Срок исковой давности и отмененный суд. приказ


Recommended Posts

Последний платёж по кредитной карте был в 2007 году. Срок действия карты май 2009 года. Был суд. приказ по карточному долгу от 06.06.2008 года. Узнав о нём в 2011 году от исполнителя, я подал заявление о его отмене.  Суд отменил данный приказ в конце июня 2011 года , но в решении об отмене судья прописал: что далее банк может заявить о своих требованиях в иске при соблюдении общих правил для предъявления иска. После этого я уведомил гос. исполнителя об отмене приказа, и, насколько мне известно, он вернул его в банк в конце 2011 или начале 2012 года. Теперь в апреле 2014 года банк снова подал с суд, но требуют сумму естественно большую, чем была в предыдущем приказе. Вопрос: прервал ли я отменой судебного приказа срок исковой давности. Насколько мне известно, что то время, что приказ был у исполнителя на исполнении, срок и.д. не действовал, после возврата его банку 3 года ещё не прошло, т.е. банк уложился в сроки. Но может банк обязан был после отмены приказа подавать иск сразу.

Link to comment
Share on other sites

Последний платёж по кредитной карте был в 2007 году. Срок действия карты май 2009 года. Был суд. приказ по карточному долгу от 06.06.2008 года. Узнав о нём в 2011 году от исполнителя, я подал заявление о его отмене.  Суд отменил данный приказ в конце июня 2011 года , но в решении об отмене судья прописал: что далее банк может заявить о своих требованиях в иске при соблюдении общих правил для предъявления иска. После этого я уведомил гос. исполнителя об отмене приказа, и, насколько мне известно, он вернул его в банк в конце 2011 или начале 2012 года. Теперь в апреле 2014 года банк снова подал с суд, но требуют сумму естественно большую, чем была в предыдущем приказе. Вопрос: прервал ли я отменой судебного приказа срок исковой давности. Насколько мне известно, что то время, что приказ был у исполнителя на исполнении, срок и.д. не действовал, после возврата его банку 3 года ещё не прошло, т.е. банк уложился в сроки. Но может банк обязан был после отмены приказа подавать иск сразу.

Нет, отменой судебного приказа исковая давность не прерывается.

Стаття 264. Переривання перебігу позовної давності

1. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

2. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

3. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Может прерваться, если за последние три года до подачи Приватом иска в суд, Вы что-то ему платили или же писали заявление, где признавали долг.

 

Некоторые судьи приравнивают судебный приказ и иск, но в Вашем случае, если будет такое извращенное применение норм права, то исковая давность прервалась в 2008 году, банк почти на 3 года пропустил исковую давность.

 

п.с. Зачем Вы создали три одинаковых темы?

Link to comment
Share on other sites

Нет, отменой судебного приказа исковая давность не прерывается.

Стаття 264. Переривання перебігу позовної давності

1. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

2. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

3. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Может прерваться, если за последние три года до подачи Приватом иска в суд, Вы что-то ему платили или же писали заявление, где признавали долг.

 

Некоторые судьи приравнивают судебный приказ и иск, но в Вашем случае, если будет такое извращенное применение норм права, то исковая давность прервалась в 2008 году, банк почти на 3 года пропустил исковую давность.

 

п.с. Зачем Вы создали три одинаковых темы?

Я создал одинаковые темы в двух разных ветках, так как до суда мало времени и нужно быстро принять решение. Но в одной ветке тема зависла а потом выскочила дважды. Прошу прощения(

Link to comment
Share on other sites

Нет, отменой судебного приказа исковая давность не прерывается.

Стаття 264. Переривання перебігу позовної давності

1. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

2. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

3. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Может прерваться, если за последние три года до подачи Приватом иска в суд, Вы что-то ему платили или же писали заявление, где признавали долг.

 

Некоторые судьи приравнивают судебный приказ и иск, но в Вашем случае, если будет такое извращенное применение норм права, то исковая давность прервалась в 2008 году, банк почти на 3 года пропустил исковую давность.

