.jpg.8798bcfee7ff97156bc03c005d80b552.jpg)
Bolt
-
Число публикаций
35049 -
Регистрация
-
Последнее посещение
-
Days Won
1205
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы Bolt
-
-
А вот второе... Здесь Приват сам нарвался в апелляции...
http://reyestr.court.gov.ua/Review/42900127
Номер провадження: 22-ц/785/101/15
Головуючий у першій інстанції Наумчак Л.І.
Доповідач Дрішлюк А. І.
Категорія: 27
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.02.2015 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді Дрішлюка А.І., суддів Процик М.В., Сєвєрової Є.С.,
при секретарі судового засідання Решетник М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Балтського районного суду Одеської області від 04.07.2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИЛА:
До Балтського районного суду Одеської області звернувся представник ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обґрунтування представник посилався на те, що 02.09.2006 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № OD33RX08800066 строком дії з 02.09.2006 року по 02.09.2007 року, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 2416,70 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, а він зобов'язався вчасно сплачувати грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, а також інші витрати згідно умов Договору. Однак відповідач неналежним чином виконував умови Договору, в зв'язку з чим, станом на 22.04.2014 року має заборгованість в сумі 24749,78 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом - 903,32 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 8468,07 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 15378,39 грн., а також штрафи відповідно до п.5.3 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 1059,15 грн. Згідно судового наказу від 19.05.2009 року з відповідача стягнуто заборгованість у розмірі 3566,82 грн., тому від загальної заборгованості 24749,78 грн. віднімається сума 3566,82 грн., яка стягнута відповідно до судового наказу, і до стягнення з відповідача підлягає борг у розмірі 22742,11 грн. В добровільному порядку відповідач не погашає борг, тому позивач просить стягнути з нього вказану суму та понесені судові витрати (а.с.1-2).
Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 04.07.2014 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерійний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовлено (а.с.45-47).
16.07.2014 року представник Публічного акціонерного товариства Комерійний банк "ПриватБанк" - Шуліка А.В. подала апеляційну скаргу на рішення Балтського районного суду Одеської області від 04.07.2014 року. В обґрунтування представник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, на недоведеність обставин, що мають значення для справи. А саме представник зазначає, що судом не в повній мірі були досліджені обставини справи, зокрема, розрахунок заборгованості де чітко прослідковується переривання позовної давності 27.11.2009 року - відповідачем було здійснено погашення заборгованості по кредитному договору в розмірі 300 грн.. Таким чином, як вважає апелянт, мало місце переривання перебігу позовної давності, і строк позовної давності починається заново, а відтак строк позовної давності в 5 років закінчується 27.11.2014 року, а позов до суду було подано у травні 2014 року. Крім того, представник зазначив, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення договору, яке мало місце під час його дії (а.с.50-56).
Відповідачем були поданні письмові заперечення на апеляційну скаргу на рішення Балтського районного суду Одеської області від 04.07.2014 року. В запереченнях відповідач зазначає, що будь-яких договорів з апелянтом щодо збільшення позовної давності він не підписував, а додані позивачем до позову "Умови надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт)", згідно з якими позовна давність, начебто збільшена до п'яти років, договором не являються, не містять підпису відповідача, або відомостей, про те, що відповідач з ними ознайомлений, не містять дати складання, тому не можуть бути визнанні належними та допустимими доказами. Також відповідач посилався на п.31 постанови пленуму ВСС України від 30.03.2012 року за №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", відповідно до якого у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув (а.с.94-95).
Судом витребувались додаткові матеріали в зв'язку з чим до матеріалів були приєднані копії матеріалів наказного провадження (а.с. 174-208), а також різні редакції правил "Умови надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт)" (а.с. 110-119, 155-167).
Представник позивача - апелянта апеляційну скаргу в судових засіданнях підтримував, просив її задовольнити. В останнє судове засідання сторони не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином. Згідно з ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, враховуючи пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, з врахуванням вимог ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідним зазначити наступне.
Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву подано тільки 07.05.2014 року, позивачем пропущено загальну позовну давність на звернення до суду з даним позовом, а саме зі спливом строку виконання зобов'язання, тобто з 02.09.2007 року пройшло понад три роки. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що договір діє до повного виконання зобов'язання сторонами, відповідно п.п. 4.5-4.6 Умов, що за домовленістю банку з позичальником строк позовної давності встановлено 5 років, однак він є неспроможним, оскільки, згідно з договором сторони уклали строковий кредитний договір і визначили кінцеву дату виконання - 02.09.2007 року, а тому, підстав вважати його безстроковим - немає. Також суд посилався на п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" від 30 березня 2012 року за № 5 зі змінами та доповненнями від 07.02.2014 року, відповідно до якого враховуючи положення п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та вимоги ЦК щодо позовної давності застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи). Тому враховуючи усе вищевикладене суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява подана до суду після закінчення трирічного строку, що є підставою для відмови у позові.
Разом з тим, повністю погодитись з мотивуванням прийнятої відмови колегії суддів погодитись не може в зв'язку з чим мотиви відмови в задоволенні позовних вимог підлягають зміні виходячи з наступного.
Як зазначив ВСУ в постанові від 03.02.15 р. по справі № 6-239 цс14 від 04.02.15 р. згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Пункт 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки указана частина статті 11 Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямована на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту. Вказаний механізм тлумачення та застосування вказаних норм закону є обов'язковим для всіх суб'єктів правозастосування в силу статті 370-1 ЦПК України. Таким чином, варіант застосування вказаних норм закону вказаний судом першої інстанції підлягає виключенню з включенням посилання на механізм передбачений вказаної постановою ВСУ. Відповідно в цій частині доводів апеляційної краги вони знайшли своє підтвердження.
Щодо застування строків позовної давності порядку їх обрахування та застування, то колегія суддів вважає за необхідним вказати на наступне. Як вказав ВСУ в постанові від 19 березня 2014 року по справі № 6- 14 цс 14, яка є обов'язковою в порядку ст. 370-1 ЦПК України, відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
З матеріалів справи вбачається, що 02.06.2006 року ОСОБА_2 було підписано заяву позичальника № OD33RX08800066 (а.с.5). З тексту цієї заяви вбачається, що банк надає ОСОБА_2 строковий кредит у сумі 2416,7 грн. на строк 12 місяців з 02.09.2006 року по 02.09.2007 року, з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 2.0 % на місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 32,63 грн. та єдино разової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 219,7 грн. в обмін на зобов'язання відповідача з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії зазначеній в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт)" умовах. Також з заяви вбачається, що для виконання зобов'язання банк відкриває відповідачу рахунок НОМЕР_1 для зарахування коштів, направлених на погашення заборгованості. При цьому з копії кредитної справи №0066(а.с.154) як і з матеріалів справи, вбачається лише рахунок-фактура №О036000133 від 02.09.2006 року, але доказів переведення позивачем коштів за цим рахунком-фактурою, як це передбачено п.2.1 "Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт)", суду не було надано.
Таким чином, в контексті вказаної постанови ВСУ початок перебігу строку позовної даності починається в цілому по заборгованості згідно з наданим кредитним лімітом 02.09.2007 року та завершується 02.09.2010 р. (ст. 257 ЦК України, а.с. 115).
Щодо позовної даності та її збільшення в межах цієї справи, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Апеляційним судом Одеської області були витребувані з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" редакція "Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт)" та розпорядчі акти, якими ці умови затверджені станом на 02.09.2006 року, а також оригінал кредитної справи, копія якої приєднана до матеріалів справи (а.с.145-146). Всі редакції "Умов…" приєднані до матеріалів справи (а.с. 110-119, 155-167).
Як вказав ВСУ в постанові у справі № 6-240цс14 від 11.02.2015 р. відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Окрім цього частиною першою статті 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Суди апеляційної й касаційної інстанцій, погоджуючись з доводами позивача щодо застосування п'ятирічного строку позовної давності, не звернули увагу на те, що позивачем не надано належних і допустимих доказів, які свідчили б про те, що при підписані сторонами кредитного договору діяли Умови надання споживчого кредиту в редакції, що передбачає збільшення строку позовної давності, ці Умови не є складовою частиною укладеного між сторонами договору, відповідачкою вони не підписувались.
Виходячи з запропонованої ВСУ позиції, яка є обов'язковою для всіх суб'єктів правозастосовного процесу, в матеріалах справи, яка переглядається відсутні належні і допустимі докази, які свідчили б про те, що при підписані сторонами кредитного договору діяли Умови надання споживчого кредиту в редакції, що передбачає збільшення строку позовної давності, і ці Умови не є складовою частиною укладеного між сторонами договору, оскільки відповідачем вони не підписувались.
Вказана обставина також підлягала врахуванню при вирішення спору, втім суд першої інстанції обмежився посилання на певну вирогідність існування різних редакцій правил, проте вказані обставини не перевіряв, додаткових матеріалів не витребував, а тому вказані дії вчинялись судом апеляційної інстанції для встановлення обставин справи.
Щодо посилань апелянта на переривання строку позовної давності видачею судового наказу, колегія суддів зауважує наступне.
В матеріалах справи є заява про застосування строків позовної давності (а.с.94-95).
Апеляційним судом Одеської області для огляду в судовому засіданні було витребувано з Балтського районного суду Одеської області наказне провадження №2-н-80/2009 за заявою ЗАТ КБ "ПриватБанк" про видачу судового наказу про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_2 З судового наказу вбачається, що з ОСОБА_2 на користь банку було стягнуто 4461,40 грн. (а.с.3), але з позовної заяви вбачається, що від суми загальної заборгованості віднімається сума у розмірі 3566,82 грн., яка була задоволена судовим наказом. Пояснення з цього приводу в матеріалах справи відсутні.
Щодо посилань апелянта на переривання строку позовної давності, оскільки 27.11.2009 року відповідачем було здійснено погашення заборгованості по кредитному договору в розмірі 300 грн., то з виписки по рахунку НОМЕР_1 (а.с.39-40), вбачається, що 27.11.2009 року ОСОБА_2 було сплачено 100,26 грн., з виписки по рахунку НОМЕР_1 (а.с.57), також вбачається що 27.11.2009 року ОСОБА_2 було сплачено 100,26 грн., з копії меморіального ордеру від 27.11.2009 року, який не містить обов'язкових реквізитів, зокрема штампу та підпису, також вбачається що 27.11.2009 року ОСОБА_2 було сплачено 100,26 грн., вказану невідповідність сплачених сум представник позивача також не пояснив. До суду позивач звернувся 02.05.14 р. (конверт - а.с. 20), таким чином, навіть з моменту вчинення дій, в порядку ст. 264 ЦК України, було пропущено трьох річний строк позовної давності. Вказані обставини не були відображені в рішенні суду першої інстанції, а при вирішення справи вони повинні були враховані, оцінені та відображені в рішення суду в порядку ст. 213-215 ЦПК України, в зв'язку з чим колегія суддів в цій частині доповнює мотивування рішення суду першої інстанції. Таким чином в цій частині доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження. Разом з тим, вказані недоліки судового рішення усуваються судом апеляційної інстанції та призводять до повного скасування рішення, оскільки суд правильно визначив, що підстави для стягнення боргу були в наявності, борг частково погашався, проте через збіг строку позовної давності в задоволенні позову слід відмити.
З врахуванням того, що доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження - судом першої інстанції не в повному обсязі було встановлено обставини справи та надана їм оцінка, при цьому були невірно застосовані норми матеріального права, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу частково, на підставі п. 3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, змінює мотивування рішення суду першої інстанції, залишаючи відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Балтського районного суду Одеської області від 04.07.2014 року - задовольнити частково.
Рішення Балтського районного суду Одеської області від 04.07.2014 року змінити в частині мотивування відмови в задоволенні позовних вимог, в іншій частині залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду
Одеської області А.І. Дрішлюк
Є.С. Сєвєрова
М.В. Процик
-
2
-
-
В реестре пока вижу два решения... Хотя времени пока ещё мало прошло...
Вот одно...
http://reyestr.court.gov.ua/Review/42851343
Справа № 184/3641/14-ц
Номер провадження 2/184/20/15
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.2015м. Орджонікідзе
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді - Горбенко Н.В.,
при секретарі - Попівніч Н.І.,
з участю представника позивача Касьянова Р.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Орджонікідзе цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2014 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом і просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитом від 09.02.2006 року в розмірі 55 315,37 грн., з яких кредитна заборгованість - 10 000 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 39 805,11 грн.; заборгованість по пені та комісії за користування кредитом - 2400грн.; штрафи: фіксована частина - 500грн., процентна складова - 2610,26грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 553,15 грн.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позов та пояснив, що позивач надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 10 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, про що було укладено кредитний договір від 09.02.2006 року. Банк взяті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі, але відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов'язання не виконує, що й стало причиною звернення банку до суду.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що позивач звернувся до суду з вказаними позовними вимогами тільки у липні 2014 року. Даного договору він не укладав взагалі і гроші не отримував. Підпис на договорі схожий на його, але цей договір він не підписував. До свого позову він наддав так звані «Условия и Правила предоставления банковских услуг», в яких не зазначена дата їх затвердження, та ніде не вказаний строк, протягом якого вони діяли. Також на вказаних Умовах та Правилах немає його підпису, який би підтверджував, що саме з ними він був ознайомлений 09.02.2006 року, коли звертався із заявою позивальника про надання йому кредиту. Таким чином, вказаний документ неможливо визнати належним доказом по справі. Також до свого позову банк надав складений ним розрахунок заборгованості, згідно змісту якого вбачається , що ним протягом 8 років до дня звернення банку до суду взагалі не погашалося тіло кредиту, внаслідок чого, як був борг заборгованості за кредитом у розмірі 10 тис. грн., так таким він і залишався протягом більше 8 років. Але позивач протягом встановленого законом строку позовної давності (3 роки) не звертався з позовом про стягнення з нього цієї заборгованості і у своєму позові не просить суд поновити вказаний пропущений строк позовної давності. Таким чином, відповідач вважає, що банк пропустив строк для звернення до суду, а тому в задоволенні його позову треба відмовити.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи сторін суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 10 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, що підтверджується копією кредитного договору від 09.02.2006 року та не заперечується сторонами. Згідно умов цього договору, банк надав відповідачу кошти, а останній відповідно до вимог п.6.5. «Умов та правил надання банківських послуг» зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотки за користування кредитом, за перевитрату платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Відповідно до п.8.6 зазначених умов при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань,передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500грн+5% від суми позову. Згідно п.5.4 строк погашення по кредиту (кредитний ліміт, кредитна лінія) по платіжним картам без встановлення мінімального обов'язкового платежу, здійснюється в наступному порядку: 1) строк погашення процентів по кредиту - щомісячно за попередній місяць; 2) строк погашення кредиту в повному обсязі - не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній карті. Строк дії договору згідно п.9.12 його умов встановлено на протязі 12 місяців з моменту підписання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно до вимог ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно наданого банком розрахунку оплата заборгованості по процентам за користування кредитом останній раз здійснювалась 16.04.2007 року (а.с. 6 - зворот).
Тобто, початок перебігу строку позовної давності відповідно до ст. 261 ЦК України збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, який в даній справі почався у банку з 01.06.2007 року, після того як не були в черговий раз виплачені проценти за договором.
Таку ж саму правову позицію виклав ВСУ по справі № 6-240цс14 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій зазначив, що «Суди апеляційної та касаційної інстанцій, погоджуючись з доводами позивача про застосування п'ятирічного строку позовної давності, не звернули увагу на те, що позивачем не представлено належних та допустимих доказів, які свідчили б про те, що при підписанні сторонами кредитного договору діяли Умови споживчого кредиту в редакції , яка передбачає збільшення строку позовної давності, ці умови не є складовою частиною укладеного між сторонами договору, відповідачем вони не підписувалися». Тобто ВСУ у своєму правовому висновку зазначив, що якщо Умови кредитування не підписані відповідачем, то у такому разі їх неможливо визнати належним та допустимим доказом по справі вказані умови не є складовою частиною укладеного між ним та банком договору.
Враховуючи те, що відповідачем надано до суду клопотання про застосування строку позовної давності, а позивачем не надано заяви з обґрунтуванням підстав для його поновлення, суд прийшов до висновку про можливість застосування строку позовної давності та відмову у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанку» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 261, 526, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 30, 60, 213-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Відмовити в позові ПАТ КБ «ПриватБанку» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10-ти днів з дня його проголошення до Дніпропетровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення суду складено 24 лютого 2015р.
Суддя Орджонікідзевського міського суду Н. В. Горбенко
-
Кто то уже пробовал применить на практике эту постанову...
-
Алло! Эта тема о Еврокапитале и ВСУ именно про него, а не дискуссия о ВСУ вообще. Не засоряйте ветку.
Всё уходим... Продолжение здесь: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=7434
Это новая тема о ВСУ...
-
Открываю новую тему, так как хозяин той темы где мы начали вести дискуссию не разрешает её там вести...
Вопрос собственно говоря о том, как правильно подать заявление в ВСУ о пересмотре решения ВССУ... и всё, что с этим связано... Я думаю это многим пригодится в будущем...
Начало дискуссии, здесь...
http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4485&page=10#entry134648
-
Берите определения вссу с них или напишите на почту,я Вам сброшу,которые использовал я(они есть наифоруме вроде).
А может нужно их выложить.
Роюсь в реестре... За 5 февраля 2014 года не могу найти...
за 19 и 26 марта 2014 года это они... 6-2681св13, 6-42926св13, 6-330св14, 6-46776св13... ?
-
То тоже.
А что ещё...
-
А теперь наоборот. Что воовремя апеляху отправилл.....
А, в этом смысле... То есть, что она где то потерялась в курьерской службе... на полгода... Интересная мысль...
-
Апеляція Брокбізнесбанком на це рішення подана в лютому місяці, чекаю засідання в березні місяці. Ухвалене рішення за результатами розгляду РІвненською апеляцією, викладу в цій темі.
Ну я ж говорил... Рано ещё...
-
Я то понял как, только не думал, что это стоит так дорого.
Объясните мне пожалуйста, как... Я вот ничего не понял...
Я десятки раз восстанавливал сроки, когда человек получал решение по почте, я просто тупо доказывал, что это не он получил... и подпись типа не его... В 90% случаев у меня проходило... и через пару лет даже...
А вот как здесь быть я не знаю... Человек в суде получил решение... и всё как положено оформлено... Что я теперь должен доказывать про курьера не понимаю абсолютно...
Цена это отдельный вопрос, я думаю она названа с потолка...
-
А вопросы отправки курьерской службой решения стоит 1 куе?
а как они закрывают вопрос с судом в дальнейшем?
Я вот ничего не понял по поводу курьерской службы и почты тоже... Чем они могут помочь в данном случае...
-
Болт, не ничего невозможного.
Есть лень и недостаток ресурса.
Если у тети нет проблем с ресурсом а у тебя с ленью - то все реально.
ЗЫ - и это...видишь ли, втулить 1 куе в подачу апеляхи, где цена иска 20 000 грн, это аморально и преступно.
Ничего не понял если честно... Я вроде как не ленюсь... То есть Вы хотите сказать, что как я и думал, вариантов нет...(
-
Обеликс, то есть получается бесперспективно... (
-
Приезжайте на Донбасс, в Мариуполь, в Донецк и т.д. и увидите эти дела не из рассказов.
Ну и что я там увижу... Послушаю там рассказы таких же людей... Или я там увижу Путина стреляющего из автомата... Или Гитлера сейчас увижу в Донецке и смогу сравнить... Как я приехав на Донбасс сейчас смогу сравнить Гитлера с Путиным не зная их и зная наверняка, что их сейчас там нет...
-
4
-
-
Не по образу сужу (виду), а по делам.
Дела человеков идут впереди их, если плод благоухает, то его слышно издали, а если воняет, то также. .
Ну а о делах то их откуда мы можем знать, только из рассказов других людей, современников или соратников...
-
я тебе уже все русским по белому написал ))
тем более что
в смысле к тебе, а не ко мне ))
Да я это всё по белому прочитал, но Олег, причём здесь почта, когда летом она сходила в суд и получила решение суда, то есть всё как надо, оно ей вручено належным чином и расписка есть в материалах конечно... Ну разве я бы написал здесь если бы было так всё просто...
-
Но типа незаконные решения этих судей прошли апелляцию и кассацию... Я тогда не понимаю, в чём тогда их вина...
-
открою тебе секрет, что с простыми людьми поступают еще хуже...
в том числе те же судьи, по которым идет процесс.
Да это понятно... Но почему Винница... Да и инкриминируется им чепуха какая то...
И что дальше... Судить судьи больше не будут по закону, а по указанию...
-
1
-
-
ищи того, чьи права могут быть нарушены этим решением...
или же договорись на почте (курьерской службе) пусть отправят задним числом.
В том то и дело, что ничьи... Это Приват, кредитная карточка...
Про почту не понял... Что чтобы отправили задним числом и кому...
-
Неужели только меня волнует такой беспредел в отношении этих судей... Просто если власть позволяет такое с судьями, то с людьми тогда ей сам Бог велел так поступать... Я не защищаю этих судей, но так же ведь нельзя...
В стране столько судов, но только Винницкий получается ближе всего к
кошелькусердцу кондитера...И это нормально считается... Ведь даже территориально ближе находится Житомирские и Черниговские суды...
А почему не судят судей Апелляционного суда города Киева...
-
Ко мне обратился человек, естественно уже тогда когда к ней стучат в двери держвыконавци, ну а зачем конечно раньше нужен юрист...
Мне нужно поновыть строк на апеляцийне оскарження ришення суду... Я уже просто теряюсь в догадках как быть...
На суде она не присутствовала, но написала заяву, чтобы рассматривали дело без неё, ибо так попросили в банкет и сказали, что всё будет хорошо)))... Суд состоялся летом... Она с какого то перепугу пошла в суд и в июле получила решение суда, всё как положено есть отметки и заява в деле...
Ну и вот сейчас выконавци на пороге, решила, что нужен юрист ей...)))
Может у кого то есть какие то идеи или варианты решения...
-
А я говорю- имею. На том простом основании, что и я имею свое мнение, так же как и они.
Непонимаю, как так можно... Ведь Вы не знаете ни одного ни другого априори... Я просто уверен, что Вы не знали Гитлера и я думаю, что Вы не знакомы с Путиным...
-
2
-
-
Да брось ты его, надоел он если честно. Было немного весело, а потом утомило.
Это точно... Уже думал отдохнуть, так откуда ни возьмись тролль как чёрт из табакерки появился...
-
Вопросов масса. Вводных никаких.
Согласен... Какой вопрос, такой и ответ...
Пересмотр в ВСУ дела по правам потребителей, нарушенных ТОВ "Фінансова компанія "Єврокапітал"
в Правосуддя і кривосуддя
Опубликовано
Спасибо, получил... Буду изучать...