Решение Хозяйственного суда Николаевской области оставленного в силе апелляционным судом валютные кредиты Райффайзен Банк Аваль - незаконные

ANTIRAID · June 25, 2010

Справа № 18/116/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2010 р.

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області

у складі судді Давченко Т.М.,

при секретарі Ковальжи А.І.,

за участю представників:

представник позивача – ОСОБА_1, дов. № 6558 від 30.07.2009р. ,

представник відповідача - Репченко Д.В., дов. № 1387 від 02.09.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, 54001, АДРЕСА_1,

до відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції, 54030, м. Миколаїв, вул.Артилерійська, 19-а,

предмет спору: визнання недійсним кредитного договору № 010/01-02/08-044 від 15.04.2008р.,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа –підприємець ОСОБА_3 (далі –позивач) звернулася до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції (далі –відповідач) про визнання недійсним кредитного договору № 010/01-02/08-044 від 15.04.2008р. та стягнення судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, вважав, що кредитний договір № 010/01-02/08-044 «Корпоративний Інвестиційний кредит Невідновлювальна Кредитна Лінія»від 15.04.2008р., укладений між позивачем та відповідачем слід визнати недійсним, оскільки зобов’язання банку щодо надання грошових коштів позичальникові, тобто невідновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів від 15.04.08 повинна була бути виражена тільки у валюті України - гривні, тому банк не мав права надавати кредит в доларах США, а зобов'язаний був надати лише у гривні, і відповідно, позичальник –виконати зобов’язання лише у гривні. Крім того, позивач вважає, що відповідно до ст. 533 ЦК України, якщо в зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, однак банком в п. 6.3 договору було зазначено, що у разі відсутності або недостатності у позичальника коштів в необхідній валюті кредиту для повернення кредиту, сплати процентів за його користування та інших платежів кредитор має право з метою отримання необхідної валюти здійснювати продаж, обмін списаних коштів на міжбанківському валютному ринку України з врахуванням витрат пов’язаних з купівлею/обміном/продажем іноземної валюти. Проведення договірного списання за курсом, що склався на міжбанківському валютному ринку України є порушенням вимог ст. 533 ЦК України, оскільки офіційний курс Національного Банку України по відношенню гривні до долару США та курс міжбанківського валютного ринку України завжди різні і це призводить до сплати грошових курсів в більшій сумі від тієї якби банк проводив списання за офіційним курсом НБУ.

Також, у своїх доповненнях до позовної заяви від 29.10.2009р., позивач вважає, що кредитний договір від 15.04.08 не містить істотних умов, обов'язковість яких передбачена ст. 345 Господарського кодексу України, а саме, відсутні істотні умови, що передбачають відповідальність банку щодо видачі кредиту, а також те, що про недійсність кредитного договору від 15.04.08 свідчить відсутність скріплення такого договору печаткою юридичної особи - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що, згідно договору від 15.04.2008р., сторони за договором можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті та ні Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ні жоден з інших нормативно-правових актів не передбачають прямих обмежень щодо видачі кредитів в іноземній валюті, а також не містить заборони на вираження грошових зобов'язань в іноземній валюті.

Крім того, відповідач вважає, що він виконав всі умови того, що правочин підписано належними і уповноваженими особами, а також скріплено належною печаткою юридичної особи.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову.

Висновок суду ґрунтується на такому:

Фізична особа –підприємець ОСОБА_3 та відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції 15.04.2008р. уклали кредитний договір № 010/01-02/08-044 «Корпоративний Інвестиційний кредит Невідновлювальна Кредитна Лінія»(далі –Договір), відповідно до якого банк зобов’язався надати позивачу кредит у сумі 2 500 000.00 доларів США строком до 10.04.2013р.

Відповідно до п. 1.1 Договору кредитор зобов’язався надати позичальнику кредит в формі мультивалютної не відновлюваної кредитної лінії з лімітом еквівалентним 2 500 000,00 доларів США, а позичальник зобов’язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов’язки, визначені Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору плата за користування кредитом в строк по 14.04.2009р. розраховується на основі процентної ставки в розмірі 11,5% річних при кредитуванні в доларах США.

Відповідно до п. 6.1 Договору заборгованість за кредитом погашається позичальником у відповідності до графіка погашення заборгованості (додаток № 1 до Договору).

Відповідно до ст.524 Цивільного кодексу України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України –гривні. Згідно зі ст.533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Відповідно до ст.198 Господарського кодексу України грошові зобов’язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов’язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб’єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов’язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону. Згідно зі ст.192 ЦК України та ст.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»єдиним законним платіжним засобом в Україні є грошова одиниця України –гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Вказане свідчить, що грошові зобов’язання повинні бути виражені та виконуватися лише в національній валюті України –гривні, крім випадків, передбачених законами.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банківський кредит –це будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей. Вказане свідчить, що на підставі кредитного договору між сторонами виникають грошові зобов’язання, а саме: у банку –надати позичальнику кредит, у позичальника –повернути банку кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Згідно зі ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено перелік операцій, які мають право здійснювати банки. Відповідно до п.3, ч.1 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банки мають право здійснювати розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

При цьому, п.3, ч.1 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не надає банкам права здійснювати розміщення залучених коштів в іноземній валюті. Вказаний висновок підтверджується також ч.2 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відповідно до якої операції з валютними цінностями відокремлюються від операцій, зазначених в ч.1 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

В свою чергу, відповідно до ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» резиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України. Відповідно, резиденти України, в тому числі і банківські установи, при здійсненні валютних операцій повинні керуватися вимогами та обмеженнями, встановленими Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Тобто, при здійсненні валютних операцій ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» підлягає застосуванню з урахуванням обмежень, встановлених Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»та іншими актами валютного законодавства України.

Згідно з п.г, ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» індивідуальної ліцензії Національного банку України потребує така операція як використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави. Відповідно, резиденти України, в тому числі і банківські установи, при здійсненні валютних операцій повинні керуватися вимогами та обмеженнями, встановленими Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», в тому числі і вимогами щодо отримання індивідуальних ліцензій для здійснення операцій, які потребують таких індивідуальних ліцензій. Згідно з ч.2 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв’язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. В свою чергу, згідно з п.г, ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»індивідуальної ліцензії потребує така операція як використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави. Згідно з п.1.4. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 483 від 14.10.2004р., використання іноземної валюти як засобу платежу (валютна операція) –це використання іноземної валюти на території України для виконання будь-яких грошових зобов’язань або оплати товарів, що придбаваються.

Отже, вказане свідчить, що будь-які грошові зобов’язання на території України, в тому числі і грошові зобов’язання, які виникають між сторонами на підставі кредитного договору, повинні бути виражені та виконуватися лише в національній валюті України –гривні. У разі ж використання в таких грошових зобов’язаннях іноземної валюти, така операція потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України. Відповідно до ст.1054 ЦК України кредитування як банківська операція складається з двох частин:

1) надання банком грошових коштів позичальникові та, відповідно, одержання позичальником грошових коштів;

2) повернення позичальником кредиту та сплата позичальником процентів за користування кредитом.

Друга частина операції кредитування, а саме, повернення позичальником кредиту та сплата позичальником процентів за користування кредитом, якщо таке повернення кредиту та сплата процентів здійснюється в іноземній валюті, є операцією з використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, що згідно зі ст.533 ЦК України повинно здійснюватися у гривнях за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

У разі ж здійснення використання при поверненні кредиту та сплаті процентів за користування кредитом іноземної валюти, така операція є операцією з використання іноземної валюти на території України як засобу платежу та згідно з п.г, ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» потребує індивідуальної ліцензії. Відповідно до п.п.6.1., 6.7. кредитного договору № 010/01-02/08-044 від 15.04.2008р. і графіку погашення всі платежі позичальника щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за кредитом повинні здійснюватися у валюті, що відповідає валюті кредиту, а саме в доларах США. Вказане свідчить, що при здійсненні платежів по поверненню суми кредиту та сплаті процентів за кредитом в доларах США мало місце використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, що згідно з п.г, ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» потребує індивідуальної ліцензії.

Однак, жодна зі сторін кредитного договору № 010/01-02/08-044 від 15.04.2008р., а саме відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»та фізична особа –підприємець ОСОБА_3 не надали доказів наявності в однієї зі сторін кредитного договору індивідуальної ліцензії на здійснення такої операції як використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, що свідчить про неможливість використання в розрахунках між сторонами кредитного договору № 010/01-02/08-044 від 15.04.2008р. доларів США в якості засобу платежу. Вказане свідчить про суперечність змісту кредитного договору № 010/01-02/08-044 від 15.04.2008р. Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, що згідно з ч.1 ст.203 ЦК України та ч.1 ст.215 ЦК України є підставою для визнання договору недійсним.

Також необхідно зазначити, що відповідно до п.2.3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 275 від 17.07.2001р., операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку.

В обґрунтування можливості здійснювати кредитування в іноземній валюті відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»посилається на дозвіл Національного банку України № 10-4 від 11.10.2006р., зокрема, на зазначену в додатку до дозволу № 10-4 від 11.10.2006р. операцію залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Відповідно до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 281 від 10.08.2005р., визначено поняття валютного ринку та суб’єктів валютного ринку.

