На підставі яких законів чи постанов можна подати позов до банку за місцем проживання клієнта - споживача послуг

[braze]

Підкажіть на підставі яких законів чи постанов можна подати позов до банку за місцем проживання клієнта - споживача послуг, а не за місцем реєстрації та знаходження банку.

[alexburko]

ч.5 ст.110 ЦПК України:

 

5. Позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

[braze]

Дякую. Чи потрібно описати, що позивач є споживачем послуг?

[у.zaporozhskiy]

Дякую. Чи потрібно описати, що позивач є споживачем послуг?

Обязательно.

Такое пояснение занимает: около двух страниц.

[braze]

Обязательно.

Такое пояснение занимает: около двух страниц.

Дайте будь-ласка зразок хоч який-небудь, дуже треба. Викладіть тут будь ласка.

[Va70l]

Примерно так:

 

На Кредитний договір, укладений між позичальником і банком, розповсюджуються положення Закону України «Про захист прав споживачів» з огляду на наступне:

Згідно з п. _____ Кредитного договору, Кредит надається Позичальнику на наступні цілі: ___________________

Згідно із ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»: споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб... продукція – будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Системно протлумачивши інші положення цього закону, можна прийти до висновку, що: Споживчий кредит кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) фізичній особі, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб, для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника

Відповідно до п. 2 Постанови Пленум Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів»  Закон України «Про захист прав споживачів» поширюється на зазначені в ньому відносини, які виникли після введення його в дію. Оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають … із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття і ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Зважаючи на те, що цільове призначення кредиту є задоволення особистих потреб – купівля нерухомості, то на вищезазначені кредитні правовідносини поширюється норми законодавства про захист прав споживачів.

До того ж згідно з п. 1.2 «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджених Постановою Національного банку України № 168 від 10.05.2007 р. (надалі – Правила), іпотечний кредит є споживчим.

Отже, метою іпотечного кредиту є також задоволення особистих потреб, тому керуючись положеннями вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України на вищезазначені кредитні правовідносини поширюється норми законодавства про захист прав споживачів.

Системно аналізуючи положення Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 6 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» згідно з якою, Фінансовими вважаються такі послуги: надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, можна прийти до висновку, що кошти надаються у позику Позивачу, Позивач є споживачем фінансової послуги у вигляді надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту, а отже, гарантії, встановлені для Позичальника Законом України «Про захист прав споживачів» мали дотримуватися, проте дотримані не були, всупереч абз. 4 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» Банк не повідомив Позичальника про зміну відсоткової ставки за кредитним договором у порядку, визначеному кредитним договором (рекомендованим листом, який мав би отримати позичальник).

Згідно з п. 1 резулятивної частини Рішення КСУ від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина Степаненка Андрія Миколайовича щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв’язку з положеннями частини четвертої статті 42, В аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»  від 12 травня 1991 року № 1023–XII з наступними змінами у взаємозв’язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Таким чином, положення Закону України «Про захист прав споживачів» поширюються на відносини між Банком та Позичальником, а Банк мав виконати вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» як під час укладення кредитного договору, так і під час його виконання.