.jpg.8798bcfee7ff97156bc03c005d80b552.jpg)
Bolt
-
Число публикаций
35049 -
Регистрация
-
Последнее посещение
-
Days Won
1205
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы Bolt
-
-
Вот ВСУ закрепил свою позицию новой постановой... Это радует!!!
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2015 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого
Яреми А.Г.,
суддів:
Григор’євої Л.І.,
Охрімчук Л.І.,
Гуменюка В.І.,
Сеніна Ю.Л.,
Лященко Н.П.,
Сімоненко В.М., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 вересня 2014 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” (далі – ПАТ КБ “ПриватБанк”) звернулось до суду із зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що 14 вересня 2006 року між банком і ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 2 389 грн 40 коп. зі сплатою процентів за користування кредитом на строк 24 місяці.
У зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором станом на 14 жовтня 2013 року в нього перед банком утворилась заборгованість у розмірі 31 223 грн 08 коп., що складається з: 2 389 грн 40 коп. заборгованості за кредитом, 10 062 грн 68 коп. заборгованості за процентами, 16 808 грн пені за несвоєчасне виконання зобов'язання, 500 грн штрафу (фіксована частина), 1 463 грн штрафу (процентна складова), яку ПАТ КБ “ПриватБанк” просило стягнути на його користь із відповідача, а також 312 грн 23 коп. судового збору.
Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 28 листопада 2013 року позов ПАТ КБ “ПриватБанк” задоволено.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 28 січня 2014 року вказане рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення пені, штрафу змінено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” пеню в розмірі 4 290 грн 86 коп., штраф (5% від суми заборгованості) у розмірі 862 грн 16 коп., судовий збір у розмірі 181 грн 05 коп.; в іншій частині рішення районного суду залишено без змін.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 вересня 2014 року зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.
У заяві про перегляд ОСОБА_1 порушує питання про скасування ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 вересня 2014 року й прийняття нового судового рішення з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), – неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми матеріального права, а саме частини першої статті 259 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення ОСОБА_1 посилається на ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 листопада 2013 року (№ 6-38753св13) та від 18 грудня 2013 року (№ 6-40942св13) у справах за позовами ПАТ КБ “ПриватБанк” про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Так, у справі № 6-38753св13 суд касаційної інстанції залишив рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позову без змін виходячи з того, що хоча в заяві позичальника (відповідач у справі) на отримання кредиту зазначено, що він ознайомлений і згодний із Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, в яких, зокрема, строк позовної давності встановлений тривалістю в п’ять років, однак указані Умови не містять підпису відповідача. Будь-яких доказів, які б підтверджували, що саме із цими Умовами ознайомлений відповідач, підписуючи заяву позичальника, у матеріалах справи немає, тому застосуванню підлягає положення статті 257 ЦК України, якою встановлено загальну позовну давність тривалістю в три роки. Так, у ПАТ КБ “ПриватБанк” виникло право вимагати повернення кредиту 20 червня 2008 року, проте банк звернувся до суду з позовом про захист свого порушеного права лише у квітні 2013 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.
Скасовуючи рішення апеляційного суду та передаючи справу на новий розгляд до цього суду, суд касаційної інстанції у справі № 6-40942св13, крім іншого, зазначив, що в кредитному договорі, який оформлений заявкою, указано, що позичальник (відповідач у справі) ознайомився та згоден з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), в яких, зокрема, строк позовної давності встановлений тривалістю в п’ять років. Однак такі Умови не містять підпису позичальника (відповідача у справі), а в матеріалах справи немає будь-яких доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, і вони діяли в момент підписання заяви.
У справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій і виходив із того, що в заяві позичальника на отримання кредиту від 14 вересня 2006 року, яка завізована підписом відповідача, зазначено, що він ознайомлений і згодний з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, а також погодився з тим, що заява разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, тарифами складає між ним і банком кредитний договір. Пунктом 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) позовна давність до вимог про стягнення кредиту, процентів за користування ним, винагороди, неустойки – пені, штрафів за договором установлена сторонами тривалістю в п’ять років, що відповідає положенню частини першої статті 259 ЦК України. Посилання відповідача на те, що при підписанні заяви позичальника він не підписував будь-яких Умов і не був ознайомлений з ними, не заслуговують на увагу та можуть бути підставою для визнання договору недійсним як оспорюваного правочину в разі звернення до суду з відповідним позовом.
Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми матеріального права, а саме частини першої статті 259 ЦК України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявника, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами у справі, яка переглядається, установлено, що 14 вересня 2006 року між ПАТ КБ “ПриватБанк” і ОСОБА_1 укладено договір шляхом підписання заяви позичальника, в якій указано, що вона разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, тарифами складає між ПАТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_1 кредитно-заставний договір.
Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2 389 грн 40 коп. зі сплатою процентів за користування кредитом на строк 24 місяці.
Пунктом 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) передбачено, що терміни позовної давності до вимог про стягнення кредиту, процентів за користування ним, винагороди, неустойки – пені, штрафів за договором установлені сторонами тривалістю в п’ять років.
ОСОБА_1 не виконав своїх зобов'язань за вказаним договором, унаслідок чого в нього перед ПАТ КБ “ПриватБанк” виникла заборгованість.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судами касаційної інстанції норми матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п’ята статті 261 ЦК України).
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України).
Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції не звернув уваги на те, що Умови надання споживчого кредиту фізичним особам (“Розстрочка”) (Стандарт), пунктом 5.5 яких установлено позовну давність тривалістю в п’ять років, не містять підпису відповідача. При цьому суд не встановив наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви позичальника, або в подальшому такі Умови, зокрема щодо збільшення строку позовної давності, не змінювались. Адже, зміст пункту 4.2 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, що зазначений у цих Умовах і в заяві позичальника від 14 вересня 2006 року, містить розбіжності.
Крім того, у заяві позичальника від 14 вересня 2006 року домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає.
У зв’язку із цим доводи ОСОБА_1 про неознайомлення його з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам (“Розстрочка”) (Стандарт) не можна визнати необґрунтованими, такі Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору від 14 вересня 2006 року.
Саме до цього зводяться правові висновки, що викладені в ухвалах колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 листопада 2013 року (№ 6-38753св13) та від 18 грудня 2013 року (№ 6-40942св13), які надані як приклади неоднакового застосування судом касаційної інстанції норми матеріального права в подібних правовідносинах.
Відсутність позову про визнання кредитного договору недійсним як оспорюваного правочину не могла бути перешкодою для неврахування інтересів відповідача при вирішенні цього спору.
Ураховуючи наведене, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України встановила, що ухвала суду касаційної інстанції у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, – неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, є незаконною.
За таких обставин відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 і частин першої та другої статті 360-4 ЦПК України ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 вересня 2014 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355, пунктом 1 частини першої статті 360-3, частинами першою та другою статті 360-4 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 вересня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий
Судді Верховного Суду України:
А.Г. Ярема
Л.І. Григор’єва
В.І. Гуменюк
Н.П. Лященко
Л.І. Охрімчук
Ю.Л. Сенін
В.М. Сімоненко
Правова позиція у справі №6-16цс15
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України).
Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Виходячи з правового аналізу вказаних норм Умови надання споживчого кредиту фізичним особам (“Розстрочка”) (Стандарт), пунктом 5.5 яких установлено позовну давність тривалістю в п’ять років, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви позичальника, або в подальшому такі Умови, зокрема щодо збільшення строку позовної давності, не змінювались. Адже у цій справі зміст пункту 4.2 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, що зазначений у цих Умовах і в заяві позичальника, містить розбіжності.
Крім того, у заяві позичальника домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає.
У зв’язку із цим доводи позичальника про неознайомлення його з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам (“Розстрочка”) (Стандарт) не можна визнавати необґрунтованими.
Відсутність позову про визнання кредитного договору недійсним як оспорюваного правочину не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом банку до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором.
-
1
-
-
Ага ок...
А у меня по скарге судья дала самоотвод...а заяву про скасування повернули, треба було докласти оригінал сплати судового сбору 609 грн...
Хм..странные дела творяться..неужели мафия бесмертна?!! НЕ ВЕРЮ!!!!
Ну причём здесь пафос о мафии... Всё правильно, действительно надо прикладывать только оригинал, а то так можно один раз заплатить и каждый раз копии прикладывать...
Ну а чем плох самоотвод, значит есть причины по которым судья не может рассматривать Вашу скаргу...
Ничего страшного, будет Вам назначен другой судья по скарге...
А по заяве, напишите новую и приложите оригинал этот к ней...
Делов то, а то сразу мафия... То Вы ещё не видели мафии...
-
Остальных имеете полное право в жильё не пускать.
Никого не надо впускать в помещение и тем более милиционера... Не имеет никакого права милиционер проникать в помещение без соответствующей ухвалы суда про проникновение в помещение... Кроме определённых случаев, типа когда он преследует опасного преступника, или для предотвращения преступления угрожающего жизни, ну или есть оперативная информация о нахождении в помещении опасного преступника, который находится в розыске и скрывается в данном помещении...
А вообще всё это сложно, проникнуть милиционеру в жилое помещение без согласия хозяина, практически не реально... Ему это потом боком может выйти, если хозяин не лох окажется...
-
1
-
-
Доброго дня. Сьогодні подзвонили з банку.Сказали, якщо завтра до 15-00 не оплачу заборгованість, вони прийдуть по місцю прописки з міліцією.Погрожували відкриттям справи по 190 статті ККУ. Випитувались номера телефонів батьків.Підкажіть, що мені робити?
Я, что то не понимаю... Вы до сих пор на них реагируете и общаетесь... Зачем... Я ведь Вам уже объяснял как вести себя... Игнорировать... Или Вы просто так развлекаетесь и нас развлекаете...
Нет Вы конечно можете информировать о том как идут дела, это даже полезно будет другим, потому что многие люди кому звонят из банков, думают, что они одни такие и звонят только им, когда же они узнают, что звонят миллионам людей и просто блефуют, то они успокаиваются...
Так что Ваши сообщения полезны в виде информации, но что Вам делать я не могу подсказать, так как делать не надо вообще ничего...
-
2
-
-
А, что во Львове они совсем дешёвые... Ближе к Харькову, чем во Львове нигде нет дешевле... Очень сомневаюсь... Это попахивает, скорее чем то другим...
-
Ну примеры могут быть и такие, но все же , думаю. что все от судьи зависит и с учетом или без учета пожелания заказчика.
Я не думаю, что будет ошибкой, если заказчик/сторона попросит провести экспертизу там, где хочет он, в рамках закона, конечно.
Судья ещё обязан будет учесть и пожелания второй стороны, а они будут против скорее всего... и на то есть основания... ведь это может говорить о том, что выбранный эксперт может быть заангажированный...
Конечно ошибкой не будет, сторона имеет право просить всё, что угодно в суде вообще, но вот дальше судья выслушает мнение оппонента стороны и вынесет своё решение по этому поводу...
Я вообще не понимаю почему человека так это интересует... Если его не устроят результаты и высновки эксперта, то он сможет их оспорить и тогда эксперт уже в суде будет доказывать почему он так решил или сделать повторную экспертизу уже в другом месте...
Кстати, ещё именно по этому поводу выбирают ближайшего эксперта... А если его вызовут в суд для дачи пояснений в заседании по поводу проведённой им экспертизы... То эксперту, что через всю страну переться в суд из Львова в Харьков... и так несколько раз возможно...
И ведь сами знаете, что суд должен исходить из принципа розумности... А это не розумно... делать экспертизу на другом конце страны...
-
1
-
-
Особенно если уже полистали реестр...
Но речь шла об эксперте, привязанному не к месту расположения суда, т.е. такое возможно. В отличие от - "ближайшей к суду экспертной установе где есть конкретный специалист эксперт по данному виду экспертизы". Вот в чем диаметральность.
В смысле полистал, конечно я знаю об этом реестре...
Будет именно так "ближайшей к суду экспертной установе где есть конкретный специалист эксперт по данному виду экспертизы", никто справу из Харькова во Львов не пошлёт...
Пример из практики... Заявляли в Черниговском суде экспертизу... Просили в Киеве провести, но только Чернигов определили...
Вот какая разница человеку где проводить экспертизу не понимаю... Ведь ему туда не надо являться... Есть такие экспертизы о которых люди даже не слышали... Почерковедческие психолого-авторитарные... Их ближайшие делают в Москве и Германии... Так, что туда ездить что ли...
-
И ещё хочу заметить... что специалистов экспертов таких которые имеют право проводить такие экспертизы очень мало, буквально есть области в которых один-два эксперта на всю область и как правило в НДКЦ МВС... (а у них кстати дешевле всего) и им не до цывильных проваджень и исследований... поэтому судьи как правило сами определяют эксперта и посылают в ближайшую область... Так что выбирай не выбирай эксперта, а суд сам определит и уж тем более, что сторона то молчать тоже не будет, а будет возражать на счёт Львова и будут правы, ибо есть и ближе... А именно в Харькове один из лучших в этом деле НИИ Боккариуса... Так что поверьте мне из Харькова никуда не пошлют делать почерковедческую это я гарантирую...
Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України
-
1
-
-
Я ещё не встречал частных экспертов в данной области экспертных исследований...
Вообще то почерковедческая экспертиза относится к криминалистическим экспертизам...
І. Криміналістичні експертизи
1.1. Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису під впливом будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів; у незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи; визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).
Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.
1.2. Орієнтовний перелік вирішуваних питань:
Чи виконано рукописний текст (рукописні записи) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) певною особою?
Чи виконані рукописні тексти (рукописні записи) у документі (документах) (назва документа та його реквізити, графа, рядок) однією особою?
Чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім’я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
Чи виконано рукописний текст у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?
Чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім’я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?
Чи перебувала особа, яка виконала рукописний текст документа (назва документа та його реквізити, графа, рядок), у незвичайному стані?
Чи виконано рукописний текст у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) навмисно зміненим почерком?
Особою якої статі виконано рукописний текст?
До якої групи за віком належить виконавець рукописного тексту?
1.3. Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження в справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи, або виконані після відкриття провадження у справі, але не в зв'язку з її обставинами; експериментальні зразки почерку - це такі, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням даної експертизи.
1.4. Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації, а потім позначити кожний зразок, тобто указати, що це вільний зразок почерку (підпису) певної особи (указати її прізвище, ім'я, по батькові), та посвідчити це своїм підписом.
У разі неможливості пред'явити зазначені зразки (смерть виконавця, від'їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).
1.5. Вільні зразки по змозі повинні відповідати об'єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням.
Якщо текст (підпис), що досліджується, виконано друкованими літерами або спеціальним шрифтом, слід по змозі надати вільні зразки аналогічного характеру.
1.6. Відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два етапи. На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації, виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об'єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні). На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи тощо), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується. Якщо буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити.
У разі коли тексти, що досліджуються, і особливо підписи виконувались на бланках (касові ордери, квитанції, поштові перекази, платіжні відомості тощо), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, що розграфлений відповідно до бланка.
Якщо розташування підпису, що досліджується, не визначається характером документа, експериментальні зразки відбираються на окремих аркушах як лінованого, так і нелінованого паперу.
Після нанесення 10 - 15 експериментальних підписів аркуші паперу треба міняти.
Якщо рукописний текст, що досліджується, виконано друкованими літерами і цифрами або спеціальним шрифтом (креслярським, бібліотечним тощо), експериментальні зразки на другому етапі також повинні бути виконані друкованими літерами і цифрами або відповідним шрифтом.
Переписування з документа, що досліджується, або з машинописного (друкарського) тексту неприпустиме.
Якщо вбачаються підстави, що виконавець досліджуваного рукописного тексту намагався змінити свій почерк (писав лівою рукою, з іншим нахилом тощо), додатково відбираються зразки, виконані таким самим чином.
Якщо дослідженню підлягає рукописний текст, то вільні та експериментальні зразки надаються у вигляді текстів. При дослідженні підписів та обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) вільні та експериментальні зразки надаються як у вигляді відповідних текстів (записів), так і у вигляді підписів.
1.7. Експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім'я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо).
1.8. Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів.
1.9. Якщо необхідно встановити, чи виконаний підпис від імені певної особи іншою особою, надаються вільні та експериментальні зразки почерку та підписів обох осіб. При цьому додатково відбираються експериментальні зразки почерку передбачуваного виконавця не менше ніж на 10 - 15 аркушах у вигляді записів прізвища та ініціалів особи, від імені якої виконано підпис.
1.10. При вилученні вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, слід відшукувати документи з варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується. Такі підписи найчастіше зустрічаються у документах, аналогічних досліджуваному.
При відібранні експериментальних зразків підпису особи, від імені якої виконано підпис, слід запропонувати їй розписатися всіма застосовуваними нею варіантами підписів.
Якщо з певних причин виконати будь-які вимоги, що стосуються відбирання та надання зразків, не було можливості, про це слід указати в документі про призначення експертизи (залучення експерта).
1.11. Якщо необхідно дослідити велику кількість підписів, їх доцільно розділити на групи (за особами, від імені яких виконано підписи, епізодами справи, видами документів тощо) і за кожною групою призначити окрему експертизу.
Документи кожної групи доцільно пронумерувати (у вільних від тексту місцях), вказати один раз у документі про призначення експертизи (залучення експерта) назву документа і його порядковий номер і надалі посилатись тільки на порядковий номер документа.
Якщо виникають труднощі, пов'язані з призначенням багатооб'єктних експертиз підписів, доцільно отримати консультацію експерта (спеціаліста).
1.12. У документі про призначення експертизи (залучення експерта) слід указати на встановлені органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), особливі обставини виконання рукописного тексту, які могли вплинути на змінення ознак почерку (незвична поза або незвичний стан виконавця тощо). Якщо є дані, що виконавцем є особа, у якої порушена координація рухів, про це також слід повідомити експерта. У разі виконання рукописного тексту особою похилого або старечого віку потрібно надати відомості про рік її народження і стан здоров'я на момент можливого виконання об'єкта почерку, що досліджується.
-
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
НАКАЗ
08.10.98 № 53/5
Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
юстиції України
08.01.1998 № 53/5
(у редакції наказу
Міністерства юстиції України
26.12.2012 № 1950/5)ІНСТРУКЦІЯ
про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень -
-
Зы: эксперт если и будет что-то запрашивать , то у суда, а суд уже у Вас или у стороны (банка).
подписи можно и при нотариусе сделать... Т.е. не по месту в суде.
Да уж видно, что это не Ваша тема... Вы сколько раз вообще проводили почерковедческую экспертизу... Какой нотариус, о чём Вы...
А вообще в каждом суде и у каждого судьи свои установленные правила отбирания образцов и экземпляров с подписями... Некоторые под запись в заседании, некоторые просто так у секретаря... Некоторые и стоя и сидя и лёжа, некоторые по пять листов А4 формата, некоторые по 30 листов в каждом положении... И знаете все судьи говорят, что именно так и положено... Я им говорю, а откуда он судья может знать как везде, ведь он только в этом суде, а я в разных и мне лучше знать как бывает...
Так вот я не понимаю, что Вы хотите доказать...
-
Возражу практически диаметрально автору предыдущего поста...
А чего диаметрально то хоть...)))
Не надо равнять экономическую и почерковедческую экспертизы... даже эксперт не сможет ответить на эти вопросы сразу, без проведения предварительного анализа, эксперт не сможет ответить о стоимости...
-
Может направить энергию в мирное русло и подготовить общественное мнение (соседей по улице) к тому, что пора скидываться на ветряк, ставить его на месте свалки, там как раз место очень ветренное и обеспечивать себя электроэнергией самим? Как говорится Help your self !
Ой как это дорого... Но похоже всё идёт в стране именно к этому...
Вы хоть примерно представляете сколько стоят все эти приборы по получению альтернативных видов энергии... Ветряки, мельницы, помпы и прочее... Я уже молчу про их монтаж и эксплуатацию и вообще наладку этого оборудования...
-
Обещаный сюжет про Еремеева и иже с ними
да про Еремеева всё и так понятно... Как быть с Коломойским то, проблема то в нём... Вроде как Еремеев не имеет никого отношения к Привату и к национализации типа его...
-
ПЛЕНУМ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
ПОСТАНОВА
07.02.2014 № 6
Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах
14. Ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК, ні Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14
-
Здравствуйте.
Помогите разобраться в таком вопросе:
пришла повестка, иск и документы мне по прописке заказным письмом, вскрыл пакет и нашел там иск в котором я ответчик (поручитель) по кредитному договору (ипотека), нашел договор поруки на сове имя (копия) и подпись там, но она не моя, я никогда не знал заемщика и никогда не подписывал данный договор поручительства.
вот собственно и возникли вопросы:
- мне необходимо заявить ходатайство на первом заседании о проведении почерковедческой экспертизы - правильно я понимаю?
- после того как суд назначит проведение экспертизы то этот эксперт самостоятельно запросит оригинал данного договора у банка и мои образцы подписей?
- если я временно проживаю (работаю) во Львове, но прописал в Харькове, и суд в Харькове, могу ли я просить проведение данной экспертизы во Львове (это для моего удобства, что бы я не ездил в Харьков оставлять образцы своего почерка)?
- я так понимаю, что оплачивать расходы на проведение экспертизы буду я, могу ли я потом, когда экспертиза подтвердит, что подпись не моя, требовать возмещения с истца расходов на экспертизу?
- сколько примерно стоит экспертиза и сколько по времени она делается?
буду очень благодарен всем вам за ответы.
заседание 06.04.2015.
Экспертиза будет проводиться по месту нахождения суда... А вернее в той ближайшей к суду экспертной установе где есть конкретный специалист эксперт по данному виду экспертизы...
Эксперт ничего запрашивать не будет, а будет запрашивать оригинал суд... И будет запрашивать у Вас документы с образцами Ваших подписей на тот момент... И будете Вы в суде оставлять образцы подписей...
Можете попробовать заявить клопотання про то чтобы Харьковский суд дал доручення Львовскому суду на отобрание у Вас образцов подписей...
Да конечно в случае Вашего выиграша по делу Вам будут возмещены расходы по проведению экспертизы... В судебном решении будет присуждено их стягнення с позывача...
Стоит от 900 грн. (но это не просто) и до 10 000 грн. и более... Обычно в среднем платим по 1800-3000 грн...
По времени всё зависит от разных показателей и от сложности и от загруженности эксперта и от того когда он получит оригиналы всех необходимых документов... может и два месяца быть, а может и год и более...
-
2
-
-
За подання скарги боржником до суду на дії та бездіяльнысть державного виконавця у якому розмірі сплачується судовий збір?
При подаче скарги ничего платить не надо...
Стаття 388. Розподіл витрат, пов'язаних з розглядом скарги
1. Судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Ухвалюючи рішення, суд вирішує також питання про розподіл судових витрат. Витрати, пов'язані з розглядом справи, враховуючи й витрати для надання юридичної допомоги, а також ті, що пов'язані з поїздками, суд покладає на заявника, якщо було постановлено ухвалу про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ ДВС, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
-
Может и так, но сути это не меняет.
Конечно не меняет... бюджетные денежки то тю-тю... отмылись...
Народ то за этот металлолом заплатил сполна...
-
Этими корытами бабулек пугать, которорые ещё Ленина видели…
Может их на самом деле никто и не покупал вовсе... Может быть их отдали англичане как списанные, а наши оформили естественно как покупку типа... денежек бюджетных заработали... нашим то не привыкать, в правительстве то бизнесмены одни...
-
1
-
-
Очередной заморский драндулет за наши деньги. Эти дрыхкателки были приобретены страшно сказать по цене 50 тыс. у.е. за штуку.Цена такого пугала три рубля в базарный день.
Особенно если учесть, что они 70-ых годов выпуска и выпускались как полицейские машины специально под борьбу с ИРА... в уличных боях на демонстрациях... то есть против ножей, бутылок и пистолетов...
Я когда впервые увидел их, то не понял где же я их уже выдел... Я их выдел в детстве по телевизору в новостях про ИРА и Дублин...
То есть они давно списанные...
-
2
-
-
-
-
Он был "наштукатуренным", при этом чувствовалось истощение,но не понятно, физическое или психологическое.
"Штукатурка" скрывала следы дренажей.
Его ведь снимали... Это стандартно... Всех до единого штукатурят перед съёмкой... На всех передачах... иначе бы все блестели как зеркала от софитов...
Постановление ВСУ по пересмотру об отказе Приватбанку во взыскании задолженности
в Судові рішення за кредитними та депозитними договорами
Опубликовано
У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2015 рокум. КиївСуддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Мартинюк В.І., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення апеляційного суду Харківської області від 27 жовтня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
У жовтні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 18 вересня 2014 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 22 липня 2008 року б/н у загальному розмірі 21 676 грн 42 коп. та судові витрати в розмірі 243 грн 60 коп.
Рішенням апеляційного суду Луганської області від 27 жовтня 2014 року рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 18 вересня 2014 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення апеляційного суду Харківської області від 27 жовтня 2014 року разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження зазначеного судового рішення.
Клопотання підлягає задоволенню, оскільки причини пропуску строку на касаційне оскарження, вказані заявником, є поважними.
У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення апеляційного суду Харківської області від 27 жовтня 2014 року суду скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 18 вересня 2014 року.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності, апеляційний суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави вважати, що ПАТ КБ «Приватбанк» отримана згода відповідача на укладення кредитного договору з урахуванням вказаних Умов та правил надання банківських послуг, на які посилається позивач, оскільки наданий банком екземпляр таких Умов підписано лише головою правління банку Дубилетом А.В. та не містить підпису ОСОБА_2, його реквізитів, дати складання або підпису сторонами, ідентифікуючих ознак на предмет невід'ємності цього документа від заяви позичальника, а тому правовідносини між сторонами з приводу кредитування регулюються тільки заявою, за якою строк виконання зобов'язання не встановлено.
Слід зазначити, що аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України під час розгляду справи № 6-240цс14, яка у силу вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваного судового рішення убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 325, 328 ЦПК України,
у х в а л и в:
Поновити публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» строк на касаційне оскарження рішення апеляційного суду Харківської області від 27 жовтня 2014 року.
Відмовити публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» у відкритті касаційного провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ В.І. Мартинюк
http://reyestr.court.gov.ua/Review/43026927