Решение Тернопольского межрайсуда оставленное в силе апелляцией о снятии запрета по договору ипотеки с Укрсоцбанком


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Цивільна справа № 2 6047/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2011 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванко О. М.

при секретарі с/з Жара М. Т.

за участю осіб, які беруть участь у справі:

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_5 про зобовязання зняти заборону щодо відчуження нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3. звернулася до суду із позовом до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_5 про зобовязання зняти заборону щодо відчуження нерухомого майна.

Посилаючись на те, що 11.07.2011 р. приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за її заявою від 11.07.2011 р. про зняття заборони щодо відчуження квартири АДРЕСА_1, яка була накладена на підставі договору іпотеки від 02.06.2006 р., укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»та ОСОБА_3. Вказаною відмовою порушуються її права власника щодо розпорядження належним її майном.

Оскільки 02.06.2006 р. підписаний Договір кредиту № 770/38-171, сторонами якого вказані Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк та ОСОБА_5 На забезпечення зобов'язань ОСОБА_5 за вказаним Договором кредиту між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки від 02.06.2006 р., предметом якого є належна їй на праві власності квартира АДРЕСА_1. При посвідченні вказаного договору іпотеки була накладена заборона відчуження даної квартири.Разом з тим, рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 28.10.2010 р., встановлено, що вищевказаний договір кредиту є неукладений.

Отже такий договір не породжує будь-яких правових наслідків для осіб, що вказані як йогосторони. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 05.04.2011 р. у справі № 2-1087/11 встановлено, що у звязку з неукладеністю договору кредиту № 770/38-171 від 02.06.2006 р., вищевказаний договір іпотеки є припиненим. Вказані рішення судів від 08.11.2010 р. та 05.04.2011 р. набрали законної сили, відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України.

11.07.2011 р. позивач звернувся із заявою до відповідача про зняття заборони щодо відчуження квартири АДРЕСА_1. Однак, нотаріус винесла постанову з посиланням на п. 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом Мінюсту № 20/5 від 03.03.2004 р., який передбачає виключний перелік підстав, згідно з якими нотаріус має право зняти заборону. Серед вказаних підстав такої як заява іпотекодавця у разі визнання рішенням суду договору іпотеки припиненим не міститься. Разом з тим, право позивача на розпорядження власним майном підлягає захисту в судовому порядку, оскільки іншого способу такого захисту закон не передбачає. Оскільки договір кредиту, який є основним зобов'язанням, визнаний судом неукладеним, а іпотека припиненою, отже відсутнє як основне зобов'язання, так і похідне (іпотека). Виходячи з наведеного, заборона не може існувати самостійно, тобто за відсутності договору іпотеки, який є припиненим.З моменту припинення іпотеки особа, яка є власником предмету іпотеки повинна отримати у встановленому законом порядку право на розпорядження власним майном. Однак, вбачається, що за наявності встановленого факту припинення іпотеки, відсутнє правове регулювання даних правовідносин щодо зняття заборони. У тому випадку, якщо є прогалина в правовому регулюванні відповідних відносин, відповідно до ст. 8 Цивільного кодексу України, застосовується аналогія закону чи аналогія права. При аналогії закону застосовується норма, що регулює подібні правовідносини.Виходячи з наведеного, позивач вважає, що на підставі принципу аналогії закону повинні бути врегульовані дані відносини. За таких обставин позивач просить суд зобов'язати приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зняти заборону відчуження квартири АДРЕСА_1, яка була накладена на підставі договору іпотеки від 02.06.2006 р., укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(а сьогодні - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»), від імені якого діяла Тернопільська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк»( Іпотекодержателем) та ОСОБА_3 (Іпотекодавцем), посвідченого 02.06.2006 р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим № 1734 ( реєстраційний номер заборони в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 3291892, контрольна сума В8Д2421АВ9), зареєструвавши зняття вказаної заборони в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ( реєстраційний номер заборони в 3291892, контрольна сума В8Д2421АВ9) з вчиненням на примірниках документів, що містять запис про накладання заборони щодо відчуження, напису про зняття заборони.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю посилаючись на мотиви викладені в позовній заяві та просить позов задовольнити.