Згідно з п.4 Положення по порядок та умови торгівлі іноземною валютою суб’єктами ринку є уповноважені банки, уповноважені фінансові установи. В свою чергу, фізична особа –підприємець ОСОБА_3 не є ні банком, ні фінансовою установою, що свідчить про те, що фізична особа –підприємець ОСОБА_3 не є суб’єктом валютного ринку та, відповідно, не може приймати участь в здійсненні операцій залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Також необхідно зазначити, що вказаний пункт додатку до дозволу № 10-4 від 11.10.2006р. передбачає операцію розміщення залученої іноземної валюти. Однак, відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»не надані докази того, що грошові кошти в іноземній валюті, надані відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»фізичній особі –підприємцю ОСОБА_3 є залученими. Вказане також свідчить про безпідставність і необгрунтовність заперечень банку.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст.203 ЦК України. Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства. Як свідчить вищевикладене, умови кредитного договору № 010/01-02/08-044 від 15.04.2008р. суперечать Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства України, що згідно зі ст.215 ЦК України є підставою недійсності такого договору.

За таких обставин, вимоги позивача законні, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані, отже, підлягають задоволенню.

Оскільки недійсність договору обумовлена виною обох сторін, тому судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати кредитний договір № 010/01-02/08-044 від 15.04.2008р. «Корпоративний Інвестиційний кредит Невідновлювальна Кредитна Лінія», укладений між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (54030, м. Миколаїв, вул.Артилерійська, 19-А) та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3 (АДРЕСА_1), недійсним.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (54030, м. Миколаїв, вул.Артилерійська, 19-А, код ЄДРПОУ - 14305909) на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 42 грн. 50 коп. держмита; 59 грн. витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8254362

ANTIRAID · June 25, 2010

Справа № 18/116/09

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

________________________________________________________________________________

_____________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2010 р.

м. Одеса

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.В. Сидоренко

суддів Н.Б. Таценко, М.А. Мишкіної

при секретарі судового засідання Скуділо О.В.

за участю представників сторін

від позивача – ОСОБА_1

від відповідача –ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „ОСОБА_3 Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції

на рішення господарського суду Миколаївської області від 25.01.2010 р.

у справі № 18/116/09

за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_4

до публічного акціонерного товариства „ОСОБА_3 Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції

про визнання недійсним кредитного договору № 010/01-02/08-044 від 15.04.2008 р.

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням господарського суду від 25.01.2010 р. (суддя Давченко Т.М.) позов задоволено повністю, визнано недійсним кредитний договір № 010/01-02/08-044 від 15.04.2008 р., укладений між відкритим акціонерним товариством „ОСОБА_3 Аваль” (далі –ВАТ „ОСОБА_3 Аваль”, ОСОБА_3) та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4, ФОП), оскільки суд дійшов висновку, що умови кредитного договору № 010/01-02/08-044 від 15.04.2008 р. суперечать Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства України, так як жодна зі сторін вказаного кредитного договору не надала доказів наявності індивідуальної ліцензії на здійснення такої операції як використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, що свідчить про неможливість використання в розрахунках між сторонами кредитного договору доларів США в якості засобу платежу, що згідно зі ст.215 ЦК України є підставою недійсності такого договору.

Також, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість посилань відповідача, як на доказ в якості обґрунтування можливості здійснювати кредитування в іноземній валюті, на дозвіл Національного банку України № 10-4 від 11.10.2006 р., зокрема на зазначену в додатку до цього дозволу операцію залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, оскільки відкритим акціонерним товариством „ОСОБА_3 Аваль” не надані докази того, що грошові кошти, надані ФОП ОСОБА_4 є залученими.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його (рішення) скасувати та прийняти нове, відмовивши в задоволенні позову. При цьому скаржник вважає, що ОСОБА_3 має право розміщувати кошти як в національній так і в іноземній валюті, що підтверджується банківською ліцензією № 10 від 11.10.2006 р. та приписами ст. 2, п. 3 ч. 1, п. п. 3-7 ч. 2 ст. 47, ст. 49 Закону України „Про банки і банківську діяльність”.

Також, скаржник вважає, що посилання суду на необхідність отримання, для використання іноземної валюти як засобу платежу або застави на території України, індивідуальної ліцензії НБУ, згідно п. г) ч. 4 ст. п Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.2003 р. (далі - Декрет), є помилковим, оскільки до спірних правовідносин повинна застосовуватись спеціальна норма Декрету п. в) ч. 4 ст. Декрету. Таким чином, на думку скаржника, індивідуальна ліцензія необхідна лише у випадку якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі, які (межі) законодавцем не встановленні.

Крім того, скаржник не погоджується з позовними вимогами щодо недійсності оскаржуваного кредитного договору у зв’язку з тим, що він не скріплений печаткою юридичної особи –ВАТ „ОСОБА_3 Аваль”, оскільки печатка, якою скріплювався кредитний договір, містить ідентифікаційний код юридичної особи - ВАТ „ОСОБА_3 Аваль” (14305909), а правлінням банку прийнято постанову № П-182/2 від 09.11.2009 р., якою передбачено існування печатки Миколаївської обласної дирекції; тобто спірний правочин підписано належними і уповноваженими особами, а також скріплено належною печаткою юридичної особи.

У відзиві на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 вважає її безпідставною і необґрунтованою, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Під час розгляду апеляційної скарги судом, в порядку ст. 25 ГПК України, здійснювалась заміна відкритого акціонерного товариства „ОСОБА_3 Аваль” його правонаступником публічним акціонерним товариством „ОСОБА_3 Аваль”.

Ухвалою апеляційної інстанції продовжувався строк розгляду апеляційної скарги на один місяць до 10.05.2010 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв’язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Оскаржуваним рішенням господарського суду позов задоволений повністю з мотивів, викладених в описовій частині даної постанови. Судова колегія вважає, що висновки суду відповідають чинному законодавству та матеріалам справи, а тому підстави для зміни або скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Так, відповідно до приписів ст. ст. 47, 49 Закону України „Про банки і банківську діяльність” банківські установи мають право здійснювати кредитні операції, в тому числі розміщувати залучені кошти на підставі банківських ліцензій. При цьому під поняття „кошти” підпадають як гроші у національній валюті так і в іноземній валюті.

Діяльність банків щодо здійснення ними операцій з видачі кредитів регулюється положеннями ЦК України, ГК України, Закону „Про банки і банківську діяльність” та іншими нормативно-правовими актами. Аналізуючи перелічені вище норми чинного законодавства, судова колегія приходить до висновку, що спеціальною нормою, яка регулює діяльність банків з видачі кредитів саме в іноземній валюті, являється Декрет КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” (далі –Декрет про систему валютного регулювання), положеннями якого визначені дозвільні документи, що повинна отримати банківська установа в НБ України для отримання нею права на здійснення в тому числі й операцій з видачі кредитів резидентам України в іноземній валюті (валютних операцій).

Так, відповідно до приписів ст. 5 Декрету про систему валютного регулювання, Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій; генеральні ліцензії видаються комерційним банкам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання; індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції, в тому числі:

1) для надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі,

2) для використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Відтак, посилання скаржника, в якості правомірності укладення ним спірного кредитного договору, на отриману Банком генеральну ліцензію є помилковим, оскільки наявність такої генеральної ліцензії не надає Банку права на здійснення кредитних операцій в іноземній валюті, які, згідно до наведених вище положень ст. 5 Декрету про систему валютного регулювання, можуть здійснюватись лише на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Таким чином, враховуючи розмір кредиту, а також те, що спірний кредитний договір № 010/01-02/08-044 від 15.04.2008 р. від імені Банку укладений філією, колегія суддів дійшла висновку про те, що скаржник для підтвердження правомірності укладення цього кредитного договору був повинний, у відповідності до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, надати господарському суду докази отримання в установленому законодавством порядку індивідуальної ліцензії на здійснення даної валютної операції або довести суду, що він мав право на укладення спірного договору без отримання такої індивідуальної ліцензії. Скаржник а ні суду першої інстанції, а ні в апеляційній інстанції, всупереч вказаним вище нормам процесуального законодавства, будь-які саме належні докази зазначеної вище обставини не надав. Отже, доводи апеляційної скарги щодо наведених вище обставин апеляційною інстанцією відхиляються як не доведені документально.

Між тим, апеляційна інстанція погоджується з правовою позицією скаржника про необґрунтованість доповнених позовних вимог щодо недійсності оскаржуваного кредитного договору у зв’язку з тим, що він не скріплений печаткою юридичної особи –ВАТ „ОСОБА_3 Аваль”.

Так, відповідно до п. 3.2.7 Наказу N 17 від 11.01.1999 р. „Про затвердження Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів” (далі –Інструкція) філіям, іншим відокремленим підрозділам підприємств, установ, організацій, господарських об’єднань, суб’єктів підприємництва тощо, дозволяється виготовлення каучукових і металевих печаток у разі, якщо це передбачено статутом, положенням або наказом про ці філії; в даному випадку, стороною кредитного договору є саме ОСОБА_3, а підпис уповноваженої особи Банку на цьому кредитному договорі посвідчений печаткою Дирекції з позначенням, зокрема: „Миколаївська обласна дирекція”. Наразі, печатка Кредитора на названому кредитному договорі крім зазначення „Миколаївська обласна дирекція ВАТ „ОСОБА_3 Аваль”, Україна, м. Київ”, містить також ідентифікаційний код 14305909, котрий згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 646961 від 05.11.2009 р. (а. с. 62-63) і довідки з ЄДРПОУ № 17769/06 (а. с. 32) належить саме юридичній особі –Банку. При цьому, п. 2 ч. 2 ст. 207 ЦК України не передбачає необхідності скріплення правочину саме якоюсь конкретно визначеною печаткою юридичної особи. Судова колегія зазначає, що оскаржуване рішення не містить щодо вказаного посилання будь-якого висновку, але це не являється підставою для скасування або зміни судового рішення.

