Luka

Зайдите на сайт Андрея Степаненко (Гранд Иншур), там образцы исков.

Парламент внес в Гражданский кодекс поправки, укрепляющие защиту прав кредиторов Утвержденные Верховной Радой поправки в действующее законодательство, в частности, в Гражданский кодекс Украины (законопроект N11029) делают невозможным использование процедуры признания недействительными договоров для неправомерного выведения имущества из-под залога банка. Такой подход усиливает защиту прав кредиторов, считают в Независимой ассоциации банков Украины (НАБУ). Гражданский кодекс Украины дополнен статьей 10571, которая предусматривает, что в случае признания недействительным кредитного договора, в котором исполнения обязательства заемщика обеспечено залогом имущества заемщика или поручителя, суд по заявлению кредитодателя накладывает на такое имущество арест. Правовые последствия признания недействительным кредитного договора распространяются на всех должников, в том числе на физических лиц: в первой редакции законопроекта эта норма распространялась только на отношения юридических лиц и предпринимателей. Кроме того, втрое снижены комиссионное вознаграждение организации, проводящей публичные торги - с 15% до 5% стоимости реализации имущества. По мнению экспертов НАБУ, эти изменения в закон Украины об исполнительном производстве уменьшат как расходы должников, так и уровень проблемной задолженности, поскольку большая часть средств, полученных от продажи имущества должника, будет направляться на погашение долга, а не в частные карманы торгующих организаций.

Да уже взыскал судья Зинченко С.В., можно сказать - без суда и следствия. Банк нарисовал сумму, и он быстренько удовлетворил. Я подавала на про защиту прав потребителей и недействительность, встречный банка про стягнення заборгованности. Юрист нёс такую несусветную хрень. Потом сказал, что они лично знакомы и что в апелляции меня тоже обломают. Так и случилось. С меня потребовали оплатить судебный сбор. Я пояснила, что мой иск про защиту прав потребителей и что я не платила в суде первой инстанции. Отказали. Написала в верховный - тоже отказали. Это был второй суд. Первый был, когда я подала, после того как они организовали нотариальную надпись. Дело было уже в исполнительной. Тогда они отозвали свои претензии. А уже третий суд на стягнення за счёт имущества, мой встречный по обману, потому что недействительность уже была использована. А каледдарик этот мало того что приблизительный, так ещё и отсутствует график с 13 по 17 годы. В суд притаскавают мемориальный ордер без штампов и каких-либо подписей, включая мою. Зинченко посчитал это документом, который даёт право на выдачу долларов наличкой. Колиниченко много мне отказывала, но попросила все же принести хоть что-то. Принесли ещё один мемориальный ордер, где сумма указана в гривнах, моей подписи нет, но есть счёт 2620 на моё имя. Никаких договоров про открытие счёта я не заключала. В кредитном договоре открывается позычковый. Никто разбираться не стал, а быстренько отказали и мне и им.

Это моё дело. Устно судья сказала, что майновые поручители ничего на нарушали, следовательно про стягивання майна можно говорить после 2017 года (оканчивается срок кредитного договора). Про двойное стягнення я ей сразу написала, но она дело к рассмотрению приняла, а потом на это же и ссылалась в решении. Апелляция 4 сентября.

Что-то это всё значит. Мне сегодня позвонили с Аваля и предложили перевести кредит в гривню под 10,5%. Суд присудил мне более 50 тыс.долларов долга, они же предлагают с суммы только 32 тысячи и оплатить нотариуса(будет новый ипотечный договор) и судебные издержки наличкой. Я столько с ними прошла, на какой только обман они не шли, а тут вдруг ....Не то что не верю в честные отношения, но знаю, что 100% подвох. Зашевелились. Не буду ничего переписывать.

Как-то не очень активно обговаривается тема. Между тем, если это станет судебной практикой, то не сдобровать нам. придётся платить с сумм, взятых банковыми с потолка, а это значительные суммы. В моём случае я подавала иск на банк. Апелляция требовала оплаты как с майнового. Вот моя скарга до вышки: До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 01024, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 4-а Оскаржувач:ХХХХ Особи, які беруть участь у справі: 1.ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», юридична адреса: 01030.м.Київ, вул.Пирогова, 7-7б.Тел. (044) 590-21-33 У цивільній справі № Пункт 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлює: споживачі звільняються від сплати судового сбору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Пункт 7, ч.1, ст. 5 Закону України «Про судовий збір» Від сплати судового збору звільняються: 7) а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав КАСАЦІЙНА СКАРГА на ухвалу Апеляційного суду м. Києва ( суддя Махлай Л.Д.) від 18.04.2012 року про повернення апеляційної скарги на рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 00 березня 2012 року (цивільна справа №2-.) про захист прав споживачів, визнання кредитного договору № від липня 2007 та договору іпотеки недійсними та за зустрічним позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ХХХХ про стягнення заборгованості,- позивачу. Вважаю, що даною ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2012 року по справі № .( додається), яку я знайшла у себе в поштовій скриньці 03.05.2012 року,обмежено право фізичної особи – громадянина України на захист його прав як споживача, на розгляд справи в судах загальної юрисдикції з урахування та у виконання ст.42 Конституції України та Закону України «Про захист прав споживачів». Таким чином суди двох інстанцій відмовили мені в Конституційному праві на судовий захист, оскільки мій перший позов був до Солом’янського районного суду м. Києва по захисту прав споживачів, але суд повністю проігнорував ЗУ «Про захист прав споживачів», хоча повинен був його застосувати, бо позивач є споживачем фінансових послуг, що підтверджується Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень п.п. 22 , 23 ст. 1 , ст.. 11 , ч. 8 ст. 18, ч. 3 ст. 22 закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України ( справа про захист прав споживачів кредитних послуг) визначено , що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником ( споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення , так і виконання такого договору. Також згідно п.1 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 12.04.96р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» при вирішенні цих справ суди мають виходити насамперед із положень Закону "Про захист прав споживачів". Тобто, Верховний Суд України звернув увагу судів на пріоритетність використання ЗУ «Про захист прав споживачів» при розгляді справ за позовами споживачів, але суддя цю вимогу проігнорував. Ігноруванням ЗУ «Про захист прав споживачів» суддя протиставив свою думку вимогам Верховного Суду України, які є обов’язковими для судів нижчих інстанцій, чим продемонстрував, що для нього Верховний та Конституційний Суди не указ. Суд проігнорував та не вказав у своєму Рішенні на надані мною докази відносно дійсності спірного договору і заперечування суми боргу. Також суд відхилив мої клопотання про витребування належних доказів по справі, порахувавши борг доведеним лише на підставі математичних розрахунків працівників банку, складеними з явними порушеннями законодавства України. Не дивлячись на все вищевикладене Рішенням (додається) Солом’янського районного суду м. Києва від. 2012 року (справа №) в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено Не погоджуючись з даним Рішенням, я подала апеляційну скаргу до Апеляційного суду м. Києва. Ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва Махлай Л.Д. (додається) від 30.03.2012 року мені було надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а самє: Вказано: «Відповідно до п.1.8ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», який набрав чинності з 01 листопада 2011 року розмір судового збору складає 50% ставки при поданні позовної заяви майнового характеру… Виходячи з того що при подання позову до суду першої інстанції я була звільнена від оплати судового збору згідно з чинним законодавством, вимога заплатити 50% від сплаченої суми дорівнюють нулю, тобто від нуля 50% дорівнює нулю. Також вимагали сплати судового збору у розмірі 1609,50 грн. мотивуючи це тим, що я просила скасувати рішення Солом’янського районного суду м. Києва від. 2012 року в повному обсязі. Де шанований суд побачив позов майнового характеру з мого боку?! Дана скарга не є майновою, оскільки у ній немає грошових претензій. Згідно ст 80 ЦПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців; 4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки; 5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки; 6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік; 7) у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік; 8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки; 9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; 10) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Даною статтею не передбачена визначеніє ціни в заявах про заперечування законності валютного договору і його окремих пунктів, так само в позовах про захист споживачів. Тобто грошових або моральних вимог мною не пред'являлося. 11.04. 2012 року мною було подано до Апеляційного суду м. Києва заяву про усунення недоліків апеляційної скарги (копія додається),в якій, окрім вищевикладеного,просила суд звільнити мене від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів». Також нагадала суду, що оспорюваний кредитний договір підпадає під силу дії приписів ЗУ «Про захист прав споживачів», а суть Апеляційної скарги и позовна заява в суді першої інстанції містить саме оспорювання неправомірних дій Банку, що пов'язані з порушенням прав споживача, тобто порушення приписів ЗУ «Про захист прав споживачів». Дані положення не обмежують права споживача на судовий розгляд справи в залежності від повноти або відсоткового співвідношення з іншими позовними вимогами або запереченнями. Пункт 3.ст.22. ЗУ «Про захист прав споживачів»:Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.» Дана стаття носить імперативний характер. Вона не містить умов, виключень або кількість позовних вимог, пов’язаних з порушенням його прав згідно з якими вона може бути не застосована. Як вбачається з тексту даної статті та всього закону, зокрема преамбули та ст.1 Закону, законодавець не визначив об’єм, межу або повноту порушених прав споживача, за умовами виникнення яких він може бути звільненим або незвільненим від сплати державного мита та за якими закон може бути застосований або не застосований. Якщо суд визнає, що апелянт є споживачем, фізичною особою і він потребує захисту своїх прав, позовна заява стосується частково або повністю захисту його прав, то незалежно від ступені цього відношення, кількості позовних вимог, характеру цих вимог, об’єму матеріалів справи, навіть якщо деякі, на думку суду, не стосуються позивача, як споживача фінансових послуг в наслідок об’єднання з іншої справою, він зобов’язан вимоги споживачів про захист їх прав розглядати у позовному провадженні. В процесі практичного застосування ст.42 Конституції України, Закону України «Про захист прав споживачів» при кредитних відносинах, що виникли між кредитодавцем (банком, фінансовою установою) та споживачем фінансових послуг (заявником) виникли спірні ситуації в частині захисту прав споживачів фінансових послуг при визначенні суми заборгованості за кредитним договором, нарахуванні ціни договору (сукупної вартості кредиту), процентів за кредитом, та, як наслідок, неоднозначні застосування судами України положень ЗУ«Про захист прав споживачів».В частині четвертої статті 42 Конституції України зазначено: «Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.» (Джерело: Верховна Рада України; Конституція, Закон вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР ; Відомості Верховної Ради України вiд 23.07.1996 - 1996 р., № 30, стаття 141; Офіційний вісник України вiд 01.10.2010 - 2010 р., / № 72/1 Спеціальний випуск /, стор. 15, стаття 2598.) Одночасно преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено: «Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.» (Джерело: Верховна Рада УРСР; Закон від 12.05.1991№1023-XII{ В редакції Закону N 3161-IV ( 3161-15)від01.12.2005,ВВР,2006,N7,ст.84}{ Із змінами, внесеними згідно із Законами N1779-VI(1779-17)від7.12.2009,ВВР,2010,N9,ст.84 N 2741-VI (2741-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011,N18,ст.123}. ГолосУкраїни від 08.06.1991;Відомості Верховної Ради УРСР вiд 23.07.1991 - 1991 р., № 30, стаття379) Отже Закон України «Про захист прав споживачів» реалізує державну політику у сфері захисту прав споживачів, розширює конституційну гарантію- «Держава захищає права споживачів…» і є спеціальним законом який регулює відносини між споживачами та особами, що надають їм послуги, товари, роботи і гарантує (не обмежує) права споживача на судовий захист в судах загальної юрисдикції на підставі та з урахуванням його. Аналогічної точки зору додержується і Верховний Суд України. Згідно Постанови ВСУ № 5 від 12.04.1996 р. ”Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів” важливою гарантією здійснення прав споживачів є їх судовий захист…. «Оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із ... договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян (у тому числі про надання кредитів...)”. Таким чином, навіть якщо справа «Про захист прав споживачів…», де є позивачем я, ХХХХ і справа «Про стягнення заборгованості..», де є позивачем ПАТ. «Райффайзен Банк Аваль» за Рішенням суду об’єднані в одне провадження, цей факт не може позбавити (обмежити) позивача – споживача фінансових послуг від судового захисту на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» Тому не є зрозумілим не обґрунтований нормативно-правовим актом висновок суду (цитата):«Виходячи з того, що апелянт просить скасувати рішення в повному обсязі, при подачі апеляційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1609,50грн….» ?! Ця теза не ґрунтується на законі і прямо протіворечит вищезазначеної Постанові ВСУ, так як в неї зазначено «Оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії…», при цьому суд за власною ініціативою робить це обмеження, не застосовуючи Закон, аргументуючи це обмеження існуванням рішення, що «оскаржується в повному обсязі, в т.ч. в частині стягнення заборгованості» Невже суд вважає, що при об’єднанні двох справ, навіть якщо одна з них про стягнення заборгованості, нівелюються права споживача та його позовні вимоги, обмежується дія Конституції і Закону, що захищають його? Чи при розгляді частини справи про стягнення заборгованості споживач вже позбавляється статусу споживача фінансових послуг? Чи стягнення заборгованостей не «виникають із ... договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян (у тому числі про надання кредитів...)»? Згідно ст..19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Правовий аналіз даної статті з урахуванням офіційного тлумачення Конституційного Суду дозволяє зробити висновок, що органи державної влади, в тому числі і суди не мають права проявляти будь - яку ініціативу, якщо вона прямо не дозволена законом. Жоден закон, в тому числі і Закон України «Про захист прав споживачів» не дозволяє прямо чи побічно обмежувати його дію і жоден орган державної влади не має право цього робити. Це насамперед зумовлено існуванням іншої статті, але вже Кримінального Кодексу України «Стаття 375. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови», також Присяги судді, згідно з якої суддя зобов’язан «…підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права,чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді…». В Ухвалі апеляційного суду не наведено закон, згідно з яким може бути обмежено право фізичної особи – громадянина України на захист його прав як споживача, на розгляд справи в судах загальної юрисдикції з урахування та у виконання ст. 42 Конституції України та Закону України «Про захист прав споживачів»,а існує лише власний висновок без наведення джерел. Вважаю, що відповідно до вимог ст. 338 ЦПК України, зазначені у касаційній скарзі порушення є підставою для скасування касаційною інстанцією рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Враховуючі вищенаведені обставини та керуючись Ст.ст.324;336,338;341.Цивільного процесуального кодексу України,- ПРОШУ: 1.Прийняти скаргу до касаційного провадження. 2.Скасувати ухвалу Апеляційного суду по справі № від 18 квітня 2012 року, так як вона перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. 3.На підставі Пункту 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», пункту 7, ч.1, ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнить мене від сплати судового збору. Додатки: 1.Ухвала Апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2012 року по справі №. про повернення апеляційної скарги заявнику. 2.Рішення Солом’янського районного суду м. Києва від. 2012 року (справа № Ухвала Апеляційного суду м. Києва (суддя Махлай Л.Д.) від 03.2012 про усунення недоліків апеляційної скарги. 3.Копія заяви до Апеляційного суду м. Києва від 2012 про усунення недоліків апеляційної скарги. 4.Копія скарги та копії доданих до неї матеріалів для ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». 07.05.2012 року. А вот их отказ: Статья 328. Открытие кассационного проведения в деле 1. Получив кассационную жалобу, оформленную в соответствии с требованиями статьи 326 настоящего Кодекса, судья-докладчик в течение трех дней решает вопрос об открытии кассационного производства, о чем выносит соответствующее постановление, истребует дело, направляет копии кассационной жалобы и приложенных к нему материалов лицам, принимающим участие в деле, и устанавливает срок, в течение которого могут быть поданы возражения на кассационную жалобу. При наличии ходатайства лица, подавшего кассационную жалобу, судья-докладчик в случае необходимости решает вопрос о приостановлении исполнения решения (постановления) суда. 2. В случае если кассационная жалоба оформлена в соответствии с требованиями, установленных статьей 326 настоящего Кодекса, а также в случае неуплаты суммы судебного сбора применяются положения статьи 121 настоящего Кодекса, о чем судьей-докладчиком постановляется в соответствующее постановление. 3. Кассационная жалоба остается без движения также в случае, если она представлена ​​по истечении сроков, установленных статьей 325 настоящего Кодекса, и лицо, которое его подало, не нарушает вопрос о восстановлении этого срока, или если основания, приведенные ей в заявлении, признаны неуважительными. При этом в течение тридцати дней со дня получения определения об оставлении кассационной жалобы без движения лицо имеет право обратиться в суд кассационной инстанции с заявлением о восстановлении сроков или привести другие основания для возобновления срока. Если заявление не будет подано лицом в указанный срок или приведены основания для возобновления срока кассационного обжалования признаны неуважительными, судья-докладчик отказывает в открытии кассационного производства. Независимо от уважительности причины пропуска срока кассационного обжалования суд кассационной инстанции отказывает в открытии кассационного производства в случае, если кассационная жалоба прокурора, органа государственной власти или органа местного самоуправления подана по истечению одного года с момента вступления оспариваемым судебным решением в законную силу. 4. Судья-докладчик отвечает отказом в открытии кассационного производства по делу также в случаях, если: дело не подлежит кассационному рассмотрению в порядке гражданского судопроизводства; дело не пересматривалось в апелляционном порядке; есть постановление о закрытии кассационного проведения в связи с отказом этого лица от кассационной жалобы на это же решение или постановление; есть постановление об отклонении кассационной жалобы этого лица или об отказе в открытии кассационного производства по кассационной жалобе этого лица на это же решение или постановление; кассационная жалоба является необоснованной и изложенные в ней доводы не вызывают необходимости проверки материалов дела. 5. Неправильное применение норм материального права или нарушение норм процессуального права является основанием для открытия кассационного производства независимо от обоснованности кассационной жалобы. 6. Копия постановления о возвращении кассационной жалобы или об отказе в открытии кассационного производства вместе с добавленными к жалобе материалами направляются лицу, которое подавало кассационную жалобу, а кассационная жалоба остается в суде кассационной инстанции. То есть мне отказали не по той причине по которой отказали в апелляции.

Андрей, звук громкой славы В имени твоём, Основа в нём державы, Честь и отвага в нём! Правдив и благороден, Чужд мелкой суеты, Живи и будь свободен, Судьбу ты сам пиши! C ДНЁМ РОЖДЕНИЯ!!! Лучше позже, чем никогда!!

Никаких дополнительных соглашений не было. Имущественные поручители есть, но судья сказала, что они к кредитному договору не имеют отношение и не нарушали закон про ипотеку, следовательно к ним не может быть претензий до конца срока действия КД, то есть - до 17 года.

Постановления №5 Пленума ВССУ "О практике применения судами законодательства при разрешении споров, возникающих из кредитных правоотношений. 5. Позовна заява про вирішення спору, що виникає з кредитних правовідносин, за формою і змістом повинна відповідати загальним правилам, встановленим статтею 119 ЦПК, а залежно від предмета та підстави позову – і вимогам, які містяться у спеціальному законодавстві. Зокрема, у разі пред’явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у заяві має бути викладено обставини, необхідні для ухвалення рішення, зокрема відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку»; у разі пред’явлення позову про захист прав споживачів відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» у заяві має бути викладено, яке саме право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; способи захисту, яких суд може вжити, тощо. До позовної заяви має бути додано документ, що підтверджує сплату судового збору за ставками, встановленими Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір». При цьому від сплати судового збору (пункт 17 статті 5 цього Закону), наприклад, за подання позовів, апеляційної/касаційної скарги у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, споживачі звільнені лише в разі, якщо вони виступають у процесуальному статусі позивачів, а не відповідачів, наприклад, за позовом банку про стягнення кредитної заборгованості, що відповідає змісту частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Це не виключає застосування до сторін спору положення статті 82 ЦПК щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати. А вот что пишет Гранд Иншур в своїм анализе: Стоит обратить внимание на предписания пункта 5 Постановления, касающиеся оформления иска и оплаты судебного сбора. А именно, в иске о защите прав потребителей должно быть изложено, какое именно право потребителя нарушено; когда и в чём это проявилось или было выявлено; способы защиты, которые суд может применить и т.д. ВССУ совершенно обосновано указывает, что потребители освобождаются от уплаты судебного сбора за подачу иска или апелляционной/кассационной жалобы только тогда, когда выступают в процессуальном статусе истца. Поэтому, если вам необходимо избавить себя от оплаты судебного сбора за обжалование решения по иску банка о взыскании задолженности, обязательно подайте встречный иск о защите прав потребителей (естественно, он должен касаться предмета первичного иска). Тогда при обжаловании решения, вы будете в процессуальном статусе истца. Но лично у меня в этой ситуации – отказ апелляции и отказ вышки. Поэтому я и спрашиваю, что это всё. Так и вступит в силу, явно незаконное решение??

Спасибо Вам! У меня с ними ещё был суд по натариальной надписи. Потом я из-за них судилась с ДВС - только 10 этого месяца в апелляции выиграла. А 5числа суд с Райффайзеном по стягненню за счёт майна, и мой по обману. И им, и мне отказали. Сегодня отнесла в апеляцию. Им отказали потому что мои сыновья майновые поручители и они к кредитному договору отношения не имеют, а ипотечный они не нарушали. Претензии им могут предъявить только в 2017 году, когда закончится срок кредита. И вторая причина, что уже был суд и стягнули гроши. Мне отказали по надуманым причинам, одна из которых, что суд рассматривал в пребедущих исках и не нашёл нарушений(а кто искал!!), ну и остальное жуйка жуйная, патока поточная. Никакой конкретики, но вердикт - отказать. Ришення на шести страницакх. Много повтора. С каждым судом я становлюсь увереннее, я знаю что коррупция не победима (Пока!), но барахтаюсь. Я бы выложила решение, но там много данных, которые не должны быть публичными. Затирать их долго. Если что заинтересует - спрашивайте. Давайте объединяться.

Помогите, господа юристы!! Подала в суд на Райффайзен по защите потребителей и недействительности валютного ипотечного кредита - 25 тыс. долларов. Банк - встречный на стягнення почти пол миллиона гривен. Не было даже их никчёмных лицензий, расчёт долга с потолка. Как выдавали наличку не объясняют и очень много всякого. Суда практически не было, меня никто не слушал, "бумажки" мои не читали. Мне отказали, их удовлетворили. Написала апелляцию. Прислали ухвалу про недолики - оплатить судебный сбор и проценты как с майнового иска, так как дела объеденили. Написала что это не майновый, я ни с кого никаких средств не требую. Что по закону освобождено от уплаты суд сбора, и не знаю как платить 50% от нуля. Отказали в открытии дела на основании того что апеллянт оспаривает позов банка, не оплатил суд сбор. Написала кассацию 07.05.12. Приняли ухвалу 29.05.12. Сегодня получила по почте, без уведомления. В ухвале пишут, что согласно п.5.ч.4 ст.328 отказать, так как кассация необгрунтованна и выкладенные доводы не выкликають необхидности переверки. АБЗАЦ!!!! Меня на всех уровнях лишили судебной защиты. Что теперь? Это всё? Дальше стена...

Так ведь дело копеечное. Можно и в честный и гуманный суд поиграть.

Так надо как-то инициировать это процесс11 И не только прихвату.

Куда отправили, когда отправили? Нужно подавать через суд первой инстанции.Цивільний процесуальний кодекс України Глава 6 ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ Стаття 67. Види процесуальних строків Стаття 68. Обчислення процесуальних строків Стаття 69. Початок перебігу процесуальних строків Стаття 70. Закінчення процесуальних строків Стаття 71. Зупинення процесуальних строків Стаття 72. Наслідки пропущення процесуальних строків Стаття 73. Поновлення та продовження процесуальних строків Подробнее: http://kodeksy.com.ua/tsivil_nij_protsesua...eks_ukraini.htm АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ Стаття 291. Суди апеляційної інстанції Стаття 292. Право апеляційного оскарження Стаття 293. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду Статтю 293 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2453-VI від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року Статтю 293 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 2453-VI від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року Стаття 294. Строки апеляційного оскарження Стаття 295. Форма і зміст апеляційної скарги Стаття 296. Порядок подання апеляційної скарги Стаття 297. Порядок прийняття апеляційної скарги до розгляду Стаття 298. Надіслання копій апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі Стаття 299. Приєднання до апеляційної скарги Стаття 300. Доповнення, зміна апеляційної скарги або відкликання її чи відмова від неї Стаття 301. Підготовка розгляду справи апеляційним судом Стаття 302. Призначення справи до розгляду в апеляційному суді Стаття 303. Межі розгляду справи апеляційним судом Стаття 303-1. Строк розгляду апеляційної скарги Стаття 304. Порядок розгляду справи апеляційним судом Стаття 304-1. Особливості розгляду в апеляційному порядку окремих категорій справ Стаття 305. Наслідки неявки в судове засідання осіб, які беруть участь у справі Стаття 306. Відмова позивача від позову та мирова угода сторін Стаття 307. Повноваження апеляційного суду Статтю 307 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2453-VI від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року Стаття 308. Підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін Стаття 309. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення Стаття 309-1. Підстави для скасування судового наказу Стаття 310. Підстави для скасування рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду Стаття 311. Підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції Стаття 312. Підстави для відхилення скарги на ухвалу суду першої інстанції або зміни чи скасування ухвали Стаття 313. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал апеляційним судом Стаття 314. Ухвала та рішення апеляційного суду Стаття 315. Зміст ухвали апеляційного суду Стаття 316. Зміст рішення апеляційного суду Стаття 317. Проголошення рішення та ухвали апеляційним судом Стаття 318. Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до апеляційного суду після закінчення апеляційного розгляду справи Стаття 319. Законна сила рішення і ухвали апеляційного суду Стаття 320. Окрема ухвала апеляційного суду Стаття 321. Оформлення судових рішень, видача або направлення їх сторонам та іншим особам, які брали участь у справі Стаття 322. Повернення справи

Очень не плохо, как для выходного. Я утром была 41.

Такое везде. У меня мама в России очень тяжело умирала. Я была с ней. Сестра брала какой-то кредит(просрочка меньше месяца), звонил автомат чётко с 9 утра до 10 вечера с интервалом в полтора часа. Сестра оплатила, звонки не прекратились. Я звонила - просила, угрожала, плакала, орала. Бесполезно. Отвечали, что разберуться, но...длилось это больше месяца. Мама не могла отдыхать,но отключать телефон не разрешала - "а вдруг кто позвонит". Попортили кровь нам основательно. Беспредел!!

Вот нашла: Гранд Иншур 20.3.2012, 8:21 Сообщение #39 Я могу собрать массовую акцию - допустим 1000 человек для начала... Проблема в том, что прогарантировать положительный результат от такой акции Вы не можете (типа, наверное должно помочь...), а вот определённые затраты денег и времени я прогарантировать могу. Поэтому такой способ не совсем применим сейчас... может ближе к выборам будет эффективнее. -------------------- МОЖЕТ ПОРА?!!!!

Под каждым словом подпишусь! Только вот - ЧТО ДЕЛАТЬ!!! У этой кучки -деньги, а они правят миром!! Я понимаю, что взрыв будет. Нельзя до безконечности давить человека. Но когда? Вот суд с меня требует "поваги", я отвечаю, что уважение заслуживается, а не назначается, и что мне суд может сделать? что хуже изъятия единственного жилья?! Расстрелять!!! Я к тому, что я готова ко всему и, думаю, что таких много. Но как и что делать??

Очень постараюсь быть.

А где и как там встретиться?

Очень извиняюсь - подала 06.04.2012.. Ухвалу они приняли - 14.05, я её получила 15.06 2012. И ещё - на моей заяве исправлено с о4. на 05. ВОТ:

Да, и ещё: написано в ухвале про отказ, что судья была на больничном. Чем и как это подтверждаеться? А на моём заявлении про усунення недоліків явно дата регистрации заяви исправлени с 04. на 05. В суде подлог!!?

Описала в другой ветке, но может тут кто ответит: Господа юристы, отзовитесь! Подскажите!! Обратилась с админсуд 20.02.12. 29.03.12- получила увалу про усунення недоліків, принятую 01.03.12 06.05.12 - отправила заяву про усунення недоліків и про поновленння строків. 14.05.12 - принята ухвала про залишення позову без розгляду. 15.06.12 - получила данную ухвалу на почте. Судьёй нарушены все процессуальные сроки. Согласно ст.185-187 КАСУ у меня осталось 2 дня на апеляцию. Как грамотно обосновать эти нарушения???