у.zaporozhskiy Опубликовано June 14, 2013 Жалоба Опубликовано June 14, 2013 В апреле 2013 супруги развелись. Есть ордер для приватизации выписан на одного из супругов Согласно Порядку № 396 от 2009 года, приватизацию можно осуществить только по согласию всех совершеннолетних людей, которые проживают в квартире. второй из супругов имеет первую группу инвалидности (заболевание головного мозга). Кто сталкивался, как можно обойти необходимость согласия всех совершеннолетних проживающих в квартире, в данном случае (второго из супругов). Цитата
Sorr Опубликовано June 14, 2013 Жалоба Опубликовано June 14, 2013 В апреле 2013 супруги развелись. Есть ордер для приватизации выписан на одного из супругов Согласно Порядку № 396 от 2009 года, приватизацию можно осуществить только по согласию всех совершеннолетних людей, которые проживают в квартире. второй из супругов имеет первую группу инвалидности (заболевание головного мозга). Кто сталкивался, как можно обойти необходимость согласия всех совершеннолетних проживающих в квартире, в данном случае (второго из супругов). Признание "недиездатным"(суд рассматривает такое заявление вместе с экспертизой за пару месяцев), по заявлению супруга(и), хоть и бывшего, с просьбой назначить опекуном(но тут нужно сначала обращение в опекунский совет) - и естественно, нужно знать какого рода заболевание мозга и все связанные с ним последствия(есть ли отклонения в психическом плане). Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано October 5, 2013 Автор Жалоба Опубликовано October 5, 2013 Признание "недиездатным"(суд рассматривает такое заявление вместе с экспертизой за пару месяцев), по заявлению супруга(и), хоть и бывшего, с просьбой назначить опекуном(но тут нужно сначала обращение в опекунский совет) - и естественно, нужно знать какого рода заболевание мозга и все связанные с ним последствия(есть ли отклонения в психическом плане). Новый вопрос по семейным правоотношениям. Згідно з ч. 1 ст. 109 СК України, Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Таким чином, подання заяви до суду є єдиним шляхом розірвання шлюбу подружжям, у якого є діти. Згідно з ч. 4 ст. 109 СК України, Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. Згідно з ч. 3 ст. 234 ЦПК України, У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених Подали не иск в суд, а заявление в порядке отдельного производства от обоих супругов, которые имеют общего ребенка. Судья оставил его без движения и попросил подать иск о расторжении брака. Это неграмотность судьи или ч. 1 ст. 109 СК мертвая? Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано October 7, 2013 Автор Жалоба Опубликовано October 7, 2013 У кого-то есть идеи? Цитата
alexburko Опубликовано October 7, 2013 Жалоба Опубликовано October 7, 2013 В части первой этой статьи речь идет о праве "пропускания" через суд самого договора между родителями о порядке проживания детей после расторжения брака. Акцент - на договоре. Вместе с тем, процесс предусматривает рассмотрение подобных вопросов в производстве о расторжении брака. Как по мне, то судья прав. Часть четвертая устанавливает минимальный срок рассмотрения дел о разводе (для гипотетической возможности примирения сторон). Стороны в данном случае могут просто жить по договору (зачем его утверждать в суде?). В случае невыполнения договора, - в суд по ст.16 ГК... Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано October 7, 2013 Автор Жалоба Опубликовано October 7, 2013 В части первой этой статьи речь идет о праве "пропускания" через суд самого договора между родителями о порядке проживания детей после расторжения брака. Акцент - на договоре. Вместе с тем, процесс предусматривает рассмотрение подобных вопросов в производстве о расторжении брака. Как по мне, то судья прав. Часть четвертая устанавливает минимальный срок рассмотрения дел о разводе (для гипотетической возможности примирения сторон). Стороны в данном случае могут просто жить по договору (зачем его утверждать в суде?). В случае невыполнения договора, - в суд по ст.16 ГК... Может я неправильно Вам объяснил? Стаття 109. Розірвання шлюбу за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей 1. Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. 2. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. 3. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. 4. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу. Муж и жена подали общее заявлении о расторженни брака. Данное заявление может быть рассмотрено в отдельном производстве. Судья требует подачи иска. Почему супруги не могут расторгнуть брак в таком порядке, если они оба согласны? Зачем одному из них подавать иск? Суд супругам необходим для расторжения брака. Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано November 30, 2013 Автор Жалоба Опубликовано November 30, 2013 Новый вопрос по семейному праву: Суть дела такого. Есть два гражданина-супруги, которые имеют постоянное место проживания в ФРН. Состоят там на консульском учете. в 2011 году один из них пользуясь незаконно полученным паспортом Украины, подает в суд на второго супруга о взыскании алиментов в Украине. При этом в паспорте отсутствует зарегистрированное место проживания или пребывания. суд первой инстанции удовлетворяет это требование. Апелляция отказывает. ВССУГУД оставляет в силе решение первой истанции. Адвокат супруга, с которого взыскали алименты получает ответ МЗС Украины, о том, что супруг на момент обращения в суд, состоял на консульском учете в Мюнхене (значит дело не подсудно судам Украины). Подает сначала ВССУГУД в связи нововыявленными, ВССУГУД отказывает и разъясняет, что нужно обращаться в 1 инстанцию. Первая инстанция отказывает решением, апелляция возвращает в первую инстанцию в связи с нарушением порядка пересмотра по вновьвыявленным. Первая снова отказывает уже определением. Определение, которым отказали. Справа № 2-1568/11 Провадження № 2п/524/50/13 ЕП-327/13-Вих від 30.10.2013 р. УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.10.2013 року Автозаводський районний суд м. Кременчука, Полтавської області в складі: головуючого в особі судді - Середа А.В. за участю секретаря – Кот А.А., - розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці заяву про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04.07.2011 року у справі за позовом 1Юрія Миколайовича до 0 - 1Юлії Анатоліївни про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, - ВСТАНОВИВ : 0 - 1Ю.А. звернулася до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 липня 2011 року у справі №2-1568/2011. Зазначала, що підставою для подачі заяви є те, що заявнику стало відомо про те, що позивач 1Ю.М. перебуває на консульському обліку в Генеральному консульстві України в Мюнхені з 29 червня 1998 року і не зареєстрований в Україні. Заявник вважає, що ці обставини мають істотне значення для справи та не були відомі суду на момент розгляду заяви. Підставою для подачі заяви про поновлення строку стала ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 травня 2013 р. про відмову у прийнятті заяви 0 - 1Ю.А. про перегляд у зв’язку за нововиявленими обставинами ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.11.2012 р. у цій справі. В судовому засіданні представник заявника адвокат Ланге С.Ю. заяви своєї довіреної особи підтримав, просив їх задовольнити та поновити строк на перегляд заочного рішення суду за нововиявленими обставинами та закрити провадження по справі. Позивач 1Ю.М. та його представник адвокат Гонтар В.М. в задоволенні заяв просили суд відмовити за їх безпідставністю. Суд, згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства, розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог та в межах поданих доказів. Суд, заслухавши пояснення сторін їх представників, давши аналіз та оцінку наданим доказам, знаходить що в задоволенні заяв про поновлення строку про перегляд заочного рішення за нововиявленими обставинами та закриття провадження по справі – необхідно відмовити за наступних підстав. Судом достовірно встановлено, що згідно рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука, Полтавської області від 04 липня 2011 р. по справі № 2-1568/2011 за позовом 1Ю.М. до 0 Ю.А. про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини позов задоволено та стягнено з 0 Ю.А. на користь 1Ю.М. кошти (аліменти) на утримання малолітнього сина - Кушка К.