Постановление ВСУ по пересмотру, о возможности взыскания процентов по договору между физическими лицами

[у.zaporozhskiy]

Специальный закон принят давно, причем в этом законе есть требования к договорам о фин. услугах (кредит). Это ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07. 2001 р. № 2499-VI.

 

Кроме того, договор кредита есть консенсуальный, а не реальный.

 

 Эту Постанову ВСУ уже на форуме, по моему, обсуждали. Очень правильная Постанова.

Является ли порядок выдачи кредита существенным условием?

[Гость zanarod]

 

а как же, має!!! Если на нее, эту самую физычну особу не распрстраняется Декрет!  или она является ФОП с соответствующей лицензией по валюте. Можна и оружие позичати, не имея на него никакого разрешения. Прочитайте ст.193 ЦКУ, надеюсь Вы не истолкуете ее, как относящуюся только к юрлицам.

 

....ну-ну, глубокая мысль....  В таком случае смею спросить о следующем: в Вашем понимании иностранная валюта  являетса вещью, имуществом или нет? 

[Гость zanarod]

Чтоб поставить точку уважаемая sofi позволю себе процитировать некоторые нормы, а именно:

 

Д Е К Р Е Т
КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ст. 1 Визначення термінів

Терміни, що використовуються в цьому Декреті, мають таке
значення:"валютні цінності"

іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів,
казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним
платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а
також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але
підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу,
кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних
розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках
або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами
України;

 

 Позика

Стаття 1046. Договір позики

1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у
власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші
речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується
повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики)
або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або
інших речей, визначених родовими ознаками.

[Олег1964]

Является ли порядок выдачи кредита существенным условием?

Существенным условием договора - нет.

 Порядок выдачи кредита есть выполнение договора кредита.

Если договор выполняется не надлежащим образом (нарушен порядок выдачи кредита), то здесь надо требовать договор разорвать и возместить убытки.

Нарушение порядка выдачи кредита не может быть основанием признания договора недейстительным.

[alexburko]

Специальный закон принят давно, причем в этом законе есть требования к договорам о фин. услугах (кредит). Это ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07. 2001 р. № 2499-VI.

 

Кроме того, договор кредита есть консенсуальный, а не реальный.

 

 Эту Постанову ВСУ уже на форуме, по моему, обсуждали. Очень правильная Постанова.

Да, консенсуальный. Стороны консенсуального договора должны иметь достаточный объем гражданской правоспособности. Банк, к примеру, - право на кредитование в иностранной валюте (это ведь предмет договора, верно?)... Статья 227 ГКУ.

Постанова ВСУ используется в исках о недействительности КД.

 

ЗУ "О финуслугах" принят давно, это верно. Но в части права на кредитование в иностранной валюте, - ... еще не принят.

[alexburko]

Является ли порядок выдачи кредита существенным условием?

Является.

К потребителям применяется Хозяйственный кодекс (ст.2 ХКУ, прямая норма).

В ХКУ существенные условия кредитного договора расписаны более обширно, чем в ГКУ.

О том, что порядок выдачи и погашения есть существенным условием, - в ХКУ указано прямо.

[alexburko]

Существенным условием договора - нет.

 Порядок выдачи кредита есть выполнение договора кредита.

Если договор выполняется не надлежащим образом (нарушен порядок выдачи кредита), то здесь надо требовать договор разорвать и возместить убытки.

Нарушение порядка выдачи кредита не может быть основанием признания договора недейстительным.

Олег, Вы заблуждаетесь.

 

Проследите:

 

Статтею 1 Господарського кодексу (далі –ГК України)  визначено, що цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

 

Статтею 2 ГК України визначено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

У відповідності до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих договорів. 

 

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 ГК України). 

 

В ч. 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. 

 

У відповідності до ч.2 статті 345 ГК України істотними  умовами договору є мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

 

По моему, - исчерпывающе. Нет?

[Олег1964]

Олег, Вы заблуждаетесь.

 

Проследите:

 

Статтею 1 Господарського кодексу (далі –ГК України)  визначено, що цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

 

Статтею 2 ГК України визначено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

У відповідності до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих договорів. 

 

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 ГК України). 

 

В ч. 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. 

 

У відповідності до ч.2 статті 345 ГК України істотними  умовами договору є мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

 

По моему, - исчерпывающе. Нет?

Согласен.   

[АлПет]

Да, консенсуальный. Стороны консенсуального договора должны иметь достаточный объем гражданской правоспособности. Банк, к примеру, - право на кредитование в иностранной валюте (это ведь предмет договора, верно?)... Статья 227 ГКУ.

Постанова ВСУ используется в исках о недействительности КД.

 

ЗУ "О финуслугах" принят давно, это верно. Но в части права на кредитование в иностранной валюте, - ... еще не принят.

Банки у своїй діяльності керуються цим Кодексом, законом про банки і банківську діяльність, іншими законодавчими актами (ч. 6 ст. 334 Господарського кодексу України). 

 

Кредитний договір регулює кредитні відносини між різними учасниками цивільного обороту. Згідно з ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент. Стаття 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначає, що фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент. Зазначена стаття також визначає поняття кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

 

Положення статі 47 та 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та виключно банком.

 

http://reyestr.court...Review/27990854

 

Так решают суды и здесь тоже просматривается логика основанная на законах. В общем как в притче о известном персонаже, когда он по очереди выслушав спорящие стороны каждому по очереди сказал "Ты прав", "И ты прав", а на замечание  жены что так не может быть, ответил "И ты права".

[sofi]

Является.

К потребителям применяется Хозяйственный кодекс (ст.2 ХКУ, прямая норма).

В ХКУ существенные условия кредитного договора расписаны более обширно, чем в ГКУ.

О том, что порядок выдачи и погашения есть существенным условием, - в ХКУ указано прямо.

воно-то так, але наші цівільні судді ще ЦПК та ЦКУ не оволоділи, а Ви бажаєте щоби ще таку ношу на себе прийняли -ГКУ, нащо воно їм, для того господарські суди є. Дуже вони здригаються при слові господарський.

якщо в судді явна алергія на ГКУ, то простіше посилатись на ЗУ ПРО ЗСПОЖ.т 168 постанову.

[sofi]

 

Банки у своїй діяльності керуються цим Кодексом, законом про банки і банківську діяльність, іншими законодавчими актами (ч. 6 ст. 334 Господарського кодексу України). 

 

Кредитний договір регулює кредитні відносини між різними учасниками цивільного обороту. Згідно з ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент. Стаття 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначає, що фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент. Зазначена стаття також визначає поняття кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

 

Положення статі 47 та 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та виключно банком.

 

http://reyestr.court...Review/27990854

 

Так решают суды и здесь тоже просматривается логика основанная на законах. В общем как в притче о известном персонаже, когда он по очереди выслушав спорящие стороны каждому по очереди сказал "Ты прав", "И ты прав", а на замечание  жены что так не может быть, ответил "И ты права".

 

Стаття 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" 

 банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми;

 

помічаєте розбіжність : такого терміну як фінансовий кредит вказана стаття не містить. 

операція банку із розміщення коштів (зазначена в ліцензії), хоч і є кредитною, проте не являється зобовязанням  щось надати,

тим більше - передати в позику.

кредити - надаються та отримуються, у всіх нацбанківських постановах саме так.з банківсьої

депозити - залучаються та розміщуються, і якраз до них і відноситься термін кошти = гроші в іноземній та національній валюті.

 

крім того закон про фінпослуги вимагає окремі умови (обовязкові) до договору про надання фінпослуг, серед яких: має бути зазначено - назву послуги, яка надається.

отже виходячи з банківської ліцензії - нам повинні були розмістити кредит, а ненадати, як зазначено в договорі

 

ст 47 Зу про бибд дуже змінилась з того часу коли виникли проблеми з кредитами.

Стаття 47. Види діяльності банку

Банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті.

Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.

До банківських послуг належать:

1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах;

3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку.

звідси: якщо кредит - п.з ст47, то яким чином надавали кредити небанківські установи?

і ніякий суд не здивувало, що він розлядає відносини як договірні (все посилались на святу корову - свободу договору), а надання (розміщення ) кредиту - на власних умовах та на власний ризик.  то які претензії до позичальників, якщо банк прийняв на себе всі ризики (а отже і віповідальність за неповернення), прощо домовлялись в договорі? Дивно, що суди цього не помічали.

надання кредитів  - це не виключно банківська послуга, в зу про банки (що зараз) вона відноситься до інших., а в2007-2008 - інших не було, а були угоди відповідно до ЗАК-ва.

[у.zaporozhskiy]

Существенным условием договора - нет.

