ANTIRAID

Во-первых нужно видеть Ваш договор. Если спор будет рассматривать Печерский суд, то решение получите в течении месяца. Для подачи иска необходима копия договора, копия квитанции о внесении депозита, копия обращения в банк с отметкой о его получении банком о возврате депозита и процентов.Нужна будет помощь в составлении иска, звоните.

Вы же подписали допсоглашение. Относительно оспаривания получения Вами нового кредита для погашения старого осуществить можно и не только на основании Закона Украины "О защите прав потребителей", но и на основании Гражданского кодекса.

На основании договора банк мог самостоятельно внести автомобиль в реестр движимого залогового имущества. Проверить это просто, подойдите к любому нотариусу и попросите проверить реестр на предмет запрещения в отчуждении.

А вот и последствия безнаказанности и бездействия регулятора НБУ уже и Укрпромбанк опубликовал списки заемщиков: http://antiraid.com.ua/news/2009101893.html. Кстати, в интервью "Зеркалу недели" председатель правления ВТБ банка Пушкарев прямо сказал, что отношения между банками и заемщиками уже перемещаются в криминальную плоскость. С намеком на то, что банки начали нанимать криминалитет для выбивания долгов и что суды не эффективны: http://delo.ua/dengi/banki/mnenie-otnoshen...nalnuju-132327/.

справа №2–392/09 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2009 року Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Петкова В. П. при секретарі Бондар Г. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Знам’янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі – Банк) до ОСОБА_1 (далі – Відповідач-1) , ОСОБА_2 , (далі – Відповідач-2) , ОСОБА_3 (далі – Відповідач-3) третя особа на стороні відповідачів орган опіки та піклування виконавчого комітету Знам’янської міської ради про звернення стягнення, суд, - ВСТАНОВИВ: Банк звернувся в суд з позовом і просить постановити рішення яким в рахунок стягнення заборгованості за кредитним договором НОМЕР_1 від 19.06.2008 р. (далі – Договір) в сумі 15860, 69 Дол. США, що еквівалентно 122127, 31 грн., звернути стягнення на майно – житловий будинок АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 19.06.2008 р.) ЗАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі – продажу будь – яким способом з іншою особою – покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Виселити відповідача - 1, відповідача - 2, які зареєстровані і проживають у будинку АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Знам’янського МВ УМВС України в Кіровоградській області та стягнути з відповідачів судові витрати, обґрунтувавши вимоги тим, що згідно укладеного 19.06.2008 р. між Банком і ОСОБА_1 був укладений договір згідно якого відповідач - 1 отримала кредит у розмірі 17551,43 Дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% на рік, на суму залишку, з кінцевим строком повернення кредиту 19.06.2018 р. Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 1050 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася. В порушення зазначених норм Закону та умов Договору Відповідач - 1 зобов’язання за Договором належним чином не виконав. Наслідками порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У зв’язку із зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором, відповідач станом на 22.01.2009 року має заборгованість в сумі 15860, 69 Дол. США, яка складається із заборгованості : за кредитом – 15423,88 Дол. США; по процентам за користуванням кредитом – 378,99 Дол. США; по комісії за користування кредитом – 53,90 Дол. США; пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором – 3,92 Дол. США. З метою забезпечення виконання зобов’язань по Договору 19.06.2008 р. між Банком, Відповідачем – 2, Відповідачем – 3 був укладений іпотечний договір згідно якого предметом іпотеки є житловий будинку АДРЕСА_1 , що належить відповідачам на праві спільної власності. Згідно ч. 1 ст. 33, ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку», ст. 109 ЖК України – звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, тобто відповідач – 1 і відповідач – 2 підлягають виселення із житла, яке є предметом іпотеки розташованого по АДРЕСА_1 Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав пославшись на обставини викладені в позовній заяві. Просить суд, позов задовольнити. Відповідач – 1 в судовому засіданні позов не визнала повністю, пояснивши суду, що після того, як вона взяла кредит, вона дотримувалась графіку внесення обов’язкових щомісячних платежів, але в зв’язку з кризою яка виникла у неї, виникли проблеми в бізнесі, а також збільшився у два рази курс долара, в зв’язку з чим вона не своєчасно і не повністю сплатила обов’язкові платежі і виникла заборгованість. Крім того кредит вона взяла зі строком погашення 19.06.2018 року, а не зі строком погашення кредиту в 2009 році. Прикладе всі зусилля для своєчасного погашення кредиту. Виселення із будинку її з грудною дитино не можливо так як вона являється матір’ю одиночкою і другого житла не має. Тому вважає, що виселення її з дитиною і сім’ї її батьків, з будинку, з метою продажу є порушенням Конституції України зі сторони Банку та і взагалі вартість їх будинку перевищує всю суму кредиту. Відповідач – 2 в судовому засіданні позов не визнала повністю. Відповідач – 3 в судовому засіданні позов не визнав повністю. Представник третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Знам’янської міської ради в судовому засіданні заперечував проти позову банку в рахунок погашення заборгованості по кредиту виселити із приватного будинку матір, діда і бабу, в той же час в цьому будинку проживає малолітня дитина, яка має право мешкати в ньому. В позові банку нічого зазначається про виселення дитини. Дитина не може залишатися одна в будинку, у якому її матір втратить право проживання, бо це суперечить її законним інтересам і потребам проживати разом з матір’ю. Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи встановив наступне. Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України, по кредитному договору банк зобов’язується надати кредит позичальнику, в розмірі та на умовах, що передбачені кредитним договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити проценти. 19 червня 2008 р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір НОМЕР_1 згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 17551,43 Дол. США з кінцевим строком повернення 19.06.2018 р. із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% на рік, на суму залишку. Відповідач - 1 зобов’язувався відповідно до положень п. 8.1 повернути наданий кредит частками кожного місяця відповідно до графіку погашення кредиту зі щомісячним платежем в сумі 295,51 Дол. США в період з 20 по 25 число кожного місяця, для погашення кредиту, відсотків, винагороди, комісії. Згідно п. 8.1.2 у разі порушення термінів оплати, передбачених п. 8.1.1 (в.ч. оплати заборгованості не в повному обсязі) на 120 календарних днів – сторони дійшли згоди вважати строком повернення кредиту (залишку заборгованості по кредиту), відсотків, винагороди, пені в повному обсязі – останній день місяця, в якому відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів. Доводи представника позивача, що Відповідач – 1 станом на 22.01.2009 року має прострочення по оплаті кредиту і заборгованість по сплаті обов’язкових щомісячних поточних платежів в результаті чого виникла заборгованість по кредиту в сумі 15860,69 Дол. США спростовується поясненнями даними в судовому засіданні Відповідачем – 1, розрахунком заборгованості за договором НОМЕР_1 , а також представник позивача в судовому засіданні не надав докази, що відповідач – 1 прострочила оплату кредиту, відсотків і інших платежів більш ніж 120 календарних днів. Відповідно до положень ч. 3 ст. 10, ч. 1, 3, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. Відповідно до положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України, у разі якщо договором встановлений обов’язок позичальника повертати отриману позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів. 19 червня 2008 року з метою забезпечення виконання зобов’язань по договору між ЗАТ КБ «Приватбанк» і Відповідачем – 2, Відповідачем – 3 був укладений іпотечний договір згідно якого предметом іпотеки є житловий будинку АДРЕСА_1 , що належить відповідачам 2-3 на праві спільної власності, яка повністю забезпечувала виконання всіх грошових зобов’язань відповідача, в тому числі зобов’язання по поверненню основної суми кредиту та сплати процентів, комісій, штрафів та платежів, витрат понесених іпотекодержателем і пов’язаних з пред’явленням вимоги по зобов’язанням за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет іпотеки. Згідно умов договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється іпотекодержателем на підставі рішення суду в разі порушення позичальником зобов’язання, забезпеченого іпотекою. Згідно ч. 1 ст. 33, ст. 38 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 р. № 898-ІV, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а також передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі – покупцеві на підставі рішення суду. Судом з урахуванням викладеного встановлено, що представник позивача в судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог не довів, що ОСОБА_4 в результаті неналежного виконання умов кредитного договору допустила прострочення сплати кредиту більше ніж 120 календарних днів в результаті чого виникла заборгованість по кредиту, а в порушення вимог ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування позовних вимог побудував на припущеннях. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. На протязі розгляду справи представник позивача позовні вимоги до залученого в якості відповідача ОСОБА_3 , як іпотекодавця так, як даним позовом порушуються його права і інтереси, позовні вимоги про виселення із житлового будинку і зняття з реєстрації не пред’явив, що підтверджується позовною заявою тому позов і докази відносно ОСОБА_3 судом не розглядався. Крім того, в судовому засіданні встановлено, що в житловому будинку АДРЕСА_1 , зареєстрована і проживає грудна дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, до якої позовні вимоги про виселення позивачем не були пред’явлені, а грудна дитина одна без матері в будинку проживати не може (а.с.29.61). Згідно ч. 2 ст. 11, ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.042001 р. № 2402-ІІІ, кожна дитина має право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та на піклування батьків. Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти – члени сім’ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов’язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють. Майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла. Таким чином, проаналізувавши та оцінивши всі докази по справі, суд дійшов висновку, що позов ЗАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на житловий будинок АДРЕСА_1 який належить відповідачам в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором є не обґрунтованим і таким, що побудований на припущеннях тому позовні вимоги Банку не підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір і витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду цивільних справ у суді покласти на рахунок позивача. Керуючись ст. ст. 27, 31, 88, 213 - 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 526, 527, 530, 553, 554, 1054 ЦК України, суд, - ВИРІШИВ: В задоволенні позову закритому акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення – відмовити. Судові витрати віднести на рахунок позивача. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Кіровоградської області через Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області. Суддя Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області В. П. Петков

Справа № 2- 2115/09 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.06.2009 року Кіровський районний суд міста Кіровограда у складі: головуючого Завгороднього Є.В. при секретарі Болокан Т.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за договором кредиту. Просить стягнути кредитну заборгованість в розмірі 47201,23 доларів США та 2 274 грн. 12 коп., судові витрати. В суді вимоги підтримав. ОСОБА_1 і його представник первісний позов визнали, подали зустрічну позовну заяву згідно якої просять розірвати кредитний договір № 03-10238108-Ф від 09.04.2008 року, укладений між сторонами та припинити нарахування відсотків з часу розірвання договору. З`ясовані наступні факти і відповідні їм правовідносини: - Сторони по справі 09.04.2008 року уклали кредитний договір за № 03- 10238108-Ф, згідно якого відповідач отримав 45 000,00 доларів США строком з 9 квітня 2008 року по 8 квітня 2038 року, зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 13,0% річних. Для придбання житла. - Факт отриманні відповідачем коштів в сумі 45 000 доларів США підтверджується випискою з особового рахунку (а.с. 13-14). - Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. - В порушення умов кредитного договору, відповідач від взятих на себе зобов’язань відмовився в односторонньому порядку, в наслідок чого утворилася заборгованість за договором кредиту, яка станом на 27.05.2009 року становить 47201, 23 доларів США та 2274, 12 гривень та складається з наступного: 43375,00 доларів США – заборгованості за кредитом, 409,06 доларів США – заборгованості за процентами, 744,99 доларів США – простроченої заборгованості за кредитом, 2672,18 доларів США – простроченої заборгованості за процентами, 1763 грн. 42 коп. - пені за простроченими процентами, 510 грн. 70 коп. пені за простроченим кредитом, що підтверджується розрахунком (а.с. 66). - Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язань є неприпустимою. За таких обставин первісний позов обґрунтований і підлягає задоволенню. - Також обґрунтовані доводи ОСОБА_1 і його представника так-як Банк і позичальник не досягли згоди по зміні умов кредиту та приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, крім того Банк з свого боку ініціював звернення з позовом до суду, чим фактично в односторонньому порядку змінив умови кредитного договору і стягує кошти одночасно і одноразово, у в зв’язку з чим кредитний договір підлягає розірванню, а зобов’язання, що виникли згідно договору – припиняються. Суд дійшов до такого висновку зважаючи на наступні обставини : - У ОСОБА_1 істотно зменшилась сума прибутку від здійснення підприємницької діяльності, після укладення кредитного договору у нього з`явились утриманці : малолітня дитина, вагітна дружина, що документально підтверджено довідками про дохід , склад сім»ї, та з жіночої консультації. Крім того одночасно підвищився курс долара США (валюти платежу по договору) по відношенню до національної грошової одиниці і знизилась вартість придбаного жилого приміщення , що обумовлено незалежними від сторін зовнішньо-економічними факторами , на які ОСОБА_1 не розраховував при укладенні договору і не міг передбачити їх настання . В момент укладання договору сторони не знали і не могли передбачити що така зміна настане , і що зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися. Зміна перерахованих істотних умов та зменшення ціни придбаного житла і підвищення грошового еквіваленту оцінки цього майна порушує співвідношення майнових інтересів Андрєєва по відношенню до того , на що він розраховував при укладенні договору.(ч.2ст.652 ЦК України.) - Згідно ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов»язання сторін припиняються. Суд вирішив спір в межах заявлених вимог і на виконання положень ч.3 ст. 652 ЦК України дійшов висновку що у разі розірвання договору необхідно виходити з необхідності справедливого розподілу понесених сторонами витрат у зв»язку з виконанням цього договору. Так, на користь банку підлягає стягненню вся сума кредиту та коштів за користування кредитом-до припинення договірних зобов`язань. - Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про необхідність задоволення зустрічних вимог в частині розірвання кредитного договору №03-10238108-Ф від 09.04.08 року, припинення нарахування відсотків за користування коштами. - Відповідно до ст.88 ЦПК України суд стягує з ОСОБА_1 1730 грн. судових витрат, понесених позивачем при подачі позову до суду, так-як він недотримався договірних зобов’язань. - Керуючись ст.ст.525,526 , 652,653, 1054 ЦК України, ст.ст. 88, 212-218 ЦПК України, суд,- ВИРІШИВ : Позов Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» 47201,23 доларів США, 2274,12 гривень заборгованості за кредитним договором № 03-10238108-Ф від 9 квітня 2008 року та 1730 гривень судових витрат. Зустрічний позов ОСОБА_1 – задовольнити. Розірвати кредитний договір №03-10238108-Ф від 9 квітня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_1 . Припинити нарахування відсотків за користування кредитом з моменту розірвання договору №03-10238108-Ф, укладеного 9 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_1 . Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів та апеляційної скарги в наступні 20 днів. Суддя : підпис Є.В.Завгородній Згідно з оригіналом. Суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Є.В.Завгородній

Справа № 2- 1182/09 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 серпня 2009 м. Полтава Ленінський районний суд м. Полтави в складі: головуючого судді Юхно С.П., при секретарі Кожебуд М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за рахунок предмети іпотеки, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” про визнання незаконним підвищення відсоткової ставки за кредитним договором, визнання недійсною умову договору та стягнення моральної шкоди, - ВСТАНОВИВ: У квітні 2009 року позивач Закрите акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за рахунок предмету іпотеки. В позові зазначено, що 23 січня 2008 року відповідач отримав кредит в розмірі 640 000 грн., відповідно до укладеного договору НОМЕР_1 від 21 січня 2008 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10 січня 2023 року. У зв’язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 18 березня 2009 року має заборгованість в сумі 694 161 грн. 04 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 627 852 грн. 08 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 32 906 грн. 31 коп. , пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором 109 грн. 27 коп., а також штрафів відповідно до правил надання банківських послуг: 250 грн. штраф (фіксована частина), 33 043 грн. 38 коп. штраф (процентна складова). У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором Банк з відповідачем 21 січня 2008 року уклав договір іпотеки НОМЕР_2 . Згідно договору іпотеки відповідач надав у іпотеку нерухоме майно, а саме: не житлову будівлю, що складається з: А-1 магазин загальною площею 115,5 кв.м., №1 замощення, № 2 огорожа, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Майно належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу. У травні 2009 року ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву до Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” про визнання незаконним підвищення відсоткової ставки за кредитним договором, визнання недійсною умову договору та стягнення моральної шкоди. У зустрічному позові ОСОБА_1 зазначає, що 21 січня 2008 року між ним та Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” укладено кредитний договір НОМЕР_1 в розмірі 640 000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % на річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10 січня 2023 року. В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором він з Банком 21 січня .2008 року уклав договір іпотеки НОМЕР_2 Згідно договору іпотеки він надав Банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: не житлову будівлю, що складається з: А-1 магазин загальною площею 115,5 кв.м., №1 замощення, № 2 огорожа, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . У лютому 2009 року він сплачуючи черговий платіж за кредитним договором, в касі Банку дізнався про те, що його щомісячний платіж збільшився в зв’язку із збільшенням розміру відсоткової ставки до 30 % річних починаючи з 1 лютого 2009 року. Того ж дня він з вернувся до Банку з листом в якому просив обґрунтувати причини зміни відсоткової ставки та повідомив про свою незгоду з вказаною відсотковою ставкою. Він повністю сплатив чергові платежі на день подачі зустрічного позову до суду, відповідно до графіку погашення кредиту, що є невід’ємною частиною кредитного договору НОМЕР_1 від 23 січня 2008 року. Відсотки, пеня та штраф нараховані банком з 1 лютого 2009 року неправомірно, так як розраховувались виходячи з відсоткової ставки у розмірі 30 % річних. Тому, вважає позовні вимоги Банку безпідставними, в зв’язку з чим просить суд визнати незаконним підвищення відсоткової ставки за користування кредитом за кредитним договором НОМЕР_1 від 23 січня 2008 року та визнати недійсним п.п.2.3.3 кредитного договору в частині щодо такої події як право Банку при виникненні кожної з наступних подій, зокрема неотримання від Позичальника згоди на зміну відсоткової ставки за користування кредитом до дати вступу в силу зміненої відсоткової ставки, згідно статті 651 Цивільного кодексу України, здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням Позичальникові відповідного повідомлення. У зазначену в повідомленні дату договір вважається розірваним. Кріт того, просив суд стягнути із Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” на його користь 5 000 грн. моральної шкоди та зобов’язати Банк розблокувати його рахунок. Ухвалою суду від 20 травня 2009 року вищевказані позови об’єднанні в одне провадження ( а.с. 56). Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги первісного позову, а вимоги зустрічного позову повністю не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному об’ємі. Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом не визнав та заперечував щодо їх задоволення, а вимоги зустрічного позову підтримав та просив суд задовольнити їх в повному об’ємі. Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню, а позовні вимоги зустрічного позову підлягають частковому задоволенню з наступних підстав: Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами та їх представниками. Сторони 21 січня 2008 року уклали кредитний договір НОМЕР_2 ( а.с.4-8). Згідно підпунктів 1.2, 1.3 пункту 1 вказаного договору Банк надав відповідачу за первісним позовом кредит в сумі 640 000 грн. з кінцевим терміном погашення 10 січня 2023 року включно зі сплатою відсотків за користування кредитом. Згідно підпункту 4.1 пункту 4 договору кредит надано зі сплатою 18% річних, що нараховуються на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2 договору Банк має право збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом, при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні. При цьому Банк за 20 днів до вступу в силу зміненої ставки, направляє Позичальникові письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки, що містить графік погашення кредиту, відсотків і винагороди, розрахований з урахуванням нової відсоткової ставки (а.с.5). Згідно розрахунку заборгованості (а.с.3) з 1 лютого 2009 року збільшився розмір відсоткової ставки до 30 % річних. Відповідно до інформації про заборгованість станом на 28 серпня 2009 року (а.с.77) прострочення заборгованість по кредиту відсутня, прострочення заборгованості по комісії відсутня, існує заборгованість по відсоткам, у зв’язку із збільшенням відсоткової ставки по кредитному договору до 30 %. Статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльністю» встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно – правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Пунктом «г» ч.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов’язаний повідомити споживачу у письмовій формі тип відсоткової ставки. Таке саме правило встановлено Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженими постановою Національного банку України № 168 від 10 травня 2007 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за № 541/13808. У постанові НБУ № 361 від 2 серпня 2004 року «Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організацій та функціонування систем ризик – менеджменту в банках України» визначено терміни «фіксована процентна ставка» і «змінна процентна ставка». Фіксована не підлягає перегляду протягом часу дії договору, змінна - підлягає. Виходячи зі змісту кредитного договору, укладеного між сторонами, то Банк при укладені договору взагалі не виконав вимоги законодавства щодо повідомлення позивача про тип відсоткової ставки. Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладені договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Згідно п.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватись залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь–яка зміна відсоткової ставки є недійсною. Пунктом 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту встановлено, що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі настанні події, не залежно від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банк не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв’язку з волевиявленням однієї із сторін (змін кредитної політики банку). Таким чином, зміна процентної ставки відповідно до ст. 652 ЦК України та вимог Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту можлива лише при істотній зміні обставин, якими сторони керувалися при укладені договору. Представник Банку не надав суду докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 до вступу в силу зміненої процентної ставки був письмово повідомлений про вказану обставину. Крім того, суду не надано доказів того, що станом на 1 лютого 2009 року істотно змінилися обставини, якими керувалися сторони при укладенні договору та настала подія, яка має безпосередній вплив на вартість ресурсів Банку. Оскільки Банк, в порушення вимог кредитного договору, Закону України «Про захист прав споживачів», Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, в односторонньому порядку вніс зміни до кредитного договору про підвищення відсоткової ставки за користування кредитом, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про визнання незаконним підвищення Банком відсоткової ставки за користування кредитом. Відповідно до ч.3 ст. 1056-1 ЦК України, яка набрала чинності 9 січня 2009 року, умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Згідно ч.2 ст. 215 ЦК України нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Відповідно до ч.1, 4 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язанні з його недійсністю. Правові наслідки недійсністю правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватись за домовленістю сторін. Таким чином умова договору, передбачена п.п. 2.3.1 п. 2.3 Кредитного договору про право відповідача збільшувати розмір відсоткової ставки в односторонньому порядку є нікчемною з 09.01.2009 року і не створює для сторін цієї угоди ніяких юридичних наслідків, а тому процентна ставка за кредитним договором повинна залишатися без змін до повного виконання всіх умов обома сторонами договору. Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановленні частиною першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 ЦК України. Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства. Стаття 47 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає право комерційних банків самостійно визначати процентні ставки як складової частини кредитної політики банку, а не підстави для її зміни в укладеному кредитному договорі. Банки самостійно визначають процентні ставки для надання послуг клієнтам, проте, зазначена в договорі процентна ставка може бути змінена на підставах, передбачених законом. Положення пп. 2.3.3 п. 2.3 кредитного договору порушують права та законні інтереси відповідача – позивача ОСОБА_1 , містять дискримінаційні стосовно відповідача – позивача ОСОБА_1 правила зміни відсоткової ставки, та є несправедливою умовою договору. Згідно ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створених норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шаруванням права та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних справ та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов’язків. Розумність – це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу). Таким чином, підпункт 2.3.3 пункту 2.3 кредитного договору підлягає визнанню недійсним, а позов частковому задоволенню. З врахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги по зустрічному позову в частині зобов’язання Банку розблокувати рахунок НОМЕР_3 , який відкритий ОСОБА_1 у Банку як фізичною особою-підприємцем, підлягають задоволенню. Відповідач ОСОБА_1 не надав суду докази, на підтвердження того, що вищевказаними діями Банку йому заподіяна моральна шкода, тому суд не знаходить підстав для задоволення в цій частині позовних вимог зустрічного позову. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 543, 554, 559, 625, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 10, 59, 60, 208, 209, 212-214 ЦПК України, суд, - ВИРІШИВ: Відмовити у задоволенні позову Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за рахунок предмети іпотеки в повному об’ємі. Зустрічний позов ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” про визнання незаконним підвищення відсоткової ставки за кредитним договором, визнання недійсною умову договору та стягнення моральної шкоди задовольнити частково. Визнати незаконним з 9 січня 2009 року збільшення Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” процентної ставки за користування кредитом за кредитним договором НОМЕР_1 від 21 січня 2008 року, який укладений Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” та ОСОБА_1. Визнати незаконним з 9 січня 2009 року умову п.п. 2.3.3 кредитного договору НОМЕР_1 від 21 січня 2008 року, який укладений Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” та ОСОБА_1 , в частині щодо такої події як право Банку при виникненні кожної з наступних подій, зокрема, неотримання від Позичальника згоди на зміну відсоткової ставки за користування кредитом до дати вступу в силу зміненої відсоткової ставки, згідно статті 651 Цивільного кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням Позичальникові відповідного повідомлення. У зазначеному повідомленні дату договір вважається розірваним. Зобов’язати Закрите акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” розблокувати рахунок НОМЕР_3 у ПГРУ ЗАТ КБ «ПриватБанк», який відкритий ОСОБА_1 , як фізичною особою-підприємцем. Стягнути з Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” на користь ОСОБА_1 сплачені при подачі позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. 50 коп. В іншій частині позовних вимог відмовити. Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області. Заява про апеляційне оскарження подається через Ленінський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Суддя Ленінського районного суду м. Полтави С.П. Юхно

