка- ми - не міг про це не знати.

Відповідну інформацію про протиправність прямого використання отриманих валютних цінностей, та невідворотного підвищення реальної відсоткової ставки за кредитом, та здорожчення сукупної вартості кредиту - у разі наступної конвертації, відповідач від по- зивача приховав.

Ні у порядку реклами послуги, ні у порядку попереднього інформування, ні під час підписання угод така інформація позивачу надана не була.

Тому, надання у кредит замість необхідної грошової суми, валютних цінностей іншої держави - за таких обставин, є прямий обман позивача - у вигляді замовчування об- ставин:

- про незаконність договору про надання валютного кредиту на споживчі цілі,

- про незаконність прямого використання отриманого кредиту за цільовим призначен-

ням,

- про збільшення реальної відсоткової ставки за користування кредитом, сукупної вар-

тості кредиту при використанні кредитних ресурсів законним шляхом - як під час

придбання житла, так і при поверненні кредиту та відсотків. ( при кожному платежі),

та є порушення ч.9 ст.15 Закону Укрїни «Про захист прав споживачів».

3. Ознайомлення відповідачем своїх клієнтів, і серед них позивача з Інформаційним

листком по продукту «Житло у кредит»/додається, насправді є ні що інше, як свідоме, заздалегідь сплановане, та підготовлене введення клієнта – позивача в оману.

ч.2 цієї інформації зазначено , що вартість пакету банківських послуг з видачі креди-

ту складає 1 (одна) гривня.

п.2.1.5 ч.2.1 ст.2 кредитного договору містить обов’язкову умову видачі кредиту -

оплату комісії за надання пакету послуг по видачі кредиту у розмірі 1.75% суми кре-

диту. 16791.25 грн.

Це свідчить про потрійну оману відповідачем клієнта – позивача при укладенні кредит-

ної угоди :

- стосовно омани у попередньої інформації про суму цієї комісії,

- стосовно розміру вартості послуг з надання кредиту, оскільки вартість фіксованої кіль-

кості послуг фіксованого об’єму, має фіксовану вартість яка не може залежить від

суми кредиту. Тому сума у 16791.25 грн., та її визначення у відсотковій залежності

від розміру суми кредиту, та сама відсоткова ставка 1.75% – є незаконна, безпід –

ставна, необ ґрунтована та така, що є неправомірна вигода відповідача,

- стосовно сукупної вартості кредиту - яка зважаючи на те , що сума комісії є достатньо

суттєва, є достатньо суттєвою складовою сукупної вартості кредиту.

Окрім того ч.7 інформаційного листка містить інформацію , під назвою «Ориентировоч-

ные расходы, сопровождающие оформление кредита».

Ця частина:

- не містить інформацію про необхідність оплати комісії за надання пакету послуг по

видачі кредиту відповідачу, та її розміру – 1.75% суми кредиту,

- не містить інформацію та про здороження сукупної вартості у разі надання у кредит

валютних цінностей іноземної держави.

Тому, штучно створює у клієнта - позивача хибне враження про:

- власну інформованість про умови цієї кредитної послуги відповідача,

- хибно орієнтує про загальну сукупну вартість кредиту, тобто - створює хибне враження

про суттєво нижчу сукупну вартість кредиту,

- загальну привабливість цієї кредитної послуги відповідача.

Тому і підпис позивача під хибним ствердженням – про ознайомлення з умовами кре-

дитування, сукупну вартість кредита, та інше - було здійснено під впливом омани з боку відповідача.

Згідно зі ст.203 ЦК України, що встановлює загальні вимоги необхідні для дійсності угоди :

ч.1 - зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законо-

давства, а також моральним засадам суспільства,

ч.3 - волевиявлення учасника правочину має бути вільним, та відповідати його внутріш-

ній волі,

ч.5 - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків обумов-

лених ним.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, недодержання вищезазначених вимог до правочину-

- є підстава недійсності такого правочину.

Згідно з ч.1 ст.229 ЦК України, якщо особа, що вчинила правочин помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний недій- сним. Істотне значення має помилка щодо … прав та обов’язків сторони, таких власти -востей і якостей речей, які значно знижують її цінність або можливість використання за

цільовим призначенням.

Наміри, та воля позивача що звернувся до відповідача по кредит - була виконати

договори купівлі – продажу житлового майнового комплексу, вартістю 960.0 тис. грн.

Нав’язана відповідачем іноземна валюта має властивості, про які позивач, на час вчи –нення правочину не знав, та не повинен був знати - вона не могла бути платіжним за

собом та не могла використовуватися за цільвим призначенням.

Цю обставину відповідач свідомо приховав від позивача, оскільки вона вочевидь не відповідає волі та намірам позивача, та вочевидь є перешкодою для вчинення відповід - ного правочину.

Можливість перетворення її у гривню - значно та непередбачувано підвищує сукупну вартість кредиту, що значно знижує цінність такої кредитної послуги відповідача, тому - - була передбачена кредитним договором фіктивно, без наміру її реального виконання відповідачем, та позивачем. Про це свідчить відсутність інформації про відповідне здо- рожченя сукупної вартості кредиту - у попереднії інформації, у додатках до кредитної та іпотечної угод, та відсутність контролю відповідача - агента валютного контролю, за цільовим використанням кредиту ( ч.1.2 ст.1 кредитного договору було виконано пози – вачем у валюті кредиту).

Згідно зі ст.230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнаєть-

ся недійсним. Омана має місце, якщо сторона замовчує існування обставин, які можуть перешкодити правочину.

Вищезазначені обставини - вочевидь є перешкодою для вчинення позивачем вище- зазначеного кредитного та іпотечного правочинів

[stairtov]

На выдачу кредита может быть им лицензия индивидуальная и не нужна (по мнению ВСУ), хотя мы разобрали уже в другой теме, что это не так.

А вот использовать полученную валюту клиент на нужды, указанные в кредитном договоре (купить пылесос за доллары) не имеет законных основания (читайте не может). Равно как и платить за услугу банка (проценты) доллары.

с процентами ясно ... а вот возврат доларов ----это называется ПОЗЫКА

ВОЗРАТ ДОЛЖЕН БЫТЬ ГРИВНОЙ

[stairtov]

Я не желаю платить за неполученные товары. А проверить: украдены или нет очень просто. Законные доллары - находятся на текущих счетах клиентов и оттуда выдаются согласно первичным кассовым документам, оформленным в соответствии с нпа.

На внутрибанковских аналитических счетах - долларов нет.

Черный нал - взятки, откаты и пр. лежат в сейфе и выдаются по поддельным документам. Заявы и жалобы написаны (уже даже глава правления в курсе, что я против банка "доказы" собираю, обижается).

Теоретически я не против исполнить свой долг, прописанный в кредтном договоре и оплатить кредит и процент согласно графика неотъемлемого. Тока воть печалько - счетик там прописан старого отделения, которое скоропостижно почило, а в "новом" - уже третий начальник сменился, но так и не удосужился узгодыть с клиентом и подписать договор о смене реквизитов, и счетик открыть текущий в валюте иностранной. При этом, заметьте, что я как законопослушный гражданин не имею права предлагать валютный нал банку иначе, чем для внесения на тек.(депозитный) счет или для переказу без видкрыття рахунку. А для переказу без видкрыття рах. должен быть получатель ;-), да и на территории Украины переказы без видкрыття рахунку производятся токмо в гривне. А гривну банк брать не хочет.

Кстати, вот еще нюанс. Как должна выглядеть правильная схема выдачи валютного кредита? Ок, открывается тек. счет клиенту с балансом 0 долларов, он оттудова хочет снять денег - пишет заяву - банк делает кредитование тек. счета и выдает клиенту эти самые доллары.