 Порядок выдачи кредита есть выполнение договора кредита.

Если договор выполняется не надлежащим образом (нарушен порядок выдачи кредита), то здесь надо требовать договор разорвать и возместить убытки.

Нарушение порядка выдачи кредита не может быть основанием признания договора недейстительным.

 

Кто говорил о порядке нарушения кредитного договора?

я поставил прямой вопрос, Алекс Вам ответил:  это условие считается существенным.

[alexburko]

воно-то так, але наші цівільні судді ще ЦПК та ЦКУ не оволоділи, а Ви бажаєте щоби ще таку ношу на себе прийняли -ГКУ, нащо воно їм, для того господарські суди є. Дуже вони здригаються при слові господарський.

якщо в судді явна алергія на ГКУ, то простіше посилатись на ЗУ ПРО ЗСПОЖ.т 168 постанову.

Суды рубят заемщиков по принципу "потому что". Если нечем срубить по существу - срубят бредом, а апеляция молча поддержит. Это политика.

А мы здесь пока все еще о юриспруденции

Обоснования существенных условий КД Хозкодексом проходит в суде нормально, по крайней мере, мне еще никто из судей по этому поводу не возражал, в т.ч. в решениях.

[alex_s_2000]

Поясняю. ВСУ меняет правоприменение.

Указывает четко: кредитные правоотношения между финучреждением и физлицом регулируются специальным законом, - "О финуслугах". А этот специальный закон... еще не принят.

 

Разрешения на кредитование в валюте, как в таковой, -  все таки не было.

 

Этим решением ВСУ отнимает у судов возможность игнорировать все доводы, обсуждаемые столько времени в этой теме.

 

Рассматривая правоотношения между заемщиком и банком, суды раньше применяли положения о позыке , ст.1046 ГКУ. А чтобы применить положение о позыке, суд надо было следующее:

1.Установить факт наличия подписанного кредитного договора (договора позыки, аналогия);

2. Установить факт получения заемщиком средств по договору (Заявление на выдачу наличных, аналогия расписки. При позыке расписки достаточно, ее форма - это уже вторично, хоть на фантике от конфетки);

3. Если даже расписки нет (и плевать, в какой она форме), то установить принятие выполнением (признание договора действительным, если стороны своими действиями подтвердили реальное выполнение договора, ГК). Все!

 

Сейчас этого делать уже нельзя. Теперь суду необходимо обращать внимание на то, что кредитор - это банк, особое кредитное учреждение, которое работает на четко определенных условиях, это не кредитный союз, здесь важна бухгалтерия, причем все ее нюансы. И не просто подпись теперь, а полный анализ операции сквозь призму бухучета банков Украины. Чтобы определить, - это кредит, или какие-то другие правоотношения?

А недействительность, - ст.227 ГКУ, лицензий не было на такие операции. ни у банка, ни у заемщика...

 

Вопрос: как теперь суду обосновать законодательно право банков на кредитование в иностранной валюте?

Позыка уже не проходит...

 

Хотя это вопросы юридические. Юриспруденции в судах практически не осталось, одно чегоизволите и потомучто...

Политика государства сейчас такая, ни больше и ни меньше.

Александр, я Вас очень прошу: растолкуйте "чайнику" то, что Вы прдчекркнули. Я имею ввиду что сказанное Вами я хотел бы вставить в исковое. А для этого мне нужно четкое понимание предмета.Заранее огромное спасибо.

[alexburko]

Александр, я Вас очень прошу: растолкуйте "чайнику" то, что Вы прдчекркнули. Я имею ввиду что сказанное Вами я хотел бы вставить в исковое. А для этого мне нужно четкое понимание предмета.Заранее огромное спасибо.

Банки являются кредитными финансовыми учреждениями. Как и кредитные союзы. Но деятельность банков регулируется, в частности,  ЗУ "О банках и банковской деятельности".

Все операции банков регламентируются постановлениями Правления НБУ. Эти постановления являются специальными нормативно-правовыми актами в сфере банковской деятельности.

Несоблюдение этих нпа имеет конкретные, установленные законом последствия (например, - нарушения правил заполнения кассовых документов приводят к недействительности таких документов. Недействительные документы банк обязан возвращать клиенту без исполнения и т.д.).

Только банки могут (при определенных условиях) вести такую деятельность, как предоставление финансовых кредитов (кредитные союзы дают ссуды, правоотношения по договорам ссуды регулируются ст.1046-1048 ГКУ).

