Постановление ВХСУ о прекращении поручительства с Укрсиббанком


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      0
    • Нет
      1
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

26 квітня 2011 р.

 

№ 10/1042-10 

 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

 

головуючий Полянський А.Г.

суддів: Сибіга О.М., Яценко О.В.

 

розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

 

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2011 р.

 

у справі № 10/1042-10 господарського суду Хмельницької області

 

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКРУС ЛТД"

 

до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

 

третя особа ОСОБА_1

 

про визнання договору поруки від 19.06.2007р. таким, що не підлягає виконанню

 

в судовому засіданні взяли участь представники сторін

 

від відповідача.

Колток М.М. дов. б/н від 30.12.2010р. 

 

ВСТАНОВИВ:

 

Товариство з обмеженою відповідальністю "Макрус ЛТД" звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання недійсним договору поруки від 19.06.2007 р. і таким, що не підлягає виконанню.

 

Товариство з обмеженою відповідальністю "Макрус ЛТД" було подано письмову заяву про уточнення позовних вимог, а саме просив суд визнати договір поруки від 19.06.2007 р. і таким, що не підлягає виконанню, у відповідності з вимогами ч.1 ст.559 ЦК України.

 

Рішенням господарський суд Хмельницької області від 12.10.2010р. у справі № 10/1042-10 в позові відмовлено.

 

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Макрус ЛТД" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 12.10.2010 р. у справі №10/1042-10 та прийняти нове рішення, яким визнати договір поруки від 19.06.2007 р. таким, що не підлягає виконанню.

 

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2011 р., апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Макрус ЛТД" задоволено частково, рішення господарського суду Хмельницької області від 12.10.2010 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

 

Не погоджуючись з прийнятою постановою Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2011р. частково в частині скасування рішення господарського суду Хмельницької області від 12.10.2010 р. та залишити без змін рішення господарського суду Хмельницької області від 12.10.2010р. аргументуючи порушенням норм права, зокрема ст. ст. 204, 530, 553, 554, 559, 612, 625, 627, 628 Цивільного кодексу України.

 

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційних скарг.

 

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

 

Як встановлено судом апеляційної інстанції, між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (Кредитор) та ТОВ „Макрус ЛТД" (Поручитель) 19.06.2007р. укладено договір поруки, відповідно до якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 (Боржник) усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту №11171366000 від 19.06.2007р. (основний договір), укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (п. 1.1 договору поруки).

 

Згідно п.п. 1.2-1.4 договору поруки Поручителю добре відомі усі умови основного договору, зокрема: сума основного договору - 198000,00 доларів США; термін виконання основного зобов'язання - 19.06.2018р., якщо згідно умов основного договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобов'язання; інші умови основного договору. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

 

Відповідно до п. 2.1 даного договору кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Під „згодою поручителя" сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору (шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та печатки поручителя, якщо останній є юридичною особою) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін.

 

Пунктом 3.1 договору поруки передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором.

 

Відповідно до п. 5. 1 договору поруки , уклавши цей договір, Поручитель підтверджує в тому числі, що повністю розуміє всі умови Основного договору та цього Договору, свої права та обов'язки за Договором і погоджується з ними.

 

19.06.2007р., між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (Кредитор) та ОСОБА_1, м. Хмельницький ( Позичальник) було укладено договір споживчого кредиту№1171366000 на суму 198000,00 доларів США.

 

Відповідно до умов п.п. 1.1, 15.1 даного договору Позичальник зобов'язується належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах , зазначених у даному договорі.

 

Згідно п. 1.3.1. кредитного договору, за використання кредитних коштів протягом 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 12,5 % річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п.5.2. даного Договору.

 

У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування в порядку, передбаченому п.9.2. даного договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором в попередньому місяці.

 

Пунктом 1.3.2. кредитного договору визначено, що сторони домовились, що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених ч.1 п.5.2. договору.

 

Положеннями п.п.5.1,5.2 кредитного договору передбачено, що процентна ставка за цим договором може бути змінена в порядку і на умовах , визначених договором.

 

Відповідно до вимог статті 651 Цивільного кодексу України сторони погодили, що протягом дії цього договору банк відповідно до умов п. 1.3.1. договору може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин, зокрема, а) порушення позичальником кредитної дисципліни (зокрема, неналежного виконання умов цього Договору та/або умов договорів, за якими надано забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим Договором).

 

Сторони домовились, що у разі настання будь-якої із обставин, передбачених ч. 1 п. 5.2 договору , банк може збільшити розмір процентної ставки за договором в наступному порядку : банк не пізніше ніж 14 календарних днів до дати збільшення розміру процентної ставки повідомляє Позичальника про встановлення нової процентної ставки , із зазначенням її розміру та дати початку дії ставки , шляхом направлення поштою за адресою Позичальника відповідного рекомендованого листа ; такий новий розмір процентної ставки за цим договором починає застосовуватися з дати , що буде вказана у Повідомленні банку до Позичальника , без укладення сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього договору; у разі незгоди із таким новим розміром процентної ставки , Позичальник має право у строк не пізніше останнього робочого дня , що передує даті початку дії нової ставки вказаної у повідомленні банку , достроково повернути банку всю суму кредитних коштів , отриманих за договором , сплатити плату за кредит та інші платежі.

 

За умовами п. 5.4 договору кредиту не пізніше дати укладення договору застави , за яким у заставу передається майно з метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором, Позичальник зобов'язується застрахувати за власний рахунок предмет застави на користь Банку в рекомендованій Банком страховій компанії на строк не менше одного календарного року. Позичальник також зобов'язується не пізніше дати закінчення договору страхування майна - предмету застави здійснювати подальше щорічне страхування предмету застави на користь Банку в рекомендованій Банком страховій компанії строком не менше , ніж на один календарний рік .

 

Відповідно до п.2.1 кредитного договору виконання зобов'язань Позичальника за цим договором забезпечується крім іншого порукою ТОВ "Маркус ЛТД" та заставою нерухомості : іпотека квартири загальною площею 88 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, (договір іпотеки від 19.06.2007р.) та нежитлового приміщення, загальною площею 71,3 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (договір іпотеки від 19.06.2007р.).

 

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що нежитлове приміщення, загальною площею 71,3 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , яке передано в заставу згідно договору іпотеки від 19.06.2007р. було застраховано в АТ "Українська пожежно-страхова компанія" згідно договору №65 від 24.06.2008р.

 

Також, апеляційним судом встановлено, що згідно наданих копій листів від 07.06.2008р. № 25510 та від 17.07.2008р. №96971 ДР , адресованих ОСОБА_1 в яких відповідно повідомлено про збільшення з 01.07.2008р. процентної ставки за користування кредитними коштами на 3% в зв'язку із невиконанням умов договору, зокрема щодо страхування предмету застави та про проведення зміни кредитної ставки за кредитним договором.

 

Аналогічні листи були адресовані ТОВ "Маркус ЛТД" (листи від 07.06.2008р. №32953 та від 17.07.2008р. №196997ДР).

 

Суд апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що матеріали справи не містять доказів надання згоди поручителем ТзОВ "Макрус ЛТД" на збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами по Основному договору в розумінні п. 2.1 договору поруки від 19.06.2007 року, а саме: візування поручителем змін до основного договору (шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та печатки поручителя, якщо останній є юридичною особою) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін.

 

За умовами ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

 

Статтею 598 ЦК України визначено підстави припинення зобов'язання, зокрема, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

 

З огляду на норми вказаної статті, на вимогу однієї із сторін зобов'язання припиняються у випадках встановлених договором або законом.

 

Договір поруки від 19.06.2007 року не передбачає випадків звернення однієї із сторін договору з вимогою про припинення зобов'язання за цим договором. Також і ч. 1 ст. 559 ЦК України не передбачає право сторони договору поруки звернутися з вимогою про припинення поруки відповідно до визначених у цій частині обставин.

 

Визначені ч.1 ст. 559 ЦК України підстави припинення поруки відносяться до спеціальних умов припинення зобов'язань, встановлених законом. В даному випадку припинення поруки за рішенням суду не відповідає визначеним законом способам захисту цивільних прав.

 

Отже, висновок суду апеляційної інстанції, що заявлена позивачем вимога про визнання договору поруки від 19.06.2007 року таким, що не підлягає виконанню на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України не відповідає встановленим законом способам захисту прав та інтересів, а відтак в її задоволенні слід відмовити, є вірним і відповідає матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

 

Апеляційний суд дійшов до вірного висновку, що суд першої інстанції у рішенні від 12.10.2010 року підставно обґрунтував позицію відносно того, що ні ч. 1 ст. 559 ЦК України ні договором поруки не передбачено припинення поруки за рішенням суду у випадку зміни основного зобов'язання без згоди поручителя. Разом з цим судом відмовлено в позові в зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки позивачем відповідно до ст. 33 ГПК України не доведено обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.

 

Висновок суду попередньої інстанції, що зазначений висновок місцевого суду не відповідає обставинам справи, оскільки в позові слід було відмовити з підстави невідповідності заявлених вимог способам захисту судом цивільних прав, є правильним.

 

За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального права, доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі рішення. У звязку з наведеним колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2011 р. у справі № 10/1042-10.

 

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

 

ПОСТАНОВИВ:

 

1.Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2011 р. у справі № 10/1042-10 залишити без задоволення.

 

2.Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2011 р. у справі № 10/1042-10 залишити без змін.

 

Головуючий А.Г. Полянський

Судді О.М. Сибіга

О.В. Яценко

 


Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...