Клиент вносит в банк доллары по заявке для внесения на тек. счет, с которого был выдан кредит и таким образом погашает тело кредита. Куда деваются проценты??? Вносить валюту напрямую на транзитник низзя - и в 2005 г. НБУ сам письма такие писал. (потом перестал, потому что половину банкиров пересадить пришлось бы). Согласно постановы про рефинансирование - кредитна справа должна содержать номер основного текущего счета и додатковых текущий счетов.

Но мне непонятно, что делать с процентами? БАнк должен открыть еще один текущий счет клиенту для процентов? Но как тогда он (банк) сможет забрать денюжки с такого счета? Никак. Потому что доп. счет для процентов банк не кредитовал. Посему проценты должны оплачиваться в гривне на 2238 ( своевременные) и на 2239 (несвоевременные). Это нормативкой кассовой разрешается.

Так шо кажется, выходит так, что банк усю полученную валюту от клиента банк обязан был принять на тек. счет клиента, который банк кредитовал. И никак иначе. И никакие проценты наличной валютой клиента оплачены быть не могли. Банк неправильно распределил внесенные клиентом платежи (с нарушением законодательства). Банк не говорил клиенту, что проценты надо оплачивать гривной, потому как просто другого законного ("кассового) способа оплаты процентов нету ( и это подтверждается инструкцией про касови операции)

НУ В ЧОМ ПРОБЛЕМА КИДАЙ ЧЕРЕЗ ПРОКУРАТУРУ О ХИЩЕНИИ СРЕДСТВ С ТВОЕГО ПОТОЧНОГО

ЕСЛИ ТАМ БЫЛА ГРИВНА -ПИШИ ДОЛАРА

ЕСЛИ ДОЛАР ПИШЫ ГРИВНА

\\Кстати, вот еще нюанс. Как должна выглядеть правильная схема выдачи валютного кредита? Ок, открывается тек. счет клиенту с балансом 0 долларов, он оттудова хочет снять денег - пишет заяву - банк делает кредитование тек. счета и выдает клиенту эти самые доллары. \\\

ВСЕ ПРОСТО ДО БЕЗОБРАЗИЯ НАДО ДОГОВОР КРЕДИТА С ЦЕЛЬЮ ПОКУПКИ ИНОВАЛЮТЫ

[stairtov]

Банк не только умолчал и выдал. Он еще и обязал использовать валюту исключительно с целью сов. преступления в валютной сфере.

Под страхом санкций - досрочный возврат, штраф, пеня и т.д.

П О З О В Н А З А Я В А П Р О Э К Т

28 листопада 2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №5862590.

Одночасно з цим договором було укладено іпотечний договір № 5862927, яким

забезпечено виконання усіх забов’язань позивача перед відповідачем, які випли- вають з зазначеного кредитного договору.

Предмет кредитного договору - валютні цінності іноземної держави, які відповідач надав позивачу, грошова вартість яких визначена п.2.1.5 ст.2 кредит- ного договору у розмірі 959500 грн.( дев’ятсот п’ятдесят дев’ять тисяч п’ятсот українські гривні).

Різновид кредиту - споживчий, цільовий.

Призначення кредиту - придбання позивачем майнового комплексу, що склада- ється з житлового будинку, та прилеглих земельних ділянок ( п. 1.1 п.1.2, ст1,

п. 2.1.1.1, п. 2.3.4 ст.2 кредитного договору).

Послуга надання цього кредиту - у попередній рекламі , та попередній ін-

формації відповідачем пропонувалася як продукт «Житло у кредит», відмінною

умовою якого є забезпечення кредиту заставою нерухомості, яка придбавається

за рахунок цього кредиту. ( п.2 ч.3 інформаційного листа про продукт «Житло у кредит» - додаэться).

Надання відповідачем цього кредиту позивачу, самим відповідачем було

обумовлено цілим комплексом обов’язкових умов ( п. 2.1.1 – 2.1.5 ст.2 кредитного договору ), невиконання яких припиняє обов’язки банку у повному обсязі, та призводить до невідворотніх, та безповоротних фінансових втрат позивача. ( п.2.1, п.2.2 ст.2 кредитного договору).

