Antonina

Спасибо огромное! я так и сделаю, нужно присекать такую нечестное сотрудничество банков и нотариусов :angry: ! а про адреса - я и забыла, что в интернете можно найти почти любую информацию

Я не просила рассрочку только в одном иске, потому что оспариваемый кредитный договор с Приватбанком аж с 2005 года, по нему при реституции мне банк должен около 500 грн А рассрочку я считаю нужно просить, т.к. суд иниативу проявлять не будет, а попытка не пытка-считаю нужно просить побольше, я прошу и моральный ущерб и материальный....и сколько судей, столько и решений. А еще есть пословица: два юриста-три мнения...так что неизвестно, куда повернет кривая А иск свой завтра выложу, наверное уже десятый вариант, некоторые его части я выкладывала уже в этой ветке. Я тоже давлю на валюту, но сам иск предполагает ответ банка с предоставлением банковской лицензии и дозвола и тогда нужно отбиваться от них тоже будет и обосновывать, что дозвил это не лицензия и т.д.

я сама с судами первый раз сталкиваюсь, но мне кажется вас могут обязать доплатить, по крайне мере я в решениях судов такое встречала

ст.217 ЦКУ недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був вчинений і без включення до нього недійсної частини. Так что лучше не распылятся....и вправду судья заснет

Из этой постановы, если просите реституцию- то должны платить 120 грн. Из моего опыта- один иск приняли с чеком в 37 грн, хотя я прошу реституцию, но без рассрочки, а другой иск, где есть рассрочка, обязали доплатить... Наверное все зависит от судьи и от того читал ли он эту постанову...Меня даже судья хотел обязать заплатить 1700грн судовый сбор, аргументируя тем, что это не защита прав потребителей. Так я подала второй раз иск, он попал к другому судье и тот его принял...

ПОСТАНОВА Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними 32. У справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від дійсної вартості майна, щодо якого заявляються вимоги. У справах про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується відповідно до пункту 10 частини першої статті 80 ЦПК загальною сумою усіх вимог.

Уважаемый Антирейд! Сегодня была в ОТП банке, все-таки исполнительная надпись есть. Только вот что интересно, проживаю я в Сумах, а исполнительную надпись вынес частный нотариус Днепропетровского округа и конечно же адреса нотариуса нет, а только что зовут ее Бондарь Ирина Михайловна (из печати поняла). Интересно, а как подавать иск в суд, если я не знаю адреса ответчика и я так понимаю, если оскаржуваты исполнительную надпись, то это в суде Днепропетровска?! Еще в банке пообщалась с юристом....он почему-то мне сказал, что исполнительная надпись это на стягнення ипотеки, а в суд они все равно будут подавать, что б стягнуты борг...Это такой юрист безграмотный?! или я ошибаюсь в своем понимании, что исполнительная надпись - это что б обойтись без суда?!

Спасибо, за дельные советы. Но дело в том, что банк не передавал в исполнительную службу исполнительную надпись нотариуса, а шантажирует ею мужа, что если муж не заплатит пеню 20 000 грн., деньги которые банк потратил на судовый наказ 850 грн(мы написали в ответ заяву на скасування наказа), на исполнительную надпись нотариуса 1700 грн, и не погасит задолженность или подпишет кабальную реструкторизацию, то тогда они передадут исполнительную надпись в испольнительную службу. Муж не видел эту надпись вживую, они просто помахали перед его глазами ипотечным договором, в руки не давали, так что есть вариант, что они его просто запугивали, и никакой надписи нет...

А раньше, я так поняла с юридических сайтов, нотариус был обязан письменно уведомить должника, что собирается сделать исполнительную надпись и должник должен был предоставить заперечення, если был не согласен с суммой долга.... вот уроды! Но я уже продумала как действовать: 1. сходить к нотариусу и взять копию исполнительной надписи 2. Подать в суд иск о признании кредитного договора недействительным и соответственно ипотечного 3. подать иск на оскарження исполнительной надписи (только вот не знаю имеет ли смысл при выполнении п.2, какое решение судья вынесет-я смогу только оскаржити суму борга выдвинутую банком ?, он же не признает исполнительную надпись недействительной при любом раскладе) 3. с копией иска, копией исполнительной надписи посетить исполнительную службу написав заявление, что прошу не принимать в производство исполнительную надпись, т.к. есть спор рассматриваемый в суде по ипотеке?!

Атирейд, вы пишите, что нотариус должен за 30 дней меня предупредить об произведении нотариальной надписи, а в инструкции сказано: "Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень." А если я от нотариуса ничего не получала, но от банка получала "досудову вимогу". В инструкции ведь не сказано, кто должен направить ипотекодержателю "письмові вимоги про усунення порушень". Правда нотариус должна была проверить неоспоримость суммы долга, т.е. мое согласие с этим долгом. Как в случае с судебным приказом, есть спор-значить позовне провадження, нет спора- значит приказ вступает в силу.

Зря вы думаете, что против привата никто не попрет.... Судьи тоже люди, у них есть друзья, знакомые с кредитами, а уж Приват как мог прославился...и отбором незаконным машин, и Верусом и многими другими "добрыми делами".... Да у Привата денег не хватит на всех заемщиков. Мне один судья рассказал, что приват один иск на несколько десятков заемщиков оформил, что б только 1 700 гривен заплатить. А так нужно за каждого заемщика столько платить. Ему конечно отказали....так они ходили жаловались, что кризис, денег нет....

Весна, а вы оптимист!!! это я про увлекательное занятие!!! а вообще, так я с вами согласна!!! когда б мы еще узнали свои права и изучили б законодательство!!!

Да там вообще бред написан в запереченнях Приват банка!!! как такое судьи прохавали?!или им было выгодно прохавать или не хотелось заморачиваться?! А вы смотрели эти самые прикинцеви положення?! банк просто выдернул кусок из контекста!!! там написано: 2. До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону (закон от 2001 года). 3. Кабінету Міністрів України та Національному банку України у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону: підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом. Но в Декрет так и не внесли изменений, значит так и должно быть!!! потому что сфера валютного регулирования (Декрет) и сфера банковского регулирования (ЗУ о банках) разные вещи!!! и по логике должна быть Генеральная лицензия+письмовый дозвил (по закону о банках) + генеральная лицензия или индивидуальная (по Декрету). Правда НБУ дал объяснение в своем информ листе, что письмовий дозвил это и есть генеральная лицензия.....

Объясните, а почему суд вообще ссылается на п.п. 1.5 "Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу"?! ведь это подзаконный акт!!! и в ЦКУ и в ГКУ четко прописано, что использование иностранной валюты определено ЗАКОНОМ, а не законодательством....и в Декрете четко прописаны полномочия НБУ, что он может выдавать акты в рамках декрета. А в рамках Декрета четко прописано, в каких случаях нужна инд. лицензия и никаких отступлений, что может быть иначе,если предусмотрено законодательством. По-моему, это злоупотреблением статусом валютного регулятора. И я честно говоря не уловила логику, суд ссылается на это положение, в котором написано, что инд. лицензия не нужна, если банк кому-то платит или банку кто-то платит по обязательствам.... к чему они приплели выдачу кредита, разговор шел о выполнении обязательств по кредиту, к тому же такой строчки в додатке к письмовому дозволу точно нет у банка... просвятите блондинку... "Перелік документів, які для одержання банківського кредиту позичальник надає банку містить ч. 1 ст. 346 Господарського кодексу України, тобто саме позичальник є ініціатором одержання банківського кредиту. Докази того, що ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" є ініціатором за валютною операцією, відсутні. Отримувачем за валютною операцією - наданням кредиту в іноземній валюті є ТОВ "Парк Моторс". !

Алексашка еще хочу добавить по запереченню банка: "Відповідно до положень ст. 47, 49 ЗУ «Про Банки і банківську діяльність» банківські установи мають право здійснювати кредитні операції, у тому числі розміщувати залучені кошти від свого імені та на власний ризик, на підставі банківської ліцензії. Ст. 2 цього Закону визначає банківський кредит як будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яку гарантію, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборогованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. При цьому, відповідно до цієї же статті кошти – це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Таким чином, законодавство України чітко визначає правомочність банків на підставі відповідних ліцензій надавати кредити та бути суб’єктом кредтних зобов’язань." Банковская лицензия согласно ст.12,14 ХКУ является одним их способов государственного регулирования хозяйственной деятельности, т.е. без банковской лицензии банк не имеет права как субъект хозяйственной деятельности осуществлять банковскую деятельность, т.е он даже банком называться не может.

2. Выдача кредита регулируется другими статьями ГК и ХК. А сумму кредита банк в любом случае указывает. Вы же ничего не покупаете, а берете кредит. А разве проценты по кредиту это не плата за финансовые услуги, а значит цена?!

Даааа.....Весна, так это уже выдержка из судебного решения?! а суд где был? В Днепропетровске или в другом городе?!

Уфффф, прочитала! Самоучка, спасибо, иск конечно большой. Много нового для себя почерпнула. Надо будет еще пару раз перечитать, что б переварить. Сразу видно, что законодательную базу вы лопатили тщательно и долго и в разных направлениях..... Я думаю проще конечно тем, у кого кредит чисто в валюте, т.е. гривна нигде не фигурирует. Посмотрим, что юристы скажут, исходя из существующего выражения:"Два юриста, три мнения" все равно решение принимать вам. А для чего вы вставили про изменение условий договора согласно ст.652?! вы ведь просите не изменить условия или разорвать договор, а признать недействительным.... или это на тот случай, если не удастся признать договор недействительным?

Кривое законодательство?!ст.11 Декрета: "1. Національний банк України у сфері валютного регулювання: ... видає у межах, передбачених цим Декретом, обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України; .... По-моему, НБУ много на себя взял

Bud, что вы ходите вокруг да около...

Даааааа!!! сама с собой пообщалась.....хорошо поговорить с умным человеком

Если рассуждать, когда же банк имеет Право здійснювати кредитні операції (надавати кредитні кошти позичальникам) в іноземній валюті на валютному ринку України згідно ЗУ "Про банки та банківську діяльність", то если ознакомится с Хозяйственным кодексом, который ст1 ХКУ "визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання" и согласно ст.7 " Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами. ", то согласно ст.198 хоз.кодекса..."2. Грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону." Т.е. получается, что банк может выдавать кредит субъектам хозяйственных отношений, если такой субъект имеет право проводить расчеты в иностранной валюте в соответствии с законодательством.

Какую статью вы имеете ввиду?

