Рішення ВСУ щодо неправомірності стягнення з банку пені згідно з ч.5 ст.10 ЗУ "Про ЗПС" за несвоєчасне повернення вкладу


Recommended Posts

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2010 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Сеніна Ю.Л., суддів: Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Лихути Л.М., Романюка Я.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до відкритого акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” про стягнення коштів, за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 липня 2009 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 14 жовтня 2009 року,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2009 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” (далі ВАТ “ВіЕйБі Банк”) про стягнення коштів. Позивачі зазначали, що 18 червня 2008 року уклали з ВАТ “ВіЕйБі Банк” договори банківського вкладу на суму 5 501,14 доларів США кожен строком на 12 місяців під 11, 5 % річних. Однією з умов договорів була можливість їх дострокового розірвання вкладником за умови повідомлення про це банк не пізніше ніж за сім днів. 30 січня 2009 року вони надіслали на адресу банку листи, в яких повідомили про свій намір розірвати договір з 10 лютого 2009 року. Однак, одержавши 12 лютого 2009 року їх вимогу банк повернув їм вклади та проценти за ними лише 18 червня 2009 року. Посилаючись на порушення банком грошового зобовязання, позивачі просили стягнути з банку на їх користь три проценти річних та пеню по 1 016 грн. 81 коп. на кожного, а також по 5 479 грн. 20 коп. матеріальної та по 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 липня 2009 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в частині відшкодування моральної шкоди. Інші вимоги кожного з позивачів задоволено.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 14 жовтня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відшкодування матеріальної шкоди та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у позові. У решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ВАТ “ВіЕйБі Банк”, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення в частині задоволення позову і ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача пені та процентів річних, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що ВАТ “ВіЕйБі Банк” порушив грошове зобовязання, а тому повинен нести перед позивачами передбачену ст. 625 ЦПК України відповідальність у вигляді сплати трьох процентів річних від простроченої суми, а також передбачену ч. 5 ст. 10 Закону України “Про захист прав споживачів” пеню.

Однак з таким висновком суду погодитися не можна.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України суд, серед іншого, вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Частиною 5 ст. 10 Закону України “Про захист прав споживачів” передбачено відповідальність виконавця роботи (послуги) за її не виконання в обумовлений договором строк у вигляді сплати пені.

Судом установлено, що ВАТ “ВіЕйБі Банк” надав позивачам послугу, яка зводилася до прийняття ним від позивачів грошових сум з обовязком виплати процентів на них. Надання такої послуги було оформлено укладеними банком з позивачами договорами банківських вкладів.

Після укладення цих договорів між банком та позивачами виникли зобовязальні відносини, які регулюються нормами зобовязального права та положеннями укладених договорів банківських вкладів. Положення ч. 5 ст. 10 Закону України “Про захист прав споживачів”, яка встановлює відповідальність виконавця робіт (послуг) за її не виконання в обумовлений договором строк у вигляді сплати пені, виниклих між сторонами відносин не регулюють.

Суд на зазначені положення закону та обставини справи уваги не звернув та помилково до спірних відносин застосував закон, який застосуванню до них не підлягає, що відповідно до ст. 341 ЦПК України є підставою для скасування рішення в цій частині й ухвалення нового рішення про відмову в позові.

В частині стягнення процентів річних рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, а тому в цій частині скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 336, ст. 337, ст. 341, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

в и р і ш и л а :

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 липня 2009 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 14 жовтня 2009 року в частині задоволення позову ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до відкритого акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” про стягнення пені скасувати.

У позові ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до відкритого акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” про стягнення пені відмовити.

В решті рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 липня 2009 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 14 жовтня 2009 року залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Л. Сенін

Судді: Є.Ф. Левченко

Л.М. Лихута

Л.І. Охрімчук

Я.М. Романюк

 

 

20.03.2015 подал исковое заявление против ФИ, 04.06.2015 получил решение. Из штрафных санкций просил 1) 3% по ч.2 ст. 625 ГКУ, 2) пеню 0,1% в день по ЗУ "О платежных системах и перевод денег в Украине", 3) пеню 3% в день по ч.5 ст.10 ЗУ "ЗПП". Удовлетворили только 1).

По 3) вооружился решением Апелляционного суда, выложенным уважаемым 0720, но увы...

 

Отдельный разговор по 2). Представитель ответчика сначала сослался на то, что я не подавал в банк платежное поручение, оформленное согласно требований Постановления НБУ №492, потом на то, что данные правоотношения не регулируются ЗУ "О платежных системах...", поскольку у нас договор банковского вклада, а не банковского счета.

В первом случае я ответил, что в соответствии с правовой позицией ВССУ 6-4324св15 я не обязан знать и выполнять постановления регулятора, это обязан делать банк. Настаивал на том, что поскольку факт моего обращения в отделение банка с целью забрать определенную сумму денег путем выдачи через кассу отделения доказан, уполномоченные сотрудники банка обязаны были самостоятельно оформить все надлежащие документы и выдать деньги, как они всегда делали это раньше и как это делают во всех других банках при обращении клиента.

Во втором случае заявил, что согласно ст.1058 ГКУ к отношениям банка и вкладчика по счету, на который внесен вклад, применяются положения про договор банковского счета, тем более что по договору банковского вклада мне был открыт счет до востребования 2620.

 

Вот мое полное обоснование пени по ЗУ "О платежных системах...":

 

Згідно з п. 32.2 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ, цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

            Згідно з п. 1.24 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Разом з тим п. 4.1 ст. 1 Закону передбачено, що для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі.

            Згідно з п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

      Ст. 16 даного Закону передбачає, що до документів на переказ відносяться розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу.

            Абзац 3,4 п. 3.3. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 N 516, встановлює, що у разі невиконання (неналежного виконання) банком вимоги фізичної особи про повернення вкладу (депозиту) або його частини (документ на переказ/заява про повернення коштів тощо) (далі - вимога) банк зобов'язаний прийняти вимогу шляхом проставлення на ній: дати отримання, підпису уповноваженої особи, відбитка штампа банку та видачі фізичній особі письмового повідомлення про невиконання (неналежне виконання) цієї вимоги із зазначенням причини, дати взяття вимоги на облік, дати видачі повідомлення, прізвища, ім'я та по батькові уповноважених осіб і відбитка печатки банку.

            Таким чином, відмова відповідача у прийнятті та виконанні заяви про повернення коштів, яка у розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" є розрахунковим документом, що містить доручення клієнта на переказ, є грубим порушенням законодавства і підставою для нарахування пені згідно з п. 32.2 ст. 32 цього Закону починаючи з дня такої відмови.            Так, Печерський районний суд м. Києва своїм рішенням від 06.11.2014 року у справі №  757/13605/14-ц задовольнив вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми пені за невиконання платіжних доручень з розрахунку 0,1 % за кожен день прострочення, оскільки встановив факт прострочення виконання зобов'язань за договором банківського вкладу.

            Станом на 20.03.2015 року термін прострочення складає 177 днів, отже розмір пені складає 177 х 0,1 % = 17,7 %, але оскільки він не може перевищувати 10 %, то сума пені складає: 3000,00 доларів США (сума боргу) х 10 % = 300,00 доларів США.

 

 

Но также, УВЫ... Причем у меня был на руках текст решения Печерского суда той же самой судьи (Середа К.О.), которая вела мое дело, в котором она удовлетворила такое же исковое требование в похожей ситуации. Правда я затупил тем, что не попросил приобщить его к делу. Апелляцию подавать не хочется дабы не затягивать начало исполнительного производства.

 

В связи с изложенным вопрос к уважаемым участникам форума:

 

В нынешнем исковом заявлении, которое удовлетворили частично, штрафные санкции посчитаны за период с 25.09.2014 по 20.03.2015. Если я подам новый иск с требованием взыскать проценты и штрафные санкции, в т.ч. по ЗУ "О платежных системах..." за период с 20.03.2015 по нынешний день (сумма получится такая же, как в нынешнем иске), сможет ли представитель ответчика просить суд отказать в части взыскания пени в связи с тем, что есть не обжалованное мной нынешнее решение суда, в котором по пене мне отказано???

 

 

 

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

а почему не просили проценты за пользование средствами по ставке договора (по ст.ст. 599, 1061, 1070, 1073 ЦК)?

что касается ч.5 ст.10 ЗУ "О ЗПП"

- есть позиция  ВССУ о том, что ЗУ "О ЗПП" регулирует правоотношения по депозитному вкладу — это определение от 15.02.2012 № 6-12268св11  
в нём ВССУ в мотивировочной части прямо пишет, что ЗУ "О ЗПП" регулирует правоотношения банковского вклада и на этом основании возвращает дело на повторное рассмотрение в этой части;

 

- есть такая же позиция и самого ВСУ по обобщению практики, изложенная в Письме ВСУ от 01.02.2013 «Судова практика з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009 - 2012)» (есть на сайте ВСУ), в котором прямо говорится что ЗУ "О ЗПП" регулирует правоотношения по депозиту:
 

Сам характер фінансово-кредитних відносин, стороною в якій є фізична особа, а також використані у Законах № 1023-XII («Про захист прав споживачів») та № 2664-III («Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг») терміни "споживчий кредит", "фінансова установа", "фінансова послуга" дають підстави вважати, що правовідносини, які виникають із кредитних договорів, договорів банківського вкладу, договорів страхування, підпадають під дію Закону № 1023-XII «Про захист прав споживачів».

  

   Відповідно до ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону № 2664-III фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. Фінансова послуга операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

 

    У ч. 1 ст. 4 Закону № 2664-III визначено, що фінансовими послугами вважаються, зокрема: залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту та інші.
 

а решения судов первой и аппеляционной инстанции никого не волнуют, вес имеют только решения судов кассационной инстанции (потому что противоположные позиции судов дают основания для последующего пересмотра ВСУ), и конечно решения самого ВСУ, принятые по мотивам неодинаковости применения норм материального права в решенях судов кассационной инстанции (с номерами типа 6-****цс**). И ни по каким другим мотивам. А решение, которое приводите вы, и привёл представитель банка — не относится к этой категории решений, оно выносилось до судебной реформы 2010 года и в нём ВСУ просто рассматривает кассационную жалобу, то есть не пересматривает решение по мотивам неодинаковости, а всего лишь производит кассационное рассмотрение. Поэтому это решение не имеет прецедентной силы статьи 360-7 ЦПК.  И к тому же там несколько отличаются обстоятельства дела.

так что вперёд, у вас есть неплохие шансы!

Что касается пени по ст. 32.2 — у вас есть все основания просить её в новом иске за новый период, это другой предмет иска и вы имеете полное право предъявлять такой иск по тем же основаниям, но за другой период.  Да и этот отказ тоже можно и нужно обжаловать.

 

 

и ещё: инструкция (постанова) 492 не регламентирует порядок оформления платежного перевода, она совсем про другое - о порядке открытия, ведения и закрытия счетов
порядок оформления перевода регулируется совсем другими инструкциями НБУ

подавайте кассационную жалобу обязательно

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Большое спасибо за ответ, уважаемый 0720.

 

На счет процентов, депозитный договор действует, проценты начисляются. Я обращался в банк с целью забрать часть вклада (3000 $). И именно эту сумму+штрафные санкции я просил взыскать с банка в суде. По остатку на счету я обращусь в банк в ближайшее время, не отдадут-буду судиться.

 

Что касается ч.5 ст.10 ЗУ "О ЗПП", то предоставленное представителем ответчика решение ВСУ прецедентной силы может и не имеет, но правовою позицию ответчика усиливает значительно, поскольку содержит мнение ВСУ о недопустимости применения к правоотношениям по договору банковского вклада КОНКРЕТНОЙ нормы ЗУ ЗПП относительно пени. А то, что в целом ЗУ ЗПП применим к данным правоотношениям (в частности, относительно освобождения истца от уплаты судебного сбора), ни суд, ни представитель ответчика не возражали. 

 

Вот мое обоснование пени по ЗУ ЗПП:

 

Відповідальність, передбачена ч.5 ст.10 ЗУ ЗПС, настає у правовідносинах між фізичною особою-споживачем фінансових послуг і банком, тобто юридичною особою, уповноваженою надавати такі послуги, у зв’язку з простроченням виконання/надання фінансової послуги.

В Судовій практиці з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009 - 2012 рр.) від 01.02.2013 р. ВСУ (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/n0006700-13) у розділі «Актуальні питання та проблеми, що виникають при розгляді спорів» зазначається те, що окремі види правовідносин з участю споживачів регулюються й спеціальними законами України (наприклад, страхування, перевезення, фінансові послуги, житлово-комунальні послуги тощо), Закон «Про ЗПС» застосовується в частині, не врегульованій спеціальним законом.

Так, згідно зі ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими послугами є зокрема переказ коштів (п.8 ч.1 ст.4 Закону) а також банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (п.14 ч.1 ст.4 Закону)

Відповідальність за порушення строків переказу коштів передбачено нормою спеціального закону, а саме п.32.2 ст.32 ЗУ «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні».

Відповідальність за порушення строків виконання/надання банківських послуг, визначених п.1 ч.3 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а саме залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб, спеціальним законом не передбачено, отже підлягає застосуванню ЗУ «Про ЗПС».

        Отже, притягнення відповідача до цивільної відповідальності на підставі ч.2 ст.625 ЦКУ, п.32.2 ст.32 ЗУ «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» не є подвійним притягненням до юридичної відповідальності одного виду, оскільки зазначені норми даних актів цивільного законодавства передбачають різні підстави настання цивільно-правової відповідальності і мають різний суб’єктний склад.

         

6. Обгрунтувати вартість фінансової послуги у розумінні ч.5 ст.10 ЗУ ЗПС.

 

Відповідно до п.14 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими послугами є банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Згідно з п.1 ч.3 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банківською послугою є: залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб.

Відповідно до ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Отже, до складу даної фінансової послуги входить: по-перше, залучення (прийняття) грошової суми у вклад від вкладника або для нього; по-друге, виплата вкладникові такої суми та процентів на неї або доходу в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Тому невиплата вкладникові належної суми та процентів на неї або доходу в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором є простроченням виконання (надання) фінансової послуги.

Вартість послуги виражається у грошовому еквіваленті, що має сплатити споживач послуги її надавачу з метою отримання такої послуги. За отримання послуги, передбаченої п.1 ч.3 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" споживач сплачує надавачу грошову суму, що становить банківський вклад.

Отже, пеня, передбачена ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» повинна нараховуватись на суму коштів, що має бути виплачена вкладникові на умовах та в порядку, встановлених договором, але в порушення зазначених умов та порядку не виплачується.

        З метою підсилення власної правової позиції звертаю увагу суду на рішення Апеляційного суду міста Києва від 04.12.2014 року у справі №761/13058/14-ц, яке у касаційному порядку не оскаржувалось, яким встановлено, що вимоги про стягнення пені, нарахованої відповідно до ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів»  до запровадження в банку Тимчасової адміністрації підлягають задоволенню, оскільки ґрунтуються на вимогах закону.

 

По инструкции 492 НБУ Вы однозначно правы, пересмотрел ее после суда.

 

А вот Ваш совет по обжалованию данного решения ввел меня в смятение.

Во-первых, я не думаю что может что-то получиться по ЗУ ЗПП, а терять кучу времени из-за 300$ пени по ст.32 ЗУ "О платежных системах...", которую я могу попробовать взыскать в этой же сумме (там можно максимум 10% от суммы перевода взыскивать) путем подачи второго иска, ну ОЧЕНЬ не хочется.

Во-вторых, есть подозрение, что этот банк все же добьют. Я часто вижу Вас на ветке ФИ на форуме finance.ua, и Вы сами прекрасно видите, какие там настроения. А если зайдет ВА, все мои тяжбы потеряют смысл. Я и так не вполне ясно представляю сколько времени придется ждать результата от исполнительного производства, а если еще начать апеллировать...

 

Ну и не удержусь от провокационного вопроса. Из сообщений на finance.ua знаю, что Вы также имеете свой интерес в ФИ. В своих исках к этому банку Вы требовали пеню по ЗУ ЗПП? Если да, то каков результат? Обжаловали? :) 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

То что проценты вам банк начисляет, ещё не означает что он их вам выплатит. Требовать в иске их всё равно надо. Тем более что он не будет их начислять после окончания срока депозита, а после вступления решения суда в законную силу вообще заблокирует ваши счета (все, и депозитные и текущие) и потом спишет с них все остатки под ноль. Будете ещё иск подавать?

Что касается обжалования. $300 это не такие уж маленькие деньги, да и к тому же это уже дело принципа — довести процесс до логичексого завершения. Тем более что судебный сбор платить не нужно. Да и шансы есть по ч.5.ст.10 ЗУоЗПП  не такие уж мизерные, если всё правильно делать.  Вот и приведенное выше мною решение ВССУ очень даже усиливает вашу позицию, в нём прямо говорится что к депозитным правоотношениям следует применять именно ч.5 ст. 10 ЗУоЗПП. И это решение имеет прецедентную силу, поскольку даёт вам возможность в дальнейшем (при подаче заявления на пересмотр в ВСУ) ссылаться на неодинаковость применения этой нормы судом кассационной инстанции.

 

 

Терять кучу времени вам не понадобится. Поскольку все обстоятельства уже установлены вступившим в силу судебным решением, то новый процесс в силу принципа преюдиции (ч.3 ст.61 ЦПК) будет коротким. Просто можете написать в иске "прошу рассмотреть в отсутствие истца" и всё, просто ждите, ничего делать не надо.

Исполнительное производство именно по этому банку (ВДВС Печерского РУЮ) довольно хорошее (в сравнении с другими районными отделами ДВС). Взыскивают в валюте прекрасно, научились уже. 

Я по одному из исков уже всё с ФИ получил полностью в валюте через исполнительную службу (тело вклада, проценты, 3% по ст.625, но пеню по ЗУоЗПП не дали, дело в этой части на рассмотрении в кассации, пеню по переводу не просил так как перевода не было). По другим искам ещё производство идёт в первой инстанции.

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Депозитный договор бессрочный (Доступный NEW), с капитализацией, счет и так фактически заблокирован, а вот на каком основании банк самовольно спишет с моего счета "все под ноль" я не совсем понимаю... А иск еще один обязательно подам.

 

300$ для меня деньги не маленькие, но я не хочу из-за 300$ рисковать 3000$-ми, тем более, если могу предъявить их в новом иске. Мне жалко терять даже 20-30 дней, которые пойдут на апелляцию. Мне кажется осенью как обычно придет большая Ж. Хотелось бы до осени хоть что-то получить. Лучше подам новый иск по 3% и пене за период от 20.03.2015 и еще один иск на остаток по счету.

 

По ч.5 ст.10 ЗУ ЗПП мне кажется шансов маловато. Думаю, суды всех инстанций будут что-нибудь придумывать, чтобы не удовлетворять пеню в 15930$ при сумме основного долга в 3000$. Если очень повезет, применят ч.3 ст.551 ЦКУ и срежут ее до адекватных размеров, но и это вряд ли (ведь там речь об убытках, а не сумме основного долга). А завалят ее скорее всего по обоснованию стоимости услуги или просто скажут, что такой финансовой услуги как возврат вклада законом не предусмотрено.

 

По позиции  ВССУ в определении от 15.02.2012 № 6-12268св11 .  Нигде в нём прямо не говорится что к депозитным правоотношениям следует применять именно ч.5 ст. 10 ЗУоЗПП. Там говорится следующее:

З викладеного вбачається, що у порушення вимог ст. ст. 213214 ЦПК України суди не встановили початок та закінчення введення мораторію; не визначили, яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин і передчасно ухвалили рішення про відмову у стягненні на користь позивача пені.

У порушення вимог ст. 214316 ЦПК України апеляційний суд не дав належної правової оцінки доводам ОСОБА_3 та не спростував їх. Оскільки апеляційним судом рішення в частині відмови у позові ухвалено з порушенням процесуальних норм права, відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України вона підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд в цій частині до апеляційного суду.

     

То есть дело вернули из-за того, что суд никак не мотивировал отказ по пене и не опроверг исковые требования в этой части. Я определение внимательно несколько раз перечитал.

 

То, что научились взыскивать, это радует. Не радует то, что с исполнительной службой я дело никогда не имел, поэтому у меня так быстро как у Вас наверно не получится.

Ну, и конечно, если Вам не сложно сообщите, пожалуйста, результаты кассации, когда они будут. Я еще обязательно поборюсь. Еще раз спасибо.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Депозитный договор бессрочный (Доступный NEW), с капитализацией, счет и так фактически заблокирован, а вот на каком основании банк самовольно спишет с моего счета "все под ноль" я не совсем понимаю... А иск еще один обязательно подам.

 

На основании распоряжения, в котором будет указан номер судебного дела. И это основание для нового иска, да.

 

 

300$ для меня деньги не маленькие, но я не хочу из-за 300$ рисковать 3000$-ми, тем более, если могу предъявить их в новом иске. Мне жалко терять даже 20-30 дней, которые пойдут на апелляцию. Мне кажется осенью как обычно придет большая Ж. Хотелось бы до осени хоть что-то получить. Лучше подам новый иск по 3% и пене за период от 20.03.2015 и еще один иск на остаток по счету.

 

судьба ваших 3000 никак не зависят от этих 300, если вы уже с ними судитесь, то они наложили лапу на все ваши счета всё равно

кстати, возьмите выписки по всем своим счетам и обратите внимание на хитрые лимиты, которые они установили: если у вас остаток по счету 3000, это не значит, что вам доступны 3000, они втсавляют хитрые  якобы задолженности, которые ограничат ваш лимит

 

 

По ч.5 ст.10 ЗУ ЗПП мне кажется шансов маловато. Думаю, суды всех инстанций будут что-нибудь придумывать, чтобы не удовлетворять пеню в 15930$ при сумме основного долга в 3000$. Если очень повезет, применят ч.3 ст.551 ЦКУ и срежут ее до адекватных размеров, но и это вряд ли (ведь там речь об убытках, а не сумме основного долга). А завалят ее скорее всего по обоснованию стоимости услуги или просто скажут, что такой финансовой услуги как возврат вклада законом не предусмотрено.

 

По позиции  ВССУ в определении от 15.02.2012 № 6-12268св11 .  Нигде в нём прямо не говорится что к депозитным правоотношениям следует применять именно ч.5 ст. 10 ЗУоЗПП. Там говорится следующее:

З викладеного вбачається, що у порушення вимог ст. ст. 213214 ЦПК України суди не встановили початок та закінчення введення мораторію; не визначили, яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин і передчасно ухвалили рішення про відмову у стягненні на користь позивача пені.

У порушення вимог ст. 214316 ЦПК України апеляційний суд не дав належної правової оцінки доводам ОСОБА_3 та не спростував їх. Оскільки апеляційним судом рішення в частині відмови у позові ухвалено з порушенням процесуальних норм права, відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України вона підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд в цій частині до апеляційного суду.

     

То есть дело вернули из-за того, что суд никак не мотивировал отказ по пене и не опроверг исковые требования в этой части. Я определение внимательно несколько раз перечитал.

 

Дело вернули именно из-за того, что суд первой инстанции (и с ним согласился суд апелляционной инстанции) пришел к заключению, что закон оЗПП вообще и норма ч.5 ст.10 в частности -- не регулируют правоотношений депозитного вклада. А суд кассационной инстанции (ВССУ) прямо в мотивировочной части указывает, что регулируют. И это очень хорошо для вкладчика и очень печальные новости для банка.  Читайте внимательнее.

 

----------------------------------------------------------------------

 

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення пені апеляційний суд керувався тим, що договором не передбачено її стягнення за порушення виконання зобов'язань, а Закон України «Про захист прав споживачів» не поширюється на правовідносини, що виникли з виконання договорів банківського вкладу, які регулюються нормами ЦК України та іншим спеціальним законодавством.

 

Проте, погодитися з таким висновком апеляційного суду не можна з таких підстав.

...

Як вбачається із змісту позовної заяви від 30 березня 2010 року обґрунтовуючи право на стягнення пені позивач посилався на ст. 625 ЦК України та п. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів». Водночас до позовної заяви надавав суду розрахунок пені на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» (а.с. 135, 139).

...

 

Поза увагою суду апеляційної інстанції залишилися й положення Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» (даліЗакон) споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Згідно із ч. 5 ст. 10 Закону у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачуєтьсяпеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи(послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Пунктом 6.1. Договору на відкриття та обслуговування поточного «пенсійного» рахунку передбачено, що сторони за невиконання або неналежне виконання зобов'язань несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства і договору.

 

...

 

Однак вимоги Закону України “Про банки і банківську діяльність” та Закону України «Про захист прав споживачів» судом апеляційної інстанції до уваги взято не було, хоча у своїх доводах в апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилався на них і зазначав, що має право на стягнення пені відповідно до вимог Закону.

З викладеного вбачається, що у порушення вимог ст. ст. 213214 ЦПК України суди не встановили початок та закінчення введення мораторію; не визначили, яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин і передчасно ухвалили рішення про відмову у стягненні на користь позивача пені.

----------------------------------------------

Конечно, некоторые судьи будут упираться, далеко не все готовы эту пеню присуждать.   Но многие судьи в первой инстанции всё же её присуждают, в реестре полно таких решений.  

Что касается кассации, то они не хотят выносить таких решений. Они хотят вернуть дело в первую инстанцию, но новое процессуальное законодательство не даёт им это сдлеать на основании нарушения судами норм материального права, они могут возвращать только по процессуальным основаниям.  Иногда это получается.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

судьба ваших 3000 никак не зависят от этих 300, если вы уже с ними судитесь, то они наложили лапу на все ваши счета всё равно

кстати, возьмите выписки по всем своим счетам и обратите внимание на хитрые лимиты, которые они установили: если у вас остаток по счету 3000, это не значит, что вам доступны 3000, они втсавляют хитрые  якобы задолженности, которые ограничат ваш лимит

300$ - это пеня по ЗУ "О платежных системах...". Счет у меня только один остался, по которому я и судился. Сейчас на нем около 3200$. 3000$ из них являлись предметом моего иска. По оставшимся 200$ подам новый иск. 

На счет выписок. Мне они отказываются давать выписку с реквизитами (печать, дата, подпись). Просто дают распечатку движения средств, а когда говорю про реквизиты, говорят, что это уже справка, которая стоит 50 грн. и которые я им платить естественно не собираюсь. Чтобы подтвердить сумму во втором иске обращусь к ним с запросом по ЗУ "Про доступ до публічної інформації". Не ответят, буду истребовать в суде.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

300$ - это пеня по ЗУ "О платежных системах...". Счет у меня только один остался, по которому я и судился. Сейчас на нем около 3200$. 3000$ из них являлись предметом моего иска. По оставшимся 200$ подам новый иск. 

 

Ваши исковые требования совершенно не ограничены остатками на счетах. При остатке 1000 вполне можно обоснованно требовать и получить 10 000.

При этом тело и то что банк начисляет на него на счет в виде процентов — только часть исковых требований. 

Поэтому остатки на счетах нас интересуют только как база для расчета прочих задолженностей (проценты, инфляционная ответственность, неустойки, возмещения ущерба).  При этом на одну и ту же базу начисления могут быть насчитаны не один раз, если это начисления за разные периоды. Например, сначала проценты с момента истребования средств и до дня вынесения решения, а потом в новом иске — проценты с момента вынесения решения до дня его фактического исполнения. И всё это на одно и то же тело.

И ещё — а вы проверьте ваш счет на котором должно быть $3200.  Посмотрите сколько из них списал банк после выполнения решения. Не думаю что ровно $3000, предполагаю что больше.  И выписку возьмите обязательно.

 

Hасчет выписок. Мне они отказываются давать выписку с реквизитами (печать, дата, подпись). Просто дают распечатку движения средств, а когда говорю про реквизиты, говорят, что это уже справка, которая стоит 50 грн. и которые я им платить естественно не собираюсь. Чтобы подтвердить сумму во втором иске обращусь к ним с запросом по ЗУ "Про доступ до публічної інформації". Не ответят, буду истребовать в суде.

 

Не нужна вам эта справка. Ни вам, ни суду. Выписки движения средств вполне достаточно (со штампом-датером банка и подписью операциониста). Выписки бесплатны и являются вполне допустимым доказательством в суде. 

Закон "Про доступ до публічної інформації" регулирует доступ именно к публичной информации, а к этому случаю отношения не имеет. Можно апеллировать к закону "Про звернення громадян", там тоже установлена бесплатность рассмотрения обращений. Но оно вам не надо, выписки прекрасно принимаются судами.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

По поводу исковых требований мне все понятно, спасибо.

 

А на счет выписки, то не хотят мне в 17-м отделении на Урловской ставить на них штамп-датер и подпись. Дают голую распечатку. Остаток по счету на следующей неделе обязательно уточню, так как последние данные у меня на 06.01.2015.

 

ЗУ "Про доступ до публ. інформації" предусматривает ответ в 5-дневный срок, а ЗУ "Про звернення громадян" - месяц. Это действительно не публичная информация, но это не так важно. У них на любой запрос один ответ: "У відповідь на Ваш запит/заяву повідомляємо, що ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" вживає всіх необхідних заходів щодо невідкладного вирішення ситуації викладеної у Вашому зверненні." У меня уже три таких ответа. Главное, зафиксировать сам факт обращения, как я понимаю, чтобы было что ответить судье, если спросит почему нет выписки в материалах. У меня есть первичные документы о внесении и выдаче средств по счету. Проценты я и сам могу посчитать. Пусть банк опровергает, если не согласен.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

ЗУ "Про доступ до публ. інформації" предусматривает ответ в 5-дневный срок, а ЗУ "Про звернення громадян" - месяц. Это действительно не публичная информация, но это не так важно.

 

 

Это довольно важно. Вы не можете ссылаться на закон, который данные отношения не регулирует. Вы думаете, судья не знает разницы между публичной информацией и непубличной?

По ЗУ "Про звернення громадян" не месяц, а 15 дней. И только если вопрос требует дополнительного изучения, то 30 дней (причем всё равно уведомить за 15, что вопрос на изучении).  

И что там дополнительно изучать?

Другое дело, что ни ЗУ "Про звернення громадян", ни ЗУ "Про доступ до п.и." не регулируют выдачу выписок по счету. 

Срок выдачи таких выписок нормируется актми НБУ, а тариф — вашим тарифным планом (приложение к договору обслуживания). Там наверняка указано "бесплатно" в тарификации выписок.

 

А насчет выписки, то не хотят мне в 17-м отделении на Урловской ставить на них штамп-датер и подпись. Дают голую распечатку. Остаток по счету на следующей неделе обязательно уточню, так как последние данные у меня на 06.01.2015.

 

Ну отказываются и ладно, ничего страшного. Несите прямо так, на вопрос судьи "почему не заверено?" так прямо и говорите — ответчик отказывается заверять.

Не стесняйтесь, суд не для стеснительных.

 

 

​У них на любой запрос один ответ: "У відповідь на Ваш запит/заяву повідомляємо, що ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" вживає всіх необхідних заходів щодо невідкладного вирішення ситуації викладеної у Вашому зверненні." У меня уже три таких ответа. 

 
У вас ноль таких ответов. Всё что пришло не заказным — то не пришло вообще. (А этот банк, по моему опыту, почти никогда на заказные не тратится).

Не говорите судье что получали эти ответы. Пусть банк сам доказывает что вы их получили.  

В иске смело пишете — "усі звернення проігноровані відповідачем", если ничего не получали под подпись.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

 

Ну отказываются и ладно, ничего страшного. Несите прямо так, на вопрос судьи "почему не заверено?" так прямо и говорите — ответчик отказывается заверять.

Не стесняйтесь, суд не для стеснительных.

 

Спасибо, так и скажу.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

 
У вас ноль таких ответов. Всё что пришло не заказным — то не пришло вообще. (А этот банк, по моему опыту, почти никогда на заказные не тратится).

Не говорите судье что получали эти ответы. Пусть банк сам доказывает что вы их получили.  

В иске смело пишете — "усі звернення проігноровані відповідачем", если ничего не получали под подпись.

 

А вот тут уточните, пожалуйста. Где-то прописано, что банк должен отвечать именно заказным? Понятно, что обычное письмо может не дойти, но является ли это проблемой банка? Хотя такие ответы со стороны банка равносильны игнорированию.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А вот тут уточните, пожалуйста. Где-то прописано, что банк должен отвечать именно заказным? Понятно, что обычное письмо может не дойти, но является ли это проблемой банка? Хотя такие ответы со стороны банка равносильны игнорированию.

 

Да вам и не требуется, чтобы это было где-то прописано. Есть презумпция доказывания, ч. 1 ст. 60 ЦПК: кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Вот смотрите. Вы заявляете, что ответ на свои обращения не получали.  Банк возражает: нет, вы ответ получили.

Ровно в этот момент срабатывает презумпция доказывания: вы указываете банку на ч.1 ст.60 ЦПК и напоминаете, что именно на банке лежит обязанность доказать получение вами этого ответа. Причём именно получение вами, а не отправление банком, то есть всякие реестры и журналы регистрации исходящей корреспонденции тут никак не катят, а должна быть регистрация именно получения этого почтового отправления по вашему адресу вами (лично или по доверенности). Здесь подойдут любые зарегистрированные почтовые отправления (заказное, ценное, с уведомлением, курьерское, приоритетное и т. п.), потому что незарегистрированные никак не могут быть отслежены и следовательно, их получение не может быть доказано в принципе.

Поэтому правило простое: если вручение отправления хотя бы при каких-то условиях в будущем может подлежать доказыванию, — отослал обычным не заказным это всё равно что не отослал вообще.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Это не то решение, есть решение тоже 2010 года, которым пеня в размере 1 % за каждый день невыполнение взыскана, но ограничена небольшим сроком начисления и по маленькой сумме задолженности.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения