ANTIRAID

По сообщениям СМИ НБУ своим постановлением №477 продлил срок действия моратория в Укрпромбанке еще на полгода. Как и ожидалось, наихудшие наши прогнозы подтверждаются, власти хотят передвинуть срок возврата депозитов за выборы, а дальше, как это обычно бывает, хоть трава не расти. Поэтому в связи с грубейшим нарушением законодательства мы готовим иск в Окружной административный суд г. Киева про отмену вышеуказанного постановления. Если есть желающие, готовы их присоединить к нашему иску. Все это абсолютно бесплатно, так же как и с обжалованием 366 постановления КМУ по предпринимателям.

Платить Вам никто не запрещает, эти суммы будут включены в решение суда, которое в последствии будет выносится. Приложите уже уплаченные суммы и уменьшите сумму иска.

Так и будет. Будете выплачивать не более 20% от совокупного дохода. Вся неприятность еще будет заключаться в том, что в дальнейшем Вам фактически придется "жить по доверенности". Вы не сможете приобрести ничего более менее стоящего на себя. И вероятнее всего выезд за границу Вам также будет закрыт.Но кто знает, с нашими банками-спекулянтами завтра курс может быть 50, а то и 100. А сумма у Вас будет в гривнах и может сразу и вернете все.

По 652 статье выигранные дела уже есть, правда пока они в апелляции. Шансы у Вас есть, необходимо видеть Ваши документы и переписку с банком. Если банк не будет ходить, вынесут заочное решение. А потом будете его отстаивать.

Сумма зависит от того, что именно указано в решении суда. Выносил ли суд решение о разрыве депозитного договора или только о взыскании суммы вклада с процентами?Если договор расторгнут по решению суда то сумма будет соответсвующая решению суда, если же договор не расторгнут, то сумма будет с учетом решения плюс проценты до момента об объявлении ликвидации банка. Деньги Вы будете получать через Фонд гарантирования вкладов.

К сожалению, так поступает не только Укрсоцбанк, но и Приватбанк, ОТП банк и многие другие. Делается это только с одной целью, потянуть время и чтобы суд вынес заочное решение. Которое впоследствии может быть легко оспорено.Сделайте следующее - после каждого заседания в которое не явился представитель банка просите суд дать Вам телеграмму (отправка будет за Ваш счет) и переносить максимум на неделю. Если представитель банка не приходит два раза, а телеграммы им получены пусть суд рассматривает без него. В дальнейшем им будет тяжело ссылаться и просить отменить заочное решение. Также просите суд вынести отдельное определение о наложении админштрафа на председателя правления соответствующего банка за неуважение к суду. Суды уже начали выносить подобные определения.

Справа №2-61 2009 р. ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2009 року смт.Білокуракине Білокуракинський районний суд Луганської області в складі: головуючого судді: Максименко О.Ю. при секретарі: Бондаренко В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до „ПриватБанк" та Луганської філії „ПриватБанк" про визнання повідомлення та п.2.3.1. кредитного договору НОМЕР_1 від 05.09.2007 року недійсним, - Встановив: Позивач звернулася до суду з позовом до «Приватбанку» та Луганської філії| «Приватбанку» про визнання повідомлення та п.2.3.1. кредитного договору НОМЕР_1 від 05.09.2007 року недійсним. Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 05.09.2007 року між нею та Приватбанком було укладено кредитний договір НОМЕР_1 відповідно до умов якого п.7.1 Банк надав їй кредитні кошти на строк з 05.09.2007р. по 04.09.2014р. включно у вигляді не поновлюваної лінії у розмірі 50 898,40 грн. на наступні цілі: 34 080 грн. на купівлю автомобіля, а також у розмірі 34 грн. для сплати за реєстрацію і предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом перерахування відповідно до п.1.2.; на сплату страхових платежів за договором страхування ТЗ НОМЕР_1 від 05.09.2007р., договором особистого страхування №ШВ0А>У06380042 від 05.09.2007р. на строк до 04.09.2008 року у сумі 340,80 грн.; винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 340,80 грн. та у розмірі 16 102,80 грн. на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п.2.1.3., 2.2.7. даного Договору зі сплатою відсотків за користування кредитом відсотків у розмірі 0,75% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди у розмірі 0,40% від суми виданого кредиту на придбання автомобіля. Періодом сплати кредитних коштів був встановлений строк з „5" по „9" число кожного місяця. Щомісяця починаючи з наступного місяця в період сплати, тобто, не порушуючи встановлених строків вона надавала Банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 701,22 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором. П.2.3.1. договору було передбачено, що банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні курсу долара СІЛА до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання даного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). У жовтні 2008 року нею було отримано повідомлення щодо збільшення процентної ставки за користування наданим їй кредитом згідно кредитного договору № НОМЕР_1 від 05.09.2007р. у зв'язку з переліченими вище змінами і у листопад-грудні 2008 року та січні 2009 року вона вже сплатила щомісячний платіж не у сумі 701,22 грн., як це було встановлено договором, а по 800 грн. щомісяця. 12.01.2009 року вона вдруге отримала повідомлення щодо збільшення процентної ставки в якому їй було повідомлено, що Банк змушений вимагати зміни умови кредитного договору і починаючи з 01.02.2009р. відсоткова ставка за укладеним між нею та Банком договором складатиме вже 22,80%. При цьому банком було запропоновано достроково в строк до 01.02.2009 року сплатити заборгованість за тілом кредиту: у розмірі 8 000 грн, відсоткова ставка за кредитним договором підвищується до рівня 17,88%; у розмірі 14 000 грн. відсоткова ставка за кредитним договором не змінюється та залишається вже на зміненому рівні з листопада 2008 року рівні 12% річних. З вказаним повідомленням вона не згодна, вважає його не обґрунтованим, безпідставним та незаконним у зв'язку з тим, що воно не відповідає вимогам діючого законодавства, а саме у зв'язку зі змінами, внесеними до Цивільного Кодексу та Закону України «Про банки та банківську діяльність» щодо заборони банкам в односторонньому порядку змінювати відсоткову ставку за кредитним договором. Приймаючи до уваги наведене вона вимушена звернутися до суду з вказаним позовом про визнання п.2.3.1 кредитного договору НОМЕР_1 від 05.09.2007р. та повідомлення „ПриватБанку" від 06.01.2009р. б/н за договором щодо збільшення процентної ставки недійсними. В судове засідання позивачка не з'явилася, вказавши в позовній заяві про розгляд справи в її відсутність в зв'язку з зайнятістю на роботі. Представник відповідача „ПриватБанк" у судові засідання жодного разу не з'явився 06.02.2009р., 19.02.2009р., 04.03.09р., 17.03.09р., 02.04.09р., 21.04.09р., 30.04.09р.), про день та час слухання справи був належним чином повідомлений, про що в матеріалах справи є повідомлення, про причини своєї неявки суд не повідомив. Заяви про розгляд справи за їх відсутності не надходило. Представник відповідача Луганської філії „ПриватБанк" у судові засідання 04.03.09р., 17.03.09р., 02.04.09р., 21.04.09р., 30.04.09р. не з'явився, про місце та час слухання справи був належним чином повідомлений, про що в матеріалах справи є повідомлення, про причини своєї неявки суд не повідомив. Заяви про розгляд справи за їх відсутності не надходило. 30.04.2009 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав. Судом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір № НОМЕР_1 від 05.09.2007р. згідно умов якого Банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти на строк з 05.09.2007р. по 04.09.2014р. включно у вигляді непоновлюваної лінії у розмірі 50 898,40 грн. на наступні цілі: 34 080 грн. на купівлю автомобіля, а також у розмірі 34 грн. для сплати за реєстрацію предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом перерахування відповідно до п.1.2.; на сплату страхових платежів за договором страхування ТЗ № НОМЕР_1 від 05.09.2007р., договором особистого страхування № НОМЕР_1 від 05.09.2007р. на строк до 04.09.2008 року у сумі 340,80 грн.; винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 340,80 грн. та у розмірі 16102,80 грн. на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п.2.1.3., 2.2.7. даного Договору зі сплатою відсотків за користування кредитом відсотків у розмірі 0,75% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди у розмірі 0,40% від суми виданого кредиту на придбання автомобіля. Періодом сплати кредитних коштів встановлено строк з „5" по „9" число кожного місяця. Щомісяця, починаючи з наступного місяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 701,22 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором (а.с.4-8). Згідно з п.2.3.1 вищевказаного кредитного договору „Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої* ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). 12.01.2009р. позивачка отримала повідомлення б/н від 06.01.2009р. про те, що, починаючи з 01.02.2009р. відсоткова ставка за кредитним договором № НОМЕР_1 від 05.09.2007р., підвищується та складатиме 22,80% на рік (а.с. 9, 25, 26). 12.12.2008р. був прийнятий Закон України № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», який набрав чинності та діяв з 09.01.09р. Вказаним Законом внесені зміни до Цивільного Кодексу України, а саме: доповнено статтею 1056-1, ч.2 якої передбачає, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Частина З вказаної статті передбачає, що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Також вказаним Законом стаття 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність" була доповнена частиною четвертою, згідно якої банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами. Відповідно до вимог ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором, або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір або укладали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідності з обставинами, які істотно змінилися, договір може бути змінений за рішенням суду. Суд вважає, що вказане повідомлення, зроблене «ПриватБанком» відповідно до умов п.2.3.1 Кредитного договору в односторонньому порядку на момент укладення Договору, не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки в повідомленні, отриманому позивачкою 12.01.2009 року, ставиться питання про підвищення відсоткової ставки за кредитом починаючи з 01.02.2009 року, тобто після 09.01.2009 року, коли набрали чинності зміни до ЦК України, щодо яких відсоткова ставка не може бути збільшена в односторонньому порядку. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України, яка набрала чинності з 09.01.2009 року на підставні Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008р. № 661-VI, передбачено, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Відповідно до вимог ч.І ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. З 01.02.2009 року «ПриватБанк» збільшив відсоткову ставку за кредитним договором, яка стала складати 22,80% на рік. Згоди щодо змін до кредитного договору сторони не досягли. Оскільки згідно ч.4 ст. 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність" зі змінами згідно з Законом України від 12.12.2008р. № 661-VI, які набрали чинності з 09.01.2009р., Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договрів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом та згідно з Законом України від 12.12.2008р. № 661-VI внесеними змінами до Цивільного кодексу України, зокрема у Цивільному кодексі доповнено ст. 1056-1, яка набрала чинності з 09.01.2009 року, такого змісту: встановлений договором розмір процентної ставки не може бути збільшений банком в одностороннє му порядку, умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому поряідку є нікчемною. Таким чином, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідно до ч.І ст.88 ЦПК України з відповідача «ПриватБанк» на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати: 8 грн. 50 коп. -сплачений судовий збір та 7 грн. 50 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. На підставі викладеного та керуючись ст. 58 Конституції України, Законом України № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008р., ст.55 ЗУ „Про банки та банківську діяльність", ст.526, 652, 1056-1 ЦК України, ст.ст.Ю, 11, 58-60, 88, 209, 212-215,224-233 ЦПК України, суд, - ВИРІШИВ: Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі. Визнати п.2.3.1. кредитного договору № НОМЕР_1 від 05.09.2007 року та повідомлення „ПриватБанку" від 06.01.2009 року б/н за договором щодо збільшення процентної ставки недійсним. Стягнути з «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати: 8 грн. 50 коп. - сплачений судовий збір та 7 грн. 50 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього - 16 грн. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Білокуракинський районний суд Луганської області шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Суддя Білокуракинського районного суду Луганської області О.Ю.МАКСИМЕНКО