Алексашка : Відзив - заперечення 1. Згідно з п.5.1. зазначенного кредитного договору, Иванов зобов’язаний використати кредит на зазначені цілі .... т.е. договор обязывает использовать доллары на покупку автомобиля нарушая Декрет!!! в обосновании используй вставку в иск, что я привела в предыдущем сообщении. 2. Згідно зі ст. 192 ЦКУ законним платіжним засобом обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України-гривня. Iноземна валюта може використовуватися в Україні у випадку і в порядку, встановленому законом. ... Згідно ч. 3 ст. 533 ЦКУ, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. ..... До компетенції НБУ у сфері валютного регулювання та контролю належить видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій. На виконання повноважень НБУ прийнято Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління НБУ від 14.10.2004 №1429/10028. Відповідно до п. 1.4 Положення використання іноземної валюти як засобу платежу (валютна операція)-використання іноземної валюти на території України для виконання будь-яких зобов’язань або оплати товарів що придбаються. Разом з тим, у п. 1.5 Положення визначено, що використання іноземної валюти як засобу платежу на території України без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором обо отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями). Виходячи з наведеного, надання та одержання кредиту в іноземній валюті та сплата процентів (відсотків) за кредитом укладеним Банком з Ивановим не потребує наявності індивідуальної ліцензії. Во-первых, постанова НБУ не имеет силы закона, т.к. законодательный орган у нас один- ВР!!! постанова НБУ всего лишь подзаконный акт. А в ЦКУ дважды указывается, что использование ин.валюты допускается в случаях описанных только ЗАКОНОМ. При этом Декретом четко определены "повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій", а именно, в разделе 5 Лицензии НБУ, говориться, что НБУ выдает генеральные и инд лицензии на валютные операции, которые попадают под необходимость лицензировать согласно декрету, а также определяет порядок, сроки, необходимые документы для получения лицензий!!! ВСЕ!!! как видим права уточнять кому не нужны инд лицензии никто НБУ не давал. 3.Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері регулювання і валютного контролю є Декрет КМУ. Відповідно до ст. 5 Декрету операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Що стосується здійснення кредитних операцій в іноземній валюті, то слід зауважити таке. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦКУ, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до положень ст. 47, 49 ЗУ «Про Банки і банківську діяльність» банківські установи мають право здійснювати кредитні операції, у тому числі розміщувати залучені кошти від свого імені та на власний ризик, на підставі банківської ліцензії. Ст. 2 цього Закону визначає банківський кредит як будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яку гарантію, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборогованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. При цьому, відповідно до цієї же статті кошти – це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Таким чином, законодавство України чітко визначає правомочність банків на підставі відповідних ліцензій надавати кредити та бути суб’єктом кредтних зобов’язань. Спеціальне законодавство у сфері банківської діяльності не містить приписів, які б забороняли банкам надавати кредити в іноземній валюті або регламентували умови кредитування в іноземній валюті. .... А что до этого, я конечно не юрист, жду конструктивной критики этого обоснования, но я бы сформулировала так: ЦК України, статтею 524 передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Також сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Хочу акцентувати увагу, що це імперативна правова норма з визначеною диспозицією, тобто яка закріплює однозначне правило поведінки, тобто учасники певних відносин можуть діяти тільки так, як вказано у нормі права, і їм не надається можливостей для вибору іншої поведінки. А за повнотою викладення правова норма є прямою, оскільки в одній статті вміщено всі обов'язкові елементи певної норми без відсилки до інших нормативних актів. Тобто ЦК України встановив, що пряме прийняття іноземної валюти за валюту боргу прямо заборонено, а тільки дозволена прив’язка до іноземної валюти. Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” передбачено, що на здійснення валютних операцій Національний Банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Згідно із п. в), ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Тобто маємо протиріччя двох нормативно-правових актів, з одного боку ЦК України забороняє надання кредитів в іноземній валюті, оскільки зобов’язання має бути виражене в гривнях, а дозволяє зробити прив’язку зобов’язання до іноземної валюти, з другого Декрет з валютного регулювання і контролю дозволяє видачу кредитів в іноземній валюті. Але згідно п.п.1,2 ст..4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України, а основними актами цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України. Тобто відповідно до конкуренції норм права повинен застосовуватися ЦК України, а Декрет вживанню не підлягає як такий, що суперечить нормативно-правовим актам вищої юридичної сили. К тому же банк сам пишет, что "Згідно п.п. 1-3 ст. 6 ЦКУ: Сторонни мають право укласти договір, який не передбачений актами цівільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторонни мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторонни в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на властний розсуд. Сторонни в договові не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо сказано про це, а також у разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами." А в ЦК прямо сказано, что обязательство ДОЛЖНО БЫТЬ выражено в гривне!!! и никаких ссылок на другие законы, что может быть как-то иначе. В отличие от валюты обязательства, про валюту выполнения обязательства в ст.533 сказано, что использование ин.валюты возможно в случаях описанных законом. Не зря наверное законодатель это выделил!!! Еще бы в обоснование добавила , " Право здійснювати кредитні операції (надавати кредитні кошти позичальникам) в іноземній валюті на валютному ринку України відповідно до отриманої генеральної ліцензії виданої НБУ згідно ЗУ "Про банки та банківську діяльність" носить загальний характер і не може поширюватися на випадки, коли вказані вище операції суперечать діючому законодавству, зокрема - ст.524 ЦКУ, де чітко визначено, що валюта зобовязання має бути виражена в гривні. Навпаки, застосування цього права всупереч вказаним обов’язкам – це зловживанням правом, яке не допускається відповідно до ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України."