Решение Кировоградского суда о признании недействительным договора ипотеки

[ANTIRAID]

Справа №2-31/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2009 року. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Мурашко С.І.,

при секретарі – Переверзєвій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за позовом ЗАТ комерційний банк ПриватБанк в особі Кіровоградської філії ЗАТ комерційного банку ПриватБанк до ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 треті особи Орган опіки та піклування Кіровоградської районної державної адміністрації, ГГІРФО Кіровоградського РВ УМВС України в Кіровоградській області, приватний нотаріус Кіровоградського нотаріального округу ОСОБА_6 про звернення стягнення на іпотечне майно та виселення із будинку та зняття з реєстрації, зустрічним позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ЗАТ комерційний банк ПриватБанк в особі Кіровоградської філії ЗАТ комерційного банку ПриватБанк про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, скасування реєстраційних записів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором НОМЕР_1 від 22.06.2006 року звернути стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок з господарчими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 Виселити всіх відповідачів із зазначеного будинку із зняттям з реєстраційного обліку, а також стягнути судові витрати.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 22.06.2006 року між позивачем та ОСОБА_1 . був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк зобов'язався надати кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 54600 грн. на ремонт будинку, а також у розмірі 2652 грн. на сплату страхових платежів строком до 21.06.2010 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк та в порядку, встановлених кредитним договором.

Відповідач в свою чергу зобов'язався в період з 20 по 25 число щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 1% та 1688 грн. для погашення заборгованості за кредитом.

В забезпечення виконання кредитного договору сторони того ж дня уклали договір іпотеки. Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1

Відповідач отримав кредитні кошти, але свої зобов'язання не виконує, борг та відсотки по кредиту не сплачує. Сума заборгованості складає 90123,77 грн.

Представник позивача ОСОБА_7 . (за дорученням) в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Дала пояснення по суті заявлених вимог та просила позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 ., яка одночасно представляла інтереси ОСОБА_1 , та представник відповідачів ОСОБА_8 . позовні вимоги не визнали посилаючись на те, що договір іпотеки є нікчемним, так як під час його укладання не отримано дозволу органу опіки та піклування на укладання даного договору, чим порушено права малолітньої дитини.

В свою чергу ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 . звернувся з зустрічним позовом та просить застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину – договору іпотеки (житлової нерухомості), укладеного 22.06.2006 року за №2120 укладеного між ОСОБА_1 . та ЗАТ КБ ПриватБанк, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу ОСОБА_2

Також просить скасувати реєстраційний запис про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек за реєстраційним НОМЕР_2 від 22.06.2006 року, а також скасувати реєстраційний запис про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 33370839 від 22.06.2006 року.

Представник позивача зустрічні позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що на час укладання іпотечного договору в будинку був зареєстрований та проживав один, а тому не потрібно було отримувати дозвіл Органу опіку та піклування.

Відповідачі ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 треті особи ГГІРФО Кіровоградського РВ УМВС України в Кіровоградській області, приватний нотаріус ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чиним.

Представник Органу опіки та піклування ОСОБА_9 вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, так як порушуються права малолітньої дитини, яка позбавляється житла.

Заслухавши думку представника позивача, відповідачки та представників відповідача, представника Органу опіки та піклування, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ЗАТ КБ ПриватБанк задоволенню не підлягають, а зустрічний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.06.2006 року між ЗАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір.

Відповідно до п.1.1, договору банк зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 54600 грн. на ремонт будинку, а також у розмірі 2652 грн. на сплату страхових платежів строком до 21.06.2010 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк та в порядку, встановлених кредитним договором.

Відповідач відповідно до п.1.1 зобов'язався в період з 20 по 25 число щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 1% та 1688 грн. для погашення заборгованості за кредитом.

Згідно з п.4.1 кредитного договору відповідач за порушення термінів оплати відсотків зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу.

В забезпечення виконання кредитного договору сторони того ж дня уклали договір іпотеки. Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, але свої зобов'язання не виконує, борг та відсотки по кредиту не сплачує. Згідно довідки ЗАТ КБ ПриваБанк, станом на 09.04.2009 року заборгованість по кредиту становить 90123,77 грн.

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною другою зазначеного Закону, одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а відповідно до ч.1 ст.30 ЗУ Про іпотеку та ст.109 ЖК України, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Разом з тим, відповідно до ст.17 Закону України Про охорону дитинства батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовитися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватись від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Статтею 18 ЗУ Про іпотеку іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Статтею 4 зазначеного Закону передбачено державну реєстрацію іпотеки, та зазначено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановлену законодавством.

Відповідач ОСОБА_1 , який уклав договір іпотеки, є батьком малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження виданого Центральним відділом реєстрації актів громадянського стану Кіровоградського обласного управління юстиції., 29.10.2003 року, а також записом в паспорті відповідача, батька дитини.

Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що під час укладання договору іпотеки (житлової нерухомості) порушено право малолітньої дитини, а саме не отримано дозвіл органу опіки та піклування на укладання договору іпотеки, так як вказаний договір підлягає нотаріальному посвідченню.

При посвідченні договору іпотеки приватний нотаріус ОСОБА_2 в повній мірі не з'ясувала наявність у ОСОБА_1 . малолітніх дітей, а лише обмежилася довідкою Олексіївської сільської ради, що ОСОБА_1 проживає та зареєстрований один, а так як на час укладення договору не було згоди органу опіки та піклування, тому були порушені права малолітньої дитини.

Відповідно до вимог ст.ст.215,216 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в моменти вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання правочину, а в разі неможливості такого повернення цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'яв лена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Укладаючи договір іпотеки відповідачем ОСОБА_1 порушено вимоги ч.6 ст.203 ЦК України, а саме правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Тобто, ОСОБА_1 будучи батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уклав договір іпотеки, який суперечить житловим правам та інтересам малолітньої, а тому такий договір є нікчемним з моменту його укладання, і в даному випадку повинні застосовуватися наслідки нікчемності договору.

На підставі Закону України Про охорону дитинства, Закону України Про іпотеку, ст.ст.29,215,216 ЦК України, 109 ЖК України, керуючись ст.ст.10,11,60,209,212, 214-215,218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити Закритому акціонерному товариству комерційний банк ПриватБанк в особі Кіровоградської філії Закритого акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк в задоволенні позовних вимог, а саме: зверненні стягнення на предмет іпотеки житловий будинок з господарчими будівлями, загальною площею 93,8 кв.м, який знаходиться в АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Закритим акціонерним товариством комерційним банком приватБанк з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь -яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; відмовити у виселенні всіх громадян, які зареєстровані і проживають в будинку, який розташований в АДРЕСА_1 а саме: ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 зі зняттям їх з реєстраційного обліку .

Зустрічний позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 – задовольнити.

Застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину- договору іпотеки (житлової нерухомості) укладеного 22.06.2006 року за №2110 між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційним банком ПриватБанк, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу ОСОБА_2

Скасувати реєстраційний запис про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек за реєстраційним НОМЕР_2 від 22.06.2006 року.

Скасувати реєстраційний запис про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за НОМЕР_3 від 22.06.2006 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.