 

п.с. Зачем Вы создали три одинаковых темы?

То есть, Вы считаете что я могу заявлять о сроке и.д.?? Ничего не платил.

Link to comment
Share on other sites

Нет, отменой судебного приказа исковая давность не прерывается.

 

Это такой спорный вопрос... Я над этим сейчас бьюсь но с коммунальщиками... 

Я с Вами согласен 100%, но судьи не согласны... У Вас имеется какая то аргументация по этому вопросу серьёзная... А желательно практика...

Link to comment
Share on other sites

А я согласен только на 50 %

Срок ИД не прерывается (согласен на 100%), но это ЖЕЛЕЗОБЕТОННОЕ основание для удовлетворнения ходотайства о его возобновлении!

Link to comment
Share on other sites

А я согласен только на 50 %

Срок ИД не прерывается (согласен на 100%), но это ЖЕЛЕЗОБЕТОННОЕ основание для удовлетворнения ходотайства о его возобновлении!

 

Да не подают они ходатайства... Я сейчас поищу и если найду покажу, что Ваша подруга придумала...

Link to comment
Share on other sites

Срок ИД не прерывается (согласен на 100%)

 

Это по закону или по практике?

Link to comment
Share on other sites

Да не подают они ходатайства... Я сейчас поищу и если найду покажу, что Ваша подруга придумала...

 

Например вот:

 

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,

Хопти С.Ф., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 12 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 29 жовтня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), звернулося до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 18 травня 2006 року з ОСОБА_3 укладено кредитний договір у розмірі 6 240 грн зі сплатою 25,08 % річних за користування кредитом на строк до 16 травня 2006 року. Відповідач порушив виконання зобов'язань за вказаним договором, внаслідок чого станом на 1 червня 2013 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 50 019 грн 83 коп., яку й просив стягнути позивач та судові витрати в розмірі 500 грн 20 коп.

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 12 вересня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 29 жовтня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено у зв'язку з пропущенням строку позовної давності.

У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив із того, що позивач звернувся до суду з даним позовом лише 11 липня 2013 року, тобто з пропущенням строку позовної давності.

Апеляційний суд погодився з такими висновками суду першої інстанції, зазначивши, що посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на те, що строк позовної давності відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України переривався, оскільки в квітні 2009 року банк звертався до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором є необґрунтованими, оскільки зазначена норма передбачає випадки звернення до суду з позовом, а не із заявою про видачу судового наказу. Крім того, вказаний судовий наказ було скасовано ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 14 вересня 2009 року.

Проте погодитись із таким висновком апеляційного суду не можна, тому що суд дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Таким вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 18 травня 2006 року ПАТ КБ «ПриватБанк» уклало з ОСОБА_3 договір, за умовами якого банк надав останньому кредит у розмірі 6 240 грн на строк до 16 травня 2008 року зі сплатою 25,08 % річних за користування кредитом.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Частиною 1 ст. 95 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 96 цього Кодексу.

Отже, ураховуючи суть, призначення та правову природу наказного провадження, на подання заяви про видачу судового наказу поширюється переривання позовної давності.

З матеріалів справи вбачається, що судовим наказом Сарненського районного суду Рівненської області від 9 квітня 2009 року з ОСОБА_3 на користь закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 22 825 грн 56 коп., який було скасовано ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 14 вересня 2009 року й з цього моменту перебіг позовної давності почався заново.

Згідно з п. 5.5 умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за кредитним договором встановлюється сторонами тривалістю п'ять років.

Разом з тим позовна заява ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором надійшла до Сарненського районного суду Рівненської області 11 липня 2013 року.

Таким чином, апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 212 - 214, 315 ЦПК України на зазначені вище обставини справи уваги не звернув, доводів апеляційної скарги щодо переривання строку позовної давності не перевірив та дійшов передчасного висновку про залишення в силі рішення суду першої інстанції.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених ч. 3 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 29 жовтня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

А.О. Лесько

С.Ф. Хопта

В.А. Черненко

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37018802

Link to comment
Share on other sites

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



03 квітня 2014 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:


Мазур Л.М., Макарчука М.А., Маляренка А.В.,


розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Донецької області від 23 грудня 2013 року,

в с т а н о в и л а:


У квітні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 22 березня 2007 року № GOXRRC05294061 в розмірі 37 483 грн 90 коп.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 22 березня 2007 року банк на підставі заяви позичальника № GOXRRC05294061 надав ОСОБА_4 строковий кредит у розмірі 7 700 грн на 38 місяців з 22 березня 2007 по 22 березня 2010 року включно, з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту.

Вказав, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним і банком договір.

Позивач зазначив, що ОСОБА_4 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 37 483 грн 90 коп., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 6 723 грн 15 коп.; заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 13 523 грн 40 коп.; заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 1 631 грн 41 коп.; пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 13 344 грн 80 коп., а також штрафи відповідно до пункту 1.5.20 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) в розмірі 500 грн та штраф (процентна складова) в розмірі 1 761 грн 14 коп., а тому просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.


Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 07 жовтня 2013 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 22 березня 2007 року № GOXRRC05294061 в сумі 37 483 грн 90 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.


Рішенням апеляційного суду Донецької області від 23 грудня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 07 жовтня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 22 березня 2007 року № GOXRRC05294061 в сумі 15 988 грн 23 коп., яка складається із заборгованості за відсотками в сумі 12 920 грн 65 коп., заборгованості з комісії в сумі 1 404 грн 21 коп. та заборгованості з пені в сумі 1 663 грн 37 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.


У касаційній скарзі ОСОБА_4, мотивуючи свої доводи неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - Шуліки А.В. на касаційну скаргу, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив із того, що відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 37 483 грн 90 коп., яка підлягає стягненню із відповідача; при цьому місцевий суд зазначив, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, оскільки сторони в силу ст. 259 ЦК України та відповідно до п. 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам (далі - Умови) збільшили позовну давність у 5 років.


Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, правильно послався на відсутність в Умовах, які діяли на березень 2007 року , передбаченого сторонами строку звернення до суду, а тому діяв загальний строк позовної давності у 3 роки; проте суд обґрунтовано виходив із того, що строк позовної давності не сплив, оскільки на примусовому виконанні знаходився судовий наказ № 2-н-80, виданий 30 січня 2009 року Єнакіївським міським судом про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» в сумі 7 646 грн 50 коп., яка не погашена, а тому банк має право на стягнення подальших платежів відповідно до вимог договору та в силу приписів ст. ст. 258, 264 ЦК України.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ


у х в а л и л а:


Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 23 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: Л.М. Мазур М.А. Макарчук А.В. Маляренко

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38171290

Link to comment
Share on other sites

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38171290

С этой умалишенной практикой я знаком.

Но есть противоположенная практика, может завтра или на выходных выложу, которая является основанием для обращения в ВСУ.

 

Link to comment
Share on other sites

С этой умалишенной практикой я знаком.

Но есть противоположенная практика, может завтра или на выходных выложу, которая является основанием для обращения в ВСУ.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/37550555

Есть еще такой маразм.

Link to comment
Share on other sites

http://reyestr.court.gov.ua/Review/37550555

Есть еще такой маразм.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32401281

Вот противоположенное решение, но оно не окончательное, поэтому не оснований для подачи в ВСУ.

 

Промежуточное решение:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/35337464

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суди першої та апеляційної інстанцій у порушення статей 212 - 214, 303, 315 ЦПК України наведених норм закону не врахували та не перевірили доводи відповідача про те, що квитанції за період з січня 2003 року по листопад 2005 року, надані позивачем, як доказ часткових періодичних платежів, не свідчать про переривання строку позовної давності частковим виконанням, та про визнання нею боргу, оскільки у зазначених квитанціях не вказано сплачувала вона заборгованість за спірний період чи поточні платежі за надані послуги.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32867752

Еще позитивное для должников.

Link to comment
Share on other sites

С этой умалишенной практикой я знаком.

Но есть противоположенная практика, может завтра или на выходных выложу, которая является основанием для обращения в ВСУ.

 

Очень прошу, выложите, или пришлите... Мне очень надо, а то у меня пару дел ребром стоит по этому вопросу, немогу больше переносить заседания и перерывы требовать... По одному 5 раз, а по другому 11 раз... У меня уже идеи заканчиваются, а конкретной практики нет...

 

В том то и дело, что попадается только такая умалишённая и противозаконная практика... У меня ещё есть таких куча примеров решений... Как вообще они всё вывернули по этому наказному провадженню... видите ли у них это к позову приравняно... вот только в какой части сами ответить не могут... 

Link to comment
Share on other sites

http://reyestr.court.gov.ua/Review/37550555

Есть еще такой маразм.

 

Вот это у меня тоже в коллекции есть... бредятина...

Link to comment
Share on other sites

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32401281

Вот противоположенное решение, но оно не окончательное, поэтому не оснований для подачи в ВСУ.

 

Нет это немного на другую тему... Здесь была подана заява на выдачу судового наказу, в выдаче которого было отказано, но они помилково посчитали подачу такой заявы прерыванием срока ИД... Такая практика есть... 

 

А вот как быть когда заяву удовлетворили и выдали СН, который в последствии был скасован...

Link to comment
Share on other sites

Одно из самого лучшего, что я нарыл, это вот это...

 

 

Справа №22ц – 20489 / 2010р. Головуючий у 1 інстанції: Іванов В.М. Категорія: 24 Доповідач: Краснощокова Н.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2010р. Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Краснощокової Н.С.

суддів: Никифоряка Л.П., Маширо О.П.

при секретарі: Зоріковій О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 30 липня 2010р. у справі за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 30 липня 2010р. позов Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» задоволено частково, стягнено з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 1 травня 2007р. по 1 квітня 2010р. в сумі 1 701, 28 грн. та судові витрати у розмірі 30 грн., понесені позивачем. У задоволенні позову про стягнення заборгованості за період з 1 вересня 2006р. по квітень 2007р. включно у розмірі 1 272, 61 грн. відмовлено. Стягнено з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.

У апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача суму заборгованості за увесь період - з 1.09.2006р. по 31.03.2010р., посилається на неправильність висновків суду в частині застосування строку позовної давності, оскільки позивач звертався із заявою про видачу судового наказу, наказ був виданий1.12.2009р. та скасований за завою боржника 7.12.2009р. Розгляд справи про стягнення заборгованості з боржників є підставою для зупинення перебігу строків позовної давності.

В засіданні апеляційного суду представник позивача підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Відповідач в засідання апеляційного суду не з’явилась, надіслала заяву, у якій просить відхилити скаргу, застосувати строк позовної давності.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Із справи вбачається, що 30 квітня 2010р. позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 1.09.2006р. по 31.03.2010р.

Суд задовольнив вимоги частково та стягнув заборгованість у межах строку 3-х- річного строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України. Згідно із частинами 4, 5 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідачка подала заяву про застосування строку позовної давності, позивачем не було надано доказів поважності причин пропуску строку, тому суд обґрунтовано стягнув заборгованість у межах трьох років до подачі позову.

Посилання апелянта на те, що розгляд справи про стягнення заборгованості з боржників є підставою для зупинення перебігу строків позовної давності необґрунтоване та не витікає із ст. 263 ЦК України, якою врегульовано зупинення перебігу строку позовної давності.

Згідно із ч.2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Однак, позивач звертався не з позовом, а із заявою про видачу судового наказу, що не є тотожним пред’явленню позову.

Тому доводи скарги про те, що строк позовної давності не пропущено є безпідставними
.

Відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» відхилити.

Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 30 липня 2010р. залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/12648811

Link to comment
Share on other sites


Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/12648811

 

 

Да оно мне попадалось.

Link to comment
Share on other sites

 

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/12648811

 

 

Да оно мне попадалось.

 

 

Да это то понятно... А что у Вас есть ухвала касации на эту ухвалу апелляции... Я не находил вроде...

Link to comment
Share on other sites

К сожалению нет.

 

А может быть наоборот хорошо, что нет...))) Значит решение окончательное...)))

Link to comment
Share on other sites

Но есть противоположенная практика, может завтра или на выходных выложу

 

Ярослав, как у Вас с практикой... Очень надеюсь на Вас, да и время поджимает... Буду очень признателен если покажете... Можете в личку или на почту...

Link to comment
Share on other sites

Одно из самого лучшего, что я нарыл, это вот это...

 

 

Справа №22ц – 20489 / 2010р. Головуючий у 1 інстанції: Іванов В.М. Категорія: 24 Доповідач: Краснощокова Н.С.

...

http://reyestr.court.gov.ua/Review/12648811

Решение неоднозначное, апеллянт неправильно прописал жалобу.

Он писал об остановке срока ИД, а нужно было о том, что он не мог подать иск пока был действующий СН. (поскольку это онование для отказа в открытиии искового производства со всеми вытекающими). Кроме того мог подать ходотайство про возобновление срока ИД. (но это только в суде 1й инстанции!)

ПС: кстати о СП. У меня один СП уже в кассации. Мне вот интересно мнение, если победим кассацию (вероятность 0,999, ибо матиматика в заявлении 2+3 = 10!), с кого требовать деньги СС за апелляцию и кассацию!?

Link to comment
Share on other sites

Решение неоднозначное, апеллянт неправильно прописал жалобу.

Он писал об остановке срока ИД, а нужно было о том, что он не мог подать иск пока был действующий СН. (поскольку это онование для отказа в открытиии искового производства со всеми вытекающими). Кроме того мог подать ходотайство про возобновление срока ИД. (но это только в суде 1й инстанции!)

ПС: кстати о СП. У меня один СП уже в кассации. Мне вот интересно мнение, если победим кассацию (вероятность 0,999, ибо матиматика в заявлении 2+3 = 10!), с кого требовать деньги СС за апелляцию и кассацию!?

Если кассация примет окончательное решение, то  с нее.

только немного не понял Ваш вопрос.

возврат сс требуется всегда с противоположенной стороны.

Link to comment
Share on other sites

Если кассация примет окончательное решение, то  с нее.

только немного не понял Ваш вопрос.

возврат сс требуется всегда с противоположенной стороны.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/33456700

З наданої до матеріалів справи копії заяви Банку від 10 листопада 2008 року про видачу судового наказу та судового наказу від 1 грудня 2008 року вбачається, що Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області був виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за договором кредиту № DNH4КЗ60530117 від 30 листопада 2005 року у розмірі 6817 грн., судовий збір 34 грн.07 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення 15 грн., а всього 6863 грн.50 коп.

Відповідно до копії постанови державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції від 28 травня 2010 року, виконавчий документ: судовий наказ № 2-5859 виданий 1 грудня 2008 року Жовневим районним судом міста Маріуполя про стягнення з боржника ОСОБА_2 суми боргу у розмірі 6863 грн.50 коп. повернуто в орган, що його видав.

 

Таким чином, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та дійшов помилкового висновку, що перебіг позовної давності не переривався, та щодо відмови у задоволенні позову у зв'язку зі спливом строку позовної давності. Діями Банку по зверненню до суду з заявою про видачу судового наказу та видача його судом, перебіг позовної давності був перерваний та почався заново з листопада 2008 року.

 

Вот здесь пришли к выводу, что исковая давность прерывается с момента подачи судебного приказа

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show