Правонаступництво Банку При Перетворенні

[irysha7]

замена названия/формы собственности - правоприемство не нужно доказывать, ибо оно не происходило!

если ЭДРПОУ менялось то шансы есть

 

можна отримати розяснення? Мене цікавить Індекс банк та Креді Агріколь. За словами вони змінили назву, проте за квитанціми в них змінено ЄДРПОУ. То чи є це реструктуризацією і чи повинні вони були перукладати КД та змінювати іпотекотримача. На основі чого?

[0720]

могу порекомендовать групу парней с правого сектора, вместе с которыми поучаствуете в нескольких судебных заседаниях, и Вы будете приятно удивлены качеством правосудия!

 

Что, Сашко Билого воскресили?

[vadim196]

В 24.04.2014 в 01:24, PATRONUS сказал:

Шановні форумчани і форумчанки!

Багато хто, при здійсненні захисту в судових інстанціях в справах за позовом банку про стягнення заборгованості за кредитними договорами не звертає увагу на дуже важливі, на мій погляд суттєві обставини, зокрема:

1. Наявність належних доказів правонаступництва;

2. Правочини банку, спраямовані на правонаступництво є недійсні.

Пропоную для обговорення викладений нижче зміст.

 Тема 1: Докази правонаступництва.

Так Позивач, до поданих суду матеріалів справи додав копію кредитного договору № _________ від __________.2008 року.з якого слідує: що Позичальником (Боржником) _________________. було укладено вказаний правочин з Акціонерним банком «___________банк» в особі _________________ філії, код ЄДРПОУ _______________, яка діє на підставі «Положення про___________________ філію АБ «______________банк».

Проте, зі змісту позовних матеріалів справи та доданих  до неї документів зокрема:

• Позовної заяви ПАТ «_____________» в особі ________________філії АТ «______________» від _________ року № _______ (у змісті якої повідомлено, що з __________________________ р., в зв’язку з реорганізацією, було змінено найменування Акціонерного банку «______________» на Публічне акціонерне товариство «____________», на виконання ЗУ «Про акціонерні товариства»;
• Копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ПАТ «________________», номер запису в ЄДРПОУ 1_________________________;
• Копі листів – вимоги на ім’я ____________ та ____________ від ________________________
• Копії Положення «Про ___________центральне відділення _________ філії Публічного акціонерного товариства «________________», затверджене Постановою Наглядової ради АТ «____________________» від ___________року ;
• та змісту позовної заяви, з яких вбачається, що стороною – Позивачем за вказаним кредитиним договором виступає новий Кредитор (нова юридична особа) - Публічне акціонерне товариство «______________» в особі _____________ філії АТ «_______________к».

За вище викладених обставин вважаю, що за Законом, з _______________ року мала відбутись заміна кредитора Боржника (_______________.), юридичної особи - Акціонерного банку «__________________» в зв’язку з реорганізацією, пов’язаною зі зміною організаційно-правової форми, шляхом перетворення в Публічне акціонерне товариство «___________________», та відбутись правонаступництво у встановленому законом порядку у конкретному зобов’язанні, протягом встановленого законом строку щодо прав та обов’язків ____________________ філії АБ «__________________» за кредитним договором № _________ від __________.2008 року.

Але, жодних належних відомостей і даних, про вчинення банком належних дій щодо письмових повідомлень від Акціонерного Банку «_______________», чи/або____________ філії АБ «______________» про передачу прав та обов’язків Публічному акціонерному товариству «________________» або його _______________філії АТ «_________________________», прав та обов’язків нового кредитора за кредитним договором № _________ від __________.2008 року.а також повідомлень від Публічного акціонерного товариства «_______________» або його _________________філії АТ «_______________» про набуття прав нового кредитора за вказаним договором - мною не отримувались та в матеріалах справи відсутні будь-які належні відомості про таке.