Это позыка, при рассмотрении дел о позыках важна расписка, - подтверждение факта получения денег.

Форма письменной расписки не имеет значения, важна подпись должника на ней. Именно так суды и рассматривают кредитные дела: подпись есть - в топку...

 

А вот форма кассового документа банка - имеет значение. Поскольку банковская деятельность сложна и многогранна и учитывает множество факторов, как то валютный контроль, налоговый контроль, контроль за отмыванием средств и т.д. Поэтому просто так в банковском законодательстве ничего нет, - все увязано. И все имеет значение.

 

Для валютных кредитов законодательство установило следующий порядок: имея банковскую лицензию, банк становится собственно банком, он может кредитовать. То есть, - кредитовать в принципе.

Кредитование же в иностранной валюте возможно на основании банковской лицензии (само право на кредитование), но путем проведения операций, перечень которых установлен в качестве разрешенных в Генеральной лицензии на право проведения валютных операций (до 2011 года это называлось Письмовий Дозвіл).

 

Во всех Додатках к дозволам к кредитованию можно применить лишь ведение текущих счетов клиентов (пункт 2 Дозволов). Только в 2011 году банки при обновлении лицензий добавили себе в перечень разрешенных еще и операции с наличной иностранной валютой. Таким образом, только в 2011 году они получили право сразу же из кассы выдавать полученные от других клиентов доллары в кредит заемщикам. Только вот кредитование в иновалюте тут же и запретили отдельным указом..

.

Возьмите додаток к письмовому Дозволу своего банка, который действовал во время выдачи Вам кредита и Додаток к Генеральной лицензии Вашего банка от 2011 года.

"Найдите 5 отличий"

Вернее одно: право на операции с наличной иностранной валютой в кассе банка. На момент Вашего кредита такого права Ваш банк не имел. Но именно так выполнял кредитный договор. А ПИБ, Укрсоц и еще ряд банков такую схему прописывали прямо в кредитных договорах, не имея в то же время в лицензиях (в додатках к письмовым дозволам) разрешений на такие операции. Отсюда - ст.227 ГК Украины.

[mississ]

Банки являются кредитными финансовыми учреждениями. Как и кредитные союзы. Но деятельность банков регулируется, в частности,  ЗУ "О банках и банковской деятельности".

Все операции банков регламентируются постановлениями Правления НБУ. Эти постановления являются специальными нормативно-правовыми актами в сфере банковской деятельности.

Несоблюдение этих нпа имеет конкретные, установленные законом последствия (например, - нарушения правил заполнения кассовых документов приводят к недействительности таких документов. Недействительные документы банк обязан возвращать клиенту без исполнения и т.д.).

Только банки могут (при определенных условиях) вести такую деятельность, как предоставление финансовых кредитов (кредитные союзы дают ссуды, правоотношения по договорам ссуды регулируются ст.1046-1048 ГКУ).

Это позыка, при рассмотрении дел о позыках важна расписка, - подтверждение факта получения денег.

Форма письменной расписки не имеет значения, важна подпись должника на ней. Именно так суды и рассматривают кредитные дела: подпись есть - в топку...

 

А вот форма кассового документа банка - имеет значение. Поскольку банковская деятельность сложна и многогранна и учитывает множество факторов, как то валютный контроль, налоговый контроль, контроль за отмыванием средств и т.д. Поэтому просто так в банковском законодательстве ничего нет, - все увязано. И все имеет значение.

 

Для валютных кредитов законодательство установило следующий порядок: имея банковскую лицензию, банк становится собственно банком, он может кредитовать. То есть, - кредитовать в принципе.

Кредитование же в иностранной валюте возможно на основании банковской лицензии (само право на кредитование), но путем проведения операций, перечень которых установлен в качестве разрешенных в Генеральной лицензии на право проведения валютных операций (до 2011 года это называлось Письмовий Дозвіл).

 

Во всех Додатках к дозволам к кредитованию можно применить лишь ведение текущих счетов клиентов (пункт 2 Дозволов). Только в 2011 году банки при обновлении лицензий добавили себе в перечень разрешенных еще и операции с наличной иностранной валютой. Таким образом, только в 2011 году они получили право сразу же из кассы выдавать полученные от других клиентов доллары в кредит заемщикам. Только вот кредитование в иновалюте тут же и запретили отдельным указом..

.

Возьмите додаток к письмовому Дозволу своего банка, который действовал во время выдачи Вам кредита и Додаток к Генеральной лицензии Вашего банка от 2011 года.

"Найдите 5 отличий"

Вернее одно: право на операции с наличной иностранной валютой в кассе банка. На момент Вашего кредита такого права Ваш банк не имел. Но именно так выполнял кредитный договор. А ПИБ, Укрсоц и еще ряд банков такую схему прописывали прямо в кредитных договорах, не имея в то же время в лицензиях (в додатках к письмовым дозволам) разрешений на такие операции. Отсюда - ст.227 ГК Украины.

Давайте систематизуємо:

1. Банк є стороною із спец. статусом, д-сть банку строго регламентується рядом законів і НПА НБУ (ЗУ "Про фінпослуги", "Про банки..." і др.)

2. клієнт (фіз. особа) - споживач без спец. знань (його захищає ЗУ "Про захист прав споживачів")

3. правовідносини між банком і клієнтом при укладанні КД регулюються ст. 1046, 1054-1055 ЦКУ 

4. КД - концесуальний договір, тобто сторони мають мали достатній обсяг дієздатності (для банку все прописано в додатку до письмого дозволу)

5. є ряд суттєвих умов КД, для видачі кредиту валютою є обовязковим наявність поточного рахунку, без якого банк не міг видати кредит, а клієнт не може виконувати умови підписаного КД

а далі що?

Підписаний валютний КД є недійсним, а виконаний в гривні - нікчемним через відсутність письмової форми?

[alexburko]

Якщо питання розглядається в провадженні по стягненню кредитної заборгованості (виконання договору) - оспорюються докази. Тобто, - первинні документи відповідно до вимог ст.59 ЦПК та ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік". Всі первинні документи, надані банком на підтвердження своїх вимог, - недійсні. 

По формі - недійсні, оскільки не відповідають встановленому постановою №337 Додатку, а по суті - нікчемні, оскільки посвідчують операцію, котра притаманна для національної валюти (аналізується сама проводка в світлі наявного у банку на час укладення договору Додатку до письмового дозволу та в світлі вимог ППНБУ №337, 566 та ін.).

 

Якщо подавати позов самому, то це буде позов про недійсність кредитного договору в частині невідповідності істотної умови кредитного договору (порядку видачі та погашення кредиту), нормам валютного законодавства та у звязку з відсутністю у банку на момент вчинення правочину повного обсягу цивільної правоздатності юридичної особи (ст.227 ЦКУ) для встановлення в кредитному договорі вказаної операції (видача готівки іновалюти з каси банку, 2203-1001).

 

Проте, далі ще цікавіше. В світлі останніх постанов ВСУ, змінено правила правозастосування, причому ВСУ наголошує на ст.360-7 ЦК України (обовязковість рішень ВСУ для всіх судів):

до правовідносин між фінансовою установою та фізичною особою застосовується спеціальний закон, - Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". А цей закон в частині права фінансових установ на споживче кредитування... ще не прийнятий.

 

Положення ж про позику (ст.1046-148 ЦК) застосовуються до правовідносин, що виникають між фізичними особами.

 

Така зміна правозастосування позбавляє суди можливості ігнорувати недійсність касових документів, якими банки доводять свої позиції при стягненні заборгованості: це вже не просто розписка (важливий просто підпис), це касовий документ, недійсність якого має свої юридичні наслідки.

 

Все вищеозначене свідчить про тенденцію, - поступово пробивається стінка... Але все це поки що аж надто поступово, і швидше за все пробється тоді, коли все стане вже неактуальним... 

[alex_s_2000]

Спасибо большое! На Ваш взгляд: если прямо в иск вставить Вашу аргументацию при некоторой корректировке применительно к "местным условиям"...

[alex_s_2000]

У меня в иске есть такое: 

У відповідності до ст.ст. 2, 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», «Банк» є фінансовою установою, яка має виключне право на підставі відповідної ліцензії надавати фінансові кредити.

Таким чином, при наданні кредиту, банк діє, як професійний  учасник на ринку фінансових послуг.

    У  постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, головуючий  Ярема А.Г від 30 травня 2012 року визначене наступне:

   Фінансові установи в Україні діють відповідно до цього закону з урахуванням норм законів України, які встановлюють особливості їх діяльності.

   …Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб'єктів - учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб - суб'єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами ст.ст. 1046 - 1048 ЦК України.

 

На Ваш взгляд?