Однією з обов’язкових умов надання кредиту, відповідач встановив оплату позивачем пакету послуг по видачі кредиту у сумі 16791.25 грн., що становить 1.75% суми кредиту ( п.2.1.5 ст.2 кредитного договору).

У додатках №1 до вищезазначених кредитного та іпотечного договорів, відповідач встановив графік повернення кредиту та сплати процентів за користу-

- вання кредитом, у якому зазначив розміри частин кредиту, які підлягають поверненню щомісячно, та строки, у які мають бути сплачені проценти, розраховані на відповідний період.

Ці договори було укладено позивачем у наслідок омани позивача, що було застосовано відповідачем з метою отримання неправомірної вигоди від проти- правного рейдерського захвату майна позивача - як того що передано позивачем у іпотеку, так і іншого майна - власності позивача, до якого відповідач не має жодного відношення.

Згідно з другим абзацем ч.1 ст.230 ЦК України, омана має місце, якщо сторона заперечує існування обставин, які можуть бути перешкодою укладення угоди, чи якщо сторона замовчує існування таких обставин.

Замовчування обставин, що можуть бути перешкодою укладення зазначе-

ного кредитного договору, та похідних від нього - іпотечного, та інших договорів,

укладених у межах цих договорів, полягає у наступному:

1. Звертаючись до банку по кредит, позивач має право і усі підстави виходити з того, що банк, та його посадові особи є достатньо компетентні у питаннях кредитування - по що свідчить відповідна ліцензія Національного банку, діють у межах закону, на па- рітетних засадах - на власну користь, та користь клієнта. Знають, поважають та додер – жуються у своїй діяльності норм Конституції України - стосовно прав власності своїх

клієнтів, норм ст. 3, п.1 ч.2 ст.11, ст.13, ст.14 ЦК України,

норм Законів України « Про банки та банковську діяльність»,

«Про фінансові послуги та державне регулювання ринків

фінансових послуг»,

« Про захист прав споживачів».

Тому, враховуючи ч.3 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», з метою ком- петентного аналізу та визначення власної кредитоспроможності, позивач надав банку вичерпну інформацію про джерела та обсяги своїх доходів, про наявне майно, що є у приватній власності/ є у матеріалах відповідної кредитної справи.

Відповідно до довідок про заробітну плату позивача, останній не має доходів у інозем- ній валюті кредиту. Сукупний щомісячний доход позивача - на час підписання кредитно- го та іпотечного договорів складав 7000 грн./ э у матеріалах відповідної кредитної спра-

ви.

Графіки додатків №1 до кредитного та іпотечного договорів було надано позивачу тільки під час підписання цих договорів, тобто без попереднього ознайомлення та вив- чення позивачем.

Щомісячні платежі позивача до банку , цим графіком було встановлено у об’ємі - до 4800 грн., що відповідає межам платоспроможності позивача, та штучно створює хибне враження про власну платоспроможність, фінансову безпеку ,та хибну заохочувальну мо- тивацію для позивача - укласти цю кредитну угоду.

Тому, порушення відповідачем вимог:

- п.2 ч.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ( не мав можливості оз

- ч.5 ст. 49 Закону України «Про банки і банковську діяльність» - обов’язку перевірки

кредитоспроможності клієнтів,

- ст.56 - стосовно права позивача на вичерпну та правдиву інформацію – що стосуєть-

ся кредитної послуги відповідача, яка з врахуванням

- ст.54 цього-ж закону має бути достовірною, оскільки неправдиве інформування

прямо заборонено законом,

- ст.11, 18, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків

фінансових послуг»,

з одночасним порушенням вимог ч.15 ст.1, ч.3,4 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», ( не мав можливості ознай) - є свідоме введення позивача в оману щодо кредитоспроможності, безпеку фінансового стану і майна позивача.