Відповідач у судовому засідання заперечив проти задоволення позову, оскільки в нього відсутні підстави для зняття заборони на відчуження спірної квартири.

Представник третьої особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що кредитний договір та договір іпотеки є дійсними і тому не може бути знято заборону на відчуження спірної квартири.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 у судове засідання не зявився, з невідомої суду причини, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки у судове засідання відповідач суду не повідомив та не подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 02.06.2006 р. підписаний Договір кредиту № 770/38-171 між Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк, який змінив організаційну форму на публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», від імені якого діяла Тернопільська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк»та ОСОБА_5, надалі договір кредиту.

На забезпечення зобов'язань ОСОБА_5 за вказаним Договором кредиту між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», який змінив організаційну форму на публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», від імені якого діяла Тернопільська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк»(Іпотекодержателем) та ОСОБА_3 (Іпотекодавцем) укладено договір іпотеки від 02.06.2006 р., предметом якого є належна ОСОБА_3 на праві власності квартира АДРЕСА_1, надалі договір іпотеки.При посвідченні вказаного договору іпотеки була накладена заборона відчуження даної квартири, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.10.2010 р., у справі №2-4054/2010, встановлено, що договір кредиту є неукладеним.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.04.2011 р., у справі №2-1087/11, встановлено, що договір іпотеки є припиненим за відсутність основного зобовязання.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням, зокрема, у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

11.07.2011 р. позивач звернувся із заявою до відповідача про зняття заборони щодо відчуження квартири АДРЕСА_1

11.07.2011 р. приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за заявою позивача від 11.07.2011 р. про зняття заборони щодо відчуження квартири АДРЕСА_1, яка була накладена на підставі договору іпотеки від 02.06.2006 р., з посиланням на п. 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом Мінюсту № 20/5 від 03.03.2004 р., який передбачає виключний перелік підстав, згідно з якими нотаріус має право зняти заборону. Серед вказаних підстав такої як заява іпотекодавця у разі визнання рішенням суду договору іпотеки припиненим не міститься.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України „Про іпотеку", іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля, (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 4, ч.5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання.

Згідно ст. 593 ЦК України, право застави припиняється у разі припинення зобовязання, забезпеченого заставою. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні зміни.

У звязку з тим, що договір кредиту, який є основним зобов'язанням, визнаний судом неукладеним, а договір іпотеки припиненим з підстав відсутність основного зобов'язання, забезпеченого заставою, тому суд приходить до переконання, що відсутня підстава за якої виникла іпотека на підставі якої було внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. (ч.1 ст.317 ЦК України).

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

П. 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Мінюсту від 03.03.2004 р., № 20/5, передбачає, що зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, згідно з Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 9 червня 1999 року № 31/5.

Відповідно до пп. 2.1.2. п.2 Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 9 червня 1999 року № 31/5, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей є, зокрема, заява про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна (додаток 3), що подається судами (крім третейських судів).

Згідно з п. 3 Інструкції про порядок заповнення заяв та ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженою Наказом Мінюсту України від 18.08.2004 р., № 85/5, вилучення запису з Реєстру здійснюється Реєстратором на підставі "Заяви про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна" (додаток 3 до Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ). Про внесення запису до Реєстру Реєстратор видає заявнику примірник "Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна". Заява про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна подається державними нотаріальними конторами, приватними нотаріусами, судами (крім третейських судів), слідчими органами, органами державної виконавчої служби та іншими особами, які передбачені Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Згідно з п. 3.1, 3.2. вказаної Інструкції, у "Заяві про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна" зазначаються: "Вихідний номер та дата", "Реєстраційний номер запису в Єдиному реєстрі заборон"; "Контрольна сума запису"; "Відомості про документ-підставу";Перед вилученням запису Реєстратор повинен знайти необхідний запис у Реєстрі. Ідентифікація запису в Реєстрі здійснюється за його реєстраційним номером. Для запобігання помилкам та переконання, що зміни будуть унесені саме до належного запису, застосовується контрольна сума запису. Реєстраційний номер та контрольна сума запису присвоюються при внесенні запису до Реєстру та відображаються у "Витязі про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна".

Згідно з витягом, виданим при реєстрації іпотеки від 02.06.2006 р. в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зазначено реєстраційний номер заборони 3291892, контрольна сума В8Д2421АВ9.

Статтею 41 Конституції України, статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За даних обставин, суд приходить до висновку, що в даному випадку мають місце порушення права власності позивача, який не має можливості здійснювати права власності, а тому суд вважає, що слід зобов'язати приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зняти заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 яка була накладена на підставі договору іпотеки від 02.06.2006 р., укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», який змінив організаційну форму на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», від імені якого діяла Тернопільська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк»( Іпотекодержателем) та ОСОБА_3 (Іпотекодавцем), посвідченого 02.06.2006 р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим № 1734 ( реєстраційний номер заборони в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 3291892, контрольна сума В8Д2421АВ9), зареєструвавши зняття вказаної заборони в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ( реєстраційний номер заборони в 3291892, контрольна сума В8Д2421АВ9) з вчиненням на примірниках документів, що містять запис про накладання заборони щодо відчуження, напису про зняття заборони.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 174, 212 - 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, ст. ст. 16, 316, 317, 321, 391, 593ЦК України, ст. ст. 3, 17 Закону України «Про іпотеку», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_5 про зобовязання зняти заборону щодо відчуження нерухомого майна задовольнити.

Зобов'язати приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зняти заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 яка була накладена на підставі договору іпотеки від 02.06.2006 р., укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», який змінив організаційну форму на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», від імені якого діяла Тернопільська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк»( Іпотекодержателем) та ОСОБА_3 (Іпотекодавцем), посвідченого 02.06.2006 р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим № 1734 ( реєстраційний номер заборони в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 3291892, контрольна сума В8Д2421АВ9), зареєструвавши зняття вказаної заборони в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ( реєстраційний номер заборони в 3291892, контрольна сума В8Д2421АВ9) з вчиненням на примірниках документів, що містять запис про накладання заборони щодо відчуження, напису про зняття заборони.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили направити приватному нотаріусу Тернопільського міського нотаріального округу ВасилевичОльзі Олексіївні, для виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддя Вийванко О. М.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/19462749

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-50/12

Головуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М.

Категорія - 57 Доповідач - Бершадська Г.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2012 р.

колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Бершадської Г.В.

суддів - Ткача З. Є., Міщія О. Я.,

при секретарі - Танцюра О.В.

з участю апелянтів

Приватного нотаріуса ОСОБА_1,

представника ПАТ “Укрсоцбанк” - Левенцової О.А.,

представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційними скаргами приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та третьої особи ПАТ «Укрсоцбанк»на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 3 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_1, третьої особи без самостійних вимог ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_5 про зобовязання зняти заборону щодо відчуження нерухомого майна,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 3 листопада 2011 року позов задоволено.

Зобовязано приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_1 зняти заборону відчуження квартири АДРЕСА_1, яка була накладена на підставі договору іпотеки від 02.06.2006 року, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк”, який змінив організаційну форму на Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк”, від імені якого діяла Тернопільська обласна філія АКБ “Укрсоцбанк” (Іпотекодержателем) та ОСОБА_3 (Іпотекодавцем), посвідченого 02.06.2006 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_1, за реєстровим № 1734 (реєстраційний номер заборони в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна 3291892, контрольна сума В8Д2421АВ9), зареєструвавши зняття вказаної заборони в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна (реєстраційний номер заборони в 3291892, контрольна сума В8Д2421АВ9) з вчиненням на примірниках документів, що містять запис про накладання заборони щодо відчуження, напису про зняття заборони.