Справа № 2-376/09 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2009 р. Каланчацький районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Прудкої Л.Г. при секретарі Піхота Л.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі філії Херсонського обласного управління № 10021/0116 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 336163,67 грн., Встановив: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ Державний ощадний банк України” в особі філії Херсонського обласного управління № 10021/0116 заборгованість за кредитним договором № НОМЕР_1 від 12.04.2007 року в сумі 336163,67 грн., солідарно. В судовому засіданні представник позивача збільшив позовні вимоги та просить стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 336952,68 грн. солідарно. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 53407 доларів США на купівлю нового автомобіля Вольво S80” із строком погашення 12.04.2014 року з відсотковою ставкою 12% річних. Виконання зобов’язання за кредитним договором забезпечувалося договором поруки № НОМЕР_1 від 13.04.2007 року з поручителем ОСОБА_2 та договором застави від 12.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3 , відповідно до якого заставою є автомобіль Дольво S80”. З листопада 2008 року позичальником постійно порушувалися умови кредитного договору, а саме: своєчасно не сплачувався основний борг, а з січня 2009 року - основний борг та відсотки за користування кредитом. У зв’язку з цим станом на 22.06.2009 року ОСОБА_1 має заборгованість – 336952,68 грн. Оскільки умови договору не виконано, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 борг по кредиту солідарно. Відповідач ОСОБА_1 надав зустрічний позов, в якому просить розірвати кредитний договір № НОМЕР_1 від 12.04.2007 року, укладений між ним та ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі філії Херсонського обласного управління № 10021/0116, в зв’язку істотною зміною обставин, а саме через фінансову кризу та нестабільність валютного курсу долара США у нього виникли форс-мажорні обставини, які під час укладення кредитного договору не були передбачені. Дана фінансова нестабільність поставила його в скрутне матеріальне становище. Судом встановлено слідуючі обставини та відповідні їм правовідносини . Відповідно до укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 53407 доларів США на купівлю нового автомобіля Дольво S80” із строком погашення 12.04.2014 року з відсотковою ставкою 12% річних. Виконання зобов’язання за кредитним договором забезпечувалося договором поруки № НОМЕР_1 від 13.04.2007 року з поручителем ОСОБА_2 та договором застави від 12.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3 , відповідно до якого заставою є автомобіль Дольво S80”. З листопада 2008 року позичальником постійно порушувалися умови кредитного договору, а саме: своєчасно не сплачувався основний борг, а з січня 2009 року основний борг та відсотки за користування кредитом. У зв’язку з цим станом на 22.06.2009 року ОСОБА_1 має заборгованість – 336952,68 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно даних філії Херсонського обласного управління № 10021/0116 ВАТ Державний ощадний банк України” ОСОБА_1 станом на 22.06.2009 року має заборгованість – 336952,68 грн., яка складається з наступного: 322314,30 грн. – сума основного боргу; 13240,04 грн. – заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 1300,39 грн. – пеня за несплату основного боргу; 253,1 грн. – пеня за несплату відсотків. На підставі викладеного суд вважає за необхідне стягнути суму 336952,68 грн., згідно даних, які надав позивач з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , солідарно. Крім того, суд вважає, що підлягає задоволенню також зустрічний позов ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору в зв’язку зі зміною обставин. Відповідно до ст. 652 ч. 1 у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це перебачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною 4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1. в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2. зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3. виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4. із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв’язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв’язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом. Тому керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 611, 615, 651, 652 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218ЦПК України, суд В и р і ш и в: Позов ВАТ "Державний ощадний банк України” в особі філії Херсонського обласного управління № 10021/0116 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ Державний ощадний банк України” в особі філії Херсонського обласного управління № 10021/0116 заборгованість за кредитним договором № НОМЕР_1 від 12.04.2007 року в сумі 336952,68 грн., солідарно. Розірвати кредитний договір № НОМЕР_1 від 12.04.2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ Державний ощадний банк України” в особі філії Херсонського обласного управління № 10021/0116. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ Державний ощадний банк України” в особі філії Херсонського обласного управління № 10021/0116 судовий збір в розмірі 1700 грн. та кошти на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 грн. в рівних долях по 865 грн. з кожного. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України. Суддя :

Справа № 2- 4790/09 року РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 вересня 2009 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі: головуючого судді: Бершадської О.В. при секретарі: Столярчук О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом Відкритого акціонерного товариства ВАТ ВТБ Банк в особі Кіровоградської філії ВАТ ВТБ Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту та зустрічний позов ОСОБА_1 до ВАТ ВТБ Банк в особі Кіровоградської філії про розірвання кредитного договору ,- ВСТАНОВИВ: 24 липня 2009 року позивач звернувся в суд з позовом, яким просив, після уточнення вимог, стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь ВАТ ВТБ Банк, від імені якого діє Кіровоградська філія заборгованість за кредитним договором №20.00.000273 від 29.07.2008 року, у зв"язку із невиконанням останнім умов кредитного договору, а саме -102 269 грн. 50 коп. суми несплаченого кредиту, що еквівалентно 13 386,06 доларів США, 1 193 грн. 82 коп.-сума прострочених процентів за користування кредитом, що еквівалентно 156,26 доларів США, пені за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 147 грн. 61 коп., що еквівалентно 19,32 доларів США, пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в сумі 107 грн. 30 коп., що еквівалентно 14,04 доларів США, а всього 13 575,68 доларів США, що еквівалентно за встановленим курсом НБУ гривні до іноземних валют станом на 17.07.2009 року- 103 718 грн. 20 коп. та понесені ними судові витрати (а.с. 62-63 ). На обгрунтування вимог зазначив, що 29 липня 2008 року між ВАТ ВТБ Банк та громадянином ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №20.00.000273, відповідно до якого Банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 15 500 доларів США, зі сплатою 13,5 відсотків річних, з терміном кредитування до 28.07.2015 року. Відповідно до п.п.8.2 договору погашення кредиту повинно здійснюватися позичальником щомісяця рівними частками в розмірі - 184,2 доларів США, починаючи з серпня 2008 року. Згідно до п.п.8.3 вказаного договору погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється позичальником в строк з 21 числа по 28 число кожного місяця згідно з додатком 1 по договору. На виконання своїх зобов”язань позичальником сплачено 2 113,94 доларів США кредиту . Починаючи з 01.07.2009 року позичальник не виконує своїх зобов”язань за кредитним договором, допустив прострочення виконання зобов”язання щодо сплати коштів за кредитним договором. Відповідач ОСОБА_1 первісний позов визнав у повному обсязі , проте подав зустрічний, який був судом об»єднаний в одне провадження, згідно вимог просив розірвати вказаний вище кредитний договір , оскільки внаслідок всесвітньої економічної кризи з жовтня 2008 року на валютному ринку України спостерігаються суттєві зміни, які викликали постійне підвищення курсу долара США відносно національної валюти, як наслідок було збільшено фактичний розмір щомісячного платежу по поверненню суми кредиту та сплати відсотків за його користування. Він отримує свій прибуток у національній валюті- гривні, то має купувати долари США за гривні, витрачаючи набагато більше, ніж при укладенні договору, існує істотна зміна обставин, яка значно погіршує його становище за кредитним довогором. В судове засідання 23.09.2009 року не з»явився, згідно письмової заяви просив справу слухати у його відсутність ( а.с.65 ). Представник Банку в суді не заперечував щодо розірвання кредитного договору, який був укладений між ними та позичальником. Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини. 29 липня 2008 року між ВАТ ВТБ Банк та громадянином ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №20.00.000273, відповідно до якого Банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 15 500 доларів США, зі сплатою 13,5 відсотків річних, з терміном кредитування до 28.07.2015 року. Згідно умов Договору кредиту, Кредитор прийняв на себе зобов'язання надати кредитні кошти позичальнику, в порядку визначеному в кредитному договорі. Позичальник, в свою чергу, прийняв на себе зобов'язання, повернути Кредит в повному обсязі, із нарахованими відсотками за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, що визначений умовами договору кредиту, відповідно до графіку погашення кредиту та відсотків. Зобов'язання щодо відкриття позичкового рахунку Кредитором виконано в повному обсязі. Факт отримання позичальником кредитних коштів в сумі 15 500,00 доларів США підтверджують заявою на видачу готівки №50_13 від 29.07.2008 року (а.с.24). Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, з а кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник свої зобов'язання, передбачені Договором кредиту щодо погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом, не виконує. Станом на 17.07.2009 року заборгованість за кредитним договором №20.00.000273 від 29.07.2008 року -13 575,68 доларів США, що еквівалентно за встановленим курсом НБУ гривні до іноземних валют станом на 17.07.2009 року- 103 718 грн. 20 коп, а саме: 102 269 грн. 50 коп. суми несплаченого кредиту, що еквівалентно 13 386,06 доларів США, 1 193 грн. 82 коп.-сума прострочених процентів за користування кредитом, що еквівалентно 156,26 доларів США, пені за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 147 грн. 61 коп., що еквівалентно 19,32 доларів США, пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в сумі 107 грн. 30 коп., що еквівалентно 14,04 доларів США. Частина 2 статті 1050 ЦК України передбачає, що в разі якщо договором встановлений обов'язок позичальника повертати отриману позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась не сплаченою та сплати процентів. Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов 'язань, або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача по первісному позову є обгрунтованими та доведеними, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі. У відповідності до ч.1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Судом в процесі розгляду справи з»ясовано, що в момент укладання договору сторони не знали і не могли передбачити, що така зміна настане ( внаслідок всесвітньої економічної кризи з жовтня 2008 року на валютному ринку України спостерігається постійне підвищення курсу долара США відносно національної валюти, а як наслідок було збільшено фактичний розмір щомісячного платежу по поверненню суми кредиту та сплати відсотків за його користування). Відповідно до ч.2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Згідно ч. 3 ст. 652 ЦК України, у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Згідно ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Враховуючи вищевикладене , суд вважає необхідним задовольнити і наданий зустрічний позов. Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. На підставі ст. ст. 525, 526, 530, 543, 553 , 554, 652,653,1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 88, 214-215, 218 ЦПК України, суд, - ВИРІШИВ: Позов Відкритого акціонерного товариства ВАТ ВТБ Банк в особі Кіровоградської філії ВАТ ВТБ Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту та зустрічний позов ОСОБА_1 до ВАТ ВТБ Банк в особі Кіровоградської філії про розірвання кредитного договору - задовольнити. Стягнути із ОСОБА_1 на користь ВАТ ВТБ Банк, від імені якого діє Кіровоградська філія - заборгованість за кредитним договором від 29.07.2008 року в розмірі - 103 718 грн. 20 коп.; 30 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 1 037 грн. 20 коп.- судового збору. Розірвати кредитний договір №20.00.000273 від 29.07.2008 року укладений між ВАТ ВТБ Банк, від імені якого діяв директор КФ ВАТ ВТБ Банк ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_1. Стягнути із Відкритого акціонерного товариства ВАТ ВТБ Банк в особі Кіровоградської філії ВАТ ВТБ Банк на користь ОСОБА_1 - 8 грн. 50 коп. судового збору та 37 грн . – витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги , з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України. Суддя (підпис) Згідно з оригіналом: Суддя Кіровського райсуду м. Кіровограда : О.В.Бершадська

Справа № 2 -3736/ 2009 р ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 серпня 2009 року Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі: головуючого – судді: Курганникової О.А. при секретарі: Люленко Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» - про захист прав споживачів та розірвання договору іпотеки, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» про захист прав споживачів та розірвання договору іпотеки, посилаючись на те, що між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» та позивачем був укладений кредитний договір № 014/02-1/1190-05 від 02 серпня 2005 року по якому позичальник отримав кредитні кошти для використання на споживчі цілі у розмірі 150000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,50 % на рік з кінцевим терміном повернення 02 серпня 2015 року. Також між позивачем та між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» було укладено іпотечний договір № 014/02-1/1190/1-05 від 02 серпня 2005 року предметом іпотеки стало нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1 яка належить йому на праві приватної власності. 10 серпня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» та позивачем був укладений кредитний договір № 014/1932/82/90551 по якому позичальник отримав кредитні кошти для використання на споживчі цілі у розмірі 122400 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,50 % на рік з кінцевим терміном повернення 10 серпня 2017 року. Також між позивачем та між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» було укладено договір наступної іпотеки № 014/1932/82/90551/1 від 10 серпня 2007 р. року предметом іпотеки стало нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1 яка належить йому на праві приватної власності. Позивач при укладенні Договору іпотеки та Договору наступної іпотеки , виходив з того , що курс гривні відносно долара США буде стабільний, але він істотно змінився, за таких обставин позивач ніколи б не надав згоди на укладення вищезазначених договорів, та не надав своє майно в забезпечення по Кредитним договорам. У зв’язку з чим він вимушений звернутись до суду про припинення вищезазначених договорів іпотеки, зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна а саме: квартири АДРЕСА_1 яка належить йому на праві приватної власності, та внесення до державного реєстру іпотек відомості про виключення запису з реєстру щодо нерухомого об’єкту а саме : АДРЕСА_1 Представник позивача в судове засідання з’явився, підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, та пояснив, що з моменту укладення між позивачем та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» вищезазначених договорів Іпотеки та наступної Іпотеки на теперішній час істотно змінився курс гривні відносно долара США , позивач при укладенні договорів виходив з того, що такої зміни обставин не настане та якби він міг передбачити такі обставини, він ніколи б не надав своє майно в забезпечення по вищезазначеним Кредитним договорам . Представник відповідача до судового засідання не з’явився, повідомлений належним чином у встановленому Законом порядку. За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України. Суд вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані письмові матеріали справи, оцінивши зібрані докази, приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані , не суперечать законодавству, та підлягають задоволенню. До такого висновку суд прийшов з наступних підстав: Між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/02-1/1190-05 від 02 серпня 2005 року по якому позичальник отримав кредитні кошти для використання на споживчі цілі у розмірі 150000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,50 % на рік з кінцевим терміном повернення 02 серпня 2015 (а. с.9-10 ); Відповідно іпотечного договору № 014/02-1/1190/1-05 від 02 серпня 2005 року укладеного між ОСОБА_1 . та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» предметом іпотеки стало нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1 і( а. с.11-15 ); Відповідно до кредитного договору № 014/1932/82/90551 року від 10 серпня 2007 року укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , позичальник отримав кредитні кошти для використання на споживчі цілі у розмірі 122400 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,50 % на рік з кінцевим терміном повернення 10 серпня 2017 року (а. с.16-19 ); Відповідно до договору наступної іпотеки № 014/1932/82/90551/1 від 10 серпня 2007 р. укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» по якому предметом іпотеки стало нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про прав власності на нерухоме майно за № 78/25.; Згідно з ч. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися за місцем проживання споживача . ОСОБА_1 є споживачем так як отримав споживчий кредит тобто кошти , що надаються кредитодавцем (банком, або іншою фінансовою установою для задоволення його особистих потреб. Згідно паспорту громадянина України серія НОМЕР_1 виданого ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області 17 липня 2009 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 (а. с. 4-7); Відповідно до ч. 1 ст.. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання , а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя , внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках , встановлених договором або законом. Істотними є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Відповідно до ст.. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин , якими сторони керувались при укладенні договору , договір може бути змінений, або розірваний за згодою сторін , якщо інше не встановлено договором або не впливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною , якщо вони змінилися настільки що, якщо б сторони могли це передбачити , вони не укладали б договір, або укладали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами , які істотно змінились , або до його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони. Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються. Відповідно до ст.. 17 Закону України «Про Іпотеку» іпотека припиняється у разі : з інших підстав , передбачених цим Законом, при цьому відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Відповідно до Розділу І ст.. 1 Закону України «Про іпотеку» , іпотека - вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця. З моменту укладення вищезазначених договорів істотно змінився курс гривні відносно долара США. ОСОБА_1 при укладенні договору іпотеки та Договору наступної іпотеки виходив з того , що такої зміни обставин не настане. Істотна зміна курсу гривні , відносно долара США не може бути усунена позивачем, тому, що данні обставини не залежать від волі іпотекодавця – майнового поручителя, а пов’язані з об’єктивними причинами змінення ситуації на валютному ринку. Подальше виконання договорів іпотеки в умовах падіння курсу гривні відносно долара США призведе до явного порушення відношенню майнових інтересів сторін та позбавляє іпотекодавця - майнового поручителя на те, що він розраховував при укладенні договору, а саме – видатки іпотекодавця – майнового поручителя на виконання обов’язків по кредитним договорам значно перевищують розмір видатків , на які було розраховано під час укладення договору. Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими, не суперечать закону, та підлягають задоволенню. Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 209, 212, 214-215, 224-226, ЦПК України, ч. 1 ст. 559, ч. 2 ст. 651, 652, ч. 2 ст. 653 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів» від 01 грудня 2005 року № 3161-ІV з відповідними змінами та доповненнями Законом України «Про іпотеку» № 898-ІV від 05.06.2003 р. з відповідними змінами та доповненнями від 25.12.2008 року суд, – ВИРІШИВ: Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі. Розірвати договір іпотеки № 014/02-1/1190/1-05 від 02 серпня 2005 року укладеного між ОСОБА_1 та Відкритим Акціонерним Товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль». Розірвати договір наступної іпотеки № 014/1932/82/90551/1 від 10 серпня 2007 р укладеного між ОСОБА_1 та Відкритим Акціонерним Товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль». Зняти заборону , щодо відчуження нерухомого майна , а саме: квартири АДРЕСА_1 Внести до державного реєстру іпотек відомості про виключення запису з реєстру , щодо об’єкту а саме : квартири АДРЕСА_1 Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. Суддя:

