Определение ВССУГУД, оставившее в силе решение Шевченковского райсуда г. Киева о признании договора поручительства прекращенным

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32337884

Державний герб України

Ухвала

іменем   україни

10 липня 2013 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Штелик С.П.суддів:Дем'яносова М.В.,Касьяна О.П., Кафідової О.В.,Коротуна В.М.розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", третя особа - ОСОБА_7, про припинення правовідносин за договором поруки, за касаційною скаргою ОСОБА_6, подану представником ОСОБА_8, на рішення апеляційного суду м. Києва від 07 лютого 2013 року

в с т а н о в и л а:

Позивач ОСОБА_6 звернулася до суду із вищезазначеним позовом. Вказувала на те, що  в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 490023260 від 05 лютого 2007 року між нею та відповідачем ПАТ "Альфа-Банк" був укладений договір поруки № 490023260П. З 01 вересня 2008 року відповідачем збільшено відсоткову ставку за кредитом до 15% річних. Збільшення відсоткової ставки відбулось без повідомлення та без згоди поручителя. З огляду на вказане просила позов задовольнити.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено.

Визнано договір поруки № 490023260-П від 05 лютого 2007 року припиненим.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 07 лютого 2013 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року скасовано. Ухвалено в справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення апеляційного суду м. Києва від 07 лютого 2013 року скасувати, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року залишити в силі.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що збільшення відсоткової ставки за кредитом призвело до збільшення обсягу відповідальності позивача. Про збільшення відсоткової ставки ОСОБА_6 як поручителя повідомлено не було, згоди на таке збільшення ОСОБА_6 не надавала.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й постановляючи нове рішення, апеляційний суд виходив із того, що поручитель ОСОБА_6, підписуючи договір поруки, погодилась з умовами основного договору, в якому передбачено зміну процентної ставки та зобов'язалась відповідати перед банком за виконання позичальником усіх його зобов'язань  в повному обсязі, зокрема: як тих, що виникли з кредитного договору на момент його підписання, так і тих, що виникнуть за ним в майбутньому.

Проте цей висновок суперечить вимогам закону й матеріалам справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Судами встановлено, що 05 лютого 2007 року між ЗАТ "Альфа-Банк", правонаступником якого є ПАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір № 490023260, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 26151,68 доларів США строком до 05 лютого 2013 року та сплатою відсотків у розмірі 12% річних.

В забезпечення виконання ОСОБА_7 зобов'язань за вказаним вище договором, між ЗАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_6 укладено договір поруки № 490023260-П від 05 лютого 2007 року.

З 01 вересня 2008 року Банком збільшено відсоткову ставку за кредитним договором до 15% річних та повідомлено про це боржника.

29 грудня 2008 року між Банком та ОСОБА_7 укладено договір № 1 про внесення змін до кредитного договору № 490023260, яким встановлено новий термін повернення кредиту та викладено в новій редакції додаток № 1 ("Графік повернення") до договору № 490023260 від 05 лютого 2007 року.

Того ж дня, згідно із договором про внесення змін і доповнень №1 до договору поруки № 490023260-П від  05 лютого 2007 року, укладеного між Банком та ОСОБА_6 внесено зміни до договору поруки № 490023260П, а саме - викладно в новій редакції п. 2.1 договору.

Відповідно до п. 5.2 кредитного договору банк має право змінити розмір процентів за користування кредитом у односторонньому порядку у випадку прийняття компетентним органом Банку рішення про зміну розміру процентів. у такому разі Банк повинен надіслати Позичальнику рекомендованим листом на адресу місця його проживання, зазначену в п. 9 Договору повідомлення про  зміну розміру процентів, а також змінений графік повернення не пізніше ніж за 20 (двадцять днів) до дати зміни процентної ставки.

За змістом п. 2.1 договору поруки поручитель поручається за виконання боржником обов'язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 22 постанови від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Із матеріалів справи не вбачається, що сторонами узгоджена можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати без додаткового повідомлення поручителя, а положення п. 2.1 договору № 490023260-П не містять інформації про те, що така зміна повинна була здійснюватися без повідомлення поручителя, і не свідчать про відмову поручителя від узгодження можливих змін.

Крім того, як вбачається з п. 5.4 договору поруки,  сторони домовились, що  у разі збільшення обсягу відповідальності боржника за основним договором передбачена цим договором порука діє тільки у випадку, якщо поручитель надасть свою згоду на таке збільшення.

Суд першої інстанції установивши, що збільшення відсоткової ставки за договором № 490023260 відбулось без повідомлення поручителя, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_6

Даний висновок повністю відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 26 вересня 2012 року № 6-100цс12,  яка відповідно до ч. 2 ст. 214, ст. 360-7 ЦПК України  є обов'язковою для всіх судів України.

Під час установлення зазначених фактів судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи й скасовано апеляційним судом помилково.

Відповідно до ст. 339 Цивільного процесуального кодексу України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 336, 339, 344, 345  ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 07 лютого 2013 року скасувати.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С.П. ШтеликСудді:М.В. Дем'яносов О.П. Касьян О.В. Кафідова В.М. Коротун
 

[у.zaporozhskiy]

Это постановление, на которое сослались в ВССУГУД: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4850&hl=%2B%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82+%2B%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%C2%BB+%2B%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%2B%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83+%2B%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B8+%2B%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC

[у.zaporozhskiy]

Это постановление, на которое сослались в ВССУГУД: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4850&hl=%2B%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82+%2B%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%C2%BB+%2B%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%2B%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83+%2B%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B8+%2B%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC

Решение первой инстанции:

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/26301503

Державний герб України

Справа № 2610/20380/2012

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

25 вересня 2012 року  Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

                                         головуючого  судді                                   Юзькової О.Л.,

                                        при секретарі                                              Подмазко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: ОСОБА_2 про припинення правовідносин за договором поруки,

                                                                             ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 05.02.2007 р. між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є відповідач та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 490023260, для забезпечення виконання якого цього ж дня між банком та позивачем укладено договір поруки № 490023260-П. За кредитним договором банк надав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 26 151,68 доларів США, а позивач взяв на себе зобов'язання відповідати перед відповідачем як солідарний боржник. За кредитним договором процента ставка встановлювалась сторонами у розмірі 12% річних. Проте у 2008 р. банк збільшив процентну ставку до 15% відсотків без узгодження з позивачем, що значно збільшило його фінансове навантаження та обсяг відповідальності. Про підвищення процентної ставки відповідач не повідомив також і при укладанні договору про внесення змін і доповнень до договору поруки 29.12.2008 р. і не запропонував укласти додаткову угоду, як це передбачено п. 5.4. договору поруки. За таких обставин позивач просить припинити правовідносини за договором поруки між ним та банком.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити в повному обсязі з підстав зазначених в позові.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позову. Зазначив, що при підписанні договору поруки позивача було ознайомлено з умовами договору поруки де обумовлено щодо можливості зміни банком (підняття) банком процентної ставки за кредитним договором для боржника у разі найденого повідомлення останнього про такі дії. За таких обставин позивач укладаючи договір поруки був обізнаний щодо можливої зміни процентної ставки, а тому відсутні підстави для визнання договору поруки припиненим.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомила. Заяв та клопотань від неї в адресу суду не надходило.

Суд, керуючись положеннями ст. 169 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_2, проти чого не заперечували представники позивача та відповідача.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи  з наступного.

Встановлено і не заперечується сторонами, що 05.02.20007 р. між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк»та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 490023260, за яким останній отримав грошові кошти у розмірі 26 151,68 доларів США строком до 05.02.2013 р. та взяв на себе зобов'язання за користування кредитними коштами проценти у розмірі 12% річних.

Виконання зобов'язань може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням завдатком, відповідно до ст. 546 ЦК України.

05.02.2007 р. між банком та  ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 490023260-П, за яким позивач  поручився за виконання боржником обов'язків, які виникли на підставі основного договору або можуть виникнути в майбутньому  за кредитним договором № 490023260 від 05.02.2007 р.

При цьому боржник та поручитель, відповідно до п. 3.1. договору поруки, відповідають за порушення зобов'язань за кредитним договором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком в тому ж обсязі, що і боржник.

Також 29.12.2008 р. між банком та ОСОБА_2 укладено договір № 1 про внесення змін до кредитного договору № 490023260, яким збільшено термін дії кредитного договору до 05.02.2017 р. та відповідний договір № 1 про внесення змін і доповнень до договору поруки  

Згідно до приписів ст. 533 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Як встановлено в судовому засіданні і не заперечується представниками сторін, що з 01.09.2008 р. банком було збільшено процентну ставку за кредитним договором до 15% річних, про що повідомлено позивача, як це передбачено п. 5.2. кредитного договору.

Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 не давала згоди на підвищення процентної ставки за кредитним договором, як це передбачено договором поруки і суттєво збільшило відповідальність останньої, що в свою чергу є підставою для припинення договору поруки.

В свою чергу представник банку зазначає, що позивач взяв на себе зобов'язання за договором поруки, будучі обізнаним з умовами кредитного договору, а саме п. 5.2., яким передбачено можливість збільшення % річних, а отже надав згоду на такі дії.

Представником відповідача не заперечувалось в судовому засіданні, що позивача не було сповіщено про зміну відсоткової ставки за кредитним договором.

Відповідно до положень ст. 525 ЦПК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників), кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь -кого з них окремо.

З іншого боку приписами ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову  (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином поручитель є пов'язаним із боржником зобов'язальними правовідносинами, проте є самостійним суб'єктом відносин з кредитором і у відповідності до положень ч. 2 ст. 555 ЦК України має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, зокрема, у разі  якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

За таких обставин, суд не приймає до уваги твердження представника банку щодо того, що згода поручителя з у умовами кредитного договору, яким передбачено зміна процентної ставки, достатньою для вчинення таких дій без його згоди    

Крім того, укладаючи договір поруки, сторони домовились, що у разі збільшення відповідальності боржника за основним договором передбачена за цим договором тільки у випадку, якщо поручитель надасть таку згоду на таке збільшення (п. 5.4. договору поруки).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно до положень 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За встановлених обставин, можна дійти висновку, що при збільшенні процентної ставки за основним зобов'язанням за згодою як банку так і боржника, проте без згоди поручителя, призвело до збільшення обсягу відповідальності останнього, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 88 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 3,11,57,60,88,169,212-215 ЦПК України, ст. ст. 525,533,543,546,554, 555,559 ЦК України, суд -  

                                                                             ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати договір поруки № 490023260-П від 05.02.2007 року припиненим.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 107  грн. 30 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через  Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або якщо його не скасовано після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя: