yafet

Пользователи
  • Число публикаций

    680
  • Регистрация

  • Последнее посещение

  • Days Won

    15

Сообщения опубликованы yafet

  1. On 12/3/2019 at 8:52 PM, Bolt said:

    Вот именно... Куда пойдёт практика и на основании чего остаётся наблюдать... Одни прецеденты, как суду захочется... Но есть закон и о СС и о банкротстве... И кодексы в конце концов...

    Я вижу Вы следите за практикой в этой тематике... Будет хорошо, если будете регулярно информировать, что происходит с практикой в данной категории дел, так как мало кто с этим ещё сталкивался, так как это новшество в законодательстве и судьи сами мало, что понимают в этом сейчас, всё у них пока по инерции идёт...

    Та старий грішок заставляє придивлятись до цього варіанту. 

  2. 1 minute ago, Bolt said:

    Это совсем другое и это сумма возвратная в случае отказа...

    Но почему же, существует загальне правило... относительно освобождения, уменьшения, рассрочки СС, разве оно тут не действует... Люди пытались подавать такие заявы... Но кроме всего прочего я так и не понял, чем предусмотрено уплата СС...

     

    1. Про авансування. Не факт, що возвратная. В кодексі є про те, коли не вистачає авансу - тоді арбітражний керуючий фінансується за рахунок виручених в процедурі коштів. А про повернення не бачив жодного слова. 

    2. Я поки не бачу де передбачено сплату судового збору при поданні заяви фізособою.

  3. 3 hours ago, Bolt said:

    И это логично... Как и каким образом банкрот может оплатить СС вообще, да и ещё в таких нереальных размерах... Значит он тогда не банкрот... )) А вообще, просто как я понимаю, то судьи просто не разобрались или не поняли этих норм, как это собственно говоря и бывает в большинстве случаев с различными новациями в законодательстве...

    Воно то так. Але уникнути авансування витрат 28815,00 грн (авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень) не вдастся. Між іншим навіть не ясно чи не треба буде перерахувати під новіший розмір прожиткового мінімуму, бо це ж не судовий збір з фіксацією на 1 січня.

        Аргумент про нема і не може бути грошей, мабуть, тут не пройде. А судовий збір навіть у 10прож.мінімумів є і буде сумою  меншою за авансування. 

       Побачимо чи піде практика за аналогією до подачі "заяви кредитора". В Києві вже є 2 відкриті справи. Числа 10-11 будуть підготовчі засідання. В Одесі заявник відкликав заяву. 

       Скоро практики буде більше :)

  4. Чи можете підказати, ця позиція  Постанови від 17 липня 2019 року

    актуальна?   Чи вже "збили"?

    Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. 

    Умови та Правила надання банківських послуг, а також Правила користування платіжною карткою, які містяться в матеріалах справи не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 15 вересня 2006 року шляхом підписання заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.    

    http://reyestr.court.gov.ua/Review/83230259

     

  5. On 11/24/2019 at 6:19 PM, idp said:

    На мою думку, десь так (така логіка, послідовність, тощо):

    ч. 1 ст. 113 «Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - ФО, ФОП здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.»

    ч. 1 ст. 115 «Провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ФО або ФОП може бути відкрито лише за заявою боржника»

    ч. 1 ст. 116 "Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником ..."

    ч. 4 ст. 34 «До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються: докази сплати судового збору»

    ч. 1 ст. 2 КУПБ «Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.»

    пп. 9 п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про СЗбір»: «заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство 10 розмірів ПМПО» ///кредитора читати як боржника; боржника в цьому ЗУ немає теж, хоч ЮО, хоч ФО-ФОП, а в ч. 4 ст. 34 він є////

    до того ж, така сама «витиеватость» була  і у попередній редакції закону.

    ИТОГО, НА ДОСТУПНОМ ЯЗЫКЕ: 10 розмірів прож.мін. =

    1921 * 10 – до 31.12.2019 р. – 19210 грн.;

    2102 * 10 – з 01.01.2020 р. – 21020 грн.

    Інакше – 174 ГПК – 164 ГПК – ч. 2 ст. 174 ГПК

       В такому разі вже більш переконливою є точка зору 

    On 11/24/2019 at 1:27 PM, Marina-NET said:

    Здравствуйте! Прошу Вашего мнения: а может для физлица следует подаваться по этой статье: 

    "8) заяви про затвердження плану санації, реструктуризації до відкриття провадження у справі про банкрутство",

    2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб

     в Кодексе, как бы, процедура сначала предполагает санацию/ реструктуризацию, а если она невозможна, то переходят к процедуре банкротства ?

     

    Дійсно ж процедура передбачає спочатку обовязкову стадію реструктуризації. 

    Але по КУПБ йде окремо стаття 124. План реструктуризації боргів. І це вже розробляє керуючий реструктуризацією, а кредитори і боржник затверджують/погоджують. На стадії відкриття провадження йдеться тільки (ч.4. ст.116 КУПБ) "про пропозиції "

    4. Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов’язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів)."

     

     Тобто "заяви кредитора" для судового збору в 10прож.мінімумів у нас точно не буде.

     І заяви про затвердження плану санації, реструктуризації на стадії подання фізособою заяви про неплатоспроможність також органічно бути не може.

     

    Виходить, що не існує норм про обовязок сплати судового збору заявником - фізособою на стадії подання заяви.

    • Like 2
  6. Черкаси. "...направити заяву про усунення недоліків з додатками і первісну заяву учасникам справи та подати суду докази її направлення учасникам справи..."   

    Хто в нас учасник до того, як будуть підтверджені вимоги? неясно. http://reyestr.court.gov.ua/Review/85933678

  7. Одеса. Вже ближче до суті. Але невідомий вибрик з номером паспорта. Відомості про паспорт обовязкові тільки для осіб, які не прийняли РНОКПП. Але це відносно терпимо, тому що грошей не коштує. 

    "2.Зобов`язати ОСОБА_1 надати суду у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство без руху, заяву про усунення недоліків, в якій має бути зазначено номер паспорта заявника, та до якої має бути додано: докази або відомості щодо відсутності вчинення  боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочинів щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угод на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; копію трудової книжки." http://reyestr.court.gov.ua/Review/85839655

    • Like 1
  8. Трохи оффтоп, але щоб ми, як то кажуть, не змішували ці дві різні процедури: заява про банкрутство ЮРособи ЗА ЇЇ ЗАЯВОЮ і заява ФІЗИЧНОЇ особи про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. 

     

     

    "Справа № 909/1240/19

     

     

    У Х В А Л А

    про залишення заяви без руху

     

    19.11.2019 м. Івано-Франківськ

    Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В. розглянувши матеріали

     

    за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю

    "Станіславська теплоенергетична компанія"

    (вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76016)

     

    про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія",

     

    В С Т А Н О В И В:

     

    Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" звернулось до Господасрького суду Івано-Франківської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія".

    Дослідивши матеріали заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, суд вважає, що заяву слід залишити без руху, при цьому суд врахував наступне.

    Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

    Банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства).

    Так, заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається до суду кредитором або боржником.

    Статтею 34 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

    Частиною 4 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:

    - докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;

    - довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;

    - докази загрози неплатоспроможності;

    - докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;

    - установчі документи боржника - юридичної особи;

    - бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;

    - перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

    - перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;

    - перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

    - довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об`єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;

    - перелік осіб, які мають невиконані зобов`язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов`язань, строку виконання та підстав виникнення;

    - відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;

    - відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;

    - протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;

    - копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, а в разі закінчення строку дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо);

    - рішення вищого органу управління боржника, а щодо державних підприємств - власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;

    - довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;

    - інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника.

    Щодо судового збору, то суд зазначає, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом (стаття 1 Закону України "Про судовий збір").

    Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано розміри ставок судового збору. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство -10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

    Щодо долучення до позовної заяви документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, то аналогічна норма також закріплена і в пункті 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України,

    Дослідженням заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство судом встановлено, що в порушення вказаних вище норм права до заяви не надано:

    1) докази сплати судового збору;

    2) докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;

    3) відомості щодо переліку майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором (довідку);

    4) відомостей про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;

    5) протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;

    6) копію спеціального дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, а в разі закінчення строку дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо).

    Господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу (частина 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства).

    Згідно з частинами 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

    Суд звертає увагу на те, що усуваючи недоліки позовної заяви, заявнику належить надати суду докази в підтвердження:

    - сплати 19 210, 00 гривень судового збору за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство

    - авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;

    - переліку майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором (довідку);

    - відомостей про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити (за наявності таких рахунків);

    - протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;

    - копію спеціального дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, а в разі закінчення строку дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо).

    Разом із цим суд зазначає, що після усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу (частина 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

    Водночас, якщо боржник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

    Керуючись статтями 2, 9, 34, 37 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

     

    П О С Т А Н О В И В:

     

    1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" (вх. № 22674/19 від 15.11.2019) - залишити без руху.

     

    2. Заявнику усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів:

    - сплати 19 210, 00 гривень судового збору за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство;

    - авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;

    - переліку майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором (довідку);

    - відомостей про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;

    - протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;

    - копію спеціального дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, а в разі закінчення строку дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо).

     

    3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство - 5 днів з дня вручення цієї ухвали.

     

    4. Повідомити заявника, що у разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, заява про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" вважається неподаною і підлягає поверненню зі всіма доданими до неї документами.

     

    5. Учасники справи можуть отримувати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud5010.

     

    6. Ухвала набирає законної сили - 19.11.2019 та не підлягає оскарженню.

     

     

    Суддя В. В. Михайлишин "      http://reyestr.court.gov.ua/Review/85714333

     

    • Like 3
  9. On 11/25/2019 at 12:34 PM, idp said:

    От кредиторов можно и нужно ожидать чего-угодно :D
    Вам хочется признаться, а им - нет?

    Не всьо так гладко і безпечно в процедурі. Думаю надмірно поспішати не потрібно. У разі непогодження боржником плану реструктуризації суд може закрити провадження. Що тоді з тим авансуванням і судовим збором(якщо підде така практика)?

    • Like 2
  10. 14 hours ago, Bolt said:

    Та и КУзПБ тоже не имеет такой нормы... Это обжаловать надо однозначно...

    Навів контакти з колєгою, який першим пробився http://reyestr.court.gov.ua/Review/85420600  Вчора в попередніх засіданнях йому відкрили провадження по трьох справах. Але він заплатив і судовий збір 10 х прож. мінімум  і авансування 5 х прож.мінімум х3 . 

  11. 8 minutes ago, yafet said:

    ЗАРАЗ Є: 

    2. За подання до господарського суду:

     

    1) позовної заяви майнового характеру

    1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

    2) позовної заяви немайнового характеру

    1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

    2-1) заяви про видачу судового наказу

    0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

    2-2) заяви про скасування судового наказу

    0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

    3) заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про роз’яснення судового рішення

    0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

    4) апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами

    150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги

    5) касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство

    200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги

    {Підпункт 6 пункту 2 частини другої статті 4 виключено на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017}

    7) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду

    1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

    8) заяви про затвердження плану санації, реструктуризації до відкриття провадження у справі про банкрутство

    2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб

    !!!! 9) заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство

    10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

    10) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною

     

    Було ДО 21 10 2019

    2. За подання до господарського суду:

     

    1) позовної заяви майнового характеру

    1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

    2) позовної заяви немайнового характеру

    1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

    2-1) заяви про видачу судового наказу

    0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

    2-2) заяви про скасування судового наказу

    0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

    3) заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про роз’яснення судового рішення

    0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

    4) апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами

    150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги

    5) касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство

    200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги

    {Підпункт 6 пункту 2 частини другої статті 4 виключено на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017}

    7) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду

    1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

    8) заяви про затвердження плану санації до порушення провадження у справі про банкрутство

    2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб

    було !!! 9) заяви про порушення справи про банкрутство

    10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

    10) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною

    2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осі

     

    2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб

     

  12. Доброго вечора леді і джентльмени. Хотілось би почути точки зору товариства на питання: чи обкладається судовим збором заява БОРЖНИКА-ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність? Якщо дивитись ЄДРСР, то на це питання господарські суди поки що виглядають неоднозначно. Деякі взагалі посилаються на норми, які не існують, або не на ті, що треба. 

    На мою думку, закон Про Судовий збір НЕ МІСТИТЬ норми, якою встановлений обовязок і ставка. 

    Але практика йде своїм ходом. Наприклад, Господарський суд Полтавської області: 

    "...надати....

    12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у сумі 28815,00 грн ((1921Х5)Х3 згідно ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства).

