Andrik

Этот путь не хожен. Значит и его нужно пройти. Вы действовали водиночку. Я предлагаю первичное коллективное действие после которого можно и протесты.

Коментарий аля: " А сухари моченые? Нет? Ну нисите хоронить".Суды ссылаются на постановление - факт. К заявлению могут быть приложены квитанции, свидетельствующие о наличии таких платежей. Что лично Вы сделали, чтобы остановить правовой нигилизм? Пусть каждый себе ответит на этот вопрос. Не хочешь подписывать - никто не заставляет.

Отвечу Вам примерно так (почти реферат): Не забувайте ні на хвилину, що з відміною кримінальної відповідальності за валютні оборудки, залишилась ст.162 КУпАП, тлумачення якої були разом з відміненою кримінальною статею.Тому, звертаю Вашу увагу, що тлумачення зазначених норм Закону містилися в Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 18.04.1997р., і хоча вона втратила чинність 26.03.2008р., – на момент проведення переговорів з банком про укладання договору поруки № та подачі документів для цього – мала юридичну силу, про що Банку не може бути невідомим. Окрім цього, ст.162 КУпАП залишилась без змін, її тлумачення не змінились, іншого тлумачення ч.ч.2,5,7,10,12,13,14 вказаної Постанови, в розрізі ст.162 КУпАП, бути не може! Витяг з Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 18.04.1997р.: «… Пленум Верховного Суду України постановляє: … 2. Судам слід мати на увазі, що згідно з п. 4 ст. 5 Декрету та постановою Правління Національного банку України від 27 вересня 1995 р. N 243 "Про затвердження порядку надання ліцензій Національного банку України на право здійснення комерційними банками операцій з валютними цінностями" генеральна й індивідуальна ліцензії надаються лише на операції з іноземною валютою та золотом, а також із металами іридієво-платинової групи. Індивідуальні ліцензії мають цільовий характер і надаються на вчинення разової валютної операції. … Використання валютних цінностей як засобу платежу - це розрахунок ними за товари, послуги, об'єкти права інтелектуальної власності тощо. Використання валютних цінностей як застави полягає в їх передачі та прийнятті в рахунок забезпечення зобов'язань. … Разом з тим одержання валютними цінностями процентів за договором позики слід вважати їх використанням як засобу платежу за надану послугу, що тягне відповідальність … 5. Порушення правил про валютні операції слід вважати закінченим правопорушенням з моменту здійснення відповідної незаконної угоди щодо валютних цінностей, у процесі якої відбулася їх повна чи часткова передача іншій особі. Дії, спрямовані на укладення такої угоди (наприклад, спроба продати, купити, обміняти валютні цінності або використати їх як засіб платежу чи як заставу) слід розцінювати як замах на порушення правил про валютні операції … 7. Роз'яснити, що за змістом закону порушення правил про валютні операції, вчинене у незначних розмірах особою, раніше судимою за ст. 80 КК, саме по собі не містить складу злочину і тягне адміністративну відповідальність за ст. 162 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 10. Дії особи, яка отримала валютні цінності шляхом обману чи зловживання довір'ям, удаючи, що має відповідну ліцензію на вчинення певних операцій з валютними цінностями (для організації туристичних подорожей, виїзду на роботу за кордон, навчання на курсах, придбання товарів тощо), належить кваліфікувати за ст.(шахрайство)… Особа, яка в такому випадку передала валютні цінності, вважаючи, що вони є законним засобом платежу або застави, не повинна нести відповідальність … 12. Оскільки індивідуальні ліцензії мають цільовий характер і надаються на вчинення разової валютної операції на необхідний для цього період, слід мати на увазі, що відповідно до п. 4 ст. 5 Декрету вчинення іншої операції з валютними цінностями або в більшому розмірі, ніж передбачено ліцензією є порушенням правил про валютні операції і за наявності підстав тягне відповідальність … Дії працівників комерційних банків та пунктів обміну валют, які, використовуючи надану цим установам ліцензію, вчиняють валютні операції з особистими валютними цінностями, належить кваліфікувати як порушення правил про валютні операції, а за наявності підстав - і як зловживання посадовим становищем, посадовий підлог тощо. 13. За змістом п. 5 ст. 5 Декрету одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії. У зв'язку з цим у разі притягнення особи до кримінальної відповідальності за наявності відповідної ліцензії судам необхідно перевіряти умови останньої. …» Окрім цього, в листі Національного банку України N 28-110/1941-3601 від 02.06.2000р. «Про здійснення резидентами України операцій згідно з Декретом КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"» зазначено: «… Національний банк України розглянув запит громадської організації "Ліга підприємців Харківщини" від 27.04.2000 за N 99-11/003 щодо роз'яснення положень чинного валютного законодавства про здійснення резидентами України операцій згідно з пунктом 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 за N15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", і повідомляє. Згідно з п.4 (г) ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 за N15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" використання іноземної валюти на території України як застави потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України. На сьогодні чинним законодавством України поняття "використання іноземної валюти на території України як застави" не визначено, а роз'яснення цього поняття надане у постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.04.97 за N 5 "Про практику застосування судами законодавства щодо порушеним правил про валютні операції". Так Пленум визначив, що використання валютних цінностей як застави полягає в їх передачі та прийнятті в рахунок забезпечення зобов'язань… Що стосується готівкових коштів у іноземній валюті, а також інших валютних цінностей, які підпадають під поняття "іноземної валюти" згідно з зазначеним Декретом, то вони можуть бути надані у заставу на території України лише на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку України. Згідно з п.5 ст.5 зазначеного Декрету одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії. Виходячи з наведеного, індивідуальну ліцензію на використання іноземної валюти як застави на території України може отримати будь-яка сторона цієї операції, у зв'язку з чим санкції за проведення вказаної операції без належної ліцензії можуть бути застосовані до обох сторін. … Отже, наявність у банку генеральної ліцензії не надає йому права на здійснення валютних операцій, які згідно із ст.5 Декрету мають проводитись лише на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку України. Згідно зі ст.1 зазначеного Декрету, до валютних операцій відносяться операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України. Валютні операції, що потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України, перелічені в п.4 ст.5 названого Декрету…» Окрім цього, у роз’ясненні Вищого Арбітражного Суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з укладанням та виконанням кредитних договорів» №02-5/706 від 06.10.1994р. зазначено: «… До компетенції комерційних банків також віднесено надання кредитів резидентам в іноземній валюті за індивідуальною ліцензією Національного банку України (пункт 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"). … 9. У разі виявлення у діяльності працівників банку або позичальників кредитів порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарському суду необхідно надсилати про ці факти повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури ….»

Это техника.

Я в любом случае буду дублировать, за месяц можно собрать достаточно, например установим срок когда отправить. Важно: каждый подписывающий может приобщить как доказательство копию квитанции где указана валюта как средство платежа.

Я в любом случае буду дублировать, за месяц можно собрать достаточно, например установим срок когда отправить. Важно: каждый подписывающий может приобщить как доказательство копию квитанции где указана валюта как средство платежа.

За неделю я соберу максимум подписей среди своих знакомых, указывйте адрес куда высылать эстафету.

За неделю я соберу максимум подписей среди своих знакомых, указывйте адрес куда высылать эстафету.

Люди, как Вы изучаете законы, если в двух абзацах потерялись? Одно коллективное заявление!!!!! Никакой лирики - одни факты. Суды признали законность вылютных платежей именно ссылаясь на это решение - значит творцы решения должны быть наказаны. Как еще? Или сколько здесь еще будут жеваться сопли? Где в заявлении Вы прочитали фамилию Яценюк? Указано событие преступления. Было совершено общественно опасное деяние повлекшее последствия - все. Все остальное выясняется в рамках уголовного дела.Подпишите заявление - Вас вызовут для дачи показаний, вот и изложете все Ваши доводы и предложения. И не забывайте - это Ваш гражданский долг.

"Висновок науково-правової експертизи Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України щодо правових підстав надання кредитів в іноземній валюті від 09.11.2006" - не панацея, необходимо смотреть, расписались ли эксперты за уголовную ответственность за заведомо-неправдивое заключение эксперта, какие вопросы были заданы эксперту. В реестре есть суд решения которые не брали эту экспертизу во внимание. Я не видел текст этой экспертизы. И что значит научно-правовая экспертиза? - Реферат? Я знаю судебные экспертизы, где эксперт несет уголовную ответственность.

Вот именно. Даже если нельзя доказать, что кто-то получил кучу баксов за такое решение. Ответственность всеравно наступает.

Экспертиза назначется следователем после возбуждения уголовного дела. Основание для возбуждения дела указаны в заявлении.

Как же все запущенно. Поясню вкратце: что запрещено законом - то не разрешено (принцип права). Нарушение такого запрета - незаконное распоряжение, исполнение которого повлекло тяжкие последствия. Не нужна лирика и сопли. Указаны два факта:1)Норма Закона;2)Его нарушение. Ни один суд не рассматривал это с позиции класификации с точки зрения уголовного кодекса, а елозили в других плоскастях как частные случаи. Именно вариант коллективного заявления создает резонанс в обществе и исключает елозенья с позиции частного (единтсвенного) случая.

Служба безпеки України вул. Володимирська, 35, м.Київ 01034 Громадян України, реквізити яких вказані на аркушах 1 - ___ З А Я В А про вчинення злочину, передбаченого ст.111 КК України (Державна зрада) Ми, громадяни України, які нижче підписалися, звертаємось з цією заявою з метою захисту економічної безпеки України, що була підірвана діяльністю посадових осіб Правління Національного банку України шляхом прийняття Постанови Правління НБУ №483 від 14.10.2004р. «Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» (була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 09.11.2004 р. за №1429/10028) (далі Постанова) п.1.5 якої містить наступне злочинне розпорядження: «… 1.5. Використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями); …» при цьому п. «г» ч.4 ст.5 Декрету кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і контролю» від 19.02.93 № 15-93, що має силу Закону, прямо забороняє таке використання іноземної валюти без індивідуальної ліцензії: «…4. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції: … г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави; …». Внаслідок прийняття вказаної Постанови, в Україні в період з 2004р. по 2009р. комерційними банками було незаконно видано резидентам України десятки мільярдів доларів США, Швейцарських франків, євро ЄС та ін. якими громадяни України розраховуються (використовують як засіб платежу) за надані кредити до теперішнього часу, не маючи при цьому реальних джерел отримання цих валют, а суди в Україні визнають такі платежі законними посилаючись саме на п.1.5 даної Постанови. При цьому, в економіку України були незаконно залучені та введені в обіг валюти інших держав, що підтримало економіку цих держав та підірвало економічну безпеку України, потягнувши за собою зубожіння її громадян. Таким чином, посадові особи Правління НБУ умисно вчинили діяння на шкоду економічній безпеці України: надали іноземним державам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, шляхом незаконного введення в обіг на території України валют цих держав, знехтувавши ст.99 Конституції України, тобто вчинили злочин, передбачений ч.1 ст.111 КК України. На основі викладеного, - ВИМАГАЄМО: 1. Порушити кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.111 КК України. 2. Провести необхідні заходи по встановленню осіб, причетних до вчинення даного злочину, та притягненню їх до відповідальності згідно Закону. 08.04.2012р. Громадяни України: 1)Чабан Андрій Георгійович, пр. Маяковського, б.4А, кв.130, м.Київ 02217 т.063-676-54-62 P.S. Yuriy 19 "Удивительная страна Украина… .Кучка чиновников осуществила диверсию против экономической независимости Украины. НБУ ликвидировал монополию национальной валюты, разрешив использовать иностранную валюту, как средство платежа для исполнения обязательств по валютным кредитным договорам. НБУ обвалил курс национальной валюты , путем рефинансирования комбанков в объеме 120 млрд., ни чем не обеспеченных , гривен. В годы второй мировой войны , для подрыва экономики Великобритании, в Германии печатались фальшивые фунты и распространялись на территории Великобритании. Экономическая сущность действий НБУ и спецслужб Германии имеют одинаковую природу и цель, обесценивание национальной валюты и подрыв экономики. Только последствия от диверсии НБУ для Украины, в связи с ликвидацией монополии национальной валюты , значительно существенней, чем для Великобритании от диверсии немецких спецслужб. Платежеспособность граждан Украины Уменьшилась на 60%, а валютных заемщиков на 120%.Короме затрат на потребительские товары для поддержание жизнедеятельности своих семей , валютные заемщики еще должны платить по кредитным обязательствам , которые увеличились в пересчете на национальную валюту на 60%.В тоже время доходы граждан в национальной валюте остались прежними ,а во многих случаях уменьшились. В соответствии с Конституцией Украины, единственная обязанность НБУ обеспечение стабильности национальной валюты. Валютное законодательство Украины , с целью ограничения влияния иностранной валюты на стабильность национальной валюты, практически полностью исключает использование наличной иностранной валюты на территории Украины, как средство платежа между резидентами. Не смотря на это , чиновники НБУ , своими письмами утверждают обратное, при этом перекручивают, искаженно толкуют и умалчивают нормы валютного законодательства. Организатором диверсии против экономической независимости Украины и украинского народа является бывший глава НБУ Стельмах. Очевидно, что он не мог ее осуществить без ведома своих патронов, Президентов Украины, Ющенка и Януковича. Видимо, за эту диверсию он получил орден «Княгини Ольги». Причастность к диверсии президентов так же подтверждается тем, что Янукович , под страхом увольнения ,запретил судам признавать валютные кредитные договора не законными, не смотря на очевидное нарушение ими валютного законодательства. И судьи принимают заведомо не правосудные решения, совершая при этом уголовно наказуемое деяние. Все обращения в правоохранительные органы на неправомерные действия судей ими игнорируются. В стране разгул правового нигилизма. Кучка чиновников поставила в коленно-локтевую позу миллионы украинских семей, и имеют нас как последних сук. Вместо того, чтобы объединиться и требовать от власти вернуть в Украину верховенство права, закон и правосудие , мы выискиваем в законодательстве какие то основания незаконности валютных кредитов, надеемся на какие то заявления и обращения в органы власти. Власть на закон плюет. Никто кроме нас самих, нас не защитит. Не надейтесь, чуда не будет."