З врахуванням наведених вище положень, а також висновків господарського суду, наведених ним в оскаржуваному рішенні, з якими апеляційна інстанція погодилась, судова колегія вважає, що правових підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 25.01.2010 р. по справі № 18/116/09 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Сидоренко М.В.

Суддя Таценко Н.Б.

Суддя Мишкіна М.А.

Постанова підписана 19.04.2010 р.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9081872

vekt · June 25, 2010

Справа № 18/116/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2010 р.

При цьому, п.3, ч.1 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не надає банкам права здійснювати розміщення залучених коштів в іноземній валюті. Вказаний висновок підтверджується також ч.2 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відповідно до якої операції з валютними цінностями ВІДОКРЕМЛЮЮТЬСЯ від операцій, зазначених в ч.1 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

ВІДОКРЕМЛЮЮТЬСЯ и не только законом про банки

И я о том же

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1189

nameless · June 29, 2010

Несогласен с решением.

"Діяльність банків щодо здійснення ними операцій з видачі кредитів регулюється положеннями ЦК України, ГК України, Закону „Про банки і банківську діяльність” та іншими нормативно-правовими актами. Аналізуючи перелічені вище норми чинного законодавства, судова колегія приходить до висновку, що спеціальною нормою, яка регулює діяльність банків з видачі кредитів саме в іноземній валюті, являється Декрет КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” (далі –Декрет про систему валютного регулювання), положеннями якого визначені дозвільні документи, що повинна отримати банківська установа в НБ України для отримання нею права на здійснення в тому числі й операцій з видачі кредитів резидентам України в іноземній валюті (валютних операцій).

Так, відповідно до приписів ст. 5 Декрету про систему валютного регулювання, Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій; генеральні ліцензії видаються комерційним банкам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання; індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції, в тому числі:

1) для надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі,

2) для використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави."

В декрете указанно, какие операции можно делать по генералке, и какие по индивидуалке.

В генералке НЕТ операций ко кредитованию в иностранной валюте, потому она не даёт право на таке операции.

Индивидуалка не нужна на кредит, если его сроки и суммы больше установленых - так, млин, установлены Же-ж. Постанова № 270.

Пункт В касается кредитов от резидента нерезиденту и наоборот.

Почему ни один суд не видит, что вообще ничем и никем НЕ разрешна опреация по кредитованию в иностранной валюте резидентом резидента для покупки квартиры в украине за гривну?

vekt · June 29, 2010

Ну давайте подъедем с другой стороны.

ЗУ про банки не содержит кредита как такового. И мы хотим разглядеть КРЕДИТ в размещении.

Ни мы, ни ЗУ про банки - все не видят.

Ну и что?

ЗУ про финпослуги определяет кредит как вид деятельности:

Розділ VI. ЛІЦЕНЗУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ

Стаття 34. Обов'язковість ліцензування

1. Уповноважений орган у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами:

3) надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів;

2. Здійснення діяльності, зазначеної у частині першій цієї статті, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії. Особи, винні у здійсненні діяльності без ліцензії, несуть відповідальність згідно із законами України.

Вот что написано про ХозКодекс в ЗУ про финпослуги

"Цей Закон (про финпослуги) встановлює ЗАГАЛЬНІ правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Метою цього Закону є створення правових ОСНОВ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України."

а также

"Стаття 3. Законодавство про регулювання діяльності з надання фінансових послуг 1. Відносини, що виникають у зв'язку з функціонуванням фінансових ринків та наданням фінансових послуг споживачам, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України з питань регулювання ринків фінансових послуг, а також прийнятими згідно з цими законами нормативно-правовими актами."

Но, все равно:

"Стаття 8. Організаційні правила 2. Закони України з питань регулювання діяльності господарських товариств та юридичних осіб інших організаційно-правових форм застосовуються до фінансових установ з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг."

ЗУ про банки кредит не определен операцией. Ну и что?

А ХозКодексом КРЕДИТ определен, не как вид деятельности (как в ЗУ про финпослуги), а как операция, да к тому же еще и банковская:

"Стаття 339. Банківські операції 1. Фінансове посередництво здійснюється банками у формі банківських операцій. Основними видами банківських операцій є депозитні, розрахункові, кредитні, факторингові та лізингові операції."

Тут я вижу трио, состоящее из ЗУ про финпослуги, ХозКодекса. А также Декрета, в котором и есть кредит.

Ну вывалился ЗУ про банки из этого трио. Ну и что?

Декрета никто не отменял. Он лицензию требует.

Закона про финпослуги никто не отменял. Он лицензию требует.

Нужны для кредитования аж две лицензии. Ну нет лицензии на обычный кредит. Дайте ж хотя бы индивидуалку на инВалюту

Лицензию не на что иное как на кредит - банковский-финансовый. Какой угодно.

На кредит есть лицензия?

Об этом уже разбирались в теме "Декрет о чем?"

Хоть круть, хоть верть. Рок-н-ролл назувается по аглицки

И как ты этот танец не танцуй, генералка может относиться к чему угодно, только ж не к кредиту.

Так что в пункте В написано все правильно.

Да и постанови НБУ талдычат-талдычат по темечку одно и то-же. Рок-н- ролл.

у.zaporozhskiy · June 29, 2010

Почему ни один суд не видит, что вообще ничем и никем НЕ разрешна опреация по кредитованию в иностранной валюте резидентом резидента для покупки квартиры в украине за гривну?

я думаю суды не видят, так как не разбираются, не денежные это вопросы для них(

+ мало кто решился написать об этом в иске,но я это собираюсь сделать!

и посмотрим, что это даст)

у меня тут клиент есть с кредитом в 4 тис долларов!

но его Банк жестко кинул, и я думаю написать такое по нему исковое, что ни одним законом не разрешено!"!!

вот так!

sofi · June 29, 2010

ув. vekt,

Ну давайте подъедем с другой стороны.

банковская операция - это хозяйственная операция, которыя может включать сразу несколько операций с одним объектом.

Декрет говорит о платежных операциях, я так думаю. Поэтому п. 4 в) относится к платежам предусмотренным законным кредитным договором, т.е., когда валюта иностранная использовалась в случае, предусмотренном законом, но порядок проведения платежей зависит от сумм платежа и совсем не устанавливает саму возможность выдачи валютного кредита.

Т.е. каждое движение объекта фиксируется как отдельная операция.

Принято решение банка о выделении кредитных средств , выделен на кредитном счете банка отдельный субсчет для учета сумм вашего кредита - одна операция;

открыт согласно договора на открытие счета вам счет в банке - другая операция,

перечислены вам на ваш этот счет доллары - третья операция, и вот здесь смотрим Декрет. Совершен односторонний платеж.

и т.д., возврат: тело, начисление процентов, пени, комиссий - это все отдельные операции.

Декрет

2) "валютні операції":

операції, пов'язані з переходом права власності на валютні

цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у

валюті України;

по кредиту:

1)операция по получению - платеж, 2)операция по возврату, 2а)- по телу, платеж2б)- по процентам , платеж- субъект один, назначения разные

вот так приблизительно.

sofi · June 29, 2010

я думаю суды не видят, так как не разбираются, не денежные это вопросы для них(

+ мало кто решился написать об этом в иске,но я это собираюсь сделать!

и посмотрим, что это даст)

у меня тут клиент есть с кредитом в 4 тис долларов!

но его Банк жестко кинул, и я думаю написать такое по нему исковое, что ни одним законом не разрешено!"!!

вот так!

интересно! а какие нормы будете применять?

у.zaporozhskiy · June 29, 2010

интересно! а какие нормы будете применять?

очень просто!все тоже, только я писал на основании ст. 227 ЦК+ ст. 203! что не могло быть выражено + без лицензии нельзя!

а теперь подам разрешается в порядке и на условиях!

а так как ни одним не разрешено!

выведу четкую цепочку!

чем бы могло быть разрешено!

единственное Декрет! но им разрешено, если есть суммы и сроки!

сумм и сроков нет!

значит можно по ст. 192 и ст. 533 только гривну+ несколько всем известных актов!

нужно что бы в Декрете четко указали, что Банку разрешается выдавать кредиты в иностранной валюте на потребительские цели при получении инд. лицензии!

а по другому ни как или приняли закон на кредитование всех и вся направо и налево в долларе!

тогда да, но с обязательным внесением изменений в Декрет!)

sofi · June 29, 2010

круто! Это районный суд изменения в Декрет вносить будет? :mellow:

Вы бы прочитали мой пост выше, я хоть и не практикующий юрист, но мне кажется, что никаких изменений НаМ вносить в Декрет не надо. Декрет строго регулирует валюту.

sofi · June 29, 2010

Несогласен с решением.

"Діяльність банків щодо здійснення ними операцій з видачі кредитів регулюється положеннями ЦК України, ГК України, Закону „Про банки і банківську діяльність” та іншими нормативно-правовими актами. Аналізуючи перелічені вище норми чинного законодавства, судова колегія приходить до висновку, що спеціальною нормою, яка регулює діяльність банків з видачі кредитів саме в іноземній валюті, являється Декрет КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” (далі –Декрет про систему валютного регулювання), положеннями якого визначені дозвільні документи, що повинна отримати банківська установа в НБ України для отримання нею права на здійснення в тому числі й операцій з видачі кредитів резидентам України в іноземній валюті (валютних операцій).

Так, відповідно до приписів ст. 5 Декрету про систему валютного регулювання, Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій; генеральні ліцензії видаються комерційним банкам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання; індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції, в тому числі:

1) для надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі,

2) для використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави."

В декрете указанно, какие операции можно делать по генералке, и какие по индивидуалке.