Справа № 2 -3735/ 2009 р ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2009 року Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі: головуючого – судді: Курганникової О.А. при секретарі: Люленко Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» - про захист прав споживачів та розірвання договору іпотеки, 3особа: ОСОБА_2, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» про захист прав споживачів та розірвання договору іпотеки, 3особа : ОСОБА_2 , посилаючись на те, що між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 . був укладений кредитний договір № 014/1932/74/78477 від 27 вересня 2006 року по якому позичальник отримав кредитні кошти для використання на споживчі цілі у розмірі 235407 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,00 % на рік з кінцевим терміном повернення 27 вересня 2026 року. Також між позивачем ОСОБА_1 . та між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» було укладено іпотечний договір № 014/1932/74/78477/1 від 27 вересня 2006 року предметом іпотеки стало нерухоме майно, а саме трикімнатна квартира АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві приватної власності, тим самим став майновим поручителем ОСОБА_2 31 серпня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 . був укладений кредитний договір № 014/1932/82/91721 по якому позичальник отримав кредитні кошти для використання на споживчі цілі у розмірі 71400 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,50 % на рік з кінцевим терміном повернення 31 серпня 2017 року. Також між позивачем ОСОБА_1 . та між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» було укладено договір наступної іпотеки № 014/1932/82/91721/1 від 31 серпня 2007 р. року предметом іпотеки стало нерухоме майно, а саме трикімнатна квартира АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві приватної власності, тим самим став майновим поручителем ОСОБА_2 Позивач при укладенні Договору іпотеки та Договору наступної іпотеки , виходив з того , що курс гривні відносно долара США буде стабільний, але він істотно змінився, за таких обставин позивач ніколи б не надав згоди на укладення вищезазначених договорів, та не надав своє майно в забезпечення по Кредитним договорам ОСОБА_2 та не став би його майновим поручителем. У зв’язку з чим він вимушений звернутись до суду про припинення вищезазначених договорів іпотеки, зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна а саме: трикімнатна квартири АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві приватної власності, та внесення до державного реєстру іпотек відомості про виключення запису з реєстру щодо нерухомого об’єкту а саме : квартири АДРЕСА_1 . Представник позивача в судове засідання з’явився, підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, та пояснив, що з моменту укладення між позивачем та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» вищезазначених договорів Іпотеки та наступної Іпотеки на теперішній час істотно змінився курс гривні відносно долара США , позивач при укладенні договорів виходив з того, що такої зміни обставин не настане та якби він міг передбачити такі обставини, він ніколи б не надав своє майно в забезпечення по Кредитним договорам ОСОБА_2 . та не став би його майновим поручителем. Представник відповідача до судового засідання не з’явився, повідомлений належним чином у встановленому Законом порядку. 3 особа: ОСОБА_2 . до судового засідання не з’явився, але надав до суду заяву в якої він проти позову не заперечує, та просить слухати справу за його відсутності. За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України. Суд вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані письмові матеріали справи, оцінивши зібрані докази, приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані , не суперечать законодавству, та підлягають задоволенню. До такого висновку суд прийшов з наступних підстав: Між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 . був укладений кредитний договір № 014/1932/74/78477 від 27 вересня 2006 року по якому позичальник отримав кредитні кошти для використання на споживчі цілі у розмірі 235407 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,00 % на рік з кінцевим терміном повернення 27 вересня 2026 року (а. с.12-13 ); Відповідно іпотечного договору № 014/1932/74/78477/1 від 27 вересня 2006 року укладеного між ОСОБА_1 . та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» предметом іпотеки стало нерухоме майно, а саме трикімнатна квартира АДРЕСА_1 ( а. с. 14-16); Відповідно до кредитного договору № 014/1932/82/91721 від 31 серпня 2007 року укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 . позичальник отримав кредитні кошти для використання на споживчі цілі у розмірі 71400 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,50 % на рік з кінцевим терміном повернення 31 серпня 2017 року (а. с. 17-22); ОСОБА_1 . став майновим поручителем ОСОБА_2 відповідно до договору наступної іпотеки № 014/1932/82/91721/1 від 31 серпня 2007 р. укладеного між ОСОБА_1 . та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» по якому предметом іпотеки стало нерухоме майно, а саме трикімнатна квартира АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві приватної власності відповідно до договору купівлі продажу від 27 вересня 2006 р. серія ВЕА № 943842 посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу - ОСОБА_3 . (а. с.31-32 ); ОСОБА_2 . сплачує кредитні кошти у відповідності до графіку сплати погашення кредиту , про що свідчать відповідні квитанції про сплату (а. с. 35-44); Згідно з ч. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися за місцем проживання споживача . ОСОБА_1 . є споживачем так як отримав споживчий кредит тобто кошти , що надаються кредитодавцем (банком, або іншою фінансовою установою для задоволення його особистих потреб. Згідно паспорту громадянина України серія МН НОМЕР_1 виданого Московським МВ ХМУ УМВС України в Харківській області 29 грудня 2001 року ОСОБА_1 . зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 . (а. с. 7); Відповідно до ч. 1 ст.. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання , а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя , внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках , встановлених договором або законом. Істотними є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Відповідно до ст.. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин , якими сторони керувались при укладенні договору , договір може бути змінений, або розірваний за згодою сторін , якщо інше не встановлено договором або не впливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною , якщо вони змінилися настільки що, якщо б сторони могли це передбачити , вони не укладали б договір, або укладали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами , які істотно змінились , або до його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони. Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються. Відповідно до ст.. 17 Закону України «Про Іпотеку» іпотека припиняється у разі : з інших підстав , передбачених цим Законом, при цьому відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Відповідно до Розділу І ст.. 1 Закону України «Про іпотеку» , іпотека - вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця . З моменту укладення вищезазначених договорів істотно змінився курс гривні відносно долара США. ОСОБА_1 . при укладенні договору іпотеки та Договору наступної іпотеки виходив з того , що такої зміни обставин не настане. Істотна зміна курсу гривні , відносно долара США не може бути усунена позивачем, тому, що данні обставини не залежать від волі іпотекодавця – майнового поручителя, а пов’язані з об’єктивними причинами змінення ситуації на валютному ринку. Подальше виконання договорів іпотеки в умовах падіння курсу гривні відносно долара США призведе до явного порушення відношенню майнових інтересів сторін та позбавляє іпотекодавця - майнового поручителя на те, що він розраховував при укладенні договору, а саме – видатки іпотекодавця – майнового поручителя на виконання обов’язків по кредитним договорам значно перевищують розмір видатків , на які було розраховано під час укладення договору. Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими, не суперечать закону, та підлягають задоволенню. Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ч. 1 ст. 559, ч. 2 ст. 651, 652, ч. 2 ст. 653 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів» від 01 грудня 2005 року № 3161-ІV з відповідними змінами та доповненнями, Законом України «Про іпотеку» № 898-ІV від 05.06.2003 р. з відповідними змінами та доповненнями від 25.12.2008 року суд, – ВИРІШИВ: Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі. Розірвати договір іпотеки № 014/1932/74/78477/1 від 27 вересня 2006 року укладеного між ОСОБА_1 та Відкритим Акціонерним Товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль». Розірвати договір наступної іпотеки № 014/1932/82/91721/1 від 31 серпня 2007 р. укладеного між ОСОБА_1 та Відкритим Акціонерним Товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль». Зняти заборону , щодо відчуження нерухомого майна , а саме: АДРЕСА_1 Внести до державного реєстру іпотек відомості про виключення запису з реєстру , щодо об’єкту а саме : АДРЕСА_1 Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. Суддя: підпис. Копія вірна. Суддя:

справа №22-1619/09 РІШЕННЯ іменем України 20 серпня 2009 року м. Ужгород Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Ігнатюка Б.Ю., Собослоя Г.Г., при секретарі Плавайко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду від 1 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ КБ «ПриватБанк» про виконання умов договору та відшкодування моральної шкоди, - встановила: У березні 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ЗАТ КБ «ПриватБанк» (далі банк) про виконання умов договору та відшкодування моральної шкоди. Вимоги мотивувала тим, що 29 березня 2006 року уклала з відповідачем кредитний договір № МКТWАU01050018, згідно якого банк видав їй кредит у розмірі 66225 грн., а вона зобов'язалася повернути кредит та сплачувати банку за користування кредитом відсотки у розмірі 1,25 % на місяць на суму залишку заборгованості. 1 лютого 2009 року всупереч умовам договору та норм цивільного законодавства відповідач в односторонньому порядку збільшив розмір відсотків за користування кредитом до 26,4 % річних. Дії відповідача вважає незаконним і такими, що завдали їй моральної шкоди. Посилаючись на дані обставини просила суд постановити рішення, яким дії відповідача, щодо збільшення розміру відсотків за користування кредитом визнати неправомірними, зобов'язати банк виконувати умови договору, зобов'язати банк здійснити перерахунок коштів отриманих від позивачки та стягнути з відповідача в її користь 50000 грн. моральної шкоди. Рішенням Тячівського районного суду від 1 червня 2009 року у задоволенні позову відмовлено. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі. Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою, всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України не доведено своїх вимог, а її доводи не стверджені належними та допустимими доказами. Проте з таким висновком суду погодитися в повній мірі не можна, оскільки суд дійшов його без повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи та прав сторін, а висновки суду не відповідають обставинам справи. По справі встановлено, що між сторонами існує зобов'язання з приводу виконання умов кредитного договору, який вони уклали 29 березня 2006 року. Згідно даного договору банк надав позивачці в кредит для купівлі автомашини та сплати страхового платежу кошти в сумі 66225 грн., а позивачка зобов'язалася до 28.03.2013 року повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 1,25 % на місяць на суму залишку заборгованості. 1 лютого 2009 року банк, посилаючись на значне подорожання фінансових ресурсів на світовому і українському фінансових ринках та підвищення рівня облікової ставки НБУ, збільшив, без згоди позивачки, розмір відсотків за користування кредитом до 26,4 % річних (а.с. 27, 28). Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України (далі ЦК) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 525 ЦК одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зі змісту ст.ст. 651 та 652 ЦК зміна договору допускається лише за згодою сторін або за рішенням суду. Згідно п. 2.3.1. укладено між сторонами кредитного договору банк має право збільшити розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору, зміні облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті. При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки за 20 днів до вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки банком у вищезгаданому порядку можливе в границях кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшення курсу долара США, за згодою позичальника (а.с.7-8). З вищенаведеного випливає, що ні законом ні договором банку не було надано право в односторонньому порядку, без згоди позивачки, змінювати умови кредитного договору. Дії банку з цього приводу визнати правомірними неможна, оскільки вони є незаконні та порушують права позивачки. За таких обставин слід визнати, що висновок суду першої інстанції про недоведеність позову не відповідає обставинам справи, що відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення. На думку колегії суддів позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню. Доведеним є факт односторонньої зміни банком умов договору, що призвело до порушення права позивачки. Права позивачки підлягають захисту у зв'язку з цим підлягає до задоволення вимога позивачки про визнання дій банку неправомірними та зобов'язання банку провести перерахунок сплачених позивачкою коштів відповідно до умов договору. Вимога позивачки про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає, оскільки відшкодування такої шкоди не передбачено ні умовами кредитного договору ні законом, який регламентує умови та порядок надання позики (кредиту). Крім цього, позивачка не надала суду жодних доказів того, що незаконними діями банку їй було завдало моральних страждань на суму 50000 грн. Судові витрати по справі слід стягнути з відповідача в порядку ст. 88 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, - вирішила: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Тячівського районного суду від 1 червня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Дії ЗАТ КБ «ПриватБанк» спрямовані на збільшення в односторонньому порядку розміру процентів (відсотків) по кредитному договору № МКТWАU01050018 від 29.03.2006 року укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 визнати неправомірними та такими, що порушують права позивача. Відновити становище, яке існувало до порушення та зобов'язати ЗАТ КБ «ПриватБанк» провести перерахунок сплачених ОСОБА_1 сум відповідно до умов кредитного договору Стягнути з ЗАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 30 (тридцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Стягнути з ЗАТ КБ «ПриватБанк» на користь держави 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Судді:

Справа №2-31/2009 р. РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2009 року. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Мурашко С.І., при секретарі – Переверзєвій І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за позовом ЗАТ комерційний банк ПриватБанк в особі Кіровоградської філії ЗАТ комерційного банку ПриватБанк до ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 треті особи Орган опіки та піклування Кіровоградської районної державної адміністрації, ГГІРФО Кіровоградського РВ УМВС України в Кіровоградській області, приватний нотаріус Кіровоградського нотаріального округу ОСОБА_6 про звернення стягнення на іпотечне майно та виселення із будинку та зняття з реєстрації, зустрічним позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ЗАТ комерційний банк ПриватБанк в особі Кіровоградської філії ЗАТ комерційного банку ПриватБанк про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, скасування реєстраційних записів, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором НОМЕР_1 від 22.06.2006 року звернути стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок з господарчими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 Виселити всіх відповідачів із зазначеного будинку із зняттям з реєстраційного обліку, а також стягнути судові витрати. Свої вимоги обгрунтовує тим, що 22.06.2006 року між позивачем та ОСОБА_1 . був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк зобов'язався надати кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 54600 грн. на ремонт будинку, а також у розмірі 2652 грн. на сплату страхових платежів строком до 21.06.2010 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідач в свою чергу зобов'язався в період з 20 по 25 число щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 1% та 1688 грн. для погашення заборгованості за кредитом. В забезпечення виконання кредитного договору сторони того ж дня уклали договір іпотеки. Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 Відповідач отримав кредитні кошти, але свої зобов'язання не виконує, борг та відсотки по кредиту не сплачує. Сума заборгованості складає 90123,77 грн. Представник позивача ОСОБА_7 . (за дорученням) в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Дала пояснення по суті заявлених вимог та просила позов задовольнити. Відповідачка ОСОБА_2 ., яка одночасно представляла інтереси ОСОБА_1 , та представник відповідачів ОСОБА_8 . позовні вимоги не визнали посилаючись на те, що договір іпотеки є нікчемним, так як під час його укладання не отримано дозволу органу опіки та піклування на укладання даного договору, чим порушено права малолітньої дитини. В свою чергу ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 . звернувся з зустрічним позовом та просить застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину – договору іпотеки (житлової нерухомості), укладеного 22.06.2006 року за №2120 укладеного між ОСОБА_1 . та ЗАТ КБ ПриватБанк, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу ОСОБА_2 Також просить скасувати реєстраційний запис про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек за реєстраційним НОМЕР_2 від 22.06.2006 року, а також скасувати реєстраційний запис про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 33370839 від 22.06.2006 року. Представник позивача зустрічні позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що на час укладання іпотечного договору в будинку був зареєстрований та проживав один, а тому не потрібно було отримувати дозвіл Органу опіку та піклування. Відповідачі ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 треті особи ГГІРФО Кіровоградського РВ УМВС України в Кіровоградській області, приватний нотаріус ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чиним. Представник Органу опіки та піклування ОСОБА_9 вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, так як порушуються права малолітньої дитини, яка позбавляється житла. Заслухавши думку представника позивача, відповідачки та представників відповідача, представника Органу опіки та піклування, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ЗАТ КБ ПриватБанк задоволенню не підлягають, а зустрічний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено, що 22.06.2006 року між ЗАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір. Відповідно до п.1.1, договору банк зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 54600 грн. на ремонт будинку, а також у розмірі 2652 грн. на сплату страхових платежів строком до 21.06.2010 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідач відповідно до п.1.1 зобов'язався в період з 20 по 25 число щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 1% та 1688 грн. для погашення заборгованості за кредитом. Згідно з п.4.1 кредитного договору відповідач за порушення термінів оплати відсотків зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу. В забезпечення виконання кредитного договору сторони того ж дня уклали договір іпотеки. Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_2 Відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, але свої зобов'язання не виконує, борг та відсотки по кредиту не сплачує. Згідно довідки ЗАТ КБ ПриваБанк, станом на 09.04.2009 року заборгованість по кредиту становить 90123,77 грн. Згідно з ч.1 ст.33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Частиною другою зазначеного Закону, одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а відповідно до ч.1 ст.30 ЗУ Про іпотеку та ст.109 ЖК України, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Разом з тим, відповідно до ст.17 Закону України Про охорону дитинства батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовитися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватись від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання. Статтею 18 ЗУ Про іпотеку іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Статтею 4 зазначеного Закону передбачено державну реєстрацію іпотеки, та зазначено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановлену законодавством. Відповідач ОСОБА_1 , який уклав договір іпотеки, є батьком малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження виданого Центральним відділом реєстрації актів громадянського стану Кіровоградського обласного управління юстиції., 29.10.2003 року, а також записом в паспорті відповідача, батька дитини. Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає. Таким чином, суд приходить до висновку, що під час укладання договору іпотеки (житлової нерухомості) порушено право малолітньої дитини, а саме не отримано дозвіл органу опіки та піклування на укладання договору іпотеки, так як вказаний договір підлягає нотаріальному посвідченню. При посвідченні договору іпотеки приватний нотаріус ОСОБА_2 в повній мірі не з'ясувала наявність у ОСОБА_1 . малолітніх дітей, а лише обмежилася довідкою Олексіївської сільської ради, що ОСОБА_1 проживає та зареєстрований один, а так як на час укладення договору не було згоди органу опіки та піклування, тому були порушені права малолітньої дитини. Відповідно до вимог ст.ст.215,216 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в моменти вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання правочину, а в разі неможливості такого повернення цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'яв лена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. Укладаючи договір іпотеки відповідачем ОСОБА_1 порушено вимоги ч.6 ст.203 ЦК України, а саме правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Тобто, ОСОБА_1 будучи батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уклав договір іпотеки, який суперечить житловим правам та інтересам малолітньої, а тому такий договір є нікчемним з моменту його укладання, і в даному випадку повинні застосовуватися наслідки нікчемності договору. На підставі Закону України Про охорону дитинства, Закону України Про іпотеку, ст.ст.29,215,216 ЦК України, 109 ЖК України, керуючись ст.ст.10,11,60,209,212, 214-215,218 ЦПК України, суд, ВИРІШИВ: Відмовити Закритому акціонерному товариству комерційний банк ПриватБанк в особі Кіровоградської філії Закритого акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк в задоволенні позовних вимог, а саме: зверненні стягнення на предмет іпотеки житловий будинок з господарчими будівлями, загальною площею 93,8 кв.м, який знаходиться в АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Закритим акціонерним товариством комерційним банком приватБанк з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь -яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; відмовити у виселенні всіх громадян, які зареєстровані і проживають в будинку, який розташований в АДРЕСА_1 а саме: ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 зі зняттям їх з реєстраційного обліку . Зустрічний позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 – задовольнити. Застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину- договору іпотеки (житлової нерухомості) укладеного 22.06.2006 року за №2110 між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційним банком ПриватБанк, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу ОСОБА_2 Скасувати реєстраційний запис про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек за реєстраційним НОМЕР_2 від 22.06.2006 року. Скасувати реєстраційний запис про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за НОМЕР_3 від 22.06.2006 року. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Не переживайте, сможете работать и будете отчислять не более 20% от зарплаты. А кто Вам сказал, что телевизор, холодильник и т.д. это Ваше имущество, а не Вашей мамы, родственницы и т.д. которые ну никоим образом к кредиту не относятся?

Зря Вы так, возвращают. В любом случае у Вас будет шанс подать иск к государству Украина.

Я бы рекомендовал идти по пути расторжения договора. Относительно того в какой суд подавать, какое из судебных производств открыто раньше?Если Вы будете подавать в суд там где Вы ответчик, Вам необходимо подготовить встречный иск. Если в суд там где Вы истец, то изменить требования.

Размещаем образец иска в вордовском формате doc позов_надра.doc

По просьбам пользователей размещаю постановление полностью в pdf postanova_sudu_web.pdf

Обратите внимание - имеет право, а не обязан. В любом случае, что-либо без суда доказывать Приватбанку бесполезно.

Ничем не грозит, также Вам ничем не грозит передача дела в СБУ или прокуратуру. Вы сколько платили по кредиту - год, два? А после повышения курса и отсутствия ответов на Ваши обращения банк пошел Вам на встречу? Думаю в этом случае у банка больше проблем чем у заемщиков.Последствия выльются в очередной ПР не понятно кого и зачем. Вы имеете конституционное право не давать пояснений в случае вызова Вас в компетентные органы без присутствия адвоката, либо вообще не давать никаких пояснений, как это делают банки.

Тут не только самоуправство, но и превышение служебных полномочий, вымогательство, мошенничество и еще целый ряд должностных преступлений.Пишите в прокуратуру и комитет по защите прав потребителей.

Внимательно прочитайте последнюю страницу постановления, а именно, что решил суд: 1. Признать незаконной и отменить постановление. 2. Остановить действие постановления Кабмина до вступления постановления суда в законную силу. Исходя из постановления суда - постановление Кабмина на данный момент не действует и доплачивать ничего не нужно!!!

Обратитесь в общество по защите прав потребителей и в прокуратуру.Действия водоканала не законны.

По многочисленным просьбам клиентов банка Надра размещаем образец искового заявления о признании противоправными действия временного администратора и возмещении морального вреда.

По порядку:1. Вам необходимо подойти в суд, написать заявление на получение исполнительного листа, подписать его у судьи и получить в канцелярии исполнительный лист. 2. С исполнительным листом идете в исполнительную службу того района где зарегистрирован кредитный союз, там пишите заявление об открытии исполнительного производства с просьбой наложить одновременно с открытием производства арест на все имущество. 3. Относительно госпошлины, подойдите к судье рассматривающему Ваше дело и заберите у него определение суда о возврате Вам госпошлины вместе с оригиналами квитанций. Далее вместе с этим определением идите в местное казначейство, деньги Вы получите практически сразу, т.к. сумма у Вас не большая.