Проект заявления: Служба безпеки України вул. Володимирська, 35, м.Київ 01034 Громадян України, реквізити яких вказані на аркушах 1 - ___ З А Я В А про вчинення злочину, передбаченого ст.111 КК України (Державна зрада) Ми, громадяни України, які нижче підписалися, звертаємось з цією заявою з метою захисту економічної безпеки України, що була підірвана діяльністю посадових осіб Правління Національного банку України шляхом прийняття Постанови Правління НБУ №483 від 14.10.2004р. «Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» (була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 09.11.2004 р. за №1429/10028) (далі Постанова) п.1.5 якої містить наступне злочинне розпорядження: «… 1.5. Використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями); …» при цьому п. «г» ч.4 ст.5 Декрету кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і контролю» від 19.02.93 № 15-93, що має силу Закону, прямо забороняє таке використання іноземної валюти без індивідуальної ліцензії: «…4. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції: … г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави; …». Внаслідок прийняття вказаної Постанови, в Україні в період з 2004р. по 2009р. комерційними банками було незаконно видано резидентам України десятки мільярдів доларів США, Швейцарських франків, євро ЄС та ін.. При цьому, в економіку України були незаконно залучені та введені в обіг валюти інших держав, що підтримало економіку цих держав та підірвало економічну безпеку України, потягнувши за собою зубожіння її громадян. Таким чином, посадові особи Правління НБУ умисно вчинили діяння на шкоду економічній безпеці України: надали іноземним державам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, шляхом незаконного введення в обіг на території України валют цих держав, знехтувавши ст.99 Конституції України, тобто вчинили злочин, передбачений ч.1 ст.111 КК України. На основі викладеного, - ВИМАГАЄМО: 1. Порушити кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.111 КК України. 2. Провести необхідні заходи по встановленню осіб, причетних до вчинення даного злочину, та притягненню їх до відповідальності згідно Закону. 08.04.2012р. Громадяни України: 1) Чабан Андрій Георгійович, пр. Маяковського, б.4А, кв.130, м.Київ 02217 т.063-676-54-62

