Определение ВССУ о надлежащем подтверждении вклада в Приватбанке квитанцией без печати на ней

[ANTIRAID]

Державний герб України

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Євтушенко О.І., суддів: Завгородньої І.М., Ситнік О.М., Іваненко Ю.Г., Ткачука О.С.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання договору припиненим та стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») про визнання договору припиненим та стягнення грошових коштів.

Посилалася на те, що 14 травня 2012 року між нею та відповідачем у Сімферопольському відділенні укладений договір банківського вкладу, відповідно до якого вона внесла на депозит 25 000 грн строком на 6 місяців з нарахуванням 15 % річних на суму вкладу. ОСОБА_6 звернулась до відділення банку в Запорізькій області з вимогою повернути їй вклад та нараховані відсотки, однак відповідач відмовляється виконати умови договору, у зв'язку з чим позивачка просила визнати правовідносини за договором вкладу припиненими та стягнути з відповідача суму вкладу у розмірі 25 000 грн та нараховані відсотки.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2015 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути задоволена.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Вказані вимоги судами не дотримано.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що позивачкою не доведено знаходження її грошових коштів за депозитним вкладом, не надано: розміру вкладу, а квитанція про зарахування 25 000 грн не містить відбитку банку.

З такими висновками судів попередніх інстанцій погодитися не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 травня 2012 року між ОСОБА_6 та ПАТ КБ «ПриватБанк» у Сімферопольському відділенні укладений договір банківського вкладу № SAMDN01000725594791, відповідно до якого ОСОБА_6 внесла 25 000 грн строком на 6 місяців з нарахуванням 15 % річних на суму вкладу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

На підтвердження внесення депозитних коштів позивачка надала копію квитанції, оригінал якої досліджувався в суді першої інстанції, з якої вбачається, що ОСОБА_6 внесла кошти в розмірі 25 000 грн за договором № SAMDN01000725594791. Вказана квитанція підписана касиром банку (а. с. 7). Тобто факт внесення коштів на депозитний рахунок є доведеним.

Відповідно до п. 1.3. Розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 174, касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію. До обов'язкових реквізитів касових документів, які оформляються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім зазначених вище), також належать номер рахунку отримувача та найменування і код банку отримувача. У грошових чеках, заявах на видачу готівки, на підставі яких видається клієнтам готівка, незалежно від суми, за винятком реалізації пам'ятних та інвестиційних монет, мають зазначатися дані паспорта особи-отримувача або документа, що його замінює, найменування документа, серія, номер і дата його видачі, найменування установи, що його видала. У прибуткових, видаткових та прибутково-видаткових касових ордерах на приймання та видачу готівки працівникам банку (філії, відділення) зазначаються прізвище, ім'я, по батькові отримувача, найменування та номер документа (посвідчення/перепустки). Крім обов'язкових, касові документи можуть містити й додаткові реквізити, потрібні для здійснення окремих касових операцій, визначених банком. Реквізити в усіх касових документах заповнюються згідно з правилами, зазначеними в додатку 16 до цієї Інструкції.

Відповідно до вимог пункту 2 постанови правління Національного банку України від 05 березня 2008 № 53 «Про врегулювання питань здійснення операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування» квитанція ПТКС, роздрукована на паперовому носії за допомогою ПТКС, є підтверджувальним первинним документом про внесення відповідної суми готівки до цього ПТКС та здійснення ініціювання операцій з переказу готівки.

Тобто квитанція платіжного терміналу та квитанція ПТКС є документами, які підтверджують здійснення переказу коштів, і не є підтверджувальними документами про зарахування коштів на рахунок. Квитанція платіжного терміналу, у разі її належного оформлення, є підтвердженням про здійснення касової операції.

Такі роз'яснення надав Національний банк України у своєму листі від 11 березня 2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

При ухваленні рішення, суди попередніх інстанцій не надали оцінки квитанції про внесення позивачкою на депозит коштів у розмірі 25 000 грн, а саме, яка квитанція видана та які реквізити вона має містити, а відповідач, у свою чергу, не спростував наявність цих коштів на рахунку позивачки. Суд першої інстанції порушив вимоги щодо допустимості доказів і не засвідчив копії квитанції та договору, а відтак не створив умови для доказування слабшій стороні у справі, а тому суди передчасно дійшли висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, чим допустили порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 333, 336, 338, 343, 344, 345, 347 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.І. Євтушенко Судді: І.М. Завгородня Ю.Г. Іваненко О.М. Ситнік О.С. Ткачук

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57255972

[ANTIRAID]

И еще одно определение ВССУ которым пресечена попытка Приватбанка не вернут вклад на основании отсутствия печати на квитанции в связи с тем, что чек из терминала, согласно законодательства, является надлежащим подтверждением внесения средств.

[у.zaporozhskiy]

20 минут назад, ANTIRAID сказал:

И еще одно определение ВССУ которым пресечена попытка Приватбанка не вернут вклад на основании отсутствия печати на квитанции в связи с тем, что чек из терминала, согласно законодательства, является надлежащим подтверждением внесения средств.

Спасибо за столь своевременную практику.

У нас ВССУ указал, что на квитанции, полученной через Приват24 отсутствует печать банка поэтому это ненадлежащее доказательство, несмотря на эти положения законодательства: 

 

Згідно з п. 7.1. Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постанова Правління Національного банку України № 223 від 30 квітня 2010 року (далі – Положення), Документи за операціями з використанням спеціальних платіжних засобів та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням спеціальних платіжних засобів, можуть бути у паперовій та/або електронній формі.

 

Відповідно до абз. 4 п. 7.3. Положення, Під час здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів у системах електронної торгівлі (комерції), Інтернет-банкінгу, мобільного банкінгу та інших системах дистанційного обслуговування допускається формування в електронній формі документа за операцією з використанням спеціального платіжного засобу за умови доставки його клієнту.

 

Згідно з п. 7.4 Положення, Документи за операціями з використанням спеціальних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

 

Згідно з п.1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (інструкції), електронний розрахунковий документ - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, уключаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами;

 

Згідно з п. 1.6. Інструкції, Банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.

 

Відповідно до п. 1.13 Інструкції, Під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді.

 

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 280 від 17 червня 2004 р., 2635-П-Довгострокові вклади (депозити) фізичних осіб (Призначення рахунку: облік довгострокових вкладів (депозитів) фізичних осіб. За кредитом рахунку проводяться суми коштів, що отримані від фізичних осіб на довгострокові вклади (депозити).За дебетом рахунку проводяться суми повернених довгострокових вкладів (депозитів).

 

Отже, відповідні електронні документи за вищезазначеними вкладними рахунками, за якими відсутні договори, отримані Позивачем в електронній формі є підтвердженням здійснення ним вкладної операції та виникнення між ним та відповідачем правовідносин банківського вкладу.

[у.zaporozhskiy]

7 часов назад, ANTIRAID сказал:

Суд першої інстанції порушив вимоги щодо допустимості доказів і не засвідчив копії квитанції та договору, а відтак не створив умови для доказування слабшій стороні у справі, а тому суди передчасно дійшли висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, чим допустили порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

А как могу суд, заверить копию квитанции и договора?