Ю. в розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи з 03.02.2011 р. і до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 21.08.2012 р. по справі № 22ц-1690/2932/2012 вищевказане рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука скасоване і в задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 07.11.2012 р. по цій справі рішення Апеляційного суду Полтавської області від 21.08.2012 р. по справі № 22ц-1690/2932/2012 скасоване, рішення суду першої інстанції залишене без змін. Заявник вважає підставою для поновлення строку отримання ним 21.06.2013 р. ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.05.2013 р. по справі № 6-24278 зпо 13, якою відмовлено у прийнятті до заяви 0 - 1Ю.А. про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.11.2012 р. у цій справі. Згідно п.3 Постанови нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК України). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. За таких обставин ухвалу Вищого спеціалізованого суду України від 30.05.2013 р. по справі № 6-24278 зпо 13 не можна вважати нововиявленою обставиною, оскільки вона не існувала на час розгляду цієї справи судами, а виникла вже після набрання чинності рішення суду першої інстанції. Крім того, суд приходить до висновку, що не можна вважати нововиявленими обставини, щодо відсутності реєстрації позивача в м. Кременчуці, так як, позивачем до справи додано докази тимчасового проживання в м. Кременчуці починаючи з серпня 2010 року (акт складений ТОВ “Житлорембудсервіс” №223 від 30.11.2010 року), а тому судом було надано оцінку зазначеній обставині під час відкриття провадження в справі та під час її розгляду по суті. Суд також бере до уваги те,що обставини щодо перебування (проживання) позивача в м. Кременчуці за адресою м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня,48, кв.33 (саме дана адреса зазначена в позові) позивачем належним чином доведені. Також суд бере до уваги, що на момент постановлення на консульський облік заявник з позивачем перебували в зареєстрованому шлюбі, а тому обставини відносно консульського обліку були відомі заявнику на час розгляду справи. Разом з тим, ухвала про відкриття провадження в даній справі Відповідачем не оскаржувалась, хоча вона могла бути оскаржена у випадку коли б відповідач вважала, що вона винесена з порушенням правил підсудності. Відтак, обставина, щодо відсутності реєстрації позивача в м. Кременчуці на момент відкриття провадження в справі не є нововиявленою і була відома не тільки суду, а й заявникові. Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до переконливого висновку, про те, що наведені в заяві обставини не є нововиявленими, а тому підстав для її задоволення не має. Керуючись ст.ст. 14, 27,57-59,60-61,88,208-209,212-215,218, 361-365 Цивільного Процесуального Кодексу України, суд, - УХВАЛИВ: Заяву 0 - 1Юлії Анатоліївни про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04.07.2011 року у справі за позовом 1Юрія Миколайовича до 0 - 1Юлії Анатоліївни про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини – залишити без задоволення. Повний текст ухвали буде виготовлений 25 жовтня 2013 року. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п’яти днів з дня проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом Полтавської області, якщо ухвалу не скасовано. Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 Цивільного Процесуального Кодексу України. Суддя: Решение 2011 году, извиняюсь за качество. РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 липня 2011 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судці - Середа А.В. при секретарі — Махлай С.М. з участю сторін - представника позивача 1 Ю.М. - Гонтар В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в мКременчуці цивільну справу за позовом 1 Юрія Миколайовича до 0 Юлії Анатоліївни про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, ВСТАНОВИВ: В лютому 2011 року 1 Ю.М. звернувся до суцу з вказаним позовом до 0 Ю.А. про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини. В позові позивачем зазначено, що 15.03.1997 року він зареєстрував шлюб з 0 Ю.А., який рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.09.2010 року було розірвано. Від шлюбу сторони мають спільну малолітню дитину — 1 Келвіна Юрійовича 14.01.2002 року народження, який на момент звернення до суду з даним позовом проживає разом з батьком - 1 Юрієм Михайловичем, тобто позивачем по справі, та його батьками в м.Кременчуці. Мати дитини - 0 Ю.А. участі в утриманні та вихованні дитини не бере, що й змусило його звернутись до суду за примусовим стягненням аліментів, які він просить стягнути в твердій грошовій сумі в розмірі 10000 гривень щомісячно, оскільки відповідач працюючи в Німеччині на посаді директора фірми та має нерегулярний, мінливий дохід, який сама собі довільно нараховує Позивач 1 Ю.М. в судове засідання не прибув про день, час та місце слухання справи повідомлений був належним чином, свої інтереси доручив представляти Гонтар В.М. Представник позивача 1 Ю.М. — Гонтар В.М. позов підтримав посилаючись на обставини і підстави викладені в тексті позовної заяви, просив задовольнити позов в повному обсязі. Відповідач 0 Ю.А. повторно в судове засідання не з'явилась. За час слухання справи повідомлялась про необхідність явки до суду неодноразово, в тому числі і шляхом розміщення оголошення в газеті “Урядовий кур'єр”. Про існування справи на розгляді суду 0 Ю.А. відомо, про що свідчить заяви її представника - Туровсысого С.К., які наявні в матеріалах справи. Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідач свідомо повторно не з'являється в судові засідання намагаючись штучно затягнути розгляд справи, а це недопустимо з урахуванням принципів розумності строку розгляду справи судом. За таких обставин, з урахуванням згоди представника позивача 1 Ю.М. - Гонтар В.М., суд приходить до висновку про необхідність проведення заочного розгляду справи з підстав передбачених ст.224 ЦПК України. Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні в справі докази прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову з таких підстав. Судом достовірно встановлено, що 15.03.1997 року в Кіровському райвідділі РАГС за актовим записом № 177 було зареєстровано шлюб між 1 Юрієм Миколайовичем та Либою Юлією Анатоліївною, який був розірваний рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда від 14.09.2010 р., яке набрало законної сили. Від,шлюбу сторони мають малолітнього сина 1 Келівіна Юрійовича, 14.01.2002 року над шовідачем виник сімейний конфлікт і вони Починаючи з літа 2010 року міг? почали проживати окремо. До моменту виникнення кс|нфіі|р|у <РіШ| України, проживали на території працюють, однак влітку 2010 роїї&ІдҐ"’ ча-#удшсо Кельвін Юрійович, 14.01.2002 року 4* Щ г- до оатьків позивача, які мешкають в м. народження, разом з позивачем Кушкб^ Кременчуці. ^ Як пояснив в судовому засіданнР’преЯставник позивача 1 Ю.М. - Гонтар В.М. неповнолітній 1 Келвін Юрійович і на момент розгляду справи судом продовжує мешкати у батьків 1 Ю.М. в м.Кременчуці. Позивач 1 Ю.М. на момент розгляду справи, як вказав його представник, тимчасово не має можливості виїхати з Німеччини до України з огляду на наявність судових справ пов'язаних з сімейним конфліктом в Німеччині де йому тимчасово заборонено покидати кордони країни. Матеріальним утриманням дитини продовжує опікуватись позивач 1 Ю.М. та його батьки. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає ні в грошовій, ні в матеріальній формі. Стаття 180 Сімейного Кодексу України передбачає, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Статтею 181 цього ж кодексу передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. У разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Положеннями ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу. Стаття 184 СК України встановлює, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. ^ • Як свідчать матеріали справи, пояснення представника позивача 1 Ю.М. — Гонтар В.М. та докази наявні в матеріалах справи, - відповідач 0 Ю.А. постійного місця проживання та роботи на Україні не має. Доходи отримує за рахунок роботи за кордоном. З огляду на неодноразову неявку в судове засідання відповідача 0 Ю.А. та його представника - у суду відсутні відомості та можливість встановити реальний розмір доходів відповідача 0 Ю.А., внаслідок чого суд вважає за доцільне стягнути аліменти в твердій грошовій сумі з підстав передбачених ст.184 СК України. Суд бере до уваги ту обставину, що відповідач 0 Ю.А. не має постійного місця проживання та роботи в Україні. Розмір її заробітку (доходу) встановити на момент розгляду справи неможливо. Позивач заявив вимогу про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 10000 гривень щомісячно, однак, при цьому підстав та доказів необхідності стягнення аліментів саме в такій сумі позивачем не надано. За таких обставин, з урахуванням сюложень ст. 182 СК України, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів поданих відповідачем чи його представником на спростування обставин визначених в позові чи в обгрунтування підстав для зменшення розміру стягуваних аліментів, з урахуванням принципів співмірності та справедливості, - суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 0 Ю.А. аліменти в розмірі 3000 (трьох тисяч) гривень щомісячно, починаючи з дати звернення позивача з відповідним позовом, тобто з 03.02.2011 року. При цьому, на підставі п.1 ч.І ст.367 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити рішення до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць. Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 0 Ю.А. судові витрати за публікацію оголошення про виклик до суду в газеті “Урядовий кур'єр” №86(4484) від 14.05.2011 року в сумі 420 гривень, сплачений судовий збір в сумі 8 грн.50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 37 грн. Тому, враховуючи вшценаведене, керуючись ст.ст. 14,57-59,88,208,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст. 180-184 Сімейного кодексу України, суд - ВИРІШИВ: Позов 1 Юрія Миколайовича - заждэззйййжластково. Стягнути з 0 Юлії АнатоліївшУ^Щоржть к|нікр Юрія Миколайовича кошти (аліменти) на утримання малолітнього сина - Куіщ^рет^^^^^и№^14.01.2002 року народження в розмірі 3000 (три тисячі) гривень щомісячно^1з"'Ж11 року і до досягнення дитиною повноліття. |І||| :М Стягнути з 0 Юлії Анатолії^т'У^ікор^&Ж^^^о.^Орія Миколайовича судові витрати за публікацію оголошення про виклик до кур'єр” №86(4484) від 14.05.2011 року в сумі 420 гривень, сплачений судовий збфЦїє^і;§:’щн;5^коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 37 грн. г? \ Стягнути з Либи Юрія. Анатолійовича на користь держави судовий збір в сумі 42 (сорок дві) І три. 50 коп. та витрати йа-«Гф^мащйно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 83 (вісімдесят три) грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог Кушко Юрія Миколайовича - відмовити. Рішення супу в частині стягнення з Либи Юлії Анатоліївни аліментів в розмірі 3000 гривень в Подготовили такие пояснения к апелляционной жалобе на определение 2013 года об отказе в пересмотре по вновьвыявленным. В оспорюваній ухвалі суду першої інстанції зазначено: «Крім того, суд приходить до висновку, що не можна вважати нововиявленими обставини, щодо відсутності реєстрації позивача в м. Кременчуці, так як, позивачем до справи додано докази тимчасового проживання в м. Кременчуці починаючи з серпня 2010 року (акт складений ТОВ «Житлорембудсервіс» №223 від 30.11.2010 року), а тому судом було надано оцінку зазначеній обставині під час відкриття провадження в справі та під час її розгляду по суті. Суд також бере до уваги те, що обставини щодо перебування (проживання) позивача в м. Кременчуці за адресою: м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня 48, кв. 33 (саме дана адреса зазначена в позові) позивачем належним чином доведені.» В рішенні суду першої інстанції від 04.07.2011 року є єдине посилання на місце проживання Позивача: «Як пояснив в судовому засідання представник позивача Кушко Ю.М. - Гонтар В.М. неповнолітній Кушко Келвін Юрійович і на момент розгляду справи судом продовжує мешкати у батьків Кушко Ю.М. в м. Кременчуці. Позивач Кушко Ю.М. на момент розгляду справи, як вказав його представник, тимчасово не має можливості виїхати з Німеччини до України з огляду на наявність судових справ пов'язаних з сімейним конфліктом в Німеччині де йому тимчасово заборонено покидати кордони країни. Матеріальним утриманням дитини продовжує опікуватись позивач Кушко Ю.М. та його батьки. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає ні в грошовій, ні в матеріальній формі.» Отже, сам представник Позивача, зазначає, що Позивач не має зареєстрованого місця проживання чи перебування в Україні через заборону судових органів ФРН на виїзд з цієї країни. При чому вказані слова цитує суд у вказаному рішенні від 04.07.2011 року. Тому абсолютно незрозумілим є висновок суду першої інстанції при постановлені оскаржуваної ухвали щодо «перебування (проживання) позивача в м. Кременчуці за адресою м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня,48, кв.33 (саме дана адреса зазначена в позові) позивачем належним чином доведені.» Не має жодного доказу, який може це підтвердити. Сам представник позивача надавав пояснення згідно з якими, Позивач не має зареєстрованого місця проживання чи перебування в Україні через заборону судових органів ФРН на виїзд з цієї країни. Тому посилання суду на те, що позивач має тимчасове місце проживання в м. Кременчузі не відповідає матеріалам справи, оскільки на момент звернення позивача з позовом до суду він не мав реєстрації в м. Кременчузі, а до цього з травня 2009 року по червень 2010 року був зареєстрований в м. Кіровограді. Тому висновок суду про те, що позивач проживав в Кременчузі за адресою: вул. 60 років Жовтня 48, кв. 33, а справа підсудна судам України є неправильним. Згідно з п. 4 ст. 76 Закон України «Про міжнародне приватне право», Суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; Проте, як видно з матеріалів справи та вищевикладеного, Позивач не має місця проживання в Україні та навіть не перебував в Україні на момент подання позовної заяви та розгляду справи в суді у зв’язку забороною судових органів ФРН на виїзд з цієї країни. Про це Відповідачу стало відомо лише у момент отримання відповіді МЗС України на запит свого представника згідно з якою, на момент звернення до суду Позивач перебував на обліку в консульстві України у Мюнхені. Це означає, що Позивач не мав місця проживання в Україні. Отже, спір з приводу виплати аліментів на утримання дитини виник між сторонами, які мають постійне місце проживання за кордоном. З огляду на це, суд, відкриваючи провадження по справі, повинен був керуватись ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право», оскільки це впливає на визначення підсудності судами України у спорі з іноземним елементом. Згідно з ст. 111 ЦПК України, Підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, за клопотанням позивача визначається ухвалою судді Верховного Суду України. Те, що позивач нібито мав тимчасове місце проживання чи місцезнаходження на території України, само по собі, без врахування інших обставин, не визначає підсудність справи Автозаводському районному суду м. Кременчука, оскільки підсудність справи йому не визначалась Верховним Судом України, як того вимагають положення ст. 111 ЦПК України. Згідно з п. 1 ст. 205 ЦПК України, Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; Вказана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та не підсудна судам України. Враховуючи те, що провадження в справі судом відкрито без дотримань вимог ст. 75 цього Закону України "Про міжнародне приватне право", ст. ст. 205, 414 ЦПК України,керуючись ст.ст. 291-315, 361-365 ЦПК України, ПРОШУ: Апеляційну скаргу задовольнити. Скасувати ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23 жовтня 2013 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення від 04 липня 2011 року про стягнення з мене аліментів на утримання сина у зв’язку з нововиявленими обставинами за нововиявленими обставинами. Постановити нову ухвалу, якою скасувати рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 липня 2011 року за нововиявленими обставинами та закрити провадження у справі № 2-1568/11. Вот что получается. Что основания для пересмотра по вновьвыявленным нет, так как суд в 2011 несмотря на установленные обстоятельства не проживания в Украине Истца, решил, что он проживает в Украине. Может признавать и.л. не подлежащим исполнению? у кого, какие будут идеи? п.с. вопрос не лежит в плоскоти содержания ребенка, а желании отца насолить матери. Отец украл ребенка с Германии, против него ведется уголовное производство. Цитата
sova Опубликовано November 30, 2013 Жалоба Опубликовано November 30, 2013 Подайте в суд об определении места жительства ребенка (ст. 161 СКУ с применением 162). Если судом будет установлено, что ребенок должен проживать с матерью, то это будет основанием для пересмотра этого решения. Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано November 30, 2013 Автор Жалоба Опубликовано November 30, 2013 Подайте в суд об определении места жительства ребенка (ст. 161 СКУ с применением 162). Если судом будет установлено, что ребенок должен проживать с матерью, то это будет основанием для пересмотра этого решения. Спасибо. Что скажете о шансах на пересмотр по вновьвыявленным, на основаниях, указанных в пояснениях? Мать не может подать такой иск, так как проживает в Германии, то же касается и отца. Цитата
sova Опубликовано November 30, 2013 Жалоба Опубликовано November 30, 2013 Спасибо. Что скажете о шансах на пересмотр по вновьвыявленным, на основаниях, указанных в пояснениях? Мать не может подать такой иск, так как проживает в Германии, то же касается и отца. На мой взгляд это не является препятствием, тем более судом (в выложенном Вами решении указано, что отец (ответчик) как бы проживал в Украине) и Вы подаете по последнему известному адресу. При этом сам истец может быть хоть гражданином и жителем Папуа-Гвинеи. Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано November 30, 2013 Автор Жалоба Опубликовано November 30, 2013 На мой взгляд это не является препятствием, тем более судом (в выложенном Вами решении указано, что отец (ответчик) как бы проживал в Украине) и Вы подаете по последнему известному адресу. При этом сам истец может быть хоть гражданином и жителем Папуа-Гвинеи. Вы считаете, что шансы по апелляционной жалобе, к которой выше выложены пояснения, ничтожны малы? Цитата
sova Опубликовано November 30, 2013 Жалоба Опубликовано November 30, 2013 Попытка, не пытка. Но железных оснований нет, так что в данном случае все на усмотрение суда (то есть с какой ноги судья проснулся, так и пойдет). Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано November 30, 2013 Автор Жалоба Опубликовано November 30, 2013 Попытка, не пытка. Но железных оснований нет, так что в данном случае все на усмотрение суда (то есть с какой ноги судья проснулся, так и пойдет). По поводу признания исполнительного листа не подлежащим исполнению тоже не вариант? Если пойти по Вашему пути, признаем, что ребенок должен проживать с матерью. Что делать с исполнительным листом по алиментам? Его можно признать не подлежащим исполнению? Цитата
sova Опубликовано November 30, 2013 Жалоба Опубликовано November 30, 2013 По поводу признания исполнительного листа не подлежащим исполнению тоже не вариант? Если пойти по Вашему пути, признаем, что ребенок должен проживать с матерью. Что делать с исполнительным листом по алиментам? Его можно признать не подлежащим исполнению? Основания для признания исполнительного листа не подлежащим исполнению? То что истец или ответчик не проживает на территории Украины не является основанием (на мой взгляд). Если суд признает, что ребенок должен проживать с матерью, а особенно, если установит факт противоправного похищения ребенка, то в этом случае, я бы сначала пытался бы пересмотреть по вновь открывшимся, а если бы не получилось (из-за сроков на пересмотр или др.), то признавал бы испол.лист не подлежащим исполнению. Цитата
Dimon73 Опубликовано December 1, 2013 Жалоба Опубликовано December 1, 2013 Новый вопрос по семейным правоотношениям. Подали не иск в суд, а заявление в порядке отдельного производства от обоих супругов, которые имеют общего ребенка. Судья оставил его без движения и попросил подать иск о расторжении брака. Это неграмотность судьи или ч. 1 ст. 109 СК мертвая? Это неграмотность судьи. Данные дела рассматриваются в порядке отдельного производства ч. 3 ст. 234 ЦПК. Желательно чтобы договор был нотариально заверен. Для примера http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28567262 И вывод апелляции http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28946042 Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано December 1, 2013 Автор Жалоба Опубликовано December 1, 2013 Это неграмотность судьи. Данные дела рассматриваются в порядке отдельного производства ч. 3 ст. 234 ЦПК. Желательно чтобы договор был нотариально заверен. Для примера http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28567262 И вывод апелляции http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28946042 Что скажете по вопросам в сообщениях 7, 13? Цитата