справа № 2-1875/2009 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 травня 2009 року. Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Тимченко С.О., при секретарі Пономаренко Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” в особі Павлоградської філії про захист прав споживача банківських послуг, та стягнення моральної шкоди, - В С Т А Н О В И В : Позивачка у позові посилається на те, що 13.10.2004 року між нею та відповідачем був укладений кредитний договір НОМЕР_1 , згідно якого відповідач надав їй кредитні кошти у сумі 116619 грн. з метою їх цільового використання, а саме 110200 грн. на придбання нерухомості, та 6419 грн. на сплату страхових платежів, на строк до 12.10.2016 року, а вона у свою чергу зобов’язувалася використати надані їй готівкові кредитні кошти за цільовим призначенням і своєчасно у період з 03 по 10 число кожного місяця сплачувати відповідачу щомісячний платіж у розмірі не меншому 1756, 34 грн., який складається з часткової оплати суми основного боргу за кредитом та відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 1, 35 % на місяць, розрахованих на суму залишку заборгованості за кредитом. Обов’язки за кредитним договором вона виконувала добросовісно, платежі за договором вносила своєчасно і в розмірі, який перевищував встановлений відповідачем розмір мінімального місячного платежу. У зв’язку з чим 12.05.2005 року між нею та відповідачем була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору, згідно якої відсоткова ставка була знижена відповідачем з 1, 35 % на місяць до 1,13 % на місяць. Тому щомісячний платіж, який вона повинна була сплачувати, знизився з 1756, 34 грн. на місяць до 1566, 25 грн. 26.03.2007 року на підставі додаткової угоди № 2 до договору між нею та відповідачем відсоткова ставка знову відповідачем була знижена з 1,13 % на місяць до 1,09 % на місяць, тому щомісячний платіж, який вона мала сплачувати знизився з 1566, 25 грн. на місяць до 1532, 72 грн. 19.01.2009 року вона отримала від відповідача повідомлення № НОМЕР_2 від 25.12.2008 року, згідно якого відповідач, посилаючись на зміну кон’юктури ринку грошових ресурсів в Україні, яких саме конкретно відповідач у повідомлені не вказав, в односторонньому порядку, не зважаючи на її письмову заяву про незгоду на зміну відсоткової ставки за кредитом, змінив відсоткову ставку за договором з 1, 13 % відсотків на місяць до 27 % річних. У своєму повідомленні № НОМЕР_2 від 25.12.2008 року відповідач, попереджаючи її про збільшення відсоткової ставки, також не зазначив, яка саме подія на фінансовому ринку країни спонукала його на зміну умов договору. Крім того, відповідачем порушені норми ст. 11 Закону України “Про захист прав споживачів” № 3161-ІV від 01.12.2005 року, та пункти 3.1, 3.2, 3.3, 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління НБУ № 168 від 10.05.2007 року, а саме: підвищуючи в односторонньому порядку дискримінаційну відносно нього відсоткову ставку, відповідач навіть не надав їй розрахунку значення цієї процентної ставки, новий графік платежів за кредитним договором або суму щомісячного платежу. Згідно листа НБУ № 18-118/331-1069 від 30.01.2008 року єдиним випадком коли відсоткова ставка за кредитом може бути змінена є зміна облікової ставки Національного банку України. Відповідно до роз’яснень НБУ України № 18-311/3496-14715 від 28.0.2008 року при розрахунку відсоткової ставки за кредитом банки мають право враховувати лише ті зміни облікової ставки НБУ, які можуть відбутися після 13.10.2008 року. Діями відповідача їй спричинена моральна шкода, яка виражається у тому, що своїми неправомірними діями відповідач змусив її багато часу витрачати на переговори та листування, нервувати, доказуючи незаконність його вимог. Просить суд: визнати дії відповідача відносно зміни ним в одноособовому порядку умов кредитного договору НОМЕР_1 від 13.10.2004 року між відповідачем та нею відносно збільшення відсоткової ставки з 1, 09 % на місяць до 27 % річних незаконними та поновити дію додаткової угоди № 2 від 26.03.2007 року до кредитного договору НОМЕР_1 від 13.10.2004 року; зобов’язати відповідача зробити перерахунок за кредитним договором НОМЕР_1 від 13.10.2004 року між відповідачем та нею, зарахувавши отриману відповідачем з 01.02.2009 року різницю по відсоткам від одностороннього збільшення відсоткової ставки за кредитом в рахунок сплати заборгованості за основною сумою кредиту; стягнути з відповідача на її користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн. 00 коп., та судові витрати по справі. У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги. Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, та суду пояснив, що відповідно до п. 2.3.1 укладеного з позивачем кредитного договору НОМЕР_1 від 13.10.2004 року банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом при зміні кон’юктури ринку грошового ресурсу в Україні, а саме: зміна курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміні ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або середньозваженої ставки по кредитах у банків у відповідній валюті. Листом від 25.12.2008 року за вих. 20.1.3.2/6-30128 на адресу позивачки було направлено повідомлення про збільшення відсоткової ставки за вищевказаним договором, а саме з 1, 09 % на 2, 25 % у місяць. В даному випадку мали місце декілька обставин для зміни відсоткової ставки, а саме: з 30.04.2008 року змінилася облікова ставка НБУ, що підтверджується Постановою Правління Національного Банку України № 107 від 21.04.2008 року “Про регулювання грошово-кредитного ринку”, відповідно до якої облікова ставка з 30.04.2008 року встановлюється у розмірі 12% річних. Внаслідок зміни облікової ставки Національного Банку України, у банка виникло право збільшити відсоткову ставку по кредиту. Друга обставина – це зміна курсу долара США до гривні у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення договору. Пунктом 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного Банку України від 10.05.2005 року № 168 встановлено, що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише у разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. При цьому зміна процентної ставки за кредитом відбулася не внаслідок волевиявлення однієї із сторін, а через збільшення облікової ставки НБУ та зміни курсу долара США до гривні. Ініціювання банком підвищення процентних ставок за кредитами відбулося у відповідності до вимог ст. 11 Закону України “Про захист прав споживачів” та Правил, а саме у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного Банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитором письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни, що й було зроблено відповідачем. Відповідно до ч. 4 ст. 55 Закону України “Про банки та банківську діяльність” банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розміри процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом. По закону, який діяв на момент укладення договору, дозволялося в односторонньому порядку змінювати умови договору, якщо це було передбачено умовами самого договору. Оскільки право банку збільшити процентну ставку шляхом надсилання відповідного повідомлення було реалізовано до набрання чинності Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку” від 12 грудня 2008 року, банк діяв відповідно до умов укладеного з позивачем та в рамках чинного законодавства України. Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав. Так, в судовому засіданні встановлено, що 13.10.2004 року між сторонами був укладений кредитний договір НОМЕР_1 , відповідно до якого відповідач надав позивачу готівкою кредитні кошти у сумі 116619 грн. з метою їх цільового використання, а саме 110200 грн. - на придбання нерухомості та 6419 грн. - на сплату страхових платежів, на строк до 12.10.2016 року /а. с. /. Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та умов Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Позивачка використовувала надані їй готівкові кредитні кошти за цільовим призначенням, і своєчасно, у період з 03 по 10 число кожного місяця, сплачувала відповідачу щомісячний платіж у розмірі не меншому 1756, 34 грн., який складається з часткової оплати суми основного боргу за кредитом, та відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 1, 35 % на місяць, розрахованих на суму залишку заборгованості за кредитом /а. с. /. Так як позивачка свої обов язки за кредитним договором виконувала добросовісно, платежі за договором вносила своєчасно і в розмірі, який перевищував встановлений відповідачем розмір мінімального місячного платежу, то 12.05.2005 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору, згідно якої відсоткова ставка була знижена відповідачем з 1, 35 % на місяць до 1, 13 % на місяць, тому щомісячний платіж, який позивачка повинна була сплачувати, знизився з 1756, 34 грн. на місяць до 1566, 25 грн. /а. с. /. 26.03.2007 року на підставі укладеної між сторонами додаткової угоди № 2 до договору відсоткова ставка відповідачем була знижена позивачці з 1, 13 % на місяць до 1, 09 % на місяць, тому щомісячний платіж, який позивачка мала сплачувати знизився з 1566, 25 грн. на місяць до 1532, 72 грн. /а. с. /. Відповідно до листа № НОМЕР_2 від 25.12.2008 року відповідач повідомив позивачку про зміну відсоткової ставки за кредитним договором НОМЕР_1 від 13.10.2004 року з 1, 13 % відсотків на місяць до 27 % річних у зв’язку зі зміною кон’юктури ринку грошових ресурсів в Україні /а. с. /. Згідно п.2.3.1 вищевказаного договору, відповідач має право в односторонньому порядку переглядати відсоткову ставку за користування кредитними коштами виключно у разі зміни кон’юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більш, чим на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, установленого НБУ на момент висновку даного договору; зміни дисконтної ставки НБУ; зміни розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті. Тільки у разі настання таких випадків відповідач направляє позичальнику письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки за 20 днів до початку дії зміненої відсоткової ставки, при цьому таке збільшення в односторонньому порядку відповідачем можливе виключно у межах кількості пунктів, на які збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США. Судом встановлено, що жодна з подій, вказаних у п. 2.3.1 Договору, не настала. В судовому засіданні встановлено, що позивачка належним чином і в повному обсязі виконувала умови договору НОМЕР_1 від 13.10.2004 року, укладеного між сторонами. Будь-яких письмових угод про зміну або розірвання даного договору з банком не вчиняла, про що у судовому засіданні підтвердив представник відповідача. На момент розгляду справи у суді щомісячні сплати позивачки за кредитом суттєво збільшилися, при цьому у позивачки не змінилися на ліпше умови існування та розмір щомісячного доходу. Запропонована та запроваджена банком зміна договору, застосована згідно п. 2.3.1 договору, потягне для сторін, а саме для позивачки, настання шкоди, що значно перевищує затрати, пов’язані з виконанням договору на умовах, які можуть бути змінені судом. Згідно ст. 652 ЦК України, зміна договору у зв’язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам, або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом, на вимогу заінтересованої сторони. З огляду на позиції сторін по справі, висловлених ними у судовому засіданні, в 2004 році, в момент укладення договору, сторони виходили з того, що кон юктура ринку грошових ресурсів в Україні не зміниться, та будь-які інші негативні фактори будуть відсутні в країні аж до повного виконання умов договору позивачем, тобто до 12.10.2016 року. Отже, суд вважає, що виконання договору на умовах суттєвого збільшення відсоткової ставки за користування наданим кредитом, що ініціюється відповідачем, значно порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позивачку можливості сплачувати кредит, а після його сплати отримати право власності на нерухомість, на що вона розраховувала при укладенні договору. Змінити ж, чи якось вплинути на виниклі обставини, зумовлені такими не залежними від волі та намірів позивача причинами, як вплив всесвітньої фінансової кризи на банківську систему України, підвищення курсу долара, здороження кредитних послуг, зміна кон’юктури ринку грошових ресурсів в Україні й таке інше, позивач би не змогла. Крім того, із суті кредитного договору НОМЕР_1 від 13.10.2004 року та звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин повинна нести саме і тільки сторона позичальника, тобто позивач. Не передбачено такого й умовами даного договору. Згідно листа НБУ № 18-118/331-1069 від 30.01.2008 року єдиним випадком коли відсоткова ставка за кредитом може бути змінена є зміна облікової ставки Національного банку України. Відповідно до роз’яснень НБУ України № 18-311/3496-14715 від 28.0.2008 року при розрахунку відсоткової ставки за кредитом банки мають право враховувати лише ті зміни облікової ставки НБУ, які можуть відбутися після 13.10.2008 року. З урахуванням наведеного, суд вважає, що вимоги позивачки знайшли своє підтве рдження в судовому засіданні, та підлягають в цій частині задоволенню в повному обсязі. Згідно ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів” від 01.12.2005 року, у разі порушення прав споживача, споживач має право крім поновлення його порушених прав та стягнення матеріальних збитків на відшкодування моральних збитків. Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав. Суд вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача, у позивачки наявна моральна шкода, яка полягає в тім, що своїми неправомірними діями відповідач змусив її багато часу витрачати на переговори та листування, нервувати, доказуючи незаконність його вимог, то б то був порушений звичний спосіб життя позивачки. З урахування матеріального стану сторін, з урахуванням справедливості, розумності суд вважає, що позовні вимоги стосовно моральної шкоди підлягають частковому задоволенню. В іншій частині позовних вимог позивачки щодо стягнення моральної шкоди з відповідача слід відмовити. Згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору. Згідно ст. 81 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України суд, - В И Р І Ш И В: Позовну заяву ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” в особі Павлоградської філії про захист прав споживача банківських послуг, та стягнення моральної шкоди – задовольнити частково. Визнати дії закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” в особі Павлоградської філії відносно зміни в одноособовому порядку умов кредитного договору НОМЕР_1 від 13.10.2004 року між закритим акціонерним товариством комерційного банку “ПриватБанк” в особі Павлоградської філії та ОСОБА_1 відносно збільшення відсоткової ставки з 1, 09 % на місяць до 27 % річних незаконними та поновити дію додаткової угоди № 2 від 26.03.2007 року до кредитного договору НОМЕР_1 від 13.10.2004 року. Зобов’язати закрите акціонерне товариство комерційного банку “ПриватБанк” в особі Павлоградської філії зробити перерахунок за кредитним договором НОМЕР_1 від 13.10.2004 року між закритим акціонерним товариством “ПриватБанк” в особі Павлоградської філії та ОСОБА_1 , зарахувавши отриману ОСОБА_1 з 01.02.2009 року різницю по відсоткам від одностороннього збільшення відсоткової ставки за кредитом в рахунок сплати заборгованості позивача за основною сумою кредиту.. Стягнути з закритого акціонерного товариства “ПриватБанк” в особі Павлоградської філії на користь ОСОБА_1 100 (сто) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 30 (тридцять) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Стягнути з закритого акціонерного товариства “ПриватБанк” в особі Павлоградської філії на користь держави судовий збір у сумі 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано в Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Суддя: С.О. Тимченко