2. Згідно з ч. 1.2 ст.1 кредитного договору, відповідач надав цільові кредитні кошти позивачу не просто на придбання нерухомості, і не просто житла, а цілком певного житлового будинку за конкретною адресою, за чітко визначену грошову суму ( ч. 1.3 договору іпотеки, та ч.2.1 договору купівлі - продажу) – додається.

З договорів купівлі – продажу чітко вбачається, що позивач для виконання забов’язань потребував чітко визначеної грошової суми.

Відповідач використував те, що позивач не знав, та не повинен був знати внутрішньої

спеціальної нормативно – правової бази відповідача, та обманним шляхом нав’язав по-

зивачу валютні цінності іншої держави, які не могли бути платіжним засобом при прид - банні обумовленого майнового комплексу нерухомості.

Відповідач, який за законом є агентом валютного контролю, з відповідними обов’язка- ми - не міг про це не знати.

Відповідну інформацію про протиправність прямого використання отриманих валютних цінностей, та невідворотного підвищення реальної відсоткової ставки за кредитом, та здорожчення сукупної вартості кредиту - у разі наступної конвертації, відповідач від по- зивача приховав.

Ні у порядку реклами послуги, ні у порядку попереднього інформування, ні під час підписання угод така інформація позивачу надана не була.

Тому, надання у кредит замість необхідної грошової суми, валютних цінностей іншої держави - за таких обставин, є прямий обман позивача - у вигляді замовчування об- ставин:

- про незаконність договору про надання валютного кредиту на споживчі цілі,

- про незаконність прямого використання отриманого кредиту за цільовим призначен-

ням,

- про збільшення реальної відсоткової ставки за користування кредитом, сукупної вар-

тості кредиту при використанні кредитних ресурсів законним шляхом - як під час

придбання житла, так і при поверненні кредиту та відсотків. ( при кожному платежі),

та є порушення ч.9 ст.15 Закону Укрїни «Про захист прав споживачів».

3. Ознайомлення відповідачем своїх клієнтів, і серед них позивача з Інформаційним

листком по продукту «Житло у кредит»/додається, насправді є ні що інше, як свідоме, заздалегідь сплановане, та підготовлене введення клієнта – позивача в оману.

ч.2 цієї інформації зазначено , що вартість пакету банківських послуг з видачі креди-

ту складає 1 (одна) гривня.

п.2.1.5 ч.2.1 ст.2 кредитного договору містить обов’язкову умову видачі кредиту -

оплату комісії за надання пакету послуг по видачі кредиту у розмірі 1.75% суми кре-

диту. 16791.25 грн.

Це свідчить про потрійну оману відповідачем клієнта – позивача при укладенні кредит-

ної угоди :

- стосовно омани у попередньої інформації про суму цієї комісії,

- стосовно розміру вартості послуг з надання кредиту, оскільки вартість фіксованої кіль-

кості послуг фіксованого об’єму, має фіксовану вартість яка не може залежить від

суми кредиту. Тому сума у 16791.25 грн., та її визначення у відсотковій залежності

від розміру суми кредиту, та сама відсоткова ставка 1.75% – є незаконна, безпід –

ставна, необ ґрунтована та така, що є неправомірна вигода відповідача,

- стосовно сукупної вартості кредиту - яка зважаючи на те , що сума комісії є достатньо

суттєва, є достатньо суттєвою складовою сукупної вартості кредиту.

Окрім того ч.7 інформаційного листка містить інформацію , під назвою «Ориентировоч-

ные расходы, сопровождающие оформление кредита».

Ця частина:

- не містить інформацію про необхідність оплати комісії за надання пакету послуг по

видачі кредиту відповідачу, та її розміру – 1.75% суми кредиту,

- не містить інформацію та про здороження сукупної вартості у разі надання у кредит

валютних цінностей іноземної держави.

Тому, штучно створює у клієнта - позивача хибне враження про:

- власну інформованість про умови цієї кредитної послуги відповідача,

- хибно орієнтує про загальну сукупну вартість кредиту, тобто - створює хибне враження

про суттєво нижчу сукупну вартість кредиту,

- загальну привабливість цієї кредитної послуги відповідача.