Dimon73 Опубликовано December 1, 2013 Жалоба Опубликовано December 1, 2013 Что скажете по вопросам в сообщениях 7, 13? Изучаю Растолкуйте непонятливому 1) Вы на чьей стороне, в какую сторону думать? 2) Вы писали что оба супруга имеют место жительства в ФРН. Кто живет в Украине? Где и с кем живет ребенок? Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано December 1, 2013 Автор Жалоба Опубликовано December 1, 2013 Изучаю Растолкуйте непонятливому 1) Вы на чьей стороне, в какую сторону думать? 2) Вы писали что оба супруга имеют место жительства в ФРН. Кто живет в Украине? Где и с кем живет ребенок? Вот в этом же и феномен. Оба живут в ФРН, ребенок якобы живет в Украине. Алименты взысканы с матери в пользу отца, который якобы живет с ребенком, хотя решение суда первой инстанции, оставленное в силе ВССУГУД, указало, что отец живет в ФРН, но несмотря на это рассмотрел дело в Украине, что противоречит указанным Выше НПА. Пробуем использовать ответ МЗС Украины, как основания для пересмотра решения по вновьвыявленным. Я на стороне матери. Цитата
vad-vad Опубликовано December 2, 2013 Жалоба Опубликовано December 2, 2013 а поэтому :в 2011 году один из них пользуясь незаконно полученным паспортом Украины поподробней? Цитата
Dimon73 Опубликовано December 2, 2013 Жалоба Опубликовано December 2, 2013 Крім того, суд приходить до висновку, що не можна вважати нововиявленими обставини, щодо відсутності реєстрації позивача в м. Кременчуці, так як, позивачем до справи додано докази тимчасового проживання в м. Кременчуці починаючи з серпня 2010 року (акт складений ТОВ “Житлорембудсервіс” №223 від 30.11.2010 року), а тому судом було надано оцінку зазначеній обставині під час відкриття провадження в справі та під час її розгляду по суті. Сделайте запрос в МЗС Украины о том, пребывал ли истец на территории Украины в указанный период (починаючи з серпня 2010 року ). Если я правильно понял, то он в этот период не проживал в Украине. Если это так, то признайте в судебном порядке этот акт (о проживании) фальшивым. Подтверждение права проживания есть не акт ТОВ, а справка с адресного бюро. Согласно п. 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК это будет основанием для пересмотра по вновь выявленным обстоятельствам. Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано April 10, 2014 Автор Жалоба Опубликовано April 10, 2014 Сделайте запрос в МЗС Украины о том, пребывал ли истец на территории Украины в указанный период (починаючи з серпня 2010 року ). Если я правильно понял, то он в этот период не проживал в Украине. Если это так, то признайте в судебном порядке этот акт (о проживании) фальшивым. Подтверждение права проживания есть не акт ТОВ, а справка с адресного бюро. Согласно п. 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК это будет основанием для пересмотра по вновь выявленным обстоятельствам. Стаття 156. Права і обов'язки членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) Члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно. Члени сім'ї власника будинку зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі у витратах вирішуються в судовому порядку. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу. Стаття 64. Права і обов'язки членів сім'ї наймача Члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Можно ли сказать, что малолетний ребенок является членом семьи родного брата? Цитата
Вася111 Опубликовано April 10, 2014 Жалоба Опубликовано April 10, 2014 Можно ли сказать, что малолетний ребенок является членом семьи родного брата? - можно Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано August 28, 2014 Автор Жалоба Опубликовано August 28, 2014 Можно ли сказать, что малолетний ребенок является членом семьи родного брата? - можно Новый вопрос: Есть решение суда о расторжении брака, вступившее в законную силу (после апелляционного рассмотрения): 28.05.2014г. Есть яхта, которая приобретена за 100 тыс дол. 03.06.2014г. (зарегистрирована 23.06.2014г.). Можно ли считать яхту общей совместной собственностью супругов? Или же хотя бы деньги, которые были на нее потрачены? Кто сталкивался в практике? У кого какие мнения? Являются ли деньги имуществом? Цитата
Recommended Posts
Join the conversation
You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.