Справа № 2-589/09 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2009 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі: головуючого судді Сіянка В. М. за участю секретаря Третьякової Т. М. представника Кононова М. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бериславі Херсонської області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання незаконною підвищення процентної ставки та недійсною умов договору, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ЗАТ КБ «ПриватБанк» про визнання незаконною підвищення процентної ставки та недійсною умов кредитного договору, посилаючись на те, що 14 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Кредитний Договір НОМЕР_1 , відповідно до якого відповідач надав позивачу кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 14.04.2008 р. по 14.02.2013 р. включно, у вигляді не поновлювальної лінії зі сплатою за користування кредитом відсотків на суму залишку заборгованості за Кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту щомісяця в період сплати, винагороди за резервування ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу. На підставі укладеного між позивачем та відповідачем Кредитного договору , позивачем отримано кошти у розмірі зазначеному у Кредитному договорі. Листом відповідач повідомив позивача про підвищення в односторонньому порядку відсоткової ставки за зазначеним вище Кредитним Договором з 01.02.2009 р. Позивач вважає підвищення відповідачем в односторонньому порядку відсоткової ставки по кредитному договору незаконним а умова Кредитного Договору в частині права відповідача в односторонньому порядку розірвати Кредитний договір недійсною, при цьому посилається на ч.2 , 3 ст. 1056 -1 , ст. 203 , 215 , 217 ЦК України, ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів». У судовому засіданні представник позивача адвокат Кононов М.А. підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, наполягав на їх задоволенні, з підстав зазначених у позові. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду справи. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України . Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вважає позов таким , що підлягає задоволенню з наступних підстав. Статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами ( договором) між клієнтом та банком. Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства , статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168. Судом встановлено , що 14 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Кредитний Договір НОМЕР_1 (а.с.11-13) ( далі по тексту Кредитний договір). Відповідно до п.п.8.1. п.8 Кредитного Договору Банк зобов’язується надати «Позичальникові» кредитні кошти шляхом: видачі готівки через касу на строк з 14.04.2008 р. по 14.02.2013 р. включно, у вигляді не поновлювальної лінії ( далі - «Кредит») у розмірі 38918 грн. ( тридцять вісім тисяч дев’ятсот вісімнадцять гривень 00 коп.) на наступні цілі : у розмірі 35000,00 на споживчі цілі, у розмірі 1050,00 грн. на сплату винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту, 303,00 грн. страхування майна, 175,00 грн. - особисте страхування , а також у розмірі 2390,00 грн. на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п.2.1.3, 2.2.7. даного Договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,42% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту щомісяця в Період сплати, винагорода за резервування ресурсів у розмірі 0,96% річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.7.2. даного Договору. На підставі Кредитного Договору позивачем отримані кошти в розмірі зазначеному у п.п.8.1. п.8 Кредитного Договору , що не заперечується позивачем в судовому засіданні . Відповідно до п.п.2.3.1. п.2 Кредитного Договору – Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування Кредитом, при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні , а саме : зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання даного Договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті ( по статистиці НБУ). Відповідно до листа від 25.12.2008 року НОМЕР_2 за підписом Голови правління ПриватБанку О.В. Дубілєт вбачається, що відповідач повідомив позивача про збільшення розміру відсоткової ставки за Кредитним Договором НОМЕР_1 від 14.04.2008 р. до 29,04 % на рік ( а.с.9) , при цьому відповідач в своєму листі посилається на те, що відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору та у зв’язку із зміною кон’юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме настанні одного чи декількох з нижченаведених чинників: зміни курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання даного договору, зміни облікової ставки НБУ; зміни розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміни середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті ( по статистиці НБУ), здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та /або кредитами, або зміни в грошово-кредитній політиці НБУ; підвищення ставки за кредитами Кредиторів України у відповідній валюті ( по статистиці НБУ) ; підвищення ставки більш ніж на 3 ( три ) відсоткових пункту за бланковими кредитами « овернайт» НБУ з дати укладення цього Договору чи останнього перегляду відсоткової ставки . Листом від 19.01.2008 року позивач повідомив відповідача про свою незгоду з вказаними вище змінами до Кредитного Договору посилаючись на незаконність дій зі сторони відповідача щодо одностороннього внесення змін до Кредитного Договору та необґрунтованість підняття відсоткової ставки до 29,04 % ( а.с.10) . Згідно Листа відповідача від 10.02.2009 р. НОМЕР_3 вбачається, що підставою для змін відсоткової ставки по Кредитному Договору укладеного з позивачем послугувало прийняття Національним банком України Постанови № 107 від 21.04.2008 р. « Про врегулювання грошово-кредитного ринку» згідно якої з 30.04.2008 р. облікову ставку було змінено до 12% річних . Та оскільки відповідачем з 30.04.2008 року не було змінено процентну ставку, право на її підвищення залишилося за відповідачем. В зв’язку з чим згідно умов Кредитного Договору та відповідно до п.4 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» позивачу було направлено лист ( повідомлення) щодо зміни відсоткової ставки за Договором. ( а. с.8) . Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України , зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.Відповідно до ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Відповідно до п.4 ст. 11 Закону України « Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем протягом семи календарних днів з дати її зміни . Без такого повідомлення будь яка зміна відсоткової ставки є недійсною. Відповідно до вступної частини Постанови націнального банку України № 168 від 10.05.2007 р. «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» , правила прийняті з метою захисту прав споживачів під час укладання договорів про надання споживчих кредитів , запобігання завданню споживачам моральної чи матеріальної шкоди через надання свідомо недостовірної чи неповної інформації . Пунктом 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту встановлено , що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі настання події , не залежної від волі сторін договору , яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням однієї із сторін ( зміні кредитної політики банку) . Таким чином зміна процентної ставки, відповідно до ст. 652 ЦК України та вимог Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту можлива лише при істотній зміні обаставин, якими сторони керувалися при укладенні договору . В свою чергу в супереч ст. 11 Закону України « Про захист прав споживачів» та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, з листів відповідача направлених на адресу позивача, не вбачається конкретних обставин, що змусили відповідача вчинити підвищення процентної ставки по Кредитному Договору до 29,04 % річних . Окрім того судом не береться до уваги посилання відповідача в совоєму листі на зміну з 30.04.2008 р. облікової ставки НБУ як на підставу зміни відповідачем процентної ставки по Кредитному договору оскільки, як вбачається з матеріалів справи, Кредитний договір між відповідачем та позивачем було підписано 14.04.2008 року, на момент підписання Кредитного Договору діяла Постанова Національного банку України № 492 від 29.12.2007 року згідно якої розмір облікової ставки становив 10%. Після підписання Кредитного договору розмір облікової ставки на підставі Постанови правілння Національного юанку України № 107 від 21.04.2008р. «Про регулювання грошово-кредтного ринку» облікова ставка з 20.04.2008 року була змінена до 12 % . Відповідно до п.п.2.3.1. п.2.3. Кредтного договору збільшення процентної ставки Банкому вищевказаному порядку можливо в границях у кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у стаховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США . З умов Кредитного Договору випливає, що відповідач міг ініціювати збільшення відсоткової ставки за користування лише до 19,04 % річних . Таким чином, дії відповідача щодо ініціювання збільшення відсоткової ставки за користування кредитом до 29,04 % річних порушують умови Кредитного Договору. Відповідно до ч.2 ст. 1056-1 ЦК України, (що набула чинності 09.01.2009 року) , встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Як вбачається з листів-повідомлень відповідача, процентна ставка по Кредитному Договору підвищується відповідачем з 01.02.2009 року тобто після набранням чинності ст. 1056-1 ЦК України та оскільки позивач не надавав свою згоду на зміну відсоткової ставки за Кредитним Договором повинна залишатися без зміни до повного виконання всіх умов обома сторонами Договору. Відповідно до ч.3 ст.1056-1 ЦК України умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Відповідно до ч. 2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин , якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України – недійсний правочин не створює юридичних наслідків , крім тих, що пов’язані з його недійсністю. Відповідно до ч. 4 ст. 216 ЦК України правові наслідки недійсності нікчемного правочину , які встановлені законом , не можуть змінюватися за домовленістю сторін . Таким чином умова Договору , передбачена п.п.2.3.1.п.2.3. Кредитного Договору про право відповідача збільшувати розмір відсоткової ставки в односторонньому порядку є нікчемною з 09.01.2009 р. і не створює для сторін цієї угоди ніяких юридичних наслідків , а тому процентна ставка за Кредитним Договором повинна залишатися без зміни до повного виконання всіх умов обома сторонами Договору. Є такою, що ґрунтується на Законі а тому підлягає задоволенню вимога позивача , щодо визнання недійсним умову пункту 2.3.3. Кредитного Договору НОМЕР_1 від 14 квітня 2008 року щодо такої події як право Банка при виникненні кожної з наступних подій зокрема відмови Позичальника в оформленні ( переоформленні) якого-небудь із договорів, договорів іпотеки, поруки, договорів страхування, згідно п. 2.2.7 даного Договору згідно статті 651 Цивільного кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням Позичальникові відповідного повідомлення з наступних підстав. Відповідно до п.п.2.3.3 п. 2.3. Кредитного Договору при виникненні кожної з наступних подій зокрема, відмови Позичальника в оформленні (переоформленні) якого-небудь із договорів, договорів іпотеки, поруки, договорів страхування, згідно п. 2.2.7 даного Договору згідно статті 651 Цивільного кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням Позичальникові відповідного повідомлення. У зазначену в повідомленні дату договір вважається розірваним. При цьому, в останній день дії Договору Позичальник зобов’язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, винагороду й відсотки за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов’язання за договором. Одностороння відмова від договору не звільняє Позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань. Правове регулювання визнання правочинів недійсними здійснюється на підставі ст. 203, 215 ЦК України. Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою — третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: надання продавцю (виконавцю , виробнику) права розірвати договір із споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається. Відповідно до п.4 ч.1 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов’язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач. Стаття 47 Закону України « Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-ІІІ, передбачає право комерційних банків самостійно визначати процентні ставки як складової частини кредитної політики банку, а не підстави для її зміни в укладеному кредитному договорі. Банки самостійно визначають процентні ставки для надання послуг клієнтам, проте, зазначена в договорі процентна ставка може бути змінена на підставах, передбачених законодавством . Зі змісту п.п.2.3.3. п.2.3. Кредитного Договору, відповідно до яких Банк на власний розсуд має право згідно ст. 651 ЦК України в односторонньому порядку розірвати договір у разі відмови Позичальника в оформленні (переоформленні) якого-небудь із договорів, договорів іпотеки, поруки, договорів страхування , згідно п. 2.2.7 даного Договору вбачається , що положення п.п.2.3.3 п.2.3.Кредитного Договору порушують права та законні інтереси позивача, містять дискримінаційні стосовно позивача правила зміни відсоткової ставки, та є несправедливою умовою договору (такою, що в супереч принципу добросовісності має наслідком істотний дисбаланс договірних рав та обов’язків на шкоду позичальника). Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно ст. 3 ЦК УКраїни, загальними засадами цивільного законодавства є , зокрема , справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості добросовісності та розумності цивільного законоавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; зкріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу , межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм . Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов’язків. Розумність – це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу). Таким чином, підпункт 2.3.3.пункту 2.3. Кредитного Договору підлягає визнанню недійсним ,а позов є обгрунтованим та таким , що підлягає задоволенню в повному обсязі На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 203, 215, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 10, 11, 57-64 , 212-215, 224 ЦПК України, суд В И Р І Ш И В : Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити повністю. Визнати незаконним з 09.01.2009 року збільшення Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» процентної ставки за користування кредитом за Кредитним Договором НОМЕР_1 від 14 квітня 2008 р. Визнати недійсною з 09.01.2009 р. умову пункту 2.3.3. Кредитного Договору НОМЕР_1 від 14 квітня 2008 року в частині щодо такої події як право Банка при виникненні кожної з наступних подій зокрема відмови Позичальника в оформленні (переоформленні) якого-небудь із договорів, договорів іпотеки, поруки, договорів страхування , згідно п. 2.2.7 да ного Договору згідно статті 651 Цивільного кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням Позичальникові відповідного повідомлення. У зазначену в повідомленні дату договір вважається розірваним. Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку, встановленого ч. 4 ст. 295 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Суддя В. М. Сіянко

справа 2-1874/09 Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2009р. Павлоградськиій міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Литвиненко В.М. при секретарі Гармаш Ю.В. з участю представника позивачки: ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів банківських послуг В С Т А Н О В И В 25 лютого 2009р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ЗАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів банківських послуг. В обгрунтування позовних вимог вона посилається на те що 20 грудня 2007 року між нею та відповідачем був укладений кредитний договір НОМЕР_1 , згідно якого банк надав їй готівкою кредитні кошти у розмірі 50 400 доларів США з метою їх цільового використання - для придбання нерухомості на строк до 20 грудня 2027 року. Вона в свою чергу зобов'язалась використати кредитні кошти за цільовим призначенням і своєчасно в період з 15 по 20 число кожного місяця сплачувати банку щомісячний платіж у розмірі 573.74 долара США, який складається з часткової оплати суми основного боргу за кредитом та відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 1.03 % на місяць, розрахованих на суму залишку заборгованості за кредитом. Обов'язки за кредитним договором вона виконувала добросовісно, вносила своєчасно платежі в розмірі, який перевищував встановлений банком розмір мінімального місячного платежу. В листопаді 2008 року, сплачуючи черговий щомісячний платіж за договором, вона дізналася, що банк без укладення з нею додаткової угоди по договору, навіть не поставивши її до відома, в односторонньому порядку з листопада 2008 року збільшив місячний платіж за договором майже в 2,5 рази. На її неодноразові письмові звернення до банку з заявами дати письмові пояснення відносно зміни розміру щомісячного платежу за договором, банк відповіді не надає. Вона вважає дії банку відносно збільшення в односторонньому порядку щомісячного платежу за договором незаконними та такими, що порушують не тільки встановлені законодавством України її цивільні права. Згідно частини 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки між сторонами у цивільних правовідносинах виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до п. 2.3.1 договору банк має право збільшити відсоткову ставку за користування кредитними коштами виключно зі згоди позичальника таких коштів та виключно у разі зміни кон'юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше чим на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, установленого НБУ на день набуття чинності договором, зміни облікової ставки НБУ, зміни розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті за статистикою НБУ. Тільки у разі настання таких випадків Банк направляє позичальнику письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки за 20 днів до набуття чинності збільшеного розміру відсоткової ставки. Жодна з подій, вказаних у пункті 2.3.1 договору, не настала. Таким чином, підвищивши в односторонньому порядку умови кредитного договору, а саме збільшивши в 2.5 рази щомісячний платіж за договором, Банк порушив норми ст. 525 ЦК України, згідно якої зміна умов зобов'язання в односторонньому порядку не допускається. Крім того, банком порушені норми ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» НОМЕР_2 від 01.12.2005 року, та пункти 3.1, 3.2, 3.3, 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління НБУ № 168 від 10.05. 2007року, яка зареєстрована Мінюстом України за № 541/13808 від 25.05. 2007 року, а саме: підвищуючи в односторонньому порядку дискримінаційну відносно неї відсоткову ставку, банк не надав їй розрахунку значення цієї процентної ставки, новий графік платежів за кредитним договором або суму щомісячного платежу. Відповідно до роз'яснень НБУ України на його постанову №319 від 11.10. 2008 року, які викладені у листі НБУ № 18-311\ 3496-14715 від 28.10.2008року, при розрахунку відсоткової ставки за кредитом банки мають право враховувати лише ті зміни облікової ставки НБУ, які можуть відбутися після 13.10. 2008року. За таких обставин банк зобов'язаний поновити ї порушені права і визнати свої дії відносно односторонньої умов кредитного договору незаконними та поновити дію умов кредитного договору, які були узгоджені між нею та банком та викладені в договорі. Згідно ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі порушення прав споживача, останній має право, крім поновлення його порушених прав та стягнення матеріальних збитків , на відшкодування моральних збитків. Спричинена їй матеріально шкода полягає у тому, що своїми неправомірними діями відповідач змусив її багато часу витрачати на переговори та листування з ним, нервувати, доказувати відповідачу незаконність його вимог, страждати від його цинізму і самовпевненості у своїй безвідповідальності. Спричинену їй моральну шкоду вона оцінює у 10 000грн У зв'язку з тим, що у добровільному порядку відповідач не бажає поновити її порушені права, вона змушена звернутися до суду з позовом і просити визнати незаконними дії відповідача відносно зміни ним в одноособовому порядку умов кредитного договору НОМЕР_1 від 20.12.2007р. між нею та «Приватбанком» відносно збільшення щомісячних платежів та зобов'язати відповідача зробити перерахунок за кредитним договором НОМЕР_1 від 20.12.2007р. між нею та «Приватбанком», зарахувавши отриману банком з 01 листопада 2008року різницю по відсоткам від одностороннього збільшення щомісячного платежу за кредитом в рахунок сплати її заборгованості за основною сумою кредиту, стягнути на її користь моральну шкоду в сумі 10 000грн, та судові витрати. В судовому засіданні представник позивачки підтримала позовні вимоги, а представник відповідача позовне визнав. Представник третьої особи, сектора головного Дніпропетровського обласного управління у справах захистку прав споживачів у Паавлоградському район, у судове засідання не з'явився. Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню частково з наступних підстав. В судовому засіданні встановлено, що дійсно 20 грудня 2007 року позивачка уклала з відповідачем кредитний договір НОМЕР_1 , згідно якого банк надав їй готівкою кредитні кошти у розмірі 50 400 доларів США з метою їх цільового використання - для придбання нерухомості на строк до 20 грудня 2027 року на умовах щомісячної сплати в період з 15 по 20 число виплат у розмірі 573.74 долара США, які складаються з часткової оплати суми основного боргу за кредитом та пільгових відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 1.03 % на місяць, розрахованих на суму залишку заборгованості за кредитом, тому що на день укладення договору позивачка була співробітником «Приватбанку» і мала право на пільги . ( а.с. 6-9). В жовтні 2008 року ОСОБА_1 звільнилася з роботи, тому банк мав право згідно пунктів 6.2 та 6.2.1. договору НОМЕР_1 змінити відсоткову ставку за користування кредитом та\або нарахувати додаткову комісію, що фактично виповнив, збільшив місячний платіж за договором майже в 2,5 рази. При цьому були порушені права позивачки, тому що це було виконано з порушенням пункту 6.8 договору НОМЕР_1 , оскільки нарахування додаткової комісії здійснюється банком в односторонньому порядку в день сповіщення позичальника про нарахування додаткової комісії під розписку. В разі направлення позичальнику письмового повідомлення про нарахування додаткової комісії, додаткова комісія нараховується наступного дня після закінчення семи календарних днів з дня направлення позичальнику повідомлення. При цьому 7ми денний строк повідомлення починає відраховуватись з дня, наступного за днем, в який було направлено повідомлення. Вимог пунктів 6.2 та 6.2.1 відповідач не виповнив - не сповістив позивачку про нарахування додаткової комісії під розписку і не направив по пошті письмове повідомлення про нарахування додаткової комісії. Крім того, відповідач порушив пункти 3.1, 3.2, 3.3, 3.5 Правил надання Банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління НБУ № 168 від 10.05. 2007року, яка зареєстрована Мінюстом України за № 541/13808 від 25.05. 2007 року, а саме: підвищуючи в односторонньому порядку дискримінаційну відносно неї відсоткову ставку, банк не надав їй розрахунку значення цієї процентної ставки, новий графік платежів за кредитним договором або суму щомісячного платежу. Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання чи одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором чи законом. Тому слід визнати незаконними дії відповідача відносно зміни ним в одноособовому порядку умов кредитного договору НОМЕР_1 від 20.12.2007р. відносно збільшення щомісячних платежів. З 01 листопада 2008 року позивачка продовжувала виконувати свої обов'язки за кредитним договором. Вона добросовісно і своєчасно вносила платежі в розмірі, який перевищував встановлений банком розмір мінімального місячного платежу вказаного в договорі НОМЕР_1 , а банк їх зараховував у погашення збільшених відсотків за користування кредитними коштами . В зв'язку з тим, що відповідач порушив права позивачки слід зобов'язати його зробити перерахунок за кредитним договором НОМЕР_1 від 20.12.2007р. між позивачкою та «Приватбанком», зарахувавши отриману банком з 01 листопада 2008року різницю по відсоткам від одностороннього збільшення щомісячного платежу за кредитом в рахунок сплати заборгованості ОСОБА_1 за основною сумою кредиту. Відповідно до вимог ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлений перелік прав та обов'язків споживачів, а згідно ст.22 цього закону моральна шкода може відшкодовуватись при порушенні цих прав. Порушення відповідачем права ОСОБА_1 не входить в перелік прав споживача , які підлягають захисту згідно приведеного закону, тому в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди в сумі 10 000грн слід відмовити за безпідставністю. Судові витрати слід покласти на відповідача: судовий збір в сумі 454грн 30 коп із приведеного розрахунку (а.с. 35) та витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гр. 00 коп (а.с. 1 ) Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10,60, 131,212,214 ЦПК України, суд В И Р І Ш И В : Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати незаконними дії закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відносно зміни ним в односторонньому порядку умов кредитного договору НОМЕР_1 від 20.12.2007р. між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з однієї сторони і ОСОБА_1 з другої сторони. Зобов'язати закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» зробити перерахунок за кредитним договором НОМЕР_1 від 20.12.2007р. між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з однієї сторони і ОСОБА_1 з другої сторони і зарахувати отриману Банком з 01 листопада 2008 року суму різниці по відсоткам від одностороннього збільшення щомісячного платежу за кредитом в рахунок сплати заборгованості ОСОБА_1 за основною сумою кредиту. Стягнути з закрите акціонерного товариство комерційний банк «ПриватБанк» на користь держави судовий збір в сумі 454 грн 30коп Стягнути з закрите акціонерного товариство комерційний банк «ПриватБанк» на користь державного бюджету м. Павлограда (р/р 31217259700032 код одержувача 24237540 банк «ГУДКУ» в Дніпропетровській області МФО банку 805012 ) витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гр. 00 коп В іншій частині позову відмовити за безпідставністю Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана в Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Суддя: В.М. Литвиненко

По просьбам трудящихся размещаем первое ходатайство о присоединении. В пятницу будет второе.

Если банк не хочет Вам предоставить приемлемые условия для дальнейшего погашения кредита. Не хочет уменьшать свою прибыль. Вы можете подать исковое заявление в суд на основании 652 статьи гражданского кодекса о расторжении договора, единственное, обратите внимание не прописали ли Вам третейский суд в уже подписанных Вами допсоглашениях на реструктуризацию. Если есть ссылка на третейский суд, ситуация немного усложнится, но в любом случае это ничего не поменяет в пользу банка.При вынесении решения судом, сумма перейдет в гривну, это связано с тем, что обязательства в Украине, согласно гражданского кодекса выражаются исключительно в национальной валюте. В связи с тем что в доме прописаны малолетние дети и другого жилья у Вас нет, органы опеки и попечителства не дадут разрешение на Ваше выселение. Но поверьте банку Ваш дом тоже не нужен, ему нужны деньги, вот они Вас и пугают. Нужна будет помощь в составлении искового заявления, звоните.

Исполнительный лист можете отдавать в государственную исполнительную службу. Ваш вклад все равно продолжает гарантироваться фондом. В случае ликвидации банка Вы получите свои деньги через Фонд в одном из уполномоченных банков, о чем в дальнейшем, уведомите исполнительную службу. Так же было и при ликвидации Интерконтинентбанка 2 года назад.

Нами подано ходатайство о присоединении, порядка 50 предпринимателей еще две недели назад. Пока ждем ответ. Как только получим определение суда, сразу разместим. Думаю к концу недели это должно уже произойти, если конечно судьи не в отпуске. Если интересно, можем разместить тут само ходатайство.

Ольга не будьте наивной. Если Вам не отдают депозит в этом банке Вы считаете, что Вам отдадут деньги с расчетного счета в этом же банке?

Подойдите в свое отделение Ощадбанка и уточните каким образом Вам можно перечислить сумму на Вас счет. Вероятнее всего Вам будет необходимо открыть еще один счет в Ощадбанке. Вот его Вы и укажите.

Конечно так тоже можно написать, но из практики лучше открыть счет (можно даже в Ощадбанке) и просить деньги перечислить туда.

Сообщите, вступило ли заочное решение в силу? Если решение вступило в силу Вам необходимо подойти в суд и взять исполнительный лист, а затем идти в ГИС Подольского района, написать там заявление об открытии исполнительного производства, в котором также попросить, чтобы одновременно с открытием производства были наложены аресты на имущество банка. К этому заявлению необходимо будет приложить оригинал исполнительно листа. Отсутствие в иске информации о временном администраторе никак не влияет на решение.

Пришел вопрос от посетителя форума: Есть заочное решение суда о досрочном закрытии депозита в банке Европейский, надо ли с ним идти в банк ,или сразу в ГИС Подольского района и прочитала что заочное решение суда это плохо-почему и как влияет и влияет ли отсутствие в иске информации о ВА в банке(тогда ее еще не было) Спасибо за помощь

Да Вы сможете попробовать подать заявление в Одесскую прокуратуру и жалобу в управление НБУ.Из опыта скажу, подавать стоит, только вряд ли составят админпротокол. Приват в нашей стране неприкасаемый, пока.

Сообщите куда Вы отправляли письма. Интересует именно адрес. Ответственность будут нести по тому адресу на который Вы направляли письма.

Исходя из многочисленных обращений по поводу того беспредела, который устраивают коллекторские компании Привата приведу довольно успешные способы борьбы: 1. У Вас забрали или забирают автомобиль: Тут Приват действует уже по отработанной схеме. У Вас узнают где находится автомобиль, приезжают его проверить или просят Вас подъехать к ним для проверки. Далее снимают с Вашего автомобиля номера, вешают "башмак" на колесо и угрозами отбирают ключи и техпаспорт. - не сообщать место нахождения автомобиля; - не ехать для осмотра автомобиля; - если Вы попали в такую ситуацию, то не нужно обращать внимание на сотрудников Привата и необходимо срочно вызывать милицию и своих знакомых и друзей для дальнейшей дачи свидетельских показаний, автомобиль в конце концов принадлежит Вам и у Привата он только в залоге. В данном случае применение официально зарегистрированного оружия или других средств для защиты своего имущества будет полностью оправдано судом; - если автомобиль уже забрали, берите свидетелей и идите в городскую прокуратуру с заявлением в порядке ст. 94 УПК о совершении преступления предусмотренного ч.5 ст.186 УК Украины (грабеж совершенный группой лиц), не пускайте дело на самотек и добивайтесь возбуждения уголовного дела; - ни в коем случае не выдавать доверенность на реализацию автомобиля. Платить просрочку по кредиту бесполезно, автомобиль все равно не вернут. Вернут его только в случае полного погашения кредита со всеми штрафами и пенями. 2. Вас запугивают, что квартира будет продана с аукциона и присылают решения суда по этому поводу: - как защитить квартиру от продажи и выписки из нее Вам посоветуют в любой юрконсультации; - в случае получения Вами решения суда по этому поводу, срочно пишите заявление в суд с просьбой сообщить о том когда было вынесено решение, вероятнее всего решение будет поддельное; - если решение окажется поддельным пишите заявление в прокуратуру Днепропетровской области по факту подделки решения суда и разглашения банковской тайны. 3. Вы получили повестку в суд в Днепропетровск хотя дело должно рассматриваться по Вашему месту жительства: - вероятнее всего у Вас появился фиктивный поручитель для предотвращения незаконных действий Привата необходимо следующее: 1. Подаете ходатайство в суд о предоставлении Вам копии искового заявления, которое довольно часто не высылают; 2. Подаете иск в тот же суд о признании договора поручительства мнимым (фиктивным); 3. Подаете ходатайство о приостановлении суда по иску Приватбанка к Вам и поручителю Привата. 4. Подаете заявление в прокуратуру Днепропетровской области по факту фиктивной предпринимательской деятельности Поручителя. 5. Подаете заявление в хозяйственный суд Днепропетровска про отмену госрегистрации Поручителя. 6. После того как Вы все проиграете в Днепропетровске даете отвод всем судья суда (оснований более чем достаточно). 4. Звонят Приватовские коллекторы и угрожают: - после каждого звонка звоните 02 и сообщайте о телефонных угрозах в Ваш адрес и в адрес Вашей семьи; - на следующий день пишите заявление в Прокуратуру. Будут еще вопросы, звоните.

Прокуратура м. Києва 03150, вул. Предславинська, 45/9 Національний ,анк України 01601, Київ, вул. Інститутська 9 Надра порушує: ст. ст. 19, 20 Закону України "Про звернення громадян" Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення"

Так же предлагаю указывать здесь те кампании которые Приват подставляет под поручительство для рассмотрения исков в Днепропетровске. Я думаю их будет несколько. Так правоохранителям будет сразу видна картина фиктивной деятельности. Первая: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агенство "Верус" Юридический адрес: Днепропетровск, ул. Горького 22 Фактический адрес: Днепропетровск, ул. Горького 22 Тел.: (056) 789-60-45, Заместитель директора по работе с клиентами: Терехова Ирина 0562-39-16-26 Денис Павлович [email protected] [email protected], [email protected] Если покопаться в интернете можно найти интересные вещи про это общество http://my-dnepr.org.ua/firma.php?id=4996 Вид деятельности: - взыскание проблемной задолженности банкам и кредитным компаниям. Оказываемые услуги: Lite-collection: - Телефонные контакты Soft-collection: - Телефонные контакты - Письма-предупреждения Hard-collection: - Личные переговоры по месту жительства и работы должников - Розыск должников - Изъятие залога Также они ищут на работу операторов колл-центра и предлагают зарплату в 140 долларов. http://www.jobindnepr.com/userlist/employers/verus/ Вот Вам и поручитель, ну я думаю теперь доказательств о фиктивности заключенных длоговоров для прокуратуры достаточно.

Виктория в письме имелись ввиду иски Привата к указанным в этом письме лицам, а не вообще в отношении любых исков.