Не погоджуючись з рішенням суду приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу та третя особа без самостійних вимог ПАТ “Укрсоцбанк” звернулись з апеляційними скаргами, в яких просили рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні приватний нотаріус ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала та пояснила, що Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачає вичерпний перелік підстав, за наявності яких нотаріус має право зняти заборону відчуження нерухомого майна, зокрема, у разі припинення договору застави (ст.593 ЦК України, ст.17 Закону України “Про іпотеку) або визнання договору застави (іпотеки) недійсним. Оскільки рішеннями судів відмовлено у визнанні договору іпотеки недійсним, а тому вважає винесену нею постанову законною, а дії правомірними.

Представник ПАТ “Укрсоцбанк” апеляційну скаргу підтримала та вважає рішення суду не законним. Порушення норм процесуального права вбачає у незупиненні судом провадження по справі до вирішення справи про визнання дійсним договору кредиту, укладеного усно 2.06.2006 року між ОСОБА_5 та банком.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 апеляційних скарг не визнала та пояснила, що банком при підписанні договору кредиту № 770/38-171 від 2.06.2006 року було допущено порушення, які стали підставою для визнання його неукладеним. Вважає, що у звязку з відсутністю дійсного зобовязання за аналогією права припиненим є договір іпотеки, а значить відсутні підстави для заборони відчуження квартири.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що згідно умов кредитного договору № 770/38-171 від 2.06.2006 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку “Укрсоцбанк”, який змінив організаційну форму на ПАТ “Укрсоцбанк” від імені якого діяла Тернопільська обласна філія АКБ “Укрсоцбанк” надав ОСОБА_5 кредит. На забезпечення виконання зобовязань за договором кредиту між АКБ “Укрсоцбанк” та ОСОБА_3 2.06.2006 року укладено договір іпотеки предметом якого була належна останній на праві власності квартири АДРЕСА_1. При посвідченні вказаного договору іпотеки приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу була накладена заборона відчуження даної квартири. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 28.10.2010 року встановлено, що кредитний договір № 770/38-171 від 2.06.2006 року є неукладеним.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що у звязку з неукладеністю договору кредиту, виконання якого забезпечувалось іпотекою, відсутня підстава для заборони відчуження квартири.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Відповідно до ст.3 Закону України “Про іпотеку” іпотекою може бути забезпечення виконання дійсного зобовязання. Іпотека має похідний характер від основного зобовязання і є дійсного до припинення основного зобовязання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 28.10.2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_3 до АКБ “Укрсоцбанк” про визнання недійсними договору кредиту № 770/38-171 від 2.06.2006 року та договору іпотеки від 2.06.2006 року встановлено, що оскаржений договір кредиту, стороною якого зазначений ОСОБА_5, є неукладеним.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За умовами договору іпотеки від 2.06.2006 року, ОСОБА_3 передала в іпотеку квартиру, що по АДРЕСА_1 для забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_5 по кредитному договору № 770/38-171.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що у звязку з відсутністю основного зобовязання, для забезпечення виконання якого було укладено договір іпотеки та накладено заборону відчуження предмета іпотеки-квартири, відсутня підстава для існування заборони відчуження даної квартири.

Крім цього, відповідно до ст.253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна у разі припинення договору застави (іпотеки) або у разі визнання його рішенням суду недійсним.

Згідно ст. 17 ЗУ “Про заставу” та ст.593 ЦК України іпотека припиняється у разі припинення основного зобовязання.

Враховуючи наведене, суд правильно застосував аналогію закону виходячи з відсутності основного зобовязання та зобовязав приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу зняти заборону відчуження квартири.

Посилання апелянта на порушення судом норм процесуального права у звязку з незупиненням провадження у справі не заслуговує уваги суду, оскільки позивачем не було надано ухвали Бучацького районного суду про відкриття провадження по справі за предявленим позовом і на даний час, як пояснив представник ПАТ “Укрсоцбанк” така справа не перебуває в провадженні Бучацького районного суду.

За таких обставин рішення суду є законним та обгрунтованим і підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 308, 315 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та ПАТ “Укрсоцбанк” відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 3 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.В. Бершадська

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21773307

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения