Ухвала о выдаче ИЛ на решение ТС обжалованию не подлежит! Постанова ВСУ № 6-2743цс15 от 17.02.2016 года


Bolt

Recommended Posts

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

17 лютого 2016 року                                                                             м. Київ

 

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого

Яреми А.Г.,

 

 

суддів:

Гуменюка В.І.,

Охрімчук Л.І.,

Сімоненко В.М.,

 

Лященко Н.П.,

Сеніна Ю.Л.,

 

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про видачу виконавчого документа про виконання рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за заявою ОСОБА_1 в частині про перегляд ухвали Апеляційного суду Чернігівської області від 26 червня
2014 року й ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від
21 січня 2015 року,

 

в с т а н о в и л а:

 

У травні 2011 року публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі − ПАТ «Альфа-Банк»)  звернулося до суду із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» (далі – третейський суд при ВГО «Всеукраїнський фінансовий союз») від 27 жовтня 2010 року, яким ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 71 тис. 719 грн 71 коп. і судові витрати в розмірі 10 грн.

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 14 вересня            2011 року задовольнив заяву ПАТ «Альфа-Банк» та видав виконавчий лист про примусове виконання вказаного рішення третейського суду при                               ВГО «Всеукраїнський фінансовий союз».

Апеляційний суд Чернігівської області ухвалою від 26 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 січня 2015 року, апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу суду першої інстанції повернув ОСОБА_1.

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду України заяву про перегляд судових рішень. Верховний Суд України ухвалою від
30 листопада 2015 року вказану заяву ОСОБА_1 у частині про перегляд ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 вересня 2011 року повернув; відкрив провадження в зазначеній справі за його заявою в частині про перегляд ухвал Апеляційного суду Чернігівської області від 26 червня
2014 року та колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від
21 січня 2015 року.

У заяві ОСОБА_1 про перегляд судових рішень порушується питання про скасування вказаних ухвал судів апеляційної та касаційної інстанцій та ухвалення нового судового рішення з, передбачених пунктами 1, 2 та 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) підстав:

неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме пункту 14 частини першої статті 6 Закону України від 11 травня 2004 року № 1701-IV «Про третейські суди» (далі – Закон України «Про третейські суди»), що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, а саме частини третьої статті 389-11 ЦПК України – при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди»;

На підтвердження зазначених підстав подання заяви про перегляд судових рішень ОСОБА_1 посилається на ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2015 року у справі за заявою
ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого документа з виконання рішення третейського суду при ВГО «Всеукраїнський фінансовий союз» у справі за позовом ПАТ «Альфа Банк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за кредитним договором
(№ 6-28022св15) та постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від:

2 вересня 2015 року у справі за заявою фізичної особи про скасування рішення третейського суду при ВГО «Всеукраїнський фінансовий союз» у справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за кредитним договором (№ 6-856цс15);

 21 жовтня 2015 року у справі за заявою фізичної особи про скасування рішення третейського суду при ВГО «Всеукраїнський фінансовий союз» у справі за позовом ПАТ «Альфа-банк» до фізичних осіб про стягнення заборгованості за кредитним договором (№ 6-831цс15);

4 листопада 2015 року у справі за позовом фізичної особи до
ПАТ «Альфа-Банк» про визнання недійсним пункту кредитного договору щодо третейського застереження (№ 6-2074цс15).

Так, надані заявником для порівняння ухвалу суду касаційної інстанції та постанови Верховного Суду України було прийнято за результатами розгляду справ по суті, у зв'язку з чим до спірних правовідносин у цих справах застосовано норми права, які підлягали застосуванню, зокрема пункт 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди».

У справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного суду, який, вирішуючи процесуальне питання щодо прийняття апеляційної скарги до розгляду, повернув апеляційну скаргу, у зв'язку із чим справа по суті не розглядалася та норми права, закріплені в пункті 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», не могли бути застосовані в цьому випадку судами апеляційної та касаційної інстанцій.

Отже, порівняння змісту наданих заявником ухвали суду касаційної інстанції від 15 жовтня 2015 року, постанов Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 2 вересня, 21 жовтня та 4 листопада 2015 року зі змістом судового рішення суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим регулюванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшов протилежних висновків щодо заявлених вимог та що ухвала суду касаційної інстанції від 21 січня
2015 року не відповідає викладеному у вказаних постановах Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

У зв’язку із цим підстави для перегляду судових рішень, передбачені пунктами 1 та 4 частини першої статті 355 ЦПК України, відсутні.

Разом з тим у справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного суду, який, повернувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, виходив з того, що за змістом статті 293, частин третьої, шостої статті 389-11 ЦПК України така ухвала суду першої інстанції оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Натомість у наданій заявником для порівняння ухвалі від 15 жовтня            2015 року суд касаційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, якою видано виконавчий лист на примусове виконання рішення третейського суду, та ухвалу апеляційного суду про залишення без змін зазначеної ухвали суду першої інстанції, фактично дійшов протилежного висновку про можливість оскарження в апеляційному порядку вказаної ухвали суду першої інстанції.

Цей правовий висновок суду касаційної інстанції про застосування судами норми процесуального права, наведений у судовому рішенні, яке переглядається, різниться з висновком, зробленим у наданій для порівняння ухвалі суду касаційної інстанції від 15 жовтня 2015 року.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявника, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України  вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У статті 293 ЦПК України наведено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Так, відповідно до пункту 33 частини першої статті 293 ЦПК України можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.

Згідно із частиною третьою статті 38911 ЦПК України ухвала суду про відмову у видачі виконавчого листа може бути оскаржена сторонами протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення судом в апеляційному порядку.

Оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду вказаними нормами цивільного процесуального законодавства не передбачене.

З огляду на викладене висновок апеляційного суду про неоскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції зазначеної категорії, з яким погодився і суд касаційної інстанції, є законним.

Відповідно до частини першої статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, були застосовані правильно.

Керуючись статтями 355, 3603, 3605 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

 

У задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині про перегляд ухвали Апеляційного суду Чернігівської області від 26 червня 2014 року й ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 січня 2015 року відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

 

 

Головуючий

 

Судді Верховного Суду України:

А.Г. Ярема

 

 

 

 

 

В.І. Гуменюк

 

Н.П. Лященко

 

Л.І. Охрімчук

 

 

Ю.Л. Сенін

 

В.М. Сімоненко

 

 

 

 

Правова позиція

(постанова Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року № 6-2743цс15)

 

 

За змістом пункту 33 частини першої статті 293, частини третьої статті 38911 Цивільного процесуального кодексу України оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду не передбачене.

 

Link to comment
Share on other sites

Как нам объясняет ВССУ основываясь на выводах Третейской палаты Украины, которые они изложили в своём письме к ним, то надо отменять или решение ТС или признавать ИЛ таким что не подлежит исполению, но практика по этому поводу неоднозначная тоже...

Link to comment
Share on other sites

Ухвала суду про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду апеляційному оскарженню не підлягає

 

11.12.2015 16:59
 

У справі за заявою банку про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду про стягнення заборгованості за кредитним договором ВССУ дійшов наступного висновку.

 

Відповідно до положень статті 293 ЦПК України та статті 389-11 ЦПК України ухвала про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, так як нормами статті 389-11 ЦПК України не передбачено оскарження такої ухвали суду першої інстанції, оскільки у такому випадку оскарженню підлягає рішення третейського суду або виконавчий лист відповідно до вимог статті 369 ЦПК України.

 

Підтвердженням цього є і те, що як заява до суду, так і касаційна скарга містять мотиви, що стосуються саме оскарження рішення третейського суду.

 

Зазначений висновок відповідає пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України, згідно з яким до основних засад судочинства відноситься забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

 

Із повним текстом ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у цій справі (№6-45658 св 14) можна буде ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

 

 

http://www.sc.gov.ua/ua/golovna_storinka/uhvala_sudu_pro_vidachu_vikonavchogo_lista_na_primusove_vikonannja_rishennja_tretejskogo_sudu_apelja.html

Link to comment
Share on other sites

Із повним текстом ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у цій справі (№6-45658 св 14) можна буде ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

 

Вот только ухвала эта очень засекреченная, так как её нет нигде, а прошло уже два с половиной месяца с вынесения... Если у кого то есть то покажите, пожалуйста...

Link to comment
Share on other sites

Link to comment
Share on other sites

А вот и то письмецо ТПУ в ВССУ...

 

 

Лист Третейської палати України до ВССУ

 

Вих. № 173

Від 14.05.2013

 

               

                                                                                        Виконуючому обов’язки

                                                                                        Голови Вищого спеціалізованого

                                                                                        суду України

                                                                                        п.Міщенкові С.М. .

 

Про розгляд апеляційних скарг на ухвали

місцевих судів про видачу виконавчого

листа на рішення третейського суду

 

                               Шанований  Станіславе Миколайовичу!

 

         Листом ВССУ від 27.09.2012  вих. № 10-1358/0/4-12 ВССУ «Про апеляційне оскарження ухвал суду про видачу / відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду та їх розгляд» ( надалі – лист ВССУ) ВССУ висловив думку стосовно неможливості оскарження ухвал суду про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду та їх розгляд в апеляційному порядку.

         За відомостями  Державного реєстру судових рішень більшість апеляційних судів поділяє цю думку ВССУ ( див., наприклад, ухвали Київського апеляційного суду  від 19.03.2013 р.  реєстр. № 30031878 , від 21.02.2013 р. реєстр. №  29484694 та реєстр. № 29484723 ). У той же час існують рішення апеляційних судів та ВССУ, у яких викладена протилежна позиція . Нещодавно ВССУ порушено касаційне провадження  за 2-ма касаційними скаргами  на ухвали апеляційних судів про повернення апеляційних скарг на ухвали місцевих судів про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду ( див Ухвали ВССУ від 4.04.2013 року у справі № 6-15402ск13 та від 22.04.2013 року у справі № 6-12730ск13) .

         Таким чином , неоднакова судова практика з цього питання продовжується. З метою сприяння формування сталої судової практики Третейська палата України просить шановний суд врахувати наступну правову позицію щодо неможливості апеляційного оскарження ухвал про видачу виконавчого документу на рішення третейського суду.

 

          Третейська палата України поділяє висновок, що міститься у листі ВССУ про неможливість апеляційного оскарження ухвал про видачу виконавчого документа на рішення третейського суду з наступним   обґрунтуванням.

         Як вірно сказано у  листі ВССУ  висновки  Конституційного суду України у його рішеннях від 27.01.2010 р, 28.04.2010 р., 8.07.2010 р., 2.11.2012 р. про  можливість  оскарження ухвал суду,  стосується не усіх ухвал суду, а лише ухвал, що приймаються окремо від  рішення суду першої інстанції та оскарження яких не передбачено ст.293 ЦПК. Ухвали про видачу виконавчого листа  на  примусове виконання рішення третейського суду не є ухвалами, які виносяться окремо від рішення суду першої інстанції. Стосовно цих ухвал Конституційний суд України свого висновку не надавав.

           Проте лише це обґрунтування не є, на нашу думку, достатнім для висновку про те, що ухвали про видачу виконавчого листа на рішення третейського суду не можуть бути оскаржені у апеляційному порядку. Наприклад, колегія суддів ВССУ в ухвалі від 30.01.2013 р. у справі № 6-32656св12 розглядаючи касаційну скаргу на відмову апеляційного суду розглядати апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду про видачу виконавчого листа на рішення третейського суду погодилась з тим, що ухвали про видачу виконавчого листа не є ухвалами, про які ідеться у ст.293 ЦПК, але вважає, що відповідно до Конституції України можливе оскарження  любого судового рішення, у тому числі ухвал про видачу виконавчого листа на рішення третейського суду.  

           Проте відповідно до п.8 ч.2 ст.129 Конституції України право на апеляційне оскарження обумовлено вимогами закону . У ст.14 Закону України «Про судоустрій» також сказано про те, що «учасники  судового  процесу та інши особи мають право на апеляційне  оскарження судового рішення у випадках і порядку,  встановлених  процесуальним  законом».

         У  ЦПК та Законі України «Про третейські суди»  передбачено  лише право на  оскарження  ухвали про відмову у видачі виконавчого документа та право на оскарження рішення третейського суду і підстави для скасування рішення третейського суду.

          Зараз за  відсутністю у законах права на оскарження та  підстав для скасування ухвал про видачу виконавчого документу скаржники у апеляційних скаргах просять скасувати рішення за підставами, які вказані в законі  для скасування рішення третейського суду. Застосування таких підстав для скасування ухвали про видачу виконавчого документу є незаконним та фактично дублює встановлену законом процедуру оскарження рішення третейського суду, затягує отримання кінцевого результату третейського розгляду завантажує державні суди! Яскравим прикладом цього є  Постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2012 р. та  Постанова ВГСУ від 19.12.2012 р у справі № 2/250, якими розглянуто як апеляційну так і касаційну скаргу на ухвалу про видачу виконавчого документу на рішення третейського суду від 21.10.2011 р , відмовлено в задоволені цих заяв та констатовано, що доводи цих скарг повторюють доводи, що викладені заявником при оскарженні рішення третейського суду, які раніше розглядалися господарськими судами у справі № 65/220 також у трьох інстанціях! Аналогічний висновок міститься в Ухвалі Київського апеляційного суду від 25.07.2012 р. реєстр. № 25652975. В результаті фактично повторного оскарження рішення третейського суду кінцевий результат третейського розгляду був отриманий у цих справах більш ніж через  рік від дня прийняття рішень третейського суду.

 

Таким чином, оскільки ЦПК та Законом України «Про третейські суди»  не передбачено ані можливості апеляційного оскарження ухвали державного суду про видачу виконавчого документу, ані підстав для такого оскарження, до них не можна застосувати підстави які передбачені для скасування рішення третейського суду . У  цьому випадку ухвали державного суду про видачу виконавчого документу, на нашу думку, повинні повертатися апеляційним судом на підставі  п.1 ч. 4, ч.6 ст.297 ЦПК, так як  апеляційна справа про видачу виконавчого документу не підлягає апеляційному розгляду у порядку цивільного судочинства. 

Відмова від розгляду апеляційної скарги на ухвалу про видачу виконавчого документу не є порушенням конституційного принципу на апеляційне оскарження  судового рішення , ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки  ЦПК передбачає можливість  та підстави для оскарження не ухвали про видачу виконавчого листа на рішення третейського суду,  а – результату цієї ухвали – оскарження  безпосередньо самого виконавчого листа  за правилами ст.369 ЦПК.

Окремі скаржники подають саме такі зави ( див. Ухвалу  Дніпровського районного  суду м. Києва від 16.11.2012 року реєстр. № 28527072 та Ухвалу Київського апеляційного суду  від 23.04.2013 року реєстр. №  30884064), що і є, на наш погляд, реалізацією конституційного права особи на оскарження рішення суду щодо видачі виконавчого листа.

           Таким чином, відмова від розгляду апеляційних скарг про скасування ухвал про видачу виконавчого документу на підставі та у порядку п.1 ч. 4, ч.6 ст.297 ЦПК та Закону України «Про третейські суди» вважаємо правомірною, такою що не порушує конституційного принципу на апеляційне оскарження любого судового рішення, оскільки ЦПК передбачає оскарження власне предмету цих ухвал :  виконавчого документу за підставами і у порядку ст.369 ЦПК.

 

           З повагою,

           Голова Третейської палати України

 

                                                                                                 Ю.А.Михальський

 

 

http://tretsud.aub.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=172&Itemid=28

 

http://tpu.kiev.ua

Link to comment
Share on other sites

Особенно смешно, цинично и лицемерно звучит в этом письме вот эта фраза...

 

Окремі скаржники подають саме такі зави ( див. Ухвалу  Дніпровського районного  суду м. Києва від 16.11.2012 року реєстр. № 28527072 та Ухвалу Київського апеляційного суду  від 23.04.2013 року реєстр. №  30884064), що і є, на наш погляд, реалізацією конституційного права особи на оскарження рішення суду щодо видачі виконавчого листа.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

А вообще сейчас они очень активно работают над пунктом 14 статьи 6 ЗУ "Про ТС"... Привлекают все силы, профессоров и прочих специалистов... Обвиняют во всех грехах и не компетентности ВСУ...

Link to comment
Share on other sites

А вообще сейчас они очень активно работают над пунктом 14 статьи 6 ЗУ "Про ТС"... Привлекают все силы, профессоров и прочих специалистов... Обвиняют во всех грехах и не компетентности ВСУ...

Пусть обвиняют.

Как это может изменить существующие Постановления.

ВСУ в этом плане при одном-двух постановлениях, еще  может менять свое мнение, но при 8 Постановлениях, ВСУ думаю пойдет на принцип и засунет мнение профессоров в тоже место откуда они были взяты.

Есть закон и здравый смысл, а есть желание за бабло впихнуть не впихуемое.

 

п.с. Если банк и финучреждения хотят что-то изменить, то пусть меняют закон, а еще лучше принципы своей работы.

Link to comment
Share on other sites

Пусть обвиняют.

Как это может изменить существующие Постановления.

ВСУ в этом плане при одном-двух постановлениях, еще  может менять свое мнение, но при 8 Постановлениях, ВСУ думаю пойдет на принцип и засунет мнение профессоров в тоже место откуда они были взяты.

Есть закон и здравый смысл, а есть желание за бабло впихнуть не впихуемое.

 

п.с. Если банк и финучреждения хотят что-то изменить, то пусть меняют закон, а еще лучше принципы своей работы.

 

Ну кто знает... как практика показывает ВСУ может легко менять свои позиции...

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

y.voronizhskiy

А что скажите по поводу данной постановы, как прокомментируете... Что скажите по поводу тех пяти решений КСУ на которые мне все здесь указывали, но так и не смогли объяснить как их применить в данном случае...Все понимали как это оспаривается при помощи тех решений КСУ, кроме меня... Один я не понимал и теперь как я понимаю один я был прав...))

Link to comment
Share on other sites

y.voronizhskiy

А что скажите по поводу данной постановы, как прокомментируете... Что скажите по поводу тех пяти решений КСУ на которые мне все здесь указывали, но так и не смогли объяснить как их применить в данном случае...Все понимали как это оспаривается при помощи тех решений КСУ, кроме меня... Один я не понимал и теперь как я понимаю один я был прав...))

 

Не факт, что Вы правы.

Просто ВСУ решил, что если ЦПКУ не предусмотрен, то и оспаривать нельзя.

Запрета на оспаривания нет, теперь для обращения в КСУ, как я понимаю, нужны два противоположенных определения апелляционных судов или даже ВССУ.

У меня нет опыта по КСУ.

Если будет время и вдохновение, то мое мнение в обратном не изменилось и буду пробовать подавать в КСУ.

Сейчас у человека отпала необходимость бороться дальше так как решение т.с. отменено.

Если были процессуальные нарушения при постановление определения о выдаче исполнительного листа, а если были нарушения норм материального права, то почему нельзя оспорить это определение?

Link to comment
Share on other sites

Какие Вы видите перспективы в борьбе с ИЛ от ТС... Оспаривать решения ТС или сами ИЛ... И то и то непросто и имеет массу подводных камней... Признавать ИЛ не подлежащими исполнению 90% судей вообще не умеют...

Link to comment
Share on other sites

Но не в случае, когда их 8.

 

Вы думаете...) Хотелось бы верить...

Link to comment
Share on other sites

Вы вот это 6-45658 св 14 нигде случайно не видели...

Link to comment
Share on other sites

Не факт, что Вы правы.

Просто ВСУ решил, что если ЦПКУ не предусмотрен, то и оспаривать нельзя.

Запрета на оспаривания нет, теперь для обращения в КСУ, как я понимаю, нужны два противоположенных определения апелляционных судов или даже ВССУ.

У меня нет опыта по КСУ.

Если будет время и вдохновение, то мое мнение в обратном не изменилось и буду пробовать подавать в КСУ.

 

Конечно не факт, просто пока судьи ВСУ тоже так думают как и я думал всё время... У меня тоже нет опыта в КСУ, но если смогу чем то помочь, то буду рад помочь... Говорите, что надо делать...

Link to comment
Share on other sites

Сейчас у человека отпала необходимость бороться дальше так как решение т.с. отменено.

Если были процессуальные нарушения при постановление определения о выдаче исполнительного листа, а если были нарушения норм материального права, то почему нельзя оспорить это определение?

 

Когда отменили... Что Вы сделали со сроками...

 

В том то и дело, что нельзя, так как не оспаривается... вот такой дебилизм... Вы думаете, что только такую ухвалу нельзя оспорить...

Link to comment
Share on other sites

Особенно смешно, цинично и лицемерно звучит в этом письме вот эта фраза...

 

Надеюсь уже посмотрели эти решения и увидели, что они проигрышные... Цинизм высшей степени от кандидата юридических наук, заслуженного юриста Украины и просто дятла по жизни...

Link to comment
Share on other sites

Конечно не факт, просто пока судьи ВСУ тоже так думают как и я думал всё время... У меня тоже нет опыта в КСУ, но если смогу чем то помочь, то буду рад помочь... Говорите, что надо делать...

Нужно  понимания норм Закона о КСУ, как правильно составить заявление о толковании, далее время, что бы его написать.

Link to comment
Share on other sites

Какие Вы видите перспективы в борьбе с ИЛ от ТС... Оспаривать решения ТС или сами ИЛ... И то и то непросто и имеет массу подводных камней... Признавать ИЛ не подлежащими исполнению 90% судей вообще не умеют...

Нужно пробовать и тот и тот путь.

Другого выхода нет.

Мы с человеком по этому делу боролись около 3-ох лет, хорошо, что не получали решение т.с, чем оставили запасной путь.

Отменили решение путем подачи заявления об отмене решения т.с. с ходатайством о возобновлении сроков.

Link to comment
Share on other sites

Когда отменили... Что Вы сделали со сроками...

 

В том то и дело, что нельзя, так как не оспаривается... вот такой дебилизм... Вы думаете, что только такую ухвалу нельзя оспорить...

 

Написали заявление о возобновлении сроков в связи с тем, что получили решение т.с. только в декабре 2015 и приложили к заявлению об отмене решения т.с.

Link to comment
Share on other sites

Конечно не факт, просто пока судьи ВСУ тоже так думают как и я думал всё время... У меня тоже нет опыта в КСУ, но если смогу чем то помочь, то буду рад помочь... Говорите, что надо делать...

В этом случае можно открыть отдельную тему или найти смежную, что бы люди отписались, которые имеют опыт по написанию заявлений в КСУ о толковании.

Link to comment
Share on other sites

Написали заявление о возобновлении сроков в связи с тем, что получили решение т.с. только в декабре 2015 и приложили к заявлению об отмене решения т.с.

 

Ну это то я понимаю, но только там тоже не однозначно... В законе то написано с момента вынесения... Вам повезло с судьёй... Мне в таком случае 50 на 50 везёт... Оспорить ИЛ проще, там нет сроков вообще, хоть и через 10 лет, но там нет понимания судей вообще практически...

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show