nvb Опубликовано March 7, 2016 Жалоба Share Опубликовано March 7, 2016 Категорія справи №6-9814ск15 : не визначено. Ухвала ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2016 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Касьяна О.П., суддів: Гончара В.П., Дербенцевої Т.П., ОстапчукаД.О., Попович О.В., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про захист прав споживача та стягнення коштів за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26 січня 2015 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2015 року, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26 січня 2015 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2015 року, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 09 квітня 2015 року, - в с т а н о в и л а : У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк») на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» про стягнення 541 316,72 грн, що складається: за договором банківського вкладу № 745080/2014 від 13 лютого 2014 року за депозитом у розмірі 45 800 грн з інфляційних втрат з 13 травня по 04 серпня 2014 року у розмірі 2 407, 87 грн, 25 % річних за користування її грошима після закінчення договору банківського вкладу у розмірі 2 635,07 грн та 115 416 грн пені із розрахунку 3 % річних за кожен день прострочення повернення вкладу за ч. 5 ст. 10 цього Закону, а також на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за сумою процентів 943,14 грн - інфляційних втрат 49, 58 грн, 3 % річних - 5, 51 грн, за ч. 5 ст. 10 Закону пені - 2 376,71 грн; за договором № 788010/2014 від 07 травня 2014 року за депозитом у 102 000 грн - інфляційні втрати з 07 червня по 16 жовтня 2014 року складають 5 283,06 грн, 25 % річних за користування її грошима у розмірі 9 221,92 грн та 4 039, 20 грн із розрахунку 3 % за кожен день прострочення повернення банківського вкладу. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилалась на те, що передала банку 45 800 грн в депозит за договором від 13 лютого 2014 року на три місяці зі ставкою 25 % річних, які за її заявою були перераховані з процентами на її рахунок, але гроші не було видано готівкою до 04 серпня 2014 року. За банківським вкладом за договором від 07 травня 2014 року вона внесла банку 102 000 грн на місяць зі ставкою 25 % річних, але її заява від 10 червня 2014 року про повернення вкладу з процентам виконувалась частками до 16 жовтня 2014 року. З наведених підстав ОСОБА_3 просила задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі. Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 26 січня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на користь ОСОБА_3 318, 88 грн - 3 % річних за прострочення виконання зобов'язань за договором банківського вкладу від 13 лютого 2014 року, 2 165,75 грн - 25 % річних за перший строк дії вкладу за договором банківського вкладу від 07 травня 2014 року; 1 130,13 грн - 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання вкладу за договором банківського вкладу від 07 травня 2014 року. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2015 року за апеляційною скаргою ОСОБА_3 рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26 січня 2015 року змінено, в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 про стягнення інфляційних втрат скасовано. Стягнуто з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на користь ОСОБА_3 492, 20 грн суми інфляційних втрат за договором банківського вкладу № 745080/2014 від 13 лютого 2014 року; 1 073,04 грн інфляційних втрат за договором банківського вкладу № 788010/2014 від 07 травня 2014 року, а всього 1 565,24 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 09 квітня 2015 року за апеляційною скаргою ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26 січня 2015 року залишено без змін. У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26 січня 2015 року, рішення апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2015 року в частині незадоволених позовних вимог. У касаційній скарзі на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26 січня 2015 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2015 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А., посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. У касаційній скарзі на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 09 квітня 2015 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А., посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню. Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. За ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Судами встановлено, що 13 лютого 2014 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір банківського вкладу «З любов'ю VAB! «Квартальний» № 745080/2014 (в національній валюті України), за умовами якого вона передала на депозит банку 45 800 грн на строк 13 місяців з дня укладення договору з щомісячною виплатою процентів на вклад. Пунктом 1.5. договору визначено, що стандартна ставка за вкладом становить 25 % річних та діє з першого по третій місяць вкладу. З четвертого по тринадцятий місяць дії вкладу стандартна ставка за вкладом становить 10 % річних. За змістом п. 1.6. договору, при достроковому закритті вкладу проценти за вкладом нараховуються/перераховуються у повному обсязі згідно договору за кожен (кожні) повний (повні) три місяці дії вкладу, за кожний неповний тримісячний строк дії вкладу - за процентною ставкою для випадків дострокового закриття у розмірі, що діє на день закриття вкладу за цим видом вкладу у відповідній валюті, за відповідним строком, відповідною сумою початкового вкладу та відповідною періодичністю виплати процентів, оголошені на Інтернет-сайті банку. Умови дострокового повернення вкладу зазначені в Правилах, окрім випадків звернення клієнта до банку в усній формі в перший день після закінчення кожного тримісячного періоду дії вкладу. За п. 1.7. договору дата вимоги вкладу 13 березня 2015 року. Із заявою про повернення вкладу та процентів на нього за договором від 13 лютого 2014 року № 745080/2014 ОСОБА_3 звернулася в перший день після спливу першого тримісячного строку з дня його розміщення - 13 травня 2014 року. Нараховані за цим договором проценти та вклад були перераховані банком на ім'я вкладника на вкладний рахунок за вкладом на вимогу, проте реальної можливості розпорядитися вкладом ОСОБА_3 не мала. Фактично належні до виплати суми позивач отримала 04 серпня 2014 року. 07 травня 2014 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір банківського вкладу «Марафон лояльності максимум доходу» № 788010/2014 (в національній валюті України), за умовами якого вона внесла на депозит банку 102 000 грн на один місяць зі сплатою 25 % річних. Відповідно до п. 1.6. договору, при достроковому закритті вкладу проценти на вклад перераховуються/нараховуються за неповний строк розміщення вкладу за процентною ставкою для випадків дострокового закриття у розмірі, що діє на день закриття вкладу у відповідній валюті, за відповідним строком, відповідною сумою початкового вкладу та відповідною періодичністю виплати процентів, оголошені на Інтернет-сайті банку. Датою вимоги вкладу є 07 червня 2014 року (п. 1.7. договору). ОСОБА_3 витребувала вклад та проценти за договором від 07 травня 2014 року № 788010/2014 - 10 червня 2014 року (в перший робочий день після закінчення строку дії договору). Суму вкладу повернуто 16 жовтня 2014 року без процентів. Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_3 про стягнення із банку процентів на вклад розміром 45 800 грн за період із 13 травня 2014 (дата витребування сум за вкладом) по 04 серпня 2014 року (дата фактичного повернення вкладу) та процентів на вклад розміром 102 000 грн за період із 07 червня 2014 року по 16 жовтня 2014 року, суди виходили із того, що нарахування процентів на вклад після його закриття є безпідставним, у такому випадку наступає відповідальність за порушення грошового зобов'язання на підставі ст. 625 ЦК України. Із такими висновками погодитися не можна. Відповідно до ч. 5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Закінчення строку дії договору у разі невиконання зобов'язань не припиняє зобов'язальні правовідносини, а трансформує їх в охоронні, що містять обов'язок відшкодувати заподіяні збитки, встановлені договором чи законом. Згідно із ч. 2 ст. 1070 ЦК України проценти за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу. Договори банківського вкладу у справі не містять визначеного розміру процентної ставки за користування грошовими вкладами у разі неналежного виконання зобов'язань за договорами після закінчення терміну їх дії, у такому разі застосовуються норми ст. 1070 ЦК України, на підставі якої з банку підлягають стягненню проценти за процентною ставкою у розмірі, що зазвичай сплачується банком за вкладом на вимогу (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові № 6-1891цс15 від 11 листопада 2015 року). Судами не застосовано ст. 1070 ЦК України до спірних правовідносин із порушенням норм матеріального права. Спірним у вирішенні позову є також стягнення пені на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», якою визначено права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг). Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі,коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі. Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (п. 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (п. 17); виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (п. 3). Преамбула Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначає метою цього Закону створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ч. 1 ст. 1058 ЦК України). Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем та несе відповідальність за неналежність надання цих послуг, передбачену ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів». Відмовляючи у стягненні пені, суд першої інстанції та апеляційний суд, погоджуючись із таким висновком, виходив із того, що правовідносини сторін врегульовані договорами банківського вкладу та дія ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» на них не поширюється. Таких висновків суди дійшли внаслідок неправильного встановлення характеру спірних правовідносин та норми правозастосування до них. З урахуванням викладеного, рішення апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2015 року скасовується у частині вирішення позову ОСОБА_3 про стягнення процентів на вклад розміром 45 800 грн за період із 13 травня 2014 по 04 серпня 2014, процентів на вклад розміром 102 000 грн за період із 07 червня 2014 року по 16 жовтня 2014 року та пені за ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» із передачею справи у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. 338 ЦПК України. Доводи касаційної скарги ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк» про те, що норми ч. 2 ст. 625 ЦК України застосовуються лише за обставин, якщо в договорі не передбачено сплати процентів, є безпідставними. Проценти, визначені ст. 1061 ЦК України, є платою за користування чужими грошовими коштами, яка, за відсутності іншої домовленості сторін, сплачується боржником за весь період користування грошовими коштами, у тому числі після настання терміну їх повернення. Поряд з цим за порушення виконання грошового зобов'язання на боржника покладається відповідальність відповідно до ст. 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов'язку, нового додаткового обов'язку, зокрема у вигляді сплати трьох процентів річних від простроченої суми. Беручи до уваги різну правову природу процентів, передбачених ст. 1061 ЦК України, і процентів, що стягуються у відповідності до ст. 625 ЦК України, а також відсутність в чинному законодавстві обмежень, одночасне стягнення процентів за ст. 1061 ЦК України та сплата трьох процентів річних від простроченої суми, передбачених ст. 625 ЦК України, є правомірним (за умов, що такі вимоги заявлені кредитором). Таке розуміння наведених норм відповідає висновкам Верховного Суду України про їх застосування, викладеним у постановах № 6-39цс13 від 29 травня 2013 року, № 6-140цс13 від 25 грудня 2013 року, № 6-247цс14 від 28 січня 2015 року. Доводів про неправильність проведення судами стягнень в іншій частині у касаційних скаргах ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А. не наведено, підстав для виходу за межі касаційних скарг не вбачається, а тому в частині задоволення позову оскаржувані судові рішення залишаються без змін. Тимчасову адміністрацію в ПАТ «ВіЕйБі Банк» запроваджено 24 листопада 2014 року, вимоги за вкладами, строк повернення яких настав 13 травня 2014 та 07 червня 2014 року, заявлені до суду у жовтні 2014 року, а тому доводи касаційної скарги ліквідатора банку про необхідність їх розгляду у межах ліквідаційної процедури, а не в порядку позовного провадження, є безпідставними. Із ухвали апеляційного суду Харківської області від 09 квітня 2015 року вбачається, що банк частково оскаржував рішення першої інстанції у справі, а саме: у частині задоволення позову ОСОБА_3 про стягнення 3 % річних за прострочення виконання зобов'язань за договором банківського вкладу від 13 лютого 2014 року у розмірі 318, 88 грн, 25 % річних за перший строк дії вкладу за договором банківського вкладу від 07 травня 2014 року у розмірі 2 165,75 грн; 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання вкладу за договором банківського вкладу від 07 травня 2014 року у розмірі 1 130,13 грн. Саме в цій частині апеляційний суд переглянув рішення суду першої інстанції за скаргою банку. Разом з тим, у резолютивній частині ухвали суд залишив рішення першої інстанції без змін у повному обсязі без зазначення межі переглянутої справи. За таких обставин, ухвала апеляційного суду Харківської області від 09 квітня 2015 року у частині задоволення позову ОСОБА_3 про стягнення 3 % річних за прострочення виконання зобов'язань за договором банківського вкладу від 13 лютого 2014 року у розмірі 318, 88 грн, 25 % річних за перший строк дії вкладу за договором банківського вкладу від 07 травня 2014 року у розмірі 2 165,75 грн; 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання вкладу за договором банківського вкладу від 07 травня 2014 року у розмірі 1 130,13 грн залишається колегією суддів без змін, а в іншій частині підлягає скасуванню. Керуючись ст. ст. 336, 337, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, - у х в а л и л а : Касаційні скарги ОСОБА_3, публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський АкціонернийБанк» Славкіної Марини Анатоліївни задовольнити частково. Рішення апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2015 року скасувати у частині вирішення позову ОСОБА_3 про стягнення процентів за договором від 13 лютого 2014 року № 745080/2014 за період із 13 травня 2014 по 04 серпня 2014, процентів на вклад за договором від 07 травня 2014 року № 788010/2014 за період із 07 червня 2014 року по 16 жовтня 2014 року та пені за ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», справу у цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2015 року залишити без змін. Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 09 квітня 2015 року залишити без змін у частині вирішення позову ОСОБА_3 про стягнення 3 % річних за прострочення виконання зобов'язань за договором банківського вкладу від 13 лютого 2014 року № 745080/2014 у розмірі 318, 88 грн, 25 % річних за перший строк дії вкладу за договором банківського вкладу від 07 травня 2014 року № 788010/2014 у розмірі 2 165,75 грн; 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання вкладу за договором банківського вкладу від 07 травня 2014 року № 788010/2014 у розмірі 1 130,13 грн. В іншій частині ухвалу апеляційного суду Харківської області від 09 квітня 2015 року скасувати. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий О.П. Касьян Судді: В.П. Гончар Т.П. Дербенцева Д.О. Остапчук О.В. Попович http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56221860 Как Вы думаете, какие перспективы?! Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
0720 Опубликовано March 7, 2016 Жалоба Share Опубликовано March 7, 2016 перспективы захватывающие у меня много таких дел по ч.5 ст.10 ЗУ "Про захист прав споживачiв", из них несколько уже в ВСУесть и вступившие в силу, кстати, и даже одно исполненное (успел до времянки, повезло)но вы мне другое скажите: вот допустим удовлетворит вам суд конскую пеню по ч.5 ст.10, и выдаст даже исполнительный лист — а как вы себе представляете такое исполнение?госисполнитель откроет и сразу же закроет исполнительное производство (п.3-1 ч.1 ст.49 ЗУ "Про виконавче провадження"), а исполнительный лист отправит вашей любимой Славкиной, то есть по сути должнику (ч.5 ст.49 ЗУ "Про виконавче провадження") и на этом всё закончится Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
nvb Опубликовано March 7, 2016 Автор Жалоба Share Опубликовано March 7, 2016 перспективы захватывающие у меня много таких дел по ч.5 ст.10 ЗУ "Про захист прав споживачiв", из них несколько уже в ВСУ есть и вступившие в силу, кстати, и даже одно исполненное (успел до времянки, повезло) но вы мне другое скажите: вот допустим удовлетворит вам суд конскую пеню по ч.5 ст.10, и выдаст даже исполнительный лист — а как вы себе представляете такое исполнение? госисполнитель откроет и сразу же закроет исполнительное производство (п.3-1 ч.1 ст.49 ЗУ "Про виконавче провадження"), а исполнительный лист отправит вашей любимой Славкиной, то есть по сути должнику (ч.5 ст.49 ЗУ "Про виконавче провадження") и на этом всё закончится Вот мне этот момент интересен! Я бы все равно хотела взыскать! Понимаю что все не просто. Поэтому и спрашиваю о вероятных перспективах! Или что-нибудь подскажите: как действовать ?! Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
nvb Опубликовано March 7, 2016 Автор Жалоба Share Опубликовано March 7, 2016 Хочется верить, что невозможное - возможно! Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
0720 Опубликовано March 8, 2016 Жалоба Share Опубликовано March 8, 2016 да всё просто: - после закрытия исполнительного производства подаёте жалобу на исполнителя и обжалуете отказ в её удовлетворении в апелляции и в кассации;- подаете деликтный иск к Фонду грабування (о возмещении ущерба, причиненного неисполнением судебного решения) и обжалуете отказ в его удовлетворении в апелляции и в кассации;- подаете кондиционный иск к Фонду грабування (о возврате неправомерно удержаной суммы взысканной судом) и обжалуете отказ в его удовлетворении в апелляции и в кассации;- подаёте ещё всякие иски к Фонду грабування и его уполномоченному лицу, к исполнительной службе, к НБУ, к спортлото, — тут уже на ваш вкус и усмотрение, потом обжалуете отказы в апелляции и в кассации;- подаёте конституционное обращение в КСУ (ну чисто для прикола);- подаёте по ходу действия ещё всякие ходатайства, ну например об инициировании конституционного представления Верховным судом в порядке ч.3 ст.8 ЦПК;- резвитесь на поляне и гуляете по буфету другими способами, какие вам понравятся;— а потом собираете всю получившуюся макулатуру и подаётесь в ЕСПЧ, ждёте 5-7 лет — и вуаля, вам присуждена компенсация в пару тысяч евро (и хрен вы ещё её так просто получите, для этого нужно ждать ещё 5-7 лет)вот какие-то такие перспективы — а вы что думали, в сказку попали? 1 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
nvb Опубликовано March 8, 2016 Автор Жалоба Share Опубликовано March 8, 2016 да всё просто: - после закрытия исполнительного производства подаёте жалобу на исполнителя и обжалуете отказ в её удовлетворении в апелляции и в кассации; - подаете деликтный иск к Фонду грабування (о возмещении ущерба, причиненного неисполнением судебного решения) и обжалуете отказ в его удовлетворении в апелляции и в кассации; - подаете кондиционный иск к Фонду грабування (о возврате неправомерно удержаной суммы взысканной судом) и обжалуете отказ в его удовлетворении в апелляции и в кассации; - подаёте ещё всякие иски к Фонду грабування и его уполномоченному лицу, к исполнительной службе, к НБУ, к спортлото, — тут уже на ваш вкус и усмотрение, потом обжалуете отказы в апелляции и в кассации; - подаёте конституционное обращение в КСУ (ну чисто для прикола); - подаёте по ходу действия ещё всякие ходатайства, ну например об инициировании конституционного представления Верховным судом в порядке ч.3 ст.8 ЦПК; - резвитесь на поляне и гуляете по буфету другими способами, какие вам понравятся; — а потом собираете всю получившуюся макулатуру и подаётесь в ЕСПЧ, ждёте 5-7 лет — и вуаля, вам присуждена компенсация в пару тысяч евро (и хрен вы ещё её так просто получите, для этого нужно ждать ещё 5-7 лет) вот какие-то такие перспективы — а вы что думали, в сказку попали? Я хочу сказку! А Вы описали сплошную грусть! Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
0720 Опубликовано March 8, 2016 Жалоба Share Опубликовано March 8, 2016 Я хочу сказку! А Вы описали сплошную грусть! ну извините Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Siringa Опубликовано March 8, 2016 Жалоба Share Опубликовано March 8, 2016 Не давайте деньги украинским банкам - и будет Вам сказка ))) 2 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Recommended Posts
Join the conversation
You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.