Колегія суддів прийшла до висновку, що прийняття зазначеного Положення Національним банком України не суперечить, вимогам Декрету Кабінету Міністрів України, а конкретизує його певні положення. Конкретизує - т.е. исполнены функции не принадлежащие НБУ - суспільно небезпечне діяння, що призвело до тяжких наслідків - ЗЛОЧИН. Слід зазначити, що Національним банком України було подано Висновок науково-правової експертизи Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України щодо правових підстав надання кредитів в іноземній валюті від 09.11.2006, згідно з яким відповідно до норм статей 192, 533, 1054 Цивільного кодексу України, статті 198 Господарського кодексу України, статей 32, 44 Закону України «Про Національний банк України», статей 2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», статей 1, 4, 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статей 1, 3, 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»банки та інші фінансові установи, які у встановленому порядку отримали генеральну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, мають достатні юридичні підстави та законне право для надання резидентам України кредитів в іноземній валюті. Умышленно пропущен п.4 ст.5 Декрета прямо запрещающая использовать валюту как средство платежа - это и необходимо ставить во главу угла в заявлении о преступлении.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5884/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Винокуров К.С. Суддя-доповідач: Сорочко Є.О. У Х В А Л А Іменем України "02" червня 2011 р. м. Київ Київський апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Сорочко Є.О. Суддів: Усенко В.Г. Собків Я.М. при секретарі Ковальчук Г.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат»до Національного банку України за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Міністерства юстиції України про визнання нечинною постанови,- В С Т А Н О В И В: Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат»(далі ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національного банку України про визнання нечинною постанови № 483 від 14.10.2004 р. «Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу»в частині абз. 2 п.1.5 Положення. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2010 року в задоволенні позову відмовлено. На вказану постанову ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне зясування обставин справи та порушення норм матеріального права. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Постановою Правління Національного банку України № 48314 від жовтня 2004 року було затверджено Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, яке було зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.11.2004 р. за № 1429/10028. Згідно зі статтею 44 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. Статтями 7, 44 Закону України «Про Національний банк України», п. 1 ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 року № 15-93 Національному банку надані повноваження, зокрема, у сфері валютного регулювання визначати порядок здійснення операцій в іноземній валюті, приймати нормативно-правові акти щодо ведення валютних операцій. Статтею 56 Закону України «Про Національний банк України»встановлено, що Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. для Нормативно-правові акти Національного банку України видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність. Вищезазначене оспорюване Положення було прийнято Національним банком України на виконання вказаних повноважень відповідно до вимог статей 5, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а також статей 7 і 44 Закону України «Про Національний банк України» Відповідно до положень статей 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банківські установи мають право здійснювати кредитні операції, у тому числі розмішувати залучені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, на підставі банківської ліцензії. Стаття 2 цього Закону визначає банківський кредит, як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яку гарантію, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. При цьому, відповідно до цієї ж статті кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Таким чином, законодавство України чітко визначає правомочність банків на підставі відповідних ліцензій надавати кредити та бути суб'єктом кредитних зобов'язань. Спеціальне законодавство у сфері банківської діяльності не містить приписів, які б забороняли банкам надавати кредити в іноземній валюті або регламентували умови кредитування в іноземній валюті. Що стосується валютного законодавства, то відповідно до ст . 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»(далі -Декрет) надання кредитів в іноземній валюті слід відносити до валютних операцій. Здійснення валютних операцій може мати місце на підставі генеральних чи індивідуальних ліцензій Національного банку України. Відповідно до статті 5 Декрету індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Перелік валютних операцій, для здійснення яких необхідна індивідуальна ліцензія НБУ, наданий у частині 4 цієї статті. Генеральні ліцензії надаються на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Підпункт «в»пункту 4 статті 5 Декрету передбачає вимогу щодо отримання індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення операцій щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Виходячи з наведеного, індивідуальна ліцензія на проведення вказаних операцій необхідна лише у тому випадку, якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак, на сьогодні законодавством не встановлено терміни і суми кредитів в іноземній валюті як критерій їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування. Ця обставина з огляду на відсилочний характер норми Декрету не дозволяє поширити режим індивідуального ліцензування на валютні операції. Відповідно до пункту 1.4 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, використання іноземної валюти як засобу платежу (валютна операція) - використання іноземної валюти на території України для виконання будь-яких зобов'язань або оплати товарів що придбаваються. Разом з тим, у пункті 1.5 цього Положення визначено, що використання іноземної валюти як засобу платежу на території України без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями). Виходячи з наведеного, надання та одержання кредиту в іноземній валюті та сплата процентів за кредитом не потребує наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України жодною з сторін договору. Слід зазначити, що Національним банком України було подано Висновок науково-правової експертизи Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України щодо правових підстав надання кредитів в іноземній валюті від 09.11.2006, згідно з яким відповідно до норм статей 192, 533, 1054 Цивільного кодексу України, статті 198 Господарського кодексу України, статей 32, 44 Закону України «Про Національний банк України», статей 2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», статей 1, 4, 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статей 1, 3, 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»банки та інші фінансові установи, які у встановленому порядку отримали генеральну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, мають достатні юридичні підстави та законне право для надання резидентам України кредитів в іноземній валюті. Таким чином, колегія суддів вважає, що Національний банк України, користуючись своїми повноваженнями щодо видачі обов'язкових для виконання нормативних актів щодо здійснення операцій на валютному ринку України, наданими йому Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», закріпив за уповноваженим банком у відповідному випадку право використовувати іноземну валюту як засіб платежу на території України без індивідуальної ліцензії. Колегія суддів прийшла до висновку, що прийняття зазначеного Положення Національним банком України не суперечить, вимогам Декрету Кабінету Міністрів України, а конкретизує його певні положення. Судом першої інстанції було встановлено, що між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»та ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат»був укладений генеральний договір № 085/099-8 від 17.09.2008 року, згідно з яким позивачу надається кредит протягом періоду з 17 вересня 2008 року по 16 вересня 2013 року. Згідно з додатками № 1, № 2 визначено, що кредитор (банк) зобовязується протягом період з 17.09.2008 р. по 16.09.2009 р. надавати позичальнику грошові кошти в гривнях в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 5000000 грн. та в доларах США на оплату за обладнання згідно договору № 19/06-08 від 19.06.2008 р., укладеного між позивачем та ТОВ «Промислово-фінансова група «Конкорд» в межах максимального ліміту заборгованості, еквівалентного 3000000 грн., що в еквіваленті складає 618416,44 доларів США. Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є субєктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Представником відповідача було заявлено клопотання про застосування наслідків пропущення позивачем строку звернення до суду, мотивуючи тим, що оспорювань Положення набрало чинності в листопаді 2004 року і було оприлюднене у встановленому порядку. У додаткових поясненнях позивач стверджував, що на виконання даного договору було здійснено кредитування позивача в іноземній валюті безпосередньо в період з 17 липня 2009 року по 16 вересня 2009 року. Водночас, доказів на підтвердження зазначених обставин, позивач не надав. Виходячи з того, що генеральний договір № 085/099-8 та додаткові угоди до нього були підписані позивачем ще у вересні 2008 року, зазначені обставини свідчать про те, що позивач ще у 2008 році став субєктом правовідносин, у яких застосовувались норми оспорюваного Положення. Згідно ст. 100 КАС України (в чинній редакції на час звернення позивача до суду) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Таким чином, враховуючи те, що факт пропуску строку позивачем на звернення до адміністративного суду є встановленим, а також наявність клопотання відповідача про застосування вимог закону щодо пропущення такого строку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у задоволенні позову. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2010 року без змін, оскільки обставини, що мають значення для вирішення справи судом зясовані повно, а постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального права. Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,- У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2010 року без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Сорочко Є.О. Судді: Усенко В.Г. Собків Я.М. Ухвалу складено в повному обсязі 07.06.2011 року ЗАМЕТЬТЕ: основной причиной отказа были сроки. У преступления данной категории срок давности 15+15 лет.

Во все времена одним из эффективных способов ведения информационной войны являлись листовки, распостранявшиеся под носом врага. На одежде пойманных и приговоренных к казне распостранителей листовок писали "Партизан". Вы сами себе предлагаете вывеску "Партизан". Разумно ли это?

Во все времена одним из эффективных способов ведения информационной войны являлись листовки, распостранявшиеся под носом врага. На одежде пойманных и приговоренных к казне распостранителей листовок писали "Партизан". Вы сами себе предлагаете вывеску "Партизан". Разумно ли это?

В настоящее время я художник, к политике не имею никакого отношения. Почему Яценюк - его оснавная подпись под ключевым документом, который может лечь в основу обвинительного заключения. Вы видете других виновных? Укажите доказательства и будем включать в заявление.

Мы сами в этом виноваты. Так может пора что-то делать? Значение имеет любое действие. Сожалею, что приходится приводить такой пример, но все помнят недавнюю историю с изнасилованием в Николаеве: подонков сначала втихую опустили. А когда народ поднялся? В данной теме затронута проблема того, что 10% общества насилуют остальные 90% населения страны и никто не в ответе. Так что, пусть и дальше? Смысл предложенной идеи преследует не только составление, подпись и подачу заявления в СБУ, но и открытие глаз несведущей части общества: почему они так сейчас живут. Обнародование такого заявление любыми способами поможет открыть многим не сведующим глаза. Спросите на улице у любого встречного: нравиться ли ему то как он сейчас живет? Думаю, что в 99% будет ответ: "нет". А почему - "криза". Но есть реальные люди которые эту "кризу" усугубили и не я первый об этом говорю. И еще. Референдум это одно, а коллективное заявление о преступлении - совсем другое. И на него надо давать ответ.

Уважаемые дамы и господа, суть данной темы (на мой взгляд): обсудить возможность составления коллективного (мега коллективного) заявления в СБУ о государственной измене, публикации этого заявления в СМИ, что, возможно, повлияет на сегодняшнее положение дел. Если получится собрать несколько тысяч подписей (хотелось бы сотни тысяч) - оно не сможет быть не замеченным. И так: І.Конституція України. Стаття 99. Грошовою одиницею України є гривня. Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави - Національного банку України. ІІ.Яценюк А.П. и Ко, подписав известное постановление №483, ввел в оборот в Украине валюты других государств, чем подорвал стабильность национальной валюты. "... 1.5. Використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями); ..." - признано и берется во внимание судами. Необходимо доказать причинно-следственную связь между выдачей кредитов в ин.валюте и подрывом стабильности национальной валюты. Это доказывается массовостью выдачи кредитов, что влечет преступную сущность указанного распоряжения. ІІІ.Конституція України Стаття 60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність. Но Банки выполнили. IV.Кримінальний Кодекс України Стаття 111. Державна зрада 1. Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, - карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років. Коментар до ККУ Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України полягає в будь-якій допомозі у проведенні підривної діяльності проти інтересів України. При цій формі не має значення, як діяла особа — за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи. Допомога в проведенні підривної діяльності може виявлятися в сприянні резидентам (таємним представникам іноземних розвідок), укриття розвідника або його спорядження, вербування агентів для проведення підривної діяльності проти України тощо. Цією формою охоплюються і випадки, коли особа за завданням іноземних держав або їх представників організовує (або вчинює) на шкоду Україні будь-який інший злочин проти основ національної безпеки України (наприклад, диверсію, посягання на життя державного чи громадського діяча). У таких випадках відповідальність повинна наставати за сукупністю злочинів (наприклад, за статтями 111 і 113 КК). У цій формі державна зрада вважається закінченою з моменту, коли особа фактично почала надавати допомогу іноземній державі, іноземній організації чи їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України. 3. З суб'єктивної сторонидержавна зрада характеризується прямим умислом. Конкретні мотиви і мета не є обов'язковими ознаками державної зради і можуть бути різними. 4. Суб'єкт злочину спеціальний (див. ч. 2 ст. 18 КК) — ним може бути тільки громадянин України, який досяг до вчинення злочину шістнадцяти років. Співучасниками (співвиконавцями, організаторами, підбурювачами, пособниками) можуть бути й інші особи (див. коментар до ст. 27 розділу VI Загальної частини КК). Яценюк и Ко помог всем государствам, чьи валюты массово выдавались гражданам Украины. Как следствие - в Украине наступил рабовладельческий строй. Заявлений может быть несколько по колличеству валют (доллары США, франки, евро и т.д.). Ваши мнения, граждане.

З А К О Н У К Р А Ї Н И Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 5, ст. 28 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114 ) Цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи. ( Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002 ) Стаття 1. Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. ( Статтю 2 виключено на підставі Закону N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002 ) Стаття 3. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. ( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002 ) Стаття 4. Пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня. Сума зменшення розміру пені відноситься на результати фінансово-господарської діяльності одержувача грошових коштів, а щодо державних установ та організацій, що фінансуються за рахунок бюджету, - на зменшення їх фінансування. Стаття 5. Визнати такою, що втратила чинність, Постанову Верховної Ради України від 24 грудня 1993 року "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" ( 3811-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 14, ст.83). Стаття 6. Кабінету Міністрів України та Національному банку України привести свої рішення у відповідність із цим Законом. Стаття 7. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування. Президент України Л.КУЧМА м. Київ, 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР Т.е.: договрная пеня ограничивается двойной учетной ставкой НБУ и не может составлять более 7.5%Х2=15% годовых (на сегодня). Более детально смотрите учетную ставку НБУ на интересующий Вас период. Смотрите постановление ВСУ от 28.03.2006 № 48/299, п. 49 письма ВХСУ от 07.04.2008 № 01/8-211: ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ ПОСТАНОВА 28.03.2006 р. Справа N 48/299 Про наслідки встановлення в договорі розміру пені, що є більшим, ніж передбачений в законодавстві Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Д" на постанову Вищого господарського суду України від 28 грудня 2005 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "А" до закритого акціонерного товариства "Д" про визнання недійсним пункту 11.3 договору поставки N 16-1338 від 5 січня 2005 року, встановила таке. У червні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "А" звернулося до суду з позовом до закритого акціонерного товариства (ЗАТ) "Д" про визнання недійсним пункту 11.3 договору поставки N 16-1338 від 5 січня 2005 року, яким визначено, що у разі несвоєчасної оплати продукції позивач сплачує відповідачу пеню в розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу. Посилаючись на те, що зазначений пункт договору суперечить положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позивач просив визнати його недійсним з підстав, передбачених частиною 1 статті 215 ЦК України. Рішенням господарського суду м. Києва від 29 вересня 2005 року в задоволенні позову ТОВ "А" відмовлено в зв'язку з тим, що спірний договір відповідає чинному законодавству. Постановою Вищого господарського суду України від 28 грудня 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. При цьому суд виходив із того, що зобов'язання з оплати за поставку продукції, яке виникло у ТОВ "А" перед ЗАТ "Д", відповідно до частини 1 статті 231 ГК України відноситься до окремих видів зобов'язань, щодо яких законом може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У зв'язку з тим, що Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, тому пункт 11.3 оспорюваного договору поставки є таким, що суперечить чинному законодавству, і є недійсним з підстав, передбачених частиною 1 статті 215 ЦК України. Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 23 лютого 2006 року за касаційною скаргою ЗАТ "Д" порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 28 грудня 2005 року. Касаційна скарга обґрунтовується невідповідністю оскаржуваної постанови нормам матеріального права, а також різним застосуванням Вищим господарським судом України того самого положення закону в аналогічних справах. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги і перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Виходячи зі змісту статей 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися відповідно до закону або умов договору неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Згідно з частиною 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. При вирішенні спору господарським судом встановлено, що 5 січня 2005 року між ЗАТ "Д" (постачальник) та ТОВ "А" (покупець) укладено договір поставки N 16-1338, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар. Розділом 11 договору про поставку товару сторони передбачили відповідальність покупця за несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті товару у вигляді пені. Пунктом 11.3 договору сторони встановили, що у разі несвоєчасної оплати продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами відповідальність за прострочення виконання зобов'язання не суперечить матеріальному праву України та, відповідно, не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. Посилання Вищого господарського суду України на ту обставину, що спірний договір суперечить Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", не може бути взяте до уваги, оскільки положення цього Закону не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню. Крім того, визнаючи недійсним пункт 11.3 договору, Вищий господарський суд України унеможливив врегулювання сторонами в договорі поставки відповідальності за невиконання зобов'язань. Ураховуючи наведене, постанова Вищого господарського суду України підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі. Керуючись статтями 11117 - 11120 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата постановила: - касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Д" задовольнити; - постанову Вищого господарського суду України від 28 грудня 2005 року скасувати, а рішення господарського суду м. Києва від 29 вересня 2005 року залишити в силі. Постанова остаточна і оскарженню не підлягає. ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ від 07.04.2008 р. N 01-8/211 Господарські суди України Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України 49. Відповідно до частини першої статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Згідно з частиною другою статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Чи можна визнати недійсним пункт договору, в якому сторони передбачили розмір пені, який перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України? Згідно з частиною другою статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. Крім того, положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Это не отделения, а филиалы (у которых есть отделения) так называемые "Печерский филиал" и "Филиал "Расчетный центр"" где дислоцируются СБ банка. Там же храняться и кредитные дела, туда, в основном, и вызывают проблемных заемщиков. Идея с блокираторами в Привате принадлежала мне, но после моего ухода сотрудники СБ перестали уделять должное внимание оформлению сопутствующей документации при проведении спец операций подобного рода. Ганоцкий не нач отделения - директор филиала. Угрожать ему невозможно (у человека зар. плата более 20000 у.е. в месяц и охрана) - саня что-то напутал.Угрозы надо планировать как спец операции, потому что они там таким же занимаются (сам их учил), но, правда, сейчас нормальные люди уже ушли, коллектив не дружен, знаниями не подкован, что увеличивает шансы вырваться от них или вырваь свое.

Не факт. На моей памяти: я сам снимал подобные ролики (реклама) где все были своими. Пример был взят с Российских коллекторов, когда в нете появлялись видео с коллеккторами, державшими за ноги должника, свесив его с балкона. Потом в массы. Результат - коллекторов боятся и охотней растаются с деньгами и имуществом. Если же на видео правда, то вплне вероятно и возможно установить всех фигурантов и узнать как все закончилось.