    ... 14) докази сплати судового збору у розмір 19210,00 грн. за подачу заяви про неплатоспроможність, або докази звільнення від його сплати.  " http://reyestr.court.gov.ua/Review/85746976

  13. по крупинці: "Тим більше, судами першої і апеляційної інстанцій зазначено про відсутність у бухгалтерському обліку позивача заборгованості в іноземній валюті за період з жовтня 2014 року і ці обставини позивачем не спростовано." http://reyestr.court.gov.ua/Review/74537186    

    ПОСТАНОВА

    30 травня 2018 року

    м. Київ

    Справа №  750/8676/15-ц

    Провадження № 14-79цс18

    Велика Палата Верховного Суду

    • Like 4
  14. Що там чути про венчурні фонди прімоколектів, шановне товариство? Десь знов вони мені намалювались (але вже самі "кредит-капітал"), а не так, як раніше ("в інтересах та від імені венчурного фонду").  Може вже виконують трохи вимоги спеціальних нормативів (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0108-02   ПОЛОЖЕННЯ про склад та структуру активів інституту спільного інвестування Право вимоги за кредитним договором, укладеним банківською установою з фізичною особою, може бути залучене до складу активів венчурного ІСІ, якщо сума наданого такій фізичній особі кредиту становить не менше 1500 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі станом на дату укладення такого договору надання кредиту (розділ V) ?  Чи взагалі оформляють тільки на юрособу, без засвічування своїх венчурок?  Чи є в кого що нового в такому ракурсі?                                                                                                                                                                                          Буду дуже вдячний за щось актуальненьке про цю негарну контору.

  15. 13 hours ago, babaika said:

    Слава Богу разобрались....))))

    Сумнівно. В іпотечних правовідносинах кредит іде за іпотекою, а не іпотека за кредитом. Як би дивно це не виглядало. Вони ходять тільки і виключно разом. Спеціальна норма в ч.1 ст.24 Закону про іпотеку ( 24. Відступлення прав за іпотечним договором                                                                                                                                                                             Відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов’язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов’язанням.). Звідси: неправомірне відступлення призведе до повернення як кредиту, так і іпотеки до Сведа(Омеги).

  16. 11 hours ago, Vick said:

    Кстати, подскажите пожалуйста! Возможно ли такое, чт ВП завершено, а в реестре должников информацию не удалили про него?

    Так її ж (інформацію) і не видаляють. В загальному доступі буде світити номер ВП і стан (наприклад - "завершене ...2018"). Я щось тільки не в курсі скільки часу це має перебувати "в загальному доступі". А в доступі через праву частину реєстру "доступ сторін ВП" детальна інформація про ВП і всі постанови в межах ВП мабуть мають бути доступними назавжди. Чи як? Трохи гірше стало копіювати для використання, бо формуються пдф-файли, а не як раніше. 

  17. Відносно недавно був законопроект про витікання строку давності, як самостійну підставу припинення зобовязання. Ну і про банкрутство фо також виникало. Там в їхньому зоопарку важко за чимось вслідкувати чи на щось розраховувати точно ) 

    • Like 2
  18. 5 hours ago, Bolt said:

    Да не, не так всё просто... По какому пункту закрыл у Вас... ? Всякое бывает и нарушений полно, но это вовсе не значит, что нельзя их снять...

    Зняти можна, але, вважаю, краще мати ясне врегулювання ніж непередбачуване протистояння. Бо і накласти назад не складно, предявивши виконавчий лист знову.  Цей Верховний Суд, як видно, також не підтримує логіку, що витікання строку давності або строку предявлення виконавчого документа до виконання є підставою для припинення цивільного зобовязання. Залишається надіятись на милість законодавця через зміни в ЦК і розрулення з інститутом банкрутства фізосіб.  

    • Like 3
  19. 5 minutes ago, Vick said:

    Привожу простой пример: долг 50 тыс., Банк предлагает разойтись за 7 тыс. В итоге деньги передаются, заключается договор факторинга. Потом банк его признает недействительным, и стягивает оставшиеся 43 тыс.

    9 hours ago, Vick said:

     

    Факторинг - це заміна сторони зобовязання. А ми ( в топіку) починали з того чи можлива домовленість сторін (кредитора і боржника) без участі суду. Повторюю, нічого не забороняє кредитору (навіть якщо він вже є стягувачем після рішення суду) і боржнику домовитись про умови, на яких первинне зобовязання  буде змінене чи  припинене. Про будь-яку законну новацію зобовязання. Я навіть не знайшов прямої заборони прийняти 7 000 замість 50000 в якості ВІДСТУПНОГО. Хоча також насторожувала певна нелогічність, тому, що ніби-то, тут виглядає як прощення. 

     

    • Like 2
  20. Ми робили  договір про завершення правовідносин за договором і в ньому прописували чому виконавчий лист передається стягувачем боржнику. Нічого незаконного в цьому нема і ніхто нікому не забороняє переврегулювати свої цивільні правовідносини (є винятки, наприклад при видачі заставної, але не думаю, що про це мова).                                              У Вашому питанні незаконність в назві угоди. Мирова можлива виключно при зверненні до суду (мирова про завершення виконавчого провадження мировою угодою). 

    • Like 4
  21. Моя лірика.       Наскільки я розумію логіку новітнього судочинства, питання факту і його оцінки - це питання суду першої інстанції, а в разі, якщо необхідна і достатня база фактів не зясована, то і апеляційного суду. Можливо висловлю деякий диссонанс з учасниками, але ще з першого курсу універу нам розказували, що матеральне право ЗАВЖДИ має пріоритет над процесуальним. У спорі ( в топіку) суд трохи запізно, але не так щоб явно непроцесуально (при належному обгрунтуванні)  придумав витребувати "кредитну справу".   Але, повторюсь, вирішення кредитного спору без наявноті і аналізу кредитної справи - це, на мій усталений погляд, повна профанація нашого судочинства на протязі десяти років. Вже, слава Богу спільними зусиллями маємо приклади: "Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту укладання відповідачем кредитного договору та отримання ним на підставі заяви позичальника кредиту. Відповідач заперечувала факт підписання документів на отримання кредитних коштів, подала письмове клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, щодо справжності підпису на заяві про отримання кредиту. ПАТ КБ «ПриватБанк» не змогло надати оригінал КРЕДИТНОЇ СПРАВИ відповідача, який витребовувався судом, що унеможливлює проведення такої експертизи. Відсутні оригінали кредитного договору та письмові докази щодо отримання відповідачкою тіла кредиту послужили підставою визнати позовні вимоги позивача недоведеними." http://reyestr.court.gov.ua/Review/71897244                                                                                              Колись (року до 2006-8), коли приходилось представляти банк в суді, похід до суду без оригіналу кредитної справи було недопустимою річчю, тому що ми розуміли зміст запитань, які можуть виникнути при доказуванні. Макулатурка (ексельки, виписки...) приєднана до позову чи копії макулатурки невідомого походження мало-що можуть підтвердити в кредитних відносинах.  Логічно, що спираючись на норми процесу, суд ( в топіку) міг би просто відмовити в позові за недоказаністю. Але оця новітня мода на перевагу змісту над формою мені подобається більше.  І раніше в апеляції регулярно виникало: появляються нові докази, відповідна сторона заперечує, а суд приєднує (безпідставно і незаконно). Надіюсь, якось помалу розширення кругозору переноситься на суди першої. 

    • Like 3
  22. То вона все ж  крутиться :).  Якраз вирішити спір про кредит без вникання в "кредитну справу" - це повна профанація.      Добре, що суддя дійшов цієї думки, хоч трохи й пізновато.         А з цим -"Насколько я знаю, понятие "КРЕДИТНА СПРАВА" толком нигде не регламентировано." - дозвольте не погодитись. В старій постанові http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0474-00/page3   А додатки і пізніші  (25.01.2012  № 23 і 30.06.2016  № 351) вже почитайте самі.

     9.4. Робочі    документи    (кредитна   справа)   за   кожним 
    позичальником  (контрагентом)  в   обов'язковому   порядку   мають 
    містити:
         назву клієнта, його місцезнаходження (місцепроживання);
         номер основного    поточного,    додаткового   поточного   та 
    позичкового рахунків;
         письмове клопотання   (заявка)   про   надання   кредиту   та 
    техніко-економічне обґрунтування потреби в кредиті  на  відповідні 
    цілі;
         кредитну угоду та зміни до неї;
         угоду про заставу (забезпечення) та зміни до неї;
         дату видачі та погашення кредиту (за угодою);
         початкову суму  кредиту  в гривнях або гривневому еквіваленті 
    та код валюти (у разі видачі кредиту в іноземній валюті);
         процентову ставку, про всі її зміни та на звітну дату;
         фінансову звітність позичальника (контрагента),  що подається 
    до банку-кредитора;
         інформацію про   результати    оцінки    фінансового    стану 
    позичальника   (контрагента),   встановлені   цим   Положенням  та 
    внутрішньобанківським  положенням  про  кредитування  і  методикою 
    проведення  оцінки  фінансового стану (на час здійснення кредитної 
    операції та всі наступні дати проведення оцінки,  у тому числі  на 
    дату   зарахування   заборгованості   на   рахунки  пролонгованої, 
    простроченої,   сумнівної   заборгованості   або    визнання    її 
    безнадійною);
         документи, що  свідчать  про  перенесення   суми   боргу   за 
    кредитною  операцією  на  рахунки  пролонгованої  (із  зазначенням 
    номерів рахунків, сум і термінів кожної пролонгації), простроченої 
    чи  сумнівної  заборгованості  (із  зазначенням  номерів рахунків, 
    дати, суми);
         дату прийнятого    рішення    про   визнання   заборгованості 
    безнадійною із зазначенням суми основного боргу та суми процентів, 
    
    відповідну  виписку  з  протоколу  засідання  кредитного  комітету 
    банку;
         інформацію про  стан  погашення заборгованості із зазначенням 
    дат і сум;
         залишкову суму  кредитної  заборгованості  на  звітну дату (у 
    гривнях  та  гривневому  еквіваленті  в  разі   видачі   валютного 
    кредиту),  номер рахунку, на якому обліковується заборгованість на 
    звітну дату;
         вид та суму забезпечення за угодою;
         документи, що свідчать про  стан  забезпечення  за  кредитною 
    угодою;
         суму забезпечення, що береться до розрахунку резерву;
         клас позичальника на кожну звітну дату та документи,  що його 
    підтверджують;
         категорію ризику      ("стандартна",     "під     контролем", 
    "субстандартна", "сумнівна", "безнадійна") за кредитною операцією;
         розрахункову суму чистого ризику за кредитною операцією;
         інформацію про   вжиті   банком    заходи    для    погашення 
    заборгованості  (документи або їх копії,  що засвідчують процедуру 
    повернення або стягнення боргу).
         Рекомендована форма  робочих  документів подається у додатках 
    2, 3.
         Робочі документи   заповнюються   після  подання  потенційним 
    позичальником (контрагентом) заявки  на  одержання  кредиту  та  є 
    обов'язковими  для  розгляду  кредитним  комітетом  для  прийняття 
    рішення  про   здійснення   кредитної   операції.   Надалі,   якщо 
    відбуваються   зміни   щодо   фінансового  стану  позичальника  чи 
    забезпечення кредиту,  кредитний інспектор  заповнює  нові  бланки 
    робочих  документів,  на  підставі  яких  класифікується  кредитна 
    операція та розраховується резерв. Робочі документи зберігаються у 
    кредитних справах позичальників (контрагентів).
         На перше число кожного місяця інформація  групується  в  один 
    документ  у  розрізі  кожного  позичальника та за кожною кредитною 
    операцією,  із зазначенням проміжних  і  консолідованих  підсумків 
    там,   де   це   можливо.   Загальна  інформація  за  результатами 
    класифікації кредитного портфеля  включає  всі  кредитні  операції 
    банку,  що підлягають класифікації та резервуванню коштів згідно з 
    цим Положенням.
         Банк зобов'язаний   подавати  кредитні  справи  уповноваженим 
    працівникам Національного банку на їх вимогу.
         9.5. Підрозділи  системи  банківського  нагляду Національного 
    банку систематично проводять  перевірки  звітності  банків  та  їх 
    філій   щодо   адекватності  класифікації  кредитних  операцій  та 
    дотримання банками порядку створення і використання резерву.
         У разі виявлення розбіжностей між даними банку і даними звіту 
    про інспектування Національний банк має право  висунути  до  банку 
    вимоги  щодо  перекласифікації  кредитного  портфеля і виправлення 
    звітності  та  за  потреби  скоригувати  розмір  резерву  на  суму 
    різниці, що виявлена під час інспектування.
         9.6.  У   разі   порушення   банком   порядку   створення   і 
    використання резерву під кредитні ризики до  нього  застосовуються 
    заходи  впливу  згідно  зі  статтею 73 Закону України "Про банки і 
    банківську діяльність"  ( 2121-14 ) та нормативно-правовими актами 
    Національного  банку з питань застосування заходів впливу. ( Пункт 
    9.6  глави  9  в  редакції  Постанови  Національного банку  N  119 
    ( z0256-03 ) від 19.03.2003 ) 
    • Like 1
  23. On 27.01.2018 at 9:33 AM, centurion said:

    БЕЗНАДІЙНА ЗАБОРГОВАНІСТЬ - Лист ДФС від 14.12.2017 № 2984/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

    25.01.2018

    Безнаді́йна заборго́ваність — заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

    ·         заборгованість із зобов'язань, за якою минув строк позовної давності;

    ·         заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної чи юридичної особи, оголошеної банкрутом у встановленому законодавством порядку, або юридичної особи, що ліквідується;

    ·         заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не привели до повного покриття заборгованості;

    ·         заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

    ·         прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

    Лист Державної фіскальної служби від 14.12.2017 № 2984/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

    Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визнання заборгованості «безнадійною» та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

    Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

    Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

    Відповідно до п.п. «є» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безнадійною вважається прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості.

    Крім того, до безнадійної також включається заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією (п.п. «з» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

    Щодо застосування п.п. «є» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

    Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) регулює Закон України  від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404).

    Підпунктами 2 та 6 п. 1 ст. 3 Закону № 1404 встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема:

    ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

    постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

    Згідно з п. 2 та п. 7 ст. 37 Закону № 1404 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:

     у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

    стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;

    у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі;

    боржник – фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

    Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову (п. 4 ст. 37 Закону № 1404).

    Таким чином, у разі відсутності майна у боржника – фізичної або юридичної особи для повного погашення заборгованості визнання такої заборгованості безнадійною згідно з п.п. «є» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу можливе за умови, що здійснені виконавцем відповідно до Закону № 1404 заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, а інше майно у  боржника – відсутнє, що підтверджується постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа у порядку і на умовах, визначених Законом № 1404.

    Крім того, заборгованість визнаватиметься безнадійною за умови відповідності такої заборгованості одній з ознак, наведених у п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

    У разі, якщо постановою про повернення виконавчого документа встановлено термін повторного пред’явлення для виконання виконавчого документу, тобто виконавче провадження по справі не закрито, дії щодо примусового стягнення майна боржника тривають, то відсутні підстави для визнання такого боргу безнадійним згідно п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

    Щодо застосування п.п. «з» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

    Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон № 2343) банкрутство – визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

    Згідно з п. 1 ст. 37 Закону № 2343 у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участі сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

    Банкрут – боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом (п. 1 ст. 37 Закону № 2343).

    Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців, регулюються Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 755).

    Відповідно до п. 4 ст. 13 Закону № 755 відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є підставою для зняття їх з обліку в органах державної статистики, державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства.

    Згідно з п.п. 12 п. 1 ст. 17 Закону № 755 для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідних державних органів, або судового рішення про припинення юридичної особи, не пов'язаного з її банкрутством, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи:

    1) заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

    2) довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

    Відповідно до п.п. 14 п. 1 ст. 17 Закону № 755 для державної реєстрації рішення про припинення банку у зв'язку з прийняттям рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подаються:

    1) копія рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

    2) копія рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про призначення уповноваженої особи Фонду.

    Згідно з п.п. 15 п. 1 ст. 17 Закону № 755 для державної реєстрації припинення банку у зв'язку з прийняттям рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку подається рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку.

    Спрощена процедура державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації проводиться на підставі п. 4 ст. 25 Закону № 755.

    Порядок проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації передбачено п. 5 ст. 25 Закону № 755.

    Отже, достатньою умовою для визнання заборгованості безнадійною відповідно до вимог п.п. «з» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є наявність постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, прийнятої у судовому засіданні за участі сторін, або припинення юридичної особи, що підтверджується записом у Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

    Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

    http://protokol.com.ua/ru/beznadiyna_zaborgovanist_list_dfs_vid_14_12_2017_2984_6_99_99_15_02_02_15_ipk/?utm_source=newsletter&utm_medium=email

     Отут "У разі, якщо постановою про повернення виконавчого документа встановлено термін повторного пред’явлення для виконання виконавчого документу, тобто виконавче провадження по справі не закрито, дії щодо примусового стягнення майна боржника тривають, то відсутні підстави для визнання такого боргу безнадійним згідно п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу." про що це вони?