Тому і підпис позивача під хибним ствердженням – про ознайомлення з умовами кре-

дитування, сукупну вартість кредита, та інше - було здійснено під впливом омани з боку відповідача.

Згідно зі ст.203 ЦК України, що встановлює загальні вимоги необхідні для дійсності угоди :

ч.1 - зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законо-

давства, а також моральним засадам суспільства,

ч.3 - волевиявлення учасника правочину має бути вільним, та відповідати його внутріш-

ній волі,

ч.5 - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків обумов-

лених ним.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, недодержання вищезазначених вимог до правочину-

- є підстава недійсності такого правочину.

Згідно з ч.1 ст.229 ЦК України, якщо особа, що вчинила правочин помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний недій- сним. Істотне значення має помилка щодо … прав та обов’язків сторони, таких власти -востей і якостей речей, які значно знижують її цінність або можливість використання за

цільовим призначенням.

Наміри, та воля позивача що звернувся до відповідача по кредит - була виконати

договори купівлі – продажу житлового майнового комплексу, вартістю 960.0 тис. грн.

Нав’язана відповідачем іноземна валюта має властивості, про які позивач, на час вчи –нення правочину не знав, та не повинен був знати - вона не могла бути платіжним за

собом та не могла використовуватися за цільвим призначенням.

Цю обставину відповідач свідомо приховав від позивача, оскільки вона вочевидь не відповідає волі та намірам позивача, та вочевидь є перешкодою для вчинення відповід - ного правочину.

Можливість перетворення її у гривню - значно та непередбачувано підвищує сукупну вартість кредиту, що значно знижує цінність такої кредитної послуги відповідача, тому - - була передбачена кредитним договором фіктивно, без наміру її реального виконання відповідачем, та позивачем. Про це свідчить відсутність інформації про відповідне здо- рожченя сукупної вартості кредиту - у попереднії інформації, у додатках до кредитної та іпотечної угод, та відсутність контролю відповідача - агента валютного контролю, за цільовим використанням кредиту ( ч.1.2 ст.1 кредитного договору було виконано пози – вачем у валюті кредиту).

Згідно зі ст.230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнаєть-

ся недійсним. Омана має місце, якщо сторона замовчує існування обставин, які можуть перешкодити правочину.

Вищезазначені обставини - вочевидь є перешкодою для вчинення позивачем вище- зазначеного кредитного та іпотечного правочинів

НЕТ ГЛАВНОГО основания недовольства

банк дал ты получил ... ну виноват банк не так дал -- но ведь дал ---

и что потребитель кипишует не ясно какие его права были нарушены ???? гего он подал иск

=== ну подумаеш доларами дал так какое это имеет отношение к цку

вопрос надо правильно ставить нарушено конкретное право споживача получить в качечсве фин послуги ЕДИНСТВЕННОЕ законное платежное СРЕДСТВО С ЦЕЛЬЮ ВЫПОЛНЕНИЯ РАНЕЕ ЗАКЛЮЧОННОГО ОБЯЗАТЕЛЬСТВА ВКОТОРОЕ ВЫРАЖЕНО В ЕДИНСТВЕННОМ ЗОКОННОМ ПЛАТЕЖНОМ СРЕДСТВЕ ...

КРОМ ТОГО ЕСТЬ ДОГОВОР ОСНОВНОЙ А ЕСТЬ \\ ЗАБЕСПЕЧУВАЛЬНЫЙ\\ ОН НЕ МОЖЕТ МЕНЯТЬ УСЛОВИЯ ОСНОВНОГО РАНЕЕ СОСТАВЛЕННОГО

НОРМАТИВКУ ЧИТАЛ НО УВЫ НЕ ПОМНЮ ... КАК ОСНОВА И ПОДСТАВА ==КАЖ БАНК ДАВАЛ ГАРАНТИЙНОЕ ПИСЬМО