И е

 

И

[alex_s_2000]

И еще. Имеет ли смысл следующий посыл:

 

  Також, всупереч  п.2 ч.1 ст. 15 ЗУ «Про захист прав споживачів», Банк не повідомив Позивача про найменування нормативних документів,  вимогам яких повинна відповідати продукція – кредит (саме як і Договір, що є його невід’ємною частиною).

До цього можно віднести й те, що Банк не роз`яснив: чому оціночна вартість заставного майна Позивача на 54% більша за розмір кредиту, та чи не закладені в цю різницю всі ризики банку.

   Також, запланований Радою Національного банку України (НБУ) на 2007 рік валютний коридор на рівні 4,95-5,25 грн. / $  дозволяє зробити розрахунок, який говорить про те, що нав`язаний банком кредит в іноземній валюті не був найвигіднішим для споживача:

Курс гривні до долара на 20 березня 2007 р. – 5,05 грн./$

Можливе за прогнозом збільшення – 5,25-5,05=0,2 грн./$

Відсоткове співвідношення можливого збільшення до діючого курсу – 0,2 : 5,05 * 100%  ≈4%.

На той же час відсоткова ставка по кредитам у гривні у АКБ «Укрсоцбанк» дорівнювалась 15%. Тобто різниця між кредитними ставками  дорівнювалась 2,5%.                                                                  Таким чином при коливанні в межах валютного коридору курса гривні, валютний кредит міг подорожчати на 1,5%, а у сукупності з відсотками ще більше. А це багато тисяч гривень.                               

   Банк мав прогноз НБУ. Згідно п.п. а), в)., д)., ч.2, ст.11 ЗУ  «Про захист прав споживачів» він забов`язаний був зробити порівняльні розрахунки і надати всю інформацію у письмовій формі згідно Закону.                                                                                                                                                                                    

[alex_s_2000]

Александр, мне очень важны Ваши выводы. Завтра подача. Я хочу просить суд приостановить исполнительное производство.Может быть по этому поводу что-то есть? Подскажите.

[alexburko]

Для остановки судом исполнительного производства нужны веские основания, - надо изучать материалы дела. 

Остановить сложно.

Обратите внимание на само ИП: соблюдение исполнителем процедур, предусмотренных Законом "Об исполнительном производстве".

Что оценка (рецензировалась ли)?

Торги? Оспариваются как сама сделка, по основаниям ст.216 ГКУ.

Варианты (с ходу): оспорить право собственности на описанное имущество, заявить какие-либо права на него от третьих лиц и т.п.

 

Повторюсь, надо знать материалы дела, ходатайство подавайте в любом случае конечно.

 

P.S. "Навязывание Вам кредита", как аргументация в иске, не пройдет, поскольку подписание кредитного договора означает, что Вы согласились со всеми его условиями и это подписание "соответствовало Вашей внутренней воле"...

[alex_s_2000]

Спасибо, большое.

[alex_s_2000]

Александр, еще раз спасибо. Как на Ваш взгляд следующее: у меня был гривневый кредит с этим же банком под тем же залогом. N-го числа 03.07 я заключаю новый КД, уже валютный, закрываю этим же числом старый КД из денег нового, нотариус закрывает старый ипотечный и оформляет новую ипотеку на то же имущество. Это тянет на договор присоединения со всеми вытекающими или нет?

ЧУЮ шо сёдня иск не подастся

[alexburko]

Александр, еще раз спасибо. Как на Ваш взгляд следующее: у меня был гривневый кредит с этим же банком под тем же залогом. N-го числа 03.07 я заключаю новый КД, уже валютный, закрываю этим же числом старый КД из денег нового, нотариус закрывает старый ипотечный и оформляет новую ипотеку на то же имущество. Это тянет на договор присоединения со всеми вытекающими или нет?

ЧУЮ шо сёдня иск не подастся

Вас перекредитовали, такая практика в докризисные времена была достаточно распространена между банками и хорошими клиентами.

Юридически это два отдельных договора: в новом договоре у Вас не было целью кредитования закрытие старого кредита, ведь так?

 

Был один кредит, Вы его погасили, он закрыт.

 

Получили новый кредит, по нему ситуация своя. Кредитный договор на потребительские цели есть договором присоединения (поскольку его условия разрабатывает банк как профессиональный участник рынка финансовых услуг).

Каковы цели кредитования в каждом из договоров? Они связаны?...