Згідно положень ст.ст. 104, 106, 107, 108 ЦК України, ст. 59 ГК  України, ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», ст.ст. 79, 87 Закону України «Про акціонерні товариства», перетворення є одним з видів припинення юридичної особи та водночас утворення нового суб'єкта господарювання, в результаті якого все майно, права та обов’язки від попередньої юридичної особи передаються згідно   з передавальним актом (який має містити розділи і положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи,  що припиняється,  стосовно всіх її кредиторів та боржників), новій юридичній особі – правонаступнику

Відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦК України, ч.2 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ч. 6 ст. 80 Закону України «Про акціонерні товариства», злиття,  поділ або  перетворення  акціонерного  товариства вважається  завершеним  а юридичні особи вважаються такими, що припинилися, з дати внесення  запису до Єдиного державного реєстру.

vertical-align:baseline">В той же час, чинним законодавством встановлені певні обмеження щодо реорганізації (перетворення) юридичних осіб зокрема, - банків.vertical-align:baseline">Так, в положенні ст.26 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» встановлено  способи реорганізації банківських установ. За правилами коментованої норми Закону, Банк може бути реорганізований (шляхом пертворення) за рішенням власників банку. До  таких правовідносин   не   застосовуються   норми законодавства  щодо припинення юридичної особи (ч.3ст.26 цього Закону). Під час проведення реорганізації банку шляхом  перетворення  кредитори  не мають права вимагати від банку припинення чи дострокового виконання зобов'язання.vertical-align:baseline">Проте, від виконання новою юридичної особою - правонаступником всіх інших вимог Законодавства, які пов’язані з процедурою перетворення зокрема: порядку набуття за правонаступництвом всіх прав та зобов'язань юридичної особи, що припиняється, відносно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами, існуючі вимоги Закону не містять та не звільняють Банк від виконання ним такого обов’язку. Оскільки, відповідно до встановленої Законом процедури, моментом переходу прав та обов'язків до суб'єктів господарювання - правонаступників у результаті реорганізації вважаються: дата підписання передаточного балансу; та передавального акту,за якими мають перейти усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи, що існували на дату складання передавального акту.В той же час, згідно зі ст.ст..516, 613 ЦК, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Проте якщо  боржник, не  був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку. При такій обставині, Боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредитору до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні та не сплачувати проценти за час прострочення кредитора. У супротивному випадку (якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні) виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові згідно з ч. 2 ст. 516 ЦК визнається належним виконанням і відповідне зобов'язання припиняється. У цьому випадку слід враховувати строк (термін), коли кредитор мав вчинити належні дії, та тривалість прострочення кредитора.Проте, існуючими нормами Цивільного законодавства не врегульовано спірні питання відносно визначення чи/або встановлення допустимого терміну (строку чи/або часу) прострочення кредитора та виконання вимог закону, щодо визначення терміну (строку) письмового повідомлення боржника у зобов’язанні, про заміну кредитора у конкретному зобов’язанні. За таких умов, до таких правовідносин, згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 N 14«Про судове рішення у цивільній справі» (надалі – Постанова №14 від 18.12.2009 р.), підлягає застосування (згідно зі ст..8 ЦК) закон, що регулює  подібні  за  змістом  відносини  (аналогія закону),  а за відсутності такого – такі правовідносини регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

За аналогією права, подібні за змістом цивільні відносини щодо визначення, обчислення дії та давності терміну (строку) вчинення чи/або їх виконання , регулюються главами 18, 19, Розділу V ЦК (Строки та терміни, позовна давність).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК). З урахуванням особливостей конкретних правовідносин, початок перебігу позовної давності у даному конкретному випадку, починається на наступний день, з дати здійснення реєстрації _______________ року ПАТ «___________________».

За змістом норми ст..ст.252-255 ЦК початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов. Тобто, можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. (А в даному випадку, повідомити боржника про заміну кредитора).

vertical-align:baseline">Таким чином, зважаючи на те, що крім обов’язкового повідомлення про заміну кредитора у зобов’язанні, боржникові, також мають бути надані докази прав нового кредитора у зобов’язанні (такими наприклад як: акт приймання – передачі відповідної кредитної справи, передавальний акт тощо) згідно вимоги коментованих норм Закону, і в порушення таких вимог, Позивачем не було їх надано боржникові. За таких обставин Банк не набув прав та обов’язків нового кредитора за кредитним договором № _________ від __________.2008 року.та водночас втратив  його з _______________________ року, в зв’язку зі спливом строків давності на вчинення таких дій. А відтак, пред’явлений позов є безпідставним та незаконним.

 

 

Тема 2.Правочин банку, спраямований на правонаступництво є недійсним

Поряд із цим, у змісті позовної заяви банк вказав, що «__» травня 2009 року відбулась реорганізація банку шляхом  перетворення з АБ «______банку» в Публічне акціонерне товариство «______банк», в результаті чого, змінилась його назва (про що підтверджується копією наданого суду свідоцтва про Державну реєстрацію юридичної особи серія__ №______, виданий _________ Державним реєстратором__________райдержадміністрації). А починаючи з «__» травня 2010 року правонаступником _________філії АБ «___________банку» являється _____ центральне відділення _________філії ПАТ «_____банку».За вище вказаних обставин Позивач вважає себе правонаступником всіх прав та обов’язків за оспорюваним кредитним договором №___ від «__» 2008 року починаючи з «__»_______2010 року.В зв’язку зі вказаною реорганізацією ПАТ «_____банку», було переоформлено банківську ліцензію на право надання банківських послуг, яку «__» жовтня 2011 року було отримано від Національного банку України  за №___. Відповідно до п.п.1,3 ч.1 ст.9 ЗУ Про ліцензування певних видів господарської діяльності здійснення особою банківської діяльності та надання фінансових послуг являються видами господарської діяльності які відповідно до спеціальних законів підлягають обов’язковому ліцензуванню .           Згідно змісту ст.2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» банківською ліцензією є документ,  який видається  Національним банком  України в порядку і на умовах,  визначених у цьому Законі, на  підставі  якого  банки  та  філії іноземних банків мають право здійснювати  банківську діяльність.В положенні ст. 47цього Закону визначено види діяльності банку за умови отримання  ліцензії Національного банку України, зокрема: Банк має право надавати банківські та інші фінансові  послуги (крім  послуг  у  сфері  страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на  підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. Банк має  право  вчиняти  будь-які  правочини,  необхідні для надання ним банківських та інших фінансових послуг  та  здійснення іншої діяльності.

          Відповідно до правила ст.26 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», реорганізація може  здійснюватися шляхом злиття,  приєднання, поділу, виділення, перетворення.

          У разі  реорганізації  банку  шляхом перетворення  до таких правовідносин не  застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. Під час проведення реорганізації банку шляхом  перетворення  кредитори  не мають права вимагати від банку
припинення чи дострокового виконання зобов'язання.

Згідно вимоги ч. 3 п.1 Розділу ХІІ Прикінцевих положень к цього Закону, протягом одного року з  дня  набрання  чинності  цим  Законом Національний   банк  України  зобов'язаний  переоформити  ліцензії банкам  відповідно  до  класифікації  операцій,  передбачених  цим Законом. Правилом ст. 16 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» встановлено: «У разі виникнення   підстав для переоформлення ліцензії ліцензіат зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати  органу ліцензування  заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню,  та відповідними  документами  або  їх нотаріально  засвідченими  копіями,  які  підтверджують  зазначені зміни».

          У разі  переоформлення  ліцензії  орган  ліцензування приймає рішення про визнання недійсною ліцензії,  що була переоформлена, з внесенням  відповідних  змін  до  ліцензійного  реєстру не пізніше наступного робочого дня. Строк дії переоформленої ліцензії не може перевищувати строку дії,  зазначеного  в  ліцензії,  що  переоформлялася, у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України.          Ліцензіат, який подав заяву та відповідні документи про переоформлення ліцензії, може  провадити свою діяльність на підставі довідки про прийняття заяви про переоформлення  ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, яка видається  органом  ліцензування  у разі подання  заяви про переоформлення ліцензії. Не переоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною.  justify;text-indent:1.0cm">За порушення особою норм цього Закону нормою ст.22  ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» встановлено відповідальність зокрема, до суб'єктів   господарювання  за  провадження ними господарської діяльності без ліцензії до яких застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, встановлених законом.

          Рішення про стягнення  штрафів приймаються органом, на який згідно з чинним  законодавством  покладено  функції  контролю за наявністю ліцензій.

З матеріалів справи в цій частині вбачається, що «__» травня 2009 року відбулась реорганізація банку шляхом  перетворення з АБ «______банку» в Публічне акціонерне товариство «______банк», в результаті чого, змінилась його назва.

Фактичне ж переоформлення ліцензії відбулось лише «__» жовтня 2011 року (тобто, після спливу 2 –х років і 5-ти місяців після реєстрації змін).

Починаючи з «__» травня 2009 року ПАТ «_______банк» в особі його _____ центрального відділення _________філії ПАТ «_____банку»  вважає себе правонаступником (таким що відбувся правочин) відносно усіх прав та обов’язків АБ «______банку», а починаючи з «__»_______2010 року прав та обов’язків _________філії АБ «___________банку», в тому числі за оспорюваним кредитним договором №___ від «__» 2008 року.  

Зіставляючи таким чином, наведені дані до коментованих норм і вимог Законів підставним є переконання про те, що правочин (правонаступництво) ПАТ «_______банку» в особі його _____ центрального відділення _________філії ПАТ «_____банку» є недійсним правочином якого вона не мала права вчиняти, оскільки вчинений без наявного спеціального дозволу (ліцензії НБУ) на здійснення такої діяльності.

А відтак, вимога банку про дострокове стягнення всієї заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки ґрунтована на недійсному правочині.

 

В п.14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам наголошено:

При вирішенні справ про визнання кредитного договору недійсним суди повинні враховувати роз’яснення, наведені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».  

          В положенні пунктів 7, 8, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено:

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

          Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

          У зв’язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205–210, 640 ЦК тощо).

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

         Правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), згідно зі статтею 227 ЦК є оспорюваним.

Вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, а також органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування.

За таких умов, суд має відмовити повністю ПАТ «_______банку» в особі його _____ центрального відділення _________філії ПАТ «_____банку» в задоволенні його позовних вимог про звернення стягнення на нерухоме майно.

Возпользовался в аппеляции Вашей темой №1 против признания Альфа банка правоприемником в исполнительном производстве Укрсоцбанке. Где указал что в деле нет доказательств что банк укрсоцбанк передал кредитный договор альфа банку на что судья в решении написал "

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що в порушення  ст.81 ЦПК України, заявник не надав суду доказів на підтвердження того, що саме за кредитним договором, який був укладений між АТ «Укрсоцбанк» та ним, відбулося відступлення прав вимоги, і АТ «Альфа-Банк» став правонаступником та були передані йому майнові права саме за таким кредитним договором, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки згідно п. 1 Передавального акту від 15 жовтня 2019 року, затвердженого 15.10.2019 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є АТ «Альфа Банк», що свідчить про те, що АТ «Альфа-Банк» є кредитором за Кредитним договором №Ф081217К від 26 вересня 2008 року, який був укладений між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 . Крім того, у даному випадку підставою заміни кредитора у зобов`язанні є не передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а правонаступництво. Правонаступництво має наслідком перехід прав та обов`язків за законом (ч. 1 ст. 104 ЦК України) і для такого переходу укладення правочину і його реєстрація не вимагається." Хочу подать кассацию, что посоветуете?