В генералке НЕТ операций ко кредитованию в иностранной валюте, потому она не даёт право на таке операции.

Индивидуалка не нужна на кредит, если его сроки и суммы больше установленых - так, млин, установлены Же-ж. Постанова № 270.

Пункт В касается кредитов от резидента нерезиденту и наоборот.

Почему ни один суд не видит, что вообще ничем и никем НЕ разрешна опреация по кредитованию в иностранной валюте резидентом резидента для покупки квартиры в украине за гривну?

А судьи кто? Мы с вами год ломаем голову почему незаконно, хотя нутром чувствуем, что это именно так.

А банк , заручившись скользкой поддержкой НБУ , вместе с ним передергивая нормы, доказывает, что брали законно. А судья, почти такой же чел, как и мы с вами. И в головоломку с валютой в свободное от работы время не полезет. Взяли - отдайте!, так проще. А может стену поставили?

1) для надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни

, чогось мени здаеться, что это вообще только к банкам и относится, т.к. надавати и одержувати (противоположные операции) в одном пункте, могут относится к одному субъекту. Что-нибудь по этому поводу говорится в п правоведении?

у.zaporozhskiy · June 29, 2010

круто! Это районный суд изменения в Декрет вносить будет?

Вы бы прочитали мой пост выше, я хоть и не практикующий юрист, но мне кажется, что никаких изменений НаМ вносить в Декрет не надо. Декрет строго регулирует валюту.

я говорил, для того, что бы операция была законной!

вы спросили основания для моено нового иска!

я написал все тоже в иске, но единственное исключение если разрешено то можно, а у на нигде не разрешено, так что нельзя!

я допускал, что было бы возможно, если бы было в Декрете или отдельном законе случаи, условия и порядок!

sofi · June 30, 2010

я говорил, для того, что бы операция была законной!

вы спросили основания для моено нового иска!

я написал все тоже в иске, но единственное исключение если разрешено то можно, а у на нигде не разрешено, так что нельзя!

я допускал, что было бы возможно, если бы было в Декрете или отдельном законе случаи, условия и порядок!

тогда понятно.

просто мне кажется на "нигде не разрешено" реакция суда будет такая же, никакая.

человеческий мозг не способен воспринимать "ничто", он бунтует, т.к. ему не с чем произвести индентификацию.

у.zaporozhskiy · June 30, 2010

тогда понятно.

просто мне кажется на "нигде не разрешено" реакция суда будет такая же, никакая.

человеческий мозг не способен воспринимать "ничто", он бунтует, т.к. ему не с чем произвести индентификацию.

у меня есть теоретическая подготовка университета хорошая!

он хоть что-то хорошое дал!)

так что попробую!

тем более это только одно из оснований !!

от индивидуальной лицензии их никто не освобождал!

дальше подам по индивидуальной!

и так далее, они замахаются!

LOM · June 30, 2010

О чем идет спор? Законно-незаконно. У них спрашивают: где наши колеса? - они отвечают: мы в Воронеж не летаем! Посмотрите на цену иска - 2 500 000. Дальше дискутировать может только инопланетный гость или верящий в победу мировой коммунистической революции. Товарищи, Вы о чем? Будьте благоразумны и поставьте себя на место заемщика - с такой суммы пожалели бы 10-20-30 тысяч благотворительности для правосудия? Детский сад. Форум с юридического потихоньку переквалифицируется в разговоры бабушек под подъездами. Более того хозяйственный суд. СМЕШНО!!!

nameless · June 30, 2010

Vekt, вы очень сербёзно пишете, но я немного запутался в ваших сообщениях.

Можно подробнее?

Итак, банк имеет лицензию на привлечение и размещение привлечённых средств. Это гривна. Это банковская операция. Причём чисто банковская.

Операции с иностранной валютой не есть банковской операцией, эти операции выполняются отдельно по отдельному разрешению.

Например юр. лицам дают Генералку в ЧИСТОМ виде, и дают Индивидуалки. А банкам дают Дозвил. Кто-то решил, что ЗУ про банки отменил генералку. Фиг там. Должна быть и генералка и дозвил. Но НБУ вписал, что дозвил есть генералка. При этом продолжает выдавать Генералки а не дозвилы юр. лицам осуществляющим фин деятельность.

На операции с валютой нада закон, разрешающий такое делать, и указывающий, чё для этого нада. Закон есть - Зу про банки, Декрет.

ЗУ про банки разрешает валютные операции по дозвилу, А Декрет ничё не разрешает, он устанавливает - есть операция - нада лицензия.

Декрет ничё не разрешает по генералке и индивидуалке, он указывает, что на такие операции НАДА лицензия.

Потому, если операция, выполняемая банком требует и дозвила и генералки, то нада 2 бумажки, а не 1.

Идём дальше, банк при наличии дозвила может выполнять операции с валютой, указанные в дозвиле.

Например привлекать и размещать средства на межнародном рынке.

Это кредитная операция? - судя по ХК - депозитная. А Любая кредитная операция требует лицензии. Без лицензии нельзя совершать кредитные операции.

Что говорит НБУ?

- у банка есть лицензия на привлечение и размещение привлечённых средств, эта операция по ст.49 есть кредитная.

Если у банка есть дозвил на "привлечение и размещение иностранной валюты на межнародном рынке" - то банк может совершать КРЕДИТНЫЕ операции по "привлечению и размещению ПРИВЛЕЧЁННЫХ средств" по лицензии + "в виде валюты на межнародном рынке"

Таким образом, при наличии лицензии на кредитные операции, банк, имея дозвил на валютные операции, может совместить разрешенные действия и делать "пивлечение и размещение ПРИВЛЕЧЁННЫХ средств в иностранной валюте".

Это позиция НБУ.

НЕ есть "привлечение и размещение иностранной валюты кредитной операцией". Это вспомогательная операция, совершаетмая в установленном законом порядке.

Порядок такой:

ЗУ про банки - нада дозвил, можно делать.

ЗУ про НБУ - определяет КАК.

Итог - постанова по межнар валютный рынок.

Vekt - теперь к вам - что вы имеете ввиду нада в суде ещё отстаивать, кроме этого? Т.е. вы излагаете, но итог не подводите, подвидите пожалуйста что там с этими кредитными операциями.

nameless · June 30, 2010

От например депозиты -

1.Разрешено законом принимать депозит в валюте - да, ХК разрешено.

2.Лицензия на привлечение и размещение привлечённых средств есть? - Есть.

3.Разрешение на то-же самое, но с баксами есть? - да, Дозвил. "розміщення коштів на вкладних (депозитних) рахункахв рамках операций на валютном рынке Украины"

4.Откуда берётся валюта - народ ложит на ДЕПОЗИТНЫЙ счёт.

5.Где брать валюту для процентов? - отут уже вспомагательная операция нада - дозвил нада, который разрешает такое делать на валютном рынке украины:

Уповноважені банки мають право купувати, обмінювати іноземну валюту з метою виконання власних зобов'язань в іноземній валюті щодо виплати вкладнику процентів за вкладом (депозитом) в іноземній валюті на підставі договору банківського рахунку, договору банківського вкладу (депозиту), договору банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки, ощадного (депозитного) сертифіката або іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми в іноземній валюті та потребу виконання уповноваженим банком зобов'язань щодо виплати вкладнику процентів за таким вкладом (депозитом).

- Вот. Конкретно, ясно, понятно. НБУ - зачёт.

А мы что? А вот тут полный Незачёт:

1. Разрешено выдавать и обслуживать кредит в валюте? - да, ЗУ "про Банки" в рамках Дозвила разрешено обслуживать - по 281, по постанове 270 разрешено выдавать если есть индивидуалка.

2. Есть лицензия на кредитование - да.

3. Есть разрешение на то-же самое, только в валюте - да, Дозвил?. А от и нет. Дозвилом разрешено обслуживать.

2 и 3 касаются вопроса ГДЕ ? - либо на межнародном валютном рынке, либо на валютном рынке Украины, потому для операций на межнародном рынке нада пункт дозвила свой, а на валютном рынке украины - нада пункт дозвила свой.

Нада разобраться КАКОЕ "размещение иностранной валюты на валютном рынке Украины" разрешено.

А вот дальше.... читать Кому можно давать кредит, и какой кредит имеется ввиду.

постанова 270 - Можна получать кредит от нерезидента. Точка. Можно давать кредит нерезиденту - точка. Чего можно? - Указ президента есть.

Т.е. с натяжкой можно закать, что законом разрешено давать кредит и получать. Кому понятно, как обсуживать - понятно.

Постанова 270.

1.1. Резиденти (юридичні особи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, фізичні особи - громадяни України) (далі - резиденти-позичальники) можуть одержувати кредити, позики, у тому числі поворотну фінансову допомогу в іноземній валюті (далі - кредити), від нерезидентів відповідно до договорів та в порядку, установленому цим розділом.

1.2. Резиденти-позичальники (крім уповноважених банків України) залучають кредити від нерезидентів через уповноважені банки України, які надали згоду на обслуговування операцій за договором (підрозділи банків) (далі - обслуговуючі банки). Якщо договором з нерезидентом передбачено одержання кредиту з надходженням коштів на рахунок резидента-позичальника за межами України та/або погашення заборгованості за таким кредитом здійснюватиметься з рахунку резидента, відкритого за межами України, то резидент-позичальник повинен у встановленому Національним банком порядку одержати індивідуальну ліцензію на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України (крім випадку використання фізичною особою рахунку за межами України на час її перебування за кордоном).

1.3. Залучення уповноваженими банками України (далі - уповноважені банки) коштів на умовах субординованого боргу з метою врахування цих коштів до капіталу банку здійснюється на умовах, що передбачені нормативно-правовими актами Національного банку з цих питань. Договір, який передбачає залучення коштів у вигляді кредитів, позик в іноземній валюті на умовах субординованого боргу з метою врахування цих коштів до капіталу банку, підлягає реєстрації Національним банком відповідно до вимог, установлених главою 4 цього розділу.

Залучення уповноваженими банками коштів за договорами здійснюється з урахуванням вимог щодо дотримання лімітів заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам у разі їх встановлення Національним банком.

1.4. Резиденти-позичальники одержують та погашають кредити лише в безготівковій формі.

Что касается операций на валютном рынке по кредитам в валюте Постанова 281:

кошти клієнта - це гроші в національній або іноземній валюті чи їх еквіваленти, що обліковуються на поточних (у тому числі рахунках за спеціальним режимом їх використання) та вкладних (депозитних) рахунках;

купівля іноземної валюти - це операція з купівлі іноземної валюти за гривні;

уповноважена фінансова установа - фінансова установа, яка одержала генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій (письмовий дозвіл Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями), що дає право на торгівлю іноземною валютою.

Валютними операціями, пов'язаними з рухом капіталу, є такі:

надання та отримання резидентами фінансових кредитів і позик; (ищем кто от кого может получать и кто кому давать)

розміщення коштів на вкладних (депозитних) рахунках; (- Депозиты, нашли уже кто кому что даёт)

інші валютні операції, які не є поточними.

- всё понятно и ясно. На валютном рынке разрешено совершать операции СВЯЗАННЫЕ с получением и предоставлением кредита.

Т.е. На валютном рынке Украины можно торговать валютой для обслуживания валютного кредита.

Кредитные операции:

Глава 3.

Резиденти мають право купувати, обмінювати іноземну валюту з метою виконання зобов'язань в іноземній валюті на підставі таких документів:

а) за кредитними договорами (договорами позик) резидентів-позичальників про залучення коштів від нерезидентів або у випадках, передбачених законодавством України, від суб'єктів ринку:

заяви про купівлю іноземної валюти;

оригіналу кредитного договору (договору позики), що підтверджує потребу виконання резидентом зобов'язань в іноземній валюті, та його копії;

оригіналу реєстраційного свідоцтва (додатка), індивідуальної ліцензії (додатка) Національного банку на одержання резидентом кредиту, позики в іноземній валюті (далі - кредит) від іноземного кредитора та його копії.

Купувати, обмінювати іноземну валюту у випадках, передбачених законодавством України, з метою виконання зобов'язань резидента-позичальника, що не є суб'єктом ринку, за кредитним договором (договором позики) має право лише:

уповноважений банк, що обслуговує операції за відповідним договором про залучення резидентом-позичальником від нерезидента кредиту (позики) в іноземній валюті;

суб'єкт ринку, від якого отримано кредит (позику), а в разі отримання кредиту від банківського консорціуму - уповноважений банк, який визначено головним, або кожний уповноважений банк-учасник у межах наданих ним коштів відповідно до умов договору;

суб'єкт ринку - новий кредитор або суб'єкт ринку, що обслуговує операції за відповідним договором про залучення резидентом-позичальником від суб'єкта ринку кредиту (позики) в іноземній валюті, у разі відступлення первісним кредитором - суб'єктом ринку новому кредитору права вимоги за таким кредитом (позикою) або в разі здійснення ліквідаційної процедури суб'єкта ринку - первісного кредитора.

Уповноважений банк, що обслуговує кредит, залучений резидентом від нерезидента, робить відповідну відмітку на оригіналі реєстраційного свідоцтва (індивідуальної ліцензії).

Т.е. операциями разрешенными на валютном рынке украины при налиции Дозвила, предусмотрено покупать валюту для выполнения кредитного договора, но договор такой может быть только от нерезидента. Т.е. Единственым кредитом в валюте по единственной постанове ок редите - 270 - для резидента-физика есть кредит от нерезидента. Обслуживать этот кредим можно по постанове 281.

Клієнти-резиденти, що купують або обмінюють згідно з пунктом 19 розділу I цього Положення іноземну валюту для виконання боргових зобов'язань перед нерезидентами за кредитами в іноземній валюті, отриманими за міждержавними, міжурядовими угодами та угодами під державні гарантії, мають право накопичувати придбану іноземну валюту до чергових дат платежів, що встановлені цими угодами, на поточних рахунках в уповноважених банках, які обслуговують кредити за такими угодами, без обмеження строку її використання, передбаченого в абзаці першому пункту 3 цього розділу, протягом дії зазначених угод.

Клієнт-резидент зобов'язаний перераховувати куплену, обміняну на міжбанківському валютному ринку України іноземну валюту для виконання власних зобов'язань перед нерезидентами лише з поточного рахунку резидента, відкритого в суб'єкта ринку, крім розрахунків за акредитивами.

п. 19 роздел 1: Суб'єкти ринку в разі наявності в їх клієнтів зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами в іноземній валюті мають право за згодою клієнта здійснювати за кошти клієнта купівлю іншої іноземної валюти, яка надалі на підставі договору банківського рахунку, що передбачає надання клієнту комісійних послуг, використовуватиметься для обміну на потрібну клієнту іноземну валюту на міжнародному валютному ринку. Ця вимога поширюється також на купівлю іноземної валюти для погашення зобов'язань за кредитними договорами, укладеними клієнтами з суб'єктами ринку з метою виконання зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами в цій валюті.

А всё потому, что:

Суб'єкти ринку не мають права проводити операції з валютними деривативами, а також операції в іноземній валюті з іншими похідними фінансовими інструментами, базовим активом яких є валютні цінності, курси валют, процентні ставки, індекси, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку.

Суб'єкти ринку зобов'язані здійснювати купівлю іноземної валюти для проведення валютно-обмінних операцій з дотриманням установлених Національним банком граничних меж продажу готівкової іноземної валюти фізичним особам-резидентам.

Тоесть:

Кредит можно взять у нерезидента.

На валютном рынке Украины, в разрезе кредитной операции по получению физиком кредита в валюте есть только операции по обслуживанию БАНКОМ Кредита, полученного физиком от НЕрезидента.

Ещё банк может САМ привлекать средства от консорциумов и иных субьектов рынка и размещать им же по постанове 270 в порядке, указанном в постанове 281.

НО ДАВАТЬ кредит физику - банку никто не разрешал. Обслуживать такое - тоже не разрешено.

//У меня глупый вопрос - в рамках каких полномочий банками резидентами выдавались кредиты в баксах физикам-резидентам?//

- НБУ говорит - в рамках лицензии на привлечение и размещение как разрешения на кредитование, и в рамках дозвила на кредитование в валюте.

НО - размещение и привлечение в рамках дозвила касается только ДЕПОЗИТА.

Постанова 270 - требует ИНДИВИДУАЛКУ для кредитования.

т.е. Кредитование в валюте НЕ разрешено ни одним пунктом Дозвила. Дозвилом разрешено совершать операции на валютном рынке: торговля валютой (покупка, продажа, обмен).

Больше на валютном рынке делать ничего нельзя.

Как-то так....

Теперь - как увязать с законом, что для того, что-бы совершить операцию с иностранной валютой, нужен закон, разрешающий это?

- ст.92 КУ, ст. 192, 193, 533 ГК, ст. 198 ХК.

Как свзять, что для того, что-бы дать кредит, нужна лицензия? - ЗУ про фин услуги, про лицензирование, ст. 14 ХК.

Что выходит?

Банк имеет лицензию на кредитные операции с ГРИВНОЙ.

Банк имеет разрешение на проведение валютных операций, но не Кредитных, т.к. в рамках дозвила нет разрешение на Кредитование.

Осталось разобраться, что ж тада такое Привлечение и размещение иностранной валюты буть-то на межнар. рынке, или украинском.

Я пока вижу только одно - Депозиты.

А кредиты в валюте - только по постанове 270 с индивидуалкой и регисрационным свидетельством НБУ.

sofi · July 1, 2010

Операции с иностранной валютой не есть банковской операцией, эти операции выполняются отдельно по отдельному разрешению.

Например юр. лицам дают Генералку в ЧИСТОМ виде, и дают Индивидуалки. А банкам дают Дозвил. Кто-то решил, что ЗУ про банки отменил генералку. Фиг там. Должна быть и генералка и дозвил. Но НБУ вписал, что дозвил есть генералка. При этом продолжает выдавать Генералки а не дозвилы юр. лицам осуществляющим фин деятельность.

У банков есть банковская лицензия. На валютные операции им выдают дозвил и додаток к нему, в котором прямо указано, какие именно операции он может совершать. В паре (банкк. лиценз+ дозвил) по зУ о банках= генлицензия.

У юрлиц . осуществляющих фин. деятельность банковской лицензии нет. Поэтому и пары такой нет, поэтому -Генералка.

Ваш подробный анализ восхищает. Но лицензии не есть закон, а всего лишь средство /порядок/ для исполнения закона. Вы доказали, что порядок для нашего фактического случая не предусмотрен на уровне НПА, а , по идеее, он должен быть. Но его нет! Значит нет и закона. Это косвенное доказательство. Есть прямое - ст.192.

Почему вы допускаете что такой кредит мог быть исполнен в валюте?

nameless · July 1, 2010

Тут всё дело в том, что незапрещено кредитовать в баксах резидента резидентом. Нет таких слов. Потому мы тут сидим, и трясём науку с судами, которые вообще позавчера узнали, что гривна - это оказывается тоже валюта, и причём наша.

А законом, как уже было сказанно, неразрешено кредитовать в иностранной валюте резидентом резидента для покупки товаров в Украине и расчётов в Украине баксами - это ж Бред! Явный, параноидальный бред. Кому такое пришло в голову вообще?

Прокредитовать тугриком а стране с гривной, дабы за этот тугрик как-то купить сала? Мда...

Но вот незадача, Наши суды под словами НЕразрешено не видят слова ЗАпрещено. Это морока. Морока образования и проф-пригодности.

Что ещё? есть Закон про банки, который говорит - "привлечение и размещение привлечённых средств" - это "кредитная операция в понимании 49 статьи. (другие статьи так непонимают, но понимает ХК в ст.345, потому согласиться нада - таки это кредитная операция)". Термины в законе про банки, да и вообще, говорят, что "средства" - это деньги в нациоанльной или иностранной валюте.

Т.е. Лихо плучается, что ст. 47, п.3ч.1. банкам разрешено совершать кредитные операции (и их много, но нас интересует именно подвид - *кредит*) с национальной и иностранной валютой.

Но тогда это тупо не вяжется с ГК, ХК, Декретом.

А почему?

Да наверное потому, что НЕполучается, что ст.47 разрешено кредитовать в басках, т.к. нельзя зауши притягивать ТЕРМИН и Номру закона.

А доказательство тому - отсутствие порядка такого кредита.

vekt · July 1, 2010

Деятельность

В хозкодексе - размещение

В финпослугах - кредит

Операция

В хозкодексе - кредит

В ЗУпроБанки - размещение

Кто решил, что в лицензии может быть не написан "кредит"?

Как хочешь: хоть в виде операции, хоть в виде вида деятельности

А в Декрете кредит и лежит. И не где нибудь, а в индивидуалке.

А постанове 483 про ген. лиц. кредита нет.

Не размещения, а именно кредита.

А остальных законах установи названы не размещенческо-финансовыми, а кредитно-финансовыми.

nameless · July 1, 2010

А вот и умная книжка про те самые "вспомогательные операции" котрые банки могут осущесвлять с иностранной валютой.

"Банківські операції" / О.Я. Стойко

3. Посередницькі операції комерційних банків з іноземною валютою

Під іноземною валютою розуміється як власне іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законними платіжними засобами на території відповідної держав, так і платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземки валюті або монетарних металах.

Під валютній операціями розуміються операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності, та операції, пов'язані з ввезенням (вивезенням), переказуванням і пересиланням на територію України або за її межі валютних цінностей.

Під торгівлею валютою розуміють купівлю-продаж іноземної валюти за національну або інші конвертовані валюти.

Купівля та продаж іноземної валюти здійснюється на валютному ринку. При цьому тут складається така система взаємовідносин:

· між комерційними банками та їх клієнтами у даній країні;

· між комерційними банками однієї і тієї ж країни;

· між комерційними банками різних країн;

· між комерційними та центральними емісійними банками;

· між центральними емісійними банками.

У першій ланці з цих сфер валютного ринку ведеться роздрібна торгівля іноземною валютою, а в решті - оптова торгівля. Торгівля валютою може здійснюватись комерційними банками на комісійних засадах або за власний рахунок.

Валюти розрізняють за двома ознаками:

1. Конвертованістю:

o вільно конвертована;

o неконвертована.

2. Строковістю:

o касова, або операція спот, при якій розрахунки між продавцем і покупцем валюти здійснюються не пізніше, ніж на другий робочий день після укладення угоди;

o строкова, або форвардна угода, що передбачає розрахунок між продавцем та покупцем валюти не раніше, ніж через два робочі дні після її укладення за курсом, зафіксованим в угоді.

І касовою і строковою угодою передбачається фіксація певного валютного курсу в момент її укладення. Касові угоди укладаються за поточним ринковим курсом - так званим спот-курсом валюти, а тому часто й сам ринок таких контрактів називають спотовим. Валютний курс, за яким здійснюються контракти на ринку строкових угод, називається форвардним курсом, а ринок відповідно - форвардним.

Більш складним різновидом форвардної угоди є угода своп, що укладається між банками і дозволяє їм тримати свою валютну позицію закритою, тим самим запобігаючи ризику зміни курсу валюти. Валютні операції своп полягають в одночасному проведенні двох протилежних за змістом операцій: купівлі (продажу) валютних коштів на умовах спот та продажу (купівлі) на умовах форвард. Якщо продаж валюти проводиться на спотовому ринку і одночасно укладається угода про купівлю тієї саиої валюти на форвардному ринку, то це валютна операція своп, що має назву репорт. Якщо ж ідеться про купівлю валюти на умовах спот у поєднанні з одночасним продажем на форварді, то відповідну операцію називають депорт.

Валютна позиція банку - це співвідношення між сумою активів та позабалансових вимог у певній іноземній валюті та сумою балансових і позабалансових зобов'язань у цій самій валюті. Різниця між сумою активів у іноземній валюті і пасивів у тій самій валюті називається експозицією щодо даної валюти. Експозиція визначає розмір валютного ризику, на який наражається банк внаслідок незбалансованості активів і пасивів в іноземній валюті. Чим більший розмір експозиції, тим більший валютний ризик існує в банку, і навпаки.

Валютна позиція банку буває закритою і відкритою. Валютна позиція називається закритою, якщо сума активів та позабалансових вимог збігається із сумою балансових та позабалансових зобов'язань у кожній іноземній валюті, а відкритою, - якщо сума активів та позабалансових вимог не збігається із сумою балансових і позабалансових зобов'язань.

Валютна позиція відкрита довга - це коли сума активів і позабалансових вимог перевищує суму балансових і позабалансових зобов'язань. Якщо відбувається навпаки, то відкрита валютна позиція називається короткою.

Валютна позиція банку визначається щоденно і окремо стосовно кожної іноземної валюти. На розмір відкритої валютної позиції банку впливають такі операції:

- купівля (продаж) готівкової та безготівкової іноземної валюти, як поточні так і строкові операції (на умовах своп, форвард, опціон та інші), за якими виникають вимоги та зобов'язання в іноземних валютах, незалежно від способів та форм розрахунків за ними;

- одержання (сплата) іноземної валюти у вигляді доходів або витрат та нарахування доходів і витрат, які враховуються на гривневих рахунках;

- купівля (продаж) основних засобів та товарно-матеріальних цінностей за іноземну валюту;

- надходження коштів в іноземній валюті до статутного фонду:

- погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті (списання, якої здійснюється з гривневого рахунку витрат):

- інші обмінні операції з іноземною валютою (виникнення вимог в одній валюті при розрахунках за ними в іншій валюті, в т.ч. і національній).

Валютна позиція виникає на дату операції з купівлі (продажу) іноземної валюти, а також нарахування доходів (витрат), зарахування на рахунки (списання з рахунків) інших доходів (витрат) та відповідно до перелічених операцій.

Обрахування загальної величини відкритої валютної позиції проводиться таким чином:

· визначається відкрита валютна позиція за кожною іноземною валютою як різниця між сумою активів за балансовими та позабалансовими рахунками та сумою пасивів за балансовими та позабалансовими рахунками. При цьому довга відкрита валютна позиція показується зі знаком плюс, а коротка відкрита валютна позиція - зі знаком мінус;

· довгі і короткі відкриті валютні позиції за кожною іноземною валютою переводяться в гривневий еквівалент за офіційним курсом НБУ;

· загальна величина відкритої валютної позиції банку дорівнює сумі абсолютних величин довгої та короткої відкритої валютної позиції банку у гривневому еквіваленті за кожною іноземною валютою.

Збалансованість активів і пасивів у іноземній валюті є одним із методів управління валютним ризиком. Зайнявши певну валютну позицію, можна отримати прибутки чи зазнати збитків внаслідок зміни валютного курсу, оскільки:

· довга валютна позиція приносить прибутки в разі підвищення курсу іноземної валюти і завдає збитків у разі його зниження;

· коротка валютна позиція приносить прибутки в разі зниження курсу іноземної валюти, але завдає збитків при підвищенні курсу.

Розмір прибутків і збитків залежить від розміру експозиції та змін у валютних курсах.

Управління валютною позицією банку може здійснюватися на основі структурного балансування активів та зобов'язань в іноземній валюті за строками і сумами, тобто методами натурального (природного) хеджування. До них відносяться: структурне балансування валютних потоків; зміна строків валютних платежів (випередження та відставання), дисконтування платіжних вимог в іноземній валюті тощо.

Обмеження величини валютної позиції також може бути досягнене методами штучного хеджування, які базуються на проведенні позабалансових операцій, таких як строкові валютні угоди, форвардні валютні контракти, валютні ф'ючерси, валютні опціони та валютні своп-контракти.

Комерційні банки відіграють головну роль на валютних ринках, оскільки вони:

· купують і продають іноземну валюту, що сприяє безперебійності розрахунків по міжнародних угодах;

· допомагають учасникам зовнішньоекономічної діяльності уникати чи зводити до мінімуму експозицію до іноземної валюти. Це ситуація, при якій експортер або імпортер піддаються впливу валютного ризику, тобто невизначеності фінансових результатів угоди.

Це досягається завдяки таким заходам:

1. Введенню банківського рахунку в іноземній валюті.

2. Наданню позички в іноземній валюті.

3. Укладанню форвардних валютних угод. При цьому банк дає згоду продати або купити певну кількість іноземної валюти по фіксованому обмінному курсу для поставки її в майбутньому.

Експортери та імпортери можуть уникнути своєї експозиції до іноземної валюти шляхом фіксації зі своїм банком обмінного курсу наступних валютних надходжень або платежів.

Суми контрактів та тривалість форвардного періоду можуть довільними і визначаються в угоді за домовленістю сторін, відповідаючи їхнім потребам.

Основним питанням при укладанні форвардного валютного контракту є рівень обмінного курсу, який визначається на дату угоди і за яким операція купівлі-продажу валюти буде здійснена на дату валютування. Щоб не втратити значних коштів на форварді, учасникам бажано мати прогноз зміни валютних курсів і враховувати вплив відповідних чинників на процес формування форвардних валютних курсів.

Для європейських умов, коли котирування показує кількість валюти за один долар США, короткотерміновий (до року) форвардний курс можна розрахувати за формулою:

в/д

де: ФК в/д - форвардний курс валюти до долара США;

СК в/д - спот-курс валюти до долара США;

Кв - річна відсоткова ставка за даною валютою;

Кд - річна відсоткова ставка за доларом США;

n - форвардний період у днях;

Т - максимальна кількість днів у році за умовами договору.

Для розрахунку довготермінових форвардних курсів використовується формула:

де: ФК в/д - форвардний курс валюти до долара США;

СКв/д - спот-курс валюти до долара США;

Кв - річна відсоткова ставка за даною валютою;

Кд - річна відсоткова ставка за доларом США;

n - кількість років;

Приклад. Іноземна фірма має намір вкласти 300000 доларів США на термін 6 місяців. Є два варіанти вкладення коштів: євродоларовий депозит під 8% річних або облігації внутрішньої державної позики уряду України під 23% річних. На дату інвестування спот-курс гривні становив USD/UAH = 2,9700.

Необхідно проаналізувати дохідність та рівень ризику кожного з напрямків вкладення коштів, а також переваги та недоліки укладання форвардного валютного контракту.

Розв'язок: У першому варіанті валютний ризик відсутній, оскільки іноземна фірма має у розпорядженні долари США і відсутня конвертація однієї валюти в іншу. Дохід фірми в цьому разі складе, доларів США:

У другому варіанті фірмі необхідно обміняти долари США на гривні, шо за спот-курсом складатиме 891000 грн. (300000 х 2,9700). Через 6 місяців буде одержано дохід у розмірі, грн.:

Після закінчення терміну інвестування необхідно конвертувати основну суму та одержаний дохід у долари США, але курс гривні на цей час може змінитися. Отже, за другого варіанта існує валютний ризик, пов'язаний зі зміною валютного курсу протягом 6 місяців.

При обміні доларів США на гривні в іноземної фірми утворюється відкрита довга позиція за гривнями, яка принесе дохід у разі підвищення курсу гривні і збитки - у разі його зниження. Якщо фірма вибирає цей варіант вкладення коштів, то їй необхідно вирішити: узяти на себе валютний ризик і залишити позицію відкритою чи хеджувати валютний ризик, уклавши форвардну угоду. Якщо за 6 місяців курс не зміниться, то фірма отримає дохід у розмірі 34500 дол.. та не втратить коштів на основній сумі. При підвищенні курсу гривні до долара, фірма одержить додатковий дохід, який виникає в результаті узятого нею на себе валютного ризику та сприятливої кон'юнктури ринку. Але цей ризик може призвести і до недоодержання запланованого доходу через зниження курсу гривні.

Якщо фірма вирішує застрахувати валютний ризик, то вона має укласти форвардний контракт терміном на 6 місяців на суму 993465 грн. (891000 + 102465). Другий учасник угоди - український банк визначає форвардний курс гривні через 6 місяців. Для цього використовується формула:

Банк пропонує курс USD/UAH = 3,1842, і в разі згоди інвестора такий курс фіксується у форвардному контракті.

Через 6 місяців, одержавши за ОВДП загальну суму 993465 грн., фірма реалізує форвардний контракт і одержує, доларів США:

993465 : 3,1842 = 311998,30 доларів США

Сума доходу в 11998,30 доларів США (311998,30 - 300000) майже дорівнює ставці за євродоларовим депозитом у 8%. Отже, операція хеджування валютного ризику захищає від збитків через несприятливу зміну курсу, але й виключає можливість одержання додаткових прибутків.

Укладення форвардного валютного контракту за курсом USD/UAH = 3,1842 не дає змоги іноземній фірмі скористатися значно вищим, ніж у євродоларовому депозиті, рівнем дохідності ОВДП. Але укладення форвардної угоди за будь-яким вищим курсом гривні до долара, ніж 3,1842, може надати можливість одержання вищої дохідності, ніж у євродоларовому депозиті.

4. Укладанню валютних опціонів. Вони дають власникам право (але не зобов'язання) купувати чи продавати в майбутньому визначену кількість іноземної валюти по фіксованому курсу обміну. Існує два типи валютних опціонів - опціони покупця і опціони продавця. Опціон покупця дає право купувати, опціон продавця дає право продавати.

Призначення валютних опціонів полягає в захисті власника від несприятливих коливань валютних курсів. Водночас, якщо валютний курс змінився у сприятливому для власника напрямку, то опціон дає можливість скористатись перевагами. У цьому разі власник може обміняти валюту за вигіднішим ринковим курсом, не користуючись опціоном. Валютний опціон обмежує валютний ризик учасника ринку, пов'язаний зі змінами валютних курсів. Розмір ризику при використанні опціону як інструменту страхування валютних ризиків обмежується розміром опціонної премії. Премія, тобто вартість опціону, залежить від співвідношення спот-курсу валюти в момент укладення угоди та курсу опціону, а також від тривалості періоду дії опціону.

Приклад. Українська фірма 12 жовтня відвантажила товар, за який має одержати виручку на суму 700000 доларів США протягом листопада, але точна дата надходження коштів невідома. Після одержання коштів фірмі потрібно буде придбати гривні за долари США для закупівлі устаткування на ринках України. Протягом періоду з 12 жовтня по 30 листопада очікується підвищення курсу гривні відносно долара США. З метою страхування валютного ризику фірма звертається до комерційного банку і укладає з ним опціонний валютний контракт на таких умовах: опціон продажу за доларами США на суму 700000 доларів США; термін з 01 по 30 листопада; ціна виконання USD/UAH = 2,5800; опціонна премія становить 50000 грн. Платіж у доларах США фірма одержала 26 листопада.

Необхідно визначити та проаналізувати результати опціонної валютної угоди при різних спот-курсах на дату отримання коштів: а) USD/UAH = 2,5800; б) USD/UAH = 2,6400; в) USD/UAH = 2,5000.

Розв'язок:

1. У першому варіанті виконання опціону не надає переваг фірмі, оскільки ціна виконання і спот-курс співпали. Фірма втратила опціонну премію в розмірі 50000 грн., для банку ця ж сума є доходом.

2. У другому варіанті, коли курс змінився до рівня USD/UAH = 2,6400, то фірмі вигідніше обміняти долари США за діючим курсом і одержати 1848000 грн. (700000 х 2,6400). У такому разі опціон втрачає свою доцільність. Фірма втрачає опціонну премію 50000 грн., але виграє завдяки падінню курсу гривні. Цей виграш становить 42000 грн. (1848000 - 1806000). Результат для фірми - втрата коштів у розмірі 8000 грн. (50000 - 42000). Сума доходів банку становить 50000 грн.

3. У третьому варіанті фірма пред'являє опціон до виконання і одержує 1806000 грн. (700000 х 2,5800). Якщо б фірма не придбала опціон, то 26 листопада при обміні доларів США за спот-курсом фірма одержала б 1750000 грн. (700000 х 2,5000). Виграш, як різниця між даними сумами, становить 56000 грн. (1806000 - 1750000). Результат для фірми - виграш коштів у розмірі 6000 грн. (56000 - 50000), для банку - втрата коштів у розмірі 6000 грн. При підвищенні курсу гривні понад рівня 2,5000 фірма отримувала б більші прибутки від операції з опціоном, а банк, навпаки, - збитки.

Для проведення розрахунків за опціонною угодою відводять 2 робочі дні. Тому валютний опціон має бути пред'явлений до виконання його власником не пізніше як за 2 робочі дні до дати розрахунків за умови прийняття рішення про його виконання.

Використання валютних опціонів фірмами для страхування валютних ризиків доцільне у таких випадках:

· коли час та сума валютних надходжень і платежів точно не визначені, а отже, застосування форвардів та ф'ючерсів неможливе;

· при захисті експортних або імпортних товарів, які чутливі до зміни цін, виражених у конкретній валюті;

· при публікації прейскурантів на свої товари в іноземній валюті;

· для підтримки комерційної пропозиції на укладання контрактів із зарубіжним партнером, які оцінюються в іноземній валюті.

Для банків основними напрямками використання валютних опціонів є страхування відкритої валютної позиції та захист інвестиційного портфеля, деномінованого в іноземній валюті.

nameless · July 1, 2010

Деятельность

В хозкодексе - размещение

В финпослугах - кредит

Операция

В хозкодексе - кредит

В ЗУпроБанки - размещение

Кто решил, что в лицензии может быть не написан "кредит"?

Как хочешь: хоть в виде операции, хоть в виде вида деятельности

А в Декрете кредит и лежит. И не где нибудь, а в индивидуалке.

А постанове 483 про ген. лиц. кредита нет.

Не размещения, а именно кредита.

Ну - размещение привлечённых - это кредитная операция. И их многа - лизинговые, вексельные, собственно кредит, и т.д.

А просто размещение - это депозитная. По тому-же ХК и 281 постанове.

nameless · July 1, 2010

А вот ещё один учёный пост:

Банківські операції - Мороз А.М.

8.5. Операції із залучення та розміщення валютних коштів

Для фінансування проектів пріоритетних напрямів розвитку економіки України існує певний порядок залучення іноземних кредитів і надання гарантій Кабінетом Міністрів України для забезпечення зобов’язань юридичних осіб-резидентів за цими кредитами.

Гарантії Кабінету Міністрів України стосуються погашення кредитів, які залучаються у формах:

•кредитів, наданих іноземними державами, міжнародними фінансовими організаціями та іноземними банками відповідно до міжнародних договорів України;

•міжбанківських кредитних ліній, оформлених Українським експортно-імпортним банком чи іншими банками — агентами Кабінету Міністрів України з іноземними банками і міжнародними фінансовими організаціями;

•кредитів в іноземній валюті, які надаються юридичним особам-резидентам міжнародними фінансовими організаціями, іноземними банками та іншими фінансово-кредитними установами відповідно до міжнародних договорів України, за умови обслуговування даних кредитів банками-агентами.

Тут можна виділити два різновиди кредитів:

а) залучення юридичними особами-резидентами кредитів, погашення яких передбачає умову валютної самоокупності проектів;

б) залучення юридичними особами-резидентами іноземних кредитів, погашення яких передбачає умову використання коштів з державного бюджету України. Розгляд таких заявок здійснюється лише у тому разі, якщо відповідні кошти передбачалися в державному бюджеті.

Залучення резидентами кредитів під гарантії Кабінету Міністрів України (КМУ), погашення яких передбачає умову валютної самоокупності, здійснюється у такий спосіб.

Перед отриманням кредитів під гарантії КМУ юридичні особи-резиденти звертаються:

•до Національного агентства реконструкції і розвитку, Мінекономіки та Мінфіну з питань пріоритетних напрямів використання іноземних кредитів, вимог до цінової експертизи, процедурних умов порядку надання гарантій КМУ;

•у Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі з питань організації міжнародних торгів, цінової і юридичної експертизи імпортних та експортних контрактів;

•до банку-агента з питань фінансових умов іноземних кредитних ліній, порядку оформлення внутрішніх кредитних угод, договорів застави, схем погашення іноземних кредитів.

Перед наданням гарантій КМУ проводиться державна експертиза проектів, для яких залучаються іноземні кредити.

Для отримання гарантій КМУ резидент подає лист-клопотання до Національного агентства реконструкції і розвитку. У разі позитивного рішення заява виноситься на розгляд у Валютно-кредитну раду КМУ. Якщо Валютно-кредитна рада прийме позитивне рішення, резиденти укладають:

•внутрішні кредитні угоди, договори застави з банками-агентами;

•угоди-зобов’язання з центральними органами виконавчої влади згідно з галуззю діяльності, Національним агентством реконструкції і розвитку, Мінекономіки і Мінфіном про надання необхідної інформації стосовно ефективності використання кредитних коштів. Після отримання гарантій КМУ банк-агент складає з іноземним кредитором індивідуальну кредитну угоду.

Перелік документів, які надаються юридичною особою-резидентом для отримання іноземного кредиту, повернення якого гарантується КМУ і який передбачає умову валютної самоокупності, включає:

•анкету предмета застави, вартість якого має покривати розмір кредиту, що залучається, з урахуванням процентів і витрат на обслуговування;

•висновки незалежної аудиторської фірми про можливості реалізації предмета застави з урахуванням кон’юнктури ринку;

•техніко-економічне обґрунтування (бізнес-план);

•річний баланс, завірений аудиторською фірмою і баланс на останню звітну дату (з відміткою державної податкової адміністрації);

•імпортні контракти, для фінансування яких залучається кредит в іноземній валюті під гарантії КМУ;

•експортні контракти та інші договори на реалізацію продукції, за рахунок якої здійснюється погашення кредиту і процентів за ним;

•цінова експертиза імпортних та експортних контрактів, а в разі необхідності — експертиза економічної ефективності проекту;

•розрахунок окупності проекту;

•висновки екологічної експертизи (при необхідності);

•виписки з розрахункового і валютного рахунків в обслуговуючому банку;

•зобов’язання про відкриття валютного і розрахункового рахунків у банку-агенті і направлення на них усіх фінансових коштів;

•зобов’язання про щомісячне подання Національному агентству реконструкції і розвитку та Мінекономіки інформації про ефективність використання іноземного кредиту;

•нотаріально засвідчені копії статутних документів і свідоцтва про державну реєстрацію підприємства;

•довідка державної податкової адміністрації про стан розрахунків з бюджетом.

Іноземні кредитори можуть розміщувати кредити в іноземній валюті і без гарантій КМУ, але для їх одержання резидентам України необхідно отримати спеціальне реєстраційне свідоцтво.

Національний банк України встановив певні вимоги щодо одержання кредитів в іноземній валюті від іноземних інвесторів.

•Резиденти України можуть отримувати кредити в іноземній валюті від нерезидентів у безготівковій формі для здійснення діяльності відповідно до їхніх статутних документів.

•Для погашення заборгованості за кредитами, а також нарахованих процентів резиденти України можуть купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України.

•Для отримання реєстраційного свідоцтва на одержання кредиту в іноземній валюті резиденту України необхідно подати в обласне управління НБУ лист-повідомлення встановленої форми. Обласне управління НБУ саме видає реєстраційне свідоцтво на одержання кредиту в іноземній валюті від іноземних кредиторів. При цьому НБУ не здійснює реєстрації таких операцій, як одержання резидентом від нерезидента кредиту у формі відстрочки платежу за реалізовані товари або отримані послуги.

•Уповноважені банки згідно зі своєю ліцензією на здійснення операцій з валютними цінностями можуть залучати кредитні ресурси від іноземних банків-кореспондентів на строк до одного року з урахуванням можливого подовження кредиту (однак загальний строк користування кредитом не може перевищувати один рік) без отримання реєстраційного свідоцтва. Для залучення кредитних ресурсів на строк більше одного року уповноважені банки повинні отримати реєстраційне свідоцтво.

•Підставою для відмови у видачі резиденту свідоцтва про реєстрацію може бути неправильно оформлений лист-повідомлення.

•Якщо в кредитну угоду вносяться зміни, резидент повинен звернутися в обласне управління НБУ з клопотанням про внесення змін в реєстраційне свідоцтво.

Лист-повідомлення на отримання реєстраційного свідоцтва містить такі дані:

•Назва кредитоодержувача, юридична та поштова адреси.

•Прізвище, ім’я, по батькові, номер телефону керівника підприємства і головного бухгалтера.

•Дата реєстрації резидента, назва і місцезнаходження органа, який її проводив. Номери телефонів цього органу.

•Назва й адреса банку, в якому відкрито рахунок кредито- одержувача (у грошовій одиниці України та в іноземній валюті).

•Назва й адреса уповноваженого банку, який обслуговує кредит.

•Номер і адреса кредитної угоди.

•Назва кредитора і його юридична адреса.

•Сума і валюта кредиту.

•Строк користування кредитом.

•Строк погашення кредиту.

•Мета використання кредиту.

•Тип процентної ставки (безпроцентна, плаваюча, фіксована) і розмір ставки з урахуванням маржі.

•Графік одержання і погашення кредиту (з урахуванням відсотків, комісійних та ін.).

Резиденти України можуть одержувати кредити в іноземній валюті в уповноважених банках України, які мають генеральну ліцензію НБУ. Строки і суми кредитів в іноземній валюті уповноважені банки можуть установлювати самостійно.

При видачі кредитів банк ретельно аналізує подані потенційним клієнтом документи на одержання кредиту в іноземній валюті (економічне обґрунтування необхідності одержання кредиту, розрахунки валютної окупності проекту з графіком погашення заборгованості і нарахованих процентів, контракти з нерезидентами на імпорт продукції або послуг, контракти на експорт продукції або послуг, ліцензії на експорт продукції, бухгалтерську звітність резидента тощо). Процедура прийняття рішень та їх подальшого виконання аналогічна техніці обслуговування кредитів у національній валюті.

Интересно, а ему в голву приходило, что можно дать кредит в иностранной валюте Васе Пупкину для покупки мебели, с доходом 2500 грн.?

vekt · July 1, 2010

может єто и не пригодится. Все-таки выложу. Судите сами

1. "Ну" - ненормативная лексика .

2. ст339хозКод различает лизинговую от кредитной

3. согласно ст1.ЗУпроБанки перечисление кредитных операций не выходит дальше пары банк-банк

nameless · July 1, 2010

1. В нашей ситуации - нормативен даже мат. :lol:

2. - ну да... там так и написано. А вот ЗУ про банки - обеденяет целую кучу операций в кредитные.

3. Можно по последнему пункту изложить?

Войти

Решение Хозяйственного суда Николаевской области оставленного в силе апелляционным судом валютные кредиты Райффайзен Банк Аваль - незаконные

Считаете ли Вы решение законным и справедливым?
3 голоса

1. Считаете ли Вы решение законным?

2. Считаете ли Вы решение справедливым?

Recommended Posts

ANTIRAID

ANTIRAID

vekt

nameless

vekt

у.zaporozhskiy

sofi

sofi

у.zaporozhskiy

sofi

sofi

у.zaporozhskiy

sofi

у.zaporozhskiy

LOM

nameless

nameless

sofi

nameless

vekt

nameless

nameless

nameless

vekt

nameless

Join the conversation

Пользователи

Темы

Главная

Активность

Войти

Решение Хозяйственного суда Николаевской области оставленного в силе апелляционным судом валютные кредиты Райффайзен Банк Аваль - незаконные

Считаете ли Вы решение законным и справедливым? 3 голоса

1. Считаете ли Вы решение законным?

2. Считаете ли Вы решение справедливым?

Recommended Posts

Join the conversation

Пользователи

Темы

Считаете ли Вы решение законным и справедливым?
3 голоса