Решение Апелляционного суда Киева о взыскании ущерба за невозвращенный депозит ВиЭйБи банком с Бахматюка и Квикком Лимитед как собственников существенного участия


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

3 голоса

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      3
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      3
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Державний герб України

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Справа №761/3002/15-ц

Головуючий у 1 інстанції Кондратенко О.О., Притула Н.Г.

Апеляційне провадження №22-ц/796/365/2016 Суддя-доповідач АнтоненкоН.О.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 липня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,
суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І.,
при секретарях Слащуку А.С., Юрченко А.С., Басюк Ю.В.

за участю позивача ОСОБА_4,
представників позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
представника відповідача ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 як представника за довіреністю ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», Компанії Квікком Лімітед, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія - 

в с т а н о в и л а :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21 травня 2015 року і додатковим рішенням цього суду від 22 березня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.05.2014 між ОСОБА_4 і Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») був укладений договір банківського вкладу №797015/2014 від 22 травня 2014 року, на підставі якого позивач як вкладник розмістила в банку строковий вклад у розмірі 51239,46 євро на умовах депозиту строком на 13 місяців з датою вимоги 22.06.2015 з щомісячною виплатою процентів у розмірі 9,5% річних.

18.11.2014 представник позивача за довіреністю звернулась до банку із заявою про дострокове розірвання договору, проте, така вимога залишилася невиконаною. На час розгляду справи судом на вкладному рахунку позивача обліковується вклад у розмірі 51239,46 євро, на іншому рахунку - сума відсотків 618,79 євро, на вкладному рахунку на вимогу «Для виплат» обліковується сума відсотків у розмірі 1863,12 євро. 

20.11.2014 постановою правління НБУ №733 ПАТ «ВіЕйБі Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №123 від 20.11.2014 в банку з 21.11.2014 до 20.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію, строк здійснення якої продовжено рішенням виконавчої дирекції Фонду №32 від 17.02.2015 до 20.03.2015.

На підставі постанови правління НБУ №188 від 19.03.2015 та рішення виконавчої дирекції Фонду №63 від 20.03.2015 відкликано банківську ліцензію ПАТ «ВіЕйБі Банк» та розпочато процедуру його ліквідації.

Виходячи зі встановлених обставин, суд першої інстанції вважав, що спірні правовідносини регулюються спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на підставі якого позивач одержала гарантовану Фондом суму в 200 тис. грн та 03.04.2015 звернулась до банку із заявою про включення її до реєстру вимог кредиторів, у зв'язку з чим дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 до банку.

Позовні вимоги про солідарне стягнення суми неповернутого вкладу та відсотків з компанії Квіккон Лімітед та ОСОБА_9 суд вважав безпідставними, виходячи з того, що правовідносини за договором виникли між позивачем і банком, а не зазначеними особами, а передбачених ст.58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та ст.1166 ЦК України підстав для відшкодування майнової шкоди немає.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд вважав їх безпідставними з огляду на те, що чинним законодавством, зокрема, Законом України «Про захист прав споживачів», таке відшкодування не передбачено.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини і підлягають застосуванню до них, які суд безпідставно не застосував.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач та її представники підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній доводів. Представник банку просила апеляційну скаргу відхилити і залишити без змін законне і обгрунтоване рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є стягнення грошових коштів у розмірі неповернутого банківського вкладу, неустойки за невиконання зобов'язань за договором та моральної шкоди.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не у повній мірі визначився з характером спірних правовідносин, що виникли між сторонами, нормами матеріального права, що їх регулюють, та предметом спору, у зв'язку з чим під час апеляційного розгляду виникла необхідність повернення справи до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення, адже суд не розглянув усі позовні вимоги, з якими ОСОБА_4 звернулася до суду. Відповідно до ст.309 ЦПК України зазначені обставини є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Оскільки апеляційна скарга представника позивача подана на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 травня 2015 року, проте, містить у собі і доводи щодо нерозглянутих позовних вимог, колегія дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги стосуються і додаткового рішення цього суду від 22 березня 2016 року, що не потребує його окремого апеляційного оскарження.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї на умовах і в порядку, встановлених договором (ст.1058 ЦК України).

За договором банківського вкладу незалежно від його виду (вклад на вимогу чи строковий вклад) банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника фізичної особи (ч.2 ст.1060 ЦК України). 

За таких обставин незважаючи на передбачений договором сторін строк вкладу (до 22.06.2015) ОСОБА_4 вправі була вимагати дострокового його повернення 18.11.2014, а банк був зобов'язаний таку вимогу виконати, проте, свого зобов'язання за договором і законом не виконав, що відповідно до ст.610 ЦК України є порушенням зобов'язання. Одним з правових наслідків порушення зобов'язання, передбачених ст.611 ЦК України, є відшкодування збитків та моральної шкоди, якщо такі наслідки передбачені договором або законом.

Договором банківського вкладу, укладеного між ОСОБА_4 і ПАТ «ВіЕйБі Банк» 22.05.2014, таких наслідків не передбачено (ас5).

Статтею 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачена відповідальність банку за його зобов'язаннями. Зокрема, частиною 1 цієї статті (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин 18.11.2014) передбачено, що банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства; частиною 2 цієї норми передбачено, що банк не відповідає за невиконання зобов'язань у разі зупинення операцій по рахунках; частиною 6 статті 58 цього Закону на власників істотної участі та керівників банку за рішенням суду може бути покладена відповідальність за зобов'язаннями банку в разі віднесення банку з їх вини до категорії неплатоспроможних.

З огляду на наведене та оскільки 20.11.2014 постановою правління НБУ №733 ПАТ «ВіЕйБі Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних, а з 21.11.2014 до 20.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на його тимчасову адміністрацію, враховуючи також, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку та органів контролю, а відповідно до п.1) ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників банку, окрім виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників (які здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті і фактично здійснено, адже позивач отримала 200 тис. грн від Фонду - п.1) ч.6 ст.36 цього Закону) - правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність передбачених законом підстав для відповідальності ПАТ «ВіЕйБі Банк» перед ОСОБА_4 за порушення зобов'язання у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_4 до інших відповідачів, то слід виходити з наступного.

Відповідно до ч.6 ст.58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відповідальність за зобов'язаннями банку в разі віднесення банку до категорії неплатоспроможних з вини власників істотної участі та керівників банку може бути покладена на них за рішенням суду.

Отже, правове значення для вирішення питання про законність і обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_4 до Компанії Квікком Лімітед та ОСОБА_9 є: 1) чи є зазначені особи власниками істотної участі або керівниками банку, 2) чи з їх вини банк віднесено до категорії неплатоспроможних.

ОСОБА_10 хоча і зазначена у позовній заяві відповідачем (уточнена позовна заява - т1 ас24-27), проте, жодних вимог до неї не пред'явлено, а тому правильним є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_10 
 
Істотна участь відповідно до положень ч.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - це пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу акцій, паїв юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління чи діяльність юридичної особи. Тобто, власник істотної участі банку - особа (особи), яка(і) володіє(ють) прямо та/або опосередковано самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу банку.

Згідно офіційної відкритої інформації НБУ (т1ас121,122) Компанія Квікком Лімітед є учасником і власником 86,7780% статутного капіталу ПАТ «ВіЕйБі Банк», в той час як ОСОБА_9 є єдиним 100% власником Компанії Квікком Лімітед, тобто, особою, яка опосередковано володіє істотною участю банку. Отже, зазначені особи відповідно до визначених ст.ст.2,58 Закону термінів є власниками істотної участі ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону банк та кожний власник істотної участі зобов'язані підтримувати норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу банку на рівні, встановленому НБУ. Відповідно до ч.4 ст.58 Закону власники істотної участі зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку. 

20.11.2014 постановою правління НБУ №733 ПАТ «ВіЕйБі Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних. Відповідно до вказаної постанови у зв'язку з тим, що ПАТ «ВіЕйБі Банк» здійснював ризикову діяльність, що призвело до втрати ліквідності банку, виникнення реальної загрози невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами і кредиторами, постановою правління НБУ від 03.10.2014 №631/БТ цей банк був віднесений до категорії проблемних та його було зобов'язано привести свою діяльність у відповідність до вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів НБУ. Проте, за даними статистичної звітності та лімітів відкритої валютної позиції станом на 14.11.2014 відбулося зменшення розміру регулятивного капіталу банку до сукупних активів та нормативу співвідношення регулятивного капіталу до зобов'язань до однієї третини від мінімального рівня. Таким чином, діяльність банку не відповідає вимогам банківського законодавства і нормативно-правових актів НБУ. Власником істотної участі ПАТ «ВіЕйБі Банк» усупереч вимогам ст.58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не вжито своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку (т1ас128-129).

Отже, постановою правління НБУ №733 від 20.11.2014 установлено, що з вини власників істотної участі ПАТ «ВіЕйБі Банк» цей банк віднесено до категорії неплатоспроможних. За таких обставин наявні передбачені ч.6 ст.58 Закону підстави для відповідальності власників істотної участі банку за зобов'язаннями цього банку.

Невиконаними зобов'язаннями банку перед ОСОБА_4 є невидача на вимогу вкладника фізичної особи вкладу та відсотків, які обліковується на рахунках позивача у розмірі 51239,46 євро вкладу, 618,79 євро та 1863,12 євро відсотків - всього 53721,37 євро. Зазначені обставини встановлені судом першої інстанції і жодною зі сторін не заперечуються.

Отже, вказана сума невиданого вкладу та відсотків становить розмір збитків, які відповідно до ст.611 ЦК України підлягають стягненню на користь позивача з власників істотної участі за мінусом одержаних ОСОБА_4 200 тис. грн від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (станом на 05.07.2016 курс 1 євро = 24,8158грн; 53721,37євро х 24,8158грн = 1333138,77грн; 1333138,77грн - 200000грн = 1133138,77грн). 

Оскільки власники істотної участі - це особи, які спільно володіють часткою статутного капіталу банку, за законом кожний власник істотної участі зобов'язаний підтримувати норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу банку на рівні, встановленому НБУ, та вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку, - вони є особами, які несуть солідарний обов'язок за зобов'язаннями банку, адже предмет зобов'язання є неподільним (ст.541 ЦК України). 

За таких обставин Компанія Квікком Лімітед та ОСОБА_9 несуть солідарний обов'язок перед ОСОБА_4 за зобов'язаннями ПАТ «ВіЕйБі Банк» перед нею у розмірі 1133138,77грн.

З огляду на викладене позовні вимоги ОСОБА_4 в частині стягнення солідарно з Компанії Квікком Лімітед та ОСОБА_9 1133138,77грн підлягають задоволенню. Оскаржуване рішення суду першої інстанції в цій частині не грунтується на нормах матеріального права і підлягає скасуванню відповідно до ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з відповідачів неустойки у розмірі 67636,08 євро, то такі вимоги не грунтуються на нормах матеріального права і задоволенню не підлягають, адже відповідно до положень Цивільного кодексу України про неустойку як вид забезпечення виконання зобов'язання таке забезпечення виконання зобов'язання має бути передбачено договором або законом (ч.1 ст.548) із визначенням розміру неустойки, який у разі встановлення законом може бути збільшений у договорі або зменшений, проте, ні Законом, що регулює спірні правовідносини, ні договором банківського вкладу не передбачено такий вид забезпечення виконання банком своїх зобов'язань за договором.

З тих же підстав не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, адже ні договором, ні законом таке відшкодування не передбачено (ст.611 ЦК України). В цій частині рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,308,309,313,316 ЦПК України, колегія

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 як представника за довіреністю ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 травня 2015 року та додаткове рішення цього суду від 22 березня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Компанії Квікком Лімітед та ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4 1133138,77грн (один мільйон сто тридцять три тисячі сто тридцять вісім грн 77 коп.) за порушення Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» зобов'язань за договором банківського вкладу №797015/2014 від 22 травня 2014 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя-доповідач Н.О.Антоненко
Судді А.М.Стрижеус
О.І.Шкоріна
 
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58788394

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Апелляционный суд Киева принял законное и обоснованное решение о взыскании убытков связанных с невозвратом суммы превышающей выплаченную фондом гарантирования вкладов непосредственно с собственников существенного участия в банке, а именно Бахматюка и компании Квикком Лимитед.

Мы непосредственно принимали участие уже в апелляции по этому делу ;)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Суддям повага за те що думають не стандартно А справедливо.

Жалко буде якщо скасують, хоча напевно так і буде(((

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...