Bolt

Пользователи
  • Число публикаций

    35049
  • Регистрация

  • Последнее посещение

  • Days Won

    1205

Сообщения опубликованы Bolt

  1. Вот Ярослав, то о чём я говорил... А Вы сказали, что вся проблема от того, что я не подавал... Теперь проще стало футболить... Три человека из самого ВСУ сами для себя и до свидания... А раньше пятеро из ВССУ решали для них для ВСУ... Теперь коллегия ВСУ состоит из трёх человек и принимает решение, круто...

  2. Капец... ((( подкрался незаметно... Интересно долго ли думали, прежде, чем и как найти противодействие 6-16цс15 и 6-240цс14... уже по новым правилам Ухвала ВСУ...

     

    http://reyestr.court.gov.ua/Review/43775487

     

    rada.gif

     

    У Х В А Л А

     

    23 квітня 2015 року м. Київ

    Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

    Верховного Суду України в складі:

     

    суддів:                                         Романюка Я.М,

                           Гуменюка В.І.,                                    Сеніна Ю.Л.,

     

    розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 серпня 2014 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,  

                  

    встановила:

     

    Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 19 лютого 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 12 червня 2014 року, позов задоволено.

     

    Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 серпня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3

     

    У поданій до Верховного Суду України заяві ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 серпня 2014 та направити справу на новий розгляд

     

    до суду касаційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статті 207 ЦК України.

     

    На підтвердження своїх доводів ОСОБА_3 наводить ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 березня 2015 року.

     

    Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом; невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

     

    У справі, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження виходячи з доведеності факту надання згоди та ознайомлення з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, що було засвідчено підписом відповідачки на Заяві.

     

    У наданій для порівняння ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 березня 2015 року, суд касаційної інстанції відмовив банку у відкритті касаційного провадження, виходив з того, що судовим наказом вже було стягнуто з відповідача заборгованість за кредитом, який набрав законної сили і не скасований, у зв'язку з чим банк має право на отримання сум передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, які позивачем не заявлялись.  

     

    Порівняння вищенаведеного судового рішення із судовим рішенням про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ де тотожними є предмет спору, підстави позову та за аналогічних обставин і однакового регулювання нормами матеріального права спірних правовідносин дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

     

    Керуючись статтею 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

     

    у х в а л и л а:

     

    У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 серпня 2014 року відмовити.

     

    Ухвала оскарженню не підлягає.

      

    Судді:                                                                  Я.М. Романюк

     

                                                                                          

    В.І. Гуменюк

     

                                                                                

    Ю.Л. Сенін

    • Like 1

  3.  

    rada.gif

     


    АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


     


    Справа № 552/1633/13-ц  Номер провадження 22-ц/786/1307/15Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л. М.  Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.


     


    У Х В А Л А


    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


     


    22 квітня 2015 року м. Полтава


     


    Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:


     


    Головуючого судді: Прядкіної О.В.,


    Суддів: Бутенко С.Б., Панченка О.О.,


    При секретарі: Лимар О.М.,


    За участі: ОСОБА_2 та його представника адвоката Говорової С.Л.


     


    розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"


    на рішення Київського районного суду м. Полтави від 11 березня 2015 року


    по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, -


     


    В С Т А Н О В И Л А :


     


    У березні 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вказаним позовом. Посилався на те, що між банком та відповідачем був укладений кредитний договір відповідно до умов якого банк надав відповідачеві кредитні кошти у розмірі 25000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04.08.2009 року. Оскільки відповідач не виконав умови договору, утворилась заборгованість по вказаному кредитному договору у сумі 141  615.98 грн., яка складається із 2106.40 грн. заборгованості за кредитом, 3155 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 257.40 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом, 109967.37 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язання по договору, 500 грн. штраф (фіксована частина), 6719.81 грн. штраф (процентна складова). У зв'язку з чим, просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та витрати пов'язані зі сплатою судового збору.


     


    Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 11 березня 2015 року у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення боргу за кредитним договором відмовлено.


    Рішення оскаржив ПАТ КБ «Приватбанк», який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.


     


    Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про відхилення  апеляційної скарги з таких підстав:


     


    Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 21 липня 2008 року ОСОБА_2 отримав у ПАТ КБ " Приватбанк" кредит у розмірі 25  000 грн. на споживчі цілі з кінцевим терміном на 12 місяців з 05 серпня 2008 року по 04.08.2009 року при умові сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 2,5% в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту та винагороди у розмірі 0,2 % в місяць на плановий залишок по кредиту в обмін на зобов'язання позичальника повернути кредит, сплатити відсотки, винагороди, штрафні санкції, які зазначені в анкеті-заяві Позичальника та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам.


     


    Відповідно до анкети - заяви позичальника №DN3PNN00000006 від 21.07.2008 року Позичальник зобов'язується повернути суму кредиту, відсотків винагороди, штрафних санкцій згідно Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»).


     


      Згідно розрахунків позивача заборгованість ОСОБА_2 перед Банком у сумі 141 615.98 грн., яка складається із 2106.40 грн. заборгованості за кредитом, 3155 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 257.40 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом, 109967.37 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язання по договору, 500 грн. штраф (фіксована частина), 6719.81 грн. штраф (процентна складова).


     


    Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, районний суд виходив з того, що ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду із позовом після спливу   строку позовної давності, оскільки позивач не надав суду жодного доказу у підтвердження наявності домовленості  між ним та відповідачем про збільшення строків позовної давності, передбаченого Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»), на які посилається позивач, а тому правовідносини між сторонами з приводу кредитування регулюються тільки анкетою-заявою, строк виконання зобов'язань за якою встановлений до 04 серпня 2009 року.


     


    Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам справи.


     


             Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених  договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.


     


    Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.


     


    Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки    (ст. 257 ЦК України).


     


    Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.


     


    Окрім цього, ч. 1 ст. 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.


     


    Відповідно до ч.1,2 ст. 207 ЦК України  правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.


     


    Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).


     


    Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.


     


    З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи судом ОСОБА_2 подано заяву про застосування строків позовної давності (а.с.114).


     


    Враховуючи викладене, районний суд вірно зазначив, що кінцевий строк погашення кредиту сплив 04 серпня 2009 року, а даний позов до суду пред'явлено лише 06 березня 2013 року, тобто із пропуском трирічного строку позовної давності.


     


    Надані позивачем при зверненні із позовом до суду Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»), в редакції, які містять п. 5.5 щодо збільшення строку позовної давності до п'яти років, не можуть бути визнані такими, що приймалися сторонами при отриманні кредиту, оскільки відсутні належні та допустимі докази, які свідчили б про те, що при підписанні сторонами кредитного договору діяли Умови надання споживчого кредиту в редакції, що передбачає збільшення строку позовної давності на підставі ст. 259 ЦК України.


     


    У зв'язку з цим не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач ознайомився і згоден з Умовами та правилами надання банківських послуг, так як зазначені Умови не містять підпису позичальника; не встановлено доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви позичальника, або в подальшому такі Умови, зокрема, щодо збільшення строку позовної давності, не змінювались.


     


    Крім того, у заяві позичальника (а. с. 5-6) домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає.


     


    Відсутні вони і в примірнику копії  анкети-заяви, що малась у ОСОБА_2 ( а.с.115).


     


    Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року № 6-16цс15, яка відповідно до положеньстатті 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.


     


    Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.


     


    Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.


     


    Керуючись ст.ст.303307308,315 ЦПК України, колегія суддів, -


     


    У Х В А Л И Л А:


     


       Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" відхилити.


     


    Рішення Київського районного суду м. Полтави від 11 березня 2015 року залишити без змін.


     


    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.



  4.  

    rada.gif

     


    Апеляційний суд Запорізької області


     


    Провадження №22ц/778/2215/15            Головуючий у 1 інстанції: Дмитрюк О.В.                      Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.       


                                                                   


    УХВАЛА


    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


     


                   21 квітня 2015 року     м. Запоріжжя


     


                 Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:


     


    головуючого:     Бондаря М.С.


    суддів:                    Подліянової Г.С.


                                     Дашковської А.В.


                   при секретарі:         Мельник З.П.


     


                розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 лютого 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором, -


     


                                                              ВСТАНОВИЛА:


     


    У квітні 2014 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось з позовом до ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором.


     


    В позові зазначено, що відповідно до укладеного договору № ZPXRRX03090355 від 23.08.2007 року ОСОБА_3 отримав від позивача кредит у розмірі 1680 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на строк з 23.08.2007 р. по 24.08.2008 р.


     


             У порушення умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.


     


              У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 25.03.2014 року має заборгованість - 28058.16 грн., яка складається з наступного: 1011.78 грн. - заборгованість за кредитом; 10142.70 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 493.92 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 14597.47 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина). 1312.29 грн. - штраф (процентна складова).


     


    Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором в сумі 28058,16 грн. та судові витрати.


     


    Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 лютого 2015 року відмовлено у задоволенні позову.


     


    Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ КБ "ПриватБанк" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.


     


    Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.


     


    Зідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.


     


              Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.


     


              Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).


     


              Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.


     


    Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).


     


    Судом установлено, що 23 серпня 2007 року ПАТ КБ " ПриватБанк" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір шляхом підписання ОСОБА_3 заяви, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 1680.00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на строк з 23.08.2007 р. по 24.08.2008 р.


     


              Пунктом 2.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам " Рострочка" (стандарт) визначено, що Банк зобов"язується надати позичальнику Кредит шляхом перерахування на рахунок торгівельно-сервісному підприємству. Строк, термін повернення, розмір кредиту, цілі, відсотки, винагороди, розмір щомісячного платежу та період уплати платежів визначені в заяві.


     


              В заяві позичальника зазначено, що погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати, за який приймається період з 23 по 28 число кожного місяця Позичальник повинен надавати банку грошові кошти ( щомісячний платіж) у сумі 190.56 грн. для погашення заборгованості, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди комісії, а також інших витрат згідно з умовами.


     


              Судовим наказом Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.05.2008 року , тобто в межах дії договору, з відповідача на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" стягнуто кредитну заборгованість за зазначеним кредитним договором станом на 07.05.2008 року у розмірі 2824 грн.   (а.с. 82-83).


     


                Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність- це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.


     


                  Згідно зі ст. 257 України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.


     


                 Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові.


     


               Як вбачається з заяви позичальника банк надає позичальнику кредит на строк 12 місяців, тобто з 23.08.2007 року по 24.08.2008 року ( зворот а.с. 5), тобто строк дії договору закінчився 24.08.2008 року.


     


               Позивач звернувся до суду з позовом 03.04.2014 року, тобто поза межами строку передбаченого ст. 257 ЦК України, та поза межами строку передбаченого п. 5.5. Умов ( п"ять років).


     


             Представником відповідача в судовому засіданні заявлено про застосування позовної давності.


     


                Суд першої інстанції врахував фактичні обставини справи вимоги закону, надав оцінку доказам у справі і обґрунтовано відмовив у задоволенні позову за спливом позовної давності.


     


                Крім того, Згідно Умов надання споживчого кредиту фізичним особам "Розстрочка" (Стандарт), які додані до заяви про видачу судового наказу, п. п. 5.4. 5.5, 5.6 за якими збільшений строк позовної давності до п"яти років, доповнені додатковими штрафними санкціями, неустойкою та пенею, - відсутні, а пункт 5.3 Умов- вказаний як останній в розділі ( а.с. 86-88). Додані до даної позовної заяви Умови надання споживчого кредиту фізичним особам " Розстрочка" " Стандарт" , містять п. п. 5.4. 5.5, 5.6 за якими збільшений строк позовної давності до п"яти років, доповнені додатковими штрафними санкціями, неустойкою та пенею ( а.с. 6-9)..    


     


               Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.


     


             Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).


     


    Позивачем не надано належних і допустимих доказів, які свідчили б про те, що при підписані сторонами кредитного договору діяли Умови надання споживчого кредиту саме в редакції, що долучена до позовної заяви, ці Умови не є складовою частиною укладеного між сторонами договору, відповідачем вони не підписувались, відмітка про те, що відповідач з ними ознайомлений та копії таких Умов відсутня.


     


             Такої правової позиції дійшов Верховний Суд України, зокрема у постанові від 11 лютого 2015 року у справі № 6-240цс14, що в силу вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.


     


              Отже, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги надані позивачем Умови надання споживчого кредиту фізичним особам " Розстрочка" ( Стандарт), які були надані до позовної заяви.


     


              На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що судом повно і всебічно з"ясовані обставини справи, висновки відповідають цим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального і процесуального права при розгляді спору не порушені, застосовані правильно, ухвалено законне і обґрунтоване рішення, а доводи апеляційної скарги є неспроможними та не спростовують висновків суду.


     


    Керуючись ст. ст. 303307308313314315  317319    ЦПК України, колегія суддів, -


     


    УХВАЛИЛА:


     


      Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" відхилити.        


     


                 Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 лютого 2015 року у цій справі залишити без змін.      


     


    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.


  5. От кого заяв? 

    Вам самому не смешно?

     

    Вы реально из той жизни типичный представитель. 

     

    Жизнь изменилась, изменились ценности, изменилась культура, смиритесь.

     

    От службы по делам детей Органа опеки и попечительства...

     

    Мне вообще не смешно, особенно, что около года продолжался процесс, где я защищал права одного такого клиента, которого хотели лишить родительских прав... Вы о лишении родительских прав много знаете, большая практика у Вас, а у меня достаточная, чтобы давать оценку таким фотографиям и приколам из ютьюба, где откровенно прикалываются над детьми, Вы про все случаи из ютуба знаете по которым проводится расследование... 

     

    Смешные Вы люди, жизнь у них изменилась... До такой степени изменилась, что у ребёнка не осталось прав на личность... и на защиту её...

  6. Что можно еще? И как думаете, что-то поможет, или бесполезно судиться с газконторой?

     

    Всё можно, как обычно... Или они круче банков... ))) Вот так само большинство людей и про банки думает, что бесполезно... )))

    • Like 1
  7. Я ж говорю - разные книги мы читали, разные. 

     

    Эти фотки тоже Вас раздражают? Они приличные? 

     

    Можете не отвечать.

    Это лишь подтверждает мою правоту, что Вас зацепило именно украинское. 

     

    Наверное действительно разные...

     

    Да эти фотки из той же самой серии приколов и издевательств над детьми... Они тоже раздражают и они не приличные... Я не понимаю, что Вы в них находите... 

     

    Я всётаки ответил... Так как это не подтверждает Вашей правоты и украинское здесь вооооообще не при чём...

     

    Покажите эти фотки и специалистам службы в справах дитей и услышите их мнение и заодно узнаете сколько по этому поводу заяв в милиции есть...

    • Like 1
  8. А если номер квитанции спросят?)

     

    Ну всё зависит от психологии...

    Во-первых, какие квитанции, если ничего не брали...

    А во-вторых, какой номер, если брали, это было 5-6-7-8 лет назад, давно выбросили, сгорели в пожаре, утонули в наводнении... потеряны (уничтожены) при переезде, разводе, ограблении... (придумайте что то ещё)... главное фантазия...

    • Like 2
    • Haha 1
  9. А если коллекторам продадут?

     

    С ними ещё проще... Уж у них Вы точно ничего не брали... Их просто сразу и откровенно посылать... С ними можно не играться, сразу в милицию, они никто и звать их никак... Я не знаю ни одного документа регламентирующего их деятельность...

    • Like 1
  10. выйти с минимальными потерями. после последней оплаты прошел год

     

    Ну если уже год выдержали, то начинать платить просто глупо... тогда весь год на смарку... 

    А какие могут быть потери...

    Я знаю многие уже давно перестали платить БРСу... больше года назад... когда они заблокировали лимиты на своих картах, ещё до агрессии...

  11. А если они узнают, что я в другие банки плачу, а в их нет!?

     

    Вы им ничего не должны считаете, потому и не платите, только я не понимаю, где это интересно Вам придётся оправдываться, что Вы кому то должны и платите, а кто то тоже хочет, чтобы ему платили, ну просто потому что другим платите, а Вы им не платите... 

     

    Многие люди за электричество, газ, лифт платят, а вот за отопление не платят... ибо дорого, денег уже не хватает...

    • Like 1
  12. А если они узнают, что я в другие банки плачу, а в их нет!?

     

    Ну как дети... Во-первых, как они узнают, я не понимаю... А во-вторых, какая разница (тем более им) кто куда и что платит... 

    • Like 1
  13.  Да знаю. Не утверждаю, но вроде это кандидатура Портнова, а Гречковский от Мартыненко. Короче, нет слов, особенно если учесть, что голосовали ночью - традиция уже.

     

    Странно... Но этих кандидатур нет в этом списке... http://www.president.gov.ua/news/32560.html

  14. Там три телефона всего просто поставить в чёрный список...

    Можно тупо отвечать"У меня всё оплачено, Вы что то попутали"....Кстати один товарищ так спрыгнул в 2010 с кредитов в Надре когда тех лицензии лишили...

     

    Да, кстати, такое часто бывает... Я знаю сам несколько случаев... Пару девушек знаю, которые так с Ренесанса спрыгнули... Те звонят, а они им Вы что-то путаете, у нас всё уплачено... или мы вообще ничего не брали... Главное не признавать, на это и идёт основной расчёт... На психологию простых граждан... которые типа честные...

    Знаю как Юникредитбанке так само спрыгивали... Это реалии из жизни... Но тут психология нужна... 

    • Like 1
  15. «Наші громадяни мають відчути, що суд дійсно гарантує захист їх прав», - Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк

     

    27.04.2015

     

    Судді судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України з експертами та представниками Ради Європи обговорили особливості перегляду рішень Верховним Судом України по дисциплінарних справах суддів та ознайомилися з європейським досвідом організації системи оскарження рішень у рамках дисциплінарного провадження щодо судді.

     

    Метою проведення семінару «Особливості перегляду рішень Верховним Судом України по дисциплінарних справах суддів» стала необхідність обговорення особливостей перегляду Верховним Судом України рішень у дисциплінарній справі щодо судді як окремої стадії дисциплінарного провадження, аналіз відповідності цієї стадії дисциплінарного провадження європейським стандартам і практикам з урахуванням рішень Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України».

     

    - Зараз, коли в Україні розробляються зміни до Конституції, зокрема, і щодо реформування судової влади, саме спільними зусиллями ми маємо створити таку судову систему, щоб наші громадяни відчули, що суд дійсно гарантує захист їх прав, і у них немає потреби звертатися до Європейського суду з прав людини. І на цьому етапі роль органів Ради Європи в реформуванні системи судочинства важко переоцінити,- наголосив під час зустрічі з представниками Ради Європи Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк. – З набранням чинності Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» у новій редакції викладено і Закон «Про судоустрій і статус суддів», повноваження Верховного Суду України значно розширено, проте ці повноваження дають можливість тільки виправляти помилки, а не застосовувати превентивні заходи.

     

    Голова Верховного Суду України також зауважив, що в Конституції України поки залишається таке дещо розмите поняття як звільнення судді за порушення присяги, а не чіткий перелік – за що саме можна звільнити суддю.

     

    - Зараз ми бачимо такі основні проблемні питання, як умови та критерії звільнення з посади судді та оцінку діяльності суддів. Якщо цей процес буде запущено, він має містити чимало запобіжників, аби уникнути упередженості, - висловила застереження Ханне Юнкер, голова Департаменту з питань правосуддя та правового співробітництва Ради Європи. – Рада Європи вже розробила кілька рекомендацій щодо відповідальності суддів в Україні.

     

    Під час розмови Голова Верховного Суду України висловив переконання, що для нашої держави також може бути дуже корисним досвід європейських країн, зокрема, у вирішенні проблеми розгляду позовів необмеженого кола осіб, тобто масових позовів, коли необхідність розгляду кількох мільйонів однотипних справ, наприклад, дітей війни, призводить до значних витрат та вдвічі збільшує навантаження на судову систему. На переконання Ярослава Романюка, у вирішенні цієї проблеми може бути корисним досвід Швеції, де відповідний закон розроблявся протягом 10 років.

     

    На сучасному етапі реформування судової системи в Україні співпраця Верховного Суду України з фахівцями Ради Європи є особливо актуальною, наголосив Голова Верховного Суду України.

     

     

    http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/AC770940B8FE9585C2257E34004F0F1E?OpenDocument&year=2015&month=04&

    • Like 1